ПРИРОДНО - ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ : ПРИРОДНО - техногенная безопасность жизнедеятельности НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ

Краткое описание

Національний педагогічний університет
імені М. П. Драгоманова

На правах рукопису

ДОВГАНЬ Андрій Іванович

УДК 911.3:502.175 (477)

ПРИРОДНО - ТЕХНОГЕННА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ України

Спеціальність 11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
кандидат географічних наук, доцент
Ковтун Василь Васильович

Київ 2008

ЗМІСТ

Вступ...

3

Розділ І. Теоретико-методологічні засади безпеки життєдіяльності населення......

12

1.1. Сутність парадигми безпеки життєдіяльності населення в умовах глобалізації та її трактування в працях вітчизняних і зарубіжних вчених.

12

1.2. Структура і параметри безпеки життєдіяльності населення..

24

1.3. Методичні підходи до питання дослідження безпеки життєдіяльності населення.......................................

37

Висновки до першого розділу....

53

Розділ ІІ. Аналіз і оцінка безпеки життєдіяльності населення України в географічному вимірі....

56

2.1.Чинники природно-техногенної (екологічної) безпеки та її структура....

56

2.2. Природно-екологічна безпека...

61

2.3. Техногенно-екологічна безпека....

85

2.4. Безпека систем життєзабезпечення......

101

2.5. Програмно-інформаційне забезпечення оцінки природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення...

109

2.6. Інтегральна оцінка природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення України в територіальному вимірі.

116

Висновки до другого розділу.

125

Розділ ІІІ. Підвищення ефективності управління безпекою життєдіяльності населення у просторовому аспекті......................................................................

129

3.1. Екологічний менеджмент як інструмент підвищення безпеки життєдіяльності населення.......

129

3.2. Стратегія гарантування безпеки життєдіяльності ..

141

3.3. Удосконалення державної регіональної політики у сфері безпеки життєдіяльності населення...

149

Висновки до третього розділу.....

157

Висновки і пропозиції.......

161

Список використаних джерел....

164

Додатки......

181

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах інтенсивного розвитку продуктивних сил, збільшення чисельності населення світу посилився негативний вплив суспільства на географічну оболонку, що в свою чергу призвело до загострення існуючих та виникнення нових небезпек у системі "людина навколишнє середовище". У зв’язку з цим в останній час зберігається стійка тенденція до зростання кількості небезпечних явищ та процесів катастрофічного характеру природного і техногенного походження. Вони спричинюють значні втрати матеріальних ресурсів та призводять до збільшення кількості людських жертв.
Надзвичайні ситуації та катастрофи, що сталися наприкінці ХХ та на початку ХХІ ст. у багатьох регіонах світу і, зокрема, в Україні, поставили перед суспільством нагальну проблему переосмислення ролі безпеки життєдіяльності населення в умовах переходу до сталого розвитку.
Притаманний більшості країн світу негативний вплив антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище характерний і для України. Особливості фізико-географічного положення, тектонічної та геологічної будови, рельєфу, гідрографічної мережі, рівень концентрації потенційно небезпечних господарських об’єктів, а також великі масштаби накопичення токсичних відходів на території країни створюють умови для виникнення широкого спектра надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. Оскільки безпечність умов життя та діяльності є однією з головних сучасних потреб людини, це ставить проблему безпеки населення у ряд важливих завдань державної політики.
Сучасні наукові дослідження проблем безпеки життєдіяльності базувалися на дослідженні економічних, правових, технологічних аспектів, проте недостатнім є використання геопросторової оцінки та прогнозування природно-техногенної безпеки з урахуванням принципів територіального поширення небезпечних природних явищ і процесів, а також розміщення потенційно небезпечних господарських об’єктів. Потребують розробки і теоретико-методологічні засади гуманітарно-географічного вивчення даної проблеми. Важливе місце при цьому має надаватися застосуванню методологічних принципів соціальних та економіко-географічних досліджень, а саме: територіальності, комплексності, системності. Недостатнє суспільно-географічне обґрунтування проблем безпеки життєдіяльності, висока теоретична і практична їх значимість зумовили вибір теми та зміст дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана з урахуванням наукової тематики комплексних фундаментальних досліджень Інституту природничо-географічної освіти та екології НПУ імені М.П.Драгоманова, зокрема теми "Стратегічне планування природно-техногенної безпеки України та її регіонів" (реєстраційний номер 0104U003010) та наукової тематики Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України "Розробка теоретичних засад економічної та природно-техногенної безпеки України в регіональному вимірі" (реєстраційний номер 0102U006923) і "Наукові засади управління техногенно-екологічною безпекою на основі комп’ютерного моделювання надзвичайних ситуацій антропогенного і природного походження в Україні та її регіонах" (реєстраційний номер 0199U000531).
Результати роботи використовуються також у навчальному процесі з курсу "Економічна і соціальна географія України" НПУ імені М. П. Драгоманова та на курсах підвищення кваліфікації викладачів дисципліни "Безпека життєдіяльності" в Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів.
Об’єктом дослідження є природно-техногенна безпека життєдіяльності населення України в територіальному вимірі.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади забезпечення і обґрунтування напрямів підвищення рівня природно-техногенної (екологічної) безпеки життєдіяльності населення в географічному форматі.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних засад гарантування природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення в умовах сучасної трансформації господарського комплексу й переходу суспільства до сталого розвитку та вироблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління безпекою життєдіяльності населення в географічному вимірі.
Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:
- доповнити та узагальнити теоретико-методологічні засади безпеки життєдіяльності населення;
- сформулювати наукові засади комплексної оцінки природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення та відповідного районування території України;
- проаналізувати сучасний стан природно-екологічної і техногенно-екологічної безпеки життєдіяльності населення України та визначити регіональні особливості природно-техногенних небезпек і загроз;
- обґрунтувати шляхи підвищення ефективності управління безпекою життєдіяльності населення та розробити пропозиції щодо удосконалення регіональної політики в галузі безпеки життєдіяльності населення з метою підвищення загального рівня життя населення України.
Методологія та методи дослідження. Теоретико-методологічною базою дисертаційної роботи є основні положення безпеки життєдіяльності й теорії суспільної географії, висвітлені у працях українських (В.А.Барановський, С.М.Волошин, А.В.Голиков, М.Д.Гродзинський, І.В.Гукалова, Б.М.Данилишин, В.С.Джигирей, О.Ю.Дмитрук, С.І.Дорогунцов, Є.П.Желібо, В.В.Зацарний, С.І.Іщук, В.В.Ковтун, О.Ю.Кононенко, Н.В.Корнілова, В.С.Крисаченко, В.А.Ліпкан, К.В.Мезенцев, А.Л.Мельничук, С.А.Мороз, Я.Б.Олійник, М.Д.Пістун, І.П.Пістун, О.М.Ральчук, А.В.Степаненко, О.І.Шаблій, Г.І.Швебс, В.О.Шевченко, П.Г.Шищенко, Ю.В.Щур, В.М.Ярошевська) і зарубіжних (Е.А.Арустамов, А.В.Баринов, В.Г.Барський, С.В.Бєлов, А.С.Гринін, М.Ф.Реймерс, О.М.Русак, В.В.Сапронов, М.А.Шахраманьян, А.Ґідденс, Д.Говден, Т.Ларсон, А.Гале, Л.Гуссенса) вчених.
Методологічною основою дослідження є системно-структурний та синергетичний підходи до вивчення проблеми.
Для вирішення поставлених завдань використано традиційні та сучасні методи дослідження, а саме:
· порівняльно-географічний для вивчення територіальних відмінностей поширення природних і техногенних загроз і небезпек;
· районування для прогнозування та удосконалення державної регіональної політики в галузі природно-техногенної безпеки;
· картографічний для проведення територіальної диференціації та просторового аналізу природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення;
· статистичний для оцінки кількісних параметрів природно-техногенної безпеки та її складових, а також аналізу динаміки її стану в географічному вимірі;
· економіко-математичний для розрахунку показників стану природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення;
· регіонального та локаційного аналізу для дослідження особливостей стану природно-техногенної безпеки в територіальному розрізі;
· SWOT-аналіз для аналізу вихідних умов регіональної безпеки життєдіяльності населення;
· системного підходу при визначенні механізмів забезпечення природно-техногенної безпеки в регіональному вимірі;
· проблемно-орієнтований для наукового обґрунтування шляхів підвищення ефективності управління природно-техногенною безпекою життєдіяльності населення у просторовому аспекті.
Обробка статистичних матеріалів та візуалізація аналітичної інформації здійснювалася з використанням сучасних інформаційних технологій та комп’ютерного програмного забезпечення: Microsoft Access (для створення та керування реляційними базами даних, що характеризують природно-техногенну безпеку життєдіяльності населення) та Microsoft Excel (для упорядкування та здійснення статистичного аналізу даних, їх наочного відображення за допомогою діаграм, графіків, таблиць).
Інформаційною базою дослідження є вітчизняні та закордонні наукові публікації, нормативно-правові документи України з питань безпеки життєдіяльності населення, офіційні статистичні дані Державного комітету статистики України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, матеріали регіональних державних органів статистики, статистичні довідники, картографічні джерела тощо. У роботі використано матеріали Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України.
Наукова новизна одержаних результатів. Результати даного дисертаційного дослідження відображують чітко визначену його мету вивчення та розробка питань методологічного забезпечення та практичного удосконалення сфери управління природно-техногенною безпекою життєдіяльності населення, що має важливе значення для раціонального розміщення продуктивних сил в Україні, а також удосконалення системи розселення, регіонального розвитку в умовах переходу до сталого розвитку суспільства.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у доповненні та конкретизації теоретичних, методологічних і практичних положень безпеки життєдіяльності населення.
Науковими результатами дисертаційної роботи є:
Одержано вперше:
- на основі розробленої системи оцінок, критеріїв і показників безпеки життєдіяльності населення визначено її кількісні параметри і тенденції в Україні та регіонах. Це дозволило визначити загальний рівень природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення регіонів, а також провести відповідне районування території;
- розроблено комп’ютерно-інформаційне забезпечення дослідження природно-техногенної безпеки України та окремих регіонів, що дозволяє аналізувати великий обсяг статистичної інформації і переводити її у графоаналітичний та картографічний формати, а також може бути основою для прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
удосконалено:
- методичні підходи визначення рівня природно-техногенної безпеки, а також оцінки стану, динаміки, ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема запропоновано модель для визначення інтегрального показника природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення в регіональному вимірі;
- систему критеріїв і показників природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення у територіально­му вимірі, які визначають регіональні особливості процесу її забезпечення. На відміну від існуючих систем, запропонована ґрунтується на основі методу диферен­ціації природно-техногенної безпеки за складовими і враховує основні аспекти соціаль­но-економічного розвитку регіонів;
- визначення факторів виникнення і територіального поширення небезпечних природних і техногенних явищ та процесів на території України.
отримали подальший розвиток:
- понятійно-категорійний апарат "природно-техногенна безпека життєдіяльності населення";
- напрями підвищення ефективності управління безпекою життєдіяльності населення України на основі використання засобів екологічного менеджменту і стратегічного планування.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Основні наукові положення, методологічні і методичні розробки та рекомендації прикладного характеру, які є в дисертаційній роботі, характеризуються новизною і є науково обґрунтованими. Вони базуються на фундаментальних дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених у відповідній науковій сфері, використанні спеціальних довідників та баз даних.
Достовірність результатів дисертаційного дослідження підтверджується застосуванням загальнонаукових та адекватних спеціальних методів, зокрема: порівняльно-географічного, районування, прогнозування, системно-структурного аналізу й синтезу, картографічного, статистичного, а також методи економічно-математичного моделювання географічних аспектів природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення.
Теоретичне і практичне значення роботи. Одержані в процесі дослідження теоретичні узагальнення та методичні прийоми можуть бути використані для визначення стратегії в питанні гарантування безпеки життєдіяльності населення, а також розробки регіональних програм соціально-економічного розвитку.
Розроблене комп’ютерне забезпечення дозволяє автоматизувати етапи аналізу абсолютних і відносних статистичних показників безпеки та переведення їх у графоаналітичні й картографічні формати, а також може бути основою для визначення тенденцій і прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру;
Окремі положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі кафедри географії України і туризму НПУ імені М. П. Драгоманова (довідка № 07-10/152 від 29.01.2008), а також при виконанні теми "Стратегічне планування природно-техногенної безпеки України та її регіонів", курсів підвищення кваліфікації викладачів дисципліни Безпека життєдіяльності” в Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів (довідка № 476 від 10.09.2007 р.).
Рекомендації щодо удосконалення процесів управління природно-техногенною безпекою життєдіяльності населення використано при виконанні теми Розробка теоретичних засад економічної та природно-техногенної без­пеки України в регіональному вимірі” та Наукові засади управління техногенно-екологічною безпекою на основі комп’ютерного моделювання надзвичайних ситуацій антропогенного і природного походження в Україні та її регіонах” відділу проблем економічної і техногенної безпеки Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 01-11/148 від 25.02.2008 р.).
Отримані результати дослідження були використані при розробленні Державного стандарту природничої освіти для базової та повної середньої освіти, проекту Концепції географічної освіти, навчальних програм із географії та економіки для загальноосвітніх навчальних закладів (довідка № 2/2-13-785 від 16.04.2008 р.)
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій наведено результати власних досліджень автора щодо розробки теоретико-методологічних та методичних основ дослідження природно-техногенної безпеки населення України в географічному вимірі. У роботі здійснено систематизацію наукових визначень поняття природно-техногенна безпека життєдіяльності населення. Автором узагальнено підходи до дослідження природно-техногенної безпеки на регіональному рівні, а також запропоновано власний підхід до здійснення такого дослідження.
Для оцінки та аналізу природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення розроблено систему критеріїв і показників, які характеризують її основні параметри, стан та динаміку, визначають регіональні особливості процесу її забезпечення.
Визначено стратегічні напрями підвищення ефективності управління природно-техногенною безпекою життєдіяльності населення у просторовому аспекті та удосконалення державної регіональної політики у даній сфері.
Апробація результатів дисертації. Головні теоретико-методологічні положення та практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародних, всеукраїнських та регіональних конференціях: "Географічна освіта і наука в Україні" (ІІ Міжнародна науково-практична конференція, м. Київ, 2004 р.), "Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України" (ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція, м. Київ, 2004 р.), "Науково-методичні аспекти професійного зростання педагогічних кадрів у системі післядипломної освіти" (м. Біла Церква, 2003 р.); на звітних наукових конференціях Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів (2001-2006 рр.); звітних засіданнях кафедри географії України і туризму НПУ імені М. П. Драгоманова.
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи опубліковані у 8 наукових працях загальним обсягом 1,9 друкованих аркуші, з них: 5 статей у наукових фахових збірниках, рекомендованих ВАК України, 3 тези доповідей на науково-практичних конференціях.
Обсяг та структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу і трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Дисертація викладена на 218 сторінках комп’ютерного тексту. Основна частина дисертації вміщує 9 таблиць, 29 рисунків, 3 картосхеми. Додатки включають 6 картосхем, 17 рисунків, 16 таблиць. Список використаних джерел складається із 164 найменувань на 17 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ І ПРОПЗИЦІЇ
Проведене дослідження дає підстави зробити такі теоретичні й практичні висновки:
1. Під природно-техногенною безпекою життєдіяльності населення розуміємо такий стан природного середовища та техносфери , за якого держава, використовуючи наявні ресурси і засоби, здатна забезпечити захист життя, здоров’я і безпечні умови життєдіяльності населення, а також гарантувати прийнятний рівень ризику виникнення НС шляхом попередження виникнення та ліквідації наслідків природних і техногенних катастроф.
2. Створено алгоритм визначення інтегрального регіонального індексу безпеки життєдіяльності населення, який дав можливість проаналізувати стан природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення, а також територіальне поширення небезпечних природних і техногенних явищ в Україні в регіональному вимірі. Це дозволило провести районування території України за критерієм природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення.
3. Аналіз виникнення НС природного і техногенного походження, а також тенденцій їх розвитку і територіального поширення показує, що в Україні у найближчі роки збільшуватиметься ризик виникнення природних НС об’єктового та місцевого рівнів при збереженні високого ризику аварій, катастроф і стихійних лих регіонального та державного масштабів. Причинами цього є як загострення глобальних, так і прояв регіональних проблем природного та антропогенного характеру.
4. Аналіз НС природного характеру на території України за період з 1997 по 2005 рр., показав, що найчастіше виникають метеорологічні стихійні явища (бурі, урагани, смерчі, град, хуртовини, сильні тумани, засухи, зливи), медико-біологічні небезпеки (отруєння та інфекційні захворювання людей) і НС, пов’язані з пожежами в природних екосистемах. Визначено характер географічного поширення НС природного походження. Аналіз показує, що найбільша їх кількість зареєстрована у Львівській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській, Донецькій областях та Автономній Республіці Крим. Найменше природних НС зафіксовано в містах Києві та Севастополі, а також у Чернівецькій, Волинській, Тернопільській та Івано-Франківській областях.
Визначено певні закономірності прояву небезпек природного характеру, а саме: залежність між масштабами їх прояву та частотою виникнення; просторове поширення будь-якої НС природного походження залежить від особливостей природних умов території і через це має певний ареал прояву; передбачуваність більшості НС за специфічними для кожного окремого типу ознаками; здатність взаємодіяти одна з одною, що призводить до збільшення руйнівної сили (принцип біфуркації); низький рівень прогнозованості виникнення більшості НС природного характеру.
5. Рівень та ризик виникнення техногенних загроз значною мірою визначається розміщенням, концентрацією, функціональними особливостями об’єктів підвищеного ризику (потенційно небезпечних об’єктів). Посилювальними факторами ризику виникнення техногенних НС є висока концентрація виробництва в окремих регіонах країни, диспропорції у територіальній структурі господарського комплексу, фізичне зношення обладнання та низький рівень безпеки більшості технологій виробництва.
6. Виділено наступні райони за рівнем загроз природно-техногенній безпеці життєдіяльності населення: з незначним рівнем (Київська, Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська та Чернігівська області (середній комплексний показник загроз безпеці становить 0,78)); з низьким рівнем (Вінницька, Житомирська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та АР Крим (1,03)); середнім рівень (Волинська, Івано-Франківська та Львівська області (1,13); високим рівнем (Донецька, Запорізька та Луганська області (1,42)).
7. Удосконалення системи природно-техногенної безпеки пов’язане з можливістю застосування стратегічного планування як певного алгоритму в реалізації головних завдань стратегії. Таке планування дозволяє чітко виділити мету, оцінити результати дій на тривалу перспективу, а також планомірно й ефективно розподілити наявні матеріальні та людські ресурси в часі. Воно дає можливість оперативного корегування тактичних рішень з урахуванням умов, які виникають непередбачено, або враховуючи помилки попередніх дій.
Високий ефект у питаннях зниження ризиків виникнення НС досягається завдяки використанню нових ефективних підходів у галузі безпеки життєдіяльності населення, а саме SWOT-аналізу, екологічного менеджменту, космічного моніторингу небезпечних природних явищ, економіко-географічного аналізу, програмно-цільового планування. Застосування даного комплексу заходів сприятиме підвищенню ефективності управління безпеки життєдіяльності населення в просторовому аспекті.
8. Встановлено, що в останній час помітна тенденція до зміщення акцентів у питанні природно-техногенної безпеки з реагування на НС та ліквідації їх негативних наслідків на сучасні методи моніторингу, прогнозування та попередження виникнення небезпечних явищ та процесів. Важливу роль при цьому відіграють методологічні підходи географічної науки: економічно-математичного моделювання географічних аспектів безпеки життєдіяльності населення, просторового аналізу, районування, картографічного моделювання.
9. Важливу роль у підвищенні рівня безпеки життєдіяльності суспільства відіграє рівень освіти та виховання населення. Формування нової культури безпеки життєдіяльності населення є одним з ключових елементів удосконалення державної політики щодо запобігання та пом’якшення наслідків дії НС. Неможливо запобігти і знизити ризики та пом’якшити наслідки від природно-техногенних НС без активної участі населення країни у вирішенні проблем безпеки життєдіяльності. Ключовим моментом у питаннях освіти населення має стати впровадження сучасних наукових та методичних форм і методів освітянської діяльності, яке передбачатиме всебічну підготовку людини до життя в суспільстві та природному середовищі, що стрімко змінюються.

Список використаних джерел
1. Александров В., Подойніцин В. Про деякі проблеми паспортизації потенційно небезпечних об’єктів // Надзвичайна ситуація. 2002. № 3. С. 37-38.
2. Алексеенко В.А., Алексеенко Л.П. Биосфера и жизнедеятельность: Учеб. пос. для студ. вузов по напр. подгот. дипломир. спец. "Защита окружающей среды". М.: Логос, 2002. 211 с.
3. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 2003 р. / Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/quater/index.php. Заголовок з екрану.
4. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 2004 р. / Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/quater/index.php. Заголовок з екрану.
5. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 2005 р. / Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/quater/index.php. Заголовок з екрану.
6. Бакка М.Т., Редчиць В.С., Сивко В.Й. Основи безпеки життєдіяльності людини: Навч. пос. для студ. вузів техн. та екон. профілю / Житом. інж.-технол. ін-т. Житомир: РВВ ЖІТІ, 1997. 338 с.
7. Барановський В.А. Україна. Еколого-географічний атлас: Атлас-монографія. К.: Варта, 2006. 220 с.
8. Баранцев Р.Г. Синергетика в современном естествознании. М.: УРСС, 2003. 142 с.
9. Баринов А.В. Чрезвычайные ситуации природного характера и защита от них. М., 2003. 496 с.
10. Барский В.Г. Экологическая безопасность и устойчивое развитие. Метаконцепция устойчивого развития России (в 5 кн.). М., 1995. [Электронный ресурс]: Режим доступу: http://www.ihst.ru/~biosphere/Mag_2/ konference/BVG.htm. Заголовок з екрану.
11. Барщевський М.Є., Гриневецький В.Т., Сорокіна Л.Ю. Підтоплення земель в Україні: Проблема та шляхи її подолання // Укр. геогр. журн. 2003. № 2. С. 58.
12. Безопасность жизнедеятельности // Э.А. Арустамов, А.Е. Волощенко, Г.В. Гуськов и др.: Учебн. для студ. вузов, обуч. по экон. и гуманит.-социальн. спец. / Э.А. Арустамов (ред.). 3-е изд., перераб. и доп. М.: Изд. Дом "Дашков и Ко", 2001. 677 с.
13. Безопасность жизнедеятельности: // Э.А. Арустамов, А.Е. Волощенко, Г.В. Гуськов и др.: Учебн. для студ. вузов, обуч. по экон. и гуманит.-социальн. спец. / Э.А. Арустамов (ред.) 6-е изд., перераб. и доп. М.: Изд.-торг. корпор. "Дашков и Ко", 2003. 493 с.
14. Безопасность жизнедеятельности. Безопасность в чрезвычайных ситуациях природного и техногенного характера: Учеб. пос. для студ. вузов, обуч. по всем напр. и спец. высш. проф. образования / В.А. Акимов, В.Я. Богачев, В.К. Владимирский и др. М.: Высш. шк., 2006. 592 с.
15. Безопасность жизнедеятельности: Уч.-метод. пос. для учрежд. проф. образов. [Электронный ресурс]: Режим доступу: http://www.fnimb.org/stat.htm. Заголовок з екрану.
16. Безопасность жизнедеятельности: Учеб. пос. для студ. вузов / Л.А.Муравей (ред.). 2-е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ, 2002. 431 с.
17. Безопасность жизнедеятельности: Учебн. для вузов / С.В. Белов, А.В. Ильницкая, А.Ф. Козьяков и др. / Под общ. ред. С.В.Белова. 2-е изд., испр. и доп. М.: Высш. шк., 1999. 448 с.
18. Безопасность жизнедеятельности: Энц. слов. / Международная академия наук экологии и безопасности жизнедеятельности / О.Н. Русак (ред.); И.В. Бойко (авт.-сост.). СПб.: Информ.-изд. агентство "ЛИК", 2004. 503 с.
19. Безопасность: теория, парадигма, концепция, культура: Слов.-справ. / В.Ф. Пилипенко (авт.-сост.). 2-е изд., доп. и перераб. М.: ПЕР СЭ-Пресс, 2005. 191 с.
20. Белорус О.Г., Лукьяненко Д.Г. Глобальные трансформации и стратегии развития: Монограф. К.: Орияне, 2000. 424 с.
21. Березуцкий В.В. Теоретические основы безопасности жизнедеятельности . Х.: Харьков. гос. политехн. ун-т, 1999. 170 с.
22. Бєгун В.В., Науменко І.М. Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки): Навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. К.: МНС України, 2004. 327 с.
23. Бєгун В.В., Тищенко В.О. Декларування безпеки важливий процес державного регулювання // Безпека життєдіяльності. 2006. № 12. С. 2122.
24. Бутківський В. Складова національної безпеки України // Надзвичайна ситуація. 2002. № 1. С. 4446.
25. Васюта О.А., Васюта С.І., Філіпчук Г.Г. Екологічна політика: національні та глобальні реалії. У 4 т. Чернівці: Зелена Буковина, 2004. Т.4. 552 с.
26. Васюта О.А., Васюта С.І., Філіпчук Г.Г. Екологічна політика: національні та глобальні реалії. У 4 т. Чернівці: Зелена Буковина, 2004. Т.2. 520 с.
27. Водний кодекс України: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi. Заголовок з екрану.
28. Вступ до економічної та соціальної географії: Підручник / А.П. Голиков, Я.Б. Олійник, А.В. Степаненко. К.: Либідь, 1996. 320 с.
29. Гавриленко О.П. Основи екології та безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. 2-е вид., випр. і доп. К.: Ніка-Центр, 2004. 459 с.
30. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: О.М. Маринич (відповід. ред.) та ін. К.: "Українська Радянська Енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 1989. Т. 1. 416 с.
31. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: О.М. Маринич (відповід. ред.) та ін. К.: "Українська Радянська Енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 1993. Т. 3. 480 с.
32. Гіроль М.М., Ниник Л.Р., Чабан В.Й. Техногенна безпека: Підр. для студ. вищ. навч. закл. / Укр. держ. ун-т водн. госп-ва та природокорист. Рівне: УДУВГП, 2004. 452 с.
33. Глазко В.Г. Цивілізаційні кризи і революції: генно-культурна парадигма // Безпека життєдіяльності. 2007. № 2. С. 24-28
34. Голиков А.П. Черванев И.Г., Трофимов А.М. Математические методы в географии. Харьков: Изд-во Харьковского ун-та, 1996. 144 с.
35. Гринин А.С., Новиков В.Н. Безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие. М.: ФАИРПРЕСС, 2002. 288 с.
36. Гринин А.С., Новиков В.Н. Безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие / Под. ред. А.С. Гринина. М.: Изд.-торг. дом "Гранд", 2003. 287 с.
37. Грифін Рикі В., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник. Львів: БаК, 2001. 624 с.
38. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. К.: Лікей, 1995. 223 с.
39. Гукалова І.В. Опрацювання регіональних стратегій сталого (збалансованого) розвитку України з урахуванням її природно-господарського районування // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. / Ред. кол.: С.І.Іщук та ін. - К., 2002. - вип.53. - С.235-243.
40. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності / Укр. акад. друкарства; Укр. держ. лісотехн. ун-т. Л.: Афіша, 1999. 253 с.
41. Дмитрук О.Ю., Щур Ю.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. для студ. природознав. ф-тів. / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка. К.: Вид. центр "Київський університет", 1999. 210 с.
42. Довгань А.І. Безпека життєдіяльності населення в умовах глобалізації світогосподарських процесів // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: Матер. III Всеукр. наук.-практ. конф. (2021 квіт. 2004 р.). К.: ВГЛ "Обрії", 2004. С. 6566.
43. Довгань А.І. Екологічний менеджмент як інструмент підвищення безпеки життєдіяльності // Географія та сучасність: Збірник наукових праць. / Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. К., 2004. Випуск 12. С. 2429.
44. Довгань А.І. Економіко-географічний механізм підвищення безпеки життєдіяльності // Географія та сучасність: Збірник наукових праць. / Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. К., 2003. Випуск 10. С. 297303.
45. Довгань А.І. Комплексна оцінка регіональної безпеки життєдіяльності населення // Географічна наука і освіта в Україні: Тези доп. II Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 2627 бер. 2003 р.). К.: ВГЛ "Обрії", 2003. С. 118119.
46. Довгань А.І. Методичні підходи до дослідження безпеки життєдіяльності // Географія та сучасність: Зб. наук. праць. / Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. К., 2002. Випуск 7. С. 234240.
47. Довгань А.І. Оцінка природно-техногенної безпеки регіону на прикладі Київської області // Географія та сучасність: Збірник наукових праць. / Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. К., 2006. Випуск 16. С. 246253.
48. Довгань А.І. Природно-екологічна безпека населення України та її регіонів // Географія та сучасність: Збірник наукових праць. / Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. К., 2003. Випуск 9. С. 114123.
49. Довгань А.І. Природнотехногенна безпека населення України та її регіонів // Науково-методичні аспекти професійного зростання педагогічних кадрів у системі післядипломної освіти: Зб. матер. наук. конф. 2425 черв., 20 серп. 2003 р. / Ред. кол.: Н.І. Клокар (гол.), В.В. Потіха, О.В. Чубарук (заст. гол.) та ін.; Упоряди.: Н.І. Клокар, А.О. Клочко. Біла Церква: КОІПОПК, 2003. С. 163165.
50. Долгин Н. Природные и техногенные опасности в ХХІ веке // Основы безопасности жизнедеятельности. 2001. № 9. С. 4-10.
51. Дорогунцов С.І., Чернюк Л.Г., Борщевський П.П., Данилишин Б.М., Фащевський М.І. Соціально-економічні системи продуктивних сил регіонів України. К.: Нічлава, 2002. 690 с.
52. Дробенко Г.О., Брусак Р.Л., Свірський Ю.І. Стратегічне планування розвитку територіальних громад. 2-ге вид. Львів: Сполом, 2001. 118 с.
53. ДСТУ 39702000. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації на акваторіях: Терміни та визначення. Введ. 2001.01.01. Офіц. вид. К. : Держстандарт України, 2000. ІІІ, 16 с. (Державний стандарт України).
54. Дуднікова І.І. Безпека життєдіяльності: Навч. пос. для студ. вищ. навч. зал. 2-ге вид., доп. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2006. 268 с.
55. Дуднікова І.І. Екологія і безпека життєдіяльності: Термінологічний словник-довідник. К.: Вища шк., 2005. 247 с.
56. Ещенко А.И. Основы теории риска: Учеб. пос. для студ., изуч. дисципл. "Охрана труда", "Безопасность жизнедеятельности", "Основы экологии" / Ин-т содержания и методов обучения; Сум. гос. ун-т. Сумы, 1998. 147 с.
57. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності: Навч. пос. для дистанц. навчання. К.: Ун-т «Україна», 2005. 264 с.
58. Загальнодержавна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006-2011 рр. // Безпека життєдіяльності. 2006. № 10. С. 26.
59. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища". К.: Парламент. вид-во, 1999. 56 с.
60. Закон України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України» // Урядовий кур’єр. 2000. № 79. С. 57.
61. Закон України «Про екологічну експертизу»: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.waste.iatp.org.ua/zakon0902954595BP.html. Заголовок з екрану.
62. Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру»: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/showplaintext.php?. Заголовок з екрану.
63. Закон України «Про охорону атмосферного повітря»: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.ecolife.org.ua/laws/ua/laws/1992. Заголовок з екрану.
64. Закони України: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main. Заголовок з екрану.
65. Зацарний В. Основні поняття та визначення у безпеці життєдіяльності // Надзвичайна ситуація. 2000. № 12. С. 3740.
66. Зацарний В. Системний аналіз методологічна основа безпеки життєдіяльності // Надзвичайна ситуація. 2001. № 5. С. 3641.
67. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності. К.: Основа, 2004. 880 с.
68. Збірник нормативних документів з безпеки життєдіяльності: На допомогу керівникам навч. закл. / ЦК профсп. прац. освіти і науки України; / За ред. Л.С. Сачкова; Упор. М.В. Васильчук. К. : УАННП "Фенікс", 2000. 891 с.
69. Земельний кодекс України: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.cadastre.dp.ua/russian/kodeks.htm. Заголовок з екрану.
70. Зеркалов Д.В., Лоза В.Г. Техногенна безпека: Словник-довідник / Трансп. акад. України; Міжнар. акад. наук екології та безпеки життєдіяльності. К. : Наук. світ, 2001. 131 с.
71. Измаликов А.В. Управление безопасностью социально-экономических систем и оценка его эффективности. М., 2003. 442 с.
72. Ільєнко А.Г. Нові підходи до визначення напрямів покращення стану безпеки життєдіяльності в Україні // Безпека життєдіяльності. 2006. № 9. С. 3234.
73. Калітієвська Л.А. Проблеми державного керування щодо попередження й реагування на надзвичайні ситуації природного і техногенного характеру // Безпека життєдіяльності. 2007. № 2. С. 79.
74. Качинський А. Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи / Ін-т проблем нац. безпеки; Нац. акад. Служби безпеки України. К., ІПНБ, 2004. 472 с.
75. Классификация экономических механизмов обеспечения защиты населения и территорий от чрезвычайных ситуаций // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. 2002. № 2. С. 7075.
76. Ковальов А.П., Откидач В.В., Джура С.Г. Особливості ризиків сучасної цивілізації // Безпека життєдіяльності. 2005. № 12. С. 13-17.
77. Кодекс України про надра :[Електронний ресурс]: Режим доступу: http://proeco.visti.net/leg/leg1_07.htm. Заголовок з екрану.
78. Комплексна програма захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь в Україні у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.scwm.gov.ua. Заголовок з екрану.
79. Комплексна програма захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод на період до 2010 року та прогноз до 2020 рокуЗатверджено Пост. Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 901: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/document/41185901. Заголовок з екрану.
80. Кононенко О.Ю. Розвиток потенційно небезпечних виробництв з урахуванням виникнення надзвичайних ситуацій (на прикладі Східного регіону): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / НАН України. Рада по вивченню продукт. сил України. К., 2001. 19 с.
81. Конституція України: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?. Заголовок з екрану.
82. Концепція управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (проект): [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/content.php. Заголовок з екрану.
83. Корнілова Н.В. Методи дослідження територій з критичною екологічною ситуацією // Економічна та соціальна географія: Наук. зб. К., 2001. Вип. 51. С. 101-107.
84. Корнілова Н.В. Суспільно-географічні засади дослідження територій з критичною екологічною ситуацією: Автореф. дис. канд. геогр. наук / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2005. 19 с.
85. Коротинський П. Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру // Надзвичайна ситуація. 2004. № 8. С. 5254.
86. Лавейкіна Є.С. Регіональні аспекти управління природними ресурсами та екологічна безпека населення / НАН України. Рада по вивченню продуктивних сил України. Львів, 2000. 202 с.
87. Ліпкан В.А. Безпекознавство: Навчальний посібник. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. 208 с.
88. Лісовий кодекс України :[Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.derevo.info/info.php. Заголовок з екрану.
89. Лісовський С.А., Гукалова І.В., Касьянова Н.О., Шипович В.Є. Дослідження стану екологічної безпеки України // Географія і сучасність. К.: Вид-во Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. 2002. Вип. 7. С.167-176.
90. Лушкін В.А., Торкатюк В.І., Коржик Б.М., Ачкасов А.Є., Ніколаєнко Л.Ф. Безпека життєдіяльності: Навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. / Харк. держ. акад. міськ. госп-ва. Житомир, 2001. 672 с.
91. Любимов Л.Л., Ранеева Н.А. Основы экономических знаний. 9-е изд. М.: Вита-Пресс, 2005. 495 с.
92. Маслоу Абрахам и иерархия потребностей: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.marketing.spb.ru/libaround/maslow.htm. Заголовок з екрану.
93. МезенцеваН.І.МезенцевК.В.Суспільно-географічнерайонування України. К.:Видавничо-поліграфічнийцентр"Київський університет", 2000. 227 с.
94. Мельничук А.Л. Природно-техногенна безпека життєдіяльності населення: суспільно-географічний вимір дослідження // Економічна та соціальна географія. 2001. Вип. 51. С. 95-101.
95. Мельничук А.Л. Суспільно-географічні аспекти природно-техногенної безпеки життєдіяльності населення України: Автореф. дис. канд. геогр. наук / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2004. 18 с.
96. Методи геоекологічних досліджень: Навч. посіб. для студ. геогр. спец. вузів / О.Ю. Гродзинська, М.Д. Гродзинський, О.Ю. Дмитрук, Л.Л. Малишева, О.В. Маляренко, Н.М. Михайленко, В.Г. Пазинич, С.П. Романчук, В.М. Щербина; Ред.: М.Д. Гродзинський; П.Г. Шищенко. К.: Вид. центр "Київ. ун-т", 1999. 242 с.
97. Методичні рекомендації по розробці прогнозу природно-техногенної безпеки України та її регіонів (областей) на тривалу перспективу / Рада по вивч. продукт. сил України НАН України. К.: 2000. 138 с.
98. Міжнародна діяльність Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи: [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/ inter/main.ua.php?m=C. Заголовок з екрану.
99. Мороз С.А., Онопрієнко В.І., Бортник С.Ю. Методологія географічної науки: Навч. посібник. К.: Заповіт, 1997. 333 с.
100. Наукові основи прогнозування природно-техногенної (екологічної) безпеки: Монографія / Б.М.Данилишин, В.В.Ковтун, А.В.Степаненко. К.: Лекс Дім, 2004. 552 с.
101. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2003 році. К., 2004. 435 с. (Держ. підпр-во "Агентство інформації, міжнар. співробітн. та розвитку "Чорнобильінформ").
102. Національна доповідь про стан техногенної т