СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ : Общественно-Географические ФАКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ РЕГИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ИНТЕГРАЦИИ В СЕВЕРНОЙ АМЕРИКЕ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ
  • Альтернативное название:
  • Общественно-Географические ФАКТОРЫ ФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ РЕГИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ИНТЕГРАЦИИ В СЕВЕРНОЙ АМЕРИКЕ
  • Кол-во страниц:
  • 160
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА



    На правах рукопису




    БОРОДІЄНКО ОЛЕКСАНДРА ВОЛОДИМИРІВНА


    УДК 911.3 (7)+332.125




    СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ В
    ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ




    11.00.02 економічна та соціальна географія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук




    Науковий керівник
    Яценко Борис Павлович
    доктор географічних наук,
    професор




    Київ 2005









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    АСЕАН Угода про вільну торгівлю країн АСЕАН
    АТР Азіатсько-Тихоокеанський регіон
    ВВП валовий внутрішній продукт
    ГАТТ Генеральна угода з тарифів і торгівлі
    ГПП геополітичне положення
    ЄС Європейське Співтовариство
    ЗЕЗ зовнішньоекономічні зв’язки
    ЗЕК зовнішньоекономічний комплекс
    КАРІКОМ Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок
    ЛАІ Латиноамериканська асоціація інтеграції
    МГПП міжнародний географічний поділ праці
    МЕВ міжнародні економічні відносини
    МЕЗ міжнародні економічні зв’язки
    МЕРКОСУР Спільний ринок південного конусу
    НАФТА Північноамериканська угода про вільну торгівлю
    НДДКР науково-дослідні і конструкторські розробки
    ООН Організація Об’єднаних націй
    ПІІ прямі іноземні інвестиції
    ТНБ транснаціональні банки
    ТНК транснаціональні корпорації
    ФТА Угода про вільну торгівлю між США та Канадою
    ФТАА Американська Угода про вільну торгівлю
    ЦАСР Центральноамериканський спільний ринок









    ЗМІСТ


    Вступ

    1. Теоретичні засади вивчення регіональних інтеграційних утворень 10

    1.1. Розвиток системи регіональної економічної інтеграції як результат поглиблення міжнародного географічного поділу праці (МГПП) 10

    1.2. Методичні засади суспільно-географічного дослідження чинників становлення і розвитку системи регіональної інтеграції в Північній Америці 21

    2. Інтегруюча роль економіко-географічних та соціально-демографічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці 44

    2.1. Передумови формування системи регіональної інтеграції в Північній Америці 44
    2.1.1. Особливості зовнішньоекономічних комплексів країн-учасниць НАФТА 44
    2.1.2. Порівняльні переваги зовнішньоекономічних комплексів країн-учасниць НАФТА 62

    2.2. Взаємодія зовнішньоекономічних комплексів країн-членів НАФТА 67
    2.2.1. Взаємна торгівля товарами 67
    2.2.2. Особливості ринку послуг Північної Америки 77
    2.2.3. Основні тенденції інвестиційної діяльності 86
    2.2.4. Міграція робочої сили 93

    2.3. Оцінка впливу НАФТА на трансформацію господарських комплексів країн регіону 97
    2.3.1. Структурні зрушення в господарських комплексах країн регіону в контексті інтеграції 97
    2.3.2. Особливості динаміки змін територіально-господарської структури регіону 102
    2.3.3. Тенденції розвитку господарств країн-учасниць НАФТА в контексті регіональної економічної інтеграції 113



    3. Геополітичні та історичні чинники формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці 120

    3.1. Тренди розвитку Північноамериканського центру сили 120

    3.2. Структура полів геостратегічних інтересів США, Канади й Мексики 131

    3.3. НАФТА як механізм реалізації геостратегії країн-учасниць 151

    3.4. Україна в системі геостратегічних пріоритетів країн-членів НАФТА 155

    Висновки

    Список використаних джерел

    Додатки







    ВСТУП
    Актуальність теми. Динамічність світового розвитку, що характеризується кардинальними змінами геополітичної ситуації в зв’язку з появою на рубежі XX-XXI ст. на політичній карті нових незалежних держав, викликає до життя необхідність розробки та постійного вдосконалення зовнішньоекономічної стратегії України. Одним із важливих напрямів геостратегії України є взаємодія з Північноамериканським центром сили, інтеграційною системою якого є НАФТА Північноамериканська угода про вільну торгівлю. Дослідження феномену Північноамериканської інтеграції є цікавим не тільки з точки зору розуміння загальної теорії інтеграції, але й як повчальний аналог при формуванні зовнішньої політики і зовнішньоекономічної стратегії України, особливо за умови її потенційної участі в регіональних інтеграційних процесах. Крім того, сучасні тенденції розвитку світогосподарської системи (основними суб’єктами міжнародних відносин поруч з окремими національними господарствами стають ТНК та крупні регіональні інтеграційні об’єднання) викликають до життя необхідність позиціювання господарського комплексу України в нових умовах. Для України, яка з одного боку має потужний інтеграційний потенціал, а з іншого повільно та болісно інтегрується в світогосподарську систему, життєво необхідною є розробка наукового підгрунтя зваженої державної політики і зовнішньоекономічної стратегії в цьому напрямі. Це ставить перед суспільними географами завдання більш повного, системного дослідження феномену регіональної економічної інтеграції, яке доповнило б уявлення про регіональні інтеграційні процеси, які базуються переважно на узагальненні результатів економічної та політичної взаємодії країн Європи.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності із напрямом наукової роботи кафедри країнознавства і туризму географічного факультету (тема №97121 номер держреєстрації 0197U003170). Матеріали роботи узгоджені з окремими темами програм курсів Регіональна економічна інтеграція”, Географія світового господарства”, Географія міжнародних економічних відносин”, Геополітика”.
    Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дисертаційного дослідження є система регіональної економічної інтеграції в Північній Америці.
    Предметом дослідження є суспільно-географічні чинники формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці.
    Мета і задачі дослідження. Метою роботи є вивчення суспільно-географічних аспектів формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці, розкриття специфіки перебігу тут інтеграційних процесів, доповнення методики вивчення інтеграційних угруповань з точки зору теорії суспільної географії.
    В зв’язку з цим перед дисертаційним дослідженням стоять наступні задачі:
    1) виявити сутність системи регіональної економічної інтеграції, проаналізувати суспільно-географічні відношення і зв’язки, які цементують дану геосистему;
    2) виявити суспільно-географічні чинники розвитку системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці ;
    3) доповнити систему методів дослідження суспільно-географічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці;
    4) проаналізувати особливості спеціалізації в міжнародному географічному поділі праці (МГПП) зовнішньоекономічних комплексів (ЗЕК) США, Канади й Мексики; виявити ступінь їх залежності і взаємодоповнюваності; провести аналіз порівняльних переваг господарств країн-учасниць НАФТА; виявити напрями і поля взяємодії господарств країн регіону;
    5) доповнити суспільно-географічне дослідження комплексним аналізом геополітичних чинників становлення і розвитку системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці.
    Методологія, методи, використані матеріали. Методологічною базою роботи є основні положення теорії суспільної географії, а також міжнародної економіки, політичної географії та геополітики, геоекономіки, країнознавства. Найбільш доцільним в процесі дослідження суспільно-географічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці представляється синтез наступних методів: діалектики, геопросторового аналізу, історичного, порівняльно-географічного, літературного, статистико-математичних та картографічного.
    Методологічною базою дослідження є основні положення теорії суспільної географії, закладені в працях Е.Б.Алаєва, М.Д.Пістуна, Топчієва О.Г., Паламарчука О.М.; теоретичні та практичні розробки в галузі економіки, міжнародних економічних відносин та країнознавства українських та зарубіжних вчених: Б.Баласси, Дж.Вайнера, Т.С.Вертинської, В.В.Вольського, О.Дергачова, М.С.Дністрянського, А.Кирєєва, В.А.Колосова, Т.В.Лавровської, П.Х.Ліндерта, Е.А.Позднякова, П.Савони, А.С.Філіпенка, Ю.В.Шишкова, Б.П.Яценка та ін.
    В процесі виконання дисертаційної роботи використані матеріали статистичної звітності ООН (в тому числі ЮНКТАД, МВФ), МБРР, Департаменту іноземних справ і міжнародної торгівлі США, Міжнародної організації праці, ГАТТ/СОТ.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в:
    -систематизації, доповненні і застосуванні методики комплексного суспільно-географічного дослідження системи регіональної економічної інтеграції, особливості якої полягають в послідовному дослідженні геопросторових економічних, соціально-демографічних, геополітичних та історичних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції;
    -розкритті суті системи регіональної економічної інтеграції; виявленні зв’язків і системоутворюючих відношень між елементами системи;
    -застосуванні методу оцінки порівняльних переваг в процесі аналізу зовнішньоекономічних комплексів (ЗЕК) країн-учасниць НАФТА;
    -комплексному аналізі геопросторових процесів і тенденцій, які виникають в господарських комплексах країн-учасниць НАФТА в умовах системи регіональної економічної інтеграції;
    -розробці концепції впливу геополітичних факторів на становлення і функціонування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці; введенні критеріїв віднесення країн, регіонів та угруповань до поля геостратегічних інтересів держави; виявленні складових полів геостратегічних інтересів США, Канади й Мексики й характеристиці їх особливостей.
    Практичне значення отриманих результатів. Методичні прийоми та теоретичні узагальнення дисертаційної роботи можуть бути використані в процесі проведення аналізу інших регіональних інтеграційних угруповань, а також в процесі виявлення порівняльних переваг господарства України з метою їх реалізації на світових ринках. Основні висновки та теоретичні узагальнення можуть бути враховані в процесі розробки державної політики та зовнішньоекономічної стратегії України щодо країн-членів НАФТА. Висновки дисертаційного дослідження були враховані при розробці планової теми Інституту соціології НАН України „Формування нового соціального ареалу життя особистості в умовах глобальних змін” (довідка про впровадження №285/215 від 21.10.2004). Теоретичні узагальнення та основні висновки дисертації були використані в процесі розробки тем „Держава в умовах розбудови інформаційного суспільства”, „Пріоритети інноваційної діяльності України задля інтеграції в глобальну інформаційну інфраструктуру”, „Світові тенденції розвитку мереж зв’язку”, які викладаються фахівцям галузі електрозв’язку на кафедрі управління, економіки і фінансів Головного навчального центру ВАТ „Укртелеком” (довідка про впровадження №869/01-7 від 12.05.2004 р.).
    Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів, що виносяться на захист. На основі опрацювання і узагальнення праць українських і зарубіжних вчених представлено авторське бачення передумов і перебігу інтеграційних процесів в Північній Америці; систематизована, доповнена і використана методика суспільно-географічного дослідження геопросторових економічних, соціально-демографічних, геополітичних та історичних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці; на основі використання даної методики зроблено ряд теоретичних і практичних висновків, які дозволяють прогнозувати хід інтеграційних процесів в Північній Америці; введені критерії віднесення країн, регіонів та угруповань до поля геостратегічних інтересів країни; запропоновано для характеристики поля геостратегічних інтересів країни використовувати таку його характеристику. як потенціал поля геостратегічних інтересів; зроблено висновки про порівняльні переваги ЗЕК США, Канади й Мексики, що може прислужитися в процесі реформування зовнішньоекономічної стратегії України в аспекті реалізації порівняльних переваг ЗЕК України на ринках країн-учасниць НАФТА; виявлені і проаналізовані геостратегічні пріоритети та поля геостратегічних інтересів країн-учасниць інтеграційного угруповання в Північній Америці; подане авторське бачення місця НАФТА в системі геостратегічних інтересів США, Канади й Мексики.
    Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження обговорювались на засіданні кафедри країнознавства і туризму географічного факультету від 03.10.2003; доповідались на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 130-річчю Українського географічного товариства та 70-річчю географічного факультету (Київ, 2003 р.) та на науково-практичній конференції Природничі науки на межі століть” (Ніжин, 2004 р.).
    Публікації. Основні положення та результати досліджень опубліковані в трьох наукових статтях загальним обсягом 2.5 д.а. та матеріалах двох наукових конференцій обсягом 0.3 д.а.
    Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.
    Дисертацію викладено на 166 сторінках, вона містить 36 таблиць, 16 додатків, 33 рисунки, в тому числі 9 картосхем, список використаної літератури налічує 107 джерел.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    На підставі проведеного дослідження можна зробити наступні науково-практичні висновки:
    1. Основні постулати теорії систем та характеристики геосистем як сукупності географічних об’єктів з системою просторових (територіальних) зв’язків (ситемоутворюючих відношень) між ними дозволяють представити регіональну економічну інтеграцію як складну геосистему. Система регіональної економічної інтеграції представляє собою обумовлену лібералізацією руху факторів виробництва систему економічної та політичної взаємодії на регіональному рівні. Вона знаходить своє відображення в своєрідній територіальній і функціонально-господарській структурі господарства регіону і як правило призводить до створення єдиного господарського комплексу на регіональному рівні. В якості елементів системи на мікрорівні виступають окремі фірми, корпорації, банки, на мезорівні національні господарства. Взаємодія між елементами на мікрорівні визначається горизонтальними і вертикальними зв’язками: технологічними (внутріфірмова торгівля в процесі кооперування, внутріфірмова та міжфірмова поставка технології); відтворювальними (надання управлінського досвіду від материнських до дочірніх компаній); транспортними (транспортне обслуговування товарообмінних операцій); демографічними (міграція робочої сили між країнами як результат лібералізації); політичними (даний вид зв’язків є характерним для підсистем нижчого та вищого рівня; характеризуються діяльністю політичних партій, а також міжурядовою діяльністю з приводу інтегрування); адміністративними (діяльність спільних комісій, Центрального банку, наднаціональних органів управління) тощо.
    2. Суспільно-географічні чинники (економічні (МГПП, порівняльні переваги у виробництві різних товарів, близькість рівнів суспільного розвитку, взаємодоповнюваність процесів суспільного відтворення); соціально-демографічні (подібність шляхів історичного розвитку, мовна спільність, міграційні процеси); політичні (військово-стратегічні цілі, геостратегічні пріоритети, поля геостратегічних інтересів тощо) виступають важливою передумовою формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці. На етапі становлення інтеграційної системи в регіоні характерним було переважання процесів приватнопідприємницької інтеграції, що зумовлювало перелив капіталів на північ та південь від ядра інтеграційної системи США, а також трансфер технології від материнських до дочірніх компаній, які розміщували на території партнерів по НАФТА. Система материнських і дочірніх компаній за підтримки банківської інфраструктури та системи комерційних і правових послуг спричинила зрощування національних виробничих циклів, міжгалузевих і трансгалузевих систем, що дає змогу говорити про північноамериканську модель інтеграційної системи, чинниками якої, на відміну від західноєвропейської, була взаємодія на мікроекономічному рівні. Проте, на сучасному етапі розвитку інтеграційних процесів в регіоні, коли взаємодія на міжфірмовому рівні є досить зрілою, саме геополітичні чинники (геостратегія в цілому, домінанти геостратегічних векторів, поле геостратегічних інтересів) виступають каталізатором розвитку інтеграційних процесів.
    3. Дослідження суспільно-географічних чинників формування системи регіональної економічної інтеграції в Північній Америці пропонується проводити в наступній послідовності: аналіз порівняльних переваг зовнішньоекономічних комплексів (ЗЕК) країн-учасниць регіонального інтеграційного угруповання; оцінка спеціалізації ЗЕК; виявлення на основі проаналізованої інформації можливих сфер взаємодії ЗЕК країн; оцінка сучасного стану зав’язаності ЗЕК країн та ступеню втягненості кожної країни в господарську взаємодію в умовах функціонування регіонального інтеграційного угруповання; дослідження геополітичного положення країн-учасниць; дослідження взаємозв’язку національних інтересів країн-учасниць інтеграційного угруповання з їх геостратегією; виявлення геостратегічних векторів країн-учасниць НАФТА; виявлення полів геостратегічних інтересів країн-учасниць; аналіз місця регіонального інтеграційного угруповання в системі геостратегічних пріоритетів країн. Даний зріз аналізу дозволить глибоко і всебічно дослідити передумови становлення, особливості перебігу та зробити прогноз щодо подальшого розвитку інтеграційних процесів в Північній Америці.
    4. Відмінність галузевої структури господарських комплексів США, Канади й Мексики створює передумови для взаємодоповнюючого характеру їх ЗЕЗ. Існування порівняльних переваг країн-учасниць НАФТА у виробництві різних товарів і послуг є також основою для потенційних торгівельних зв’язків, які поглиблюються в рамках лібералізації на теренах Північної Америки. Аналіз експортних квот, еластичності експорту по відношенню до ВВП дозволяє говорити про високий ступінь взаємодії з партнерами по НАФТА і регіональну направленість зовнішньо-торгівельної орієнтації цих країн. Дані обставини є міцним економічним базисом поглиблення інтеграційних процесів в регіоні.
    5. Основними геопросторовими тенденціями , які мають місце в господарських комплексах США, Канади й Мексики, є поглиблення меридіональних зв’язків в системах „канадські провінції-американські штати” та „мексиканські штати-американські штати”.
    6. Аналіз порівняльних переваг дозволяє виявити сфери найбільшої зав’язаності регіону. США, Канада й Мексика користуються порівняльними перевагами у виробництві різних товарів і послуг. Так, США користуються порівняльними перевагами і можуть експортувати до Мексики харчові продукти (м’ясо і м’ясопродукти), сировинні товари (целюлозу і папір); продукцію хімічної промисловості (парфуми, миючі засоби і пластмаси) до Мексики і Канади. На ринку машин і устаткування їх вироби зустрінуть конкуренцію з боку канадських і мексиканських виробників в тому випадку, якщо американські виробники не будуть мати більш значних порівняльних переваг. Крім того, США, які мають порівняльні переваги у виробництві послуг можуть їх експортувати до Мексики та в меншій мірі до Канади. Канада користується порівняльними перевагами і потенційно може експортувати до Мексики харчові продукти (м’ясо і м’ясопродукти, рибу і рибопродукти, злаки і вироби з них), до США рибу і злаки, залізну руду, нікель, мідь до США і Мексики, нафту до США, вугілля і вироби з дерева до обох країн, папір в Мексику. Канадська нафта на американському ринку може конкурувати з мексиканською, а м’ясо і м’ясопродукти на мексиканському ринку з американськими. Мексика користується порівняльними перевагами у виробництві харчової продукції і живих тварин, мінерального палива, товарів широкого вжитку, а також машин і транспортного устаткування. Торгівельні потоки з цієї країни можуть бути зумовлені експортом нафти і устаткування для електростанцій до США, офісної техніки, телекомунікаційного устаткування, меблів, одягу і аксесуарів до США і Канади.
    7. На сучасному етапі розвитку інтеграційних процесів в Північній Америці характерним є посилення значення геополітичних чинників. Напрями геостратегічних векторів країн-учасниць НАФТА в значній мірі визначаються особливостями геополітичного положення цих країн. Сусіди першого і другого порядку для США і Мексики знаходяться в фокусі геополітичних інтересів, тоді як сусіди третього порядку формують нейтральну групу. Для Канади фокусом її геополітичних інтересів є також деякі сусіди третього порядку. Виявлення складових полів геостратегічних інтересів показало, що для США, Канади й Мексики партнери по НАФТА є невід’ємними складовими полів їх геостратегічних інтересів, що дозволяє говорити про спільність цілей цих країн щодо інтегрування та перспективи розвитку інтеграційних процесів в регіоні. Крім того, посилення лібералізації в рамках НАФТА відповідає національним інтересам кожної країни. Аналіз потенціалу полів геостратегічних інтересів США, Канади й Мексики також дає основу для прогнозу подальшого інтенсивного розвитку інтеграційних процесів в регіоні.
    Здобуті в роботі результати можуть бути використані: при проведенні аналізу інших регіональних інтеграційних угруповань; в процесі виявлення порівняльних переваг зовнішньоекономічного комплексу України з метою реалізації їх на ринках зарубіжних країн в цілому та на ринках країн-учасниць НАФТА зокрема, а також в процесі формування зовнішньоекономічної стратегії України в північноамериканському напрямку.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: «Мысль», 1983. 350 c.
    2. Алтухов В. Многомерный мир третьего тысячелетия.//МЭМО. 2000. - №7.
    3. Бэттлер М. Контуры мира в первой половине XXI века и чуть далее (теория).// МЭМО. 2002. - №1.
    4. Бжезинский З. Великая шахматная доска. М.:Международные отношения”, 1999. 254 с.
    5. Блауберг И.В. Проблема целостности и системный подход./ Э.Мирский и др. (сост., вступ.ст.). М.: Эдиториал УРСС, 1997. 448 с.
    6. Брагин М.Ю. Страны Латинской Америки и Карибского бассейна на мировом рынке капиталов. // Внешнеэкономический бюллетень. - 2000. - №11.
    7. 6. Будз М.Д., Постоловський Р.М., Троян С.С. Короткий довідник з комплексного країнознавства. - К., 2000. 120 с.
    8. Вертинская Т.С. Регионы в международных экономических отношениях. Минск, 2000. 189 с.
    9. Взаимосвязь между инвестиционными потоками и передачей технологии: Обзор основных вопросов. Женева: ООН, 1993. 29 с.
    10. Геєць В.М. Інтеграція через спеціалізацію. // Політика і час. 1996. - №4.
    11. Глобальні трансформації та стратегії розвитку. - К., 1998. 415 с.
    12. Гребенщиков Э.С. США-АСЕАН: новые испытания и грани сотрудничества.// США-Канада: ЭПК. 2002. - №4.
    13. Гречанінов В. Після розпаду біполярної системи.// Політика і час. 2002. - №1.
    14. Дергачов О. Міжнародне становище України.// Політична думка. 2000. №2.
    15. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. Л.: Видавничий центр ЛНУ ім.Івана Франка, 2000. 310с.
    16. Доклад о мировых инвестициях 2000 г.: тенденции и определяющие факторы: Обор/Конференція ООН по торгове и развитию (ЮНКТАД). Нью-Йорк; Женева: ООН, 2000. 80с.
    17. Економічна і соціальна географія світу: підручник для 10 класу серед.шк.// За ред.Б.П.Яценка/ 3-є перероблене видання. К.: АртЕк”, 1999.
    18. Емельянов С.В. Инновационный вектор стратегии национальной конкурентоспособности США.// США-Канада: ЭПК. 2002. - №1.
    19. Жирнов О.А. Панамериканская зона свободной торговли: реальность или иллюзия?: Аналитический обзор; РЕН. Институт научной информации по общественным наукам. М.:ИНИОН РАН, 2000. 59с.
    20. Загашвили В.С. Международная экономическая взаимозависимость (проблемы методологии). М., 1990.
    21. Зименков Р.И. Либерализация международной торговли: подход Вашингтона.// США-Канада: ЭПК. 1999. - №2.
    22. Иностранные инвестиции в современных условиях: статистика, опыт, проблемы/ Ю.В.Макогон, В.И.Ляшенко, Л.В.Кузнецова; Донецк, управление статистики. Преп.р.докл. Донецк, 1999. 38с.
    23. Исраелян Е.В. Кубинский узел канадо-американских разногласий.// США-Канада: ЭПК. - 1998. - №10.
    24. Карло Жан, Паоло Савона. Геоэкономика. М.: «Ad Marginem», 1997. 207с.
    25. Касымова Н.А. НАФТА: предпосылки создания и тенденции развития.// США:ЭПИ. - 2001. - №11.
    26. Киреев А. Международная экономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. М.: Международные отношения”, 1997. 415 с.
    27. Клочковский Л.Л. Латинская Америка в постиндустриальном мире. //Латинская Америка. - 2000. - №12.
    28. Колосов В.А. Политическая география. Проблемы и методы. - Л.: «Наука», 1988. 192с.
    29. Комкова Е.Г. Канада после 11 сентября 2001 г.// США-Канада:ЭПК. 2002. - №4.
    30. Кочетов Э.Г. Система международных хозяйственных связей: геоэкономическая модель.// США. 1996. - №5.
    31. Кременюк В.А. Взгляд вперед: задачи внешней политики администрации Буша.// США-Канада: ЭПК. 2001. - №2.
    32. Кривохижа В.В. США и МЕРКОСУР. США- Канада:ЭПК. - 2000. - №3.
    33. Кузнецова Г.В. Свободные экономические зоны: опыт Мексики.// Внешнеэкономический бюллетень. 2000. №6.
    34. Лавровская Т.В. Североамериканская интеграция. Экономические и политические аспекты. М.: «Наука», 1987. 271 с.
    35. Латинская Америка в мировой экономике. М.: Наука”, 1991. 221с.
    36. Линдерт П.Х. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1992. 520с.
    37. Липец Ю.Г., Пуляркин В.А., Шлихтер С.Б. География мирового хозяйства. М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1999. 400с.
    38. Мадіссон В.В., Шахов В.А. Політологія міжнародних відносин. - К.: Либідь”, 1997. 174с.
    39. Мацях М.М. Про проблеми співвідношення об’єкту досліджень політичної географії і геополітики.// Фундаментальні географічні дослідження. К., 1994.
    40. Міграційні процеси в сучасному світі: регіональний та національний виміри. Енциклопедія за ред.Ю.Римаренка. К.: Вид-тво Довіра”, 1998. 910с.
    41. Национальная экспортная стратегия США: государственная поддержка увеличивается// БИКИ. 1999. - №9.
    42. Немова Л.А. Глобализация: некоторые аспекты воздействия на экономику Канады.// США.-Канада:ЭПК. - 2000. - №5.
    43. Я.Олійник, А.Степаненко. Науковий статус геополітики.// Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб.наук.праць. Київ-Луцьк, 2000. Т.1. 417 с.
    44. Отношения ЕС с Мексикой.// БИКИ. - 1999. - №145.
    45. Паламарчук О.М. Теоретико-методологічні засади дослідження геополітичного положення країни.// Український географічний журнал. 1998. - №1.
    46. Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. К.: Вид-тво Україна”, 1997. 237 с.
    47. Північноамериканська інтеграція: досвід для України. Г.Н.Климко, В.О.Ананьїн, О.М.Васильєв та ін. К.: Міжнародна фінансова агенція, 1998. 184 с.
    48. Пістун М.Д. Завдання суспільної географії в контексті проблем регіонального розвитку України.// Український географічний журнал. 2003. - №2.
    49. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. К.: «Вища школа», 1996. 231с.
    50. Подготовка к созданию Зоны свободной торговли Америки. // БИКИ. - 2001. - №55.
    51. Поздняков Э.А. Геополитика. М.: Прогресс-культура, 1995. 96с.
    52. Попов В.В. Канада. Особенности промышленного развития. М.: «Наука», 1983. 323с.
    53. Пороховский А.А. США: экономические вызовы в новом столетии.// США-Канада: ЭПК. - 2000. - №9.
    54. Социально-экономическая география зарубежного мира/ Под ред.В.В.Вольского. М.: Крон-пресс, 1988. 591с.
    55. Стафійчук В.І. Геополітика: історія становлення та сучасний стан.// Український географічний журнал. 1999. - №3.
    56. Тибінка І., Ялова О. На принципах особливого партнерства. // Політика і час. 2000. - №11-12.
    57. Топчієв О.Г. Основи суспільної географії: Навч.пос. Одеса: Астропринт, 2001. 560 с.
    58. Туризм и устойчивое развитие. Доклад Генерального секретаря./ Комиссия по устойчивому развитию. Сессия (7, 1999). Нью-Йорк: ООН, 1999. 13с.
    59. Уайт Э., Фельдман С. Организационные формы передачи технологии развивающимся странам мелкими и средними предприятиями. ООН, 1982. VII, 73с.
    60. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть./ А.С.Філіпенко, В.С.Будкін, А.С.Гальчинський та ін. К.: Либідь”, 2002. 470с.
    61. Уткин А.И. Американская стратегия для 21 века. М.: Логос”, 2000. 271 с.
    62. Чувардинський О.Г. Європейський Союз: розвиток сучасних інтеграційних зв’язків економіки України. Монографія. К.: Науковий світ, 2002. 299 с.
    63. Шишков Ю.В. Интеграционные процессы на пороге XXI века. Почему не интегрируются страны СНГ. М., 2001. 478 с.
    64. Щербанин Ю.А., Рожков К.Л., Рыбалкин В.Е., Фишер Георг. Международные экономические отношения. Интеграция. М.: «Юнити», 1997. 122с.
    65. Abstracts of Statistic of Latin America 1998. Wash., 1998. 232р.
    66. Abstracts of Statistic of Latin America 2000. Wash., 2000. 304р.
    67. Abstracts of Statistic of the United States 1998. Wash., 1998. 277р.
    68. Abstracts of Statistic of the United States 1999. Wash., 1999. 242р.
    69. Balance of Payments Statistics Yearbook. V.1.: Country Tables. - IMF,2000. 1078р.
    70. Balassa B. Economic Integration Among Developing Countries. // Journal of Common Market Studies. 1998. - №4.
    71. Deutsch K. Analysis of International Relations. N.Y.: Scribner’s,1968. 304p.
    72. The Economist Intelligence Unit. Lnd, 2000. 168p.
    73. Etzioni A. Political Unification N.Y., 1968 698p.
    74. Handbook of Trade and Development Statistics. U.N.,2003. 205p.
    75. International Trade Statistics Yearbook. 2001. V.1. WTO. Geneva: WTO, 2002. 324p.
    76. Lorraine Eden. The emerging North American investment Regime. // Transnational corporations. Dec.1999. - №3.
    77. Meade G.E. The theory of Custom Unions. Amsterdam, 1955. 540 p.
    78. Michael M. Mortimore. Getting a lift: modernizing industry by way of Latin American integration schemes. The example of automobiles. // Transnational corporations. 1999. - №2.
    79. Myrdal A. Economic Theory of Underdeveloped Regions. Lnd., 1957. 372p.
    80. National Trade Data Bank and Economic Bulletin Board. N.Y., 2001. 245p.
    81. Parsons T. Social System and the Evolution of Action Theory. N.Y. Lnd., Collier-Macmillan, 1977. 459 p.
    82. Regional integration : economic and social aspects. Boston University Press, 1998. 412p.
    83. Statistical Yearbook. Forties issure. N.Y., 1995. 728p.
    84. Statistical Yearbook. Forty-fifth issure. N.Y., 2001. 633p.
    85. Ten Year Figures for Canada Mexico Trade.// Department of Foreign Affairs and International Trade. 1999. 27p.
    86. Tinbergen J. International Economic Integration. Amsterdam Brussels, 1954. 140p.
    87. Trade Policy Review. Canada. 1994. WTO. Geneva: WTO, 1995. 197p.
    88. Trade Policy Review. Canada. 1996. WTO. Geneva: WTO, 1997. 180p.
    89. Trade Policy Review. Canada. 1998. WTO. Geneva: WTO, 1999. 228p.
    90. Trade Policy Review. Canada. 2000. WTO. Geneva: WTO, 2001. 226p.
    91. Trade Policy Review. Mexico. 1994. /GATT. Geneva: GATT, 1995. 247p.
    92. Trade Policy Review. Mexico. 1997. WTO. Geneva: WTO, 1998. 231p.
    93. Trade Policy Review. Mexico. 1998. WTO. Geneva: WTO, 1999. 189p.
    94. Trade Policy Review. USA. 1993. WTO. Geneva: WTO, 1994. 372p.
    95. Trade Policy Review. USA. 1995. WTO. Geneva: WTO, 1996. 402p.
    96. Trade Policy Review. USA. 1999. WTO. Geneva: WTO, 1999. 398p.
    97. Trends in Europe and North America. - N.Y. and Geneva, 1999. 242p.
    98. UNCTAD Handbook of Statistics. N.Y. and Geneva, 2000. 435p.
    99. United States Mexico Border Statistics since 1900. L.A., 1993. 137p.
    100. The USA and Canada. Lnd.: Europa publ., 1993. 566p.
    101. Viner J. Studies in the theory of international trade. London. 1980. 650p.
    102. World Investment Directory. N.Y.: UN, 1993. 432p.
    103. World Investment Directory. N.Y. : UN, 1994. 448p.
    104. World Investment Report 2001. The Triad in Foreign Direct Investment. N.Y., 2001. 380p.
    105. World Investment Report 2001. Promoting Linkages. N.Y. and Geneva, 2001. 400p.
    106. World Investment Report 2001. Transnational Corporation and Export Competitiveness. - N.Y. and Geneva, 2002. 350p.
    107. Yearbook of Labor Statistics./ Bureau of labour and employment statistics. Manila, 2000. 420p.
  • Стоимость доставки:
  • 50.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины