ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЄС У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ (СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ) : ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ ЕС В МИРОВОМ ХОЗЯЙСТВЕ (Общественно-географический анализ)



  • Название:
  • ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЄС У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ (СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ)
  • Альтернативное название:
  • ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ ЕС В МИРОВОМ ХОЗЯЙСТВЕ (Общественно-географический анализ)
  • Кол-во страниц:
  • 235
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Київський національний університет
    імені Тараса Шевченка

    На правах рукопису

    Брайчевський Юліан Сергійович


    УДК 911.3:339.9(4)


    ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЄС У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ
    (СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ)


    11.00.02 економічна та соціальна географія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук



    Науковий керівник:
    доктор географічних наук, професор
    Яценко Борис Павлович



    Київ 2006







    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............................................................................4
    ВСТУП.............................................................................................................................6
    РОЗДІЛ 1........................................................................................................................14
    ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ УЧАСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ СИСТЕМИ ЄС У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ .................................................................................................14
    1.1. Суспільно-географічна сутність функціонування ЄС як інтеграційної господарської системи .......................................................................................14
    1.2. Аналіз зарубіжних теорій європейської інтеграції та концепцій розвитку світового господарства ......................................................................................26
    1.3. Методика суспільно-географічного дослідження участі інтеграційної системи ЄС у світовому господарстві .............................................................36
    Висновки до розділу 1 .................................................................................................46
    РОЗДІЛ 2........................................................................................................................49
    ЧИННИКИ УЧАСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ СИСТЕМИ ЄС У СВІТОВОМУ ГОСПОДАРСТВІ .................................................................................................49
    2.1. Інституційно-правова система ЄС як чинник розвитку європейського
    господарського макрорегіону ..................................................................49
    2.2 Комплексні суспільно-географічні чинники розвитку Єдиного європейського
    ринку ................................................................................................................62
    2.3 Фактори спеціалізації та просторової структури зовнішніх економічних
    зв’язків ЄС ......................................................................................................77
    Висновки до розділу 2 .................................................................................................95
    РОЗДІЛ 3........................................................................................................................98
    СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ ЗОВНІШНІХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ЄС ................................................................................................................98
    3.1. Компонентна структура зовнішніх економічних зв’язків ЄС ...........................98
    3.2. Просторова організація зовнішньоекономічних зв’язків ЄС ......................117
    3.3. Організаційно-управлінська підсистема зовнішньоекономічного
    комплексу ЄС...................................................................................................132
    3.4. Структурний аналіз двосторонніх економічних відносин між Україною та
    ЄС...........................................................................................................142
    Висновки до розділу 3 ...............................................................................................153
    ВИСНОВКИ.................................................................................................................156
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................................160
    ДОДАТКИ....................................................................................................................176









    ВСТУП

    Актуальність теми. Структурні суспільно-економічні перетворення, що відбуваються в Україні, супроводжуються укріпленням зовнішньополітичного та зовнішньоекономічного курсу України в напрямку до зближення та подальшої інтеграції у європейські та євроатлантичні структури. Ключовим елементом зовнішньоекономічної орієнтації України виступає інтенсифікація господарської взаємодії з Європейським Союзом (ЄС) та наступна інтеграція до економічного простору, що формується в межах об’єднання.
    Враховуючи різницю масштабу господарських комплексів ЄС та України, а також той факт, що український господарський, у тому числі і зовнішньоекономічний, комплекс перебуває у стадії реструктуризації та становлення, важливим завданням, що стоїть перед науковцями, є визначення об’єктивних передумов та закономірностей формування зовнішньоекономічних відносин ЄС, що мають стати основою при обґрунтуванні та розробці методів приведення зовнішньоекономічного комплексу (ЗЕК) України у відповідність до сучасних реалій міжнародного обміну товарами, послугами та капіталом. Цим зумовлюється актуальність обраної теми та її практична значимість на сучасному етапі розвитку української держави.
    Суспільно-географічний аспект зазначеної проблематики проявляється в закономірностях та формах участі економічного простору ЄС, що відомий також як Єдиний європейський ринок (ЄЄР), у міжнародному поділі праці (МПП) та, ширше, у світовому господарстві. Методика суспільно-географічного дослідження міжнародного інтеграційного утворення рівня ЄС, як єдиної господарської системи, розроблена ще недостатньо. Зокрема, невирішеними лишаються питання щодо визначення рівня системності інтеграційних господарських утворень, у тому числі і ЄС, а також підходи до вивчення функціонування таких систем у світовому господарстві. Це і обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження тісно пов’язаний із загальним спрямуванням науково-дослідної роботи кафедри країнознавства та туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка з вивчення регіональних угруповань у світовому господарстві. Тематика даного дослідження є частиною колективної розробки кафедри на тему Світове господарство в умовах глобалізації” і пов’язана з науковою темою Методичні засади розробки основ регіонального природокористування в Україні” (номер державної реєстрації 05БФ050-01 ДП-3).
    Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення механізмів функціонування господарської системи Європейського Союзу у середовищі світового господарства та обґрунтування шляхів інтеграції України до цієї системи.
    Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:
    - обґрунтувати суспільно-географічну сутність поняття інтеграційна господарська система” (ІГС) і розробити теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження функціонування ІГС у середовищі світового господарства;
    - довести існування зв’язків між країнами-членами ЄС достатнього рівня тісноти і складності для інтерпретації ЄС як ІГС;
    - виявити закономірності та чинники формування і розвитку ІГС ЄС як комплексного суспільно-географічного процесу;
    - дослідити та змоделювати чинники формування функціонально-компонентної структури ЗЕК ЄС;
    - провести системно-структурний аналіз основних географічних форм зовнішньоекономічної діяльності ЄС;
    - проаналізувати сучасний стан економічного співробітництва між Україною та ІГС ЄС та розробити рекомендації щодо оптимізації економічних відносин між Україною та ЄС з урахуванням одержаних результатів щодо об’єктивних чинників та закономірностей функціонування ЗЕК ЄС.
    Об’єктом дисертаційного дослідження виступає господарська система ЄС, предметом просторова організація та розвиток форм участі господарської системи ЄС у світовому господарстві.
    Методологія та методи дослідження, використані джерела. Комплексний і міждисциплінарний характер теми обумовлює необхідність поєднання методологічних підходів з кількох суміжних наукових галузей. Методологічною базою роботи стало поєднання теорій європейської інтеграції із географічними та політико-економічними уявленнями щодо тенденцій та закономірностей розвитку світового господарства на основі методологічних принципів суспільної географії, серед яких головну роль відіграють принципи територіальності, регіональної цілісності, комплексності та системності.
    При обґрунтуванні суспільно-географічної сутності досліджуваних процесів у роботі використано праці Е.Б.Алаєва, Ю.Г.Саушкіна, М.Д.Пістуна, О.І.Шаблія, О.Г.Топчієва, М.М.Паламарчука, Я.Б.Олійника, А.В.Степаненка, А.П.Голікова, М.В.Багрова. Проблемам європейської інтеграції, серед вітчизняних дослідників-географів, приділяли увагу П.В.Луцишин, Н.П.Луцишин, С.М.Писаренко, А.А.Мазаракі, Є.М.Воронова; теоретичні аспекти формування і розвитку ЄС досліджували Г.В.Балабанов, О.В.Мрінська, перспективи вступу України до ЄС - І.О.Мінгазутдінов, О.О.Сльозко, А.М.Бояр, В.С.Голюк, А.О.Кобіль. Галузевих аспектів відносин між Україною та ЄС торкалися у своїх дослідженнях О.У.Хомра, І.Г.Смирнов. Важливий блок джерел щодо європейської інтеграції становлять праці українських вчених у сфері економіки та міжнародних відносин, зокрема В.І.Чужикова, М.І.Долішного, В.В.Копійки, Т.І.Шинкаренко, Л.В.Губерського, А.Б.Дзьобко.
    Теорії європейської інтеграції детально розроблені у творах західних дослідників: А.Моравчіка, Е.Хааса, Ф.Шміттера, А.Шіммерфенінга, Р.Коуена, Л.Ліндберга, А.Мілворда, Б.Розамунда, К.Ніколаїдіс та А.Брессанда, Х.Уоллес, У.Уоллеса, Ж.Пелкмана, Я.Зільонки, Д.Келемена, Ф. Шарпфа.
    Окрему групу джерел становлять розробки щодо тенденцій розвитку світового господарства та пояснення процесів глобалізації і регіоналізації. Серед провідних західних концепцій виділяється наукова школа регулювання (М.Аглієтта, А.Ліпієц, Б.Джессоп, А.Амін, Р.Бойер, А.Тікел, Дж.Пек, Е.Свінгедоу, Ф.Молаерт). Крім того, у роботі було використано праці російських дослідників М.В.Алісова, М.С.Мироненка, В.Л.Інозємцева, Ю.В.Шишкова, А.І.Трейвіша, Ю.Г.Ліпєца, В.А.Пуляркіна, С.Б.Шліхтера.
    Розробки щодо методики дослідження міждержавних регіональних утворень представлені у дисертаційних роботах В.І.Стафійчука та Л.М.Ткачук. Методика дослідження зовнішньої торгівлі між регіональним утворенням ЄС та Україною розроблена І.Г.Савчуком.
    У ході дослідження використовуються загальнонаукові методи аналізу та синтезу, порівняння і системного структурно-логічного узагальнення. Для обробки масиву емпіричних даних було застосовано систему математико-статистичних методів (факторного аналізу для виявлення просторово-галузевих закономірностей зовнішньої торгівлі ЄС, просторово-регресійного аналізу при вивченні просторового виміру організаційно-управлінської сфери зовнішньоекономічної діяльності ЄС, кореляційного аналізу для виявлення рівня системності ЄС, а також для порівняльного аналізу стану економічних відносин між Україною та ЄС з одного боку та загальною структурою ЗЕК ЄС з іншого). На основі статистичних методів було проаналізовано стан і динаміку зовнішньоекономічних зв’язків ЄС у сфері торгівлі товарами і послугами, а також у сфері прямих іноземних інвестицій (ПІІ). Основою для статистичного аналізу стали публікації та бази даних статистичного підрозділу Європейської Комісії, публікації ООН та Міжнародного валютного фонду, а також матеріали Державного комітету статистики України.
    Наукова новизна одержаних результатів.
    Одержано вперше:
    - введено та обґрунтовано сутність поняття інтеграційна господарська система”, що визначається як суспільно-географічне утворення, яке виникає в певних просторових межах на основі об’єднання кількох національних господарських комплексів, поєднаних тісними господарськими зв’язками і характеризується наявністю єдиної(их) функції(ій) у світовому господарстві, що характеризуються ознакою емерджентності; обґрунтовано доцільність застосування цього терміну в географії світового господарства;
    - розроблено методику дослідження функціональної структури участі інтеграційної господарської системи у середовищі світового господарства, що базується на поєднанні аналізу компонентного, просторового та організаційно-управлінського вимірів протікання основних форм економічного обміну торгівлі товарами, послугами та ПІІ;
    - доведено існування системних зв’язків між господарствами країн-членів ЄС, що проявляються як у сфері інституційно-правової системи, так і у ЗЕК ЄС, і відображені у просторово-компонентній структурі зовнішніх господарських зв’язків об’єднання;
    - виявлено і змодельовано систему чинників формування просторово-компонентної структури зовнішніх господарських зв’язків ЄС, що включають внутрішні (суспільно-географічне положення, природно-ресурсний потенціал, господарську спеціалізацію, рівень соціально-економічного розвитку та політико-економічну модель ЄС) та зовнішні чинники (міжнародний поділ праці, кон’юнктура світових ринків, географія світових паливних ресурсів) і можуть бути враховані при формуванні стратегії розвитку ЗЕК України, зокрема у сфері економічної інтеграції з ЄС.
    Удосконалено:
    - уточнено суспільно-географічну сутність процесу європейської інтеграції, що поєднує в собі політичні, економічні та соціально-культурні перетворення, які проявляються у процесі просторового структурування та організації суспільства;
    - удосконалено емпіричні критерії виявлення системних зв’язків між національними господарствами в межах інтеграційної системи на основі співставлення компонентної структури зовнішньоекономічного обміну всередині об’єднання та з партнерами за його межами.
    Отримало подальший розвиток:
    - запропоновано спосіб застосування методів факторного та кореляційного аналізу з метою вивчення просторово-компонентної структури зовнішньоекономічної діяльності інтеграційної господарської системи на прикладі ЄС, що сприятиме поглибленню методичної бази аналогічних досліджень у майбутньому.
    Обґрунтованість та достовірність наукових положень, висновків та рекомендацій. Результати дисертації базуються на опрацюванні великого масиву як вітчизняної, так і зарубіжної наукової літератури, використанні надійних статистичних джерел (Європейської Комісії, ООН, Міжнародного валютного фонду та Державного комітету статистики України). Робота включає теоретичну та емпіричну частини, результати яких співставляються, верифікуються і зводяться у єдині висновки.
    Практичне значення одержаних результатів. Теоретико-методичні результати виконаного дослідження можуть бути використані для вивчення інших інтеграційних утворень або регіональних угрупувань та їх зовнішніх господарських зв’язків. Отримані результати включені в учбові курси Географія світового господарства”, Політична географія і регіональна політика” та Регіональна економічна і соціальна географія”, що читаються на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 050/356-30 від 09.10.2006р.), а також можуть стати основою для розробки нових курсів в межах тематики європейської інтеграції та географії світового господарства.
    Практичні результати та рекомендації здобувача використовуються відділом торговельної політики та міжнародних економічних організацій Департаменту економічного співробітництва Міністерства закордонних справ України (довідка № 201/17-2057 від 14.06.2006 р.), Центром миру, конверсії та зовнішньої політики України (довідка від 04.09.2006р.), а також відділом інтеграції та стратегічного партнерства Національного інституту стратегічних досліджень (довідка №293/392 від 10.07.2006р.). Основні положення дисертації можуть бути використані аналітичними центрами та органами державної влади, які займаються проблемами європейської інтеграції України та формуванням зовнішньоекономічних відносин держави.
    Особистий внесок здобувача. Висвітлені у дисертації положення та висновки щодо теоретико-методичних основ суспільно-географічного дослідження інтеграційної господарської системи у середовищі світового господарства, положення щодо комплексної дії чинників формування просторово-компонентної структури зовнішніх економічних зв’язків ЄС, а також підходи до виявлення системних зв’язків в межах ЗЕК господарської системи ЄС належать особисто автору і є його особистим внеском у розвиток теоретичного та прикладного напрямів географії світового господарства.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації та результати проведених досліджень доповідались автором і знайшли позитивне схвалення на Четвертому науково-практичному семінарі Регіональні дослідження на межі тисячоліть: від теорії до практики” (Київ, 2004р.), конференції Молоді науковці географічній науці”, (Київ, 2004 та 2005рр.), а також на ІХ з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004р.).
    Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 5 одноосібних праць загальним обсягом 2.7 друк. арк., з них 4 у наукових фахових виданнях.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (161 найменування), 8 додатків. Обсяг роботи становить 235 сторінок. Основна частина викладена на 159 сторінках; робота містить 54 таблиці і 20 рисунків, з них 38 таблиць і 3 рисунки оформлені у вигляді додатків.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. На сучасному етапі процеси європейської інтеграції зумовили формування цілісного географічного утворення в межах ЄС, що не може бути охарактеризоване лише як об’єднання національних господах комплексів. З метою вираження суспільно-географічної сутності сучасної ролі ЄС у світовому господарстві пропонується застосування терміну інтеграційна господарська система”, що визначається як суспільно-географічного утворення, яке виникає в певних просторових межах на основі об’єднання кількох національних господарських комплексів, поєднаних тісними господарськими зв’язками, і характеризується ознакою емерджентності. Доцільність застосування даного терміну у географії світового господарства визначається появою, поряд з національними господарськими комплексами, нових суб’єктів міжнародної господарської діяльності на рівні інтеграційних об’єднань та систем, що виникають на їх основі.
    2. Ознаками, що дозволяють стверджувати існування інтеграційної господарської системи в межах ЄС є 1). Територіальна цілісність; 2) формування єдиної регулятивно-правової основи господарської діяльності на основі інституціональної структури ЄС, європейського права та комплексу спільних політик; 3) загальне співвідношення обсягів торгівлі та інвестицій між партнерами всередині ЄС та партнерами назовні; 4) формування спільних для всього об’єднання форм спеціалізації та імпортної залежності, 5) максимальна реалізація внутрішнього (в межах ЄС) потенціалу економічної взаємодії; 6) збалансовані торгівельні зв’язки між країнами-членами ЄС (за відношенням взаємного товарообміну між країнами-членами до їх ВВП).
    3. Запропонована методика суспільно-географічного дослідження участі інтеграційної господарської системи у світовому господарстві включає наступні етапи: а) виявлення чинників та передумов утворення досліджуваної інтеграційної системи, б) виявлення чинників та тенденцій формування її зовнішньоекономічного комплексу, в) аналіз функціональної структури зовнішньоекономічного обміну досліджуваної системи, що включає компонентну, просторову та організаційно-управлінську структури торгівлі товарами, послугами та прямих іноземних інвестицій.
    4. Провідними чинниками, які обумовлюють євроінтеграційні процеси на сучасному етапі, виступають процеси глобалізації та регіоналізації світового господарства, що являють собою інтегральну дію двох груп часткових суспільно-географічних чинників - зовнішніх та внутрішніх. Глобалізаційні перетворення зумовили кризу суспільно-економічної моделі кейнсіанської національної держави добробуту”, що була домінуючою у Західній Європі після Другої світової війни і асоціювалася з атлантичним фордизмом. Європейська інтеграція, як найяскравіший прояв регіоналізації, стала відповіддю на кризові явища, моделюючи” глобалізацію всередині ЄС та мінімізуючи її негативні впливи ззовні. Діючи за принципом виклик-реакція” процеси глобалізації та регіоналізації слугували стимулами європейської інтеграції, позначаючись на структурі інституціональної системи ЄС, особливостях європейського законодавства та впливаючи на формування сучасних географічних меж об’єднання.
    5. Чинники, що визначають характер участі ЄС у світовому господарстві також включають внутрішні та зовнішні. Перша група включає суспільно-географічне положення, недостатній паливно-ресурсний потенціал, господарську спеціалізацію регіону, політико-економічну модель та рівень соціально-економічного розвитку. Зовнішня група чинників об’єднує стан міжнародного поділу праці, кон’юнктуру світових ринків та географію світових паливних ресурсів. Важливим чинником є взаємообумовленість торгівлі товарами, послугами та інвестиційних потоків, що проявляється як в географічному, так і в компонентному зрізі. Матеріально цей взаємозв’язок проявляється у формуванні фрагментованих міжнародних виробничо-збутових мереж, що характеризуються внутрішньогалузевою торгівлею на рівні деталей і комплектуючих, потоками інвестицій між філіями задіяних компаній, та організаційним забезпеченням на рівні надання ділових послуг.
    6. Просторова структура зовнішніх економічних зв’язків ЄС визначається розшаруванням на два рівні. Перший рівень, що відіграє провідну роль, представляють Північна Америка та країни ЄАВТ, що характеризуються найбільшими в абсолютному вимірі обсягами обміну товарами, послугами та капіталом з диверсифікованим компонентним складом. На другому рівні, за межами цих двох регіонів простежуються структурування торгівельних партнерів ЄС відповідно до галузевих факторів експортної спеціалізації та імпортної залежності. Виділяються регіони, з якими європейські виробники формують фрагментовані виробничо-збутові мережі у галузях автомобілебудування, електроніки та електротехніки, а також легкої промисловості.
    7. Аналіз просторової структури зовнішніх ПІІ ЄС виявив, що географічна мережа вихідних інвестицій з ЄС значною мірою відбиває просторову структуру торгівлі товарами. Регіонами посиленого інвестування (за межами Північної Америки та ЄАВТ) виступають країни Східної та Південно-Східної Азії та Латинської Америки. До останнього етапу розширення принципове значення у зовнішніх інвестиційних потоках відігравали теперішні нові члени ЄС. Інвестиції до Східної та Південно-Східної Азії та Центральної Європи забезпечують функціонування фрагментованих виробничих мереж на рівні ТНК.
    8. Формування просторово-компонентної структури ЗЕК ЄС на рівні прийняття бізнесових рішень відбувається під суттєвим впливом ТНК, штаб-квартири яких концентруються у найбільших світових містах. Відповідно, концентрація найбільших ТНК та розміщення світових міст відображають рівень участі країни в організації зовнішньоекономічного обміну на бізнесовому рівні. Нові країни-члени характеризуються нижчим рівнем концентрації великих ТНК та світових міст. Менша залученість нових країн-членів у процес прийняття рішень на бізнесовому рівні компенсується їх збалансованимним представництвом у головних керівних органах ЄС (пропорційним до їх населення).
    9. На теперішньому етапі стан економічного обміну між Україною та ЄС не відбиває ні географічних ні структурних тенденцій участі ЄС у світовому господарстві. Український експорт до ЄС за своїм компонентним складом суттєво відрізняється від асортименту імпортної залежності ЄС. Торгівля послугами обслуговує не фрагментовані виробничо-збутові мережі, а, переважно, транспортування енергоносіїв. Недостатньо розвиненим є інвестиційний обмін. Це означає, що необхідно проводити комплексну політику щодо переорієнтації зовнішньоекономічного комплексу України в напрямку його узгодження із об’єктивними тенденціями розвитку світового господарства та врахування реальних економічних потреб ЄС як стратегічного зовнішньоекономічного партнера України.

    Шляхи вирішення проблеми переорієнтації зовнішньоекономічного комплексу України в контексті економічної інтеграції до європейського простору полягають у: 1) вивченні досвіду нових членів ЄС щодо включення до міжнародних мереж з фрагментації виробництва у галузях спеціалізації та імпортної залежності ЄС автомобілебудування та виробництва електроніки і електротехніки; 2) поліпшенні загального інвестиційного клімату в країні; 3) розвитку стратегічних державних програм з заохочення іноземних, у першу чергу європейських, інвестицій у пріоритетні галузі автомобілебудування, виробництво електроніки та електротехніки, легку промисловість; 4) стимулюванні субконтрактної форми включення до міжнародних виробничо-збутових мереж на рівні випуску деталей та комплектуючих; 5) винесенні проблеми переорієнтації та модернізації зовнішньоекономічного комплексу України на рівень двосторонніх переговорів у форматі Україна ЄС та на міжурядовому рівні 6) розробці спільної програми щодо співпраці між Україною та ЄС у відповідних галузях, зокрема щодо ефективного інформаційного забезпечення європейських виробників та інвесторів стосовно потенціалу перенесення виробництв на територію України; 7) створенні законодавчого забезпечення для участі України у міжнародних виробничих мережах, зокрема розробка системи митних тарифів, що максимально б лібералізували рух товарів у пріоритетних галузях.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:





    1.


    АлаевЭ.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологи­чес­кий словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.




    2.


    Алисов Н.В. Цели, задачи, проблемы изучения географии мирового хозяйства // Вестн. Моск. ун-та. Сер.5: География. 1999. №2. С.3-8.




    3.


    Балабанов Г.В. Консолідація загальноєвропейського соціально-економічного простору як проблема ХХІ ст. // Соціально-економічні дослідження в пе­ре­хід­ний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції: Зб. наук. пр.: Вип.XV. Луцьк-Львів: Вежа, 2000. С. 31-34.




    4.


    БоярА.М. Передумови європейського вибору України та вступу в Єв­ро­пейсь­кий Союз // Соціально-економічні дослідження в перехідний пе­ріод. Про­блеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції: Зб. наук. пр.: Вип. XV. Луцьк-Львів, 2000. С. 61-65.




    5.


    Брайчевський Ю.С. До методики вивчення суспільно-географічного аспекту ди­наміки Європейського Союзу // Український географічний журнал. 2004. №2. С. 12-17.




    6.


    Брайчевський Ю.С. Європейська інтеграція // Економічна та соціальна ге­о­гра­фія. 2002. Вип. 53. С. 277-281.




    7.


    Брайчевський Ю.С. Інтеграційне об'єднання ЄС у контексті сучасних сві­то­господарських процесів // Світове господарство в умовах глобалізації. / Під ред. Я.Б. Олійника, Б.П. Яценка та ін. К.: Вид.-полігр. центр "Київський уні­верситет". 2004. С. 117-125.




    8.


    Брайчевський Ю.С. Структура зовнішніх господарських зв'язків ЄС // Еко­номічна та соціальна географія. 2003. Вип. 54. С. 245-251.




    9.


    Гнатовський М.О. Деякі проблеми імплементації Угод про партнерство та спів­робітництво між Європейським Союзом та новими незалежними дер­жавами // Актуальні проблеми міжнародних відносин. К.: Інститут між­-







    народних відносин. 2000. Вип. 23. С. 28-34.




    10.


    Голиков А.П., Артеменко Г.П., Багров Н.В. Мировое хозяйство и меж­ду­на­ро­дные экономические отношения: Учебное пособие / Под ред. А.П. Голикова. Симферополь : СОНАТ, 2003. 432 с.




    11.


    ГоликовА.П., ОлійникЯ.Б., СтепаненкоА.В. Вступ до економічної та соці­альної географії. К.: Либідь, 1996. - 320 с.




    12.


    Голюк В.С. Перспективи вступу України до Європейського Союзу // Со­ці­аль­но-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перс­пек­ти­ви транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської ін­те­гра­ції: Зб. наук. пр.: Вип. ХV. Луцьк-Львів: Вежа, 2000. С. 71-74.




    13.


    Григорович М.В. Україна в системі інтеграційних процесів Європи: перс­пек­тиви розвитку транспорту // Соціально-економічні дослідження в пере­хідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції: Зб. наук. пр.: Вип. ХV. Луцьк-Львів: Вежа, 2000. С. 322-324.




    14.


    Грицай О.В., Трейвиш А.Н. Центр и периферия: стадиальная концепция регионального развития // Известия Академии наук СССР. Сер. геогр. 1990. №4. С. 86-96.




    15.


    Губерський Л.В. Україна ЄС: формування нової стратегії взаємовідносин. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. К.:Інститут міжнародних відносин. 1999. Вип. 13. С. 16-24.




    16.


    Дзьобко А.Б. Україна та ЄС: сучасний стан та перспектива взаємовідносин // Актуальні проблеми міжнародних відносин. К.: Інститут міжнародних відносин, 2000. Вип. 23. - С. 38-46.




    17.


    Долішній М.І., Писаренко С.М. Європейський вибір України в контексті ін­те­грації до ЄС // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Про­блеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті про­це­сів європейської інтеграції: Зб. наук. пр.: Вип.ХV. Луцьк-Львів: Вежа, 2000. С. 10-13.




    18.


    Європейський Союз. Консолідовані договори. К.:Port-Royal, 1999. - 206 с.




    19.


    Ильин Ю.Д. История и право Европейского Союза. - Харьков: Консум, 1998. - 156 с.




    20.


    Иноземцев В.Л. Возвращение Европы. В авангарде прогресса: социальная по­литика в ЕС (Статья вторая) // Мировая экономика и международные от­ношения. 2002. №2. С. 3-15.




    21.


    Иноземцев В.Л. Возвращение Европы. Восставшая из пепла: европейская экономика в XX веке (Статья первая) // Мировая экономика и меж­ду­на­род­ные отношения. 2002. №1 С. 12-23.




    22.


    ИноземцевВ.Л., Кузнецова Е.С. Возвращение Европы. В поисках иден­тичности: европейская социокультурная парадигма (Статья четвертая) // Ми­ровая экономика и международные отношения. 2002. №5 С. 6-14.




    23.


    Кобіль А.О. Україна ЄС: реальність економічної інтеграції // Соціально-еко­номічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транс­­кордонного співробітництва в аспекті процесів європейської ін­те­гра­ції: Зб. наук. пр.: Вип. ХV. Луцьк-Львів: Вежа, 2000. С. 75-78.




    24.


    Копійка В.В. Великобританія та формування комунітарних принципів ЄС. // Актуальні проблеми міжнародних відносин. К.:Інститут міжнародних від­носин. 1999. Вип. 16. С. 34-46.




    25.


    Копійка В.В. Європейський Союз: проблеми розширення // Вісник "Між­на­род­ні відносини". 1998. Вип.9. С. 57-69.




    26.


    Копійка В.В. Розширення як феномен європейського будівництва // Ак­ту­аль­ні проблеми міжнародних відносин. К.: Інститут міжнародних від­но­син. 1999. Вип. 14. С.28-36.




    27.


    Копійка В.В., Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і етапи ста­нов­лення. К.:Ін Юре, 2001. 447 с.




    28.


    ЛипецЮ.Г, ПуляркинВ.А., ШлихтерС.Б. География мирового хозяйства. М.: Туманит, изд. центр ВЛАДОС”, 1999. 271 с.




    29.


    Лісовський С.А. Інтеграція України до світової економіки як фактор сталого розвитку // Український географічний журнал. 2003. №2. С. 26-32.




    30.


    Луцишин П.В., Луцишин Н.П. Регіоналізм і європейська інтеграція в між­на­род­них відносинах // Соціально-економічні дослідження в перехідний пе­рі­од. Проблеми європейської інтеграції та транскордонної співпраці: Зб. наук. пр.: Вип. ХХІХ: У 2-х т. Луцьк-Львів: Вежа, 2001. Т.1. С. 133-145.




    31.


    Мазаракі А.А. Воронова Є.М. Інтеграція України до європейського торгово-економічного простору. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції: Зб. наук. пр.: Вип. ХV. Луцьк-Львів: Ве­жа, 2000. С. 66-70.




    32.


    Маруняк Є.О. Економіко-географічні аспекти розвитку глобалізації світової економіки // Український географічний журнал. 2003. №2. С.33-37.




    33.


    Маруняк Є.О. Методичні підходи до економіко-географічного дослідження процесів глобалізації в контексті стратегії регіонального розвитку України // Український географічний журнал. 2004. №1. С.28-32.




    34.


    Машбиц Я.Г. Комплексное страноведение. М.: Смоленск: Изд-во СГУ, 1998. 224 с.




    35.


    Мезенцев К.В. Про використання факторного аналізу в регіональних до­слід­женнях // Економічна та соціальна географія. 2002. Вип.53. С.21-28.




    36.


    Мироненко Н.С. Введение в географию мирового хозяйства. М.: МГИ им.Е.Р. Дашковой, 1996. 166 с.




    37.


    Мироненко Н.С. Методика страноведческого исследования. М.: Изд-во МГУ, 1993. 152 с.




    38.


    Мироненко Н.С. Страноведение. Теория и методы. М.: Аспект-Пресс, 2001. 267 с.




    39.


    Мінгазутдінов І.О. Розширення НАТО та ЄС: парадокси взаємозалежності // Вісник "Міжнародні відносини". 1999. Вип.11. С. 56-64.




    40.


    Мрінська О.В. Особливості процесів інтеграції в країнах Європейського Со­юзу // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів єв­ро­пейсь­кої інтеграції: Зб. наук. пр.: Вип. ХV. Луцьк-Львів: Вежа, 2000. С. 39-42.




    41.


    Мрінська О.В. Регіональна політика в країнах Європейського Союзу і мож­ли­вості використання її досвіду в Україні (суспільно-географічне до­слід­жен­ня) : Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / НАН України; Інститут географії. К., 2005. 20с.




    42.


    Мрінська О.В. Суспільно-географічний вимір процесу регіоналізації // Ук­ра­їна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. пр.: В 3-х т. Київ Луцьк: Вежа , 2000. Т.1. С.197-198.




    43.


    Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій. К.: АртЕк, 1999. 504 с.




    44.


    Писаренко С.М. Українська перспектива європейської інтеграції // Со­ці­аль­но-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської ін­те­грації та транскордонної співпраці: Зб. наук. пр.: Вип. ХХІХ: У 2-х т. Луцьк-Львів: Вежа, 2001. Т. 1. С. 8-14.




    45.


    Пістун М. Д. Основи теорії суспільної географії. Київ: Вища школа, 1996. 231 с.




    46.


    Пістун М.Д. Завдання суспільної географії в контексті проблем ре­гі­о­наль­но­го розвитку України // Український географічний журнал. 2003. №2. С. 21-26.




    47.


    Савчук І. Г. Суспільно-географічні засади розвитку зовнішньої торгівлі Ук­раїни з країнами-членами Європейського Союзу: Автореф. дис... канд. ге­огр. наук: 11.00.02 / НАН України; Інститут географії. К., 2004. 19 с.




    48.


    Саушкин Ю.Г. Географическая наука в прошлом, настоящем и будущем. М.: Просвещение, 1980. 262 с.




    49.


    Слука Н.А. Урбанистическая панорама мира на пороге ХХІ века // Вестн. Моск. ун-та. Сер.5. География. 2000. №2. С.7-12.




    50.


    Слука Н.А. Урбанистический подход в глобальном проблемном стра­но­ве­де­нии // Н. М. Пржевальский и современное страноведение: Мат-лы науч. конф. Смоленск: Изд-во СГУ 1999. Ч.2. С. 48-56.




    51.


    Сльозко О.О. Перспективи членства України в Європейському Союзі // Со­ці­ально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і пер­спек­тиви транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської ін­те­грації: Зб. наук. пр.: Вип. ХV. Луцьк-Львів: Вежа, 2000. С. 49-51.




    52.


    Смирнов І.Г. Глобалізація логістики й Україна // Соціально-економічні до­слідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції: Зб. наук. пр.: Вип. XV. Луцьк-Львів: Вежа, 2000. С. 433-439.




    53.


    Смирнов І.Г. Логістика: просторово-територіальний вимір. К: Обрій, 2004. 335 с.




    54.


    Смирнов І.Г., Шум. І.В. Інтеграція у європейську транспортно-логістичну систему стратегічний вибір України (геопросторовий аспект) // Укра­їнсь­кий географічний журнал. 2005. №3. С.32-37.




    55.


    Стафійчук В.І., Барбаш Ю.О. Транснаціональні корпорації як геостра­те­гіч­ні суб'єкти // Український географічний журнал. 2003. №2. С. 59-65.




    56.


    Стафійчук В.І. Політико-географічні аспекти взаємодії господарств країн Цен­тральної Європи: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 1999. 20. с.




    57.


    Ткачук Л.М. Територіальна організація господарства країн Південно-Схід­ної та Східної Азії: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Київський на­ціональний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2004. 23с.




    58.


    Топчієв О.Г. Основи суспільної географії. Одеса: Астропринт, 2001. 560 с.




    59.


    Хільчевська І.Г. Європейська інтеграція та Німечина // Соціально-еко­но­міч­ні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскор­дон­ного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції: Зб. наук. пр.: Вип. ХV. Луцьк-Львів: Вежа, 2000. С. 286-291.




    60.


    Хомра О.У. Інтеграція України до європейського ринку праці: можливості та перешкоди // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Про­блеми європейської інтеграції та транскордонної співпраці: Зб. наук. пр.: Вип. ХХІХ: У 2-х т. Луцьк-Львів: Вежа, 2001. Т.1. С. 14-21.




    61.


    Чужиков В. І. Регіональна політика та стратегія Європейського Союзу // Ре­гіони України: проблеми та пріоритети соціально-економічного розвитку / За ред. З.С. Варналія. К.: Знання України, 2005. С. 335-404.




    62.


    Чужиков В.І. Регіональний розвиток у європейському спільному економіч­ному просторі (динамізація та структурні зміни): Автореф. дис... д‑ра екон. наук: 08.05.01 / Київський національний економічний ун-т. К., 2003. 33с.




    63.


    Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. 744 с.




    64.


    Шаблій О.І. Математичні методи в соціально-економічній географії: Навч. посібн. Львів: Світ, 1994. 302 с.




    65.


    Шишков Ю.В. Внешнеэкономические связи в XX в. от упадка к глобали­за­ции // Мировая экономика и международные отношения. 2001. № 8. С. 25-36.




    66.


    Эшби У.Р. Введение в кибернетику. М.: Изд-во иностранной литературы, 1959. 452 с.




    67.


    Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія: Зарубіжні країни. К.:Либідь, 2000. 416 с.




    68.


    Яценко Б.П. Мегатренди світового господарства // Український географіч­ний журнал. 1998. №4. С. 3-7.




    69.


    Яценко Б.П. Структура господарства Японії (економіко-географічне дослід­ження господарства постіндустріальної країни): Автореф. дис... д-ра геогр. наук: 11.00.02 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2001. 34 с.




    70.


    Aglietta M
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины