СУЧАСНИЙ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛЬСЬКОЇ ЧАСТИНИ ЄВРОРЕГІОНУ “БУГ” : СОВРЕМЕННЫЙ Географический АНАЛИЗ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ польской части Еврорегион "Буг"

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!



  • Название:
  • СУЧАСНИЙ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛЬСЬКОЇ ЧАСТИНИ ЄВРОРЕГІОНУ “БУГ”
  • Альтернативное название:
  • СОВРЕМЕННЫЙ Географический АНАЛИЗ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ польской части Еврорегион "Буг"
  • Кол-во страниц:
  • 299
  • ВУЗ:
  • Волинський державний університет імені Лесі Українки
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • Волинський державний університет
    імені Лесі Українки


    На правах рукопису

    ВАВРИНЮК АНДЖЕЙ АНТОНІ
    УДК 332.122(475)

    СУЧАСНИЙ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛЬСЬКОЇ ЧАСТИНИ ЄВРОРЕГІОНУ БУГ”



    11.00.02 економічна та соціальна географія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    географічних наук


    Науковий керівник
    доктор географічних
    наук, професор
    Коцан Н. Н.



    Луцьк 2007











    ЗМІСТ
    ВСТУП.......................................................................................................................3
    РОЗДІЛ 1. ЄВРОРЕГІОНИ ЯК ЕФЕКТИВНА ФОРМА ТРАНСКОРДОННОГО СПІВРОБІТНИЦТВА...................................................................................10
    1.1. Дослідження проблем транскордонного співробітництва...................10
    1.2. Єврорегіони як організаційна форма транскордонного
    співробітництва............................................................................................16
    1.3. Передумови та чинники виникнення і розвитку єврорегіонів.................25
    1.4. Методи і методика суспільно-географічного дослідження
    єврорегіонів...................................................................................................35
    Висновки до розділу 1.....44
    РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ТА ЧИННИКИ РОЗВИТКУ І ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛЬСЬКОЇ ЧАСТИНИ ЄВРОРЕГІОНУ „БУГ”..............................47
    2.1. Історичні передумови...............................................................................47
    2.2. Правові та інституціональні засади............................................................54
    2.3. Природно-географічні особливості як чинник розвитку та реалізації
    програм ЄС...................................................................................................63
    2.4. Суспільно-географічні особливості розвитку як чинник реалізації
    основних напрямків програм ЄС................................................................71
    Висновки до розділу 2.........89
    РОЗДІЛ 3. СУЧАСНА ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ПОЛЬСЬКОЇ ЧАСТИНИ ЄВРОРЕГІОНУ „БУГ”........................................................93
    3.1. Функціонально-компонентна і організаційно-управлінська
    структура.......................................................................................................93
    3.1.1. Програма підтримання транскордонної співпраці INTERREG III A/
    TACIS CBC........................................................................................94
    3.1.2. Реалізація програм та проектів PHARE у соціально-культур-
    ній сфері...........................................................................................105
    3.1.3. Фінансування і реалізація проектів в економічній сфері, інфра-
    структурі та реалізація заходів у інших сферах діяльності.........129
    3.2. Функціонально-територіальна структура....145
    Висновки до розділу 3................................150
    ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ............................................................................156
    ДОДАТКИ.............................................................................................................164
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................248









    ВСТУП

    Актуальність теми. Сьогодні в Європі існує багатий досвід регіональної політики, а також міжрегіональної, транскордонної і прикордонної співпраці. Це означає, що регіони відіграють значну роль у формуванні політики загальноєвропейських інтересів, займають активну позицію щодо повноправного включення їх у процес прийняття рішень, впливають на формування соціально-господарської спільності. А це в свою чергу, свідчить про те, що країни ЄС у своєму розвитку дійшли висновку, що вагомий внесок у досягнення стaлого розвитку суспільства дає співпраця регіонів. Транскордонне співробітництво в Європі розвивається протягом тривалого часу, існує в межах дуже відмінних структур, законодавчих систем і територій. Його головна мета подолавши бар’єри національних кордонів налагодити спільну роботу з питань соціальної та екологічної політики, інфраструктури, культури, науки і освіти, охорони навколишнього середовища.
    Значним поштовхом для розвитку транскордонного співробітництва стало прийняття 21 травня 1980 р. у Мадриді „Європейської рамкової Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або владами”, затвердження Радою Європи у 1983 р. Європейського регіонального розділу, Європейського розділу про навколишнє середовище, прийняття у 1989 р. Комітетом Міністрів Ради Європи Декларації про транскордонне співробітництво тощо. Реальним втіленням засад транскордонного співробітництва стали Програми INTERREG I, ІІ і IIІ, які були спрямовані на використання позитивних прикладів реальної співпраці в рамках існуючих програм для розширення контактів як у межах ЄС, так і поглиблення зв’язків із сусідніми країнами. Зараз для поглиблення транскордонного співробітництва на зовнішніх кордонах ЄС існує цілий ряд програм та проектів. Так програма INTERREG IIIА/TACIS CBC створена для підтримки співпраці на східному кордоні Польщі (який є одночасно зовнішнім кордоном ЄС) і покликана сприяти підвищенню рівня життя населення та покращенню господарської інтеграції прикордонних регіонів. Крім того існує програма прикордонної співпраці PHARE, яку ЄС запропонував державам, котрі прагнуть вступити до його складу. Програми Фонду малих інфраструктурних проектів (SIPF) і Фонду проектів, що допомагають розвитку бізнесу (BRIPF) покликані сприяти створенню таких умов, які б позитивно впливали на розвиток транскордонного співробітництва по обидві сторони кордону. Крім таких великих програм прикордонні регіони, транскордонні об’єднання, єврорегіони і окремі їх частини можуть складати та реалізовувати проекти, які б були спрямовані на розвиток економічної, соціально-культурної, екологічної та інших сфер. Діяльність єврорегіону, або його частини, полягає в реалізації перерахованих вище напрямів співпраці. Саме цим питанням, з точки зору суспільної географії, присвячене дане дисертаційне дослідження, з чого випливає його актуальність.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за проблемою дисертації виконувалось згідно планів науково-дослідних робіт Волинського державного університету імені Лесі Українки, прикладними темами „Модель розвитку транскордонного регіону в аспекті процесів європейської інтеграції (на українсько-польському прикладі)”, що здійснювалось в рамках програми „Проблеми розбудови державності України”, „Західне Полісся: продуктивні сили, економіка, фінанси” (номер державної реєстрації 0103 U 000657, затвердженої Вченою радою Волинського державного університету імені Лесі Українки від 25.04.2002 р., Наказ Міністерства освіти і науки від 5.11.2002 р. № 633). Тема дисертації пов’язана також з колективною науковою темою „Україна в системі європейської інтеграції і міжнародного співробітництва”, що виконується кафедрою країнознавства і міжнародних відносин факультету міжнародних відносин названого вище ВНЗ. Дисертаційна робота виконується також в рамках колективної наукової теми „Соціально-економічна політика Європейського Союзу стосовно нових країн-членів” кафедрою економічної географії Вищої школи міжнародних відносин і суспільної комунікації в Холмі (Польща).
    Об’єктом дослідження обрано суспільно-географічну оцінку польської частини такого транскордонного об’єднання як єврорегіон Буг”, яка є важливою ланкою в розвитку сусідської співпраці в рамках цього єврорегіону.
    Предметом дослідження є теоретико-методологічні та практичні засади суспільно-географічного розвитку польської частини єврорегіону Буг” та особливості реалізації проектів Європейського Союзу на території даного транскордонного об’єднання.
    Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення особливостей діяльності польської частини єврорегіону „Буг”, які проявляються у напрямках транскордонної співпраці та специфіки їх фінансування.
    Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
    обгрунтувати теоретико-методологічну концепцію діяльності єврорегіону (або його частини);
    здійснити комплексну оцінку головних чинників, що зумовлюють необхідність впровадження в життя транскордонних заходів в польській частині єврорегіону „Буг”;
    оцінити ефективність реалізації програм та проектів транскордонного співробітництва в польській частині єврорегіону „Буг” в розрізі його функціональних компонентів;
    виявити територіальні особливості впроваджуваного транскордонного процесу в польській частині єврорегіону „Буг”;
    розробити заходи і рекомендації щодо поліпшення транскордонної співпраці, які могли б бути придатні не тільки для польської, а й української частини єврорегіону „Буг”.
    Методи дослідження. Основою методології вивчення діяльності єврорегіонів та транскордонного співробітництва в їх рамках, становить метод діалектики. Його конкретним проявом є системний підхід і структурний аналіз з елементами синтезу. Методами дослідження діяльності єврорегіону, в даному випадку польської частини єврорегіону „Буг”, є методи районування, картографування, статистико-економічний, порівняльно-географічний, групування та моделювання, історичний (ретроспективний), літературний та експедиційний. Дослідження діяльності польської частини єврорегіону „Буг” в розрізі його функціональних компонентів та територіальних елементів проведене із застосуванням різноманітного інструментарію, знаходить своє завершення у викладі змісту з використанням методів формальної логіки, індукції і дедукції, формалізації тощо.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в сучасній суспільно-географічній оцінці діяльності польської частини єврорегіону „Буг”, яка базується на таких основних положеннях:
    В науковому дослідженні вперше:
    сформульовано цілісну теоретико-методологічну концепцію діяльності єврорегіону (або його частини);
    в суспільно-географічну науку введено поняття функціональної структури єврорегіону (або його частини);
    виявлено функціональні компоненти діяльності єврорегіону (або його частини), якими виступають напрями транскордонного співробітництва, а на основі їх синтезу виділено інтегративні функціональні компоненти вищого порядку крупні програми транскордонної співпраці;
    здійснено комплексну оцінку діяльності польської частини єврорегіону „Буг” в розрізі його функціональних компонентів;
    визначено територіальні особливості впроваджуваного транскордонного процесу в польській частині єврорегіону „Буг”;
    виявлено основні елементи територіальної структури польської частини єврорегіону „Буг” (макрорайону): мезо- і мікрорайони, а в межах останніх вузли, центри та пункти, сформульовано їх змістові дефініції;
    розроблено картографічну модель сучасної територіально-компонентної структури польської частини єврорегіону „Буг”;
    запропоновано заходи і рекомендації з удосконалення транскордонного співробітництва, які придатні не тільки для польської, а й української частини єврорегіону „Буг”.
    Удосконалено:
    методику дослідження діяльності єврорегіонів (або їх частин), напрямів і програм їх розвитку;
    Отримало подальший розвиток:
    комплексна оцінка головних передумов та чинників розвитку транскордонного співробітництва польської частини єврорегіону „Буг”;
    дослідження ієрархії органів управлінської структури єврорегіону „Буг”;
    дослідження ролі організаційно-управлінської структури крупних програм транскордонної співпраці.
    Практичне значення отриманих результатів. У результаті дослідження сучасного стану діяльності польської частини єврорегіону „Буг”, представленого у дисертації, були отримані практично значимі результати, які використані органами місцевого самоврядування не Люблінського воєводства Польщі (є відповідні акти впровадження), а також можуть бути використані Волинською областю України та Брестською областю Білорусії (як частин єврорегіону „Буг”) для написання та реалізації проектів із транскордонної співпраці різного характеру. Практичне значення дисертації полягає також в розробці теоретико-методологічної бази дослідження єврорегіонів та їх складових частин, що може бути застосоване при вивченні української і білоруської сторони єврорегіону „Буг”, а також для дослідження інших транскордонних об’єднань. Крім того, результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі факультету міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки при викладанні курсів „Європейське транскордонне співробітництво”, „Гуманітарні зв’язки України з країнами регіону”, „Сучасні економічні та екологічні процеси в регіоні”, „Проблеми розширення ЄС і НАТО”, „Україна в системі господарських зв’язків країн регіону”, а також у навчальному процесі Вищої школи міжнародних відносин та суспільної комунікації (м. Холм, Польща) при викладанні навчальних дисциплін: „Політична та економічна географія”, Структурні фонди Європейського Союзу”, Європейське право”, Сучасна історія Польщі”, Європейська інтеграція”.
    Особистий внесок здобувача. Висвітлені у дисертації положення та висновки щодо теоретико-методологічних основ діяльності єврорегіонів (або їх частин), положення щодо комплексної дії чинників, що зумовлюють необхідність реалізації транскордонних заходів у польській частині єврорегіону „Буг”, а також підходи до оцінки ефективності впровадження програм та проектів транскордонного співробітництва і виявлення територіальних особливостей впроваджуваного транскордонного процесу у польській частині єврорегіону „Буг” належать особисто автору і є його особистим внеском у розвиток теоретичного та прикладного напрямів суспільної географії.
    Апробація результатів дослідження. Теоретичні та методичні положення дисертаційної роботи доповідалися на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва” (Луцьк, 29-30 вересня, 2005); на Міжнародній конференції Спільний простір свободи, безпеки та справедливості та проблеми інтеграції в Європейському Союзі” (Холм, 11-12 травня, 2006); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво”, (Луцьк, 18-19 травня, 2006); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми розвитку прикордонних територій та їх участь в інтеграційних процесах” (Луцьк, 12-13 жовтня, 2006); на практичному семінарі-тренінгу „Мала модель ООН” (Луцьк, 2007); на ІV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво”, (Луцьк, 17-18 травня, 2007).
    Публікації результатів наукових досліджень. Основні положення дисертації опубліковані у 12 наукових працях, загальним обсягом 23,4 д.а., у тому числі 11 статей, із них 5 у фахових виданнях обсягом 0,83 д.а., 6 у матеріалах наукових і науково-практичних конференцій та семінарів обсягом 22,5 д.а. Особисто автору належить 23,0 д.а.
    Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основна частина дисертації викладена на 162 сторінках комп’ютерного тексту. Додатки складають 4 картосхеми, 15 рисунків та 33 таблиці. Список використаних джерел літератури включає 444 найменування.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

    Суспільно-географічне дослідження сучасної діяльності польської територіальної частини єврорегіону Буг” дає підстави зробити наступні висновки:
    1. Ідея транскордонного співробітництва України та Польщі, зокрема, та європейської інтеграції України взагалі, набула значного поширення в географічній науковій літературі. Потре проблема транскордонного співробітництва не є остаточно вивченою в географічній науці і потребує подальшого дослідження, особливо в тій її частині, яка стосується вивчення зарубіжних частин єврорегіонів, досвіду їх діяльності і втілення в життя фінансових програм, які мали на меті піднесення рівня соціально-економічного розвитку цих регіонів, вирівнювання існуючих проблем різного характеру і підвищення добробуту населення.
    2. Tранскордонне співробітництво будь-які дії, спрямовані на посилення та поглиблення добросусідських відносин між територіальними общинами або владами, які знаходяться під юрисдикцією двох або кількох держав і укладання з цією метою необхідних угод або досягнення домовленостей. Воно є можливим лише за наявності державного кордону між прикордонними територіями і торкається різних сфер життя і діяльності людей. Транскордонне співробітництво відбувається в межах державних структур і прикордонних територій та має різні організаційні форми: угоди, спільні проекти та програми, єврорегіони, безпосередні зв’язки.
    3. Єврорегіони це субрегіональні об’єднання прикордонних територій сусідніх держав, де місцеві органи влади у межах своєї компетенції та за згодою центральних державних органів влади розробляють спеціальні комплексні програми економічної, культурної взаємодії для реалізації конкретних транскордонних економічних проектів. Метою створення єврорегіонів є передусім налагодження діяльності, яка допомогла б зближенню локальних спільнот і органів влади прикордонних регіонів, економічної співпраці, розвитку комунікацій, захисту довкілля, культурно-освітньої діяльності, туризму.
    Головними рисами єврорегіону є географічна, політична, адміністративна, функціональна. Основний зміст єврорегіону з погляду суспільної географії характеризується функціональною структурою способом дії його компонентів та елементів, сукупністю суттєвих зв'язків між ними, спрямованих на його збереження і подальший розвиток. Найважливішими ознаками функціональної структури єврорегіону є транскордонна співпраця, комплексно-пропорційний розвиток транскордонного процесу та особливості управління. Традиційно у суспільній географії функціональна структура розглядається у трьох аспектах: компонентному, територіальному й управлінському. Компонентна структура єврорегіону це склад, сукупність його функціональних компонентів, які розкривають роль транскордонного об’єднання в процесах регіонального розвитку держав. Другою важливою структурою функціонування єврорегіону є територіальна, яка характеризує співвідношення і взаємне розміщення різних форм впроваджуваного у життя транскордонного процесу. Oсновними її елементами є прикордонний макро- мезо- і мікрорайон, а формами останнього є вузол, центр та пункт. Адекватною двом структурам є третя організаційно-управлінська, яка змістовно включає ієрархічно впорядковану систему органів управління діяльністю єврорегіону, їх функціональні правові обов’язки, тобто територіально реалізує механізм прийняття рішень, від яких залежить досягнення поставлених цілей, кінцевий ефект від транскордонного співробітництва.
    4. На розвиток транскордонного співробітництва впливає ряд чинників, які можуть бути об’єднані в різні групи: історико-географічні, природно-географічні, правові та інституціональні, суспільно-географічні, а також виділяються об’єктивні та суб’єктивні чинники. Транскордонне співробітництво може розвиватися або стримуватися залежно від чинників, що на них впливають, особливо суб’єктивних. Сюди можна віднести: внутрідержавну та політичну ситуацію (яка може бути подібною або відмінною по різні боки кордону в єврорегіоні); наявне юридично-правове забезпечення транскордонного співробітництва і діяльності єврорегіонів; існуючі інституції, які підтримують і сприяють різноманітним напрямом транскордонної співпраці.
    Іншими ще важливішими передумовами розвитку транскордонного співробітництва Польщі є природно-географічні особливості регіону, які визначають спеціалізацію господарства прикордоння; сприяють чи перешкоджають спільному освоєнню різних видів ресурсів учасниками транскордонного процесу; впливають на безпосередні контакти жителів прикордоння; визначають характер тих заходів, які необхідно здійснити для розв’язання проблем економічного, екологічного або іншого характеру; визначають початкові передумови для створення єврорегіонів.
    5. Для дослідження діяльності польської частини єврорегіону Буг” нами використано наукові і науково-методичні підходи. Серед останніх найважливішими є: адміністративно-політичний, системний підхід та структурний аналіз. При вивченні транскордонного регіону використовувались такі методи, як статистико-економічний, порівняльно-географічний, групування та моделювання транскордонних об’єктів та процесів. Використання методики та сукупності методів дослідження транскордонного співробітництва дало можливість комплексно дослідити особливості функціонування польської частини єврорегіону Буг”.
    Методика дослідження включає чотири основних етапи: 1) підготовчий; 2) експедиційний; 3) інтерпретивний та 4) конструктивний. Основою підготовчого етапу було вивчення цієї проблеми в публікаціях географічного і суміжного з ним змісту, інвентаризація і систематизація отриманої інформації-результатів з метою чіткого формулювання об’єкту, предмету і завдань подальшої роботи. Другий експедиційний етап був спрямований на збір і обробку інформації, перш за все офіційної статистико-економічної. Інтерпретивний (експериментальний, пояснювальний, аналітико-синтетичний чи обробки наявної комплексної інформації) етап був спрямований на аналіз і оцінку реалізації проектів у прикордонних регіонах. Заключним етапом був конструктивний, що спрямований на обґрунтування висновків і розробку рекомендацій для суспільної географії, практики управління транскордонними процесами.
    6. Важливими передумовами в розвитку транскордонного співробітництва на східному кордоні Польщі були саме історичні. Вони зумовили те, що в цій частині Польща має кордони з Україною та Білорусією, а тому і необхідність розвитку цих процесів. До того ж, Польща протягом тривалого історичного періоду мала тісні зв’язки з цими країнами, і це також сприяє сучасним процесам транскордонного зближення.
    Польська частина єврорегіону „Буг” має вигідне економіко- та природно-географічне положення. Відзначимо, що, по-перше, в природно-географічному відношенні немає ніяких природних перешкод для розвитку співпраці. Більше того, прикордонні території Польщі, України та Білорусі мають схожі природно-географічні умови та особливості рельєфу. По-друге, для розвитку транскордонного співробітництва існують кілометри спільного кордону і, в даному випадку, певна кількість прикордонних переходів.
    Отже, за рівнем соціально-економічного розвитку райони Волинської області значно відстають від повітів Люблінського воєводства. Проте подібність структури господарства адміністративно-територіальних одиниць (значна роль сільського господарства, підвищена частка зайнятих у даному секторі господарства, незначна роль промисловості), подібні соціальні проблеми (безробіття) сприяють налагодженню тісних контактів у сфері транскордонного співробітництва. Наявні спільні проблеми соціально-економічного розвитку обох прикордонних територій стимулюють розвиток транскордонної співпраці з метою їх вирішення спільними зусиллями через обмін досвідом між територіальними громадами, спільне проведення науково-практичних конференцій та семінарів з даних проблем, створення відповідних робочих груп і комісій, відкриття спільних підприємств, кооперування виробництва, проведення міжнародних виставок з метою налагодження торгових контактів між підприємствами.
    7. Діяльність польської частини єврорегіону „Буг” характеризується функціональною структурою, яка представлена різними її аспектами. Її компонентами виступають програми і проекти транскордонного співробітництва, які мають специфічну організаційно-управлінську структуру. Реалізація цих програм впливає на територіальну організацію та комплексно-пропорційний розвиток і визначає існування елементів територіальної структури польської частини єврорегіону Буг”.
    8. Однією з найважливіших складових функціонально-компонентної структури польсокї частини єврорегоіну Буг” є програма Сусідства INTERREG IIIA/TACIS CBC, яка була створена для підтримки транскордонної співпраці на Східному кордоні Польщі, який одночасно є і зовнішнім кордоном Європейського Союзу, що повинна сприяти підвищенню рівня життя населення, а також покращенню господарської інтеграції прикордонних регіонів. Саме ця програма дала початок співробітництву в сфері культурних обмінів, проведення наукових конференцій, програми підвищення кваліфікації, студентських зустрічей та обмінів. Крім того, аналіз коефіцієнту кореляції показує, що в рамках INTERREG IIIA було отримано добрі результати у сфері працевлаштування, проведення різного роду наукових, культурних, освітніх заходів. Але є тут і негативний момент. Він полягає в реалізації зовсім невеликої кількості проектів з розбудови інфраструктури і, що особливо важливе, низького ступеня ефективності заходів у сфері охорони навколишнього середовища.
    9. Фонд малих проектів Phare, будучи також однією зі складових співробітництва польської частини єврорегоіну „Буг”, є одним із засобів доступу єврорегіону до коштів ЄС, що має важливе значення для поглиблення транскордонних зв’язків. Існує просторова специфіка внесення на розгляд проектів, а також їх реалізації. Найбільше проектів було подано Холмським, Влодавським, Крастиставським, Бяльсько-Підляським повітами, а також містами Люблін, Холм, Красностав та Замостя. Ця особливість зумовила підвищення рівня соціально-економічного розвитку окремих територіальних одиниць Люблінського воєводства. Саме повіти, гміни та міста, які склали найбільше проектів та отримали дофінансування мають сьогодні значно вищий рівень економічного, соціального розвитку.
    Розрахунок коефіцієнту кореляції показує, що найвищий кореляційний зв'язок між кількістю реалізованих програм та кількістю контактів (конференцій, виставок, зустрічей), кількістю реалізованих програм і кількістю інвестицій та закупівлею спорядження. Найменший зв'язок виявлено між кількістю реалізованих проектів та кількістю нових об'єктів інфраструктури. Таким чином, програма Phare не лише дала змогу реалізувати велику кількість проектів, а й, тим самим, зменшити показник безробіття, покращити рівень розвитку інфраструктури та збільшити кількість наукових заходів.
    10. Важливе місце серед програм транскордонного співробітництва (які виступають елементами функціональної структури) та котрі викликають особливий інтерес внескодавців займають „великі” проекти ЄС. Реалізація їх настала після реалізації Phare та INTERREG. Вони дають можливість реалізації проектів на суму понад 300 тис. євро, до того ж отримання коштів на ці проекти є дуже важким, оскільки є ретельна процедура прийняття цих проектів до реалізації.
    Аналіз реалізації великих” проектів показує, що не всі повіти отримали однакові суми дофінансування і найбільше проектів реалізували Люблін і Люблінський повіт, Холм і Холмський повіт. Це пов’язано з тим, що ці адміністративні центри створили спеціальні групи з написання проектів, ці центри мають дуже добрі контакти в Україною, зокрема з Волинською областю. Такий позитивний результат може бути викликаним також тим, що Люблін є адміністративним центром воєводства, а Холм центром Холмського повіту, але це не було предметом дослідження. Негативним було те, що більшість органів місцевого самоврядування польської частини єврорегіону „Буг” не скористалися безпосередньо з коштів ЄС з різних причин.

    11. Крім компонентної складової діяльності єврорегіону його польська частина характеризується територіальними особливостями, які описуються функціонально-територіальною структурою. Умовно територіальна структура відображає розміщення компонентів єврорегіону на конкретній території. Польська частина єврорегіону „Буг” є макрорайоном, який у свою чергу поділяється на два мезорайони Східний (Прикордонний) і Західний, кожен з яких характеризується наявністю десяти мікрорайонів, у яких зосереджені вузли і центри. Все це свідчить про досить складну функціонально-територіальну структуру польської частини єврорегіону „Буг”, що й зумовлює особливості його функціонування та реалізації на його території проектів ЄС.
    12. Східний (Прикордонний) мезорайон займає східну частину Люблінського воєводства і характеризується наявністю кордону на сході з Білорусією та Україною, що відображено в його назві. На фоні польської частини єврорегіону Буг” Східний (Прикордонний) мезорайон виділяється інтенсивним характером співпраці у рамках Програми підтримки транскордонного співробітництва на східному кордоні Польщі INTERREG IIIA/TACIS CBC, а також реалізацією проектів з підтримки бізнесу, розвитку економіки та інфраструктури. Найбільший ефект від транскордонного співробітництва від використання фінансової підтримки ЄС отримано в таких сферах: культура і освіта, економічний розвиток, туризм, регіональна демократія, охорона здоров’я, безпека кордонів, охорона навколишнього середовища.
    13. Західний мезорайон польської частини єврорегіону Буг” займає західну частину Люблінського воєводства і межує на північному заході з Мазовецьким воєводством, на заході і півдні з Свєнтокшиським та Підкарпатським воєводствами. Західний мезорайон на фоні польської частини єврорегіону Буг” виділяються інтенсивнішим співробітництвом у соціально-культурній сфері. Частка ж реалізованих проектів у сфері підтримки бізнесу, економіки, підприємництва, розбудови інфраструктури є значно нижчою в порівнянні із Східним (Прикордонним) мезорайоном. Найвищі показники транскордонного співробітництва відмічені у Білгорайському, Пулавському, Рицькому мікрорайонах, дещо нижчі у Парчевському, Люблінському, Яновському, Лукувському. Найбільший ефект від транскордонного співробітництва та від використання коштів ЄС отримано у соціально-культурній сфері.
    14. Приклад діяльності польської частини єврорегіону Буг” та використання нею програм Європейського Союзу є важливим прикладом для України. Зокрема, реалізація „дзеркальних” проектів має великий вплив на поглиблення транскордонних зв’язків Польщі з Україною. Проекти позитивно впливають також і на розвиток багатьох галузей суспільного життя країни: розвиток туристичної та господарської інфраструктури, культурний обмін, поглиблення міжлюдських та бізнесових контактів. Використовуючи досвід польської частини єврорегіону, Україна може значно підвищити рівень соціально-економічного розвитку власних адміністративно-територіальних одиниць Волинської області (районів, селищних рад, сіл). До того ж, Україна має наочний приклад як саме потрібно правильно використовувати кошти ЄС, як писати проекти того чи іншого типу, може проаналізувати які помилки робляться найчастіше при написанні проектів. Беручи до уваги євроінтеграційний курс України, приклад і основні помилки Польщі повинні бути уроком для України уроком, який потрібно засвоїти.

    Беручи до уваги постійну лібералізацію фінансової політики ЄС щодо розвитку єврорегіонів, пропонуємо й надалі досліджувати вплив засобів зі структурних фондів ЄС на підвищення рівня соціально-економічного розвитку польської частини єврорегіону Буг”. Поглиблений аналіз залучення коштів ЄС українською стороною єврорегіону Буг” дав би можливість комплексно дослідити дане транскордонне об’єднання.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Алаев Э Б. Социально-экономическая география: Понятийно- терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
    2. Антошек Я., Фляга М. Соціально-економічна ситуація на польсько-українському погранич та можливості міжнародного співробітництва // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. Вип. XV / ПАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів - Луцьк, 2000. Т. 1. С. 238242.
    3. Балабанов Г.В., Балабанов О.Г. Графічна модель регіонального розвитку // Укр. географ, журн. 2001. № 3. С. 78.
    4. Барановський М. О., Смаль І. В. Єврорегіон Дніпро”: мета, завдання та перспективи розвитку // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: Матеріали II міжнародної науково-практичної конференції, Луцьк, вересень 2005. С. 389393.
    5. Баранский Н. Советы и наставления аспирантам-экономгеографам по работе над диссертацией. М.: Издание МГУ, 1947. 45 с.
    6. Баранский Н. Н. Географическое разделение труда // Избранные труды. Становление советской экономической географии. М.: Мысль, 1980. С. 114119.
    7. Баштанник В. Регіональна політика ЄС //Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. 2000. № 3. С. 122123.
    8. Бєлєнький П. Ю., Мікула Н. А. Формування системи управління міжрегіональним та транскордонним співробітництвом в Україні // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. Вип. XXIX. В 2-х т. / ПАН України. Ін-т регіональних досліджень. ЛьвівЛуцьк, 2001. Т. 1. С. 157162.
    9. Бєлєнький П. Ю., Мікула Н. А., Герич В. П. Транскордонне співробітництво: проблеми і перспективи. Львів, 1996. 70 с.
    10. Бєлєнький П.Ю. Транскордонне співробітництво: проблеми і перспективи. Львів: Юрист”, 1996. 210 с.
    11. Бієн Белі. Розвиток прикордонного співробітництва східних регіонів України як напрям реалізації її зовнішньоекономічної політики // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. Вип. XXIX. В 2-х т. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів Луцьк, 2001. Т. 1. С. 222227.
    12. Бордун О. Ю. Транспортна інфраструктура західноукраїнського прикордоння: економіко-географічне дослідження. 11.00.02 - економічна і соціальна географія: Автореф. дис... канд. геогр. наук. Л., 2003. 19 с.
    13. Борщевський В. Транскордонне співробітництво України як чинник диверсифікації зовнішньоекономічної діяльності регіонів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. Вип. XV / НАН України, Ін-т регіональних досліджень. Львів-Луцьк, 2000. С. 181185.
    14. Брайчевський Ю. С. До методики вивчення суспільно- географічного аспекту динаміки Європейського Союзу // Укр. геогр. журн. 2004. № 2. С. 6164.
    15. Бройде 3. С. Особливості транскордонного співробітництва в єврорегіонах, утворених Україною з країнами Центрально-Східної Європи // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. Вип. XV / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів-Луцьк, 2000. С. 259264.
    16. Бройде З. С. Східний напрям транскордонного співробітництва у Ширшій Європі регіонів” // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: Матеріали II міжнар. Наук.-практ. конфер., Луцьк вересень 2005 p. Луцьк, 2005. С. 337341.
    17. Будкін B. C. Транскордонне співробітництво в системі адаптації економіки України до Європейського простору // Проблеми співробітництва прикордонних територій України в Польщі. Київ. Варшава, 1993. С. 169179.
    18. Вавринюк А. В. Перспективи транскордонної співпраці Польщі та України у мережах єврорегіону „Буг” // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Луцьк, 2006. № 3. С. 190 193.
    19. Вавринюк А. В. Сільський туризм як перспективний напрямок розвитку транскордонного співробітництва в єврорегіоні „Буг”// Проблеми розвитку прикордонних територій. Луцьк, 2006. С. 244 246.
    20. Вавринюк А. В. Суспільно-географічні особливості польської частини єврорегіону „Буг” як чинники реалізації програм Євросоюзу // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Луцьк, 2007. № 2. С. 93 98.
    21. Влах М., Пенюк С. Особливості географії транскордонного співробітництва між Україною і Польщею: сучасний стан і перспективи розвитку // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співпробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. Вип. XV. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів - Луцьк, 2000. С. 196198.
    22. Воблий К. Г. Організація роботи наукового працівника (методи і техніка). 3-е вид. К.: Наукова думка, 1969. C. 34.
    23. Воблый К. Г. Статистика (Пособие к лекциям). К., 1918. 393 с.
    24. Голиков А. П., Черванев И. Г., Трофимов А. М. Математические методы в географии. Харьков: Вьща школа, 1986. 143 с.
    25. Голиков А., Черномаз П. Еврорегион Слобожанщина” как форма трансграничного сотрудничества сопредельных областей Украины и России // Регион: Проблемы и перспективы. 1997. № 4. С. 5254.
    26. Голіков А. П. Регіональна політика України на шляху до загальноєвропейської інтеграції // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. Вип. XXIX. В 2-х т. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів-Луцьк, 2001. Т. 1. С. 146151.
    27. Горун Д. Ю. Регіональне співробітництво в країнах Центрально-Східної Європи // Нова політика. 2001. № 10. С. 1014.
    28. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики: Учебник для ВУЗов. М.: ГУ ВШЭ, 2000. 495 с.
    29. Гудзеляк І. Географічні аспекти дослідження прикордоння // Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. Вип. XV / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів-Луцьк, 2000. С. 256258.
    30. Гудзеляк І. І. Прикордонні соціально-економічні зв’язки України з Польщею. Львів, 1997. 16 с.
    31. Гуж Б., Єдут P. Польський досвід транскордонної співпраці // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. Вип. XV / НАН України, Ін-т регіональних досліджень. ЛьвівЛуцьк, 2000. С. 156161.
    32. Дзенис 3. Е. Методология и методика социально-экономгеографических исследований. Рига: Зинатне, 1980. 262 с.
    33. Дембський Є., Луцишин Н. Розвиток транскордонної системи транскордонного об’єднання Єврорегіон Буг” // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Пробеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції. Вип. XV / НАН України, Ін-т регіональних досліджень. Львів-Луцьк, 2000. С. 132137.
    34. Дмитрук В. П. Єврорегіони як форма європейського транскордонного співробітництва // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: Матеріали II міжнародної науково- практичної конференції, Луцьк, вересень 2005 р. Луцьк, 2005. С. 387389.
    35. Додатковий протокол до Європейської Конвенції про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або владами // coe.kiev.ua/docs/estl 59.htm.
    36. Долішній М. І. Розвиток регіонів України // Вісник НАН України. 2001. № 3. С. 33 41.
    37. Долішній М. І., Демченко В. С., Мікула Н. П. Обгрунтуваня створення єврорегіону Сян” // Регіональна економіка. 2003. № 1. С. 6982.
    38. Долішній М. І., Мальський М. 3., Мальський Р. 3. Пріоритетні напрямки зовнішньоекономічної діяльності прикордонних регіонів України // Єврорегіон Буг”: Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва / За ред. Б. П. Клімчука, П. В. Луцишина. Луцьк: Волинська обласна держадміністрація, 1996. С. 117122.
    39. Долішній М. Розвиток міжрегіонального співробітництва в Україні: організаційний та інноваційний аспекти // Регіональна економіка. 2002. № 4. С. 316318.
    40. Дубович І. Проблеми соціально-економічної географії північно- східного регіону Румунії (повіти Сучава і Ботошань): 11.00.02 економічна і соціальна географія: Автореф. дис... канд. геогр. наук. Л., 2000. 18 с.
    41. Дубинович І. Суспільно-географічне дослідження транскордонних територій // Матеріали першого міжнародного семінару з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства. Тернопіль, 1999. С. 163165.
    42. Дубович І. Транскордонна географія наука соціально-економічної та політичної географії//Країнознавство. Географія. Туризм. № 19 (120). К., 1999. С. 2.
    43. Дубович І.А. Теоритичне, методичне та практичне обгрунтування транскордонної географії як науки соціально-економічної та політичної географії // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. Вип. XXIX. В 2-х т. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів Луцьк, 2001. Т. 1. С. 211 216.
    44. Дьомін О. Політика регіонального розвитку в умовах поглиблення ринкових реформ в Україні // Економіка України. 2003. № 6. С. 414.
    45. Економічна і соціальна географія світу: Навч. посібник / За ред. С. П. Кузика. Львів: Світ, 2002. 672 с.
    46. Єврорегіон Буг”: Волинська область / За ред. Б. П. Клімчука, П. В. Луцишина, В. Й. Лажніка. Луцьк: Вежа, 1997. 448 с.
    47. Єврорегіон Буг”: зовнішньоекономічна діяльність Волинського суспільно-територіального комплексу / За ред. Б. П. Клімчука, П. В. Луцишина. Луцьк: Вежа, 1998. 206 с.
    48. Заставецька О. В., Кузишин А. В., Кошіль А. Б., Флипта Н. І. Економічна самостійність регіонів України і Польщі важливі принципи регіональної політики держав // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. Вин. XXIX. В 2-х т. / ПАН України. Ін-т регіональних досліджень. Львів-Луцьк, 2001. Т. 1. С. 163169.
    49. Заставний Ф. Д. Географія України. Львів: Світ, 1990. 360 с.
    50. Заставный Ф. Д. Территориальные предплановые прогнозы. К.: Наук, думка, 1988. 184 с.
    51. Ілько I. В. Роль і місце Карпатського єврорегіону у розвитку європейських інтеграційних процесів // Кордони єднання: проблеми міжетнічних відносин у Карпатському єврорегіоні: Матеріали міжнар. конфер. Ужгород, 2001. С. 725.
    52. Ілько І., Палінчак М., Лендєл М. Карпатський єврорегіон як модель регіонального співробітництва у Центральній і Східній Європі. Ужгород, 1998. 256 с.
    53. Кіш Є. Регіональна політика Європейського Союзу: стратегічні імперативи для України // http://www.ji.lviv.ua/n23texts/kish.htm
    54. Кіш Є. Створення мереж транскордонного співробітництва та регіонального розвитку. Європейський досвід. // Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів: Матеріали
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Атюнина Ирина Валентиновна. Реактивность и ауторегуляция церебрального кровообращения при разных вариантах ортостатических гипотензивных реакций у больных артериальной гипертензией старших возрастных групп с цереброваскулярной патологией
Аксенов Игорь Игоревич. Совершенствование решетного стана зерноочистительной машины
Авдеева Елена Юрьевна. Фармакогностическое исследование растений рода Saussurea Dc. флоры Сибири и разработка на их основе новых остеогенных средств комплексной терапии остеомиелита
Абасс Ахмед Зкеар Абасс. Исследование режимов гибридных систем электроснабжения с использованием возобновляемых источников энергии (на примере Республики Ирак)
Юрлов Иван Александрович. Спектроскопия и особенности широкополосного «белого» излучения наноразмерных диэлектрических оксидных и фторидных частиц, легированных редкоземельными ионами Pr3+, Dy3+, Er3+, Yb3+