ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ СИСТЕМИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ : ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ МЕДИЦИНСКОЙ СИСТЕМЫ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ И ПУТИ ЕЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Получил заказанную диссертацию очень быстро, качество на высоте. Рекомендую пользоваться их услугами. Отправлял деньги предоплатой.
Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!



  • Название:
  • ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ СИСТЕМИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ
  • Альтернативное название:
  • ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ МЕДИЦИНСКОЙ СИСТЕМЫ ХАРЬКОВСКОЙ ОБЛАСТИ И ПУТИ ЕЕ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ
  • Кол-во страниц:
  • 223
  • ВУЗ:
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
    Кафедра соціально економічної географії та регіонознавства

    На правах рукопису

    БАРКОВА Ганна Анатоліївна
    УДК 911.3 : 614. 2 (477)




    ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОЇ СИСТЕМИ
    ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

    11.00.02. Економічна та соціальна географія

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук






    Науковий керівник :
    НЄМЕЦЬ Людмила Миколаївна,
    доктор географічних наук, доцент






    Харків - 2006








    ЗМІСТ







    Найменування розділу


    Стор.







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ


    4







    ВСТУП


    5




    РОЗДІЛ 1


    ТЕОРЕТИКО МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНО ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ МЕДИЧНИХ СИСТЕМ


    13




    1.1


    Науково-теоретичні підходи до вивчення територіальної організації медичних систем


    13




    1.2


    Медичні системи як об’єкт дослідження суспільної географії


    25




    1.3


    Методика дослідження медичних систем.


    28







    Висновки до розділу 1


    38




    РОЗДІЛ 2


    ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ МЕДИЧНОЇ СИСТЕМИ


    40




    2.1


    Ретроспективний аналіз розвитку загальнодержавної медичної системи


    41




    2.2


    Стан здоров’я та медична система України


    42




    2.2.1


    Демографічна ситуація в країні


    42




    2.2.2


    Динаміка народжуваності


    45




    2.2.3


    Динаміка смертності


    46




    2.3


    Основні причини смертності та поширення хвороб


    48




    2.3.1


    Особливості здоров’я населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС


    52




    2.4


    Організація загальнодержавної медичної системи та основи її управління


    56







    Висновки до розділу 2


    70




    РОЗДІЛ 3


    ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН МЕДИЧНОЇ СИСТЕМИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


    72




    3.1


    Демографічна ситуація


    72




    3.2


    Захворюваність населення


    79




    3.3


    Компонентна структура медичної системи


    94




    3.4


    Територіальна структура медичної системи


    104




    3.5


    Управлінська структура медичної системи


    107







    Висновки до розділу 3


    113




    РОЗДІЛ 4


    МЕДИКО ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


    116




    4.1


    Структурні особливості регіональної медичної системи


    116




    4.2


    Результати досліджень


    117




    4.2.1


    Статистичне моделювання медичних систем


    117




    4.2.2


    Систематизація медичних систем


    126




    4.3


    Основні напрямки реформування РМС та рекомендації стосовно їхньої оптимізації


    155







    Висновки до розділу 4


    161







    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ


    163







    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


    166







    ДОДАТКИ


    188







    ДОДАТОК А. Таблиці до розділів 3 - 4


    189







    ДОДАТОК Б. Рисунки до розділу 4


    209







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    ВМД вторинна медична допомога;
    ВМО вузол медичного обслуговування;
    МГР медико географічний район;
    МО медичне обслуговування;
    МП медичний пункт;
    МС медична система;
    МЦ медичний центр;
    ОМГТ особлива медико географічна територія;
    ПМД первинна медична допомога;
    ПТК природно територіальний комплекс;
    РМО район медичного обслуговування;
    РМС районна медична система;
    СЛД сільська лікарська дільниця;
    ТМД третинна медична допомога;
    ФАП фельдшерсько акушерський пункт.








    ВСТУП
    Актуальність теми. Наприкінці ХХ - початку ХХI століття на перше місце серед проблем, що стоять перед людством, вийшли суперечності у системі «суспільство - природа», бо вони спричинили розвиток глобальної екологічної кризи, поставили на порядок денний питання про необхідність кардинальних змін поведінки людства в процесі його життєдіяльності, а також зростання соціальної напруги в глобалізованому і замкнутому соціумі, що призводить до виникнення багатьох політичних і соціальних негараздів. Погіршення стану навколишнього природного середовища, постійні стреси глобалізованого, техногенного суспільства призвели до різкого погіршення стану здоров’я населення в багатьох регіонах світу. Майже всі кризові явища сучасної цивілізації носять соціальний та геоекологічний характер і відбуваються в географічному середовищі, а тому потребують розвитку і розширення географічних досліджень. Рівень та масштаби антропогенного впливу на навколишнє природне середовище сьогодні досягли критичної межі і вже перевищують потенційні можливості самовідновлення природних систем, що призводить до катастрофічних змін в біосфері планети, розвитку низки небезпечних природно-техногенних явищ, що в свою чергу теж негативно впливає на стан життєдіяльності її видів, в тому числі і людини, її здоров’я. Наслідком зазначених катастрофічних змін є неухильне зменшення біорізноманіття біосфери, виникнення нових хвороб, розвиток тих, що вважалися вже давно зниклими.
    Вказані проблеми в різній мірі стосуються різних країн світу, в тому числі і через дію суспільних і природно - географічних чинників. На стан здоров’я населення планети особливо негативно впливають бідність і нерівні можливостей доступу до ресурсів у межах окремих країн, проблеми забезпечення природними ресурсами і якісними умовами навколишнього природного середовища сотень мільйонів найбідніших мешканців земної кулі. Погіршення здоров’я населення світу зумовило збільшення уваги до його вивчення з боку міжнародної наукової громадськості. Важливим кроком до вирішення цієї проблеми стало прийняття ООН концепції стійкого розвитку, яка базується на розумінні тісного взаємозв’язку екологічних, економічних і соціальних проблем людства і того факту, що вони можуть бути вирішені лише комплексно і мають забезпечити кращі умови життя всьому населенню Землі. Економічний стан відсталих країн є прямою причиною загострення соціально - екологічних, демографічних проблем, призводить до збільшення кількості хвороб, скорочення життя населення.
    Зазначені тенденції несприятливі і для постсоціалістичних, особливо пострадянських країн, економіка яких знаходиться в стадії трансформації і перебудови. В кінці ХХ століття ці країни за багатьма економічними показниками наближалися до країн Заходу з розвинутою ринковою економікою. Але досягалося це, насамперед, за рахунок надзвичайно високого і екстенсивного використання природних ресурсів, що й призводило до різкого погіршення стану екологічної безпеки і погіршення стану здоров’я населення.
    В Україні, як і в інших пострадянських країнах, сфера охорони здоров’я переживає глибоку кризу, бо індустрія медичної системи з світовими технологіями, механізмами, різними формами та видами організації медичної допомоги залишається лише нездійсненою мрією в умовах жорсткого обмеження законодавчих, нормативних та адміністративних бар’єрів і обмеженого фінансування за залишковим принципом.
    Уявлення про стан здоров’я населення формується в основному в результаті аналізу показників захворюваності та смертності, інвалідності та тривалості життя, факторами чого виступають природно-географічні та екологічні особливості відповідних територій та соціально-економічні умови проживання. За оцінками ВООЗ сьогодні стан здоров’я населення залежить приблизно на 50% від способу життя, на 20% - від екологічного стану навколишнього середовища, на 20% - від спадкових особливостей та на 10% - від стану та якості медико-санітарної допомоги.
    Традиційно питання здоров’я населення більше вивчаються медиками, саме їм належать основні наукові розробки, дослідження особливостей виникнення, розвитку та функціонування окремих видів хвороб, поширення їх серед окремих соціально-вікових груп населення тощо. Головним об’єктом їх досліджень виступає при цьому суспільне здоров’я, а предметом дослідження є різні його аспекти, а саме соціальні, психологічні, біологічні та інші складові. У зв’язку з важливістю факторів природного середовища та стрімким розвитком глобальних геоекологічних та соціально - економічних процесів, дослідженнями проблем здоров’я населення почали займатися і інші науковці, зокрема, вчені природничого напрямку, в тому числі і географи. На думку В.О. Шевченка [254, с. 5], це зумовлено «загальною антропоцентричною переорієнтацією світогляду» і «проявом чітких ознак екологічної кризи на усіх рівнях: від локального до глобального». Останнє, на думку вченого, призводить до погіршення ситуації із станом здоров’я населення України і до поширення на її території онкологічних, серцево-судинних хвороб, а також спалаху інфекційних хвороб. До цього слід додати збільшення кількості так званих «соціальних» хвороб, зумовлених низьким рівнем життя населення та поширення соціально небезпечних явищ у суспільстві, зокрема, наркоманії, алкоголізму, венеричних захворювань, СНІДу тощо. Проблеми стану здоров’я в територіально - часовому аспекті традиційно досліджуються в межах медичної географії, яка має давню історію та певні теоретико-методологічні наробки. Медична географія досліджує вплив природного середовища проживання людини, а також соціально-економічних особливостей на стан здоров’я населення. Особливу актуальність одержали зазначені напрямки досліджень в Україні після чорнобильської аварії, хоча в цьому випадку в основному досліджувалися результати впливу радіоактивного опромінення на стан здоров’я різних верст населення.
    Серед вітчизняних географів, які досліджували різні науково - прикладні аспекти проблеми здоров’я населення, слід згадати роботи: В.А. Барановського, В.О. Джамана, Ф.Д. Заставного, С.І. Іщука, Ю.П. Лісіцина, І.В. Мартусенко, Л.Н. Нємець, О.Я. Романів, Г.І. Швебса, В.О. Шевченка, Л.Т. Шевчук, та інших. На сьогодні відсутні чітко визначені закономірності впливу територіальної організації суспільства та її окремих складових на стан здоров’я населення. З іншого боку відсутні роботи, присвячені саме територіальній організації системи охорони здоров’я населення, комплексній характеристиці стану діяльності регіональних медичних закладів, що значно ускладнює процеси державної підтримки та регулювання її в регіональному аспекті, а тому, безумовно є дуже актуальною і важливою проблемою сьогодення. Ці питання відносяться безпосередньо до географії сфери послуг і потребують досліджень з боку соціогеографів.
    Отже, сьогодні актуальним є завдання на основі аналізу закономірностей впливу природно - соціального середовища та соціально - економічних умов на стан здоров’я населення розробка оптимальної структури територіальної організації системи охорони здоров’я, визначення перспектив її найкращого функціонування з урахуванням особливостей розвитку конкретного регіону з метою максимального забезпечення потреб населення в своєчасній та якісній медичній допомозі.
    Географічний підхід до дослідження вказаної проблеми дозволяє комплексно розглянути і оцінити просторові особливості територіальної організації системи охорони здоров’я з урахуванням комплексу природно - географічних, соціально - господарських, геоекологічних, демографічних чинників функціонування, на основі яких можливе покращення ситуації та оптимізація системи охорони здоров’я в цілому.
    Територіальна структура медичної системи розглядається в даному дослідженні, з одного боку, як розміщення і взаємозв’язки закладів та центрів медичного обслуговування та охорони здоров’я, її взаємозв’язки з територіальною організацією населення й господарства, а з іншого боку, як об’єкт управління для цілеспрямованої зміни і покращення існуючого стану забезпечення населення якісними медичними послугами.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з науково дослідною роботою, що виконується у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна, зокрема, за темою «Соціально - економічний механізм та наслідки ринкових перетворень» (№0104U000675), а також з науковою тематикою кафедри соціально економічної географії та регіонознавства у дослідженнях соціо економіко - географічних науково теоретичних та прикладних проблем Харківського регіону, з підготовкою проектів законів у Верховній Раді України з питань організації системи охорони здоров’я, з розробкою обласних програм охорони здоров’я.
    Мета і завдання роботи. Метою роботи є виявлення особливостей та наукове обгрунтування просторової диференціації медичної системи з урахуванням впливу сукупності природно - географічних, економічних, соціальних чинників і територіальної організації суспільства регіону, проведення його медико - географічного районування.
    Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
    - виконати аналіз існуючих географічних досліджень територіальної організації регіональної медичної системи;
    - визначити місце і роль медичної системи в соціально - економічній структурі суспільства;
    - виявити та проаналізувати фактори, принципи та закономірності розміщення і функціонування закладів медичної системи в Україні і в Харківській області;
    - розробити та обґрунтувати теоретико - методичні основи соціально - географічного дослідження територіальної організації медичної системи регіону (на прикладі Харківської області);
    - розробити класифікацію районних медичних систем;
    - виявити основні ознаки та параметри функціонування територіальної організації медичної системи конкретного регіону;
    - обґрунтувати схеми комплексного медико - географічного районування території Харківського регіону для визначення шляхів удосконалення територіальної організації медичної системи;
    - виробити практичні рекомендації з метою удосконалення територіальної організації медичної системи Харківського регіону.
    Об’єкт дослідження медична система Харківської області.
    Предмет дослідження особливості територіальної організації медичної системи Харківської області, закономірності її оптимального функціонування в просторово - часовому вимірі.
    Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали основні ідеї та положення сучасної суспільної географії, теоретичні положення стосовно територіальної організації суспільства в цілому і сфери послуг, зокрема, а також державні документи стосовно розвитку та функціонування системи охорони здоров’я в Україні. В роботі застосовувалися загальнонаукові методи (синтез, аналіз, порівняння, методи індукції, дедукції, спостереження, абстрагування, узагальнення, системний підхід та спеціальні методи (медико-географічного опису, медико - географічного картографування, соціально - географічного моделювання, соціально - географічного прогнозування) та міждисциплінарні методи (статистичний, математичний, літературний, соціологічний).
    Теоретичною базою даного дослідження слугували наукові розробки вітчизняних та закордонних географів: Е.Б. Алаєва, О.І. Алексєєва, Г.В. Балабанова, М.М. Баранського, В.А. Барановського, А.П. Голікова, С.І. Іщука, М.М. Паламарчука, М.Д. Пістуна, П.В. Луцишина, Л.М. Нємець, Я.Б. Олійника, В.В. Покшишевського, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, Ю.Г. Саушкіна, А.В. Степаненка, О.Г. Топчієва, Б.С. Хорєва, О.І. Шаблія, В.О. Шевченка, Л.Т. Шевчук, П.Г. Шищенка, В.М. Юрківського та інших.
    При виконанні дослідження були використані матеріали Харківського обласного управління охорони здоров’я, Харківського обласного управління статистики, матеріали Держкомстату України, чисельні літературні джерела та матеріали особистих досліджень автора.
    Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі поглиблюються теоретичні уявлення про місце і роль регіональної медичної системи в соціально - економічній інфраструктурі суспільства. В дисертаційному дослідженні
    вперше:
    - обґрунтовано і визначено поняття «територіальна організація медичної системи», «медична система», «особлива медико - географічна територія», що є вкладом в теорію суспільної географії;
    - розроблено відкриту класифікацію медичних систем на основі комплексного індикатора медичного обслуговування та середнього індексу їх розвитку, що дало можливість диференціювати районні медичні системи Харківської області за цими критеріями;
    - виконано детальний аналіз територіальної організації медичної системи Харківської області, що дозволило встановити та описати просторові особливості розвитку районних медичних систем;
    - виконано інтегральне соціально - географічне районування медичної системи Харківського регіону, що визначило можливість виділити та характеризувати шість медико географічних районів і три особливі медико географічні території;
    удосконалено:
    - науково - методичні основи соціально - географічного дослідження медичної системи регіону, що дозволяє оцінити її стан та ефективність функціонування на основі ряду обґрунтованих показників;
    - методику групування районних медичних систем Харківської області, що стало основою для встановлення їх подібності і відмінностей, як відображення просторово функціональних особливостей регіональної медичної системи;
    отримали подальший розвиток:
    - сутність поняття «регіональна медична система», що дозволило суттєво поглибити соціально - географічні аспекти його дослідження;
    - принципи і пріоритетні напрямки розвитку регіональних медичних систем, що дозволило на основі просторового аналізу і математичного моделювання обґрунтувати шляхи подальшого розвитку і оптимізації регіональної медичної системи Харківської області.
    Практичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність отриманих результатів полягає у поглибленні наукових основ соціальної геогра­фії, розширенні об’єктно предметної області і розвитку її понятійно - термінологічного апарату. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці комплексної оцінки територіальної організації медичної системи регіону. Результати дослідження можуть бути використані при розробці стратегії соціально - економічного розвитку регіону, зокрема, з метою оптимізації територіальної структури медичної системи, а також при вироблені ефективної регіональної політики управління сферою охорони здоров’я.
    Результати дисертаційного дослідження впровадженні при виконанні науково - дослідної роботи за темою «Соціально економічний механізм та наслідки ринкових перетворень» (№ 0104U000675) у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна для аналізу сучасної соціальної ситуації в регіоні в результаті дії нових соціально-економічних механізмів та ринкових перетворень, у Верховній Раді України при підготовці проектів законів «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування» (2004 р.), «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (2005 р.), при розробці комплексної програми «Здоров’я нації», при розробці обласних програм «Здорова мати здорова дитина» (2006 р.), «Попередження, раннє виявлення природжених та спадкових хвороб на 2005 2020 роки», «Попередження, раннє виявлення та медико - соціальна реабілітація хворих із спадковою патологією на 2007 2011 роки», а також на кафедрі соціально економічної географії та регіонознавства для методичного забезпечення та викладання курсів «Медична географія», «Основи соціальної географії», «Економічна і соціальна географія України» та інших.
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, у якій розроблено прикладні та теоретичні проблеми територіальної організації медичної системи (на прикладі Харківського регіону). Результати дослідження знайшли відображення в 16 наукових публікаціях автора, з яких 9 належать особисто автору. З наукових публікацій, які видані у співавторстві, використані лише ті положення, розробка яких належить особисто автору.
    Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати досліджень, викладених в дисертації, були оприлюднені на конференціях національного та міжнародного рівнів: Міжнародних науково-практичних конференціях «Регіон: Стратегія оптимального розвитку» (м. Харків, 2004, 2005, 2006 р.); П Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва" (м. Луцьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення" (м. Херсон, 2005 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Регіональні суспільно - географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи» (м. Тернопіль, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції 24-25 листопада 2005 року, «Вклад земляков-орловцев в становление и развитие российской науки и образования», (м. Орел, Росія, 2005 р.); конференції молодих вчених Київського національного університету (м. Київ, 2006 р.); науковій конференції «Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку» (м. Київ, 2006 р.).
    Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових праць, загальним обсягом близько 5 д.а., з яких більше 3 д.а. належать особисто автору, в тому числі 6 публікацій загальним обсягом близько 1,5 д.а. опубліковані в фахових виданнях, включених до переліку ВАК.
    Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, 4 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, двох додатків. Загальний її обсяг становить 223 сторінки друкованого тексту. Робота містить 25 таблиць, ілюстрована 107 рисунками. Список використаних джерел включає 282 позиції.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ:

    У дисертації на теоретичному і практичному рівнях запропоновано нове вирішення наукового завдання стосовно дослідження та оптимізації просторової організації МС регіону. Системне географічне вивчення територіальної організації МС передбачає дослідження природно - географічних особливостей регіону, економічної ситуації, інфраструктури закладів охорони здоров’я та стану медичного забезпечення адміністративних районів тощо.
    1. МС визначається як відкрита, динамічна, складна специфічна підсистема регіональної соціогеосистеми сукупність закладів, технологій і ресурсів підтримання нормального рівня здоров’я населення, пов’язаних потоками речовини та енергії, прямими та зворотними інформаційними зв’язками.
    2. Виявлено значні територіальні відмінності в розвитку МС і в забезпеченні населення відповідною світовим стандартам медичною допомогою. Існуючі МС всіх рівнів не відповідають сьогоднішнім реаліям і, неспроможні забезпечити зростаючі потреби населення в медичній допомозі. Недоліки чинної системи фінансового забезпечення МС є головними причинами незадовільного стану в галузі і поглиблення деформацій в структурі медичних послуг.
    3. Сучасна демографічна ситуація у Харківській області характеризується прогресуючою депопуляцією населення. Основними причинами смертності є захворюваність різними групами хвороб і несвоєчасність (неможливість) надання відповідної медичної допомоги. Аналіз компонентної, управлінської і територіальної структури МС Харківської області дозволив встановити, що у районних центрах і великих селах функціонують ФАПи, амбулаторії, дільничні лікарні, районні лікарні, центральна районна лікарня, міські лікарні, відділення швидкої медичної допомоги, відділи СЕС, жіночі консультації, дитячі відділення або лікарні, лабораторії, дитячі оздоровчі табори з сезонним режимом роботи, стоматологічні кабінети з державними та приватними формами власності, комерційні та державні аптеки, а також працюють лікарі приватної практики.
    4. На рахунку МС Харківської області на 1.01.2006 року знаходиться 27 центральних районних лікарень; 10 міських лікарень; 1 дільнична лікарня; 18 сільських дільничних лікарень; 2 стоматологічні поліклініки; 1 дитяча поліклініка денного перебування; 13 поліклінік денного перебування; 242 амбулаторії денного перебування; 6 сільських лікарських амбулаторії денного перебування; 2 психіатричні лікарні; 4 обласних шкірвендиспансери; 4 обласних туберкульозних санаторії; 6 тубдиспансерів; 1 обласна туберкульозна лікарня; 38 відділень, що надають швидку медичну допомогу у районах; 13 фельдшерських здоровпунктів; 535 ФАП і 5 медучилищ. Великі промислові підприємства, залізничні вузли мають медичні пункти, медичні центри для обслуговування працівників. На території області у 30 сільських населених пунктах відсутні лікарняні заклади.
    5. Дослідження МС Харківської області здійснювалось за двома напрямками, які умовно можна визначити як статистичне моделювання і медико географічна систематизація МС, у декілька етапів: відбір статистичних показників, нормування вибіркових показників, лінійне шкалювання статистичних показників, ранжування РМС, групування РМС, конструювання комплексного індикатора МО населення, аналіз його складових, групування і класифікація РМС, медико географічне районування території Харківської області. Для аналізу використано 229 статистичних показників, що всебічно характеризують діяльність галузі охорони здоров’я у регіоні.
    6. Визначено ієрархію МС з виділенням республіканського рівня (0 порядку), обласного рівня (1 порядку), районного рівня (2 порядку) і рівня первинної громади (3 порядку). На кожному рівні МС визначаються відповідні заклади, технології та ресурси. Виходячи з уявлення про цілісність і самодостатність МС обласного рівня, застосовано статистичний підхід у конструюванні показників (критеріїв) класифікації та аналізу РМС. Сутність цього підходу полягає у тому, що всі показники, що використовуються для визначення аналітичних критеріїв, нормуються на величину середнього показника для області. Таким чином, відповідні показники районів мають чітко визначений сенс, що дозволяє їх коректно порівнювати між собою.
    7. Для дослідження територіальної організації МС пропоновано комплексний індикатор МО, структура якого дозволяє визначити оптимізаційні критерії кадрового і матеріального забезпечення, ефективності функціонування МС, відтворення і загальної захворюваності населення. На його основі обгрунтована відкрита класифікація РМС і здійснено медико географічне районування території Харківської області. Для класифікації, ранжування і групування районів застосовано середні індекси розвитку МС, часткові і сумарні рейтинги районів, ентропія та статистичні показники розподілу параметрів районів, а також комплексний індикатор МО, який враховує найбільш важливі показники РМС.
    8. За середнім індексом розвитку МС виконано групування районів - виділено три групи: високо помірно низько розвинені РМС. Розраховані значення комплексного індикатора МО для кожної РМС. За кожною з його складових виконано групування РМС. За величиною комплексного індикатора виділено три групи РМС: з високим помірним низьким рівнем МО.
    9. Виконано класифікацію РМС за трьома критеріями: ієрархічним рівнем, середнім індексом розвитку МС, комплексним індикатором МО. Отримано дев’ять класів РМС з характерними значеннями критеріїв класифікації. На основі класифікації РМС виконано медико - географічне районування території Харківської області. Виділено шість МГР і три ОМГТ, надана їхня характеристика.
    10. Обґрунтовано напрямки реформування та оптимізації МС Харківської області, які визначаються з основних вимог до МС, що враховують відповідні загальновизнані європейські принципи і особливості сучасного етапу розвитку національних рівнів МС: справедливість; орієнтованість на якісне поліпшення громадського здоров’я; ефективність; результативність; орієнтованість на задоволення потреб населення; орієнтованість на поліпшення якості медичної допомоги. Надано конкретні пропозиції стосовно реформування РМС: вирівнювання кадрового, матеріального забезпечення та ефективності функціонування РМС; впровадження регіональної моделі охорони здоров’я; розвиток системи сімейного лікаря; організація системи медико географічного моніторингу РМС; створення мобільних комплексних діагностичних кабінетів тощо.








    СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
    1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно- терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
    2. Александров В.Л. Опыт региона в формировании законодательства в области здравоохранения /Здравоохранение: Журн. для руководителя и главного бухгалтера. 2002. № 7. C. 159-161.
    3. Алексеев А.И., Ковалев С.А., Ткаченко А.А. География сферы обслуживания: основне понятия и методы. Тверь: Тверской государственный университет, 1991. 117 с.
    4. Амосов Н.М. Роздум’я о здоровье. М.: Физкультура и спорт, 1987. 64 с.
    5. Анучин В.А. Теоретические основы географии. М.: Мысль, 1972. 430 с.
    6. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование географических систем: Монография. М.: Наука. 1988.
    7. Атлас Харьковской области. К.: ГУГК и К, 1993.
    8. Багров М.В. Региональная геополитика устойчивого развития. К.,: Либідь, 2002. 256 с.
    9. Багров М.В. География в информационном мире. К.: Либідь, 2005 184 с.
    10. Балабанов Г.В., Горленко І.О. та ін. Дослідження проблем Чорнобильської катастрофи в Інституті географії АН України /Український .географічний. журнал. 1993. № 2. С. 36-43.
    11. Балабанов Г.В., Кавецький І.Й., Качаєв Ю.Д., Нагірна В.П., Підгрудний Г.П., Ясню Т.Є. Розвиток теоретичних засад суспільної географії в умовах ринкових перетворень /Укр. географ. журнал. 2001. № 3. С. 69-80.
    12. Барановський В.А. Екологічна географія і екологічна картографія. К.: Фітосоціоцентр, 2001. 252 с.
    13. Барановський В.А. Територіальна модель дослідження сталого екологічного розвитку України /Економіка України. 1998. - № 8. С. 76-83.
    14. Барановський В.А. Екологічний атлас України. К.: Видавнича фірма „Географіка”, 2000. 40 с.
    15. Барановський В.А. Еколого-географічний аналіз і оцінювання території України на основі картографічного моделювання (теорія, методи, практика) : Дис... д-ра. географ. наук. Київ, 2001.
    16. Барановський В.А. До концепції переходу України на модель сталого розвитку // Економіка України. 2001. - № 7. С.78-83.
    17. Барановський М.О. Про методичні підходи до оцінки рівня розвитку сфери обслуговування населення України /Економічна та соціальна географія: Міжвід. науков. збірн. К., 1995. Вип. 47. С. 92-96.
    18. Баранский Н.Н. Избранные труды. Научные принципы географии. М.: Мысль, 1980. 239 с.
    19. Баркова Г.А. Сучасний стан та перспективи соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим (суспільно-географічні аспекти) /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, № 604). - Х., 2003. с. 63-67.
    20. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Ключко Л.В. Географічні аспекти соціально-демографічних проблем України /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, № 620. - Х., 2004. с. 84-92.
    21. Баркова Г.А. ,Ткаченко О.А. До питання про нову політику стимулювання розвитку регіонів /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон 2004: стратегія оптимального розвитку. Х., 2004. с. 9-12.
    22. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Редін В.І., Височин М.Ю., Кандиба Ю.І. Соціально-географічні проблеми регіональної політики України /Матеріали міжнародної науково - практичної конференції "Регіон 2004: стратегія оптимального розвитку. Х., 2004. с. 34-36.
    23. Баркова Г.А. До питання територіальної організації охорони здоров’я (на прикладі Харківського регіону) /Матеріали міжнародної студентської науково-практичної конференції "Регіон 2005: соціально-економічні аспекти". Х., 2005. с. 54-56.
    24. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Кандиба Ю.І., Нємець К.А. Нові реалії суспільної географії у розв’язанні проблем європейської інтеграції /Матеріали П Міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва". Луцьк, 2005. с.41-47.
    25. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Ткаченко О.В. Сфера охорони здоров’я як об’єкт дослідження суспільної географії (теоретико-методологічні та прикладні аспекти) /Всеукраїнська наукова конференція "Регіональні суспільно-географічні дослідження: стан, проблеми, перспективи. Тернопіль. 2005, - с. 45 - 49.
    26. Баркова А.А., Редин В.И., Полумысная А.А. Зеленый туризм как перспективное направление социально-экономического развития региона (на примере Харьковской области) /Вклад земляков-орловцев в становление и развитие российской науки и образования. - Орел, 2005. - с. 263-266.
    27. Баркова Г.А. Суспільно-географічний аналіз системи охорони здоров’я населення України: проблеми та перспективи розвитку /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, № 704. - Х., 2005. с. 3-10.
    28. Баркова Г.А., Нємець Л.М., Заволока Ю.Ю. Дитяча смертність як фактор демографічної проблеми в Україні та в Харківській області /Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, № 704. - Х., 2005. с. 65-68.
    29. Баркова Г.А., Нємець К.А., Лось Н.П., Ткаченко О.В. Деякі аспекти суспільно-географічного дослідження міграції населення регіону (на прикладі Харківської області) /Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. праць. Херсон, 2005. с.147 150.
    30. Баркова Г.А. Система охорони здоров’я сільської місцевості Харківського регіону /Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: Збірник тез доповідей. К., 2006. с. 105 108.
    31. Баркова Г.А. Деякі проблеми оптимізації системи охорони здоров’я Харківського регіону /Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Регіон 2006: стратегія оптимального розвитку (15-16 травня 2006 року. м. Харків). Х., 2006. с. 192 - 195.
    32. Баркова Г.А. До питання районування медичної системи Харківського регіону / Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 736. Х.: РВВ ХНУ, 2006. - с. 3 12.
    33. Баркова Г.А. Шляхи оптимізації системи охорони здоров’я Харківського регіону. / Вісник Харківського університету імені В.Н. Каразіна. Геологія. Географія. Екологія, № 736. Х.: РВВ ХНУ, 2006. - с. 39 45.
    34. Баркова Г.А. Теоретико-методологічні засади удосконалення медичної системи регіонального рівня /Часопис соціально-економічної географії. - Випуск 1. Х.: РВВ ХНУ, 2006 - с. 70 79.
    35. Бачинский Г.А. Социоекология : теоретические и прикладные аспекты. К : Наукова думка, 1991. 152 с.
    36. Безруков В.В., Вержиковська Н.В., Чайковська В.В. Організація довготривалої допомоги людям літнього віку /Журнал Академії медичних наук України. 2005. - Т. 11, №2. С. 326-344.
    37. Беляева Н.Н. Морфологические критерии риска вредного воздействия факторов окружающей среды на организмы /Гигиена и санитария 2002. № 6. C. 75-76.
    38. Бідний В.Г., Макомела Р.М. Роль та місце медичного страхування в реформуванні охорони здоров’я м. Києва (Методичні рекомендації). К., 2004. 53 с.
    39. Білецький С.В., Крайній О.В. Соціальні, економічні та правові аспекти страхової медицини /Буковинський медичний вісник. 2004. Т. 8, № 4. С. 141-144.
    40. Бобильова О.О. Діяльність санітарно-епідеміологічної служби України у 2000 році : завдання щодо подальшого її розвитку (Доповідь на підсумковій колегії МОЗ України 12.02.2001 року) /Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2001. № 2. С. 10-14.
    41. Бондаренко Л.М., Внукова Н.М., Лимонова Л.О. та ін. Концептуальні засади стратегії розвитку Харківського регіону. Х.: Модель Всесвіту, 2001. 52 с.
    42. Буравльов Є.П. Загальні риси національної програми дій /Довкілля та здоров'я. 2001. № 1. С. 6-10.
    43. Бугай С., Лендьел М., Кіш Є., Ілько., Ткачук А., Варцаба А., Зелюк В. Агентства регіонального розвитку в Україні. Становлення та перспективи /Київ. Центр Ін-ту Схід-Захід. К.: Вид-во «Міленіум», 2002. 302 с.
    44. Василишин Р.Й. Експертні оцінки якості і медичні стандарти головний важіль реформування охорони здоров’я сьогодні /Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2001. № 1. C. 29-32.
    45. Вітте М.К. Розвиток медичної науки на Україні. К., 1965. с. 39.
    46. Возіанов О.Ф. Медична наука і практика на зламі тисячоліть /Doctor. 2001. № 1 (5). С.3-8.
    47. Волошин В.В., Горленко О.І., Кухар В.П. і інші. Підходи до концепції стійкого розвитку та її інтерпретації стосовно України /Український географічний журнал. 1995. № 3. С. 3-10.
    48. Волощук В.М., Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Географічні проблеми сталого розвитку України /Український географічний журнал. 1998. № 1. С. 13-18.
    49. Галієнко Л.І. Наукове обґрунтування діяльності денних стаціонарів загального профілю в умовах переходу до сімейної медицини: Авторефер. дис канд. мед. наук: 14.02.03 / КМУ ім. О.О.Богомольця. К., 2004. 20 с.
    50. Галієнко Л.І. Характеристика основних особливостей реформи первинної медико-санітарної допомоги в нових незалежних державах /Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 1999. № 1. С. 95-102.
    51. Герасимчук З.В. Регіональна політика сталого розвитку: методологія, формування, механізми реалізації. Луцьк : Вид-во Надстир’я, 2001. 528 с.
    52. Голіков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. К.: Либідь, 1996. 320 с.
    53. Голиков А.П. Стратегия регионального развития: Учеб. пособие. Х.: ХНУ, 2001. 40 с.
    54. Голиков А.П., Дейнека А.Г., Казакова Н.А. Размещение производительных сил и регионалистика. Х.: ООО «Олант», 2002. 320 с.
    55. Голиков А.П., Казакова Н.А., Шуба О.А. Економіка України: фактори виробництва, галузева структура, розміщення, тенденції розвитку: Навч. посібник. Х.: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2005. 240 с.
    56. Голубчиков М.В., Орлова Н.М. Стратегія регіоналізації системи охорони здоров’я /Медичний всесвіт. 2002. Том 2. № 1/2. C. 96-99.
    57. Голяченко А.О. Деякі економічні проблеми української здоровоохорони на мікрорівні /Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2001. № 1. C. 41-43.
    58. Голяченко О.М. Первинна медико-санітарна допомога на селі : пройдені шляхи і перспективи /Социальная гигиена, организация здравоохранения и история медицины : Республ. межведомств. сборник. К.: Здоров'я, 1996. № 49 (185). С.3-5.
    59. Голяченко О.М., Сердюк А.М., Приходський О.О. Соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров'я. Тернопіль: Джура, 1997. 328 с.
    60. Горленко І.О., Руденко Л.Г., Барановський В.А. та ін. Проблемно-орієнтоване районування територій та його реалізація в Україні /VII з'їзд УГТ : Тези доповідей. К., 1995. С. 7-9.
    61. Гоц Т.Ю. Захворюваність населення України на бронхіальну астму і поширеність алергенних чинників повітря /Довкілля та здоров'я. Київ 2004. № 3 (30). С. 8-10.
    62. Грузєва Т.С. Обґрунтування та розробка системи досягнення рівності в охороні здоров'я населення в сучасних умовах стратифікації суспільства: Автореферат дис. ... д-ра мед. наук : 14.02.03 /КНМУ ім. О.О. Богомольця. К., 2004. 39 с.
    63. Гуцуляк В.М. та співавт. Загальна медична географія світу. Київ, 1998. 178 с.
    64. Дебс М. Системно-структурний аналіз економіко-географічного району /Економічна географія. К., 1991. № 43. С. 23-28.
    65. Демографический понятийный словарь /Под ред. Рыбаковского Л.П. М.: Центр соц. Прогнозирования, 2003. 351 с.
    66. Демографічна криза в Україні. ЇЇ причини та наслідки: Збірник матеріалів. К.: Парламентське видавництво, 2003. 450 с.
    67. Дзенис З.Е. Методология и методика социально-экономических исследований. Рига: Знание, 1980. 262 с.
    68. Діяльність галузі охорони здоров'я за 2002 рік, завдання щодо подальшого її розвитку та покращення рівня здоров'я населення України: Доповідь Міністра охорони здоров'я України В.Ф. Москаленка на підсумковій колегії МОЗ. Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. 129 с.
    69. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. - Чернівці: Рута, 2003. 392 с.
    70. Діяльність галузі охорони здоров'я за 2002 рік, завдання щодо подальшого її розвитку та покращення рівня здоров'я населення України: Доповідь Міністра охорони здоров'я України В.Ф. Москаленка на підсумковій колегії МОЗ. Тернопіль : Укрмедкнига, 2001. 129 с.
    71. Дмитриевский Ю.Д. Медицинская география и экология /Известия РГО. 1995. Т. 127. Вып. 2. С. 25-29.
    72. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе, 2002 / Региональные публикации ВОЗ, Европейская серия, № 97. Копенгаген, 2003. 156 с.
    73. Дудник И.Н. Комплексное развитие сельского района. Географические основы управления. Полтава: Астрая, 1993. С. 106-126.
    74. Дудник І.М. прогнозування низових суспільно-географічних систем: теоретико-методологічний підхід. Дис.д-ра геогр.. наук. К., 1998.
    75. Еколого-географічні дослідження території України /Л.Г. Руденко, І.О. Горленко, Л.М. Шевченко, В.А. Барановський. К.: Наукова думка, 1990. 32 с.
    76. Еколого-географічне картографування території (досвід робіт, обґрунтування структури і змісту атласу) /Л.Г.Руденко, А.І. Бойківська та ін. К.: Препринт, 1992. 32 с.
    77. Ефективність впровадження навчального курсу „Валеологія”. К.: Укр. інститут соціальних досліджень, 2001. 33 с.
    78. Економіка Харківської області: секторний аналіз економіки Харківської області та його висновки. Харків: Регіональний центр сприяння бізнесу, 2001. 454 с.
    79. Європейська база даних «здоров’я для всіх», електронний варіант, 2004.
    80. Журавель В.І., Присенко В.Г., Чорномаз В.Ц. Механізми державного регулювання систем охорони здоров’я /Одеський медичний журнал. 2005. - № 2. С.4-9.
    81. Жупанский Я.И. Картографический метод исследования в медицинской географии /Второе научное совещание по проблемам медицинской географии Ленинград, 1965. С.231-232.
    82. Закони України про охорону здоров'я : Збірник нормативно-правових актів / Під ред В.Ф. Москаленка, В.В. Костицького. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 464 с.
    83. Запорожан В.М., Журавель В.І. Стан і основні напрямки розвитку системи охорони здоров’я України /Одеський мед. журнал. 2002. № 4 (72). C. 4-8.
    84. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія населення України. Навчальний посібник. Тернопіль: Видав. Відділ ТДПУ, 2003. 149 с.
    85. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. Львів: Світ, 1994. 427с.
    86. Заставний Ф. Всеукраїнський перепис населення 2001 р. (результати, аналіз, оцінка). Львів: Видав. Центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 57 с.
    87. Заставний Ф. Демографічні втрати населення України. Голодомори, війни, еміграції. Львів: Видав. Центр ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 130 с.
    88. Здоров'я населення України та діяльність лікувально-профілактичних закладів системи охорони здоров'я: Щорічна доповідь. К., 1999. 594 с.
    89. Здоровье человека как предмет социально-философского познания. М.: Наука, 1989. 104 с.
    90. Здоровье 21. Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ. Копенгаген: ВОЗ, ЕРБ, -, 2000. - 310 с.
    91. Иваненко А.В., Хизгилев В.И., Сафонкина С.Г., Иродова Е.В. Формы, методы и объекты контроля за особенностями сан-епидемиологического благополучия населения /Гигиена и санитария. 2003. № 2. С. 67-68.
    92. Інститути та інструменти розвитку територій. На шляху до європейських принципів /Київ. Центр Ін-ту Схід- Захід. За ред.. С. Максименка. К.: Міленіум, 2001. 244 с.
    93. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління: Монографія /НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Держкомстат України. К.,: Донецьк, 2004. 656 с.
    94. Інформаційно довідкові матеріали про стан виконання законодавств щодо комплексного вирішення питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. - К.: 2005. 47 с.
    95. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. посіб. для студ. екон. та геогр. спец. вищ. навч. закл. К.: Вид. Паливода А.В., 2002. 260 с.
    96. Іщук С.І., Гладкий О.В. Екстремальні процеси і явища в Українському суспільстві: географічний підхід /Український географічний журнал. 2000. № 1. С. 25-29.
    97. Іщук С.І., Гладкий О.В. Київська господарська агломерація: досвід регіонального менеджменту: Монографія. К.: ВГЛ «Обрії», 2005. 239.
    98. Картиш А.П. Радіаційно-гігієнічні наслідки аварії на ЧАЕС як основа системи управління медичним забезпеченням постраждалого населення: Автореф. дис... д-ра мед. наук : 14.00.06 / НМУ им. А. А. Богомольца. К., 1995. 32 с.
    99. Кальниш В., Москалець Г., Лещу Н. Сучасний стан нормативно-правової бази системи охорони здоров’я України /Ліки України. 2002. № 10. C. 54-58.
    100. Кардаш В.Е., Зубович А.П., Кардаш Г.Я. Первинна медико-санітарна допомога та її надання на засадах сімейної медицини /Буковинський медичний вісник. 2005. - № 3. С. 39-43.
    101. Катровский А.П. Территориальная организация высшей школы России: Монографія. Смоленск: Ойкумена, 2003. 200 с.
    102. Климова В.И. Человек и его здоровье. 2-е изд. переработ. и дополн. М.: Знание, 1990. 224 с.
    103. Коваленко Ю.М. Условия выхода украинского здравоохранения из кризиса /Журнал практичного лікаря. 2002. - № 6. С. 5-6.
    104. Кризина Наталія. Індекс людського розвитку інтегральний показник ефективності державної політики в галузі охорони здоров’я /Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2005. - № 2. С. 503-509.
    105. Крисаченко В.С., Степико М.Т., Власик О.С. та ін. Українська політична нація: ґенеза, стан, перспективи /За ред.. В.С. Крисаченка.К.: НІСД, 2004.648 с.
    106. Крячкова Л.В., Бечке И.П., Бойко О.О. Обстеження бюджетів домогосподарств як механізм аналізу попиту на медичні послуги //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України.- №1, 2000. с. 90-92.
    107. Курач Т.М. Картографічне дослідження динаміки демографічних процесів в Україні. К.: ЗАТ «Інститут передових технологій», 2004. 70 с.
    108. Курманова Л.В. Опыт зарубежных стран в развитии здравоохранения в условиях рынка /Проблемы управления здравоохранением. 2002. № 2. C. 34-38.
    109. Куролап С.А. Медицинская география : современные аспекты /Науки о земле. 2000. № 4. С. 3-8.
    110. Куценко В.І. з співавт. Соціальний фактор розвитку суспільства і держави. К.: РВПС НАН України, 1997. 230 с.
    111. Лакунин К.Ю., Филатов В.Б. К вопросу о термине "сельское здравоохранение" /Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2002. № 5. C. 44-45.
    112. Лапушенко О.В. Проблеми підвищення ефективності діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби України. Пріоритети 2004 року /Довкілля та здоров'я. Київ 2004. № 2 (29). С. 3-5.
    113. Латишева Є.Є. Управління кадровими ресурсами вітчизняної галузі охорони здоров’я на шляху до Європейської інтеграції /Одеський медичний журнал. - Одеса. 2005. - № 1 (87). С. 109 115.
    114. Лехан В.М. Стан і напрямки розвитку системи охорони здоров’я в Україні: 10 років пошуків та випробувань /Урологія. 2002. Том 6 № 3. C. 11-20.
    115. Лехан В.М. Стан фінансування системи охорони здоров’я в Україні /Главный врач. 2005. - № 4 (48). С. 34-41.
    116. Литвинова О.Н., Антомонов М.Ю. Оцінка впливу екологічних чинників на показники захворюваності /Довкілля та здоров'я. 2002. № 3. С. 68-69.
    117. Литвинова О.Н. Поєднаний вплив чинників довк
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Атюнина Ирина Валентиновна. Реактивность и ауторегуляция церебрального кровообращения при разных вариантах ортостатических гипотензивных реакций у больных артериальной гипертензией старших возрастных групп с цереброваскулярной патологией
Аксенов Игорь Игоревич. Совершенствование решетного стана зерноочистительной машины
Авдеева Елена Юрьевна. Фармакогностическое исследование растений рода Saussurea Dc. флоры Сибири и разработка на их основе новых остеогенных средств комплексной терапии остеомиелита
Абасс Ахмед Зкеар Абасс. Исследование режимов гибридных систем электроснабжения с использованием возобновляемых источников энергии (на примере Республики Ирак)
Юрлов Иван Александрович. Спектроскопия и особенности широкополосного «белого» излучения наноразмерных диэлектрических оксидных и фторидных частиц, легированных редкоземельными ионами Pr3+, Dy3+, Er3+, Yb3+