ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ : ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ НАУЧНОГО ПОТЕНЦИАЛА УКРАИНЫ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ТРУСІЙ ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 911.3.001/477

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ УКРАЇНИ

Спеціальність 11.00.02 економічна та соціальна географія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
доктор економічних наук,
професор, член-кореспондент
АПН України, Заслужений
діяч науки і техніки України
Олійник Ярослав
Богданович

Київ - 2008

Зміст

ВСТУП..3
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ..9
1.1. Суспільно-географічна сутність наукового потенціалу .......9
1.2. Принципи та індикатори використання наукового потенціалу .25
1.3. Методичні основи дослідження наукового потенціалу ......34
Висновки до розділу І. .....42
РОЗДІЛ ІІ. ЧИННИКИ РОЗВИТКУ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УКРАЇНІ ....45
2.1. Історико-географічні особливості.45
2.2. Фінансове забезпечення розвитку наукового потенціалу..57
2.3. Інноваційно-технічне забезпечення..67
2.4. Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів.81
Висновки до розділу ІІ....106
РОЗДІЛ ІІІ. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УКРАЇНІ ...110
3.1. Функціонально-компонентна структура110
3.2. Функціонально-територіальна структура..133
3.3. Основні напрямки раціонального використання наукового
потенціалу165
Висновки до розділу ІІІ...171
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ.176
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ....180
ДОДАТКИ ...197

ВСТУП
Актуальність теми. Перспективи соціально-економічного розвитку України та її регіонів, інтеграція країни до світового співтовариства значною мірою залежать від стану наукового потенціалу, що характеризується складністю, структурністю, ієрархічністю елементів. Його особливості як складової економічного потенціалу країни зумовлюють специфіку її регіонального розвитку, територіальну організацію господарської діяльності. У цих умовах зростає необхідність прискорення науково-технічного прогресу і впровадження його результатів у виробництво регіонів країни.
Механізм формування та використання наукового потенціалу впливає на господарські зв’язки між окремими ланками національної економіки, визначає ефективність процесів використання природних та трудових ресурсів регіонів, спеціалізацію і експортний потенціал їх виробничих систем. Розміщення та специфіка використання наукового потенціалу характеризується істотними регіональними відмінностями, що зумовлює необхідність суспільно-географічного дослідження його територіальної організації.
Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження наукового потенціалу містяться у працях С.І.Іщука, Я.Б.Олійника, М.Д.Пістуна, А.В.Степаненка, О.Г.Топчієва, О.І.Шаблія та ін.
Дослідженням конкретних проблем формування, використання та розвитку наукового потенціалу присвячені праці Б.М.Данилишина, С.І.Дорогунцова, Г.М.Доброва, В.М.Євтушенка, О.П.Зінченка, В.П.Ільчука, Л.Ф.Радзієвської, А.С.Філіпенка та ін. Проте недостатньо вивченими є особливості формування наукового потенціалу на регіональному рівні, значущість і необхідність подальших досліджень. В першу чергу, це стосується теоретико-методологічних підходів до суспільно-географічного дослідження наукового потенціалу, визначення принципів та індикаторів його використання. Водночас потребують розробки методичні основи дослідження наукового потенціалу, виявлення чинників його розвитку, аналіз особливостей територіальної організації та обґрунтування напрямків ефективного використання. Все це зумовило вибір теми, визначило мету і завдання дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідної роботи, що проводиться в Київському національному університету імені Тараса Шевченка на кафедрі економічної та соціальної географії і пов’язане з темами: Суспільно-географічні основи регіонального природокористування” (№ державної реєстрації 0101U001568) та Суспільно-географічне дослідження регіональної екологічної безпеки” (№ державної реєстрації 0106U005754).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних засад та виявлення особливостей формування і використання наукового потенціалу в умовах становлення різних форм власності, а також розробка напрямів підвищення ефективності його використання.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені та розв’язувались такі задачі:
- здійснити теоретико-методологічне обґрунтування сутності наукового потенціалу з позицій суспільної географії;
- розкрити принципи та індикатори використання наукового потенціалу як цілісного суспільно-географічного утворення;
- розробити методичні основи дослідження наукового потенціалу;
- визначити чинники, що впливають на функціонування та розвиток наукового потенціалу регіонів України;
- провести комплексний аналіз територіальної організації регіонального наукового потенціалу України;
- обґрунтувати основні напрямки вдосконалення використання наукового потенціалу регіонів України.
Об’єктом дослідження є процес формування та використання регіонального наукового потенціалу в умовах трансформації економіки.
Предметом дослідження виступають теоретичні та практичні проблеми територіальної організації наукового потенціалу регіонів України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є фундаментальні положення сучасної суспільної географії, наукові праці вчених із проблем розвитку науки. У роботі використані сучасні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: діалектичний, абстрактно-логічний при визначенні теоретико-методологічних засад розвитку наукового потенціалу; індексний, групування, типології, статистичний, картографічний при оцінці територіальної організації наукового потенціалу.
Інформаційну базу роботи становлять закони України, нормативні акти Президента України, Кабінету Міністрів України, матеріали державної статистичної звітності.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі одержані нові результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання розробку теоретико-методологічних основ формування, ефективного використання та перспективного розвитку наукового потенціалу, зокрема:
вперше
- розкрито сутність поняття науковий потенціал” як сукупність наукових установ та їх кадрового потенціалу, системи наукових результатів і організаційно-управлінської структури наукової сфери;
- виявлено функціонально-компонентну структуру наукового потенціалу регіону, що включає академічний, вузівський, галузевий та заводський сектори, через які здійснюються фундаментальні, прикладні, науково-технічні дослідження та надаються науково-технічні послуги;
- обґрунтовано функціонально-територіальну структуру наукового потенціалу регіону, що включає регіональні (райони наукової діяльності), точкові (вузли, центри наукової діяльності) та ареальні (технопарки, технополіси) елементи;
- здійснено оцінку впливу чинників формування і використання наукового потенціалу України, зокрема, історико-географічного, фінансового та інформаційно-технічного забезпечення, підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів;
- виявлено регіональні особливості використання наукового потенціалу України на основі наявних кадрових, матеріально-технічних, інформаційних та організаційних наукових ресурсів, характерних для регіонального рівня;
удосконалено
- принципи та індикатори використання регіонального наукового потенціалу, які на відміну від існуючих, враховують системність, комплексність, інноваційність, альтернативність, гнучке реагування;
- методичні основи дослідження наукового потенціалу, які передбачають виявлення його як єдиного цілого, оцінку факторів розвитку та використання, системно-структурний аналіз та розробку основних напрямів вдосконалення територіальної організації з урахуванням вимог ринку;
набули подальшого розвитку
- методичні підходи щодо комплексної оцінки розвитку наукового потенціалу в Україні, які передбачають аналіз розміщення та розвитку наукових організацій, їх кадрового забезпечення, системи підготовки кадрів, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, результативності та зовнішньоекономічного вектора наукової діяльності;
- концептуальні засади підвищення ефективності раціонального використання регіонального наукового потенціалу України, що передбачають стимулювання ефективності аспірантської і докторантської підготовки в окремих регіонах, орієнтацію наукових установ на проведення наукових та науково-технічних робіт з актуальних проблем регіональної економіки, пошук нових територіально-організаційних основ розвитку та структури наукових досліджень.
Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні результати дисертації спрямовані на підвищення ефективності розвитку та використання наукового потенціалу у відповідності з потребами національної економіки.
Вони можуть бути використані при обґрунтуванні регіональної науково-технічної політики в Україні, а також при викладанні курсу Регіональна політика сталого розвитку” у вищих навчальних закладах.
Практичні рекомендації щодо вдосконалення науково-технічного рівня регіону використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при розробці Схем-прогнозів розвитку і розміщення продуктивних сил України на період до 2015 року (довідка від 30 січня 2008 р.).
Ряд основних положень, висновків і рекомендацій щодо регіональних особливостей наукового потенціалу в Україні та запропоновані основні напрямки підвищення ефективності його розвитку використовувались як теоретична база під час підготовки проекту Концепції державної регіональної політики Управлінням регіональної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України (довідка №39/08 від 2 квітня 2008 р.).
Теоретико-методологічні основи дослідження наукового потенціалу України використовуються в навчальному процесі географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсу Основи суспільної географії” (довідка № 050/522-30 від 1 квітня 2008 р.)
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій автором викладено теоретико-методологічні засади формування та ефективного використання наукового потенціалу регіону. Наукові результати, що виносяться на захист, одержані особисто автором і є внеском у суспільну географію.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались і апробовані на: Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (Київ, 2001, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції Географічна освіта і наука в Україні (Київ,2003); Всеукраїнській науковій конференції Географічна освіта і наука: екологічні і соціальні ризики” (Київ, 2005); Х з’їзді Українського географічного товариства Географія в інформаційному суспільстві”(Київ, 2008).
Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 3,2 друкованих аркушів, з них 6 у фахових виданнях, 6 у матеріалах наукових і науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 252 сторінки машинописного тексту, який включає 158 сторінок основного тексту, 14 таблиць, 32 рисунків, 63 додатки. Список використаних джерел містить 200 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

В дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і вирішене наукове завдання розробка механізму формування наукового потенціалу та концептуальних засад його ефективного використання.
Результати проведеного дослідження дозволили сформулювати такі теоретико-методологічні, методичні та практичні висновки.
1. Науковий потенціал це цілісна, взаємозв’язана система галузевих і територіальних утворень, що існує на базі територіального поділу праці й охоплює складові наукової діяльності з метою забезпечення належного рівня науково-технічного розвитку країни, регіону. Він має функціонально-компонентну, функціонально-територіальну і функціонально-управлінську структури .
Функціонально-компонентна структура наукового потенціалу це склад, сукупність його функціональних компонентів галузей, видів наукової діяльності, що розкривають його роль в процесах спеціалізації і комплексоутворення в регіоні: академічний, галузевий, вузівський, заводський, інші організації, які об’єднують наукові підрозділи і групи музеїв, архівів, бібліотек і книжкових палат, метеослужби, геолого-розвідувальні партії та ін.
2. Сукупність наукових закладів і кадрів, які проводять наукову діяльність, їх фінансове, матеріально-технічне, інформаційне та організаційне забезпечення, що характеризується раціональністю зв’язків і забезпечує додатковий економічний ефект за рахунок взаємодії із виробництвом на певній території формує науково-територіальний комплекс.
Найважливішими принципами раціонального використання наукового потенціалу регіону є: системності, комплексності, інноваційності, альтернативності, гнучкого реагування.
Для суспільно-географічної оцінки використання наукового потенціалу регіону доцільно виділити такі групи індикаторів: а) розміщення та розвитку наукових організацій; б) кадрового забезпечення наукового потенціалу; в) підготовки кадрів в Україні; г) фінансового забезпечення наукової діяльності; д) матеріально-технічного забезпечення наукової діяльності; е) результативності наукової діяльності; є)зовнішньоекономічної діяльності наукових організацій.
3. Суспільно-географічне дослідженні наукового потенціалу передбачає виконання таких етапів: а) обґрунтування концепції наукового потенціалу регіону та виявлення його як цілісного суспільно-географічного об’єкту; б) визначення чинників формування наукового потенціалу; в) системно-структурний аналіз територіальної організації наукового потенціалу; г) обґрунтування основних напрямків підвищення ефективності використання наукового потенціалу в Україні.
У розвитку наукового потенціалу в Україні можна виділити три історико-географічні зрізи: 1) становлення та розвитку наукового простору (до XVII ст.); 2) систематизації та уніфікації наукової діяльності (XVII - XVIII ст.); 3) інституалізації наукової діяльності та формування науково-територіальних комплексів (XIX - XXI cт.).
4. У 2006 р. загальний обсяг витрат на виконання наукових та науково-технічних робіт становив 5164,4 млн. грн. (22,4% надходить на виконання фундаментальних досліджень; 15,7% - прикладних досліджень; 51,2% - на виконання науково-технічних розробок). На 1 грн. вкладених коштів отримано 1,04 грн. виконаних робіт. Частка наукового потенціалу у ВВП становила 1,0%. В Україні спостерігається деформація розподілу робіт за їх видами у бік збільшення частки виконаних фундаментальних досліджень (в Україні співвідношення виконаних робіт склалося таким: фундаментальні : прикладні : науково-технічні - 24 : 18 : 58, тоді як в економічно розвинених країнах - 15 : 25 :60).
5. Основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації є аспірантура і докторантура. Після набуття державою незалежності спостерігається розвиток мережі закладів, що здійснюють підготовку наукових кадрів. Так, порівняно з 1991 роком кількість аспірантур зросла в 1,2 рази, докторантур - у 2,6 рази .
Переважна більшість закладів, що здійснюють підготовку аспірантів, підпорядкована шести міністерствам та академіям наук: Національній академії наук України - 27%, Міністерству освіти і науки 24%, Українській академії аграрних наук 8%, Академії медичних наук 6%, Міністерству охорони здоров'я 5%, Міністерству аграрної політики 4%. Аналогічна ситуація спостерігається і з підпорядкованістю докторантур.
Аспірантура та докторантура досить рівномірно розподіляються за типами закладів, при яких вони створені. Найбільше число аспірантів і докторантів навчається у галузі технічних, економічних та фізико-математичних наук. Звертає на себе увагу зростання підготовки наукових кадрів у галузі державного управління.
6. У 2006 р. загальна чисельність працівників організацій, які виконували наукові та науково-технічні роботи, складала 160,8 тис. осіб, з яких 80,5 тис. дослідників, 19,7 тис. техніків і 30,2 тис. осіб допоміжного персоналу. При загальній тенденції скорочення чисельності виконавців наукових досліджень і розробок, питома вага фахівців з науковими ступенями поступово зростала. Так у 2000 р. вона становила 14,1%, у 2006 р. - 16,3% . Разом з тим, частка дослідників з науковими ступенями становила 26,2%. В числі дослідників досить вагому частку становили жінки (44%). Майже три чверті числа фахівців з науковими ступенями, зайнятих науково-технічною діяльністю, працювали в організаціях державного сектору економіки.
7. Науковий потенціал України об’єднує 1452 підприємства і організацій: академічний (372 установи і організації); галузевий (831 дослідна установа і організація); вузівський ( науково-дослідні сектори і кафедри 175 вищих навчальних закладів); заводський ( наукові і дослідно-конструкторські підрозділи об’єднань і підприємств 76 установ). Окрему сферу становлять інші організації, до яких належать наукові підрозділи і групи музеїв, архівів, бібліотек і книжкових палат, метеослужби, геолого-розвідувальні партії та ін. Переважає галузевий сектор (57,2%).
8. Функціонально-територіальна структура наукового потенціалу це співвідношення і взаємне розміщення різних форм територіального зосередження наукової діяльності. ЇЇ елементами є: райони, вузли, центри наукової діяльності. За своїм змістом вони можуть бути інтегральними, міжгалузевими та галузевими, за формами територіальної концентрації регіональними, точковими та ареальними .
9. Конкурентоспроможність національної економіки повинна визначатися темпами впровадження новітніх науково-технічних розробок, рівнем розвитку наукоємного виробництва, ефективністю та динамічністю інноваційних процесів. В Україні на сьогодні відсутня ефективна система забезпечення проведення системних і регулярних прогнозно-аналітичних та стратегічних маркетингових досліджень у сфері науково-технологічного розвитку на середньостроковий та довгостроковий період. Тому створення єдиної системи прогнозно-аналітичних та стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку для підвищення ефективності державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб державного та приватного сектору економіки в об’єктивних і комплексних прогнозах щодо науково-технологічного розвитку, формування конкурентоспроможного вітчизняного сектору наукових досліджень та розробок є найважливішим напрямком перспективного розвитку національної економіки.
10. Необхідно посилити роль державних науково-технічних програм з пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки в Україні як основного важеля впливу держа­ви на розвиток прикладних наукових досліджень і розробок, довівши частку таких програм до 30 % від загальної суми коштів, що виділяються в Державному бюджеті на науку. Проведення фундаментальних наукових досліджень важливо здійснювати в основному за кошти Державного бюджету як через базове фінансування наукових установ, так і шляхом конкурсного надання грантів Державним фондом фундаментальних досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Айвазян С.А. Интегральные индикаторы качества жизни населения: их построение и использование в социально-экономическом управлении и межрегиональных сопоставлениях. М.: ЦЭМИРАН, 2000. 118 с.
2. Академічна наук і науковці в сучасній Україні (за результатами соціологічного дослідження) / НАН України, Інститут соціології. - К., 1998. 67 с.
3. Академічна наука і науковці в сучасній Україні (за результатами соціологічного дослідження) / НАН України, Інститут соціології. К., 1998. 67 с.
4. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М., 1983. 350 с.
5. Амоша О. Інноваційний шлях розвитку України: проблеми та рішення // Економіст. 2005, - № 6, - С. 28-32.
6. Бабій Б.М., Бражников В.Є, Потарикіна Л.Л., Разнатовський І.М., Соловйов О.Д. Історія держави і права Української РСР: 1917-1960 К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1961. 366 с.
7. Бабурин В.Л., Мазуров Ю.Л. Географические основы управления -М.: Дело, 2000. 288 с.
8. Багров Н.В. География в информационном мире. К.: Либідь, 2005.- 180 с.
9. Базидевич В.Д. Інтелектуальна власність. К.: Знання, 2006. - 431 с.
10. Берна Дж. Наука в истории общества М.: Изд. иностр. Литературы, 1956.
11. БєсовВ.М. Науково-технічна політика в Україні. Минуле. Сучасне. Майбутнє. Х. ХДПУ, 1997. 177 с.
12. БєсовЛ.М. Історія науки і техніки з найдавніших часів до кінця ХХ ст.: Навч. Посібник для студентів вищих навчальних закладів / Харківський держ.політехнічний ун-т. Х., 2000. 252 с.
13. БілоусоваТ.Т., Маркітанов Ю.О. Основи наукових досліджень: Навч. Посіб. для студентів вищих навчальних закладів Кам”янець-Подільський. 2004. -120 с.
14. Білуха М.Т. Основи наукових досліджень: Підручник для студентів економічних спеціальностей вузів, - К.: Вища школа, 1997. 271 с.
15. Вопросы теории и практики управления и организации науки. М.: Наука, 1975. 358 с
16. Волгин Б.И. Эффективность научных исследований (понятия и критерии) // Изв. АН СССР. Сер.экон., - 1972, - № 1, С.26-35.
17. Гавриленко О.П. Методологія наукових досліджень - К.: Ніка-центр, 2008. 172 с.
18. Гайденко П.П. Эволюция понятия науки: становление и развитие первых научных программ. Автореф. д-ра філософ. наук. М., 1982. 32 с.
19. Галекский Г.В. Словарь по науке и технике. Английский, Нимецкий, Русский: Около 5000 терминов. М.: Флинта: Наука, 2003. 320 с.
20. Герасимчук З.В., Ковальська Л.Л. Виробничий потенціал регіону: методика оцінки та механізм його нарощення - Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2003. 190 с.
21. Глязер Л.С. Наука и общественное производство // Изв.АН СССР. Сер.эконом., - 1974, - № 4, С. 64-75.
22. Голиков А.П., Степаненко А.В., Олійник Я.Б. Вступ до економічної і соціальної географії. К.: Либідь, 1996.- 320 с.
23. ГорбачукВ.Т. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій для студентів та магістрів педагогічного університету Слов”янськ: СДПУ, 2003. 88 с.
24. ГрищенкоІ.М., ГригоренкоО.М., Борисейко В.О. Основи наукових досліджень.: Навч.посібн. - К.: Вид-во КНТЕУ, 2001. 185 с.
25. Гродзинський М.Д. Пізнання ландшафту: місце і простір: Монографія. У 2-х т. К.: Видав.- поліграф центр Київський університет”, 2005. Т. 1 431 с.; Т. 2 503 с.Н.А.Рачків, (1973)
26. ДанилишинБ.М., КуценкоВ.І. Культурно-освітня сфера як соціальна база підтримки ринкової трансформації в Україні (питання теорії і практики), К., 1999. 123 с.
27. ДворкинИ.Н. Научно-технический переворот и буржуазная политическая экономия. М., Наука 1964. 462 с.
28. Державна програма прогнозування науково-технологічного розвитку на 2008-2012 роки / Постанова Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р., № 1118. Урядовий кур’єр, 2007.
29. Державне регулювання економіки: Навчальний посібник. / ЧистовС.М., Никифоров А.Є., Куценко Т.Ф. та ін.. К.: КНЕУ, 2004. 440с.
30. Дикий Н.И., Халатов А.А. Основы научных исследований. К.: Вища школа; 1985. 224 с.
31. Добров Г.М. Актуальные проблемы науковедения. М., „Знание”, 1968. 46 с.
32. Добров Г.М. и др. Вопросы формирования научно-технических програм. К., Знание” 1977. 19 с.
33. Добров Г.М. и др.. Управление эффективностью научной деятельности К.: Наук.думка, 1978. 240 с.
34. Добров Г.М. и КорнеевА.А. Наука: информация и управление / Информационные проблемы упраавления наукой / М., 1977. 256 с.
35. ДобровГ.М. Наука о науке: Начало науковедения. К.: Наук.думка, 1989 304 с.
36. ДобровГ.М. Прогнозирование важнейших направлений развития науки и техники. Доклад на заседании секции - № 2 „Вопросы планирования и управления научными и техническими исследованиями” - М., 1968 - 31 с.
37. ДобросельськийК.М. Некоторые вопросы методологии и организации научной работы. Лекция для молодых научно-педагогических работников, аспирантов и соискателей, а также для студентов, участвующих в научных исследованиях М., 1970. с.
38. Дорогунцов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки: Навч. посібник К.: СТАФЕД-2, 2001. 143 с.
39. ДорофієнкоВ.В. Регіональне управління науково-технічним потенціалом в умовах ринкової трансформації економіки: Автореф. дис. докт. економ. наук: 25.00.04 / Харківський державний університет. Х., 1998. 35с.
40. Дубина К.К., Автомонов П.Ф., Брайчевський М.Ю., Гурій І.О., Дядиченко В.А. Історія Української РСР: Науково-популярний - К.: Політвидавництво України, 1967. 410 с.
41. Дубина О.М. Науковий потенціал території як об’єкт суспільно-географічного дослідження // Вісник Київського університету. Сер. Географія. 2006. Вип. 52. С. 54-55.
42. Дубина О.М. Територіальна організація підготовки наукових кадрів в Україні // Економічна та соціальна географія. 2004 Вип. 55 С. 225-237.
43. Дубина О.М. Територіальна організація фінансового забезпечення наукової діяльності в Україні // Вісник Київського університету. Сер.Географія. 2005. Вип.. 51. С 54-56.
44. Дудник І.М., Логвин М.М., Працересурсний потенціал Полтавщини, Полтава, ПІБ МНТУ, 2004. 163 с.
45. Дудченко А.А. и др. Основы научных исследований: Учебное пособие для студентов вузов - К., Украинский транспортный университет 1999. - 78 с.
46. Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Світ, 1990. 300 с.
47. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За ред. В.М.Гейца К., Фенікс, 2003. 1008 с.
48. Економічний, словник-довідник /За ред./ Мочерного. К.: Феміна, 1995. 368 с.
49. Єгоров І.Ю. Наука в Україні стан та проблеми розвитку: Дискусійна стаття; Центр дослідження науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАНУ. К., 2004. 23 с.
50. Єріна А.М., Захожай В.Б., Єрін Д.Л. Методологія наукових досліджень: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2004. 212 с.
51. З історії міжнародних зв’язків України: наука, освіта (ХІХ 30-ті роки ХХ ст..): Документи і матеріали / ВарварцевМ.М., (відп.ред.): НАН України. Інститут історії України. К.; 1999. 203 с.
52. З книжки 74 взяти 36.
53. Закон України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» від 11.07.2001 р. № 2623-ІІІ., Урядовий кур’єр, 2001.
54. Исаченко А.Г. Теория и методология географической науки. - М.: ИЦ «Академия», 2004. 400 с.
55. История науки в контексте культуры / АН ССР. Ин-т философии; Ответ.ред. П.П. Гайценко. М., 1990. 150 с.
56. История науки и науковедение. Х Прибалт. Конф. По истории науки. Тезисы докл. (Отв.ред.: акад..П.И.Валескали и др..) Рига: Зинатне, 1975. 211.
57. История науки: Сборник / АН ГССР; Ред.кол.: Р.Р.Двали и др.. Тбилиси: Мецниереба, 1984. 143 с.
58. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца ХХ в.: Учебное пособие для педагогических вузов / А.И.Пискунов, Р.Б.Вендровская, В.М.Кларин и др.; М.: Творческий центр «Сфера», 2001. 510 с.
59. Ілляшенко С.М., Прокопенко О.В. Формування ринку екологічних інновацій: економічні основи управління: Монографія / За ред. С.М. Ілляшенка. Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. 250 с.
60. Історія науки, освіти і культури в Україні: традиції і сучасність, наукова конференція молодих вчених / О.Я.Пилипчик, С.П.Руда (ред.); АН Вищої школи України, Секція історії та методології освіти, науки і техніки. Миколаїв, 1996. 109 с.
61. Історія Національної Академії наук України 1929-1933: Документи і матеріали / Т.В.Вересовська та ін.. (упоряди); П.С.Сохань та ін. (відп.ред.) - К., 1998 542 с.
62. Історія Національної Академії наук України 1934-1937: Документи і матеріали / В.А.Кучмаренко та ін.. (упоряди); О.С.Онищенко та ін. (відп.ред.); - К.: НБУВ, 2003. 832 с.
63. Історія Національної Академії наук України 1938-1941: Документи і матеріали / В.А.Кучмаренко та ін.. (упоряди); О.С.Онищенко та ін. (відп.ред.); - К.: НБУВ, 2003. 920 с.
64. Історія Національної Академії наук України в суспільно-політичному контексті 1918-1998: / С.В.Кульчицький, Ю.В.Павленко, С.П.Руда, Ю.О.Храмов (ред..); - К., Фенікс, 2000. 527 с.
65. Історія національної академії наук України. 1924-1928: Документи і матеріали / В.А.Кучмаренко та ін.. (упорядн). О.С.Онищенко та ін. відповідальний редактор; НАН України, Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. Інститут Української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. К., 1998. - 720 с.
66. Історія освіти, науки і техніки в Україні: Друга конференція молодих вчених та спеціалістів, 27-28 травня 2004 р. Матеріали конференції К., 2004. 230 с.
67. Історія освіти, науки і техніки: Збірник наукових праць / За ред. О.Пилипчика. К., 2004. 245 с.
68. Історія педагогіки. Навчальний посібник для педагогічних інститутів / За ред.. М.С.Гриценка. - К.: Вища школа. 1973. 447 с.
69. Історія педагогіки: Методичні рекомендації для студентів заочної форми навчання / Н.І.Бєлкіна та ін. - Ніжин: НДПУ ім.. М.Гоголя, 2002. 68с.
70. Історія Української РСР / А.Г.Шевелєв (гол.ред.) та інш., К., 1978, Т.3. 212 с.
71. Історія Української РСР / А.Г.Шевелєв (гол.ред.) та інш., К., 1977, Т.5.- 198 с.
72. Історія Української РСР / А.Г.Шевелєв (гол.ред.) та інш., К., 1977, Т.6.- 186 с.
73. Історія Української РСР / А.Г.Шевелєв (гол.ред.) та інш., К., 1977, Т.7.- 148 .
74. Історія Української РСР / Ю.Ю.Кондуфор (гол.ред.) та інш., К., 1978, Т.4.- 245 с.
75. Історія Української РСР / Ю.Ю.Кондуфор (гол.ред.) та інш., К., 1978, Т.8. 217 с.
76. Історія Української РСР, І.І.Артеменко (гол.ред.) та ін.. К.: 1977. 234 с.
77. Історія Української РСР. Г.Я.Сергієнко, (відп.ред.) В.Й.Борисенко, В.О.Маркіна, В.В.Панашенко та ін.. К.: 1979 .т.2.- 298 с.
78. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (Теорія, методи, практика). К.: Європ. ун-т, 2001. 2156 с.
79. Іщук С.І. розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб. К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2006. 284 с.
80. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. посіб. К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2002. 260 с.
81. КаленюкІ.С. Економіка освіти. Навч. Посібник К.: Знання України, 2003. 315 с.
82. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура. - М.: ГУВШЭ, 2000.-280 с.
83. Класифікація видів науково-технічної діяльності: ДК 015-97 / В.Карпов та ін. Вид. офіц. К.: Держстандарт України, 1998. 42 с.
84. КовальчукВ.В., МоїсєєвЛ.М. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. К.: Видавничий дім „Професіонал”, 2004. 206 с.
85. Коленкин Е.В. Научно-технический потенціал вузов и пути его эффективного использования. Научн.-метод.пособие. М.: Высш.шк., 1982 127 с.
86. Крейг А. Наука: Энциклопедия: Учебн.пособие для доп. образования / А.Крейг, К.Росии; А.М.Голов (пер.с англ.); К. Лайон и др. - М.: РОСМЭН, 2001. 127 с.
87. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. К., Грамота, 2005. 448 с.
88. Кремень В.Г., Табачник Д.М. Освіта і наука України: шляхи модернізації: факти, роздуми, перспективи. К.: Грамота, 2003. 216 с.
89. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник. - К.: Кондор, 2003. 192 с.
90. КузьменкоВ.О. Наука за біологічним принципом, або дещо про академічну мафію / Міжрегіональна академія управління персоналом. К.: МАУП, 2004. 160 с.
91. КульвецьП.А. Проблемы экономической эффективности использования научно-технического потенциала. Вильнюс: Минтис, 1978. 192 с.
92. КутоваО.Г. Розвиток системи підготовки і атестації наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні (1992-1998 рр.): Автореф. дис. канд. наук з державного управління 25.00.05 / Українська академія державного управління при Президентові України. К., 2000. 20 с.
93. Куценко В.І. Економіка освіти: Навчальний посібник К.: Міленіум, 2003. 106 с.
94. МалиновськийБ.Н. Академік Борис Патон: Труд на всю жизнь. М.: ПЕРСЄ, 2002. 271 с.
95. Малицький Б.А. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики / Б.А.Малицький, І.О.Бєлкін, І.Ю.Єгоров та ін.: Центр досліджень науково-технологічного потенціалу та історії науки ім.Г.М.Доброва НАН України. К.: УкрІНТЕІ, 2001. 201 с.
96. Мезенцев К.В. Регіональне прогнозування соціально-економічного розвитку: навчальний посібник. К.: ВПЦ «Київський університет», 2004. 82 с.
97. Мезенцев К.В. Суспільно-географічне прогнозування регіонального розвитку: Монографія. - К.: ВПЦ «Київський університет, 2005. 253 с.
98. Мезенцева Н.І., Мезенцев К.В. Суспільно-географічне районування України. Навч.альний посібник. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2000. 228 с.
99. Мельник Л.Г. Информационная экономика. Суммы, Университетская книга, 2003. - 290 с.
100. Методические рекомендации по выявлеию наиболее важних для региона УССР социально-экономических и научно-технических проблем / Г.М.Добров, А.А.Коренной, А.А.Богаев и др.. К.: Наук.думка, 1963. - 71 с.
101. Методические рекомендации по комплексному прогнозированию развития науки и техники / ДобровГ.М., КорнеевА.А., СковенкоА.В. и др.. / АН УССР, Ин-т Сверхтвердых материалов и др. К.: 1987. 46 с.
102. Методические рекомендации по проектированию и применению процедур управления научным комплексом, включающим НИИ,КБ и ЭП. Препринт ИК АН УССР, 74-22. К., 1974. 85 с. Авт.: Е.Ф.Гурий, Г.М.Добров, Ю.А.Клочко и др..
103. Методический опыт разработки исследовательских научно-технических прогнозов. Препринт Ин-та электросварки им. Е.О. Патона АН УССР, 76-1. К., 1976, 50 с. Авт.:Г.М.Добров, В.Н.Брендський, В.В.Журавков, Ю.В.Ершов.
104. Методологічні рекомендації щодо проведення прогнозно-аналітичного дослідження в рамках Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України / Б.А.Малицький, О.С.Попович, В.П. Соловйов; НАН Укр. Центр досліджень науково-технологічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Діброва. К.: Фенікс, 2004. 52 с.
105. Методы и практика определения эффективности капитальных вложений и новой техники. // Сб.научн.информ., - 1968, Вып. 14. - с. 121-122.
106. Михайленко П.П. Історія Української РСР / АН УРСР; Інститут історії / О.К.Касименко (гол.ред.) К.: Видавництво АН УРСР, 1953. 783 с., Т., 1
107. Наказ Міністерства освіти і науки «Щодо Положення про організацію наукової, науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівнів акредитації» від 01.06.2006 р. № 422., Урядовий кур’єр, 2006.
108. Наука в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на зламі тисячоліть: Довідник / В.В.Скопенко, О.В.Третяк, В.П.Гондол та ін.; В.В.Скопенко (заг.ред.); Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К.: ВПЦ „Київський університет”, 2002.- 330 с.
109. Наука в Украинской ССР. - К.: Наук.думка. 1988. 50 с.
110. Наука в Українській ССР. К.: Наук.думка. 1981. 48 с.
111. Наука и закономерности ее развития. / под ред.. В.А.Дмитренко, Е.С.Ляхович / Томск, Изд. Том. ун-та, 1977. 160 с.
112. Наука и искуство географи: спектр взглядов ученіх ССР и США /сост. и ред. В.В.Аненкова, Дж.Д.Демко. М.: Прогресс, 1989. 200 с.
113. Наука и культура /отв.ред. В.Ж.Келле. М.: Наука, 1984. 336 с.
114. Наука и техника: Вопросы истории и теории - Спб, Вып. 17, Б.И.Іванов (ред.-сост.); Э.И. Колчинский (ред..). 2001 202с.
115. Наука на Україні / Художнє оформлення Ю.Паскевича і С.Теслера. К., Мистецтво, 1963. - 28 с.
116. Наука та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / О.М.Кузнєцова та ін. Де