КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) : КУЛЬТУРНОЕ НАСЛЕДИЕ И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА РАЗВИТИЕ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ (ОБЩЕСТВЕННО-географические исследования)



  • Название:
  • КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК РЕГІОНІВ УКРАЇНИ (СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
  • Альтернативное название:
  • КУЛЬТУРНОЕ НАСЛЕДИЕ И ЕЕ ВЛИЯНИЕ НА РАЗВИТИЕ РЕГИОНОВ УКРАИНЫ (ОБЩЕСТВЕННО-географические исследования)
  • Кол-во страниц:
  • 235
  • ВУЗ:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ


    На правах рукопису


    Поливач Катерина Анатоліївна

    УДК 911.3:008 (477)(043.5)



    Культурна спадщина ТА її вплив на розвиток регіонів України (суспільно-географічне дослідження)

    Спеціальність 11.00.02
    економічна та соціальна географія


    Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук

    Науковий керівник:
    Руденко Леонід Григорович
    член-кореспондент НАН України
    доктор географічних наук, професор


    Київ 2007








    Зміст






    Перелік умовних скорочень


    3




    Вступ


    4




    Розділ I. Теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження культурної спадщини



    9




    1.1. Понятійно-термінологічний апарат дослідження культурної спадщини


    9




    1.2 Сучасні уявлення та тенденції дослідження культурної спадщини з точки зору концепції збалансованого розвитку



    15




    1.3. Культурна спадщина як об’єкт суспільно-географічного дослідження


    19




    Розділ II. Науково-методичні основи вивчення культурної спадщини регіонів



    45




    2.1. Методика оцінювання культурної спадщини регіонів


    45




    2.2. Методика дослідження характеру і ступеня впливу культурної спадщини на розвиток регіонів



    60




    Розділ III. Оцінка історико-культурного потенціалу та його впливу на розвиток регіонів України



    83




    3.1. Сучасний стан та основні проблеми збереження і використання культурної спадщини України



    83




    3.2. Оцінка історико-культурного потенціалу регіонів, особливості його територіальної диференціації



    89




    3.3 Оцінка використання історико-культурного потенціалу регіонів, його роль та значення у соціально-економічному потенціалі регіонів України



    116




    Розділ IV. Практичні шляхи та пропозиції щодо збереження і використання культурної спадщини України в сучасних соціально-економічних умовах




    127




    4.1. Програмно-цільовий підхід у вирішенні проблем охорони та використання культурної спадщини



    127




    4.2 Концепція формування стратегії розвитку сфери збереження і використання культурної та природної спадщини України


    140




    4.3 Концепція створення атласу „Україна. Культурна та природна спадщина”


    154




    4.4 Концепція навчального курсу „Культурна та природна спадщина”


    170




    Висновки


    179




    Список використаних джерел


    184




    Додатки


    207








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ



    англ. англійська
    вкл. включно
    ІКК історико-культурний каркас
    ІКП історико-культурний потенціал
    ІКР історико-культурні ресурси
    кін. кінець
    КС культурна спадщина
    пол. половина
    р-н район
    сер. середина
    ст. стаття









    ВСТУП



    Актуальність теми. Україна ввійшла у ХХІ ст. у стані економічної та екологічної кризи з пошуками шляхів виходу із неї і намаганнями включитись до світових економічних процесів та прагненнями інтегруватись в європейський простір. Це спонукає не тільки державні структури різного рівня, а й насамперед науковців, до пошуків нових підходів щодо аналізу стану держави та її регіонів, напрямків активізації усіх складових потенціалу їх розвитку, що потрібне для формування шляхів нового якісного розвитку економіки й підвищення рівня життя населення.
    При опрацюванні регіональних стратегій розвитку слід більше уваги звернути на важливий економіко-географічний чинник і потребу врахування всього різноманіття існуючих в регіонах історико-культурних пам’яток. За кількістю пам’яток (131 тис.) Україну можна віднести до країн з багатою історико-культурною спадщиною.
    Сьогодні відбувається активна інтеграція України до світового культурного простору, тому повноцінне та всебічне виявлення й вивчення культурної спадщини (КС) з метою виваженого використання і комплексного збереження стратегічне, державної ваги гуманістичне і науково-практичне завдання. Захист вітчизняної культурної і духовної спадщини визнано одним з пріоритетів Стратегії національної безпеки України.
    Отже, наукове забезпечення діяльності в сфері функціонування спадщини в контексті всієї системи сучасних процесів, що визначають розвиток суспільства і його взаємодію із природним середовищем, набуває надзвичайної актуальності.
    Важливість кваліфікованого аналізу та оцінки потенціалу КС, як і будь-якого іншого виду ресурсів, полягає в обґрунтуванні його подальшого ефективного використання, а саме: системно-структурному визначенні місця конкретного ресурсу на даній території, встановленні адекватних цьому ресурсу шляхів і форм його розвитку та в забезпеченні скоординованих дій всіх учасників процесу освоєння і розвитку ресурсу.
    Однак, незважаючи на значний методологічний, методичний та практичний доробок іноземних і вітчизняних учених у сфері спадщини, в сучасній вітчизняній суспільній географії відсутнє узагальнююче дослідження цієї сфери як на рівні країни, так і на рівні її регіонів. До останнього часу питання оцінки КС не включалися у площину наукових досліджень та практичної діяльності щодо визначення сукупного потенціалу території та шляхів її розвитку.
    Відповідні зміни (такі, як визнання сучасних тенденцій соціально-економічного розвитку) були зафіксовані у „Методичних рекомендаціях щодо формування регіональних стратегій розвитку” [169].
    Отже, вивчення, аналіз і оцінка КС є необхідною та важливою умовою планування розвитку регіону, адміністративного району, міста та села. Від характеру цих ресурсів, їх цінності, кількості, атрактивності, доступності та інших факторів залежить можливість залучення спадщини до економічного життя регіонів.
    Методологічною базою роботи є основні положення теорії суспільної географії, закладені в працях Е.Б.Алаєва, І.О.Горленко, С.І.Іщука, В.П.Нагірної, М.М.Паламарчука, М.Д.Пістуна, О.Г.Топчієва, О.І.Шаблія; теоретичні і прикладні дослідження спадщини, які здійснюють культурознавці, історики та правознавці В.І.Акуленко, В.О.Горбик, Т.І.Катаргіна, Т.В.Курило, Є.А.Ліньова, В.М.Піскун, Л.В.Прибєга, архітектори та містобудівники М.В.Бевз, В.В.Вечерський, Є.Є.Водзинський, В.Т.Завада, О.В.Лесик, Т.Ф.Панченко, економісти, економіко-географи та фахівці туристичної галузі О.О.Бейдик, К.М.Горб, В.К.Євдокименко, І.Ф.Карташевська, О.О.Любіцева, Г.П.Науменко, В.І.Павлов, Л.М.Черчик, І.М.Яковенко, а також теоретичні та прикладні розробки у сфері історико-культурної та природної спадщини провідних зарубіжних вчених (Ю.О.Вєдєнін, Л.Гаррісон, Б.Грехем, А.І.Єльчанінов, І.В.Зорін, М.Є.Кулєшова, Д.С.Лихачев, Ю.Л.Мазуров, Р.Прентіс, Ю.С.Путрик, Д.Ріпкема, Г.Річардс, Б.Сміт, Р.Ф.Туровский, П.М.Шульгін).
    При виконанні роботи використані численні публікації, монографії та статті в періодичних виданнях із різних аспектів функціонування сфери КС, туризму, культурології, містобудування та архітектури тощо; емпіричні матеріали першоджерел статистичні збірники, довідники, нормативно-правові документи, державні, регіональні та місцеві галузеві та соціально-економічні програми та стратегії.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дисертаційної роботи пов’язані з науковими дослідженнями Інституту географії НАН України, зокрема з науковою темою „Підготовка до видання Національного атласу України” (№ державної реєстрації 0104V000582).
    Окремі авторські карти (Історико-культурні пам’ятки національного значення”, Пам’ятки природної спадщини загальнодержавного значення (основні)”, Історико-культурні заповідники та історичні поселення”) включено до вступного блоку карт Національного атласу України, який підготовлено до тиражування.
    Об`єктом дослідження є культурна спадщина України як важливий чинник соціально-економічного і духовного розвитку її територій.
    Предметом дослідження є теоретичні і методичні положення суспільно-географічного аналізу КС України та розроблення практичних можливих напрямів оптимізації її збереження і використання.
    Мета й завдання дослідження.
    Метою роботи є вдосконалення теоретико-методичних засад суспільно-географічного дослідження КС країни та розроблення практичних рекомендацій щодо її включення до господарського обігу як важливої складової соціально-економічного розвитку територій. Для її досягнення були вирішені наступні завдання:
    · обгрунтовано теоретико-методологічні основи комплексного суспільно-географічного дослідження КС;
    · розроблено методику суспільно-географічного оцінювання КС різних територіальних одиниць України;
    · запропоновано методичні засади оцінювання ступеня впливу КС на розвиток території;
    · проаналізовано сучасний стан та особливості структури КС регіонів України;
    · обґрунтовано пропозиції щодо основних напрямів збереження й використання КС в сучасних соціально-економічних умовах України.
    Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі застосований системно-структурний підхід, використані методи: порівняльно-географічний, типології, ранжування, статистичного аналізу, методи графічного, картографічного моделювання, типологічної матриці, геоінформаційні методи.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
    - поглиблено теоретико-методологічні основи комплексного суспільно-географічного дослідження КС, а саме:
    поглиблено понятійно-термінологічний апарат КС, зокрема запропоновано визначення „історико-культурні ресурси” (ІКР), „історико-культурний потенціал” (ІКП) та „історико-культурний каркас” (ІКК);
    уточнена й доповнена компонентна структура КС, зокрема її склад пропонується розглядати з об’єктів матеріальної культурної спадщини, об’єктів нематеріальної культурної спадщини, територій культурної спадщини, об’єктів соціокультурної інфраструктури;
    сформульовано методологічні положення та розроблено методику комплексного суспільно-географічного дослідження КС як цілісної складової суспільно-географічної системи;
    запропоновано методику оцінювання впливу КС на розвиток території, окреслені основні аспекти внеску КС в розвиток сучасного суспільства;
    - обгрунтовано регіональні відмінності ІКП за значимістю та рівнем його використання.
    Практичне значення й реалізація результатів роботи. Розроблені в роботі положення можуть бути використані при розробці й уточненні стратегій розвитку регіонів, регіональних, місцевих цільових програм (соціально-економічних, розвитку туризму, навчальних тощо).
    Особистий внесок автора. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею. Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно, картографічні матеріали роботи мають оригінальний характер. Усі публікації підготовані одноосібно.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були представлені на міжнародних та всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, у т.ч.: Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів, присвяченої 155-річчю видатного дослідника Придніпров’я В.О.Домгера Географія, екологія, геологія: перший досвід наукових досліджень” (Дніпропетровськ, 2006); 4-ій Всеукраїнській науково-практичній конференції Перспективи розвитку фізичної культури, спорту и туризму” (Сімферополь, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку” (Київ, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції Регіон 2006: стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2006).
    Публікації. За темою дисертації надруковано 6 статей у наукових журналах та 4 роботи у матеріалах і тезах наукових і науково-практичних конференцій загальним обсягом 4,6 друк. арк., із них 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, обсягом 3,9 друк. арк., в яких висвітлені зміст і основні положення дисертаційної роботи.

    Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Роботу викладено на 235 сторінках (загальний обсяг дисертації 153 сторінки, без списку використаних джерел, рисунків і таблиць, які повністю займають площу сторінки). Дисертація включає 12 карт, 8 рисунків, 7 таблиць, 8 додатків. Список використаних джерел містить 242 найменування.
  • Список литературы:
  • висновки



    У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання наукової задачі вдосконалення теоретико-методичних засад суспільно-географічного дослідження КС. Розроблено практичні рекомендації щодо збереження й використання КС у сучасних соціально-економічних умовах.
    В результаті проведеного дослідження було сформульовано наступні висновки:
    1. КС набуває значення нового чинника економічного і духовного життя багатьох територій, є потужним ресурсом збалансованого розвитку суспільства, виконуючи в новочасному суспільстві безліч сучасних функцій, зокрема: політичну, економічну, соціальну й духовну. У той же час, вивчення й узагальнення сучасних теоретико-методологічних праць із питань оцінки КС дозволило встановити недостатню розробленість концепції використання КС загалом та її понятійно-термінологічного апарату зокрема. В роботі звернуто увагу на відсутність узагальнюючого дослідження цієї сфери із позицій соціально-економічної географії як на рівні країни, так і на рівні її регіонів.
    2. На основі вивчення та узагальнення наукових праць останніх років констатовано, що в сучасній географічній науці формується новий напрям наукових досліджень географія спадщини, об’єктом вивчення якої є культурна (із включенням нематеріальної) та природна спадщина.
    Проведена робота дозволила систематизувати підходи до розгляду поняття культурна спадщина” за типами, поглибити понятійний апарат та сформулювати авторські дефініції термінів „історико-культурні ресурси”, „історико-культурний потенціал” та „історико-культурний каркас”, запропонувати уточнену та доповнену компонентну структуру КС та напрями актуальних суспільно-географічних досліджень сфери КС.
    3. Сформульовано принципи суспільно-географічного дослідження КС та розроблено структурно-графічну модель комплексного суспільно-географічного вивчення КС як чинника соціально-економічного розвитку регіонів, мета якого полягає у виявленні та оцінці ІКП регіонів, територіальних особливостей його зосередження, оцінці впливу на соціально-економічний розвиток, визначенні тенденцій, закономірностей, шляхів та напрямів розвитку сфери збереження й використання КС України.
    4. Аналіз, класифікація та виявлення недоліків у застосуванні існуючих методичних підходів дозволили запропонувати авторську методику оцінювання КС як ресурсу розвитку території, що складається із двох складових відповідно до територіального рівня її охоплення: регіону або адміністративного району (міста, планувальної зони). Встановлені та розкриті основні етапи оцінювання: формулювання мети; визначення структури (об’єктів, територій та явищ) культурної, в тому числі нематеріальної спадщини, які підлягають оцінюванню; формулювання критеріїв та визначення показників оцінювання згідно з метою дослідження, масштабом та властивостями об’єкта; отримання інтегральних оцінок; визначення напрямів застосування.
    5. Розроблено методику дослідження характеру й оцінювання ступеня впливу КС на розвиток регіонів, що включає декілька взаємопов’язаних етапів: виведення комплексної (інтегральної) оцінки ІКП регіону, ранжування та типологія регіонів за інтегральною оцінкою; вивчення напрямків та характеру впливу КС на соціально-економічний розвиток територій; вивчення впливу КС на розвиток туризму в цілому та її окремих видів, зокрема: визначення показників, що характеризують використання ІКП регіону; розрахунок часткових рейтингових оцінок ефективності використання ІКП в соціально-економічному розвитку регіонів; виведення комплексної (інтегральної) оцінки; ранжування та типологія регіонів за інтегральною оцінкою використання ІКП; типізація регіонів у системі координат „Рівень ІКП Рівень використання ІКП”.
    6. Аналіз сучасного стану та основних проблем збереження і використання КС України, показав, що країна та її регіони володіють величезним ІКП, деякі складові якого є унікальними та мають загальносвітове значення.
    Аналіз територіальної диференціації ІКП показав існування значних диспропорцій насиченості регіонів України об’єктами КС. Найвищий рівень насиченості об’єктами КС спостерігаються у Львівській обл. і м. Київ, найнижчий у Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській та Миколаївській областях.
    7. Застосування запропонованої в роботі методики дозволило здійснити порівняльний аналіз і типізацію регіонів України у відповідності до економіко-географічних характеристик ефективності реалізації ІКП у межах їхніх територій. Отримані результати дали змогу оцінити сучасний стан реалізації ІКП, виявити основні внутрішні та зовнішні проблеми використання об’єктів КС у країні та в межах її окремих регіонів. Так, з’ясовано, що порівняно кращою ситуація з реалізацією ІКП є в м. Києві, АР Крим, Львівській, Одеській та Дніпропетровській областях. Найнижчою ефективність використання ІКП є в Миколаївській, Кіровоградській, Житомирській та Сумській областях. Установлено, що більшості регіонів України притаманний показник використання об’єктів КС нижче середнього рівня.
    Порівняльний аналіз співвідношення двох індексів: оцінки величини ІКП та оцінки його реалізації, дозволив виділити наступні типи регіонів:
    - низький потенціал спадщини, низький рівень використання (Житомирська, Кіровоградська, Київська, Миколаївська, Херсонська, Черкаська обл.);
    - низький потенціал спадщини, високий рівень використання (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Одеська, Полтавська, Харківська обл.);
    - високий потенціал спадщини, низький рівень використання (Волинська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Чернігівська, Чернівецька обл.);
    - високий потенціал спадщини, високий рівень використання (АР Крим, Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська обл., міста Севастополь і Київ).
    Існування значних диспропорцій та велика різноманітність типів регіонів за отриманими показниками свідчать про необхідність розроблення та впровадження системних заходів щодо включення КС до пріоритетів загальнодержавного, регіонального та місцевого розвитку.
    8. Обґрунтовано основні напрями та розроблено практичні рекомендації щодо збереження й використання КС в сучасних соціально-економічних умовах, зокрема:
    - одним з основних методів включення об'єктів спадщини в реальне економічне життя країни визнано програмно-цільовий, під яким розуміються комплексні теоретичні, науково-методологічні та науково-методичні основи розроблення та реалізації цільових програм або, інакше кажучи, науково-методичні основи управління вирішенням складних проблем із використанням для цього цільових програм;
    - сформовано пропозиції, що сприятимуть опрацюванню Стратегії розвитку сфери охорони та використання КС країни, які варто розглядати як концептуальний підхід до вирішення проблем галузі. Основним інструментом її реалізації має слугувати програмно-цільовий метод. Головною ідеєю можливої Стратегії є збереження спадщини в ім'я використання, використання в ім'я збереження. Стратегія може доповнюватись цілим блоком запропонованих концепцій розвитку окремих видів діяльності. ЇЇ практичне значення полягає у визначенні тактичних та довгострокових напрямів та завдань, реалізація яких передбачається шляхом впровадження існуючих та перспективних цільових програм;
    - обґрунтовано доцільність створення тематичного атласу природної та КС України. Розроблено концепцію створення тематичного атласу „Україна. Культурна та природна спадщина”, запропоновано зміст розділів атласу й перелік карт. Визначено основні завдання й перспективні напрямки картографування спадщини;
    - обґрунтовано необхідність запровадження навчального курсу, що ознайомить студентів із системою наукових знань про культурну й природну спадщину та її роль у житті суспільства, сприятиме формуванню їхнього світогляду, усвідомленню та розумінню проблем збереження та використання спадщини. Розроблено проект навчальної програми курсу „Культурна та природна спадщина”, який розрахований на студентів географічних факультетів. Визначені основні компоненти та зміст програми навчального курсу.
    Здійснене дисертаційне дослідження засвідчило, що КС є важливим фактором соціального, економічного і духовного розвитку територій різного рангу. Історико-культурне й природне багатство країни та її територій надає додаткові конкурентні переваги та стає однією з реальних можливостей економічного й соціального підйому. Одержані теоретичні і прикладні результати роботи створюють передумови для формування відповідної методичної бази застосування даного чинника, що підсилює практичну значущість проведеного дослідження.










    Список використаних джерел



    1. Аксенова Н.В. Историко-культурный потенциал Республики Молдова // Туризм: право и экономика. 2004. №1. С. 2631.
    2. Актуальні питання виявлення і дослідження пам'яток історії та культури: (на матеріалах Зводу пам'яток історії та культури України) / НАН України; Інститут історії України / В.О. Горбик (відп. ред.). К., 1999. 304 с.
    3. Акуленко В.І. Становлення і розвиток законодавства про охорону і використання пам'яток культури в України (1917-1991 рр.): Дис...канд. юрид. наук у формі наук. доп., що виконує також функції автореферата: 12.00.01 / АН України; Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. К, 1992. 33с.
    4. Аналіз державної політики на підтримку туризму в Україні та практичні рекомендації поліпшення її ефективності: Аналітичне дослідження // Державна туристична адміністрація України; Спілка розвитку туризму та ремесел малих міст Західного регіону України „Золоте Перевесло”. К., 2005. 161с.
    5. Атлас Автономна Республіка Крим. Київ Сімферополь: Ін-т географії НАН України, Таврійський нац. ун-т ім. В.І. Вернадського, ЗАТ „Інститут передових технологій”, 2003. 80 с.
    6. Атлас Запорізької області. К.: ГУГК та кадастру, 1997.
    7. Атлас Народна Республика България. София: ГУГК, 1973.
    8. Атлас. 100 национални туристически обекта. България. София, 1968.
    9. Байтеряков О.З. Географічні аспекти формування і розвитку гірських туристсько - рекреаційних систем (на прикладі Криму): Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Одеський держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 1996. 17 с.
    10.Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2001. 395 с.
    11.Бейдик О.О., Вортман Д.Я. Нові аспекти виявлення, систематизації та картографування архітектурно-історичних ресурсів як об’єктів пізнавального туризму// Туризм в Україні: економіка та культура: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (9-10 вересня 1998 р.) К.: КМ Трейдинг, 1998. Частина друга. С. 117135.
    12.Берлянт А.М., Бронникова В.К., Веденин Ю.А. А.А.Лютый и картографирование наследия России. М.: Институт Наследия, 2003. 182 с.
    13.Биржаков М.Б. Введение в туризм (3-е изд.): Учеб. пос. СПб.: Издательский дом Герда, 2002. 320 с.
    14.Богорад О.Д., Невелєв О.М., Падалка В.М., Підмогильний М.В. Регіональна економіка. Словник-довідник / За ред. М.В.Підмогильного. К.: НДІСПМ, 2004. 346 с.
    15.Бухтоярова И.В. Статистический анализ рынка туристских услуг в России: Автореф. дис... канд. экон. наук: 08.00.12 / Моск. гос. ун-т экономики, статистики и інформатики. М., 2003. 24 с.
    16.Валиев М.Ш. Организационно-экономические основы развития регионального туризма в рыночной экономике: Автореф. дис канд. экон. наук. М., 2004. 25 с.
    17.Василевский Л.И. Некоторые вопросы сопоставления территориальных макросистем разного размера // Прикладные социально-географические исследования: Тезисы докл. респ. семинара-совещания. Тарту, 1984.
    18.Веденин Ю.А. Необходимость нового подхода к культурному и природному наследию России // Актуальные проблемы сохранения культурного и природного наследия. М.: Институт Наследия, 1995. С. 7.
    19.Веденин Ю.А. Основы географического подхода к изучению и сохранению культурного наследия // Наследие и современность. Информационный сборник. Вып. 12. М., Институт Наследия, 2004. С. 321.
    20.Веденин Ю.А. Очерки по географии искусства: Монография. М.: Институт наследия, 1997. 224 с.
    21.Веденин Ю.А. Природное и культурное наследие как основа формирования охраняемых территорий // Дурбанский аккорд: Материалы Пятого всемирного конгресса по особо охраняемым природным территориям. М.: Институт Наследия, 2004. С. 56.
    22.Веденин Ю.А., Кулешова М.Е. Культурный ландшафт как объект культурного и природного наследия // Изв. РАН. Сер. геогр. 2001. № 1. С. 714.
    23.Веденин Ю.А., Шульгин П.М. Новые подходы к сохранению и использованию культурного и природного наследия в России // Изв. АН РФ. Сер. геогр. 1992. №3. С. 9099.
    24.Вечерський В.В. Проблеми українських заповідників // Пам’ятки України: історія та культура. 1996. № 3-4. С. 1620.
    25.Вечерський В.В. Спадщина містобудування України: Теорія і практика історико-містобудівних пам'яткоохоронних досліджень населених місць: Монографія. К.: ЦЦПТАМ, 2003. 560с.
    26.Вечерський В.В., Поліщук А.А. Методика дослідження культурно-історичного і природного потенціалу як ресурсу туристично-екскурсійної діяльності // Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам’яті народу засобами туризму: Тези доповідей і повідомлень Всеукр. наук.-практ. конференції (вересень 1994 p.)”. Київ Косів, 1994. Ч. 1. C. 149152.
    27.Водзинський Є. Питання охорони своєрідності історичних міст України // Архітектурна спадщина України. К.: Українознавство, 1995. Вип. 2. С. 242253.
    28.Вопросы охраны и использования памятников истории и культуры : Сб. науч. тр. М.: М-во культуры РФ, Рос. Акад. Наук, НИИ культуры, 1992. 281 с.
    29. Воробьева Н.В. Историко-культурное наследие в территориальной социально-экономической системе Липецкой области: Автореф. дис... канд. геогр. наук : 25.00.24 / Воронеж. гос. ун-т. Воронеж, 2002. 22 с.
    30.Всемирное наследие в руках молодых: знать, ценить и действовать: Метод. пособ./ Под ред. Л.С.Лазгиева, Т.А.Мурована. М.: Московское бюро ЮНЕСКО, 2000. 251 с.
    31.Гаврильчак И.Н. Туризм в России: концептуальные основы стратегических направлений развития: Монография. СПб.: Изд-во СПбГИСЭ, 2001. 171с.
    32.Галух Г.О., Сахнова Н.С., Швець О.Б. Простір розвитку релігійного туризму в Криму // Культура народов Причерноморья. 2002. №34. С. 170173.
    33.Галуцкий Г.М. Проблемы экономической оценки памятников истории и культуры и их вовлечение в народнохозяйственный оборот // Вопросы охраны и использования памятников истории и культуры. М., 1992. С. 2031.
    34.Гаррісон Лінн С. Розвиток туризму в історичних містечках: привід для роздумів. http://www.istc.biz/index.php?id=12&cons=1&N=2 (Офіційний сайт Інституту управління суспільними змінами, м. Київ).
    35.Герасименко Т.И. Методологические и методические подходы к культурно-географическим исследованиям // Вестник ОГУ. 2004. С. 8690.
    36.Глаголев А.И. О ценности памятника культуры и ее экономическом выражении (на пути распознавания и измерения значений памятника в культурной и хозяйственной жизни общества) // Памятниковедение. Теория, методология, практика. М., 1986. С. 7697.
    37.Горб К.Н. Экономико- и социально-географические проблемы развития особо охраняемых территорий наследия (на примере Украины): Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / Моск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. М., 1998. 20 с.
    38.Гошко Т. Місто як простір і час // Львівська газета. 2005. № 73 (639). С. 7.
    39.Гранкина М.А. Этнографический туризм как историко-культурное явление // Культура народов Причерноморья. 2000. №13. С. 1518.
    40.Григорьев А.А. Священные места планеты. СПб., АССПИН, 2003. 365 с.
    41.Грицик М.В. Розвиток туризму і його вплив на соціально-економічний розвиток великого міста (на прикладі Києва) // Туризм: Теорія і практика. 2005. №1. С. 3437.
    42.Гуляев В.Г. Туризм: экономика и социальное развитие: Монография. М.: Финансы и статистика, 2003. 303 с.
    43.Декларация прав культуры: (проект) / Пушкинский Дом РАН, СПбГУП. СПб.: СПбГУП, 1995. 15 с.
    44.Делокаров К.Х. Нравственность и проблемы устойчивого развития // Открытое общество и устойчивое развитие: местные проблемы и решения. М., 2000. Вып. VI. С.2946.
    45.Дерен И.И. Экономическое влияние туристской индустрии на развитие отдельных видов промышленности (на примере Владимирской области): Автореф. дис... канд. экон. наук: 08.00.05 / Санкт-Петербургский гос. ун-т. СПб., 2000. 23 с.
    46.Деякі питання реалізації Закону України "Про народні художні промисли": Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 №283 // Офіційний вісник України. 2002. № 11. С. 112, стаття 516.
    47.Доверительное управление культурным и природным наследием в России: прецеденты, аргументы, документы. М.: Центр Наследия, 2005. 106 с.
    48.Драгичевич-Шешич М., Стойкович Б. Культура: менеджмент, анимация, маркетинг: [Пер. с сербохорв.]. / Новосиб. отд-ние Союза театральных деятелей России. При содействии Новосиб. отд-ния Ин-та "Открытое о-во". - Новосибирск: Тигра, 2000. 227 с.
    49.Дрогушевсъка I.Л., Кучеренко Г.М. Туристичні картографічні твори ДНВП „Картографія” // Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку. К., 2003. С. 9295.
    50.Дружинин А.Г., Сущий С.Я. Очерки географии русской культуры. Ростов н/Д: СКНЦ ВШ, 1994. 576 с.
    51.Евдокимова Е.В. Динамика роли и функций историко-культурного наследия в развитии городских поселений и окружающей сельской местности // Человек. Природа. Общество. Актуальные проблемы: Материалы 13-ой междунар. конф. молодых ученых (26-30 декабря 2002 г.). СПб., 2002. http://www.sovmu.spbu.ru/main/conf/man-nat-soc/2002/14-13.htm (Официальный сайт Совета молодых ученых СПбГУ)
    52.Евдокимова Е.В. Особенности формирования историко-культурного и природного наследия Смоленщины // Человек. Природа. Общество. Актуальные проблемы: Материалы 11-ой междунар. конф. молодых ученых (27-30 декабря 2000 г.). СПб., 2000. С.473477.
    53.Евдокимова Е.В. Природное и историко-культурное наследие в региональном развитии: на примере Смоленской области: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 25.00.24 / Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. М., 2002. 22 с.
    54.Ельчанинов А.И. Картографирование культурного и природного наследия России // Изв. РАН. Сер. геогр. 2003. №4. С.103106.
    55.Емельянов А.А. Формирование историко-культурной оценки территории исторического поселения (на примере Китай-города). http://www.evarussia.ru/eva2003/russian/dok_1033.html (Официальный сайт Ежегодной международной конференции EVA (Electronic Imaging & the Visual Arts) Электронные изображения и визуальные искусства”).
    56.Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (методологія формування, практика реалізації): Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.10.02 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. Львів, 1997. 49 c.
    57.Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму: Методологія формування, механізм реалізації: Монографія. Чернівці: Прут, 1996. 287 с.
    58.Завада В.Т. Архітектурна спадщина України як об’єкт туризму. Регіональний аспект// Туризм в Україні: економіка та культура: Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Світязь, 910 вересня 1998 р.) К.: КМ Трейдинг, 1998. Частина друга. С.2328.
    59.Загальногеографічний атлас України. К.: ДНВП Картографія”, 2004. 112 с.
    60.Зінов`єв Г.О. Напрямки розвитку індустрії туризму у Києві // Туризм: Теорія і практика. 2005 №1. 3234.
    61.Зорин И.В., Квартальнов В.А. Энциклопедия туризма: Справочник. М.: Финансы и статистика, 2001. 368 с.
    62.Изард У. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах. М.: Прогресс, 1966. 664 с.
    63.Инновационная политика в сфере сохранения культурного наследия и развития культурно-познавательного туризма: Итоги Междунар. конф. [Текст] / Москва, 25 27 ноября 2005 г. М.: Изд. дом ГУ ВШЭ, 2006. 166 с.
    64.Историко-культурный потенциал Республики Карелия Музеи Туризм: Исследование. http://museums.karelia.ru/project/research.html (Официальный сайт проекта ТАСИС „Создание музейно-информационной сети „Карельские каникулы”).
    65.Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження / Під ред. В.О. Горбика, С.І. Кота. К.: НАН України; Інститут історії України, 1998. 400 с.
    66.Карташевская И.Ф. Географические аспекты использования экскурсионного потенциала Крыма в условиях рыночных отношений: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02/ НАН Украины; Ин-т географии. К., 1995. 22 с.
    67.Карташевская И.Ф. Географические аспекты познавательного туризма. Рынок экскурсионных услуг. Симферополь: Пирамида-Крым, 2000. 146 с.
    68.Картографические исследования природопользования (теория и практика работ): Монография / Л.Г. Руденко, Г.О. Пархоменко, А.Н. Молочко и др. К.: Наук. думка, 1991. 212 с.
    69.Катаргіна Т.І. Збереження культурної спадщини у Великій Британії, США, Канаді (історія і сучасність). К.: НАН України; Інститут історії України, 2003. 186 с.
    70.Катаргіна Т.І. Розвиток системи збереження пам’яток історії та культури у Великобританії, США, Канаді (1960-80-ті рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / НАН України; Інститут історії України. К., 2001. 20 с.
    71.Квартальнов В.А. Современные концепции социального туризма. М.: Наука, 1993. 182 с.
    72.Квартальнов В.А. Туризм: Учебн. пособ. М.: Финансы и статистика, 2002. 315 с.
    73.Клейн Р. Направления государственной политики Европейского Союза в области культурного туризма (доклад) // Туризм: право и экономика. 2004. №1. С. 3237.
    74.Колотова Е.В. Рекреационное ресурсоведение: Учебн. пособ. М.: Советский спорт, 1998. 136 с.
    75.Колотуха О.В. Дитячо-юнацький туризм в Україні як територіальна соціально-економічна система: проблеми та перспективи розвитку: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02 / НАН України; Ін-т географії. К., 2005. 20 с.
    76.Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (Париж, 1972) // Україна в міжнародно-правових відносинах. К., 1997. Кн. 2. 864 с.
    77.Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини (Париж, 2003). http://www.unesco.org (Офіційний сайт ЮНЕСКО).
    78.Концепция Национального атласа России: проект. М.: Роскартография, 1996. 96 с.
    79.Концепція сталого розвитку України (проект від 30.04.1999). http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=5962&pf35401=6082 (Офіційний сайт Верховної Ради України).
    80.Крачило Н.П. География туризма: Учеб. пособ. К.: Вища школа, 1987. 208 с.
    81.Кузик С.П., Касянчук З.О. Оцінка туристської придатності території Карпат // Карпати. Український міст в Європу: проблеми і перспективи: Тези доп. міжн. наук.-практ. конф. Львів, 1993. С. 111.
    82.Кузнецов М.В. Комплексне зонування ресурсів розвитку туристсько екскурсійної діяльності в Криму // Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи. К.: Слов’янський діалог, 1995. С.8494.
    83.Кулешова М.Е. Понятийно-терминологическая система „Природное культурное наследие”: содержание и основные понятия” // Уникальные территории в культурном и природном наследии регионов. М.: РНИИ культурного и природного наследия, 1994. С. 4046.
    84.Кулешова М.Е. Управление культурными ландшафтами и иными объектами историко-культурного наследия в национальных парках М.: Изд-во Центра охраны дикой природы, 2002. 46 с.
    85.Культурная география: Монография/ Ю.А.Веденин, Д.Н.Замятин, М.Н.Крылов и др. М. : Институт Наследия, 2001. 192 с.
    86.Культурное и природное наследие России (Концепция и программа комплексного атласа): Монография / ВеденинЮ.А., ЛютыйА.А., ЕльчаниновА.И., СвєшниковВ.В. М.: Институт наследия, 1995. 119 с.
    87.Культурный ландшафт как объект наследия / Под ред. Ю.А.Веденина, М.Е.Кулешовой. М.: Институт Наследия; СПб.: Дмитрий Буланин, 2004. 620 с.
    88.Курило Т.В. Становлення і розвиток законодавства про охорону культурної спадщини в Україні: історико-правове дослідження: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2003. 18 с.
    89.Кучмаева И.К. Культурное наследие: современные проблемы. М.: Наука, 1987. 174 с.
    90.Лаппо Г.М. Концепция опорного каркаса территориальной структуры народного хозяйства: развитие, теоретическое и практическое значение // Известия АН СССР. Сер. геогр. 1983. №5. C. 1628.
    91.Лаптев Ю.Н., Савинова О.В. Этнографический туризм в Крыму: состояние и перспективы развития. Симферополь: Таврия, 2000. 32 с.
    92.Лепский В.И. Нужны ли России исторические города? http://www.ntrust.ru/public.cms//default.asp?eid=689031 (Официальный сайт Национального Центра Опеки Наследия).
    93.Лєпьошкін І. Стратегічне планування економічного розвитку громад в Україні на прикладі міста Кам’янця-Подільського // Розробка та реалізація Стратегій розвитку територіальних громад: вітчизняний досвід. К.: Дата Банк Україна, 2003. С. 6586.
    94.Лисицкий А.В. Культурное наследие как ресурс устойчивого развития: Дис. ...канд. культурологии: 24.00.01. / Российская академия Государственной службы при Президенте Российской Федерации. М., 2004. 151 с.
    95.Литовка Л.О. Развитие и территориальная организация познавательного туризма в рекреационной системе Ленинградской области: Автореф. дис канд. геогр. наук Л., 1990. 20 с.
    96.Лихачев Д.С. Экология культуры // Памятники Отечества: Альманах Всероссийского общества охраны памятников истории и культуры. М., 1982. №2. С.1016.
    97.Локотко А.И. Историко-культурные регионы Беларуси. Минск: ЕГУ, 2002. 228 с.
    98.Любіцева О.О. Геопросторова організація туристичного процесу: Автореф. дис... д-ра геогр. наук: 11.00.02 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2003. 28 с.
    99.Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). К.: Альтерпрес, 2002. 436 с.
    100. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг як об’єкт географії туризму //Український географічний журнал. 2003. № 2. С.4351.
    101. Любіцева О.О., Романчук С.П. Напрямки розвитку релігійного туризму в Україні // Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості: Матеріали ІІ-ої Міжн. наук.-практ. конф. (10-11 жовтня 2001 р.) К.: Знання України, 2002. С.6165.
    102. Мазуров Ю.Л. Концептуальные основы наследиеведения: академический и образовательный аспекты / Доверитель
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины