Етногеографічне дослідження реґіону (на матеріалах Тернопільської області) : Этногеографические исследования региона (на материалах Тернопольской области)

Краткое описание

Тернопільський національний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису

Барна Ірина Миколаївна

УДК 911.3:323.11.(477.84)

Етногеографічне дослідження реґіону
(на матеріалах Тернопільської області)

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
доктор географічних наук, професор
Заставецька Ольга Володимирівна

Тернопіль 2005

ЗМІСТ
ВСТУП................................................................................................................. 3

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕТНОГЕОГРАФІЧНОГО
ДОСЛІДЖЕННЯ РЕҐІОНУ

1.1. Територіальна етнічна спільність людей як важливий об’єкт етногеографічного дослідження.......................................................................................... 8
1.2. Основні поняття і категорії етнічної географії, трансформація їх сутності в сучасний період................................... 16
1.3. Методичні основи етногеографічного дослідження реґіону........................................................................... 26

РОЗДІЛ 2. ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ЕТНІЧНОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2.1. Історико-географічні чинники........................................................... 36
2.2. Природно-географічні чинники......................................................... 46
2.3. Соціально-економічні чинники.......................................................... 56

РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА ЕТНІЧНОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ РОЗВИТКУ КРАЮ

3.1. Етнічний склад населення реґіону на початку ХХстоліття............. 64
3.2. Формування етнічного складу населення Тернопільської області у другій половині ХХ століття.......................................................... 96
3.3. Сучасний етнічний склад населення Тернопільської області і основні тенденції його зміни.......................................................... 137

РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ЕТНІЧНОГО СКЛАДУ НАСЕЛЕННЯ НА СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ НА ТЕРИТОРІЇ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4.1. Взаємозв’язок між етнічним та релігійним складом населення реґіону............................................................................. 164
4.2. Вплив етнічного складу населення на електоральну ситуацію у реґіоні............................................................................ 174

ВИСНОВКИ.................................................................................................... 187
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................ 189
ДОДАТКИ ....................................................................................................... 203

ВCТУП
Актуальність теми. У кінці ХХ і на початку ХХІст. суспільна географія в Україні сильно диференціюється внаслідок зростання суспільних потреб на знання окремих її галузей. Проголошення державної незалежності України зумовило розвиток тих галузей, які були штучно призабуті, серед них і етногеографія. Актуальними стають дослідження етнічних процесів як на території всієї держави, так і окремих її реґіонів. Недостатність вивчення теоретичних, методичних і прикладних аспектів етногеографії зумовило актуальність цієї наукової розробки. Вона підсилюється тим, що етнічні процеси, які відбувалися впродовж тривалого історичного відтинку на території України, значно впливали на історичну, економічну і соціальну ситуацію в ній. Етнічна структура населення є важливим чинником демографічних та соціальних явищ у реґіонах країни, особливо релігійної та електоральних ситуацій. Недооцінювання цього чинника не дозволяє створити об’єктивну картину буття народу, визначити особливості його життєдіяльності у реґіонах України, що відрізняються за етнічним складом населення.
Етнічна географія в нашій країні розвивалась повільно внаслідок національної політики, яка у СРСР була спрямована на злиття націй. Тільки після здобуття Україною незалежності ця галузь суспільної географії стає багатоаспектною. Теоретичні і методичні засади етногеографічних досліджень в нашій країні закладені в наукових працях І.Винничука, А.Доценка, Я.Жупанського, Ф.Заставного, В.Кабузана, В.Кубійовича, В.Наулка, М.Пістуна, С.Рудницького, О.Шаблія, а прикладні аспекти таких дослідженьО.Гурджія, Г.Денисика, І.Дітчука, М.Дністрянського, Б.Заставецького, О.Заставецької, В.Зінича, П.Коваленка, В.Круля, М.Лаврук, Е.Лібанової, Р.Лозинського, Л.Руденка, Р.Сливки та ін. Однак, зараз ще недостатньо досліджені питання формування етнічного складу населення України загалом і окремих її реґіонів, впливу цього складу на економічні та соціальні процеси. Ще не зовсім об’єктивно, зважаючи на особливості проведення радянських переписів населення, відображені етнічні процеси, взаємозв’язок між ними та соціально-економічною ситуацією, електоральними настроями населення та ін. Це й обумовило вибір теми даного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках наукової теми Проблеми соціально-економічного розвитку Тернопільської області у період переходу суспільства до ринкових відносин” на кафедрі географії України, краєзнавства і туризму Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження здійснити всебічне етногеографічне дослідження Тернопільської області, як своєрідного в етнонаціональному відношенні реґіону України. Для її досягнення визначено такі завдання:
поглибити теоретичні і методичні засади етногеографічного дослідження реґіону;
виявити найважливіші чинники формування етнічного складу населення та особливості їх впливу у досліджуваному реґіоні на різних етапах його суспільного розвитку;
встановити головні тенденції динаміки етнічного складу населення Тернопільської області впродовж ХХст. і в сучасний період;
визначити геопросторові особливості етнічного складу населення Тернопільської області;
проаналізувати взаємозв’язки між етнічним і релігійним складом населення та електоральною ситуацією в Тернопільській області;
показати освітній і професійний рівень різних етносів, їх демографічні особливості та міґраційну рухливість;
науково обґрунтувати напрямки сучасної реґіональної етнічної політики для досягнення збалансованого соціального розвитку.
Об’єктом дослідження є етнічний склад населення Тернопільської області.
Предметом дослідження є особливості формування етнічного складу населення реґіону, сучасні тенденції його зміни і геопросторові аспекти.
Головними напрямками дослідження визначено: закономірності формування етнічної структури населення у різні історичні періоди, динаміка етнічного складу населення реґіону впродовж ХХст. та тенденції його зміни в сучасний період, особливості цієї динаміки у міських та сільських поселеннях області, залежність професійної і освітньої структури населення, його релігійної приналежності та електоральних уподобань від етнічного складу населення.
Методологія та методи дослідження. Методологічною основою дослідження слугували основні положення теорії суспільної географії, роботи відомих українських вчених у галузі етногеографії. Використано положення Конституції України (1996), Закону Про етнічні меншини в Україні” (1992), Закону України Про свободу совісті та релігійні організації” (1991) та інших законодавчих актів.
У розв’язанні поставлених завдань, крім загальнонаукових (системний, моделювання та ін..), використовувались спеціальні методи суспільно-географічнихдосліджень:статистичний,історико-географічний, картографічне і математичне моделювання та ін.
Інформаційною основою для підготовки дисертаційної роботи є матеріали переписів населення (австрійського, польських, радянських, всеукраїнських), архівні матеріали, довідкові видання, публікації з історії, етнографії, лінґвістики, картографічні матеріали, матеріали наукових конференцій та семінарів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
•обґрунтовано сутність поняття територіальна етнічна спільність”, встановлено ієрархічні рівні територіальної етнічної спільності;
• виявлено головні тенденції у формуванні обласної етнічної спільності впродовж другої половини ХХст. та в сучасний період, визначено вплив чинників (соціально-економічних, історико-географічних, політичних, природних) на її структуру;
• виділено головні періоди у розвитку етногеографічних процесів на території Тернопільщини; здійснено аналіз етнічного складу населення на кожному етапі; встановлено залежність між етнічним складом населення і його освітнім рівнем та професійною структурою;
• встановлено вплив сучасної етнічної структури населення на соціальні процеси, передусім релігійну та електоральну ситуації, міграційну мобільність населення та ін.;
•виявлено територіальні особливості етнічної структури населення Тернопільської області, її відмінності у міських та сільських поселеннях реґіону;
• складено оригінальні картосхеми етнічного складу населення на різні історичні дати, що ілюструють динаміку етногеографічних процесів та тенденції їх зміни у майбутньому, відображають релігійну та електоральну ситуації в Тернопільській області.
Практичне значення одержаних результатів. Головні положення дисертаційної роботи можуть бути використані: у розробленні комплексної програми соціально-економічного розвитку обласного реґіону як інформаційна база щодо реформування соціальної сфери, регулювання етногеографічних процесів, нормалізації релігійної ситуації, прогнозування електоральної поведінки населення; у процесі формування національної реґіональної політики України, проведення економічних і політичних реформ; у реформуванні адміністративно-територіального устрою реґіону; при проведенні етногеографічних досліджень інших реґіонів України; у навчальному процесі студентів географічних спеціальностей при розробленні і викладанні курсів Демографічна та етнічна географія України”, Економічна та соціальна географія України”, Географія населення”, у просвітницькій та навчально-виховній роботі серед студентів та учнівської молоді.
Особистий внесок здобувача.Дисертація є самостійною, завершеною роботою автора, у якій здійснене всебічне етногеографічне дослідження Тернопільської області. Усі наукові результати дисертаційного дослідження отримані здобувачем особисто і висвітлені у 10 наукових публікаціях. Співавторські ідеї та розробки не використовувалися.
Апробація результатів дисертації. Головні результати роботи було викладено на Другому Всеукраїнському семінарі Реґіональне географічне краєзнавство: теорія і практика” (Тернопіль, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції Географічна наука і освіта в Україні: погляд у ХХІстоліття” (Тернопіль, 2002); Всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції Духовні витоки Житомирщини” (Житомир, 2003); науково-практичній конференції Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні (Київ, 2003); Міжнародній науковій конференції Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика” (Тернопіль, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці” (Тернопіль, 2004), а також обговорювалися на щорічних наукових конференціях географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2002-2003рр.).
Публікації. Головні положення дисертації опубліковані у десяти наукових працях, загальним обсягом 3,2 д.а., з яких чотири у виданнях, визнаних ВАК України як фахові.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (172 позиції) і додатків. Робота викладена на 175 сторінках, містить 51 таблицю, 14 рисунків, 23 додатки (59 сторінок).

Список литературы

ВИСНОВКИ
Представлені у дисертаційній роботі результати дослідження засвідчують актуальність етногеографічного вивчення реґіону. На їх основі зроблено ряд висновків:
1. Життєдіяльність людей в Україні здійснюється у різних за рангом територіальних етнічних спільностях. Вони об’єднують представників різних етносів, що проживають на певній території, і об’єднані певним способом і умовами життя та діяльності. Базовим рівнем територіальної етнічної спільності є обласний реґіон. Етнічна структура населення в межах територіальної етнічної спільності визначається співвідношенням частки корінного етносу та представників етнічних меншин. Присутність некорінного населення зумовлює ступінь неоднорідності її населення.
Територіальні етнічні спільності відрізняються між собою етнічним складом населення, що накладає відбиток на різні аспекти життєдіяльності, особливо на мате-ріальну і духовну культуру, релігійну та електоральну ситуацію, залежно від такого складу вони бувають моно- і поліетнічними. На основі єдності політичних та соціально-економічних інтересів людей, які проживають на певній території, формуються територіальні етнополітичні спільності. Об’єднані національним простором, національною свідомістю та ментальністю, усвідомленням своєї окремішності, прагненням до її захисту та збереження, всі вони творять державну етнополітичну спільність, яка передбачає збереження етнічних особливостей кожного народу.
2. Територіальна етнічна спільність людей формується тривалий час. Головними чинниками, що зумовили її геопросторову організацію, є історико-географічні, політико-географічні, соціально-економічні. Перевага впливу тих чи інших чинників зумовлювала динаміку етнічного складу населення, що визначало особливості його освітнього і професійного складу, соціальні процеси у реґіоні.
Тривалий час реґіон дослідження був поліетнічним, неоднорідність його етніч-ного складу була найбільшою від початку і до середини ХХ ст. Це наслідок тривалого перебування краю у складі різних держав, міґраційних та демографічних процесів, масового нищення людей під час Першої і Другої світових воєн та ін.
У другій половині ХХст. етнічний склад населення формувався під впливом асиміляційних та міґраційних процесів, демографічних втрат. Поруч з розширенням представництва етнічних меншин у області збільшилась частка українців. Реґіон став переважно моноетнічним (частка українців у 2001р. 97,8% найвищий показник в Україні). Найбільш етнічно неоднорідним є міське населення, передусім у Тернополі, Чорткові, Кременці, Підволочиську та ін.
3. Диспропорції, що існували на початку ХХст. між представниками різних на-ціональностей щодо освіти і професійної структури, поступово згладжуються. У кінці ХХст. в області значно зріс показник освіченості населення, причому тих, хто отримав вищу освіту на 30,8%. Рівень освіти був збалансованим серед представників різних національностей. Серед всіх категорій зайнятого населення чисельно домінує корінне населення. Домінування представників інших національностей спостерігається в групі законодавців і вищих державних службовців, професіоналів, фахівців, кваліфікованих працівників та ін. Подолання існуючого дисбалансу в структурі зайнятості населення можливе за умови підвищення професійного і кваліфікаційного рівня населення.
Нівелювання історично зумовлених диспропорцій характерне і для електоральної поведінки населення, що яскраво виявилося під час виборів Президента України (2004р.). Коефіцієнт кореляції між часткою корінного етносу і часткою тих, хто проголосував за В.Ющенка становить +0,98, що свідчить про тісний і прямий зв’язок між цими показниками. Подібність таких процесів у різних реґіонах України, висока самосвідомість і самовираження основної маси населення, свідчать про активність формування української політичної нації. Для остаточного її завершення необхідно створення незалежної держави, в якій би були забезпечені гармонійні етнонаціональні відносини на принципах рівноправності та самовизначення.
4. У сучасних умовах Тернопільщина є монорелігійним реґіоном з багатоконфесійною структурою населення. Переважна частина населення області сповідує християнство. Більшість християн віруючі греко-католицької та православної церков, незначна частка віруючі протестантських громад та римо-католицької церкви. Менше 1% жителів реґіону є прихильниками нехристиянських світових релігій та напрямків. Представники іудаїзму, ісламу, послідовники Кришни проживають у містах. Всі чисельні етнічні меншини репрезентовані в області своїми релігійними громадами. Розміщення церков різних конфесій в сучасних умовах чітко узгоджується з етнічною структурою населення, його етногеографічними особливостями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АлаевЭ.Б. Социально-экономическая география: понятийно-терминологический словарь. Москва: Мысль, 1983. 350 с.
2. Арутюнов Ю.В., Дробыжева Л.М., Кондратьев В.С. и др. Этносоциология: цели, методы и некоторые другие результаты исследований. Москва: Наука, 1984. 256 с.
3. Барна І. До питання про основні поняття і категорії сучасної етногеографії//Матеріали другого Всеукраїнського наукового семінару: Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика”. Частина 2. Тернопіль, 2002. С. 204211.
4. Барна І. Динаміка етнічного складу населення Тернопільської області за 1959-1979рр.//Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. 2002. №1. С. 3940.
5. БарнаІ. Історико-географічні чинники формування етнічного складу населення Тернопільщини//Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. 2002. №2. С. 109113.
6. БарнаІ. Зміна етнічного складу населення міського населення Тернопільської області у період між переписами населення 1989 і 2001рр.//Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. 2003. №1. С. 6772.
7. БарнаІ. Етнічний склад населення Тернопільської області на початку ХХст.//Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. 2003. №2. С. 1220.
8. БарнаІ. Методичні засади етногеографічного дослідження регіону//Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні: Збірник тезів доповідей. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. С. 3943.
9. БарнаІ.М. Переписи населення як джерельна база етногеографічного дослідження//Духовні витоки Житомирщини. Житомир, 2003. С. 271277.
10. БарнаІ. Природно-географічні чинники формування етнічного складу на­се­лення Тернопільщини//Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика: Матеріали ІІ міжнародної конференції. Тернопіль, 2004. С. 105108.
11. БарнаІ.М. Етносоціальна дійсність в контексті буття етносу//Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. К.: ВРЛ Обрії, 2004. С. 194195.
12. БарнаІ. Етнонаціональні аспекти зайнятості населення Тернопільської області в 2001р.//Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці: Матеріали всеу­країнської науково-практичної конференції. Тернопіль, 2004. С. 151152.
13. Безсмертя. Книга пам’яті України 1941-1945рр./Заг. наукова редакція ак. П.П.Панченка. К.: Пошуково-видавниче агентство Книга Пам’яті України”, 2000. 873 с.
14. БиленьН. Електоральна культура українського виборця. Регіональний аспект. К., 1997. 23 с.
15. Бондаренко В. Специфіка сучасної релігійної ситуації в Україні//Релігійна свобода. Релігія і церква в Україні: уроки минулого і проблеми сьогодення: Зб. наук. праць. №7. К.: Світ знань, 2003. С .919.
16. Брайчевський М.Ю. Теоретичні основи досліджень етногенезу//УІЖ. 1965. №2. С. 4656.
17. БромлейЮ.В. Этнические аспекты современных национальных процессов//История СССР. 1977. №3. С. 45.
18. БромлейЮ.В. Национальные процессы в СССР: в поисках новых подходов. Москва: Наука, 1988. 207 с.
19. Бромлей Ю.В. Очерки теории этноса. Москва: Наука, 1983. 412 с.
20. Бромлей Ю.В., Козлов В.И., Жданко Т.А. и др. Современные этнические процессы в СССР.2-е изд. Москва: Наука, 1977. 562 с.
21. Бромлей Ю.В., Козлов В.И., Арутюнов С.А. и др. Этнические процессы в современном мире. Москва: Наука, 1987. 446 с.
22. Бромлей Ю.В. Основные тенденции этнических процессов в современном мире//Советская этнография. 1982. №2. С. 315.
23. Бромлей Ю.В. Этнологические исследования за рубежом. Критические очерки. Москва: Наука, 1973. 232 с.
24. Бромлей Ю.В. Этнос и этнография. Москва: Наука, 1973. 283 с.
25. Бромлей Ю.В. Этносоциальные процессы: теория, история, современность. Москва: Наука, 1987. 334 с.
26. Брук С.И., Адрианов Б.В., Козлов В.И. и др. Проблемы этнической географии и картографии. Москва: Наука, 1978. 166 с.
27. БугайФ.М. Депортація населення з України (30-50-ті роки)//УІЖ, 1990. №10. С. 14.
28. Возрастная структура, уровень образования, национальный состав населения и источники средств существования населения Украинской ССР. Киев, 1972. 282 с.
29. Голод А. До питання про електоральну активність населення регіону (на матеріалах Львівської області)//Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. 2003. №2. С. 7580.
30. Город: социальная политика и рационализация социальной инфраструктуры (проблемы методологии и методики исследований).Москва, 1984. C. 2586.
31. ГрицакЯ. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття. К.: Генеза, 1996. 360 с.
32. Грушевський М. Новий період історії України за роки від 1914 до 1919//Літ. Україна, 1991. 1 серпня. С. 20.
33. ГумилевЛ.Н. Этногенез и биосфера Земли. Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1989. 496 с.
34. ГуцалП. Тернопільщина: адміністративно-територіальний поділ від Х до ХХ століть//Регіональний річник. Тернопілля’96. Тернопіль: Збруч, 1996. С. 154160.
35. Джаман В.О. Особливості географії міграцій населення України // УГЖ. 2002. № 1. С. 2836.
36. Джерела засобів існування населення Тернопільської області За підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Тернопіль, 2003. 157 с.
37. Дітчук І., Романишин С. Географічні аспекти дослідження конфесійної ситуації в Тернопільській області//Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Географія. 1999. №2. С. 7985.
38. Дністрянський М.Етнонаціональна сфера суспільства і її геополітичні функції: методологічний підхід та порівняльно-історичний аналіз// Історія української географії. Вип. 6, 2002. С. 68-69
39. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. Львів: Вид-чий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. 311 с.
40. Дністрянський С. Національна статистика//Студії з поля суспільних наук і статистики. Львів, 1910. С. 2767.
41. Дністрянський С. Спис населення по великих містах. Львів, 1910. 16 с.
42. Доценко А.І. Регіональне розселення: проблеми та перспективи. К.: Наукова думка. 1994. С.3358.
43. Дудар Н. Громадська думка населення України про роль релігії і церкви в житті суспільства//Релігійна свобода. Релігія і церква в Україні: уроки минулого і проблеми сьогодення: Зб. наук. праць.№7. К.: Світ знань, 2003. С. 2028.
44. Эккель Б.М. Определение индекса мозаичности национального состава республик, краев и областей СССР//Советская этнография. 1976. №2. С. 3341.
45. Енциклопедія Українознавства. Загальна частина. Київ, 1995. 800 с.
46. Енциклопедія Українознавства. Львів, 1993. Т.2. С. 670677.
47. Енциклопедія Українознавства. Львів, 1996. Т.5. С. 17681774.
48. Етнічний довідник. Етнічні меншини в Україні. К., 1996. 172 с.
49. Етнонаціональний розвиток України. Терміни, визначення, персоналії/Відп. редактори Ю.І.Римаренко, І.Ф.Курас. Київ, 1993. 800 с.
50. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність/О.Б.Беренштейн, Н.А.Зіневич, В.Т.Зінич та ін.; За ред. В.І.Наулка. К.: Голов. спеціаліз. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2001. 424 с.
51. Этнокультурные процессы в национально-смешаной среде/Отв. ред. ГурвичИ.С.Москва, 1989.222 с.
52. Євтух В.Б. Національні меншини об’єкт державної етнополітики//УІЖ. 1997. № 3. С. 39.
53. Жекулин В.С. Историческая география: предмет и методы. Ленинград: Наука, 1982. 224 с.
54. Жуковський А.,Субтельний О.Нарис історії України. Львів: Вид-во НТШ, 1991. 230 с.
55. Жупанський Я., Попелюшко В. До питання про роль географічних чинників у заселенні території України//Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Географія. 1998. № 2. С. 4951.
56. Заремба В. Деякі особливості та тенденції поширення католицизму в незалежній Україні (на прикладі Вінницької області)//Релігійна свобода. Релігія і церква в Україні: уроки минулого і проблеми сьогодення: Зб. наук. праць.№7. К.: Світ знань, 2003. С. 9195.
57. ЗаставецькаО.В, ЗаставецькийБ.І.,ТкачД.В. Географія населення України. Тернопіль, 2001. 148 с.
58. Заставецька О.В. Математичні методи в географії. Тернопіль, 1999. 52 с.
59. Заставний Ф.Д. Українські етнічні землі. Львів: Світ, 1993. 176 с.
60. Заставний Ф.Д.. Українська зарубіжна діаспора//Дзвін. 1991.№ 8. С. 8388.
61. Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1990. 359 с.
62. Здіорук С.І.Проблеми гармонізації суспільно-релігійних відносин в Україні//Релігійна свобода. Релігія і церква в Україні: уроки минулого і проблеми сьогодення: Зб. наук. праць № 7. К.: Світ Знань, 2003. С. 168173.
63. Історія міст і сіл Української РСР. Тернопільська область. К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. 640 с.
64. Іщук С., Гладкий О. Краєзнавчі дослідження малих і середніх міст (на прикладі м.Немирів Вінницької області) // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. Вип. 4. Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. С. 97100.
65. История еврейского народа: В 12 т. Т.ХІ. История евреев в России при ближайшем участии А.И.Браудо, М.Л.Вишницера и др. Москва: Мир, 1915. 528 с.
66. Кабузан Н.В.Украинское население Галиции, Буковины и Закарпатья в конце XVIII 30-х годах XX в.//Советская этнография. 1985. № 3. С. 7286.
67. Кісь Я.П. Виникнення і розташування міст на території Руського і Белзького воєводств від ХІV до середини ХVІІ ст.//Архіви України. 1968. № 1. С. 3541.
68. КлименкоО., Хаварівський Б. Міська геральдика Тернопільщини. Тернопіль: Воля, 2003. 500 с.
69. КовальчукА.С. Географія релігії в Україні: Монографія. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. 308 с.
70. Коган Д.М. Связи городского и сельского насаления как одна из проблем етнографии города//Советская этнография. 1967. № 4. С. 4050.
71. Козлов В.И. О понятии этнической общности//Советская этнография. 1967. № 2. С. 100111.
72. Козлов В.И., Покшишевский В.В. Этнография и география//Советская этнография. 1973. № 1. С. 910.
73. Козлов В.И. Этническая демография. Москва: Статистика, 1977. 240 c.
74. Колодный А. Плюрализм религиозной жизни в Украине: опыт и проблемы //Релігійна свобода: природа, правові та державні гарантії: Збірник наукових праць. К., 1999. С. 77.
75. Копчак С.І., Мойсеєнко В.І., Романюк М.Д. Етнічна структура та міграції населення Українського Прикарпаття: (статистико-демографічне дослідження). Львів: Світ,1996. С. 8105.
76. КоржикВ. Ничейные” ландшафты: к вопросу пассионарности //Ландшафти і сучасність: Збірник наукових праць. Київ-Вінниця: Гіпаніс”, 2000. С. 164166.
77. Котигоренко В.О. Зміни етнічного складу населення України (друга половина ХХ сторіччя)//Історія України. 1999. № 31-32. С. 7.
78. Котляр Н.Ф. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси IX-XIII в.в. Киев: Наукова думка, 1985. 184 с.
79. Кривоший Г. Національні меншини й українська революція//Історія України. 1999. №39. С. 78.
80. Крип’якевич І.П. Історія України. Львів: Світ, 1990. 520 с.
81. КрульВ.П. Краєзнавче дослідження географічних процесів заселення Галичини: Автореф. дис канд. географ. наук: 11.00.02 / ЛДУ. Львів, 1996. 25 с.
82. Кубійович В. Наукові праці / Упорядкування і вступна стаття проф. Олега Шаблія. Париж Львів: Фенікс, Українська академія друкарства, 1996. Том І. 800 с.
83. Кубійович В. Українці в Генеральній Губернії 1939-41 рр. Чикаго, 1975. С. 180182.
84. Лаврук М.М. Гуцули Українських Карпат (етногеографічне дослідження): Автореф. дис... канд.. геогр.. наук: 11.00.02 / Львів. у-т. Львів, 1997. 22 с.
85. ЛевицькійК. Про спис людності (конскрипцію).Львів: Просвіта, 1900. 19 с.
86. Лихолат Є.О. Становище селянства Західної України в період світової економічної кризи 1929-1933рр.//УІЖ. 1987. №1. С. 116122.
87. Лозинський Р.М. Етнічний склад міського населення Галичини (історико-географічне дослідження): Автореф. дис канд. географ. наук: 11.00.02/Львів, 2000р.17 с.
88. ЛозинськийР.М. Етнічні аспекти демографічної кризи в Україні//Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та освіти в Україні: Збірник тезів доповідей. К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2003.С. 5559.
89. Мазурок О.С. Про соціальну структуру та національний склад промислового населення міст на західноукраїнських землях в епоху імперіалізму//УІЖ. 1998.№ 10. С. 94104.
90. Мазурок О.С. Города западно-украинских земель эпохи империализма (социально-экономический аспект). Львов: Свит, 1990. С .97102.
91. Макарчук С.А. Український етнос /виникнення та історичний розвиток/. Київ: НМК ВО, 1992. 148 с.
92. Макарчук С.А.Українська республіка галичан. Львів: Світ, 1997. 192 с.
93. МархининВ.В. Диалектика социального и биологического в процессе становления этноса/ Под ред. д-ра филос. наук В.П.Фофанова. Томск: Изд-во Томского ун-та, 1989.148 с.
94. Матвєєв В. Сучасний іудаїзм і проблеми єврейської самоідентифікації в Україні//Релігійна свобода. Релігія і церква в Україні: уроки минулого і проблеми сьогодення: Зб. наук. праць. № 7. К.: Світ знань, 2003. С. 101109.
95. Матеріали науково-практичної конференції Міжетнічні відносини в Закарпатті: історія, сучасні проблеми”. Ужгород: Патент, 1994. 70 с.
96. Матеріали Львівського обласного державного архіву. Ф.1; 7. Оп. №5, 25, 51, 52; 1. Спр. №№1535; 1308-1311; 120; 549; 2389.
97. Миронюк В.М. Електоральна географія регіону (на матеріалах галицьких областей): Автореф. дис канд. географ. наук: 11.00.02 / ЛНУ. Львів, 2002. 20 с.
98. Михайлина П.В. Міста України в період феодалізму. Чернівці, 1971. 114 с.
99. Моногарова Л.Ф. Комплексная типология городов Таджикской ССР в свете проблем этнической мозаичности их населения//Советская этнография. 1972. №6. С. 5263.
100. Нагірна В., Нагірний В. Етнографо-статистичні дослідження Павла Чубинського з позицій суспільної географії // Історія української географії. Всеукраїнський часопис. Тернопіль, 2000. Вип. 1. С. 1926.
101. Населення Тернопільської області за місцем народження, місцем постійного проживання та громадянством. За підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Тернопіль, 2004. 46 с.
102. Наулко В. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність. К.: Гол. спец. ред. літ-ри мовами нац. меншин України, 2001. 424 с.
103. Наулко В.И. Развитие межэтнических связей на Украине. К.: Наукова думка, 1975. 276 с.
104. Наулко В.І. Хто і відколи живе в Україні. К.: Гол. спец. ред. літ-ри мовами нац. меншин України, 1998. 80 с.
105. Національна статистика всіх громад (разом з приналежними обшарами двірскими) в сільських округах Східної Галичини. Л.: Накладом Народної Ради” у Львові, 1907. в/о 57-65, 67-70 (43 с.).
106. Національний склад населення Тернопільської області. Розподіл населення за громадянством та віком / за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Тернопіль, 2003. 124 с.
107. Огоновский В.П. Эволюция населения Галиции//Научные записки АН УССР. Институт экономики. К.,1946. С. 94105.
108. Основні підсумки Всесоюзного перепису населення 1959 року по Українській РСР. Статистичний збірник. К.: Держстатвидав, 1961. 236 с.
109. Охримович В. З поля національної статистики Галичини//Студії з поля суспільних наук і статистики. Львів, 1909. С. 65160.
110. Охримович В. Фактичні і фіктивні страти руси