ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УКРАЇНІ : ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ АВТОМОБИЛЬНЫХ ПАССАЖИРСКИХ ПЕРЕВОЗОК В УКРАИНЕ



  • Название:
  • ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УКРАЇНІ
  • Альтернативное название:
  • ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ АВТОМОБИЛЬНЫХ ПАССАЖИРСКИХ ПЕРЕВОЗОК В УКРАИНЕ
  • Кол-во страниц:
  • 170
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Київський національний університет імені Тараса Шевченка


    На правах рукопису


    Діденко Катерина Дмитрівна

    УДК 911.3:656.132(477)


    ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ АВТОМОБІЛЬНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УКРАЇНІ

    11.00.02 економічна та соціальна географія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук



    Науковий керівник:
    кандидат географічних наук, доцент
    Дорошенко Віктор Іванович



    Київ 2006







    Зміст




    ВСТУП 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГА-НІЗАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ .
    1.1. Автомобільний транспорт як галузева територіальна система.
    1.2. Суть і особливості територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень .
    1.3. Методи дослідження автомобільних пасажирських перевезень...
    1.4. Основні показники та індикатори функціонування пасажирської автотранспортної системи.
    Висновки до розділу 1.....................................................

    2 ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ТЕРИТОРІАЛЬНУ ОРГАНІЗАЦІЮ АВТОМОБІЛЬНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ .
    2.1. Суспільно-географіні чинники
    2.1.1. Економіко-географічні чиннники...
    2.1.2. Соціально-демографічні чиннники ..
    2.2. Природно-географічні чиннники ..
    2.3. Оцінка впливу чинників, що впливають на територіальну організацію автомобільних пасажирських перевезень
    Висновки до розділу 2.....................................................


    3 СТРУКТУРНИЙ АНАЛІЗ АВТОМОБІЛЬНИХ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ В УКРАЇНІ ..
    3.1. Територіально-функціональна структура автомобільних пасажирських перевезень в Україні
    3.1.1. Сучасна географія автотранспортної мережі України
    3.1.2. Роль міжнародних транспортних коридорів у функціонуванні пасажирського автомобільного транспорту
    3.1.3. Розміщення рухомого складу пасажирського авто-транспорту .
    3.2. Компонентно-функціональна структура автомобільних паса-жирських перевезень
    3.2.1. Перевезення пасажирів у міському сполученні
    3.2.2. Перевезення пасажирів у приміському сполученні
    3.2.3. Перевезення пасажирів у міжміському сполученні
    3.2.4. Перевезення пасажирів у міжнародному сполученні
    3.3. Організаційно-управлінська структура автомобільних пасажирських перевезень в Україні ..............................
    3.4. Регіональні особливості автомобільних пасажирських перевезень в Україні..
    3.5. Перспективи розвитку пасажирського автомобільного транспорту України ..
    3.5.1. Прогноз розвитку автомобільних пасажирських перевезень в Україні ..
    3.5.2. Основні напрямки вдосконалення територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень .............
    Висновки до розділу 3........................
    ВИСНОВКИ ..

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    162




    ДОДАТКИ......................................................................................................


    175







    ВСТУП

    Актуальність теми Сучасний етап реформування економіки України, пов’язаний з переходом на ринкові відносини, характеризується зростаючими організаційними, екологічними і технологічними вимогами до функціонування транспортного комплексу. За умов інтеграції України в європейську і світову економіку, потреба у високорозвинутій транспортній системі дедалі посилюється, вона стає базисом для ефективного входження країни у світове співтовариство та зайняття в ньому місця, яке відповідає рівню високорозвинутої держави. Важливим чинником економічного розвитку України є також використання нею переваг транспортно-географічного положення як транзитної території. Забезпечуючи переміщення людей, автотранспорт вносить значний внесок в розвиток соціально-економічних, науково-технічних, культурно-побутових та міжнародних зв’язків, через це удосконалення територіальної організації пасажирських автомобільних перевезень має важливе соціальне та господарське значення, та потребує ґрунтовного суспільно-географічного дослідження. Необхідно зауважити, що вивченню проблем пасажирського автомобільного транспорту України (в суспільно-географічному аспекті) в останній час приділяється мало уваги, переважна більшість публікацій відноситься до періоду планової економіки. Взагалі дослідженням різних аспектів функціонування транспортної системи займалися Бугроменко В. Н., Волошин В.В., Гольц Г.А., Григорович М.В., Ігнатенко О.С., Корецький Л.М., Коценко К.Ф., Нікольський І.В., Новікова А.М., Марунич В.С., Пащенко Ю.Є., Смирнов І.Г., Шипович В.Є. та інші. В той же час пасажирський автомобільний транспорт динамічно розвивається і відбиває зміни, які проходять в світовому виробничому процесі, тому зростає потреба у суспільно-географічному вивченні проблем здійснення автомобільних пасажирських перевезень в Україні в сучасних економічних умовах, адже рівень розвитку пасажирського автотранспорту одна з найважливіших ознак технологічного прогресу і цивілізованості держави.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Тема дисертаційного дослідження тісно пов’язана з науково-дослідною роботою, що проводиться на кафедрі економічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема з науково-дослідною темою Суспільно-географічні аспекти регіонального природокористування” (№ державної реєстрації 0101U001568).
    Мета і завдання дослідження Метою дослідження є поглиблення теоретико-методичних основ територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень в умовах ринкових відносин та дослідження територіальних відмінностей в структурі перевезень.
    Завдання:
    - проаналізувати суспільно-географічні дослідження і дослідження суміжних наук з організації пасажирських автомобільних перевезень;
    - дати оцінку системі умов і чинників, що впливають на територіальну організацію автомобільних пасажирських перевезень;
    - проаналізувати територіальну організацію автомобільних пасажирських перевезень в Україні, в тому числі в розрізі адміністративних областей і суспільно-географічних районів;
    - дослідити динаміку розвитку автомобільних пасажирських перевезень в Україні в умовах ринкових відносин і європейської інтеграції;
    - зробити прогноз розвитку автомобільних пасажирських перевезень в Україні та розробити практичні пропозиції щодо вдосконалення їх територіальної організації на найближчу перспективу.
    Об’єктом дисертаційного дослідження є автомобільні пасажирські перевезення в Україні.
    Предметом дисертаційного дослідження є територіальна організація автомобільних пасажирських перевезень та чинники, що на неї впливають.
    Методи дослідження. Основними методами, які використовуються в роботі є системний підхід, структурний аналіз, метод регресійно-кореляційного аналізу для визначення чинників, які найістотніше впливають на об’єкт дослідження; локалізаційний аналіз (розрахунок коефіцієнта локалізації і побудова кривої Лоренца) для визначення забезпеченості регіонів країни рухомим складом; метод бальної оцінки для групування суспільно-географічних макрорайонів України за рівнем розвитку пасажирської автотранспортної системи; метод екстраполяції ряду динаміки для прогнозування обсягів перевезень в Україні, картографічні методи.
    4. Наукова новизна одержаних результатів дослідження:
    вперше
    § проведено детальний аналіз пасажирської автотранспортної системи в розрізі суспільно-географічних макрорайонів України за нових умов господарювання ринкових відносин;
    § виявлено і математично обґрунтовано вплив суспільно-географічних і природно-географічних чинників на територіальну організацію автомобільних пасажирських перевезень;
    § розроблено прогноз розвитку автомобільних пасажирських перевезень в Україні та в розрізі суспільно-географічних районів на найближчу перспективу і подано рекомендації щодо вдосконалення їх територіальної організації;
    набуло подальшого розвитку
    § поглиблено поняття територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень”;
    § доповнено систему чинників, принципів та умов територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень в умовах ринкової економіки;
    удосконалено
    § методику дослідження територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень.
    Практичне значення одержаних результатів. Дослідження територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень є важливим через їх суттєвий вплив на життєдіяльність суспільства. Результати дослідження можуть бути використані на рівні обласних, районних, міських державних адміністрацій та враховуватись Укравтотрансом і безпосередньо перевізниками для покращення рівня обслуговування пасажирів. Отримані наукові результати проведеного дослідження щодо вдосконалення територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень використовуються в практичній діяльності Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка №01-11/64 від 25 січня 2007 року).
    Матеріали дисертаційної роботи використовуються при проведені практичних занять та лекцій з курсів Географія транспорту”, Економічна і соціальна географія України” та написанні курсових, дипломних і магістерських робіт студентами кафедри економічної та соціальної географії на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 050/39730 від 22 січня 2007 року).
    Особистий внесок здобувача Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, а одержані науково-практичні результати, що викладені в дисертації, належать авторці і є її науковим доробком. Всі узагальнення і математичні розрахунки проведені здобувачем самостійно. Із наукових праць, надрукованих у співавторстві, використані лише ті ідеї та розробки, які належать авторці особисто.
    Апробація результатів дисертації Результати дисертаційного дослідження доповідалися на міжнародній конференції молодих вчених, присвяченій 170-річному ювілею Київського національного університету імені Тараса Шевченка Молоді науковці географічній науці” (Київ, 2004), на міжнародній науково-практичній конференції «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України» (Київ, 2004 ), на ІХ з’їзді Українського географічного товариства Україна: географічні проблеми сталого розвитку” (Чернівці, 2226 вересня 2004 р.), на міжнародній науково-практичній конференції «Географічна наука і освіта: економічні та соціальні ризики» (Київ, 2005 ).
    Публікації Результати наукових досліджень опубліковані в 9 роботах, з яких 5 статей у фахових виданнях, 1 стаття та 3 тез наукових доповідей в інших наукових виданнях загальним обсягом 1,3 д.а. (з них авторці належить 1,0 д.а.).
    Обсяг та структура дисертації Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків (загальним обсягом 161 сторінка машинописного тексту), списку використаних джерел (160 найменувань) та додатків (19). У роботі вміщено 33 рисунка.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Автомобільний пасажирський транспорт важлива складова транспортної системи України. Він може розглядатися як окрема велика галузева система, маючи всі необхідні ознаки такої системи. Метою функціонування пасажирського автомобільного транспорту є задоволення потреб населення і господарства в перевезеннях пасажирів з трудовою, культурною, побутовою та іншою метою. Продукція пасажирського транспорту це сам процес перевезення, який розглядається як корисний ефект транспортної діяльності. Таким чином продукція автомобільного пасажирського транспорту не має уречевленої форми (її не можна зберігати або нагромаджувати), але вона матеріальна за своїм змістом, так як в процесі переміщення витрачаються матеріальні кошти, використовується рухомий склад. Виходячи з визначення матеріальної сфери, ми вважаємо за доцільне відносити пасажирський автомобільний транспорт до сфери послуг, а в цілому транспорт до третинної сфери економіки.
    2. При вивченні будь-якої системи розглядаються її зовнішні та внутрішні зв’язки. Так, попит населення на перевезення визначається в залежності від функціонування систем виробництва та споживання в суспільстві. Задоволення попиту здійснюється автомобільним пасажирським транспортом, який використовує для цього матеріальні, трудові, фінансові та інші види ресурсів. Взаємозв’язок реалізується через систему пасажирських автомобільних перевезень які класифікуються за ознаками використання рухомого складу, формою господарювання, формою організації, призначенням та видом сполучення. У свою чергу, в основі пасажирських перевезень лежить транспортний процес, який трактується як процес перевезень, що складається з цілеспрямованих і послідовних дій з переміщення пасажирів автомобільним транспортом. За функціональними зв’язками в структурі системи автомобільних пасажирських перевезень її головним елементом є пов’язана територіально і в часі визначена сукупність маршрутів, що складає маршрутну систему.
    3. Для суспільно-географічного вивчення автомобільних пасажирських перевезень головним є дослідження їх територіальної організації, під якою слід розуміти науково-обгрунтоване розміщення і взаємодію усіх складових пасажирської автотранспортної системи: автомобільних доріг, рухомого складу пасажирського автотранспорту, пунктів обслуговування пасажирів, підприємств сфери обслуговування, об’єктів інфраструктури, які об’єднанні структурами управління з метою отримання значного економічного і соціального ефекту від діяльності. Від поняття територіальна організація пасажирських автомобільних перевезень слід відрізняти поняття територіальна організація пасажирського автотранспорту, яке є вужчим і не включає в себе ті складові, які безпосередньо характеризують сам процес перевезення пасажирів. Територіальній організації пасажирських автомобільних перевезень властиві специфічні риси, які обумовлені особливостями функціонування структури транспортної системи.
    4. Одним з важливих завдань суспільно-географічного дослідження територіальної організації пасажирських автоперевезень є вивчення їх територіальної структури, як важливої складової територіальної організації. Територіальна структура це співвідношення і взаємне розміщення складових пасажирської автотранспортної системи на певній території. Територіальна структура пасажирської автотранспортної системи представлена лінійними елементами (дорогами), точковими (автотранспортними пунктами, вузлами та дрібними точковими елементами (інфраструктурні пункти), ареальними елементами (автотранспортними районами).
    5. Вихідною позицією дослідження територіальної організації є визначення її наукових засад. Визначальною, основною категорією є закони, на основі яких формуються закономірності та принципи територіальної організації. Отже, на основі економічних законів та закономірностей розміщення продуктивних сил, нами були розроблені принципи та умови територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень.
    6. Для дослідження будь-якого об’єкту чи явища використовується певний набір методів. Для дослідження територіальної структури пасажирських автомобільних перевезень із загальнонаукових методів можна виділити такі: системний та структурний аналіз, моделювання, статистичні методи. Серед спеціальних суто географічних методів суспільно-географічне прогнозування, історико-географічний метод, регіональний та локаційний аналіз, картографічні та геоінформаційні методи, методи систематизації географічної інформації. Для комплексної оцінки функціонування пасажирської автотранспортної системи, ми вважаємо за доцільне використовувати такі показники та індикатори: інтегральна транспортна доступність, ступінь забезпеченості території шляховою мережею, комфортність перевезень, ефективність автомобільного пасажирського транспорту, пасажирооборот тощо.
    7. Автомобільний пасажирський транспорт, як відкрита система функціонує та розвивається під впливом багатьох чинників. Чинники, які впливають на його територіальну організацію, ми поділяємо на дві великі групи: суспільно-географічні і природно-географічні. До суспільно-географічних чинників належать: економіко-географічні, соціально-демографічні, історичні, культурні, організаційно-управлінські та адміністративно-правові тощо. Вплив природно-географічних чинників проявляється через участь пасажирського транспорту в процесі природокористуванні.
    8. Із загального числа чинників, що впливають на будь-який суспільно-географічний об’єкт чи явище, його територіальну організацію (в тому числі автомобільний пасажирський транспорт) виокремити найголовніші, такі що мають на цей об’єкт найістотніший вплив, можна тільки за допомогою математичних методів. В своєму дослідженні для цього ми використали метод регресійно-кореляційного аналізу, що дозволив встановити конкретні аналітичні залежності між об’ємами пасажирських перевезень на території України на протязі 20002004 рр., та вибраними економічними та соціальними чинниками, вплив яких на обсяги перевезень з року в рік залишається стабільним (що було доведено математично).
    9. Сумарний вплив природно-географічних і соціально-економічних чинників було досліджено на зміні обсягів перевезень пасажирів автомобільним транспортом України протягом року. Дослідження коливань в роботі пасажирського автотранспорту проведено за допомогою побудови так званої сезонної хвилі”. Після проведення розрахунків було отримано графік, що має декілька максимумів (березень, травень, жовтень) та мінімумів (лютий, квітень, серпень, листопад). Таку зміну обсягів перевезень протягом року можна пояснити кількома обставинами: 1) міські перевезення, займаючи найбільшу частку в загальному обсязі перевезень, значно різняться за місяцями та сезонами року, а отже, істотно впливають на сезонність перевезень; 2) різною кількістю днів у місяцях (цим пояснюється мінімум в лютому); 3) поширенням інфекційних хвороб та значним зниженням обсягів перевезень пасажирів у міжміському та приміському сполученнях в осінньо-зимовий період.
    10.Соціально-економічний розвиток країни, її інтеграція у світове співтовариство значною мірою залежать від розвитку транспортної системи та її елементів. Наявність розгалуженої мережі автомобільних доріг та їх технічний стан є важливими показниками цивілізованості суспільства, оскільки суттєво впливають на всі складові його життєдіяльності. На сьогодні мережа автомобільних доріг України потребує значного покращення. Майже за всіма показниками (кількісними та якісними) автошляхова мережа країни відстає від автошляхових мереж західноєвропейських країн. Через незадовільний стан частини місцевих доріг, недобудованість під’їздів з твердим покриттям, в Україні існує таке явище, як транспортна дискримінація населення. Незадовільним залишається виконання проектів щодо створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів. Рухомий склад автомобільного пасажирського транспорту потребує значного оновлення і раціоналізації структури парку транспортних засобів за багатьма параметрами.
    11.Автомобільний пасажирський транспорт загального користування в цілому задовольняє потреби населення в перевезеннях. За останні роки (з 2000 року) спостерігається стабільне зростання обсягів перевезень пасажирів, проте об’єми транспортної роботи ще не досягли рівня 1995 року, а зростання відбувається переважно за рахунок перевезень у міському сполученні. Хоча кількісні показники, які відображають роботу автомобільного пасажирського транспорту поліпшуються, якісні показники залишаються на низькому рівні і не відповідають сучасним вимогам.
    12.Для більш детального аналізу автомобільних пасажирських перевезень в Україні в своєму дослідженні ми розглянули функціонування і розвиток пасажирської автотранспортної системи на рівні дев’яти суспільно-географічних районів. На основі найістотніших кількісних показників, що характеризують рівень розвитку транспортної системи, ми зробили бальну оцінку і виділили 3 групи районів. Найгірша ситуації склалася в Північно-Західному і Центральному суспільно-географічних макрорайонах. Найвищий рівень розвитку має пасажирська автотранспортна система Причорноморського, Придніпровського та Донецького суспільно-географічних районів. В решті районів рівень розвитку пасажирської автотранспортної системи близький до середнього по країні.
    13.Проаналізувавши сучасний стан пасажирської автотранспортної системи, ми розробили прогноз обсягів перевезень в цілому по Україні та окремо по суспільно-географічним районам до 2012 року, отримавши при цьому позитивну тенденцію до зростання по країні та всіх суспільно-географічних районах крім Придніпровського.
    14.На основі ретроспективного аналізу та аналізу сучасного стану пасажирської автотранспортної системи нами були окреслені основні напрямки вдосконалення територіальної організації автомобільних пасажирських перевезень в Україні. Також визначені пріоритети розвитку пасажирської автотранспортної системи України, що включають в себе: забезпечення доступності та якості транспортних послуг для усіх територіальних груп населення, інтеграцію з європейською транспортною системою, створення умов для реалізації транспортного та транзитного потенціалу країни, підвищення рівня безпеки та забезпечення стійкого розвитку транспортної системи, зближення рівнів транспортного обслуговування населення різних регіонів країни.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Абрамович Б.М., Марунич В.С., Вакарчук І.М., Смоловик О.М., Ворон А.І. Транспортне обслуговування населення як фактор сталого розвитку міста // Автошляховик України. 2002. № 3. С. 1113.
    2. Авсеенко А.А, Бычков С.В. Оценка уровня развития сети автомобильных дорог в регионе // Экономика, планирование и организация автомобильного транспорта и дорожного строительства. М., 1981. С. 118122.
    3. Автомобільний транспорт України: стан, проблеми, перспективи розвитку: Монографія / За заг. ред. А.М. Редзюка. К.: ДП ДержавтотрансНДІпроект”, 2005. 400 с.
    4. Аксенов И.Я. Единая транспортная система: Учебник для вузов. М.: Транспорт, 1980. 213 с.
    5. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терм. словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
    6. Аналитическая справка о соответствии автодорог, которые относятся к сети транспортных коридоров, европейским требованиям и о перспективах строительства скоростных автомагистралей в Украине. // Автотранспорт и перевозки. 2004. № 5. С. 35 40
    7. Афанасьев Л.Л., Воркут А.И., Дьяков А.Б и др. Пассажирские автомобильные перевозки: Уч. пособ. М.: Транспорт, 1986. 220 с.
    8. Базилинская Е.Я. Повышение эффективности функционирования и развития транспортного комплекса региона в условиях становления рыночных отношений: Автореф. дис... канд. экон. наук: 08.07.04 / Киевский международный ун-т гражданской авиации. К., 1996. 20 с.
    9. Бакаєв О.О., Пирожков С.І., Ревенко В.Л. Міжнародні транспортні коридори особливий пріоритет України на шляху інтеграції у світову економічну систему // Стратегічна панорама. 1999. № 4. С. 3755.
    10. Батурин А.П. Оптимальное развитие линейных транспортных систем. М.: Транспорт, 1991. 176 с.
    11. Берштейн-Коган С.В. Очерки географии транспорта. М.-Л., 1930. 348 с.
    12. Білятинський О.А. Удосконалення автобусних перевезень і тарифоутворення на них. К.: Автошляховик України. 2005. окремий випуск (травень). С. 1819.
    13. Блатнов М.Д. Пасжирские автомобильные перевозки: Уч. пособ. М.: Транспорт, 1973. 304 с.
    14. Бордун О.Ю. Транспортна інфраструктура західноукраїнського прикордоння: економіко-географічне дослідження: Автореф. дис канд. геогр. наук: 11.00.02 / Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2003. 19 с.
    15. Брайловский Н.О., Грановский Б.И. Моделирование транспортных систем: Уч. пособ. М.: 1978. 125 с.
    16. Бугроменко В.Н. Дороги, которые мы выбираем. // Интерфакс АиФ. 1998. № 18, № 19.
    17. Бугроменко В.Н. Надежность систем путей сообщения в регионе: теория и практика // География и хозяйство. 1988. Вып. 2. С. 6476.
    18. Бугроменко В.Н. Надежность территориальной организации общества (коммуникационный аспект) // Изв. АН СССР, серия географическая. 1989. № 1. С. 3448.
    19. Бугроменко В.Н. Национальная транспортная модель: Суть, подходы, перспекривы. // www.geogracom.ru
    20. Бугроменко В.Н. Свод знаний и база знаний в городском транспорте: теория и практика. // www.geogracom.ru
    21. Бугроменко В.Н. Синергетический подход к обоснованию уровня финансирования транспортной инфраструктуры. // www.geogracom.ru
    22. Бугроменко В.Н. Современая география транспорта (сущность, проблемы, перспективы) // Территориальные аспекты развития транспортной инфраструктуры. Владивосток, 1984. С. 617.
    23. Бугроменко В.Н. Транспорт в территориальных системах. М.: Наука, 1987. 118 с.
    24. Бугроменко В.Н. Транспортная дискриминация населения: пути решения проблемы. // www.geogracom.ru
    25. Бугроменко В.Н., Мясоедова Е.Г. Минимальный социально-транспортный стандарт города // Соц. эк. проблемы развития транспортных систем городов и зон их влияния. Екатеринбург: УрГЭУ, 2001. С. 5463.
    26. Ваксман С.А. Взаимосвязь подвижности населения городов и характеризующих их параметров // Соц. эк. проблемы развития транспортных систем городов и зон их влияния. Екатеринбург: УрГЭУ, 2000. С. 4448.
    27. Ваксман С.А. О соотношении понятий «мобильность» и «подвижность» в исследовании транспортных систем городов. Материалы X международной (тринадцатой екатеринбургской) научно-практической конференции. . Екатеринбург: УрГЭУ, 2004. С. 2536.
    28. Ваксман С.А. Социально-экономические проблемы прогнозирования пассажирского транспорта в городах. Екатеринбург: УрГЭУ, 1996. 180 с.
    29. Ваксман С.А. Территориальная подвижность населения: проблемы методологии исследования // Размещение производительных сил Урала. Свердловск, 1991. С. 97 105.
    30. Ваксман С.А. Транспортные системы городов: наука и практика первого десятилетия XXI века // Материалы X международной (тринадцатой екатеринбургской) научно-практической конференции. Екатеринбург: УрГЭУ , 2004. С. 84 93.
    31. Ваксман С.А. Транспортные системы городов: наука и практика первого десятилетия ХХІ века. // Автотранспорт и перевозки. 2005. № 31. С. 34 37.
    32. Валесян А.Л. Пространственная устойчивость систем расселения и эволюционная морфология транспортных сетей // Известия РАН, серия географическая. 1994. № 6. С. 52 60.
    33. Валесян А.Л. Синхронность в пространственной эволюции систем расселения и транспортных путей: Автореф. дис д-ра географ. наук: 11.00.02 М., ИГ РАН, 1995. 46 с.
    34. Василевский Л. И., Персианов В.А. Структурный анализ схем территориальной организации транспорта на разных иерархических уровнях // ХХІІІ Международный географический конгресс. Симпозиум «География транспорта»: Тезисы докладов . М., 1976. С. 2228.
    35. Василевский Л.И. Некоторые возможные направления в изучении территориальной структуры хозяйства с применением математических методов // Количественные методы исследования в экономической географии. М., 1964. С. 829.
    36. Васильев Н.М., Хмелевский Н.Н., Чанов-Чернис Г.И. Автомобильный транспорт: организация и эффективность. М.: Транспорт, 1985. 265 с.
    37. Виконання Програми створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в 1998-2000рр. // Автошляховик України 2001. № 2. С. 38.
    38. Вільчанський О. Міст між Східною та Західною Європою // POSTUP. 2002. № 33.
    39. Ворон О.І. Вдосконалення методів оцінки якості надання транспортних послуг з перевезення пасажирів // Автошляховик України. 2005. окремий випуск (жовтень). С. 7074.
    40. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник / А.П. Голіков, Я.Б.Олійник, А.В. Степаненко. К.: Либідь, 1996. 320 с.
    41. Галонен Ю.М. Городской пассажирский транспорт. М.: 1987. 175 с.
    42. Герасимчук В.О. Дорожне господарство України на межі тисячолітть // Автошляховик України. 2001. № 1. С. 24-30.
    43. Голиков Н.Ф. География инфраструктуры: Уч. пособ. К.: 1983. 124 с.
    44. Гольц Г.А. Исследование закономерностей развития сети местных автомобильных дорог // Сб. науч. тр. ИКТП. 1971. Вып. 26 95 с.
    45. Гольц Г.А. Основные факторы влияющие на развитие дорожных сетей // Городской транспорт и расселение. Киев, 1969. С. 4 8.
    46. Гольц Г.А. Транспорт и расселение. М.: Наука, 1981. 284 с.
    47. Гуц В.С. Основні напрямки розвитку дорожнього господарства України за умов переходу до ринкової економіки. К.: Поліграфкнига, 1998. 104 с.
    48. Дзенис З.Е. Методология и методика социально-экономгеографических исследований. Рига: Зинатне, 1980. 262 с.
    49. Димінський Р., Кубійович В. Транспорт // Енциклопедія Українознавства. Загальна частина. Мюнхен: Молоде життя, 1952. т. 3. С. 10961103.
    50. Діденко К.Д. Регіональні особливості автодорожньої мережі України // Вісник Київського університету. Сер. Географія. К., 2006. Вип. 53. C. 40 43.
    51. Дмитрієв Ю.А. Роль транспорту в розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України в умовах ринкової трансформації: Автореф. дис кан. екон. наук: 08.05.03 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 1995. 19 с.
    52. Докіль Л.П., Редзюк А.М., Штанов В.Ф. Основні напрямки розвитку автомобільного транспорту // Автошляховик України. 2002. № 1. С. 58.
    53. Дорошенко В.І., Діденко К.Д. Географія маршрутних пасажирських перевезень // Економічна та соціальна географія. 2001. Вип. 51 С. 116120.
    54. Дорошенко В.І., Діденко К.Д. Основні показники та індикатори функціонування пасажирської автотранспортної системи // Вісник Київського університету. Сер. Географія. 2005. Вип. 51. С. 3536.
    55. Дорошенко В.І., Діденко К.Д. Оцінка чинників територіальної організації пасажирських автомобільних перевезень // Вісник Київського університету. Сер. Географія. 2006. Вип. 52 С. 3738.
    56. Дорошенко В.І., Діденко К.Д. Розвиток міжнародних автомобільних транспортних коридорів в Україні // Економічна та соціальна географія. 2003. Вип. 54. С. 204210.
    57. Дорошенко В.І., Діденко К.Д. Сучасний стан автомобільних пасажирських перевезень в Україні // Регіональні перспективи. 2003. № 1112 (3637) С. 91-93.
    58. Дубровін А., Любченко В., Сердюк О. Проблеми розвитку пасажирського транспорту великого міста // Економіка України. 1996. № 7. С. 68 72.
    59. Дуднев Д.И., Климова М.И. Организация перевозок пасажиров автомобильным транспортом: Уч. пособ. М.: Транспорт, 1974. 296 с.
    60. Ефремов И.С., Кобозев В.М., Юрин В.А. Теория пассажирских перевозок: Уч.пособ. М.: Высш. шк., 1980. 535 с.
    61. Єдін О., Цвєтов Ю., Соколов Л. Транспортна політика в Україні // Економіка України. 2000. № 1. С. 2434
    62. Журавель В.В. Основні умови сертифікації послуг пасажирського автомобільного транспорту // Автошляховик України. 2004. окремий випуск (грудень). С. 82 84.
    63. Закон України про автомобільні дороги від 8 вересня 2005 року N 2862-IV // www.rada.kiev.ua
    64. Звонкова Т.В. Географическое прогнозирование: Уч. пособ. М:, Знание, 1987. 137 с.
    65. Зильбербранд Ю. Стоимость проезда и качество пасажироперевозок // Автотранспорт и перевозки. 2005. № 18. С. 41 42.
    66. Иванов В.Н. Коммуникации и транспорт // Коммуникации и транспорт. М.: 1985. С. 515.
    67. Иванова А. ”Укравтодор” подводит итоги // Весь транспорт. 2001. № 8. С. 5859.
    68. Иванова А. Все дороги ведут в Европу // Весь транспорт. 2002. № 11. С. 3435.
    69. Иванова А. Межобластные пассажирские перевозки // Весь транспорт. 2002. № 10. С. 3334.
    70. Иванова А. Подводим итоги // Весь транспорт. 2002. № 3. С. 5253.
    71. Ігнатенко О.С., Марунич В.С. , Шаповалова О.Л. Стандартизація і пасажирські перевезення // Автошляховик України. 1994. №. 2 С. 69.
    72. Ігнатенко О.С., Марунич В.С. Організація автобусних перевезень у містах: Навч. посіб. К.: УТУ, 1998. 196 с.
    73. Ігнатенко О.С., Марунич В.С. Основи методології побудови пасажирської транспортної системи // Автошляховик України. 1995. № 3 С. 57.
    74. Ігнатенко О.С., Марунич В.С. Теоретичні та практичні аспекти вдосконалення пасажирських перевезень // Проблеми транспорту та шляхи їх підвищення: Матеріали міжнарод. наук.техн. конф. К.: ТАУ, 1994. С. 910.
    75. Ігнатенко О.С., Марунич В.С. Теоретичні та практичні аспекти вдосконалення пасажирських перевезень у містах // Автошляховик України. 1994. № 1. С. 69.
    76. Ігнатенко О.С., Марунич В.С., Дума І.М. Логістика і пасажирські перевезення // Автошляховик України. 1995. № 2. С. 712.
    77. Ігнатенко О.С., Марунич В.С., Фіщук О.В. Міські автобусні перевезення // Автошляховик України. 1994. № 3. С. 7 10.
    78. Ігнатенко О.С., Плющ Р.М., Пілунський І.В., Журавець В.В. Громадські послуги та організація їх надання // Автошляховик України. 2005. окремий випуск (травень). С. 57 60.
    79. Ігнатенко О.С., Ткаченко А.М. Раціональна організація міжнародних перевезень пасажирів // Автошляховик України. 2004. окремий випуск (грудень). С. 79 81.
    80. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил. Навч. посіб. К.: УФІМБ, 1997. 98 с.
    81. Карпінский Б., Макух Б. Транспортна система України в контексті європейської інтеграції // Економіка України. 1998. № 7. С. 1724.
    82. Каючкин Н.П. Географические основы транспортного освоения территории. Новосибирск: Наука, 2003. 166 с.
    83. Кирзнер Ю.С. Об основах теории городского пассажирского транспорта // Соц. эк. проблемы развития транспортных систем городов и зон их влияния. Екатеринбург: УрГЭУ, 2001. С.1622.
    84. Ковалевський В.В, Михайлюк О.Л. Розміщення продуктивних сил: Підручник. К.: Товариство Знання”, 1998. 546 с.
    85. Концепция Государственной программы развития дорожного хозяйства Украины на 20052007 гг. // Автотранспорт и перевозки. 2005. № 31. С. 3034.
    86. Концепция развития пассажирских перевозок автотранспортом общего пользования во Львовской области на 20052010 гг. // Автотранспорт и перевозки. 2005. № 16. С. 37 43.
    87. Концепция развития пассажирских перевозок автотранспортом общего пользования во Львовской области на 20052010 гг. // Автотранспорт и перевозки. 2005. № 17. С. 30 33.
    88. Концепція реформування транспортного сектора України / Цвєтов Ю.М., Соколов Л.М. та ін. К.: ВАТ Книжкова друкарня наукової книги”, 2000. 68 с.
    89. Костюченко Л.М. Транспортні коридори // Автошляховик України. 1998. № 3. С. 23.
    90. Коценко К.Ф. Транспорт і його вивчення в курсі географії. К.: Радянська школа, 1983. 112 с.
    91. Легенький Г., Новікова А. Проблеми розвитку транзитних перевезень та шляхи їх вирішення // Економіка України. 2000. № 1. С.32 40.
    92. Лившиц В.Н. Транспорт России за 100 лет // Россия в окружающем мире. Аналитический ежегодник 2002. М.: МНЭПУ, 2002. С. 5477.
    93. Ліскевич О. Роль транспорту в інтеграції України в загальноєвропейську економічну систему // Становлення національної економіки України: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Львів, 1995. Вип. 3. С.115117.
    94. Ліскевич О., Мікула Н., Трохимчук С. Україна в європейській мережі транспортних коридорів // Вісник ЛНУ. Серія міжнародні відносини. Львів, 1999. Вип. 1. С. 375 380.
    95. Мансуров А.М. Автомобільний транспорт // Географічна енциклопедія України. К.: УРЕ, 1989. т. 1. С.1819.
    96. Мармоза А.Т. Практикум з теорії статистики: Навч. посіб. К.: Ельга, 2003. 344 с.
    97. Мацях М. М. Формування міжгалузевого транспортного комплексу в зоні впливу великого міста (на прикладі Львова): Автореф. дис... канд. географ. наук: 11.00.02 / Державний науково- дослідний і проектний ін-т містобудування. К., 1993. 21 с.
    98.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины