ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ
| Бесплатное скачивание авторефератов |
| СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
| Авторские отчисления 70% |
| Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
| Акция - новый год вместе! |
ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ
Каталог / ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ / Экономическая, социальная и политическая география
- Название:
- ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОБІЗНЕСУ РЕҐІОНУ (НА МАТЕРІАЛАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
- Альтернативное название:
- ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ АГРОБИЗНЕСА регионов (НА материалах Львовской области)
- Кол-во страниц:
- 246
- ВУЗ:
- ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
- Год защиты:
- 2005
- Краткое описание:
- Львівський національний університет імені Івана Франка
На правах рукопису
Ранця Ігор Іванович
УДК 911.3:33(477.83)
ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОБІЗНЕСУ РЕҐІОНУ
(НА МАТЕРІАЛАХ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)
11.00.02. економічна і соціальна географія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Науковий керівник
Шаблій Олег Іванович,
доктор географічних наук, професор
Львів 2005
ЗМІСТ
Вступ
5
Розділ 1.
Науково-методичні засади дослідження територіальної організації агробізнесу реґіону
10
1.1.
Агробізнес як нова категорія суспільно-географічної науки
10
1.2.
Територіальна організація агробізнесу як предмет його суспільно-географічного дослідження
29
1.3.
Методичні основи суспільно-географічного дослідження агробізнесу
38
Висновки до першого розділу
45
Розділ 2.
Чинники розвитку і територіальної організації агробізнесової діяльності у Львівській області
46
2.1.
Категорія чинників агробізнесової діяльності
46
2.2.
Споживчий чинник та особливості попиту на продукцію агробізнесу
49
2.3.
Працересурсний потенціал і підприємницька активність населення
51
2.4.
Екістичний чинник і місцеве самоврядування
55
2.5.
Природно-географічні чинники. Сільськогосподарське землеволодіння та землекористування. Земельна реформа
58
2.6.
Аграрний капітал і чинник фондового потенціалу. Рівень господарського розвитку реґіону та його інвестиційна привабливість
71
2.7.
Агрогеографічне положення. Потенціал транскордонного співробітництва
75
2.8.
Інфраструктурний чинник агробізнесової діяльності
76
Висновки до другого розділу
81
Розділ 3.
Територіальна організація окремих видів агробізнесової діяльності у Львівській області
83
3.1.
Загальні тенденції в агропромисловому комплексі реґіону на сучасному етапі його ринкової трансформації
83
3.2.
Перспективи становлення четвертинної та третинної агробізнесової діяльності (агросерсісу) в реґіоні
85
3.3.
Вторинна діяльність в агробізнесі реґіону: промислова переробка продукції первинного сектора та виробництво устаткування
93
3.4.
Первинна агробізнесова діяльність: сільськогосподарське виробництво
102
3.4.1. Загальний аналітичний огляд особливостей сільського господарства в період формування агробізнесу
3.4.2. Порівняльний аналіз територіальних особливостей організації бізнесу сільськогосподарських підприємств, фермерів і домашніх господарств
102
113
Висновки до третього розділу
129
Розділ 4.
Територіальна організація агробізнесових субрайонів Львівського обласного реґіону
131
4.1.
Обґрунтування агробізнесової реґіоналізації
131
4.2.
Північно-Східний агробізнесовий субрайон
136
4.3.
Центральний агробізнесовий субрайон
142
4.4.
Центрально-Західний агробізнесовий субрайон
145
4.5.
Південний агробізнесовий субрайон
152
4.6.
Перспективи територіальної організації агробізнесу в контексті реґіональної аграрної політики та агробізнесових кластерів
154
Висновки до четвертого розділу
160
Висновки
163
Список використаних джерел
167
Додатки
184
ВСТУП
Актуальність теми. В Україні триває ринкова трансформація аграрного сектора національної економіки, результатом чого має стати принципово нова система аграрного господарювання, орієнтована на приватну власність, прибуток, широко розгорнену конкуренцію і ринкове цінотворення, що в англомовній науці окреслюється терміном агробізнес” і відповідною науковою концепцією. Управління процесом трансформації АПК в агробізнес потребує глибокого і різнобічного наукового забезпечення, зокрема, суспільно-географічного вивчення на різних територіальних рівнях від локального та реґіонального до національного та глобального.
Суспільно-географічна наука має широкий спектр засобів, що можуть сприяти вирішенню багатьох проблемних питань, які виникають при дослідженні процесу зародження бізнесу в аграрній сфері, для якої характерна недосконала територіальна організація, сформована в період командно-планової економіки; дають змогу полегшувати вирішення багатьох суперечностей глибинного характеру, що були успадковані від колгоспної системи і нині долаються в процесі становлення ринкових відносин.
Дослідженню цих проблем і процесу формування агробізнесу як нової економічної дійсності в АПК присвячені праці таких вітчизняних економістів-аграрників, як Ю.Губені, І.Михасюк (Львів), В.Семенов (Одеса), Р.Слав’юк (Луцьк), В.Мартьянова (Харків), П.Саблук, Й.Малік (Київ), Б. Гладич (Тернопіль) тощо.
З-поміж економіко-географів вивчення аграрної сфери, агропромислового комплексування та різних аспектів розвитку аграрного підприємництва стосуються наукові дослідження багатьох учених Києва, Львова, Тернополя, Чернівців та інших центрів географічної науки. У їхніх наукових пошуках розвиток ідеї комплексу в аграрному і промисловому секторах економіки розгорнувся в окрему наукову концепцію, а далі у працях київських (М.Паламарчук, М.Пістун, Г.Балабанов, В.Нагірна, Р.Язиніна) та львівських (А.Ващенко, Ф.Заставний, О.Шаблій) географів у теорію. В руслі цих теоретичних засад виконувалися аграрно-географічні дослідження різних реґіонів України такими вченими, як М.Білик, М.Влах, В.Грицку, Л.Заєць, О.Заставецька, М.Книш, Л.Коротун, Л.Мармуль, З.Пушкар, І.Пушкар, В.Руденко, П.Сухий тощо.
Однак, з переходом економіки України до ринкових умов господарювання, що супроводжується глибокою системною кризою в аграрному секторі, теорія АПК виявилася не зовсім пристосованою адекватно відобразити економічні процеси, що виникли внаслідок зародження нових економічних відносин. Тому і постала проблема дослідити суспільно-географічні аспекти виникнення, розвитку і територіальної організації агробізнесу в реґіональних (зокрема йобласних) АПК на етапі їх ринкової трансформації. Спробу такого дослідження зроблено в цій дисертаційній роботі. Праці вище перелічених економістів та географів становлять її теоретичну базу; методологічна основа фундаментальні наукові надбання львівської університетської та київської (Університет, Інститут географії) наукових шкіл суспільної географії.
Незважаючи на значні теоретичні та прикладні здобутки у дослідженні АПК, вивчення агробізнесу як нової системи економічних відносин поки-що значною мірою перебуває поза сферою наукових інтересів суспільної географії, нез’ясована географічна суть зазначених явищ. Усе це і визначило вибір теми дисертаційного дослідження, його мети та завдань. Водночас виникла потреба звернутися до праць закордонних учених, зокрема таких, як А.Władyka, К.Gorłacz, S.Grykień, S.Sokołowska (Польща); J.Tarrant, W.Seitz (США), M.Porter (Німеччина), J.Pallot (Велика Британія); С.Малахов, В.Сидоров, Т.Худякова (Роcійська Федерація) та ін.
Конкретною географічною дійсністю, на матеріалах якої виконувалась дисертація, є Львівська область як особливий у багатьох відношеннях обласний реґіон України, що попри низку специфічних рис має чимало спільного з іншими областями.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до держбюджетної теми 0103U0001081Економіко-, соціально- та еколого-географічні проблеми західноукраїнського прикордоння” кафедри економічної і соціальної географії географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Мета і завдання дослідження. Мету дисертаційного дослідження становив суспільно-географічний аналіз агробізнесу як нового економічного явища, що почало формуватися у Львівській області в процесі ринкової трансформації реґіонального АПК. Для виконання цієї мети поставлено такі завдання:
довести потребу використання у вітчизняній суспільно-географічній науці категорії агробізнесу поряд із добре розвиненою та усталеною категорією АПК;
розкрити географічну сутність агробізнесу, запропонувати методичні основи його дослідження в суспільній географії;
з’ясувати чинники агробізнесової діяльності та розкрити їхню дію в умовах ринкової перебудови аграрного сектора господарства одного із реґіонів України;
проаналізувати компонентну структуру агробізнесу на прикладі досліджуваного реґіону в період формування ринкових відносин в реґіональному АПК
дослідити особливості формування територіальної організації агробізнесу в Львівській області та розробити відповідні картографічні моделі.
Об’єкт дослідження. Об’єктом дисертаційного дослідження є агробізнес як система диверсифікованих та прибутково-орієнтованих видів економічної діяльності в аграрному секторі, що почала формуватися в процесі становлення ринкових відносин у національній економіці України. Особливістю цього об’єкта є те, що досліджуємо його на етапі зародження в одному із обласних реґіонів України.
Предмет дослідження. Предмет дослідження територіальна організація агробізнесу, яка є складним, динамічним і багаторівневим взаємопроникненням різних його структур (компонентної, територіальної та функціональної) і проявляється у конкретних територіальних утвореннях, таких як реґіони, територіальні осередки агробізнесової діяльності (пункти, центри, вузли) тощо. Ці утворення є конкретними об’єктами дослідження. Предметом дослідження є також чинники агробізнесової діяльності.
Методи дослідження. Методичну основу дисертаційного дослідження становив системний підхід та низка конкретних методів. Перевагу надавали картографічним, математичним і статистичним методам. З-поміж математичних ми широко застосували математичну логіку для дослідження поняттєво-термінологічних систем, багатовимірний (кластерний) аналіз для вивчення спеціалізації та передумов агробізнесової діяльності, просторову регресію для виявлення територіальних закономірностей в агробізнесі досліджуваного реґіону тощо. В роботі застосовано деякі методичні аспекти окремих суспільно-географічних теорій і концепцій, зокрема територіально-виробничих та міжгалузевих комплексів, районування, територіальних систем розселення, кластерів тощо.
Наукова новизна одержаних результатів:
теоретично обґрунтовано поняття агробізнесу, яке відображає нові соціально-економічні процеси і явища, що почали зароджуватися в аграрній сфері України із становленням ринкових відносин;
розвинуто ключову категорію суспільної географії категорію геопросторової організації суспільства на прикладі її часткового поняття поняття територіальної організації агробізнесу;
виконано районування агробізнесу обласного реґіону, виділено територіальні осередки (центри, вузли, ядра) агробізнесової діяльності, що зароджуються;
застосовано до вивчення територіальної організації агробізнесу концепцію кластерів;
створено оригінальні картографічні моделі агробізнесу обласного реґіону.
Ця робота є першим в українській суспільно-географічній науці дисертаційним дослідженням агробізнесу.
Практичне значення одержаних результатів:
прикладні та прогностичні висновки і рекомендації стосовно територіальної організації агробізнесу можна використовувати в процесі здійснення реґіональної аграрної політики у Львівській області;
низку аналітичних та синтетичних карт агробізнесової діяльності, а також комплексну карту перспективної територіальної організації агробізнесу Львівської області можна застосовувати у науково-конструктивних розробках, що стосуються територіального планування і управління аграрним сектором реґіону;
нові поняття, визначення яких запропоновано в дисертації в межах єдиної поняттєво-термінологічної системи, що розгортається з категорії агробізнесу, можна використати для вдосконалення і оновлення суспільно-географічної термінології;
теоретичні наукові положення, що стосуються агробізнесу та АПК періоду ринкової трансформації, можна застосовувати при викладанні низки навчальних дисциплін на географічних та економічних факультетах вищих навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача. Представлені в дисертації висновки та результати досліджень здобувач отримав особисто в процесі чотирирічних наукових пошуків. У роботі використано статистичну та іншу інформацією низки львівських обласних головних управлінь, інших джерел; а також деякі результати досліджень вітчизняних і закордонних учених, на що зроблено відповідні посилання в тексті роботи. До дисертації частково увійшла стаття Problemy reformowania rolnictwa w obwodie Lwowskim”, виконана у співавторстві з О. І. Шаблієм та С. І. Пенюком , в якій здобувач дав аналіз процесу становлення підприємництва у сільському господарстві Львівської області, що становить 33% обсягу цієї публікації.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Головні положення дисертаційного дослідження апробовані на міжнародних і загальнодержавних наукових та науково-практичних конференціях Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2001); Реґіональні особливості розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення” (Київ, 2002); Історія міст і сіл Великої Волині в контексті реґіональних досліджень” (Житомир, 2002); Гори і люди (у контексті сталого розвитку)” (Рахів, 2002); Региональные проблемы социально-экономической географии” (Мінськ, 2002); Реґіон2003: Стратегія оптимального розвитку” (Харків, 2003); Географічна освіта і наука в Україні” (Київ, 2003), Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки” (Львів, 2003), Молоді вчені географічній науці (Київ, 2004)”, Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004); Проблеми безперервної географічної освіти та картографії” (Харків, 2004); а також на звітних конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 20012004), Літньої школи Modern Approaches to Loсal and Regional Development” при Варшавському університеті (ВаршаваКиїв, 2002); наукових семінарах Współczesne problemy społeczne polskiej wsi” (Слупськ, 2002), ІІВсеукраїнському семінарі до 125-річчя з дня народження С.Рудницького (Тернопіль, 2002), наукових семінарах кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету ім. І.Франка (Львів, 20012004).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження подано у 18 наукових публікаціях (з яких 2 закордонні, в тому числі 1 у співавторстві); а саме: у 9 статтях (з яких 7 у фахових виданнях переліку ВАКу України), 9 тезах та матеріалах конференцій. Загальний обсяг опублікованих за темою дисертації наукових праць, що належать здобувачеві особисто, 4,8 друкованого аркуша.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі виконано суспільно-географічне дослідження нової системи економічної діяльності в аграрному секторі економіки агробізнесу, який почав формуватися в Україні у процесі ринкових реформ. На підставі проведених на прикладі Львівської області досліджень одержано такі висновки та результати.
1. Дослідження агробізнесу становить один із аспектів вивчення агропромислового комплексу реґіону в умовах зародження в ньому конкуруючих між собою на аграрному ринку видів прибуткової економічної діяльності. Категорія агробізнесу є новою для національної суспільно-географічної науки, що зумовлює необхідність розв’язання низки науково-теоретичних, прикладних та методичних проблем, які виникають у процесі дослідження агробізнесу.
2. Агробізнес доцільно розглядати в діяльнісному аспекті, тобто як сукупність взаємопов’язаних і прибутково орієнтованих видів діяльності в широко трактованій аграрній сфері, охоплюючи виробництво сільськогосподарської сировини (первинна діяльність), її переробку та виготовлення засобів виробництва (вторинна діяльність), обслуговування (третинна діяльність) та інформаційне забезпечення (четвертинна діяльність). Агробізнес виникає внаслідок інтеґраційних процесів, що відбуваються в аграрній сфері економіки реґіону під впливом її ринкової трансформації, та внаслідок інтеґраційних процесів, що вже відбулися у процесі розвитку АПК.
3. Агробізнес не тотожний АПК. Обидва поняття відображають економічні процеси в аграрній сфері з двох різних аспектів. АПК категорія, що функціонує в рамках концепції міжгалузевих комплексів, головним у якій є взаємозв’язаність різних галузей господарства, комплексність. Агробізнес це поняття, яке стосується головно ринкової економіки, приватної власності, спрямованості на економічну вигоду (прибуток), що пов’язано з ініціативністю та ризиком. Отже, вивчаючи АПК, розглядаємо аграрну сферу передусім з позиції міжгалузевих зв’язків і комплексності на рівні національного господарства; а вивчаючи агробізнес, розглядаємо її крізь призму різноманітної диверсифікованої прибуткової діяльності, об’єднуваної розгалуженою інфраструктурою та аграрним сервісом на реґіональному чи локальному рівні.
4. Використання категорії агробізнесу, як і будь-якої іншої категорії, що тільки запроваджується в науковий обіг, можливе за наявності розробленої поняттєво-термінологічної системи. Таку поняттєво-термінологічну систему стосовно агробізнесу пропонуємо в цій роботі. Вона охоплює чотири блоки: середовище агробізнесу (сюди належить категорія аграрного ринку), склад агробізнесу, структура агробізнесу, територіальна організація агробізнесу. В цьому контексті ми запропонували низку нових понять, утворених шляхом наповнення новим змістом старих категорій, наприклад, агробізнесовий район, територіальний осередок агробізнесової діяльності, агробізнесова інфраструктура, аграрний фондовий потенціал, агробізнесовий кластер; зробили спробу розкрити географічну суть загальноекономічних понять і категорій, пов’язаних з агробізнесом (агроменеджмент, агромаркетинґ, агрологістика).
5. Предметом суспільно-географічного дослідження агробізнесу є його територіальна організація як часове функціонування та територіальне накладання різноманітних структур агробізнесу (компонентної, територіальної, функціональної). Результатом цього є наявність конкретних форм територіальної організації (територіальних агробізнесових поєднань). Ми теоретично обґрунтували та зробили спробу простежити на прикладі Львівської області такі форми територіальної організації агробізнесу, як територіальні осередки агробізнесової діяльності (агробізнесові пункти, центри, вузли, ядра) та агробізнесові реґіони (зони, райони).
6. Важливим результатом кожного географічного дослідження є проведення районування. В нашому випадку виникає необхідність розробки конкретних принципів і критеріїв такого нового різновиду галузевого районування, як агробізнесове. У дисертації зроблено таку спробу шляхом актуалізації загальних принципів районування конкретними особливостями аграрного сектора. Загалом агробізнесове районування має враховувати природно-географічне середовище функціонування агробізнесу, людину як споживача і виробника, роль приватного сектора в агробізнесі, особливості й географічну структуру аграрного ринку, інвестиційну привабливість реґіону, спеціалізацію агробізнесу, а також мати перспективи використання в практиці реґіональної політики. В такий спосіб та із застосуванням методів багатовимірного аналізу вперше здійснено агробізнесове районування обласного реґіону (на прикладі Львівської області). В основі кожного із чотирьох виділених агробізнесових районів ми простежити опорний каркас територіальної організації мережу центрів, вузлів, ядер агробізнесової діяльності.
7. Дослідження агробізнесу виявили, що в суспільно-географічній науці до визначення багатьох здавалось би усталених понять і категорій слід підходити з нових позицій, що і зроблено в цій роботі. Зокрема, це стосується категорії спеціалізації, яка в ринкових умовах пов’язана передусім із товарністю, тобто надходженням продукції чи послуг на ринок. Однак часто необхідної для цього інформації немає або вона становить комерційну таємницю, що потребує створення опосередкованих методик збору інформації та оцінки географічної структури ринку і визначення спеціалізації реґіону на різних територіальних рівнях.
8. Дослідження чинників агробізнесової діяльності виявили, що в сучасних умовах важливу роль починають відігравати такі донедавна нетрадиційні чинники, як місцеве самоврядування, підприємницька активність населення, інвестиційна привабливість реґіону, ринкова інфраструктура тощо. Водночас традиційні (природні ресурси, трудові ресурси, матеріально-технічна база) суттєво змінюють свою роль; виявляються їхні нові особливості. Найважливішим чинником агробізнесової діяльності є людський чинник; вирішального значення набуває система землеволодіння та землекористування, що трансформується у процесі земельної реформи. Однак територіальна організація агробізнесу значною мірою визначається територіальною організацією АПК, сформованою на попередніх етапах розвитку аграрної сфери реґіону.
9. Вивчення особливостей територіальної організації окремих складових агробізнесової діяльності, а також різних організаційно-правових форм бізнесу в аграрній сфері виявило, що для різних суб’єктів агробізнесу характерні, по-перше, принципово різні пріоритети участі на аграрному ринку, по-друге, відмінні територіальні аспекти організації діяльності. Зокрема, основу діяльності сільськогосподарських підприємств Львівської області становить зерновий та буряківничий бізнес. Подібну спеціалізацію має фермерський сектор, однак у ньому більше значення має овочівництво та тваринництво. Аграрні домогосподарства є головними виробниками усіх видів продовольчої продукції, а тваринницька складова є не менш важливою у їх спеціалізації, як і рослинницька. Однак гіпертрофоване зростання сільськогосподарської діяльності населення, що наявне в реґіоні, не є ознакою розвитку сучасного агробізнесу, оскільки здійснюється в екстенсивний спосіб. Якщо для територіальної організації сільськогосподарської діяльності населення характерна кореляція зі щільністю населення, для сільськогосподарських підприємств важливими є зональні чинники, то фермерські господарства формують чітко виражені територіальні осередки (полюси) їхньої активності.
10. Важливим чинником для повноцінного розвитку агробізнесу є вдало продумана реґіональна аграрна політика. В умовах Львівського обласного реґіону вона повинна бути спрямована на пріоритетний розвиток харчової промисловості, що є джерелом попиту на продукцію сільського господарства і здатна активізувати підприємницьке середовище в ньому, а також на формування сучасного аграрного сервісу й інфраструктури. Слід відшукати оптимальне поєднання державного управління з процесами внутрішньої ринкової саморегуляції територіальних агробізнесових систем. Цього можна досягнути, сприяючи розвитку агробізнесових кластерів територіальних поєднань суб’єктів агробізнесу, в яких вдало поєднується співпраця та конкуренція, чим заохочується вибір спеціалізації в такий спосіб, щоб не створювати критичної конкуренційної загрози для фірм, що формують кластер; створюються можливості співпраці у сфері спільного використання складських приміщень, транспортних засобів чи переробних потужностей; забезпечується спрощений безперешкодний обіг ідей, інформації, технологій та кваліфікованих фахівців у межах кластеру; долається мінімальний поріг ефективності, що дає змогу підвищувати інвестиційну привабливість тощо.
Дисертаційне дослідження виконано із застосуванням математичних і картографічних методів на надійній інформаційній базі та на основі теоретико-методологічних позицій львівської та київської суспільно-географічних наукових шкіл. Це дає підстави стверджувати, що одержані результати є достовірними та належним чином обґрунтованими з погляду суспільно-географічної науки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аграрна реформа в Україні. Внесок церкви: Матеріали конф. Львів: Свічадо, 1999. 72 с.
2. Аграрна реформа на Львівщині: Документи і матеріали (19901994) / За ред. М.Гладія. Львів: Каменяр, 1994. 160 с.
3. Аграрная экономика / Под. ред. М. Н. Малышева: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. С.Пб.: Лань, 2002. 688 с.
4. Агробізнес в овочепродуктовому підкомплексі України / П. М. Макаренко, В.І.Криворучко, І.Г. Кириленко, М. Х. Корецький К.: Нива, 1997. 138 с.
5. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформ.-аналіт. зб. / Гол. ред. П. Т. Саблук. Вип. 5. К.: Ін-т аграр. економіки, 2002. 646 с.
6. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
7. Балабанов Г. В. Агропромислові комплекси: територіальний системно-структурний аналіз (на матеріалах України): Автореф. дис. д-ра геогр. наук: 11.00.02 / Ін-т географії НАН України К., 1992. 43 с.
8. Балабанов Г. В. Продовольчий ринок України та суть геомаркетингового підходу до його дослідження // Укр. геогр. журн. 1998. № 4. С. 813.
9. Балабанов Г. В., Кобзєв О. М., Семенченко Г. В. Трансформація структури сільськогосподарського виробництва України: Реґіональний аспект / Проект аграрної політики в Україні Університету штату Айова. К.: б.в., 2000. 29 с.
10. Балян А. В. Наукове узагальнення зарубіжного досвіду в сільському господарстві. К.: Нічлава, 2000. 222 с.
11. Березівський П. С. Приватний сектор у виробництві продукції скотарства на Львівщині // Економіка АПК. 2001. №3. С.103106.
12. Бідзюра І. П., Збарський В. К., Ільчук М. М. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навч. посіб. К.: б. в., 2001. 314 с.
13. Богіра М. С. Соціально-економічні передумови розвитку землеробства за ринкових умов (на прикладі Західного Полісся Львівської області): Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.02 / Львів. держ. аграр. ун-т. Львів, 2002. 19 с.
14. Боднар О. С. Формування, тенденції та особливості функціонування територіального аграрного ринку: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.02 / Харк. держ. аграр. ун-т. Х., 2002. 20 с.
15. Бойко В. М., Вашків П. Г. Бізнес: Словник-довідник. К.: Україна, 1995. 160 с.
16. Брезвін А. І. Економічні методи регулювання промислової переробки сільськогосподарської продукції: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.02 / Ін-т аграр. економіки К., 2001. 24 с.
17. Бунге В. Теоретическая география / Пер с англ. М.: Прогресс, 1967. 280 с.
18. Вирабов С. А. Карманный словарь молодого предпринимателя. Донецк: Донеччина, 1997. 192 с.
19. Влах М. Реґіональна агрогеографія: науково-теоретичні і методичні підходи // Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки: Матеріали міжнар. конф. Львів, 2003. С. 168169.
20. Влах М. Р. Проблемы совершенствования производственно-экономических связей АПК Закарпатской области: Дис. канд. геогр. наук: 11.00.02. К., 1990. 223 с.
21. Влах М. Р. Функціонально-територіальна структура агропромислових зв’язків реґіону // Проблеми соціально-економічної географії Західного реґіону України: Темат. зб. наук. пр. К.: ІСДОУ, 1993. С. 149158.
22. Гачек Т. С. Розвиток і ефективність малого бізнесу в АПК Львівської області: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.02 / Львів. держ. аграр. ун-т. Львів, 1999. 19 с.
23. Гладич Б.Б. Аграрний ринок: Підручник. Тернопіль: Терноп. акад. нар. госп., 2002. 254 с.
24. Гладич Б. Б., Данильченко М. Г., Стельмащук А. М. Аграрний сервіс. Організаційно-технічний аспект. Тернопіль: Економічна думка, 2001. 224 с.
25. Гнатишин В. Т., Кашуба Ю. Г. Перспективи раціонального використання земельних угідь на Львівщині // Економіка АПК. 2002. №2. С. 2932.
26. Грицевич В.С. Відтворювальний потенціал трудових ресурсів реґіону (математико-географічний аналіз на матеріалах Львівської облаcті): Дис. канд. геогр. наук: 11.00.02. Львів, 2000. 157 с.
27. Грицевич В. С. Багатовимірна таксономізація в суспільно-географічних дослідженнях // Наук. зап. Терноп. пед. ун-ту. Сер. геогр. 2001. №1. С. 6467.
28. Губені Ю.Е. Основи підприємництва і агробізнесу: Навч. посіб. Львів: Укр. технології, 2002. 256 с.
29. Губський Б. В. Аграрний ринок. К.: Нора-прінт, 1998. 183 с.
30. Ґеоґрафія українських і сумежних земель / За ред. В. Кубійовича. Краків: Укр. вид-во, 1943. 520 с.
31. Дейнеко Л. В. Розвиток харчової промисловості України в умовах ринкових перетворень. К.: Знання, 1999. 331 с.
32. Дермененко В. Сільськогосподарські інформаційно-консультаційно-освітні служби. К.: Ін-т аграр. економіки, 2001. 452 с.
33. Дзенис З.Е. Методология и методика социально-географических исследований. Рига: Зинатне, 1980. 262 с.
34. Доценко Л.В. Організаційно-економічні засади функціонування дорадчих закладів з обслуговування сільськогосподарських підприємств: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Миколаїв. держ. аграр. ун-т. Миколаїв, 2004. 20 с.
35. Економіка та організація підприємств по переробці сільськогосподарської сировини: Навч. посіб. / За ред. С.Л. Дусановського, Б.Б. Гладича. Тернопіль: Екон. думка, 2000. 248 с.
36. Економічна енциклопедія / Відп. ред. С. В.Мочерний: У 3-х т. К.: Академія, 2000.
37. Економічний словник-довідник / За ред. С.В.Мочерного. К.: Феміна, 1995. 378 с.
38. Енциклопедія економіста, бізнесмена, менеджера / Гол. ред. Р.С.Дяків. К.: Міжнар. екон. фундація, 2000. 704 с.
39. Жуков В.Т., Сербенюк С.Н., Тикунов В.С. Математико-картографическое моделирование в географии. М.: Мысль, 1990. 224 с.
40. Жупанський Я.І. Виробничо-територіальні комплекси та їх картографування. Львів: Вища шк., 1975. 146 с.
41. Заставецька О.В. Комплексний економічний і соціальний розвиток території: Теоретичні і методичні основи дослідження. Тернопіль: б. в., 1997. 235 с.
42. Заставний Ф. Д. ГеографіяУкраїни: У 2 кн.: Навч. посібник. Львів: Світ, 1994. 472 c.
43. Заставний Ф. Д. Депресивні регіони, поселення й галузі економіки України: Проблеми, оцінки, прогнози // Географія та основи економіки в школі. 2004. №5. С. 3538. №6. С. 24 29.
44. Заставный Ф.Д. Проблемы размещения промышленности и формирования индустриальных комплексов в СССР: Факторные исследования. Львов: Изд-во Львов. ун-та, 1973. 160с.
45. Золовский А.Л., Козаченко Т.И. Картографическое обеспечение исследования агропромышленных комплексов. К.: Наук. думка, 1984. 148 с.
46. Изард У. Методы регионального анализа: Введение в науку о регионах / Сокр. пер. с англ. М.: Прогресс, 1966. 659 с.
47. Кавецький І.Й. Український ринок продовольства: проблема імпорту // Укр. геогр. журн. 2001. № 1. С. 916.
48. Ільчук М.М., Іщенко Т.Д., Збарський В.К. та ін. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навч. посіб. К.: Вища шк., 2002. 400 с.
49. Калачевська Л.І. Удосконалення організаційно-економічного механізму інформаційно-консультаційного забезпечення в інфраструктурі аграрного бізнесу (на матеріалах Сумської області): Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.07.02 / Харків. держ. аграр. ун-т. Х., 2002. 20 с.
50. Касл Э., Бекер М., Нелсон Л. Эффективное фермерское хозяйствование / Пер. с англ. М.: Агропромиздат, 1991. 495 с.
51. Киселёв А. П. Теория и практика современного бизнеса. К.: Лібра, 1995. 368 с.
52. Класифікація видів економічної діяльності: Державний класифікатор України // Інформ. бюл. Міністерства статистики України. 1997. № 45. С. 5101.
53. Книш М. М. Основні напрямки вдосконалення структури сільського господарства Львівської області // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1997. Вип. 20. С. 6870.
54. Книш М. М. Особливості формування аграрно-ресурсного потенціалу Львівської області // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. геогр. 1994. Вип.19. С. 175178.
55. Книш М. М. Проблеми розвитку сільського господарства Львівської області в сучасних умовах // Економіко-, соціально- і еколого-географічні проблеми західно-українського прикордоння: Темат. зб. наук. пр. Львів: Ред.-вид. відділ Львів. ун-ту, 1997. С. 115122.
56. Кныш М. М. Функционально-территориальная структура АПК Львовской области: Дис. канд. геогр. наук: 11.00.02. К., 1991. 255 с.
57. Колодійчук В. А. Ефективність переробки зерна в АПК Львівської області: Автореф. Дис. ... канд. екон. наук: 08.07.02 / Львів. держ. аграр. ун-т. Львів, 1999. 19 с.
58. Лазоренко В.О. та ін. Основні тенденції розвитку агробізнесу в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. 2003. №1. С. 9095.
59. Липчук В. В. Селянські (фермерські) господарства: оцінка проблем і перспектив розвитку. Львів: Вільна Україна, 1997. 155 с.
60. Львівська аграрна палата / За ред. М. Гладія. Львів: Центр приватизації та аграр. реформи, 1998.
61. Маергойз И.М. Методика мелкомасштабных экономико-географических исследований. М.: Из-во Моск. ун-та, 1981. 137с.
62. Маергойз И. М. Территориальная структура хозяйства: Сб. работ. Новосибирск: Наука, 1986. 304с.
63. Майєр Дж., Раух Дж., Філіпенко А.С. Основні проблеми економічного розвитку / Пер. з англ. К.: Либідь, 2003. 684 с.
64. Мальський М. З. Територіальні господарські системи: Еколого-економічні особливості розвитку. Львів: Світ, 1994. 222 с.
65. Мармуль Л. О. Ефективність функціонування регіональних агропромислових комплексів в умовах ринкової економіки. К.: б. в., 1993. 244 с.
66. Мересте У. И., Ныммык С. Я. Современная география: Вопросы теории. М.: Мысль, 1984. 296с.
67. Месель-Веселяк В. Я., Федоров М. М. Удосконалення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення // Економіка АПК. 2002. №8. С. 1213.
68. Михасюк І., Герасимчук А. Аграрний сектор АПК: Проблеми і шляхи вирішення. Львів: Львів. ун-т, 2001. 230 с.
69. Михасюк І., Косович Б. Регулювання земельних відносин. Львів: Львів. ун-т, 2002. 264 с.
70. Міжнародний агробізнес: Навч. посіб. / За ред. І. Ю. Сіваченка. К.: ЦУЛ, 2003. 208 с.
71. Модели в географии: Сб. ст. / Под. ред. Р. Чорли, П. Хаггета: Сокр. пер. с англ. М.: Прогресс, 1971. 384 с.
72. Моделирование территориально-промышленных комплексов (методология, теория и метод) / Под. ред. А. Т. Ващенко. Львов: Вища шк., 1981. 135 с.
73. Мостовий Г. І. Агробізнес: державне регулювання Х.: Основа, 2002. 299 с.
74. Нагірна В. П. АПК України важливий об’єкт досліджень академічної географічної науки (суть, ретроспектива, стратегічні напрямки) // Історія української географії. 2002. №5. С. 7277.
75. Нагірна В. П. Тваринницько-промисловий комплекс України (територіальна організація і природокористування). К.: Наук. думка, 1995. 150 с.
76. Нагірна В. Суспільно-географічні засади підвищення конкурентоспроможності реґіональних АПК (на матеріалах України) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Вип.XV. Луцьк: Вежа, 2000. С.375380.
77. Наука и искусство географии: Спектр взглядов учёных СССР и США / Сост. и ред. В. В. Анненкова и Дж. Д. Демко. М.: Прогресс, 1989. 200 с.
78. Нефёдова А.М., Пэллот Дж. Индивидуальные хозяйства как объект географического изучения // Изв. Рос акад. наук. Сер. геогр. 2002. №3. С. 4961.
79. Організація агробізнесу та підприємництва: Навч. посіб. / За ред. В. П.Мартьянова. Ч.1. Х.: Харк. держ. аграр. ун-т, 1998. 180 с.
80. Основи аграрного підприємництва / За ред. М. Й. Маліка. К.: Ін-т аграр. економіки, 2000. 581 с.
81. Основи економічної теорії / За ред. В. О. Білика. К.: AkademРress, 1994.
82. Основи підприємницької діяльності та агробізнесу: Навч. посіб. / За ред. І.М.Брюховецького. Суми: Козацький вал, 2001. 473 с.
83. Основні показники роботи с/г підприємств Львівської області за 2002р.: Стат. зб. Львів: Львів. обл. упр. статистики, 2003. 40 с.
84. Павленчик Н. Ф. Кооперація в агробізнесі Львівської області: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.07.02 / Державний агроеколог. ун-т. Житомир, 2003. 20 с.
85. Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. К.: Знання, 1998. 416 с.
86. Панченко П. П., Шмарук В. А. Аграрна історія України: Підручник. 2-ге вид., випр. і доп. К.: Знання, 2000. 342 с.
87. Пархомець М. К. Організаційно-економічні основи формування та ефективного функціонування молокопродуктового підкомплексу: Автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.07.02 / Терноп. акад. нар госп. Тернопіль, 2004. 32 с.
88. Пархуць Б. І. Відтворення і охорона агроландшафтів Львівської області. К.: Ін-т землеустрою, 2000. 120 с.
89. Пенюк С. І. Суспільно-географічні аспекти розвитку сільського господарства по
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн
