МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА АНАЛІЗУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ : Методология и методика АНАЛИЗА рекреационно-туристских ресурсов УКРАИНЫ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

БЕЙДИК Олександр Олексійович

УДК 338.48:75.81:379.85 (477)

МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИКА
АНАЛІЗУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТСЬКИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук

Київ 2004

ЗМІСТ

Вступ

6

Розділ І. Теоретико-методологічні основи дослідження

14

1.1. Основні концепції рекреаційної географії

14

1.2. Наукометричний аналіз публікацій з ресурсно-рекреаційної проблематики

17

1.3. Джерела ресурсно-рекреаційної інформації і поняттєво-термінологічний апарат

38

Висновки по розділу І

42

Розділ ІІ. Методика та технологія дослідження і оцінки рекреаційно-туристських ресурсів

44

2.1. Методика дослідження природних рекреаційно-туристських ресурсів

47

2.2. Методика дослідження природно-антропогенних рекреаційно-туристських ресурсів

78

2.3. Класифікація, методика дослідження та картографування суспільно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів

85

2.3.1. Метод моделювання в суспільно-географічних і ресурсно-рекреаційних дослідженнях

96

2.3.2. Методика дослідження архітектурно-історичних рекреаційно-туристських ресурсів

101

2.3.3. Кількісний і якісний аналіз в історико-географічних дослідженнях

112

2.3.4. Методика дослідження біосоціальних рекреаційно-туристських ресурсів

116

2.3.5. Методика дослідження подієвих рекреаційно-туристських ресурсів

121

2.4. Трансресурсні об’єкти

135

2.4.1. Гомогенні рекреаційно-туристські ресурси: сутність поняття та специфіка

136

2.4.2. Парарекреаційні (латентні) ресурси: сутність поняття та структура

147

2.4.3. Суперточка-тур: сутність поняття та специфіка

151

Висновки по розділу ІІ

152

Розділ ІІІ. Ресурсно-рекреаційний рейтинг адміністративно-територіальних одиниць України

155

3.1. Методика визначення ресурсно-рекреаційного рейтингу території (бальна оцінка)

155

3.1.1. Оцінка суспільно-географічного положення адміністративно-територіальних одиниць України

160

3.1.2. Оцінка складових природного блоку

177

3.1.3. Оцінка природно-антропогенних РТР адміністративно-територіальних одиниць України

218

3.1.4. Оцінка архітектурно-історичних РТР адміністративно-територіальних одиниць України

220

3.1.5. Оцінка інфраструктурних РТР адміністративно-територіальних одиниць України

222

3.1.6. Оцінка біосоціальних РТР

236

3.1.7. Оцінка подієвих РТР

238

3.2. Аналіз матриці ресурсно-рекреаційного рейтингу адміністративно-територіальних одиниць України

239

Висновки по розділу ІІІ

241

Розділ ІV. Групування регіонів та рейтингове ресурсно-рекреаційне районування території України

243

4.1. Аналіз основних схем рекреаційно-туристського районування

243

4.2. Групування регіонів України на основі застосування комп’ютерних технологій

256

4.3. Рейтингове ресурсно-рекреаційне районування території України

279

Висновки по розділу ІV

287

Розділ V. Ресурсно-рекреаційна паспортизація адміністративно-територіальних одиниць України та перспективи розвитку регіональної рекреації і туризму

289

5.1. Структура ресурсно-рекреаційних паспортів

289

5.2. Ресурсно-рекреаційні паспорти адміністративно-територіальних одиниць України

311

5.3. Перспективи розвитку регіональної рекреації і туризму на період до 2010 р.

363

5.3.1. Причорноморський ресурсно-рекреаційний район

364

5.3.2. Карпатсько-Подільський ресурсно-рекреаційний район

366

5.3.3. Полісько-Столичний ресурсно-рекреаційний район

371

5.3.4. Придніпровсько-Донецький ресурсно-рекреаційний район

373

5.3.5. Харківський ресурсно-рекреаційний район

375

Висновки по розділу V

376

Висновки

378

Список використаних джерел

382

Додатки (окрема частина)

Список скорочень і абревіатур

англ. англійська
вкл. включно
грец. грецька
лат. латинська
м. місто
охор. охоронний
смт селище міського типу
с. село
ст. станція
р-н район
псевд. псевдонім

АІРР архітектурно-історичні рекреаційні ресурси
АР автономна республіка
БРТР біосоціальні рекреаційно-туристські ресурси
ВЕЗ вільна економічна зона
ГІС географічні інформаційні системи
КМА Київська міська агломерація
КРТК курортно-рекреаційний і туристський комплекс
ПА пам’ятки архітектури
ПдБК південний берег Криму
ПдЗБК південно-західний берег Криму
ПдСБК південно-східний берег Криму
ПК персональний комп’ютер
ПР парарекреаційні ресурси
ПРРП природний рекреаційно-ресурсний потенціал
ПТВ показник технологічної вибірковості (ландшафту)
РРА ресурсно-рекреаційний актуал
РРП ресурсно-рекреаційний паспорт
РРР ресурсно-рекреаційний рейтинг
РРУ ресурсно-рекреаційні угруповання
РТР рекреаційно-туристські ресурси
СГП суспільно-географічне положення
СЕЗ спеціальна економічна зона
СНД Співдружність незалежних держав
ТРС територіально-рекреаційна система

ВСТУП

Актуальність теми. Ресурсна проблематика комплекс питань, які визначають сутність і структуру, стратегію і тактику використання природних і соціально-економічних ресурсів, особливого пріоритету набула в період кардинальних геополітичних трансформацій, під час демонтажу командно-планової економіки і пошуку Україною чільного місця в міжнародному поділі праці. У нинішньому суспільстві, яке намагається жити за законами цивілізованого ринку, рекреаційно-туристські ресурси (РТР) виступають передумовою формування експортної спеціалізації держави, аргументом забезпечення позитивного сальдо рекреаційно-туристського балансу та виходу України на відповідний її ресурсам, території, менталітету соціально-економічний рівень. Природно, що кожна наука має відповідну ідеологію, а ресурсокористування складова ідеології будь-якої суспільно-економічної та природничої науки. На нагальність раціонального ресурсокористування в умовах сучасної економічної політики звертається увага в «Концептуальних засадах стратегії економічного та соціального розвитку України на 20022011 рр.», у проекті Програми «Україна2010», у матеріалах Всеукраїнської наукової конференції «Поглиблення ринкових реформ та стратегія економічного розвитку України до 2010 року» (Київ, Пуща-Озерна, 1999 р.). Відповідний акцент містить Закон України «Про туризм», де наголошується на необхідності створення економічних умов стимулювання розвитку туризму як високорентабельної галузі національної економіки, що є одним з основних напрямів державної політики в галузі рекреації і туризму, і Державна програма розвитку туризму на 20022010 роки. Крім того, дане дослідження розглядається як складова національної доктрини мобілізації природного, суспільно-економічного, духовного та інтелектуального потенціалу України (найбільшої в Європі за територією і п’ятої за населенням держави) на підвищення рівня та якості життя її населення.
Суттєві аспекти ресурсної та ресурсно-рекреаційної проблематики ґрунтовно висвітлені в класичних роботах географів В.С.Преображенського (і його наукової школи), О.О.Мінца, Л.Г.Руденка, В.П.Руденка, М.П.Крачила, М.С.Мироненка, І.Т.Твердохлєбова, М.В.Багрова, Л.О.Багрової, Л.І.Мухіної, М.М.Сваткова, І.О.Горленко, І.І.Пірожника, картографів і медико-географів І.Ю.Левицького, В.О.Шевченка, Б.Б.Прохорова, архітекторів і ландшафтних архітекторів І.Д.Родичкіна, Т.Ф.Панченко, О.В.Лесика, істориків П.Т.Тронька, Ю.М.Алексєєва, С.І.Поповича, В.Ф.Верстюка, О.М.Дзюби, В.Ф.Репринцева та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до напряму наукової роботи кафедри країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (тема 97121 «Туристсько-рекреаційні ресурси та інвестиційний клімат індустрії туризму регіону», № держреєстрації 0197U003170, 19971999 рр.). Окремі науково-методичні положення використані в наукових звітах кафедри економічної і соціальної географії географічного факультету з держбюджетної тематики: «Методика прогнозування соціально-економічного розвитку та екологічної ситуації в сільському адміністративному районі» (тема № 17, 1996 р.), «Географічні проблеми Київського столичного регіону і шляхи їх вирішення (з урахуванням наслідків аварії на ЧАЕС)» (тема № 148, № держреєстрації 0193U004309, 19911993 рр.).
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є диверсифіковані та гетерогенні рекреаційно-туристські ресурси України, що виступають як чинник її суспільно-економічного розвитку. Предмет дослідження теоретико-методологічний апарат аналізу рекреаційно-туристських ресурсів (наукометричний аналіз теоретико-практичних розробок, систематизація та поглиблення термінологічного апарату, методика дослідження, розробка структурно-логічних і математико-картографічних моделей, паспортизація, рейтингова оцінка, районування території).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розвиток методології рекреаційної географії та географії туризму як складової суспільної географії, який полягає в систематизації уявлень про просторові рекреаційно-туристські ресурси, розширенні та поглибленні поняттєво-термінологічного апарату рекреаційної географії, розробці методики аналізу рекреаційно-туристських ресурсів території України з виходом на її ресурсно-рекреаційне районування та паспортизацію регіонів.
Для реалізації мети вирішувались такі завдання:
1. Теоретико-методологічні: проаналізувати концептуальні підходи сучасної географічної науки щодо аналізу рекреаційних ресурсів території; поглибити та розширити поняттєво-термінологічний апарат рекреаційної географії; обґрунтувати нові структурно-класифікаційні моделі туризму і рекреаційно-туристських ресурсів; провести наукометричний аналіз публікацій з ресурсно-рекреаційної проблематики за останні 2530 років; розробити ряд картографічних моделей, що віддзеркалюють головні складові РТР України; розширити уявлення про структуру РТР, їх якісні та кількісні характеристики; опрацювати методичні підходи щодо ресурсно-рекреаційного районування території України.
2. Методичні: поглибити методику та технологію оцінки природно-географічних і суспільно-економічних складових РТР; розширити уявлення про структуру рекреаційно-туристських ресурсів (шляхом введення складових «суспільно-географічне положення (СГП)», «подієві ресурси», «біосоціальні ресурси» та ін.); систематизувати основні складові їх оцінки; розширити діапазон застосування комп’ютерних технологій для аналізу РТР.
3. Прикладні: з метою вдосконалення просторової організації рекреаційно-туристського комплексу України та підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів обґрунтувати рейтингову ресурсно-рекреаційну оцінку регіонів України, розробити їх ресурсно-рекреаційні паспорти та здійснити ресурсно-рекреаційне районування території України.
Методологія та методи дослідження, використані матеріали. Методологічною базою роботи є основні положення теорії суспільної географії (роботи Е.Б.Алаєва, М.М.Паламарчука, Я.Б.Олійника, М.Д.Пістуна, О.І.Шаблія, С.І.Іщука, А.П.Голикова, Г.В.Балабанова, О.Г.Топчієва та ін.). У дослідженні застосовувався діалектичний підхід і використовувались методи: системно-структурний, аналізу та синтезу, картографічний (у т.ч. картографічного моделювання, картометричний із використанням карт: топографічних масштабу 1:200000, навігаційних і лоцманських масштабу 1:25000, 1:50000), статистичний, типізації і класифікації, сучасних комп’ютерних технологій, суспільно-географічного районування та зонування, порівняльно-географічний, експедиційний (дослідження 19872002 рр. на території Подніпров’я, Азово-Причорномор’я, Карпатського, Поліського, Подільського, Донецького, Слобожанського регіонів, у дельтах Дніпра, Дунаю), дедуктивний та індуктивний, історичний, монографічний, а також матеріали державних комітетів України (статистики, у справах релігій, із земельних ресурсів), Державної туристичної адміністрації України, ряду науково-дослідних і проектних інститутів, управління «Київгенплан» АТ «Київпроект», картографічні джерела.
Наукова новизна:
1. Поглиблено і доповнено методологічні положення географічного дослідження рекреаційно-туристських ресурсів, зокрема вдосконалено поняттєво-термінологічний апарат рекреаційної географії та географії туризму: терміновано та запроваджено у науковий обіг ряд понять, які віддзеркалюють диверсифікацію ресурсно-рекреаційного поля і розвивають уявлення про специфіку його складових.
2. Обґрунтовано нову схему класифікації РТР, яка базується, з одного боку, на об’єктивних результатах проведеного дослідження, а з іншого, на еволюції суспільних знань про РТР значної за масштабами території.
3. Опрацьовано методику аналізу РТР та суттєво поглиблено уявлення про базові складові рекреаційної географії (ресурси, районування, поняттєво-термінологічний апарат, регіональна паспортизація).
4. Розроблено ряд картографічних, структурно-логічних, математико-картографічних моделей, що віддзеркалюють нове бачення ресурсно-рекреаційного поля, його складових, та обґрунтовано рейтингове ресурсно-рекреаційне районування території України.
5. Доопрацьовано методику наукометричного аналізу, на основі якої проведена систематизація теоретико-практичних ресурсно-рекреаційних розробок (близько 1300 назв) за останні 30 років, що віддзеркалює еволюцію ідей і динаміку публікацій у рекреаційно-географічному сегменті конструктивної географії, систематизовано джерела ресурсно-рекреаційної інформації.
6. Проведено оцінку суспільно-географічного положення регіонів України як фундаментальної складової ресурсно-рекреаційного макроблоку, що здійснено на основі застосування нових методичних підходів (аналіз топологічних аспектів сусідства одиниць адміністративно-територіального устрою (АТУ), їх положення відносно морів і великих річкових рекреаційних коридорів).
7. Обґрунтовано та реалізовано методику інтегральної оцінки рекреаційно-туристських ресурсів на основі розширення уявлень про їх структуру, розробки та поглиблення технології оцінки складових цієї структури.
8. Вперше проведено комплексний аналіз архітектурно-історичних, природних, природно-антропогенних, подієвих, біосоціальних, інфраструктурних РТР України, СГП її регіонів, що забезпечує можливість більш цілісного сприйняття рекреаційно-туристських ресурсів значної за площею території.
9. Розроблено методику визначення ресурсно-рекреаційного рейтингу території регіонів, інтегральним результатом реалізації якої виступає відповідна матриця, що містить бальну (покомпонентну і сумарну) оцінку суспільно-географічного, природного, архітектурно-історичного, інфраструктурного, природно-антропогенного, біосоціального, подієвого блоків.
10.Реалізовано методику оцінки СГП одиниць АТУ України як суттєвого чинника розвитку рекреації і туризму.
11.З метою більш ефективного та гнучкого використання ресурсного потенціалу національного суспільно-економічного комплексу розроблено ресурсно-рекреаційні паспорти 25 одиниць АТУ України (кількісні та якісні характеристики АР Крим і Київської обл. включають Севатостополь і Київ).
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використовуються Державною туристичною адміністрацією України, рядом Управлінь з питань фізичної культури, спорту та туризму обласних державних адміністрацій (Київської, Черкаської та інших областей), Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст («Діпромісто»), у навчальному процесі провідних вузів України (Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, Київський Славістичний університет, Київський національний університет культури і мистецтв, Національний авіаційний університет, Міжрегіональна академія управління персоналом, Київський університет туризму, економіки і права), що готують фахівців для національної туристської індустрії (при викладанні курсів «Рекреаційна географія», «Географія туризму», «Методика рекреаційно-географічних досліджень», «Туристські ресурси України та світу», «Основи екскурсознавства та музеєзнавства», «Ресурси міжнародного туризму», «Туристські ресурси та туристські ринки», «Стратегія розвитку національного туризму», «Туристські ресурси слов’янських країн» та ін.), при науковому керівництві дипломними та дисертаційними роботами та опонуванні останніх. Практичним результатом роботи є видання для середньої та вищої школи ряду підручників, посібників, програм і для широкого загалу трьох компакт-дисків (енциклопедичні відомості про географію та економіку України). Матеріали дослідження увійшли до «Навчального атласу України» (три видання у 19971999 рр.), «Українсько-російський словник термінів і понять з географії туризму і рекреаційної географії» (К.: РВЦ «Київський університет», 1997), який отримав грант на конкурсі, організованому Міністерством освіти України та Міжнародним фондом «Відродження» в рамках Програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні» (1995 р.), монографії «Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування» (К.: ВПЦ «Київський університет», 2001), «Географія: Короткий тлумачний словник» (К.: Либідь, 2001), рекомендований Міністерством освіти України та ін. Практичне значення роботи полягає і в можливості залучення її результатів для більш гнучкого, обґрунтованого та ефективного використання природних і суспільно-історичних ресурсів, розвитку туристсько-ресурсного менеджменту як на рівні адмінобластей, автономії, так і на національному рівні.
Особистий внесок автора в роботу. Методологічні, теоретичні та методичні положення роботи, що полягають в опрацюванні методики та технології аналізу РТР, визначенні їх структури, впровадженні та визначенні понять «рейтингове ресурсно-рекреаційне районування», «ресурсно-рекреаційний паспорт», «суперточка-тур», «опорні ланки ресурсно-рекреаційного каркасу», «парарекреаційні (латентні) ресурси», «гомогенні рекреаційно-туристські ресурси», «біосоціальні рекреаційно-туристські ресурси», «подієві рекреаційно-туристські ресурси», здійсненні картографічного моделювання результатів ресурсно-рекреаційного аналізу території, автором розроблені самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методичні положення і практичні результати роботи доповідалися та представлені (були опубліковані у відповідних матеріалах) на понад 40 з’їздах, науково-практичних конференціях, семінарах, симпозіумах, у т.ч.: регіональній конференції «Природно-ресурсный потенциал горных районов Кавказа» (ГрознийСочі, 1989); Всесоюзній конференції молодих вчених «Проблемы рационального использования и охраны природной среды» (Мінськ, 1990); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Туризм і завдання національно-культурного відродження України» (КиївЧеркаси, 1992); науковій конференції «Проблемы территориальной организации общества» (Перм, 1993); міждержавній науковій конференції «Геоэкологические аспекты хозяйствования, здоровья и отдыха» (Перм, 1993); науковій конференції «Європейські курорти: сучасність та перспективи» (Вормс, ФРН, 1993); VII (Київ, 1995), VIII (Луцьк, 2000), ІХ (Чернівці, 2004) з’їздах Українського географічного товариства; IV міжнародній науково-практичній конференції «Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия» (ДонецькСвятогірськ, 2002); ІІІ Міжнародному симпозіумі «Методологические проблемы развития рынка туристско-рекреационных услуг на особо охраняемых природных территориях» (Донецьк, 2003); міжнародних науково-практичних конференціях «Реґіон2003: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2003), «Реґіон2004: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2004); на засіданнях вченої ради і кафедр країнознавства і туризму, економічної та соціальної географії географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка (19932003).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 47 наукових праць, із них 7 монографій (3 у співавторстві), 2 навчальних посібника, 2 брошури, 35 статтей (20 у співавторстві), у тому числі 23 у фахових виданнях, 1 карта (у співавторстві).
Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, п’яти розділів (до складу яких входять 15 підрозділів), висновків, списку використаних джерел, додатків. Дисертація містить 381 стор. машинописного тексту, включає 45 картосхем і рисунків, 44 таблиці, у 23 додатках наведено 4 рисунка та 76 таблиць. Список літератури містить 477 найменувань, із них 43 зарубіжні.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Поглиблено та розширено методологію рекреаційної географії та географії туризму, розроблено і реалізовано методику аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України, проведено їх рейтингове районування. Принципова схема дослідження регіональних рекреаційно-туристських ресурсів є комплексно-цілісною, логічною, структурно-збалансованою моделлю. Алгоритм її реалізації включає: аналіз теоретико-методологічних основ ресурсно-рекреаційної проблематики, розвиток її поняттєво-термінологічного апарату ® обґрунтування структури рекреаційно-туристських ресурсів, реалізацію методики та технології їх аналізу та оцінки ® визначення ресурсно-рекреаційного рейтингу адміністративно-територіальних одиниць України ® групування регіонів та рейтингове ресурсно-рекреаційне районування території України ® ресурсно-рекреаційну паспортизацію регіонів України та визначення перспектив розвитку регіональної рекреації і туризму. Рекреаційна географія та географія туризму, соціальні за своїм змістом науково-практичні напрями, націлені на вивчення рекреації та туризму, як суспільно-економічного явища, прогнозування його розвитку, використовують розгалужене «дерево» джерел ресурсно-рекреаційної інформації. Результатом цього, поряд з іншим, є створення специфічного продукту науково-практичних розробок із рекреаційно-ресурсної проблематики та розвиток відповідного поняттєво-термінологічного апарату. Останнє віддзеркалює діалектику як суспільно-економічної географії, так і її рекреаційно-туристського напряму, термінологія якого еволюціонує як вертикально (виникнення якісно нових дефініцій), так і горизонтально (розширення та поглиблення традиційної рекреаційно-туристської термінології).
2. Методико-технологічна стадія дослідження і оцінки РТР значної за розмірами території є однією з ключових ланок їх комплексного аналізу та передбачає для природного і суспільно-історичного блоку застосування власного алгоритму (6 послідовних логічних ланок). При дослідженні РТР було виділено 2 групи трансресурсних об’єктів гомогенні (біпатриди) та парарекреаційні (латентні) РТР, а також специфічну коаліцію ресурсів суперточку-тур, що підсилює усвідомлення унікальності цих об’єктів, стимулює мотивацію і попит рекреантів, виступає чинником ефективності рекреаційно-туристського процесу. Основними методичними принципами при дослідженні гетерогенного диверсифікованого ресурсно-рекреаційного поля значної за розмірами території виступають принципи комплексності, цілісності, логічності, послідовності, системності.
3. Проаналізована структура і проведена класифікація найбільш визначних архітектурно-історичних РТР України, яким дана кількісна оцінка та визначений їх цінносний ранг. Виявлені титульні (фонові) типи архітектурно-містобудівних об’єктів у регіональному розрізі віддзеркалюють, з одного боку, розвиток відповідного стильового вектору, а з іншого асиметрію по відношенню до інших складових архітектурно-історичного сегменту.
4. Поглиблено, розширено та систематизовано уявлення про спектр РТР обчислені основні кількісні показники, що характеризують 7 найбільш суттєвих ресурсних блоків об’єкту дослідження, проведено їх бальну оцінку, визначена частка потенційних та актуальних рекреаційних територій щодо кожної з одиниць адміністративно-територіального поділу України, терміновані введені в науково-практичний обіг нові поняття: «подієві РТР», «гомогенні РТР», «біосоціальні РТР», «парарекреаційні (латентні) ресурси», «суперточка-тур», «опорні ланки ресурсно-рекреаційного каркасу», «ресурсно-рекреаційний паспорт», «рейтингове ресурсно-рекреаційне районування», «ресурсно-рекреаційна тканина», що розвиває та вдосконалює термінологічно-поняттєвий апарат рекреаційної географії, реалізує або підсилює міжпредметні (географічні, суспільно-економічні, історико-краєзнавчі, архітектурно-містобудівні) зв’язки, надаючи їм нового імпульсу.
5. Інтегруючим етапом аналізу РТР є паспортизація і районування території. На основі обґрунтування відповідних критеріїв-складових розроблені ресурсно-рекреаційні паспорти (РРП) адмінодиниць України, які віддзеркалюють суспільно-географічну і ресурсно-рекреаційну складові території та перспективи її рекреаційно-туристського розвитку. Паспортизація та рейтингова рекреаційно-ресурсна оцінка регіонів України є суттєвим ресурсосистематизуючим результатом дослідження. Інформація, яку містять РРП, розглядається як підґрунтя та чинник прийняття господарських рішень, визначення стратегії і тактики суспільно-економічного та рекреаційно-туристського регіонального розвитку.
6. Поглиблено уявлення про суспільно-географічне положення регіонів України як фундаментальний чинник розвитку рекреації і туризму проаналізовано ступінь їх сусідства, положення відносно морів і найбільших річкових акваторій. Науково-практичне значення аналізу СГП адміністративно-територіальних сегментів держави полягає в поглибленні теорії рекреаційної та суспільної географії, а отримані результати сприятимуть більш комплексному та адресному уявленню про «вагу» ресурсно-рекреаційної складової регіонів України.
7. Методи моделювання (комп’ютерні технології, структурно-логічні, картографічні, математико-картографічні моделі), застосовані в роботі, поглиблюють методологічний апарат рекреаційної географії, географії туризму та суміжних дисциплін, розширюють уявлення про методичний інструментарій дослідження РТР значної за розміром території (найбільшої європейської держави) і можуть бути використані при вирішенні інших територіально-ресурсних питань.
8. Аналіз моделі «Рейтингове ресурсно-рекреаційне районування території України» показав певну диспропорцію між рівнем забезпеченості РТР західного (Львівського) та східного (Харківсько-Кримського) «крила» території України, які розділяються областями з достатньо високим рівнем ресурсно-рекреаційного потенціалу (Чернігівсько-Одеський «гребінь» центральна S-подібна вісь, всередині якої знаходяться Київська та Вінницька області).
9. Обласні середньострокові програми розвитку туризму і рекреації є своєрідним індикатором ефективності використання та значення РТР в економіці регіону. Регіональні пріоритети освоєння рекреаційних ресурсів у межах національного простору свідчать про строкатість його ресурсно-рекреаційної бази: рекреаційно-ресурсонадлишкові регіони мають обґрунтовані комплексні програми подальшого залучення природних і суспільно-економічних ресурсів в їх економіку, рекреаційно-ресурсозбалансовані території представляють більш стримані пропозиції, а дефіцитні щодо наявності актуальних та потенційних ресурсів туризму, оздоровчої рекреації, курортного лікування області на внутрішній (регіональний) та зовнішній (національний) туристські ринки здебільшого пропонують незначні за масштабами перспективні програми. З іншого боку, таку ситуацію слід трактувати як наслідок недостатньо ретельної розробки альтернативних сценаріїв рекреаційного освоєння території, відсутності аналітичної експертизи ресурсно-рекреаційної складової регіону, що, в свою чергу, може виступати важелем подальшого пошуку латентних територіальних можливостей і реалій, здатних пожвавити регіональне рекреаційне господарство, інтегрувати його в рекреаційно-туристську галузь держави.
10. За ієрархією реалій рівня забезпеченості території РТР та ступенем просування турпродукту (дуже високий ® високий ® середній ® низький ® дуже низький) за різними критеріями Україна займає центральну або передостанню ланку, тому використання переваг геополітичного положення країни та суспільно-географічного її регіонів розглядається як один із головних чинників розвитку транснаціональних туристських зв’язків, залучення іноземних інвестицій до рекреаційної індустрії та посилення її ролі у національній економіці.
11. Результати дослідження використовуються Державною туристичною адміністрацією України, рядом Управлінь з питань фізичної культури, спорту та туризму обласних державних адміністрацій, Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст («Діпромісто»), у навчальному процесі провідних вищих навчальних закладів України, що готують фахівців для національної туристської індустрії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова Т.Д. Статистические методы изучения природных комплексов. М.: Наука, 1975. 96 с.
2. Андреев Ю.Б., Светлосанов В.А. К методике математического моделирования рекреационных систем. // Ученые записки Тартуского государственного университета. Тарту, 1981. Вып. 495. С.4852.
3. Арманд Д.Л. Балльные шкалы в географии. // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1973. № 2. С.111123.
4. Архітектурна спадщина України. Вип. 4: Проблеми стильового розвитку архітектури України. / За ред. В.Тимофієнка. К.: Українознавство, 1997. 208 с.
5. Асланикашвили А.Ф. Метакартография. Основные проблемы. Тбилиси: Мецниереба, 1974. 125 с.
6. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. М.: ГУГК при Совете Министров СССР, 1978. 183 с.
7. Атлас рекреационных ресурсов Подмосковья. Культурное наследие. М.: Рекреационно-издательский отдел Упрполиграфиздата Администрации Московской области, 1998. 128 с.
8. Атлас Украинской ССР и Молдавской ССР. М.: ГУГК, Мин. геологии и охраны недр СССР, 1982 69 с.
9. Бабарицька В.К., Бейдик О.О., Хадра Падр Д. Аналіз факторів розвитку іноземного туризму (на прикладі столичного центру). // Вісник Київського університету. Географія. К., 1993. Вип. 40. С.136145.
10.Бабарицька В.К. Територіальна організація комплексу міжнародного туризму України: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. К., 1997. 25 с.
11.Багров Н.В., Сирота Г.А., Нелепо Б.А., Трушиньш Я.К. Стратегия курортного освоения Крыма и пути рационального использования его рекреационных ресурсов. // Современное состояние и пути оптимального использования курортных и рекреационных ресурсов Крыма: Матер. выезд. сес. науч. сов. АН СССР по пробл. биосферы. К., 1984. С.2434.
12.Багрова Л.А., Багров Н.В., Преображенский В.С. Рекреационные ресурсы (подходы к анализу понятия). // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1977. № 2. С. 512.
13.Багрова Л.А. Особенности природы и освоения естественных рекреационных ресурсов юго-востока горного Крыма: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. К., 1974. 24 с.
14.Багрова Л.А., Подгородецкий П.Д. Физико-географи­ческие (природоведческие) основы рекреационной гео­графии: Учебное пособие. Симферополь: СГУ, 1982. 63 с.
15.Багрова Л.А., Подгородецкий П.Д., Тымчинский В.И., Сирота Н.П., Бейдык А.А. Природно-рекреационные ресурсы Украины и пути их рационального использования. // IV съезд географического общества УССР: Тез. докл. К.: Наукова думка, 1980. С.3738.
16.Багров Н.В. Тенденции развития индустрии отдыха (на примере рекреационной системы Крыма). // Вопр. географии. 1979. Сб. 112. С. 6776.
17.Баранский Н.Н. Очерки по школьной методике экономической географии. Изд. 2-е. М., 1954. С.38, 39.
18.Безпалов И.И. Опыт рекреационно-курортной оценки природных комплексов в схеме районной планировки Черновицкой области. // Проектирование курортов и зон отдыха. К.: Будівельник, 1975. С.8288.
19.Бейдик О.О., Бочковська А.І., Єрохіна О.В. Розвиток стаціонарної рекреації та рекреційне природокористування в межах Київського Придніпров’я. // Вісник Київського університету. Географія. К.: Вища школа, 1989. Вип. 31. С.3843.
20.Бейдик О.О., Бочковська А.І. Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР: Киевское Приднепровье. / Под ред. А.М.Маринича. К.: Наукова думка, 1988. С.155158.
21.Бейдик О.О., Возна Т.В., Сухорада А.В. Геологічний туризм на Побужжі. // Географічне краєзнавство: сучасний стан і перспективи. Житомир: Ред. видавн. підприємство «Льонок», 1992. С. 3638.
22.Бейдик О.О., Вортман Д.Я. Нові аспекти виявлення, систематизації та картографування архітектурно-історичних ресурсів як об’єктів пізнавального туризму. // Туристичні ресурси України. К.: УІТ, 1996. С.117135.
23.Бейдик О.О. Географія: Короткий тлумачний словник. К.: Либідь, 2001. 192 с.
24.Бейдик О.О. Географія України. Основні відомості шкільного курсу. К.: Либідь, 1996. 80 с.
25.Бейдик О.О., Єрохіна О.В. Рекреаційне районування Українського Подніпров’я (Верхнє Подніпров’я). // Вісник Київського університету. Географія. К.: Вища школа, 1988. Вип. 30. С.2124.
26.Бейдик О.О., Задорожна Н.М. Функції релігійно-культових комплексів на Україні та охорона їх. // Географічне краєзнавство: сучасний стан і перспективи. Житомир: Ред. видавн. підприємство «Льонок», 1992. С.1618.
27.Бейдик О.О., Ліщишина О.М. Російсько-український тлумачний словник термінів з медичної географії. К.: РВЦ «Київський університет», 1997. 119 с.
28.Бейдик О.О., Ляхова Т.А., Уманчик В.А. Рекреаційне освоєння і рекреаційно-ландшафтне районуванння Середнього Подніпров’я. // Вісник Київського університету. Географія. К., 1987. Вип. 29. С.1924.
29.Бейдик О.О., Мазуренко О.В., Трофімова С.Ю. Музеї як опорні диверсифіковані та багатоаспектні ланки ресурсно-рекреаційного ланцюга. // Туристичні ресурси України. К.: УІТ, 1996. С.5056.
30.Бейдик О.О. Математико-картографічне моделювання при дослідженнях рекреаційно-туристських ресурсів України. // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. К.Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. Т.2. С.342345.
31.Бейдик О.О., Новикова В.І. Бальна оцінка рекреаційно-туристських ресурсів Житомирської області. // Бердичівщина: поступ у третє тисячоліття: Науковий збірник «Велика Волинь»: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. Т.22. Житомир: М.А.К., 2001. С.320331.
32.Бейдик О.О., Падун М.М. Географія. Посібник для вступників до вузів. К.: Либідь, 1995 (2-е видання 1996). 304 с.
33.Бейдик О.О. Районування і ресурси як базові поняття рекреаційної географії та географії туризму. // Розвиток туризму в Україні. Проблеми і перспективи: Збірник наукових статей. К.: ІВЦ «Слов’янський діалог», 1995. С.95103.
34.Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування: Монографія. К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. 395 с.
35.Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. К.: «Палитра», 1998. 130 с.
36.Бейдик О.О. Стандартизація та оцінка ресурсно-рекреаційного потеніалу України. // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. К.Луцьк: Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. Т.1. С.351354.
37.Бейдик О.О. Тлумачний словник термінів з рекреаційної географії (географії туризму). К.: Київський університет, 1993. 56 с.
38.Бейдик О.О. Туристично-рекреаційна інформація як складова геоінформацийних систем. // Проблеми міжнародного туризму. Збірник наукових статей. К.: ТОВ «ЧАС ПІК», 1997. С.7482.
39.Бейдик О.О., Трофімова С.Ю., Хадра Падр Д. Рекреаційно-туристське картографування в Україні: основні завдання, напрями, проблеми. // VII з’їзд Українського географічного товариства. К., 1995. С.327328
40.Бейдик О.О. Українсько-російський словник термінів і понять з географії туризму і рекреаційної географії. К.: РВЦ «Київський університет», 1997. 300 с.
41.Беккер А.Ю., Щенков А.С. Современная городская среда и архитектурное наследие: Эстетический аспект. М.: Стройиздат, 1986. 204 с.
42.Бесфамильный Г.А., Литовченко И.Л. Методический подход к социально-экономической оценке эффективности природоохранных объектов в приморских зонах рекреации. // Экономико-экологические проблемы развития приморского региона. К., 1989. С.5563.
43.Блага М.М. Географічні відмінності та шляхи оптимізації використання рекреаційно-ресурсного потенціалу гірсько-приморських територій Криму: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. Одеса, 2000. 19 с.
44.Бобровський Т. Київ підземний. // Людина і світ. 1995. № 10. С.1014.
45.Боголюбов В.М., Адилов В.Б. Проблемы и задачи лечебного использования и охраны курортных ресурсов Крыма. // Современное состояние и пути оптимального использования курортных и рекреационных ресурсов Крыма: Матер. выезд. сес. науч. сов. АН СССР по пробл. биосферы. К., 1984. С.115123.
46.Васильев В.М., Пасюга Н.П., Ушаков А.И., Ковалев П.В. Рекреационные ресурсы территории бассейна р.Северский Донец и пути оптимизации их использования. // Физическая география и геоморфология. К., 1986. № 33. С.120126.
47.Васильев Ю.С., Кукушкин В.А. Использование водоёмов и рек в целях рекреации. Л.: Гидрометеоиздат, 1988. 230 с.
48.Ващенко А.Т. Природні ресурси західних районів УРСР. Економіко-географічний нарис. Львів: Вид-во Львів. держ. ун-ту, 1959. 56 с.
49.Веденин Ю.А. Динамика территориальных рекреацион­ных систем. М.: Наука, 1982. 191 с.
50.Веденин Ю.А. Принципы и методы исследования функционирования и развития территориальных рекреационных систем: Автореф. дис. ... докт. геогр. наук. М., 1982. 48 с.
51.Веденин Ю.А. Социально-экономические аспекты развития территориальных рекреационных систем: Сборник статей. М.: Наука, 1980. 155 с.
52.Веденин Ю.А. Социокультурные проблемы туристского освоения особо ценных историко-культурных и природных территорий. // Проблемы и программы туристско-рекреационного использования природного и историко-культурного потенциала в регионах России. М., 1995. С.3441.
53.Веденин Ю.А., Филиппович Л.С., Чалая И.П., Шабдурасулов И.В. Принципы оптимизации использования рекреационных ресурсов СССР. // География управление природопользованием. М., 1986. С.8595.
54.Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. К.: Наукова думка, 1995. 688 с.
55.Визначні місця України. / За ред. З.Березіної. К., 1958. 726 с.
56.Винницкая область. Топографическая карта. 1:200000. К.: ВКФ, 1992.
57.Войтоловский Л. Очерки коллективной психологии. В 2-х частях. Часть первая. Психология масс. М.Петроград, 1925 88 с.
58.Волобой П.В., Бекірова Г.О. Системно-структурний аналіз при дослідженні рекреації. // Вісник АН Української РСР. 1984. № 2. С.6875.
59.Волобой П.В., Бекирова Г.О. Экономико-географические аспекты развития рекреационных ресурсов северо-западного Причерноморья. // Экономическая география. 1983. № 35. С.109117.
60.Волобой П.В., Бондарчук И.Т., Бекирова Г.О. Системно-структурный анализ и методика исследования рекреационных комплексов. // Экономическая география. 1984. № 36. С.913.
61.Воловик В.М. Ландшафтознавчий аналіз рекреаційних умов та ресурсів Східного Поділля: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. К., 1996. 24 с.
62.Волынская область. Топографическая карта. 1:200000. К.: ВКФ, 1992.
63.Вопросы географии: Сб. 118. Малые реки. / Под ред. С.А.Ковалева и др. М.: Мысль, 1981. 222 с.
64.Вопросы охраны, реставрации и пропаганды памятников истории и культуры. Труды 35. Вып. IV. / Под ред. Н.К.Андросова. М.: НИИкультуры, 1976 315 с.
65.Вортман Д.Я. Якими бути картам пам’яток? // Пам’ятки України. 1996. № 2. С.102105.
66.Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми розвитку туризму в Україні і завдання відновлення історичної пам’яті народу засобами туризму»: Тези доповідей і повідомлень. В 2-х частинах. К.Косів, 1994.
67.Всеукраїнська науково-практична конференція «Туризм і завдання національно-культурного відродження України»: Тези доповідей та повідомлень. К.Черкаси, 1992. 261 с.
68.Гальдер Ф. Военный дневник. М., 1971. Т.3. Кн. 1. С.104.
69.Гвоздецкий Н.А. Карст. М.: Мысль, 1981. 214 с.
70.Генсирук С.А., Нижник М.С., Возняк Р.Р. Рекреационное использование лесов. К.: Урожай, 1987. 247 с.
71.Географические аспекты исследования рекреационных систем. М.: ГО СССР, 1979. 180 с.
72.Географические проблемы организации туризма и отдыха. Вып. 1. М.: ЦРИБ «Турист», 1975. 142 с.
73.Географические проблемы совершенствования организации отдыха и туризма. / Под ред. Е.М.Поспелова и др. М.: МФГО, 1985. 172 с.
74.География рекреационных систем СССР. / Под ред. В.С.Преображенского, В.М.Кривошеева. М.: Наука, 1980. 219 с.
75.География и туризм. Вопросы географии. Сб. 93. М.: Мысль, 1973. 223 с.
76.Географічна енциклопедія України: В 3-х т. / Відп. ред. О.М.Маринич. К.: «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 19891993.
77.Географія України (матеріали для практичних і семінарських занять та вказівки до їх виконання). / За ред. Я.Жупанського, І.Пушкара. Тернопіль: Астон, 1997. 403 с.
78.Гергедава Б.А. Подземный ландшафт. // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1973. № 1. С.3442.
79.Гетьмани України: Історичні портрети: Зб. / Упоряд. журн. «Україна». К.: Журн. «Україна», газ. «Веч. Київ», 1991. 216 с.
80.Гидбут А.В., Мезенцев А.Г. Курортно-рекреационное хозяйство (региональный аспект). М.: Наука, 1991. 94 с.
81.Гладкий Ю.Н. Сравнительный подход к оценке географического положення африканских стран. // Экономическая и социальная география: проблемы и перспективы. Сб. ст. Л.: Изд-во ГО СССР, 1984. С.127145.
82.Голиков А.П., Черванев И.Г. Математический аппарат пространственного анализа в географических исследованиях. // IV съезд географического общества УССР: Тез. докл. К.: Наукова думка, 1980. С.1920.
83.Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с.
84.Горб К.М. Проблеми визначення поняття «територія особливої охорони». // VII з’їзд географічного товариства України: Тези доповідей. К.: Географічне товариство України, 1995. С. 99100.
85.Горб К.М. Теорія та практика організації території особливої охорони. Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. 56 с.
86.Горб К.Н. Методические подходы и оценки значимости особо охраняемых объектов для целей туризма. // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 5. География. 1994. № 4. С.11.
87.Горбунова К.А., Максимович Г.А. В мире карста и пещер. Томск: Томский ун-т, 1991. 119 с.
88.Гусаков В., Валетта У., Нудельман В., Вашкулат О. Довідник регулювання використання і забудови територій населених пунктів (зонінг): Зміст та методика. К.: Компанія ПАДКО, 1996. 85 с.
89.Градостроительные основы развития курортно-рекреационных районов СССР. / Под ред. Е.Е.Клюшниченко. М.: Стройиздат, 1990. 196 с.
90.Гусейнов Ф.М., Салманов А.А. Отдых на юге: проекты и решения. М.: Стройиздат, 1988. 192 с.
91.Давыдов А.Н. Архитектурно-пространственное формирование приморских курортов: Автореф. дис. ... канд. архитектуры. К., 1992.
92.Данилишин Б.М., Дорогунцов С.І., Міщенко В.С., Коваль Я.В., Новоторов О.С., Паламарчук М.М. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. К.: РВПС України, 1999. 716 с.
93.Данилова Н.А. Биоклиматическая оценка Черноморского побережья для целей отдыха. // Вопр. географии. Сб. 89. 1972. С.193204.
94.Данилова Н.А. Климат и отдых в нашей стране. Европейская часть СССР. Кавказ. М.: Мысль, 1980. 156 с.
95.Дарг В.А., Щербина А.Н. Оптимизация использования земельных рекреационных ресурсов при формировании рекреационных систем. // Организация и планирование отраслей народного хозяйства. 1981. № 2. С.127134.
96.Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской Советской энциклопедии, 1990. 408 с.
97.Дементьева Т., Сердюк Е. Методологические основы экономической оценки природных рекреационных ресурсов. // Экономика Советской Украины. 1989. № 12. С.4247.
98.Державна програма розвитку туризму на 20022010 роки. // Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів. К.: Юрінком Інтер, 2002. С.3239.

98.Дёмин Н.М. Управление развитием градостроительных систем. К.: Будивэльнык, 1991. 184 с.
99.Днепропетровская область. Топографическая карта. 1:200000. К.: ВКФ, 1992.
100.Докучаев В.В Избранные сочинения. М.: Сельхозгиз, 1954. 708 с.
101.Долженко Г.П. Рекреационная география, туризм, экскурсионное дело: Библиографический указатель. Вып.1. Ростов-на-Дону: РГУ, 1981. 230 с.
102.Долишний М., Кравцив В. Карпатский регион в контексте государственной политики: оценка состояния и стратегия развития. // Экономика Украины. 1995. № 8. С.2435.
103.Донецкая область. Топографическая карта. 1:200000. К.: ВКФ, 1995.
104.Драпіковський О.І., Іванова І.Б. Методика і практика масової оцінки міських земель (на прикладі Києва). // Український географічний журнал. 1996. № 3. С.3743.
105.Дублянский В.Н., Ломаев А.А. Карстовые пещеры Украины. К.: Наукова думка, 1980. 177 с.
106.Екологія і культура. К.: Наукова думка, 1991. 260 с.
107.Економічна та соціальна географія: Міжвід. наук. зб. / За ред. М.Д.Пістуна. К.: Либідь, 1995. Вип. 46. 144 с.
108.Елозина Е.Н. Анализ экономико-экологических методов повышения эффективности функционирования и развития рекреационного хозяйства Украины. Одесса, 1995. 32 с.
109.Елозина Е.Н. Разработка экономико-экологических методов оптимизации функционирования и развития рекреационного хозяйства Южного региона Украины. Одесса, 1995. 36 с.
110.Ена А.В. Методика оценки природных комплексов Крыма в научных и рекреационных целях. // Проблемы географии Крыма. Симферополь, 1971. 24 с.
111.Ердавлетов С.Р. Проблемы комплексного развития и территориальной организации туризма Республики Казахстан: Автореф. дис. ... докт. геогр. наук. СПб., 1993. 30 с.
112.Ефрос В.Г. Рекреационные ресурсы Молдавской ССР и проблемы их рационального использования: Автореф. дис. ... канд. геогр. наук. М., 1988. 20 с.
113.Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму (методологія формування, практика реалізації): Автореф. дис. ... докт. екон. наук. Львів, 1997. 51 с.
114.Єврорегіон Буг: Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Луцьк: Волинська обласна держадміністрація, 1996. 152 с.
115.Живицкий А.В. Проблемы оценки экономической эффективности курортного хозяйства Азово-Черноморского бассейна. // Экономика Мирового океана. К., 1979. С.7684.
116.Живицкий А.В., Харичков С.К. Экологические проблемы освоения рекреационных ресурсов Черноморского побережья. К., 1979.
117.Живицкий А.В., Чуприна О.А. Методологические и методические подходы к определению платежей за рекреационные ресурсы и территории в приморских регионах Украины. // Морские прикладные исследования и разработки. Одесса, 1992.
118.Живицкий А.В. Экономико-экологическая оценка народно-хозяйственного эффекта от использования рекреационных ресурсов (на примере побережья Азово-Черноморского бассейна): Автореф. дис. ... канд. экон. наук. Одесса, 1980. 24 с.
119.Житомирська область: Географічний атлас: Моя мала Батьківщина. / Відп. редактор М.Ю.Костриця. К.: ТОВ «Видавництво «Мапа», 1999. 20 с.
120.Житомирская область. Топографическая карта. 1:200000. К.: ВКФ, 1992.
121.Жуков В.Т., Сербенюк С.Н., Тикунов В.С. Математико-картографическое моделирование в географии. М.: Мысль, 1980. 224 с.
122.Забросаев Н.С. Основные тенденции и прогноз использования лесов Молдавии в рекреационных целях. // Организационные и методологические принципы прогнозирования научно-технического прогресса: Тез. респ. семинара. Кишинёв, 1982. С.120123.
123.Зайцев В.М.