СУСПІЛЬНО – ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІГРАЦІЇ В РЕГІОНАЛЬНІЙ СОЦІОГЕОСИСТЕМІ (на прикладі Харківської області) : ОБЩЕСТВЕННО - географические ОСОБЕННОСТИ МИГРАЦИИ В РЕГИОНАЛЬНОЙ СОЦИОГЕОСИСТЕМЫ (на примере Харьковской области)

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

ВИСОЧИН Максим Юрійович

УДК 911.3 : 314.7 (477)

СУСПІЛЬНО ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІГРАЦІЇ
В РЕГІОНАЛЬНІЙ СОЦІОГЕОСИСТЕМІ
(на прикладі Харківської області)

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
географічних наук

Науковий керівник:
НЄМЕЦЬ Людмила Миколаївна,
доктор географічних наук, доцент

Харків - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП ..............................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НАСЕЛЕННЯ.

13

1.1. Понятійно-термінологічний апарат дослідження.

13

1.1.1. Характеристика міграції як процесу переміщення населення.

13

1.1.2. Міграційна система як складова соціогеосистеми

16

1.2. Методика дослідження стаціонарної міграції населення

22

1.3. Аналіз попередніх досліджень вітчизняних та зарубіжних учених

30

1.4. Міждисциплінарні зв’язки суспільної географії з іншими науками, що вивчають міграцію..............

36

Висновок до розділу 1...

38

РОЗДІЛ 2
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СИТУАЦІЇ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ...

40

2.1. Суспільно-географічне положення території..........

40

2.2. Історико-географічні передумови

41

2.2.1. Первісне заселення та освоєння території..

41

2.2.2. Етапи формування сучасної системи розселення населення Харківської області і вплив заселення на розвиток території.

50

2.3. Соціально-економічні передумови..

59

2.3.1. Демографічна ситуація.

60

2.3.2. Розвиток господарського комплексу та ситуація на ринку праці.

73

2.3.3. Забезпеченість населення соціальними благами...

80

2.4. Взаємозв’язок між основними показниками міграції й факторами, що впливають на міграційну активність населення

83

Висновок до розділу 2...

86

РОЗДІЛ 3
МІГРАЦІЙНА СИТУАЦІЯ В ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ..

88

3.1. Загальна міграційна ситуація...

88

3.2. Аналіз міграції населення за основними потоками..
3.2.1. Просторово-часова характеристика внутрішньорегіональ-них стаціонарних міграцій.

94

94

3.2.2. Просторово-часова характеристика міжрегіональних стаціонарних міграцій

100

3.2.3. Просторово-часова характеристика міждержавних стаціонарних міграцій..

105

3.3. Структурні характеристики мігрантів...
3.3.1. Статево-вікова структура мігрантів..

110
110

3.3.2. Шлюбний стан мігрантів..

114

3.3.3. Рівень освіти мігрантів.

116

3.3.4. Національний склад мігрантів..

119

3.3.5. Структура мігрантів за причинами переміщення..

125

3.4. Наміри потенційних трудових мігрантів

132

3.5. Групування районів Харківської області за просторовими особливостями міграційного руху населення...

139

Висновок до розділу 3...

148

ВИСНОВКИ .....................................................................................................

152

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................

156

ДОДАТКИ ........................................................................................................

175

ВСТУП

Актуальність теми. Невідривно від процесу державотворення нової незалежної країни відбуваються процеси, природа яких ще й досі остаточно не досліджена. Одним з таких соціально-економічних процесів є міграція населення. Комплексність, багатовимірність та багатофакторність цього явища з кожним новим дослідженням призводить до поглиблення знань про нього. Це в свою чергу ставить нові й нові питання. Цілком зрозуміло, що „міграція населення має вивчатися як з погляду цілісності (як системи) з акцентом на емерджентність (властивості, якими не володіє (не наділений) жодний з елементів системи), так і з точки зору сепаративного аналізу елементів” [192, С. 144].
Вивчення характеристик просторової організації міграційного процесу, взаємозалежності від територіальної неоднорідності протікання демографічних і соціально-економічних процесів є більш важливим в рамках локальних досліджень на рівні областей і адміністративних районів й вимагає міждисциплінарного підходу. Такі дослідження потребують комплексного використання теоретико-методологічного та методичного апарату сучасної суспільної географії. Вони не тільки розширюють уявлення про міграцію як процес, а й формують інформаційну базу для вирішення проблем регіонального розвитку, закладають основи в сфері управління міграціями, що створює передумови для моделювання та прогнозування соціально-економічного розвитку.
Сучасні соціальні процеси в Україні є досить складними, носять дуже непростий характер, мають давнє історико-географічне коріння. На пострадянському просторі міграція, як соціальне явище, проявляється через зміну напрямів, інтенсивності та об’ємів міграційних потоків. Особливо це стосується регіонів, які після розпаду Радянського Союзу з внутрішніх територій держави перейшли в статус прикордонних. До таких територій саме відноситься Харківська область.
Потреба в регіональних дослідженнях стаціонарної міграції формується при недостатній повноті інформації, недосконалості законодавчої бази, потребує контролю та управління такими процесами на загальнодержавному та регіональному рівнях. Регіональний рівень є дуже важливим, бо міграційні процеси безпосередньо впливають на розвиток соціально-економічної ситуації, провокують виникнення соціальних негараздів тощо.
Варто зазначити, що міграція як соціальне явище більш детально вивчається в Україні вузькоспеціалізовано, зокрема, соціологами, економістами та правознавцями. Дані, отримані в ході подібних обстежень, краще інтерпретуються, але не дають повного розуміння цього процесу. В результаті інтеграційних процесів і входження України до європейської спільноти соціально-економічні та географічні дослідження міграцій спрямовані на західноукраїнське прикордоння та столичний регіон.
Сьогодні достатньо повно досліджені загальні причини, характер і масштаби міграцій першої половини 90-х рр. У той же час дослідження міграційних процесів на нових прикордонних територіях тільки починаються і мають проводитися саме з точки зору суспільної географії. Подібні дослідження в Харківській області не проводились, а наявні наукові публікації є недостатніми і вузькоспеціалізованими. Це й визначає актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами і темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної роботи, що виконується в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна за темою «Комунікативні механізми соціальної і етнополітичної консолідації українського суспільства» (№ ДР 0106U002231), а також пов’язана з науковою тематикою кафедри соціально-економічної географії та регіонознавства, що проводить соціо-економіко-географічні дослідження науково-теоретичних та прикладних проблем Харківського регіону.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є аналіз особливостей, структури та наукове обґрунтування закономірностей територіальної і часової диференціації стаціонарних міграційних процесів Харківської області.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
- провести аналіз попередніх досліджень і обґрунтувати теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження стаціонарних міграцій на регіональному рівні;
- визначити просторову ієрархію і функції міграційної системи як однієї з підсистем соціогеосистеми;
- запропонувати модель субрегіональної міграційної системи з метою пояснення механізму дії міграційних процесів на обласному рівні;
- розглянути основні передумови формування сучасної міграційної ситуації в регіоні і виявити фактори, що впливають на територіальну неоднорідність стаціонарних міграційних процесів;
- виявити умови, фактори і закономірності формування міграційної активності населення регіону;
- провести групування і типізацію адміністративних районів Харківської області за особливостями стаціонарних міграційних процесів.
Об'єкт дослідження міграційні процеси в регіональній соціогеосистемі.
Предмет дослідження особливості та закономірності територіальної і часової диференціації стаціонарних міграційних процесів Харківської області.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є геосистемний підхід та концептуальні положення, що використовуються в суспільній географії при дослідженні міграцій. У роботі застосовувалися загальнонаукові методи: порівняння, узагальнення, абстрагування, синтезу та аналізу, індукції та дедукції, спостереження, системний; конкретно-наукові методи: математико-статистичний, ретроспективного аналізу, картографічний, анкетування, багатофакторної кореляції, групування і типологізації географічних об’єктів, моделювання географічних систем. У роботі використано комп'ютерні методи обробки й візуалізації результатів дослідження за допомогою програмних пакетів Mіcrosoft Offіce, MapInfo, S-PLUS 2000 та ОСА.
Теоретичною базою дисертаційного дослідження слугували праці вітчизняних та зарубіжних економіко-географів, демографів, економістів та соціологів: Е.Б. Алаєва, М.М. Баранського, Д.І. Валентєя, А.Г. Вишневського, А.П. Голікова, М.Б. Денисенка, В.О. Джамана, А.І. Доценка, Я.І. Жупанського, А.Ф. Загробської, Ж.А. Зайончківської, Т.І. Заславської, О.В. Заставецької, Ф.Д. Заставного, С.І. Іщука, С.О. Ковальова, Ю.В. Корчак-Чепурківського, Е.М. Лібанової, О.А. Малиновської, В.М. Моїсеєнка, Л.М. Нємець, К.А. Нємця, Я.Б. Олійника, М.М. Паламарчука, В.І. Перевєдєнцева, М.Д. Пістуна, О.В. Позняка, С.І. Пирожкова, А.В. Степаненка, І.М. Прибиткової, Л.Л. Рибаковського, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, О.Г. Топчієва, О.У. Хомри, Б.С. Хорева, В.М. Чапека, О.І. Шаблія та інших.
Теоретична цінність отриманих результатів полягає в поглибленні наукових основ суспільної географії, зокрема, розши­ренні предмета її дослідження і розвитку понятійно-термінологічного апарату.
При виконанні дослідження були використані матеріали Державного комітету статистики України, відділу демографічної статистики та перепису населення Харківського обласного управління статистики, відділу у справах національностей і міграцій Харківської обласної державної адміністрації, чисельні наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали особистих досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні та поглибленні теоретико-методичного апарату суспільної географії стосовно досліджень стаціонарних міграцій населення, а саме:
вперше:
- розроблено просторово-ієрархічну структуру міграційної системи і обґрунтовано виділення кожного з її рівнів;
- розроблено модель субрегіональної міграційної системи;
- розроблено серію картографічних моделей, що відображають інтенсивність та об’єми стаціонарних міграційних потоків сільського і міського населення адміністративних районів Харківської області за період з 2001 по 2005 рр.;
- проведено групування адміністративних районів Харківської області за особливостями міграційної ситуації;

удосконалено:
- поняття „міграція” та „стаціонарна міграція” як концептуальні положення регіонального дослідження;
- обґрунтовано і уточнено, з погляду суспільної географії, поняття „міграційна система”, що розглядається як складова соціогеосистеми;
- здійснено суспільно-географічний аналіз міграційної ситуації в Харківській області, виявлено основні етапи розвитку та закономірності міжнародних, внутрішньо- та міжрегіональних стаціонарних міграційних потоків сільського та міського населення регіону;
- виділення основних історико-географічних етапів заселення та освоєння досліджуваної території;
одержало подальший розвиток:
- уточнення критеріїв та характеристик визначення міграції як процесу;
- сутність поняття „субрегіональна (обласна) система розселення населення”, що дозволило поглибити соціально-географічні аспекти його дослідження;
- застосування (комбінування) методів багатовимірного аналізу та соціологічного анкетування при дослідженні міграції (для виділення однорідних груп регіонів Харківської області та груп факторів, що впливають на міграцію).

Практичне значення одержаних результатів.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в удосконаленні понятійно-термінологічного апарату суспільної географії та методики дослідження стаціонарних міграцій на обласному рівні.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в можливості застосування методики для проведення аналогічних досліджень в інших регіонах України. Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися державними органами управління щодо удосконалення стратегічних програм соціально-економічного розвитку Харківського регіону, формування регіональної міграційної політики.
Теоретичні положення, конкретні методики і матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі на геолого-географічному факультеті Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, зокрема, в курсах „Географія міграцій населення”, „Міграційні процеси в Україні”, „Географія населення з основами демографії”, „Регіонознавство”.

Особистий внесок здобувача.
Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, в якій розроблено теоретичні та прикладні проблеми територіального аналізу міграційних процесів у регіональній соціогеосистемі (на прикладі Харківської області). Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 18 наукових статтях і тезах, доповідях на наукових конференціях, з яких 6 опубліковано у фахових виданнях. З наукових публікацій, які видані у співавторстві, використані лише ті положення, розробка яких належить особисто автору.
Автором зібрано та опрацьовано матеріали особистих досліджень та великого масиву статистичних даних, на основі чого складені таблиці, рисунки, графіки і картосхеми, що характеризують міграційні процеси; виявлено особливості динаміки стаціонарних міграцій; проаналізовано їх компонентну структуру; проведені економіко-географічні характеристики загального, внутрішньорегіонального, міжрегіонального і міждержавного стаціонарного механічного руху і простеження їхнього впливу на формування населення і трудових ресурсів регіону.
До особистих здобутків автора відносяться розробка, проведення та аналіз соціологічного обстеження з метою виявлення міграційних намірів студентів-випускників вищих навчальних закладів Харківської області, що виконано в рамках трирічної Міжнародної програми семінарів для викладачів вузів країн СНД з проблем міграції населення. Семінари проводилися у 2003, 2004 та 2005 рр. на базі Смоленського гуманітарного університету (м. Смоленськ, Росія), Державного університету управління (м. Москва, Росія), Московського філіалу Міжнародної організації з міграцій МОМ (м. Москва, Росія), Державного соціологічного університету (м. Москва, Росія), відділу РАН з питань проблем народонаселення (м. Москва, Росія).
Апробація результатів дисертаційного дослідження.
Результати досліджень, викладених у дисертації, були оприлюднені на конференціях національного та міжнародного рівнів: Міжнародних науково-практичних конференціях «Регіон: стратегія оптимального розвитку» (м. Харків, ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2004, 2006 та 2007 рр.); Міжнародних науковопрактичних конференціях студентів, аспірантів та молодих науковців «Регіон: суспільно-географічні аспекти» (м. Харків, ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2005 та 2006 рр.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Этнодемографические процессы в Казахстане и сопредельных территориях» (Республіка Казахстан, Усть-Каменогорськ, Східно-Казахстанський університет, 20-21 жовтня 2003 р.); ІХ з’їзді Українського географічного товариства (м. Київ, 2004р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення» (м. Херсон, Херсонський державний університет, 12-14 жовтня 2005 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (м. Київ, Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка, 2-3 березня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку» (м. Київ, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 28-29 квітня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 70-річчю утворення кафедри географії «Стан та проблеми соціально-економічного середовища регіонів України та суміжних країн» (м. Луганськ, Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, 27-29 листопада 2006 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковані в 18 статтях (7 у співавторстві) загальним обсягом близько 5,2 д.а., з яких 3,8 д.а. належать особисто автору, в тому числі 6 публікацій обсягом близько 2,6 д.а. опубліковано в фахових виданнях, включених до переліку ВАК.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел (210 найменувань), 6 додатків на 101 сторінці. Загальний обсяг становить 276 сторінок. Основна частина викладена на 155 сторінках. Робота містить 23 таблиці (16 у додатках), ілюстрована 57 рисунками (18 у додатках).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Основні результати дисертаційної роботи полягають у наступному:
1. Виконано аналіз попередніх досліджень за даною тематикою і обґрунтовано теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження міграції регіонального рівня.
Вітчизняними та зарубіжними науковцями закладено теоретичні і методологічні основи досліджень міграції населення. Водночас залишається ряд невирішених питань. По-перше, в межах багатьох наукових підходів досі не сформований єдиний понятійно-термінологічний апарат, по-друге, відсутній єдиний підхід до розуміння однотипних понять стосовно міграцій. Недосконалість сучасної системи збору первинної інформації практично унеможливлює дослідження таких явищ, як, наприклад, маятникова міграція, проблема біженців тощо. Оскільки міграційна ситуація зазнає постійних змін, то існує актуальна потреба в постійному уточненні, обробці та моніторингу міграційної ситуації, в подальшому теоретичному переосмисленні підходів до вивчення сучасних міграційних процесів.
Все більшої актуальності як з наукового, так і практичного погляду набувають регіональні дослідження міграцій, результати яких допоможуть оптимізувати соціально-економічний розвиток країни та зменшити негативні наслідки територіальних переміщень населення.
2. Міграція, виступаючи об’єктом регіональних досліджень, може розглядатися в двох аспектах - як процес і як система.
Міграція як процес - сукупність просторових переміщень населення, які супроводжуються перетинаннями державного кордону або меж адміністративно-територіальних одиниць будь-якої країни, ведуть до постійної або тимчасової зміни місця проживання і результатом яких є територіальний перерозподіл населення. Міграційний процес складається з трьох стадій: міграційної мобільності, переміщення та адаптації мігрантів.
Міграція як система - складна, відкрита, динамічна і саморегульована підсистема соціогеосистеми сукупність умов, факторів та ресурсів, об’єднаних потоками інформації, речовини та енергії, що спрямовані на територіальний перерозподіл населення.
Організація міграційної системи (МС) як просторово впорядкованої множини компонентів географічної оболонки на основі багаторівневої організації суспільства і концепції глобальних міграційних систем складається з ієрархічних рівнів: локального, субрегіонального (обласного), регіонального, національного (державного) та глобального.
Територіальний перерозподіл населення основна геофункція міграційної системи. Крім того, вона виконує функції: прискорюючу, селективну та економічну.
3. Запропоновано модель субрегіональної міграційної системи з метою пояснення механізму дії міграційних процесів на обласному рівні. Таким чином, субрегіональна (обласна) міграційна система функціонує в рамках обласної системи розселення, яка, в свою чергу, відповідає територіям адміністративних областей. Характеризується невеликими розмірами контактної території і зменшенням щоденних контактів активного населення відносно локальної МС.
4. Розглянуто основні передумови формування сучасної міграційної ситуації в регіоні і виявлені фактори, що впливають на територіальну неоднорідність стаціонарних міграційних процесів.
Основними передумовами формування сучасної міграційної ситуації в регіоні є історико-географічний розвиток досліджуваної території та її транспортно-географічне положення.
Розвиток сучасної міграційної ситуації в Харківській області знаходиться під впливом багатьох соціально-економічних та суспільно-географічних факторів та їх складових, а саме: демографічної кризи, відносно високого рівня розвитку промисловості, сільського господарства та невиробничої сфери, високої урбанізованості території. Серед складових визначальну роль відіграє попит на робочу силу та рівень безробіття, рівень забезпеченості населення соціальними благами.
5. Виявлено умови, фактори і закономірності формування міграційної активності населення регіону. На основі цього виділено три основних етапи, які відрізняються структурою, напрямами та інтенсивністю стаціонарних міграцій. У свою чергу, сучасні міграційні тенденції сформувалися внаслідок попередніх історичних подій і є віддзеркаленням реальної соціально-економічної ситуації в регіоні.
Аналіз основних напрямів міграції дав змогу виявити специфіку кожного з них і скласти уявлення про загальну картину міграційних процесів в області. Відповідно, внутрішньорегіональні міграції грають важливу роль у перерозподілі населення, особливо працездатного віку. Міжрегіональні переміщення носять частіше економічний характер та базуються на переміщенні населення з менш розвинутих регіонів України в більш розвинуті. Міждержавні міграції у загальному об’ємі переміщень населення Харківської області мають незначну частку, але являються ланкою глобальних міграційних процесів та підкорюються глобальним законам.
6. Проведено групування адміністративних районів Харківської області за особливостями стаціонарних міграційних процесів.
Основним центром тяжіння міграційних потоків, безперечно, виступають м. Харків, Дергачівський і Харківський райони. Позитивне сальдо, збільшення об’ємів, висока ефективність міграції протягом усього періоду говорять про зростання ролі цього регіону в перерозподілі населення та формуванні ядра системи міграційних потоків Харківської області.
Крім того, чітко простежується формування вузлових центрів міграційних потоків Ізюмського, Коломацького та Красноградського, що впливають на утворення між ними і ядром зон з нестабільною міграційною ситуацією, як Кегичівсько-Валківська, або глибоко депресивних, як Богодухівсько-Золочівська та Близнюківсько-Барвінківська.
Розподіл районів за інтенсивністю потоків дозволяє зробити висновок, що за напрямками основних транспортних магістралей формуються міграційні коридори, причому інтенсивність переміщень збільшується відцентрово (в радіальному напрямку від ядра системи міграційних потоків області). Таким чином, можна виділити наступні міграційні коридори за напрямками: Харків-Чугуїв-Шевченкове-Куп’янськ; Харків-Валки-Коломак-Краснокутськ; Харків-Валки-Красноград; Харків-Первомайськ-Лозова.
Результати асоціативного аналізу свідчать про несталість тенденцій соціально-економічного розвитку районів Харківської області, їх відносну неоднорідність і змінність ознак у часі. Така нестійкість, у свою чергу, зумовлена сучасним активним розвитком соціально-економічної системи всієї країни. Тому неможливо виділити жодного стійкого типу районів.
Аналіз результатів дослідження свідчить, що Харківська область активно бере участь у механічному перерозподілі населення не тільки в адміністративних межах регіону, а й на загальноукраїнському та світовому рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. - 350 с.
2. Альбовский Е. История Харьковского слободского казачьего полка 1650-1765 гг. Харьков, 1895.
3. Анучин В.А. Теоретические основы географии. М.: Мысль, 1972. 430с.
4. Архипов Ю.Р. Моделирование территориальных систем расселения. Казань: Изд-во ун-та, 1988. 121 с.
5. Атлас Харківської області / Ред. І.Ю. Левицький / Головне управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України. Київ: Укргеодезкартография, 1993. - 44 с.
6. Багалей Д.И. Материалы по истории колонизации и быта степной окраины Московского государства (Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губернии) в XVI XVIII ст., собранные в разных архивах и редактированные Д.И. Багалеем. Харьков, 1886. Т. 1.
7. Багалей Д.И. Очерки из истории колонизации и быта степной окраины Московского государства. М., 1887.
8. Багалей Д.И. Заселение Харьковского края и общий ход его культурного развития до открытия университета. Х.: тип. Зильберберга, 1899. 43 с.
9. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. Х.: Дельта, 1993. 256 с.
10. Багалій Д.І. Історія Слобідської України. Х.: Дельта, 1998. - 375 с.
11. Бондырева С.К., Колесов Д.В. Миграция (сущность и явление). М.: Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2004. 296 с.
12. Бутенко И.А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентами: Учеб. пособие для ун-тов. М.: Высшая школа, 1989. 176 с.
13. Валентей Д.И., Зверева Н.В. Изучение народонаселения: вопросы методологии. М.: Изд-во МГУ, 1987. 154 с.
14. Вишневский А.Г. Избранные труды: В 2-х томах. М.: Наука, 2005. 749 с.
15. Вивчення впливу зовнішньої міграції 1991-1996 рр. на зміни етнічного складу населення України та її регіонів / М. Шульга, Р. Шульга, Н. Бойко, Т. Загороднюк. К.: МОМ, 1998. 95 с.
16. Высочин М.Ю. Миграционные процессы в Украине // Этнодемографические процессы в Казахстане и сопредельных территориях: Материалы V Международной научно-практической конференции. Усть-Каменогорск: Медиа-Альянс, 2004. С. 107-116.
17. Височин М.Ю., Ключко Л.В., Яковчук О.В. Соціально-демографічні проблеми розвитку прикордонних регіонів України і Росії (на прикладі Харківської і Бєлгородської областей) // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Геологія Географія - Екологія»: Зб. наук. праць. Харків: ВЦ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2004. - №620. С. 63-68.
18. Высочин М.Ю., Немец Л.Н., Баркова А.А. Средние и малые города в условиях социально-экономической трансформации общества (на примере Харьковской области) // Могилёвский меридиан: Научно-методический сборник статей. Том 4. Вып. 1: Актуальные проблемы экологической и экономической географии. Могилёв: УПКП «Магілёуская аблдрукарня імя Спірыдона Собаля», 2004. - С. 21-26.
19. Височин М., Редін В., Яковчук О. Суспільно-географічні аспекти сталого розвитку прикордонних регіонів України // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. пр. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т. 3. С. 113-115.
20. Височин М.Ю., Моісеєва Т.А. До питання класифікації міграційних процесів населення // Матеріали міжнародної студентської науково-практичної конференції «Регіон-2005: соціально-економічні аспекти». — Харків: ВЦ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2005. С. 52-54.
21. Височин М.Ю., Нємець Л.М., Заволока Ю.Ю. Використання соціологічних методів у регіональних дослідженнях з трудової міграції населення // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення: Зб. наук. праць. Херсон: ПП Вишемирський, 2005. С. 142-147.
22. Высочин М.Ю. Заселение территории и формирование первичной поселенческо-расселенческой системы на Харьковщине // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Геологія Географія - Екологія»: Зб. наук. праць. Харків: ВЦ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2005. № 704. С. 13-17.
23. Височин М.Ю. До питання про управління міграційними процесами в Україні // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку». - К.: ЛОГОС. С. 53-54.
24. Высочин М.Ю. К вопросу о формировании областной системы расселения на Харьковщине // Территориальная дифференциация и регионализация в современном мире: Сборник научных статей. Смоленск: Универсум, 2006. С. 58-63.
25. Височин М.Ю. До питання про вивчення міграцій населення в учбових курсах // Конструктивна географія: становлення, сучасні досягнення та перспективи розвитку: Збірник тез доповідей. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. С. 207-208.
26. Височин М.Ю. Особливості міграцій населення Харківського регіону // Матеріали міжнародної науковопрактичної конференції студентів та молодих науковців «Регіон 2006: суспільно-географічні аспекти». Харків: ВЦ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. С. 5-8.
27. Височин М.Ю. До питання про міждисциплінарні зв’язки географії з іншими науками при дослідженні міграційних процесів // Матеріали міжнародної науковопрактичної конференції «Регіон 2006: стратегія оптимального розвитку»: Зб. наук. праць. Харків: ВЦ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. С. 339-341.
28. Височин М. Міграційні процеси Харківської області: загально регіональні тенденції та характеристики основних потоків // Часопис соціально-економічної географії: Міжрегіональний збірник наукових праць. - Х.: ГГФ, Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства, 2006. Вип. 1. С. 117-127.
29. Высочин М.Ю. Исторические этапы и факторы формирования системы расселения в Харьковском регионе // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Геологія Географія - Екологія»: Зб. наук. праць. Харків: ВЦ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. № 736. С. 16-22.
30. Височин М.Ю. Міждержавна міграція в загальній міграційній системі Харківської області // Регіональні географічні дослідження України та суміжних територій: Збірник наукових праць / Відп. ред. Ю.О. Кисельов. Луганськ: Альма-матер, 2006. С. 95-98.
31. Височин М. Просторова диференціація регіональних міграційних процесів (на прикладі Харківської області) // Часопис соціально-економічної географії: Зб. наук. праць. - Х.: ГГФ, Кафедра соціально-економічної географії і регіонознавства, 2007. Вип. 2. С. 151-162.
32. Височин М.Ю. Міграційна система як об’єкт дослідження суспільної географії // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Геологія Географія - Екологія»: Зб. наук. праць. Харків: ВЦ ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2006. № 753. С. 148-153.
33. Галовська В.А., Клочан Д.Ф. Балаклея: Путівник Х.: Прапор, 1991. 95 с.
34. Гараган П.А. Лозова (Краєзнавчий нарис). - Х.: Прапор, 1965, 1993. 86 с.
35. Географические основы формирования систем расселения.: Сборник научных трудов / Отв. ред. Б.С. Хореев. Л.: Знание, 1981. 135 с.
36. Голиков А.П., Черванёв И.Г., Трофимов А.М. Математические методы в географии. Харьков: Вища школа, 1986. 144 с.
37. Голіков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної та соціальної географії. К.: Либідь, 1996. - 20 с.
38. Голиков А.П., Дейнека А.Г., Казакова Н.А. Размещение производительных сил и регионалистика. Х.: ООО «Олант», 2002. 320 с.
39. Горобець О.М. Міграція у відтворенні населення Поділля: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. — Л., 2005. — 20 с.
40. Гречихин В.Г. Лекции по методике и технике социологических исследований: Учеб. пособие. М.: Изд-во МГУ, 1988. 232 с.
41. Демографический энциклопедический словарь / Ред. кол.: Д.И. Валентей (гл. ред.) и др. М.: Советская энциклопедия, 1985. 608 с.
42. Денисенко М.Б., Ионцев В.А., Хорев Б.С. Миграциология / МГУ им. М.В. Ломоносова; экон. факультет. М.: Центр изучения проблем народонаселения, 1989. 96 с.
43. Дергачівщина край мій рідний: 80 років Дергачівському району / Голов. ред. М.І. Бушев. - Х.: Золоті сторінки, 2003. 132 с.
44. Джаман В.О. Особливості географії міграцій населення України // Український географічний журнал. - 2002. - №1. - С. 28-36.
45. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці: Рута, 2003. - 392 с.
46. Дзенис З.Е. Методология и методика социально-экономических исследований. Рига: Знание, 1980. 262 с.
47. Доценко А.И. Миграция в экономических районах УССР // Проблемы миграции населения и трудовых ресурсов. М.: Статистика. 1970. С. 22-25.
48. Доценко А.І. Територіальна організація розселення (теорія і практика): Дис... д-ра геогр. наук: 11.00.02 / Інститут географії НАН України. — Київ, 1998. 375 с.
49. Драгунова Т.А. Просторовий аналіз міграційного процесу в м. Києві // Статистика України. 2004. С. 73-79.
50. Драгунова Т. Роль трансформації міграційного процесу у відтворенні людського потенціалу: теорія і практика // Україна: аспекти праці. 2005. - № 7. С. 31-37.
51. Дяченко М.Т. Етапи заселення Слобідської України в XVII першій половині XVIII ст. // Український історичний журнал. 1970. - № 8(113). С. 41-51.
52. Євтух В.Б. Етнополітика в Україні: правничий та культурологічний аспекти. К.: Фенікс, 1997. 215 с.
53. Жупанський Я.І., Романець О.Ф. До питання картографування міграцій населення // Наукові записки Тернопільського педуніверситету. Географія. Тернопіль, 1996. С. 55.
54. Загробська А.Ф. Організовані переселення в системі міграцій населення УРСР / АН УРСР. Ін-т економіки. К.: Наукова думка, 1974. 112 с.
55. Загробська А.Ф. Миграция, воспроизводство и уровень образования населения. К.: Наукова думка, 1982. 178 с.
56. Зайончковская Ж.А. Новоселы в городах. М.: Наука, 1972. 164 с.
57. Зайончковская Ж.А. Основные понятия и показатели приживаемости новоселов // Статистика миграции населения: Сб. статей / Науч. ред. А.Г. Волков. М.: Статистика, 1973. С. 48-64.
58. Зайончковская Ж. Рынок труда как регулятор миграционных потоков // Миграция и рынки труда в постсоветской России. М.: Статистика, 1998. С. 10-28.
59. Заславская Т.И. Метологические проблемы изучения миграции сельского населения // Статистика миграции населения: Сб. ст. / Науч. ред. А.Г. Волков. М.: Статистика, 1973. С. 138-163.
60. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія населення України: Навчальний посібник. Тернопіль: Видав. відділ ТДПУ, 2003. -149 с.
61. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. Львів: Світ, 1994. 427 с.
62. Заставний Ф. Всеукраїнський перепис населення 2001 р. (результати, аналіз, оцінка). Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 57 с.
63. Заставний Ф. Демографічні втрати населення України. Голодомори, війни, еміграції. - Львів: ВЦ ЛНУ імені Івана Франка, 2003. 130 с.
64. Захаров І.І. Історія Вовчанщини. Вовчанськ: Риелт ЛТД‚ 1995. 56 с.
65. Заяць Н.О. Сучасні тенденції міграційних процесів в Харківській області // Міжнародна міграція та міжетнічні стосунки на Слобожанщині: Матеріали міжнародного наукового семінару. Х.: Константа, 2004. С. 43-55.
66. Іванілов О., Губа О. Стан економіки та зайнятості населення Харківського регіону // Україна: аспекти праці. 2002. - № 5. С. 16-22.
67. Ивахнюк И.В. Международная трудовая миграция: Учебное пособие. М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2005. 286 с.
68. История городов и сел Украинской ССР. Харьковская область. К.: УСЭ‚ 1976. 602 с.
69. Історія рідного краю (Харківщинознавство) / Б.П. Зайцев, В.В. Скирда, О.С. Марченко. Х.: Східно-регіональний центр гуманітарних ініціатив, 2002. 167 с.
70. Історико-краєзнавчий нарис Лозівського району. Х., 2003. 243 с.
71. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва: Навч. посіб. для студ. екон. та геогр. спец. вищих навч. закл. К.: Вид. Паливода А.В., 2002. - 260 с.
72. Колосов В., Кирюхін О. Прикордонна співпраця в російсько-українських відносинах // Політія. - 2001. - № 1. - С. 141-165.
73. Колосов В., Вендина О. Российско-украинская граница: социальные градиенты, идентичность и миграционные потоки (на примере Белгородской и Харьковской областей) // Миграция и приграничный режим: Беларусь, Молдова, Россия и Украина: Сб. науч. тр. / Под общ. ред. С.И. Пирожкова. К.: НИПМБ, 2002. С. 21-46.
74. Кондратьєв Я.Ю., Римаренко Ю.І., Олефір В.І. Основи міграцієзнавства: Навч.-мет. посіб. К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000. 424 с.
75. Корчак-Чепурковский Ю.В. Избранные демографические исследования. М.: Статистика, 1970.
76. Кузьмин А. Трудовая миграция с Украины в Россию // Материалы семинара «Украина Россия: перспективы сотрудничества в области миграции и гражданства». М.: Моск. Центр Карнеги, 1996. С. 21.
77. Лармин О.В. Методологические проблемы изучения народонаселения. - М.: Статистика, 1974. 240 с.
78. Либанова Э, Позняк А. Формирование потоков трудовых миграций в приграничных регионах Украины // Миграция и пограничный режим: Беларусь, Молдова, Россия и Украина: Сб. науч. трудов / Под общ. ред. С.И. Пирожкова. К.: НИПМБ, 2002. С. 124-144.
79. Маергойз И.М. Методика мелкомасштабных экономико-географических исследований. М.: Изд-во МГУ, 1981. 137 с.
80. Малиновська О. Міграційна ситуація та міграційна політика в Україні. К.: НІСД, 1997. 69 с. (Сер. „Соціальні стратегії”; Вип. 3).
81. Малиновська О. Репатріація в Україну // Проблеми міграції. 1999. - № 4(11). С. 17-29.
82. Марианський А. Современные миграции населения / Пер. с польск. В.Л. Кона; Под ред. и с предисл. Ю.Л. Пивоварова. М.: Статистика, 1969. 224 с.
83. Матлин И.С. Моделирование размещения населения. - М.: Мысль, 1975. 135 с.
84. Мельник С. Мотивація населення України до міждержавної трудової міграції // Україна: аспекти праці. 2002. № 1. С. 42-46.
85. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри (Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика) / За ред. Ю. Римаренка. К.: Довіра, 1998. 911 с.
86. Миграция и урбанизация населения (на материалах Украины и Польши): Сб. науч. трудов НАН Украины. Ин-т экономики; Отв. ред. А.У. Хомра, П. Эберхардт. Киев: Наукова думка, 1991. 144 с.
87. Миграция населения: Теория и практика исследования. / Приложение к журналу „Миграция в России”. - М.: М-во по делам федерации, нац. и миграц. политики РФ, 2001. Вып. 1. - 176 с.
88. Миграция населения: Международная миграция / В.А. Ионцев. Приложение к журналу „Миграция в России”. - М.: М-во по делам федерации, нац. и миграц. политики РФ, 2001. Вып. 3. - 112 с.
89. Миграция населения: Стадии миграционного процесса / Л.Л. Рыбаковский, Под. ред. О.Д. Воробьёвой. Приложение к журналу „Миграция в России”. - М.: М-во по делам федерации, нац. и миграц. политики РФ, 2001. Вып. 5. 160 с.
90. Миграция населения в контексте социальных наук: Сборник программ учебных курсов по миграции / Под. ред. И.Н. Молодиковой. Смоленск: Маджента, 2005. 370 с.
91. Міграція населення України за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року / За ред. О.Г. Осауленка. К.: Державний комітет статистики України, 2004. 322 с.
92. Миграция сельского населения / Под ред. чл.-кор. АН СССР Т.И. Заславской. М.: Мысль, 1970. 348 с.
93. Модели в географии: Сборник статей / Под ред. Р. Дж. Чорли, П. Хаггета, в пер. с англ.. М.: Прогрес, 1971. - 384 с.
94. Моисеенко В.М. Некоторые вопросы управления миграционными процессами населения // Вопросы теории и политики народонаселення. М.: Статистика, 1970. С. 130-140.
95. Моисеенко В.М. Территориальное движение населения: Характеристика и проблемы управления. М.: Мысль, 1985. 120 с.
96. Моисеенко В.М. Внутренняя миграция населения. М.: Экономический факультет МГУ, ТЕИС, 2004. 285 с.
97. Немец К.А. Информационное взаимодействие природных и социальных систем: Монография. Х.: ХНУ, 2005. 428 с.
98. Нємець Л.М. Стійкий розвиток: соціально-географічні аспекти (на прикладі України): Монографія. Х.: Факт, 2003. 383 с.
99. Нємець Л.М. Соціально-географічний аналіз регіонів України для стійкого розвитку // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Геологія Географія - Екологія»: Зб. наук. праць. Харків, 2003. - № 610. С. 67-73.
100. Нємець Л.М., Височин М.Ю. Соціально-географічний аналіз міграційної ситуації в Україні: історія, сучасний стан, проблеми та перспективи // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Геологія Географія - Екологія»: Зб. наук. праць. Харків: Изд-во ХНУ, 2003. - № 610. С. 96105.
101. Нємець Л.М., Олійник Я.Б., Нємець К.А. Просторова організація соціально-географічних процесів в Україні: Монографія. - Х.: ХНУ, 2003. - 159 c.
102. Ніколайчук М.В. Механізм регулювання міграційних процесів сільського населення: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.09.01 / НАН України; Інститут регіональних досліджень. — Л., 2005. — 20 с.
103. Новік В. Державна політика і регулювання імміграційних процесів в Україні: Аналіт. дослідж. К.: Компанія ВАІТЕ, 1999. 216 с.
104. Ноздрина Н.Н. Применение методов системного анализа при изучении миграций населения: Препр. / Всес. науч.-исслед. ин-т системных исслед. М., 1978. 73 с.
105. Общая теория народонаселения: Учебное пособие для экономических специальностей вузов. / Под ред. Д.И. Валентея. М.: Высшая школа, 1986. 374 с.
106. Овчиннікова О.Р. Моделі і методи для організації досліджень потенційної міграції населення: Дис... канд. екон. наук: 08.03.02 / Технологічний ун-т Поділля. — Хмельницький, 2003. — 261 с.
107. Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до соціальної географії: Навчальний посібник. К.: Знання, 2000. 204 с.
108. Оникиенко В., Поповкин В. Комплексное исследование миграционных процессов: Анализ миграций населения УССР. М.: Статистика, 1973. 153 с.
109. Пакет ОСА (Обробка Соціологічних Анкет). Методичні розробки з навчального курсу „Методи комп’ютерної обробки соціологічної інформації” / Упорядники: О.І. Кізілов, О.М. Кислова. Харків: Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, 1999. 40 с.
110. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник для викладачів економічних і географічних факультетів вузів, наукових працівників, аспірантів. К.: Знання, 1998. 416 с.
111. Паньків Н.М. Демогео