СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕТНІЧНОЇ СТРУКТУРИ НАСЕЛЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ) : Общественно-географические аспекты ТРАНСФОРМАЦИИ ЭТНИЧЕСКОЙ СТРУКТУРЫ НАСЕЛЕНИЯ (НА примере Закарпатской области)

Краткое описание

Національна академія наук україни
інститут географії

На правах рукопису

Шабашова Людмила Юріївна

УДК 911.3:323.11(477.87)

Суспільно-географічні аспекти
трансформації етнічної структури населення
(на прикладі закарпатської області)

11.00.02. економічна та соціальна географія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник

Фащевський Микола Іванович
доктор географічних наук
професор

Київ 2005

ЗМІСТ

Вступ..........................................................................................................................4

Розділ 1 Методологічні засади дослідження взаємозв’язку етногеографічних процесів і особливостей життєдіяльності населення...........................................11
1.1. Сутність зв’язку етнічних та соціально-географічних процесів...................11
1.2. Поняття і принципи дослідження трансформації етнічної структури населення .................................................................................................................27
1.3. Методичні засади вивчення взаємозв’язку етнічних та соціально-географічних процесів.......................................................................................37
Висновки до І розділу..............................................................................................47

Розділ 2 Чинники та сучасний стан трансформації етнічної структури населення Закарпатської області..............................................................................................49
2.1 Історико-етногеографічні чинники трансформації складу населення та його розселення..............................................................................................49
2.2. Особливості взаємозв’язку демографічних та етногеографічних процесів...........................................................................................................63
2.3. Міграційні процеси в системі чинників зміни етносоціальної структури населення........................................................................................................75
2.4.Розселення як чинник трансформації етнічної структури населення........................................................................................................90
2.5. Взаємозв’язок етнічної структури населення та соціально-економічної ситуації в регіоні..........................................................................................106
Висновки до ІІ розділу..........................................................................................122

Розділ 3 Тенденції і закономірності трансформації етнічної структури населення Закарпатської області....................................................................................124
3.1.Тенденціїформуванняетнічноїструктуринаселення...............................124
3.2. Особливості динаміки етнічного складу населення та його розселення..............................................................................................................141
3.3.Напрямки вдосконалення соціально-економічної ситуації в Закарпатській області....................................................................................................................149
Висновки до ІІІ розділу........................................................................................160

Висновки.....................................................................................................................162
Список використаних джерел.................................................................................167
Додатки........................................................................................................................184

ВСТУП

Актуальність теми. Етнічні чинники у багатьох країнах та регіонах сьогодні мають значний вплив на перебіг процесів суспільного розвитку, оскільки в сучасному світі практично не існує етнічно однорідних держав. Розмаїття етнічного складу населення є результатом дії різноспрямованих чинників, зокрема, переміщення великих мас людей, які мали місце в усі періоди історії. Сучасна політична, економічна, соціальна ситуація в світі зумовлює активізацію процесів етнічного відродження та самовизначення, що поглиблює нестабільність, призводить до збільшення міграційних потоків, а це, в свою чергу, веде до зміни співвідношення етнічних груп населення в країнах відтоку та притоку мігрантів.
Україна належить до строкатих за етнічним складом населення країн. За даними І Всеукраїнського перепису населення 2001 р. в нашій державі поряд з українцями (80% населення) проживають представники понад 135 етносів. Етнічне розмаїття доповнюється мовним, культурним та релігійно-конфесійним, явищами білінгвізму, елементами взаємного переплетення культур, міжнаціональними шлюбами та поліетнічним складом великих міст. Всебічне задоволення потреб і захист прав представників кожного етносу задекларовано у державних та міжнародних нормативно-правових документах. Від способу вирішення питань, пов’язаних з міжетнічними відносинами, залежить політичний, соціальний та психологічний клімат в суспільстві. Світовий досвід свідчить, що поліетнічний склад населення може стати причиною конфліктів, в тому числі військових; з іншого боку, поліетнічність є чинником стабільності та процвітання держави. Особливого значення набуває дослідження етнічних процесів в умовах світових інтеграційних процесів, прагнення України приєднатися до Європейського Союзу, серед основних вимог якого є задоволення прав людини в цілому та етнічних груп, зокрема.
Вивчення просторової організації життєдіяльності етнічних груп в системі наукових досліджень має міждисциплінарний характер. Суспільно-географічне дослідження трансформації етнічних груп населення ґрунтується на працях з теорії соціально-економічної (яка останнім часом трансформується в суспільну) географії Е.Б.Алаєва, М.М.Баранського, М.Д.Пістуна, М.М.Паламарчука, Б.Б.Родомана, Ю.Г.Саушкіна, О.Г.Топчієва, О.У.Хомри, О.І.Шаблія; розробках спеціалістів з демографії та географії населення: М.І.Фащевського, А.І.Доценка, В.О.Джамана, Ф.Д.Заставного, С.А.Ковальова, В.І.Нудельмана, І.М.Прибиткової, В.В.Покшишевського, Ю.І.Пітюренка та інших. Вивчення етнічних груп населення передбачає тісний зв’язок наукових дисциплін, що займаються аналізом питань етнічної структури населення, тому окрім праць з етнічної географії (Ю.В.Бромлея, Л.М.Гумільова, В.І.Козлова, С.І.Брука, К.П.Іванова, В.С.Бєлозьорова, М.С.Дністрянського) в процесі дослідження вивчалися також праці з етнології, етнографії, філософії, соціології: В.І.Наулка, М.П.Тиводара, В.Євтуха, В.Шкляра, С.Степико, А.П.Пономарьова, Е.Пясецького, Л.Косинського, Е.Сміта. Населення території Українських Карпат та Карпатського регіону досліджували Г.М.Анісімова, В.Кубійович, С.Рудницький, О.Біланюк, Ю.Гошко, С.Кирчів, Д.Анучін, В.Сілецький, М.М.Лаврук, В.В.Сливка, В.Куреляк, І.І.Мигович, М.П.Макара, Н.М.Паньків, М.Д.Романюк, С.І.Копчак та інші.
Аналіз літератури свідчить про значний доробок у дослідженні етносу: розкрито сутність поняття етнос”, його структура, розроблені класифікації етносів; в окремий напрям виділено етнічну географію, визначено її місце в системі географічного знання; є комплексні дослідження окремих етнічних та етнографічних груп, етноландшафтні дослідження. Закономірності просторових змін етнічної структури населення, характер етнополітичних та етнодемографічних процесів в сучасних умовах досліджено недостатньо, особливо, зважаючи на складність, багатоплановість та динамічність цього процесу. Недостатня вивченість просторового розвитку етнічних процесів знижує ефективність заходів спрямованих на всебічне забезпечення потреб етнічних спільнот не лише в культурно-освітньому плані, але й з точки зору підвищення рівня життя в усіх сферах, регулювання міжетнічних відносин.
У науковому та практичному плані актуальним є дослідження регіонів з традиційно мозаїчним етнічним складом, районів активного міграційного руху, районів з потенційно нестабільною етнополітичною ситуацією, виявлення та аналіз із суспільно-географічних позицій тенденцій змін в етнічній структурі населення в сучасних умовах суспільних трансформацій. Одним з таких регіонів в Україні є Закарпатська область, на прикладі якої виконано дисертаційне дослідження.
Саме це зумовлює важливість та актуальність дисертаційного дослідження регіону з точки зору етнічності” його населення дозволяє виявити взаємозв’язок етнічних і соціально-економічних процесів в регіоні, а також механізм зворотного впливу різних чинників на трансформацію етнічного складу населення не лише у кількісному співвідношенні, але й у сфері зміни самоідентифікації особи і групи в цілому.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках тематики науково-дослідних робіт відділу суспільно-географічних досліджень Інституту географії НАН України, зокрема з науковою темою: Концептуальні засади вдосконалення територіальної організації господарства України у контексті активізації соціально-економічного розвитку регіонів” (номер державної реєстрації 0103U000401), за якою автором були виконані розділи Територіальні особливості етнічної структури населення Закарпатської області”, Особливості впливу етнічної структури населення на соціальний розвиток регіону” та Обґрунтування принципів і напрямів узгодження міжетнічних стосунків у руслі соціального розвитку регіонів”.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в удосконаленні теоретико-методичних засад дослідження трансформації етнічної структури населення з урахуванням суспільно-географічних чинників та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо регулювання етносоціальних процесів в регіоні в сучасних умовах.
Для досягнення мети були поставлені та вирішені такі завдання:
- з’ясувати сутність основних понять та розробити понятійно-термінологічний апарат, визначити чинники, що впливають на перебіг процесів життєдіяльності етносів;
- поглибити методичні основи суспільно-географічного дослідження трансформації етнічної структури населення;
- проаналізувати сучасні процеси життєдіяльності, зокрема, відтворювальні, трудові, розселенські (екістичні) та міграційні процеси для виявлення їх ролі у трансформації етнічної структури населення;
- виявити тенденції перебігу процесів життєдіяльності етнічних спільнот та власне етнічних процесів;
- обґрунтувати напрями і рекомендації щодо регулювання етносоціального розвитку регіону.
Об’єктом дослідження є суспільно-територіальна система Закарпатської області.
Предметом дослідження є теоретико-методичні засади трансформації етнічної структури населення з урахуванням характеру впливу суспільно-географічних чинників.
Методи дослідження. Дослідження виконано із застосуванням як загальнонаукових, так і спеціальних методів. В основу покладено системно-структурний, проблемний, поведінковий, порівняльно-географічний підходи, застосування яких дозволило провести типізацію районів та порівняти характер перебігу різних процесів життєдіяльності в різних за етнічним складом населення регіонах. Окремі аспекти етносоціальних процесів досліджено із застосуванням методів статистичного аналізу та спеціальних методів: індексів, коефіцієнтів, ранжування, динаміки, типізації, групування, багатовимірного аналізу. Для наочного відображення динаміки процесів застосовано графічний метод. Картографічний метод використаний для аналізу територіальних особливостей процесів життєдіяльності етнічних груп населення. Математичні, логічні, описові та порівняльні методи на різних етапах дослідження дозволили встановити особливості зв’язків етнічної структури з процесами відтворення, міграції, розселення, трудової діяльності та обґрунтувати напрямки розвитку поліетнічного суспільства.
Наукова новизна одержаних результатів:
- поглиблено географічне розуміння сутності поняття етнос, за рахунок підкреслення взаємозв’язків з географічним середовищем, що включає природні та соціальні складові; вперше обґрунтовано сутність етнотериторіальної системи, як сфери життєдіяльності населення, яка формується на основі етнічних зв’язків і взаємовідносин і є етнічною складовою (зрізом”) суспільно-територіальної системи;
- подальший розвиток отримали наукові положення про територіальну організацію життєдіяльності населення регіону з урахуванням впливу етнічного складу населення, що ґрунтується на ідеї впливу етнічності на процеси життєдіяльності через стереотип поведінки; обґрунтовано системний підхід у вивченні етногеографічних процесів, який полягає у вивченні окремих етногеографічних процесів і їх інтеграції в єдиний цілісний процес життєдіяльності населення;
- поглиблено методичні засади дослідження трансформації етнічного складу населення, запропоновано показники та способи їх застосування для порівняння районів з різним типом етнічної структури за основними сферами життєдіяльності, що базується на ідеї взаємозв’язку та взаємовпливу суспільно- та етногеографічних процесів;
- вперше визначено тенденції трансформації процесів життєдіяльності етнічних груп населення Закарпатської області за період з 1959 по 2001рр., розглянуто вплив основних чинників на її зміну, особливо, вплив зміни суспільних процесів за останній період, що дало можливість отримати нові дані про сучасні особливості трансформаційних етнічних процесів;
- вперше проведено типізацію районів за етнічною структурою міського та сільського населення із застосуванням методики розрахунку індексу етнічної мозаїчності; виконано групування районів за особливостями сучасної демографічної ситуації на основі багатовимірного аналізу, проаналізовано процеси зміни зайнятості та розселення населення в сучасних умовах, що дозволило виявити взаємозв’язки соціально-економічних та етнічних процесів в Закарпатській області;
- визначено тенденції розвитку етносоціальних процесів Закарпатської області, виділено основні проблеми життєдіяльності етнічних груп та запропоновано шляхи їх пом’якшення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дали можливість поглибити наукові основи вивчення і практичного вирішення проблем пов’язаних з територіальною організацією життєдіяльності населення, зокрема його етнічних спільнот, а також жителів гірських районів Українських Карпат. Результати і матеріали дисертації використано в процесі виконання наукових досліджень в Інституті географії НАН України. Викладені в дисертаційній роботі теоретико-методологічні та аналітичні розробки можуть бути використані при реалізації державної програми розвитку Карпатського регіону та в роботі Комітету у справах національностей і міграцій Закарпатської обласної державної адміністрації. Одержані результати мають пізнавальне і виховне значення, можуть бути використані при розробці лекційних курсів з економічної та соціальної географії для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання проблеми організації життєдіяльності етнічних груп населення. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно, всі публікації підготовані одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були представлені на міжнародних науково-практичних конференціях: Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ,2001); Регіональні проблеми розвитку агропромислового комплексу України: сучасний стан і перспективи вирішення” (Київ,2002); Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (Харків,2002); Географічна освіта і наука в Україні” (Київ,2003); Регіон 2003: стратегія оптимального розвитку” (Харків,2003); Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ,2004); на IV відкритому науково-практичному семінарі Регіональні дослідження на межі тисячоліть: від теорії до практики” (Київ,2004); з’їзді Українського географічного товариства Україна: географічні проблеми сталого розвитку” (Чернівці,2004).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць, загальним обсягом 2,3 друк. арк., в тому числі 4 статті в журналах та збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань, загальним обсягом 1,6 друк. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації одержано нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності розв’язують наукове завдання щодо теоретико-методологічних засад аналізу трансформації етнічної структури населення регіону. Це має суттєве значення для подальшого розвитку географічної науки, зокрема суспільної географії, та розроблення практичних пропозицій щодо визначення основних напрямів державної регіональної політики соціально-економічного та етнополітичного розвитку Закарпатської області.
Найважливішими науковими результатами є:
1. Аналіз наукової літератури свідчить про значні досягнення у географічному вивченні етнічного складу населення, життєдіяльності етнічних груп та етнічних процесів. Поряд з цим встановлено недостатню розробленість питань трансформації етнічної структури в сучасних умовах під впливом суспільно-географічних чинників. Вирішення наукової проблеми гармонізації територіальної організації життєзабезпечення населення з урахуванням його етнічного складу можливе за умови врахування взаємозв’язків процесів відтворення, міграцій, розселення, господарювання та етнічних процесів. Суспільно-географічне дослідження трансформації етнічної структури населення спрямоване на виявлення і подолання негативних тенденцій в сфері міжетнічної взаємодії, забезпечення оптимальної територіальної організації для задоволення потреб населення в регіонах з неоднорідним етнічним складом.
2. Поглиблено розуміння поняття ”трансформація етнічної структури населення” за рахунок комплексного підходу і врахування кількісних та якісних етнічних ознак населення різних регіонів. Запропоновано авторське розуміння поняття трансформації етнічної структури населення це зміна чисельності і співвідношення етнічних груп населення в регіоні за рахунок процесів відтворення і міграцій, а також під дією зміни етнічного самовизначення особи і групи в цілому. Виявлено, що в цілому етнічна структура населення є досить інерційною і разом з тим чутливо реагує на суспільно-географічні зміни, таким чином трансформація етнічної структури населення виступає індикатором соціально-економічної та політичної ситуації в регіоні.
3. Запропоновано визначення поняття етнотериторіальна система як предмету дослідження в соціально-економічній географії. Етнотериторіальна система це складова частина суспільно-територіальної системи, її етнічний зріз”, що відображає зв’язки етнічної спільноти з територією її проживання, природним та соціальним оточенням. Ядром етнотериторіальної системи є етнотериторіальна спільнота, сформована на основі спільної території проживання етнічних груп, при цьому спільнота не обов’язково є етнічно однорідною, важливим чинником є міжетнічне спілкування. Такий підхід, на відміну від існуючих, дозволяє враховувати всю сукупність зв’язків, що поєднують етнічні спільноти з територією її проживання, природним та соціальним довкіллям. Встановлено, що взаємозв’язки в межах етнотериторіальної системи поділяються на власне етнічні (проявляються в етнічних процесах), суспільні (проявляються в процесах життєдіяльності) та етно-суспільні (між етнічними та суспільними процесами).
4. На відміну від існуючих суспільно-географічних методик дослідження етнічної структури населення запропоновано аналізувати трансформацію етнічної структури населення в поліетнічному регіоні з урахуванням взаємозалежності процесів життєдіяльності та міжетнічної взаємодії. Поглиблено методичні засади вивчення процесів трансформації етнічної структури населення за рахунок адаптації загальнонаукової методології, зокрема, системного підходу, традиційних та спеціальних географічних методів і способів дослідження. Це дозволило провести більш глибоке вивчення взаємозалежності життєдіяльності населення та етнічного стереотипу його поведінки у процесах відтворення, міграційного руху, розселення, зайнятості та ринку праці, як найважливіших сферах життєдіяльності людини. Синтез отриманих аналітичних результатів забезпечив визначення тенденцій та можливих сценаріїв розвитку етносоціальних процесів та обґрунтування напрямків узгодження міжетнічних стосунків у руслі соціального розвитку регіонів.
Запропоновано, обґрунтовано доцільність і апробовано прийом поєднання методів типізації та порівняльно-географічного аналізу для вивчення процесів в етнотериторіальній системі. Це дозволило провести типізацію районів Закарпатської області за показниками природного відтворення, етнічної мозаїчності населення, розселення, зіставити їх та зробити висновки про вплив етнічного стереотипу поведінки на процеси життєдіяльності.
5. Застосування запропонованої в роботі методики дозволило виділити типи районів за етнічним складом міської та сільської місцевості за допомогою індексу етнічної мозаїчності. В Закарпатській області виділено райони з моноетнічною структурою населення; моноетнічним складом сіл та перехідною етнічною структурою міст; з перехідним складом сіл та поліетнічною структурою міст; перехідною етнічною структурою; поліетнічні райони. Виявлено залежність етнічної структури населення від природних умов розселення: поліетнічний та перехідний характер етнічної структури населення спостерігається в рівнинних районах, гірські райони характеризуються моноетнічним складом населення. Виявлено тенденцію до більш однорідного етнічного складу населення, зростання частки українців в етнічній структурі населення, зменшення частки інших етнічних груп.
6. Запропонований та використаний таксономічний метод виділення типів районів за демографічними характеристиками населення дозволив встановити особливості впливу етнічної приналежності населення на процеси природного відтворення з урахуванням дії чинника розселення етнічних груп населення. Запропонований підхід є важливим для прогнозування чисельності населення з урахуванням його етнічних особливостей, оскільки він є більш точним, ніж той, що проводиться на основі середньостатистичного обліку населення адміністративно-територіальних одиниць.
7. Встановлено роль сучасних міграційних процесів у трансформації етнічної структури населення, а також вплив етнічного стереотипу поведінки на міграції. Це дало можливість виявити залежність зовнішніх міграцій від етнічної приналежності мігрантів, та тенденцію до переселення населення гірських районів незалежно від етнічної приналежності. Виявлено сучасні наслідки дії міграційних чинників на етнічну структуру населення регіону не лише в кількісному співвідношенні, але й в якісному, що включають міжетнічні шлюби, асимілятивні процеси, втрату етнічної специфіки в міській місцевості. Обґрунтовано принципи вироблення політики регулювання міграційних процесів в сучасних умовах, які включають врахування соціально-економічної ситуації в регіоні, що на даному етапі є основою мотивації міграційного руху.
8. Проведена типізація системи розселення населення дозволила виявити тенденцію поглиблення процесів зменшення чисельності населення без зміни структури його розселення. Подальше збереження тенденції перерозподілу населення між гірськими та рівнинними районами посилить концентрацію населення в останніх, що негативно позначиться на демографічному потенціалі гірських районів, а відповідно і на життєзабезпеченні етнографічних груп українців-горян.
9. Визначено роль зайнятості населення Закарпатської області та ситуації на ринку праці у трансформації етнічної структури населення, яка дозволила встановити перевагу забезпечення першочергових потреб над потребами самовизначення, самореалізації та збереження етнокультурних особливостей. Встановлено, що пристосування до умов економічної кризи практично не відрізняється у представників різних етнічних груп, більше значення має місцевість проживання з точки зору реалізації можливостей життєвого вибору: в міській місцевості вищі шанси отримання освіти, робочого місця, комфортніші умови проживання. Гірські населені пункти мають обмежений потенціал розвитку, зважаючи на екологічну місткість ландшафту та збереження екологічної рівноваги, тому декларація сталого розвитку регіону вимагає врахування етнічного способу господарювання (етноси в процесі життєдіяльності виробили оптимальні механізми взаємодії з довкіллям) в поєднанні зі сприйняттям нових здобутків суспільного розвитку. Розробка на цих засадах програм розвитку регіону, гірських районів, малих міст дозволить врегулювати нестабільну соціально-економічну ситуацію в регіоні та уникнути напруги в етнічних процесах.
10. Встановлено, що кожний регіон є унікальним за етнічною структурою населення та чинниками її формування, однак засади врегулювання етносоціальних відносин є спільними для всіх регіонів: надання рівних прав і можливостей реалізації потенціалу населення певної території, забезпечення поряд з належним рівнем добробуту можливості всебічного розвитку, що повинен враховувати етнічні особливості населення. Зберегти життєвий потенціал етнічних спільнот дозволить соціально орієнтований економічний розвиток. Економічні проблеми можуть загострити етнічні, тому ефективне регулювання етнічних процесів можливе лише за умови першочергового вирішення питань забезпечення робочими місцями, зниження рівня безробіття, покращення інформаційного забезпечення, розвитку соціальної інфраструктури, особливо в сільській місцевості та в гірських районах.
Обґрунтовано основні напрями гармонізації міжетнічних відносин в контексті сучасного соціального розвитку регіонів, які включають свободу розселення населення різного етнічного походження та забезпечення відповідного рівня його життєдіяльності; забезпечення етносоціальної рівності в економічній, соціальній, культурній сферах, що є важливим у зв’язку з інтеграцією в європейську спільноту; збереження багатства етнічних культур як складової частини культурного надбання українського суспільства, зміцнення традиційно-моральних норм з метою запобігання соціопатогенним явищам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адміністративний і територіальний поділ та населення Закарпатської області / За ред. І.В. Ільтьо. Ужгород: ЗОУС, 1999. 79 с.
2. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль,1983. 350с.
3. Анисимова Г.М. Системы расселения Советских Карпат // Труды международной конференции «Проблемы горного хозяйства и расселения» М.: ИГАН СССР, 1988. С. 38-41.
4. Анісімова Г.М. Особливості сучасного сільського розселення Закарпаття // Питання фізичної та економічної географії: Вісник Львів. держ. у-ту ім. Івана Франка. 1975. Вип. 9 С. 68-73.
5. Анісімова Г.М. Розвиток територіальних систем розселення в Західному регіоні України // Актуальні екологічні і соціальні проблеми Західної України: тези доп. наук.-практ. конф. Львів: Видавництво Львівського національного університету, 1992. С. 114-116.
6. Анісімова Г.М., Мороз О.В. Особливості динаміки і реконструкції міського та сільського розселення Закарпатської області // Питання фізичної та економічної географії. Вісник Львівського державного університету імені Івана Франка. 1975. Вип. 10. С. 80-84.
7. Анучин В.А. География Советского Закарпатья. М.: Географиз, 1956. 295с.
8. Багров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития. К.: Лыбидь, 2002. 254 с.
9. Балушок В. Етнічні міграції та українська етногенетична ніша // Проблеми міграції. 1998. № 3. С. 23-28.
10. Белозеров В.С. География и динамика этнической структуры населения Северного Кавказа: Автореф. дис. ... доктора геогр. наук: 11.00.02. М., 2000. 45 с.
11. Біланюк П. Розміщення населення Закарпаття після височин // Науковий збірник географічної секції при українській студентській громаді в Кракові. Краків, 1930. С. 44-54.
12. Богданова Л.П. Экологические интересы населения: содержание и опыт конкретного исследования // География и природные ресурсы. 2002. № 1. С. 130-135.
13. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження / Відп. ред. Ю.Г. Гошко. К.: Наукова думка, 1983. 304 с.
14. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. М.: Наука, 1988. 207 с.
15. Бромлей Ю.В. Подольний Р.Г. Человечество это народы. М.: Мысль, 1990. 391 с.
16. Бромлей Ю.В. Этносоциальные процессы: теория, история, современность. М.: Наука, 1988. 333 с.
17. Булаев В.М. Социально-экономические основы формирования территориальной дифференциации жизнедеятельности населения: Автореф. дис докт. геогр. наук: 11.00.02. Иркутск, 1996. 35c.
18. Буткалюк К. До питання про поняття регіональний ринок праці” // Україна та глобальні процеси: географічний вимір: збірник наукових праць. Київ-Луцьк: Вежа, 2000. Т. 1 С. 246-250.
19. Валентей Д.И. Кваша А.Я. Основы демографии. М.: Мысль, 1989. 286 с.
20. Володимир Кубійович. Наукові праці/ Упорядк. проф.. О. Шаблія. Том І Париж Львів: Фенікс, Укр. академія друкарства, 1996. 800 с.
21. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: доповідь Римському клубу. К., 1993. 140 с.
22. Географические основания развития отдельных частей Якутии в кратких описаниях улусов, наслегов и населенных мест республики / М-во образования Рос. Фед. и др.: Авт. идеи и проекта М.Ю. Присяжный. Якутск: Сахаполиграфиздат, 2003. 696 с.
23. Герцог Ю.В., Попадич Я.М. Сучасна мережа навчальних закладів області з мовами національних меншин: стан та перспективи // Міжетнічні відносини на Закарпатті: матеріали науково-практичної конференції19-20 січня 2001 року. Ужгород, 2001. С. 177-180.
24. Грабовецький В.В. Гуцульщина ХІІІ ХІХ ст.: Історичний нарис. Л.: Вища школа, 1982. 151 с.
25. Гумилёв Л. Этносы в ландшафтах // Человек и природа. 1998. № 10. С. 3
26. Гумилёв Л.Н. География этноса в исторический период. Л.: Наука. 1990. 277 с.
27. Гумилёв Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1989. 496 с.
28. Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження / Редкол. Ю.Г. Гошко, Р.Ф. Кирчів та ін. К.: Наукова думка, 1987. 47 с.
29. Демографічні процеси Закарпаття в цифрах статистики: статистичний бюлетень. Ужгород: ЗОУС, 2002. 16 с.
30. Денисенко М.Б., Ионцев В.А., Хорев Б.С. Миграциология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. 96 с.
31. Джаман В.О. Особливості географії міграцій населення України // Український географічний журнал. 2002. № 1. С. 28-36.
32. Джерела засобів існування населення України: за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року / За ред. О.Г. Осауленка. К.: Держкомстат, 2004. 423 с.
33. Дністрянський М.С. Деякі методологічні хиби аналізу сучасної геоетнополітичної ситуації в Україні та їхня історично-генетична зумовленість // Історія української географії. 2004. Випуск 9. С. 83-87.
34. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. Л.: Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2000.-С. 185-195.
35. Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. К.: Наукова думка, 1994. 188 с.
36. Доценко А.І. Територіальна організація гірського розселенняв Карпатах: тенденції та проблеми // Гори і люди (У контексті сталого розвитку): Матеріали міжнародної конференції, Рахів, 14-18 жовтня 2002 р. Рахів, 2002. Т. 1 С. 51-55.
37. Дудник І.М., Панасенко Т.В. Низова демографічна система. Полтава, 1996. 200 с.
38. Душков Б.А. География и психология: подход к проблеме. М.: Мысль, 1987. 285 с.
39. Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку / За редакцією В.М.Гейця. К.: Інститут економічного прогнозування; Фенікс, 2003. 1008 с.
40. Етнографія України: Навч. посібник / За ред. С.А. Макарчука. Л.: Світ, 1994. 520 с.
41. ЄвтухВ. Тенденції етнонаціонального розвитку українського суспільства // Етнічні спільноти України: довідник. К.: Фенікс,2001. с. 4-13.
42. Ємець Г.С., Дяченко Б.І. Циганське населення Закарпаття. Ужгород: Карпати,1993. 64 с.
43. Закарпатська область: статистичний щорічник за 1997 рік / Відп. ред. Ільтьо І.В. Ужгород: ЗОУС, 1998. 294 с.
44. Закарпаття 2002: статистичний щорічник / За ред. Ільтьо І.В. Ужгород: Закарпатське обласне управління статистики, 2003. 572 с.
45. Закарпаття у цифрах у 1994 році: статистичний збірник / Відп ред. Ільтьо І.В. Ужгород: ЗОУС, 1995. 371 с.
46. Закарпаття-2000: Статистичний щорічник. Ужгород: ЗОУС, 2001. 448с.
47. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія населення України: Навчальний посібник. Тернопіль, 2001. 147 с.
48. Заставний Ф.Д. Населення України. Л.: Край, 1993. 224 с.
49. Зовнішні трудові міграції населення України / За ред. Е.М.Лібанової, О.В.Позняка. К.:РВПС України НАН України, 2002. 206 с.
50. Зубаревич Н.В. Социальное развитие регионов России: проблемі и тенденции переходного периода. М.: Едиториал УРСС, 2003. 264 с.
51. Иванов К.П. Проблемы этнической географии. С.-Петербург. Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1998. 216 с.
52. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года: Украинская ССР. М.: Госстатиздат, 1963. 210 с.
53. Ілько В.В. Закарпатське село на початку ХХ ст. Л.: Вид-во Львів. у-ту, 1973. 181 с.
54. Ілько І.В., Токар П.В. Стан і тенденції розвитку міжетнічних відносин на Закарпатті: соціологічний зріз // Міжетнічні відносини на Закарпатті: матеріали наук.-практ. конф. 19-20 січня 2001 року. Ужгород, 2001. С. 7-39.
55. Історія міст і сіл УРСР: Закарпатська область / АН УРСР. Інститут історії. К., 1971. 790 с.
56. Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму: Монографія. К.: Либідь, 1999. 352 с.
57. Ковалёв С.А. Сельское расселение: географическое исследование. М.: Изд-во Московс. ун-та, 1963. 371 с.
58. Ковалёв С.А., Ковальская Н.Я. География населения СССР. М.: Изд-во МГУ, 1980. 287с.
59. Козлов В.И. Национальности СССР: этнодемографический обзор. М.: Финансы и статистика, 1982. 303 с.
60. Козлов В.И. Этническая демография. М.: Статистика, 1977. 240 с.
61. Козлов В.И. Этнос // Демографический энциклопедический словарь. М.: Сов. энциклопедия, 1985. С. 595.
62. Концепція соціально-економічного розвитку Карпатського регіону / За ред. В.С. Кравціва. Л, 1994. 60 с.
63. Копчак В.П., Копчак С.И. Население Закарпатья за 100 лет. Л.: Вища школа, 1977. 235 с.
64. Копчак С.І., Мойсеєнко В.І., Романюк М.Д. Етнічна структура та міграції населення українського Прикарпаття: статистико-демографічне дослідження. Л: Світ, 1996. 285 с.
65. Кравців В.С. Сталий розвиток в українському вимірі: реалії, проблеми, перспективи // Гори і люди (у контексті сталого розвитку): Матеріали міжнар. наук. конф., присвяченої Міжнародному року гір. Рахів, 2002. Т.1. С. 96 100.
66. Кресіна І., Панібудьласка В. Субетнос // Мала енциклопедія етнодержавознавства. К.: Довіра:Генеза, 1996. С. 141.
67. Кресіна І., Панібудьласка В. Суперетнос // Мала енциклопедія етнодержавознавства. К.: Довіра:Генеза, 1996. С. 142.
68. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика: навчальний посібник. К.: Заповіт, 1996. 352 с.
69. Кубійович В. Географія українських і суміжних земель. Краків-Львів, 1943. 475 с.
70. Кубійович В. Людність Карпатської України // Карпатська Україна: географія, історія, культура. Львів,1939. С.37-49.
71. Кулік О.О. Перспективи регіональної економічної політики на межі ХХ та на початку ХХІ століть // Український географічний журнал. 1997. № 1. С. 10-14.
72. Культура і побут населення України : Навч. посібник/ В.І. Наулко, Л.Ф. Артюх, В.Ф. Горленко та ін. К.: Либідь, 1991. 233 с.
73. Куреляк В.Українці румунської Мараморощини. Л.: Вид-во Львів. національного у-ту, 2001. 184 с.
74. Лаврук М. М. Соціально-географічні аспекти способу життя горян (на прикладі гуцулів) // Гори і люди (у контексті сталого розвитку): Матеріали міжнар. наук. конф., присвяченої Міжнародному року гір. Рахів, 2002. Т. 1. С. 112-116.
75. Лаврук М.М. Гуцули Українських Карпат: етногеографічне дослідження: Автореф. дис... канд. геогр. наук: 11.00.02. Львів, 1997. 22 с.
76. Лендєл М.А. Аграрні відносини на Закарпатті: уроки минулого і сучасність. Ужгород: Патент, 1999. 275 с.
77. Липец Ю.Г. Анализ неустойчивостей в глобальной социально-экономической системе // Страны и регионы на пути к сбалансированному развитию: сб. науч. трудов. К.: Академпериодика, 2004. С. 126-127.
78. Лозинський Р.М. Територіальні особливості та чинники мовної русифікації українського сільського населення (за матеріалами переписів населення другої половини ХХ ст.)//Історія української географії. 2004. Випуск 9. С. 83-87.
79. Лящук Б.Ф. Географічні назви Українських Карпат і прилеглих територій: Навч. посібник. К.: ІСДО, 1993. 204 с.
80. Макара М.П,. Мигович І.І. Карпатами поріднені: нарис етнополітичної історії і сучасного стану українсько-словацьких взаємин. Ужгород: Патент, 1997. 78 с.
81. Малець О.О. Етнічний склад населення та етнічні процеси на Закарпатті в 1945 1990 рр. // Carpatica Карпатика Вип.6. Ужгород: Патент, 1999 С. 94-120.
82. Малиновська О. Міграційна ситуація та міграційна політика в Україні/ Національний інститут стратегічних досліджень. К., 1997. 69 с.
83. Марина В.В. Румуни Закарпаття: проблеми історії та етно-культурного розвитку: автореф. дис. канд. іст. наук.. Ужгород, 1995. 24 с.
84. Машбиц Я.Г. Парадигма целостной географии: кризис или перегруппировка сил? // Известия АН СССР. Серия географ. 1987. № 6. С. 56-58.
85. Мельник А.В. Лаврук М.М. Ландшафтна обумовленість розміщення населення Українських Карпат // Проблеми географії України. Л.: Вид-во Львів. у-ту, 1994. с. 28.
86. Мигович І.І. Конфліктність в закарпатському соціумі: етноконфенсійний аспект // Соціально-економічні та етнополітичні зміни в країнах Центральної і Південно-Східної Європи: матеріали міжнародної наукової конференції 26-27 вересня 1996 року. Ужгород, 1997. с. 29-38.
87.