ЛОГІСТИЧНИЙ НАПРЯМ В СУСПІЛЬНІЙ ГЕОГРАФІЇ: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ДОСЛІДЖЕНЬ : Логистическое направление в общественной географии: ТЕОРИЯ И ПРАКТИКА ИССЛЕДОВАНИЙ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СМИРНОВ ІГОР ГЕОРГІЙОВИЧ

УДК. 911.3; 339.188; 658.7

ЛОГІСТИЧНИЙ НАПРЯМ В СУСПІЛЬНІЙ ГЕОГРАФІЇ:
ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

11.00.02 економічна та соціальна географія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня доктора
географічних наук

Науковий консультант
ІЩУК СТЕПАН ІВАНОВИЧ
доктор географічних наук, професор

Київ 2004

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ.............................................................................
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні основи логістичного напряму в суспільній географії суспільно-географічної логістики (СГЛ)
1.1. Науково-теоретична сутність СГЛ
1.1.1. СГЛ як логістичний напрям в суспільній географії
1.1.2. Концепція СГЛ та її джерела
1.1.3. Категорійно-поняттєвий апарат СГЛ...
1.1.4. Територіальні функції логістики..
1.2. Об’єкт, предмет і метод дослідження СГЛ
1.2.1. Суспільно-наукові функції СГЛ...
1.2.2. Класифікація і параметри логістичних потоків..
1.2.3. Класифікація та комплексна характеристика матеріальних потоків
1.2.4. Територіальні особливості потоків послуг.
1.2.5. Класифікація і показники інформаційних потоків.
1.2.6.Територіальні особливості і класифікація фінансових потоків
1.3. Методологічні засади СГЛ
1.3.1. Парадигми СГЛ..
1.3.2. Чинники територіальної організації логістичних систем..
1.3.3. Методологія та наукова база СГЛ
1.3.4. Логістично-кластерний підхід в суспільній географії
Висновки до розділу 1...
РОЗДІЛ 2. Моделі та методи територіальної оптимізації в суспільно-географічній логістиці
2.1.Топологічне моделювання територіально-логістичних мереж (ТЛМ)
2.1.1. Логістичні територіальні системи та мережі.
2.1.2. Показники центральності ТЛМ..
2.1.3. Визначення раціонального розміщення регіональних логістичних центрів...
2.1.4. Розрахунки оптимальних маршрутів руху в ТЛМ
2.2. Моделі виробничих територіально-логістичних систем
2.2.1. Концепція багатостадійних систем виробництва (БССВ)...
2.2.2. Класифікація та мережеві форми БССВ
2.2.3. Перетворення складних (багатомаршрутних) БССВ у прості.
2.2.4. Кількісний вимір взаємодії елементів територіально-логістичних систем з використанням теорії відношень
2.2.5. Вирішення територіально-логістичних задач на підставі методу класифікації...
Висновки до розділу 2...
РОЗДІЛ 3. Суспільно-географічний аналіз основних складових та напрямів логістики
3.1. Функціональні складові
3.1.1.Склад та особливості
3.1.2. Логістика постачання..
3.1.3. Логістика виробництва
3.1.4. Логістика збуту
3.2. Забезпечуючі складові
3.2.1. Транспортна логістика
3.2.2. Логістика запасів.
3.2.3. Логістика складування
3.3. Інтегруючі напрями
3.3.1. Логістика швидкого реагування.
3.3.2. Логістика в туризмі..
3.3.3. Міжнародна логістика.
Висновки до розділу 3...
РОЗДІЛ 4. Суспільно-географічні аспекти Єврологістики: український контекст
4.1. Характеристика світового ринку логістичних послуг
4.1.1. Глобалізація та розвиток логістики
4.1.2. Логістична стратегія ЄС та її регіональні аспекти...
4.1.3. Ринок логістичних послуг США
4.1.4. Логістичний бізнес в Україні: проблеми розвитку та територіальні особливості...
4.2. Європейські транспортні коридори та панєвропейські транспортні зони
4.2.1. Трансконтинентальні міжнародні транспортні коридори...
4.2.2. Україна в системі Єврологістики...
4.2.3. Логістичні термінали у складі міжнародних транспортних коридорів: проблеми територіальної організації..
Висновки до розділу 4...
РОЗДІЛ 5. Екологічна та геоінформаційна складові суспільно-географічної логістики
5.1. "Зелена" логістика
5.1.1. Сутність та значення
5.1.2. Програма "зеленої" логістики транспортно-логістичного концерну "Schenker-BTL" (ФРН-Швеція)...
5.2. Екологістика
5.2.1. Екологістика мікрорівня (підприємство)...
5.2.2. Екологістика метарівня (світ).
5.3. Системи глобальної навігації в суспільно-географічній логістиці
5.3.1. Геоінформаційні системи та методи в СГЛ...
5.3.2. Світові системи глобальної навігації.
5.3.3. Система GPS та її застосування в СГЛ..
Висновки до розділу 5...

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
ДОДАТКИ
Додаток А. Види БССВ з прямими та зворотніми зв’язками............
Додаток Б. Графи відношення суворого часткового упорядкування
Додаток В. Приклади використання інформаційних технологій у логістичних операціях американськими та англійськими торговельними фірмами.
Додаток Г. Застосування ЛШР у роздрібній торгівлі США..
Додаток Д. Практичний приклад (Case-Study) застосування ЛШР фірмою Clarks Limited” (США)...
Додаток Е. Класифікація та типи вільних економічних зон..
Додаток Ж. Показники розвитку та територіальної структури зовнішньої торгівлі та транспорту ЄС..
Додаток З. Аналіз вантажопотоків ТСК Рава-Руська”.
Додаток К. Територіальна структура мультимодальних комплексів портів України, Литви, Румунії.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
Україномовні
АПАМ Азійсько-Північно-Американська магістраль
АПК агро-промисловий комплекс
БССВ багатостадійні системи виробництва
ВВП валовий внутрішній продукт
ВПТ мінімальний вантаж, що оплачується за пільговим тарифом
ВЕЗ вільна економічна зона
ВШШ Великий Шовковий шлях
ГАСЗ глобальна автоматизована система збуту (авіаквитків)
ГІС геоінформаційна система
ГЛОНАСС глобальна навігаційна супутникова система
ГУУАМ Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова
ДРП Distribution Requirements Planning, Система планування збуту
ДРП ІІ - Distribution Resourse Planning, Планування ресурсів збуту
ЖЦП життєвий цикл продукту
ЕДІФАСТ Economic Data Interchange For Administration, Commerce, Transport, Обмін економічними даними до управління, торгівлі, транспорту
ЕОМ електронно-обчислювальна машина
ЄАВТ Європейська асоціація вільної торгівлі
ЄАТК Євроазійський транспортний коридор (TRACECA)
ЄБРР Європейський банк реконструкції та розвитку
ЄЕС Європейське Економічне Співтовариство
ЄЕП Єдиний економічний простір
ЄЛА Європейська асоціація логістики
ЄС Європейський союз
ЄТЛІ Європейська транспортно-логістична інтеграція
ЄТЛМ Європейська транспортно-логістична мережа
ЄТК Європейський транспортний коридор
ЗВТ зона вільної торгівлі
ЗЛ Зелена” логістика
ЗМІ засоби масової інформації
КТ контейнерний термінал
ЛЕП лінія електропередач
ЛС логістична система
ЛТ логістичний термінал
ЛШР логістика швидкого реагування
МВПТ вантаж, менший мінімально оплачувального за пільговим тарифом
МЛ міжнародна логістика
МЛТ міжнародний логістичний термінал
МРП Material Requirements Planning, Планування потреб в матеріалах
МРП ІІ - Material Resourse Planning, Планування матеріальних ресурсів
МСРНС Мережева супутникова радіонавігаційна система
МТК міжнародний транспортний коридор
МТП матеріально-технічне постачання
НАФТА Північно-Американська асоціація вільної торгівлі
НАТО Організація Північно-Атлантичного договору
ОДО обліково-договірна одиниця
ООН Організація Об’єднаних Націй
ОЧЕС Організація Чорноморського економічного співробітництва
ПАС пункт автосервісу
ПДТУ Приазовський державний технологічний університет (м.Маріуполь)
ПЛВ просторовий ланцюг взаєморозрахунків
РЛТ регіональний логістичний термінал
РЛЦ регіональний логістичний центр
РС регіональний склад
РЦ розподільчий центр
СГЛ суспільно-географічна логістика
СНД Співдружність Незалежних Держав
СМАП служба міжнародних автоперевезень
СПВ собівартість перевезення 1т вантажу
ССГН супутникова система глобальної навігації
ТВК територіально-виробничий комплекс
Т.-Л. територіально-логістичний
ТЛІ територіально-логістичний інжиніринг
ТЛМ територіально-логістична мережа
ТЛС територіально-логістична система
ТСК транспортно-складський комплекс
УДЦТС Український державний центр транспортного сервісу
УІФК Українська індустріально-фінансова компанія
ЧЕС Чорноморське економічне співробітництво
ЧТК Чорноморське транспортне кільце
ШЗС штучний супутник Землі
Англомовні
AAMA American Apparel Manufacturers Association, Асоціація американських швейних підприємтсв (США)
AIMSE Сучасна інтегрована європейська автомагістральна система
ATC Apparel & Textile Challenge, Промислово-консультаційна група швейної та текстильної галузей (Велика Британія)
ATCo American Tobaco Company, Американська тютюнова компанія
AT&T American Telephone and Telegraph Company, Американська телефонно-телеграфна компанія
Black Sea PETrA Чорноморська Панєвропейська транспортна зона
BTL Bildspedition, Transport & Logistics, Світове експедування, транспорт і логістика (швед.)
CFC Chlorofluorcarbon, фреон
CIF Cost, Insurance, Freight Вартість, страхування, фрахт
CRL Commodity Response Logistics, Логістика товарних потоків
DMC Diamond Match Company, Сірникова компанія Діамант” (США)
DHL Dell, Hillblom, Linn (прізвища засновників компанії)
EATN EuroAsian Transport Network, Євроазійська транспортно-логістична мережа
ECO Emission Calculation Online, Визначення викидів в режимі online”
EEA European Economic Area, Європейський економічний простір
EDI Electronic Data Interchange, Електронний обмін даних
EOQ Economic Order Quantity, Економічний розмір замовлення
ERP Enterprise Resourse Planning, Планування ресурсів підприємства
ESA European Space Agency, Європейська космічна агенція
ETC European Transport Corridor, Європейський транспортний коридор
EVROVIA проект єдиної європейської мережі автошляхів
FMCG Fast Moving Consumer Goods, Товари повсякденного попиту
GPS Global Positioning System, Система глобальної навігації
IATA International Association of Air Transportation, Міжнародна асоціація повітряного транспорту
IBM International Business Machines, комп’ютерна компанія (США)
ICA, DAGAB, KF найбільші шведські фірми з роздрібної торгівлі
ICAO International Civil Aviation Organization, Міжнародна організація цивільної авіації
IMO International Maritime Organization, Міжнародна морська організація
INCOTERMS Міжнародні торговельні терміни
ISCIS Integrated Supply Chain Information System, Інтегрована інформаційна система ланцюга постачання
ITAN International Travel Agents Network, Міжнародна мережа туристичних агентів авіакомпаній
JIT Just In Time, Точно в строк
LOCEU Logistics of the Outer Sircle of the European Union, Логістика зовнішнього кільця” ЄС
LRP Logistics requirements Planning, Планування логістичних потреб
MOB Make-Or-Buy, Зробити або купити
NIMBY Not In My Back Yard, Не в моєму городі
NSF National Scientific Fund, Національний науковий фонд (США)
NVOCC Non-Vessel Operating Common Carrier, Логістична компанія, що не володіє транспортними засобами
OPT Optimized Production technology, Оптимізована технологія виробництва
PERT Program Evaluation and Review Technique, Метод оцінки та перегляду програми
PETrA Pan European Transport Area, Панєвропейська транспортна зона
PHARE Poland, Hungary And Rest of Europe, Програма допомоги ЄС країнам-кандидатам на вступ до ЄС (Польща, Угорщина та ін.)
POS Point Of Sale, Місце продажу
RLP Reorder Level Policy, Модель запасів з постійним розміром замовлення
RCP Reorder Cycle Policy, Модель запасів з постійним циклом замовлення
QRL Quick Response Logistics, Логістика швидкого реагування
SCM Supply Chain Management, Управління ланцюгом поставок
SRL Service Response Logistics, Логістика потоків послуг
SIKA Swedish Institute of Communication Analyses, Шведський інститут транспорту і аналізу комунікацій
TACIS Task Assessment of Commonwealth of Independent State, Програма допомоги ЄС країнам СНД
TCTC Transcontinental Transport Corridors, Трансконтинентальні транспортні коридори
TEDIM Telematics in Foreign Trade Logistics and Delivery Management, Програма розвитку телематики в управлінні логістикою та поставками в міжнародній торгівлі
TEN TransEuropean Network, Трансєвропейська мережа
TINA Transport Infrastructure Needs Assessment, Оцінка потреб розвитку транспортної інфраструктури
TNT Thomas Nationwide Transport (назва голандської логістичної компанії)
TQM Total Quality Management, Тотальний менеджмент якості
TRACECA Transport Corridor Europe Caucasus Asia, Транспортний коридор Європа Кавказ Азія (або Євроазійський)
UNCTAD United Nations Conference on Trade and Development, Конференція ООН з торгівлі та розвитку
USAID United States Agency of International Development, Агенція США з міжнародного розвитку
UPS United Parcel Service, Об’єднана служба доставки
WM World Mover, Світовий перевізник

ВСТУП

Актуальність теми. Логістика як новітній науково-практичний напрям, що виник наприкінці ХХ ст., характеризується чітко вираженими геопросторовими і, навіть суто географічними аспектами, які притягують все більше уваги в логістичних джерелах останнього часу. Але систематичного вивчення та дослідження суспільно-географічних проявів логістичних процесів поки що немає ні в Україні, ні в країнах СНД. Заповнити цю прогалину має логістичний напрям в суспільній географії суспільно-географічна логістика (СГЛ), як вчення про територіально-екологічну сутність та оптимізацію логістичних потоків та систем мікро, мезо, макро, мега та мета-регіональних рівнів. Таким чином, СГЛ це новітній міждисциплінарний напрям, що формується нині на межі суспільної географії та логістики. Територіальний (географічний) вимір та мірило логістичної діяльності особливо гостро відчувають фірми, що займаються логістичними операціями на великій території, зокрема міжнародною логістикою. Це відбивається у їхніх назвах, наприклад, Геодіс” відома французька логістична фірма, представник якої виступив з цікавою доповіддю на IV Міжнародній науково-практичній конференції Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики” (Київ, 2002р.).
Отже, в ході розвитку логістики як науки і бізнес-практики все сильніше проявляється її територіальна диверсифікація. І хоча більшість логістичних досліджень і джерел присвячені логістиці мікрорівня (підприємство), зростає увага та цікавість до проблем мезо, макро, мега та металогістики (наприклад, Європейська транспортно-логістична інтеграція та її регіональні проекти LOCEU, TEDІM). Все це вимагає систематизованого, а ще краще системного розгляду логістичних процесів та систем на всіх територіальних рівнях їхнього прояву. СГЛ це дозволяє здійснити, поєднуючи геопросторову (суспільно-географічну) складову (яка є базовою) з екологічною та геоінформаційною складовими. Тобто автор позиціонує СГЛ, як логістичний напрям в суспільній географії - з тісними зв’язками з екологією, екогеографією та картографією, що створює підстави для географізації” логістики. Актуальність дисертації полягає також у тому, що саме СГЛ дозволяє дослідити ті аспекти логістики, які на даний час недостатньо розкриті, хоча їхня важливість підкреслюється в державних документах України останнього часу. Насамперед, це логістичні проблеми національного (створення сучасної транспортно-логістичної інфрасистеми держави) та міжнародного рівня (участь України в розвитку міжнародних транспортних коридорів та її інтеграція в транспортно-логістичну систему Європи та світу), а також мезорівня (територіально-виробничі комплекси, кластери, суспільно-географічні райони України). Що ж до промислових, агропромислових, транспортних, торговельних, туристичних, митних та інших підприємств та фірм, то для них теж велику актуальність має територіально-екологічна оптимізація їх зв’язків як внутрішніх, так і зовнішніх (з постачання, збуту, сервісу тощо).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до напрямів наукової роботи географічного факультету та Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема кафедри країнознавства і туризму (тема 97121, № держреєстрації 0197 U 003170) та кафедри економічної та соціальної географії (тема 01БФ 050-02, № держреєстрації 0101 U 002601), а також кафедри топогеодезичного та навігаційного забезпечення військ (тема 03 БП 050-01, № держреєстрації 0103 U 003699), її здійснення йшло опліч з розробкою теорії суспільної географії та географії світового господарства, що є одним з стратегічних напрямків роботи кафедри країнознавства і туризму. Матеріали дисертації лягли в основу розробки концепції та програм спеціальних та нормативних курсів Географія світового господарства”, Економічні системи світового господарства”, Сучасне господарство країн Європи та Північної Америки”, Маркетинг та логістика в туризмі”, Міжнародний бізнес”.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження є галузеві і територіальні логістичні системи та логістичні потоки в сферах виробництва та обігу. Предмет дослідження просторово-територіальна організація логістичних систем та логістичних потоків в сферах виробництва та обігу з врахуванням вимог екологічної безпеки та геоінформаційного забезпечення.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних та практичних основ логістичного напряму в суспільній географії на підставі дослідження логістичних систем та логістичних потоків. Для досягнення мети поставлені такі завдання:
1. Розробити теоретико-методологічні основи логістичного напряму в суспільній географії суспільно-географічної логістики, зокрема розкрити науково-теоретичну сутність СГЛ, охарактеризувати її об’єкт та предмет, обґрунтувати методологічні засади СГЛ (з викладенням наукових категорій територіальної організації логістичних систем), розробити основні методи дослідження.
2. Опрацювати комплекс моделей та методів просторово-територіальної оптимізації в СГЛ, зокрема, топологічного моделювання територіально-логістичних мереж, моделей виробничих територіально-логістичних систем, методів лінійного програмування, територіального кореляційно-регресійного моделювання.
3. Виконати суспільно-географічний аналіз основних складових та напрямків логістики, в т.ч. функціональних (логістики постачання, виробництва, збуту) та

Список литературы

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

1. Логістика новітній науково-практичний напрям, що оформився в кінці ХХ ст., є закономірним результатом поглиблення процесів галузевого поділу праці у світовому господарстві. Як галузь бізнесу, логістика розуміється як діяльність з забезпечення Певного продукту Певної якості та кількості для Певного споживача на Певний час у Певному місці за Певних витрат Певною логістичною послугою. Суспільно-географічна логістика (СГЛ) є логістичним напрямом суспільно-географічної науки, що досліджує територіальні, екологічні та геоінформаційні особливості логістичної діяльності. Дана докторська дисертація є першою спробою в Україні та країнах СНД суспільно-географічного дослідження та аналізу логістики як окремої сфери господарської діяльності. Концептуальні підвалини СГЛ склали: 1) положення про суспільно-географічні відношення і зв’язки, що складають опорний (комунікаційний) каркас території суспільно-географічних районів та ТВК, представлені в працях М.М.Колосовського, Ю.Г.Саушкіна, І.В.Нікольського, Т.М. Калашникової, А.Т.Хрущова, Е.Б.Алаєва, М.Д.Пістуна, С.І.Іщука, О.І.Шаблія, А.В.Степаненка, О.Г.Топчієва та ін.; 2) дослідження Географії людини” (США) з Просторової взаємодії та просторової поведінки; 3) теоретико-практичні розробки автора з вдосконалення регіональних зв’язків торгівлі в ринкових умовах; 4) наукового-господарські концепції логістики, зокрема МРП, ДРП, Точно в строк”, Канбан”, Худа логістика”, Логістика швидкого реагування”, ОПТ, Зелена логістика”, Геологістика”, Логістика ланцюгів постачання”.
2. Об’єктом дослідження СГЛ є логістичні (товарно-інформаційно-фінансові) потоки та логістичні системи (ЛС) різної галузевої належності (промислові, агропромислові, транспортні, будівельні, готельно-туристичні, митні, внутрішньої та міжнародної торгівлі тощо) та різних регіональних рівнів (мікро, мезо, макро, мега, мета), а предметом територіальна організація конкретної галузевої або регіональної ЛС (з урахуванням їх екологічних та геоінформаційних проблем). Головним методом СГЛ є запропонований автором метод територіально-логістичного інжинірингу (ТЛІ), сутність якого полягає в об’єднанні процесів постачання, виробництва, збуту територіально-господарських систем в наскрізний територіально-логістичний потік та його оптимізації на підставі класичного логістичного принципу Точно в строк” з урахуванням територіальної оптимізації, екологічної безпеки та глобального моніторингу. Категорійно-понятійний апарат СГЛ включає, насамперед, територіально-логістичну проблему (що охоплює аспекти та шляхи вирішення), а також такі основні поняття СГЛ, як ТЛС, Т-Л синергія, Т-Л операція, Т-Л функція, Т-Л канал, Т-Л ланцюг, Т-Л цикл, Т-Л мережа та ін. В роботі розкриті суспільно-наукові функції СГЛ (як наукового та бізнесового напряму, як чинника господарського управління, у т.ч. в міжнародному аспекті, та сталого розвитку, а також як перспективного напряму підготовки географів-управителів з логістики) та територіальні функції логістики. Надана територіальна характеристика логістичних потоків, як об’єкту дослідження СГЛ, - матеріальних, сервісних, інформаційних і фінансових.
3. До парадигми СГЛ належать аналітична, технологічна, маркетингова та інтегральна. Остання найбільш повно відповідає сутності та меті СГЛ, оскільки передбачає міжгалузеву і територіальну інтеграцію господарських суб’єктів-учасників територіально-логістичних відносин. Методологія СГЛ базується, насамперед, на положеннях про суспільно-географічні відношення та зв’язки, підтвердження актуальності яких можна знайти, крім вищевказаних авторів, у роботах з теоретичної географії В.Бунге, А.Геттнера, С.Л.Рудницького. а також в дослідженнях американської Географії людини” з механізму” географічного руху товарів. Зокрема, в останній виділені: модель впливу відстані на інтенсивність господарських зв’язків (Е.Ульман,У.Тоблер), гравітаційна модель просторової взаємодії (Г.Кері, У.Рейлі), модель потенціалів та модель обмежень руху товарів (Дж.Феллман, А.Гетіс, Дж.Гетіс). До методів, що використовує СГЛ, належать (крім ТЛІ): літературний, статистичний, картографічний, експедиційний, аналітичний, комп’ютерний. СГЛ також активно застосовує методи таких наукових дисциплін, як прикладна математика, теорія оптимізації, дослідження операцій, технічна та економічна кібернетика, економіка, ін. СГЛ передбачає активну участь в інноваційних проектах регіонального розвитку, до яких відносіться кластери. Розглядаючи кластер, як свого роду територіальний галузевий комплекс, СГЛ з високою ефективністю може вдосконалити не тільки зовнішні” зв’язки кластеру з постачання та збуту, але й внутрішньо-виробничі, тобто створити ефективну схему наскрізних територіально-логістичних зв’язків кластерів (які нині створюються і в Україні).
4. Ефективним інструментом дослідження ТЛС є топологічний аналіз територіально-логістичних мереж (ТЛМ) на підставі теорії графів. На важливість цього підходу вказував засновник логістики в країнах СНД О.А.Смєхов. Зі сторони суспільної географії слід відзначити внесок М.Д.Пістуна, С.І.Іщука, О.І.Шаблія, О.Г.Топчієва, В.С.Міхеєвої, ін. Розроблені ними підходи і методи просторового аналізу територіально-виробничих та територіально-транспортних систем продовжили відомі напрацювання М.М.Колосовського, а також розробки зарубіжних географів П.Хагетта, Д.Харвея, ін. В сучасних умовах цей суспільно-географічний доробок має велику цінність для СГЛ, що доводить досвід Японії, Німеччини, США з розвитку та впровадження логістичного інжинірингу бізнес-процесів. Топологічний аналіз ТЛМ, здійснений у роботі, дозволив вирішити дві основні проблеми оптимізації ТЛС, а саме: раціональне розміщення РЛЦ та визначення оптимальних маршрутів руху в ТЛМ. До розв’язання першої проблеми в дисертації застосовані показники зв’язаності, центральності та оцінки положення РЛЦ відносно головних шляхів. Варто відзначити, що запропоновані автором методи топологічного аналізу, забезпечують більш точну оцінку розвинутості ТЛМ та вигідності розміщення РЛЦ, ніж традиційні показники транспортної забезпеченості території. З метою визначення оптимальних маршрутів руху в ТЛМ в дисертації застосовані задачі про мінімальне сполучення, про найкоротший шлях та про дерево найкоротших відстаней. Як показано в роботі, важливе значення у суспільно-географічному аналізі ТЛМ має метод їх розкладу на елементарні компоненти, який включає дві складові: виділення полярних” мереж та класифікацію трас.
5.В роботі проведений просторовий аналіз структур виробничої логістики з використанням теорії багатостадійних систем виробництва (БССВ). Розробка теорії БССВ, з однієї сторони, є розвитком напряму суспільної географії, заснованого М.М.Колосовським, який вивчає ТВК; з іншої дослідження виробничо-технологічних зв’язків з метою їх просторової оптимізації, прив’язує” теорію БССВ до логістики, зокрема виробничої логістики, яка розглядається як важлива складова інжинірингу бізнес-процесів, що знайшло вираз в сучасних працях А.В.Шеєра (ФРН), Р.В.Чейза, Н.Дж. Еквілайна, Р.Ф.Якобса (США). Центральне місце в теорії БССВ займає перетворення складних БССВ у прості, що має метою упорядкування мереж, зведення їх до більш простих форм.
Теорія графів застосована в роботі і до просторового аналізу взаємодії складових елементів ТЛС. Ці зв’язки можна виміряти через матрицю парних кореляцій, тобто визначити силу впливу та його знак. Аналіз коєфіцієнтів залежності та співставлення їх з коефіцієнтами кореляції може слугувати підставою до низки практичних висновків щодо ТЛС. Графи можна використати і як графічні відображення класифікацій. Такий підхід, розроблений в дисертації, дозволяє за допомогою графів ієрархічних класифікацій та методу „гілок та меж” вирішити класичну задачу збутової логістики задачу комівояжера”, що полягає у визначенні найкоротшого маршруту об’їзду всіх необхідних пунктів.
6. Проведений в дисертації суспільно-географічний аналіз основних складових та напрямів логістики показав, що як функціональні та забезпечуючі, так і розглянуті інтегруючі напрями СГЛ характеризуються чітко визначеними територіальними та регіональними складовими та аспектами. Зокрема, щодо функціональних складових СГЛ логістики постачання, виробництва та збуту, то кожна з них має територіальну основу, без врахування якої вказані напрями СГЛ не зможуть функціонувати. Тобто функціональні складові СГЛ є територіальні за своєю суттю, тому напрями та методи їхньої оптимізації, запропоновані автором, носять комплексний суспільно-географічний характер. Це проблема вибору найкращого постачальника в логістиці постачання (яка вирішується шляхом розрахунків рейтингів постачальників на основі позитивних та негативних характеристик), або проблема використання штовхаючої” чи витягаючої” системи у виробничій логістиці, або, нарешті, проблема визначення ефективних каналів та територіальних ланцюгів збуту в логістиці збуту. Американські логістики для оптимізації міжнародних ланцюгів збуту пропонують метод PERT” (розглянутий в роботі), а автор рекомендує підхід на основі аналізу територіальних функцій логістики, зокрема застосування транспортної задачі лінійного програмування, територіальних кореляційно-регресійних моделей, теорії графів тощо. Відповідні розробки та статті автора, опубліковані в українських галузевих журналах Новый маркетинг” та Дистрибуция и логистика” в 2002-2004 роках.
7. У дисертації розкрита та проаналізована територіальна сутність забезпечуючи складових СГЛ транспортної логістики, логістики запасів і складування. Визначені територіальні завдання логістики транспорту, а саме: вибір виду транспорту; перевізника; розрахунки раціональних маршрутів перевезень. Перше завдання вирішується шляхом ранжування видів транспорту, друге - на підставі рейтингової оцінки перевізників (з урахуванням територіальних чинників), третє передбачає вирішення задач маршрутизації. Щодо останніх, то автором пропонуються три підходи: метод найкоротшої зв’язуючої мережі, алгоритм Свира та метод гілок та меж”. Логістика запасів охоплює такі територіальні” питання, як: де розмістити (сконцентрувати) запаси в ТЛС біля виробника, споживача чи посередника; яку систему запасів обрати з фіксованим розміром замовлення чи фіксованим часом поставки; або централізовану чи децентралізовану; як провести „ешелонування” запасів у територіально-логістичному ланцюзі. Територіальні аспекти логістики складування зводяться принаймні до чотирьох задач: визначення оптимальної кількості складів у ТЛС; визначення місць розміщення складів; розподіл товарних запасів між складами; раціональне розміщення товарів на самих складах. Перша задача вирішується через сукупне врахування всіх видів складських витрат, у т.ч. графічним методом; друга методами теорії графів, а також визначенням центру ваги товаропотоків на певній території; третя за допомогою наближених і точних методів, у т.ч. лінійного програмування; четверта методом АВС та правила Парето” з визначенням гарячої” та холодної” зон складу. Розробки автора з характеристики забезпечуючих складових СГЛ також опубліковані в циклі статей в журналах Новый маркетинг” та Дистрибуция и логистика” в 2002-2004 роках.
8. Серед інтегруючих напрямків СГЛ в дисертації розглянуті найменш досліджені логістика швидкого реагування” (ЛШР), логістика в туризмі та міжнародна логістика. ЛШР новітній логістичний напрям, що отримав розвиток в останні роки в США. Його сутність тісна інтеграція (у т.ч. територіальна) всіх учасників логістичного ланцюгу, починаючи від виробників товарів та їхніх постачальників та закінчуючи роздрібною торгівлею, з метою прискорення руху товарів та скорочення логістичного циклу. ЛШР виникла в текстильно-швейно-торговельному комплексі США, зараз охопила й інші галузі. ЛШР усунула дублююче” складування напівфабрикатів та готової продукції, скоротила виробничі і товарні запаси, значно прискорила рух матеріального потоку в межах вказаного міжгалузевого комплексу. В результаті США суттєво зменшили логістичні витрати в масштабі країни з 16 до 10,5 % ВВП, що нижче загальносвітового показника (12%). ЛШР викликала до життя новий тип організації виробництва модульно-клітиний (замість великих та середніх підприємств), що означає значні зміни в розміщенні виробництва з більшою увагою до малого та середнього бізнесу.
Логістика в туризмі має метою перетворити сукупність суб’єктів туристичної діяльності в оптимально організований (у т.ч. територіально) комплекс. Туристична логістика включає функціональні області, елементи, принципи управління та учасників логістичних рішень. Територіальні аспекти логістики в туризмі полягають в територіальній інтеграції та концентрації зусиль постачальників складових турпослуги (засобів розміщення, харчування, транспорту, програмного забезпечення). Але спочатку слід провести їхню оцінку, з цією метою в дисертації пропонуються методи ранжування та матричний. Також розглянуті територіально-логістична інтеграція турфірми з посередниками (вертикальна) та з іншими турфірмами (горизонтальна).
Міжнародна логістика (МЛ) займається організацією та управлінням логістичними потоками міжнародних фірм. Територіальний аспект тут перетворюється” у міжнародний, тому МЛ відрізняють від внутрішньої” логістики такі риси як: відстань перевезень, різниця валют та види транспорту. МЛ охоплює такі складові: міжнародні перевезення, міжнародні запаси, міжнародне пакування, міжнародне складування. Проблема міжнародних перевезень включає чотири компоненти: інфраструктуру, види транспорту, вибір найбільш ефективного виду транспорту та визначення базисних умов поставки. Міжнародні запаси визначають з урахуванням таких чинників як логістичний цикл, рівень логістичного сервісу та використання запасів як стратегічного інструменту. Міжнародне пакування товарів, за яке відповідає відправник, повинно враховувати кліматичні особливості, особливості транспортного засобу, вагу вантажу і пакування, вимоги замовника, необхідність подвійного пакування. Міжнародне складування товарів включає питання вибору схеми складування, розміщення складів, розподілу товарів між складами, використання ВЕЗ.
9. СГЛ набуває виключно важливого значення в сучасних умовах глобалізації світового господарства. Недарма ХІІ Всесвітній конгрес з логістики обрав своїм гаслом вираз Логістика з’єднує людей, ринки і материки”. Логістика у глобальному мірилі розвивалася через т.зв. революції” в постачанні, зокрема перша з них відбулася в кінці ХІХ на початку ХХ ст. і була зумовлена розвитком залізничного транспорту та зв’язку, що уможливило трансконтинентальний рух товарів (зокрема в Європі) та контроль товарних поставок. Друга „революція” в постачанні прийшлася на кінець ХХ ст. і саме вона сприяла оформленню логістики в окремий науково-практичний напрям. Технічною підставою теж послужив розвиток транспорту, новітніх засобів зв’язку та геоінформаційних систем глобального позиціонування. Світовий ринок логістичних послуг, за результатами досліджень та розрахунків автора, нині характеризується територіальною структурою, в якій перевагу мають країни Західної Європи (зокрема ЄС) 27, 5% за вартістю, Північної Америки (зокрема США) 26, 7%, країн АТР (зокрема Японії) 19%. Країни ЄС досягли значних успіхів у координації транспортно-логістичної політики і діяльності, як отримала назви Єврологістики і розглядється як інфраструктурна основа і важлива складова процесу євроінтеграції. На конференціях у Празі (1993р.), на о.Крит (1994р.) та у Гельсінках (1997р.) концепція Єврологістики була поширена на всю Європу та визначені її регіональні складові у вигляді програм ТЕN (для країн-членів ЄС), TINA та TIRS (для країн-кандидатів на вступ до ЄС) та РЕС (ПЄК пан-європейських транспортних коридорів, які мають з’єднати країни Західної, Центральної та Східної Європи). За останньою програмою визначено 10 ПЄК. До найбільших транспортно-логістичних компаній ЄС належать нині Schenker BTL”(ФРН-Швеція), DHL (ФРН), TNT (Голландія), ін. Єврологістика передбачає регіональні проекти LOCEU, TEDIM тощо.
Ринок логістичних послуг США розвивається нині в умовах інтеграції країн Північної Америки NAFTA, тому логістичний бізнес США отримав нові стимули до зростання. На логістичні послуги в США виділяється в 10 разів більше коштів ніж на рекламу, і в 2 рази більше, ніж на оборону. Одночасно в США приймаються значні зусилля з скорочення транспортно-логістичних витрат в масштабі країни, з цією метою впроваджуються спеціальні програми, наприклад, ЛШР. До найвідоміших американських транспортно-логістичних фірм належать: UPS (дохід 26 млрд.дол. у 2001р. найбільша в світі), FedEx, Fritz, Ryder, ін. В межах NAFTA розробляються регіональні проекти з логістики, наприклад, програма „Макіладорас”.
10. У дисертації дана характеристика українського ринку транспортно-логістичних послуг, який виник разом зі здобуттям незалежності і нині швидко розвивається. На ньому вже чітко вирізняються три спеціалізовані сегменти: з міжнародної та внутрішньої експрес-доставки; з комплексних перевезень майна; з міжнародних та внутрішніх перевезень вантажів. Перші два напрями поки що знаходяться під контролем міжнародних логістичних фірм, і територіально концентруються в Києві (столичний чинник), але з’являється все більше українських компаній (зокрема на ринку внутрішньої експрес-доставки безперечний лідер Укрпошта). Третій напрям є більш доступним для вітчизняних фірм, яких нараховується нині більше 3тис. Виділяються найбільші компанії Укрінтеравтосервіс”, Рапід (Київ), Орлан-Транс” (Львів-Київ), Транс-Пеле” та Транс-Кінг” (Луганськ) та ін. Але переважна кількість фірм дрібні, мають в середньому 5 автопотягів. Територіально компанії з міжнародних внутрішніх перевезень вантажів сконцентровані в найбільших транспортних вузлах України Києві, Одесі, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Львові, ін.
11. У проектах Єврологістики важливе місце приділяється Україні в силу її надзвичайно вигідного транзитного положення. Це відбиває найвищий серед країн Європи транзитний рейтинг (3,15 бала за розрахунками англійського інституту Rendall). В роботі виділено такі напрямки участі України в Європейській транспортно-логістичній інтеграції: 1) ПЄК; 2) ТКТК; 3) Панєвропейські транспортні зони - РЕТrА. Зокрема через територію України проходить 4ПЄК (NN 3,5.7,9) та 4 ТКТК (ТRACECA, Європа-Азія, Балтика-Чорне море, 4ТК). Україна входить до Чорноморської транспортної зони (Black Sea PETrA), що визначена як пріоритетна в ЄС. На інтеграцію України Європейську транспортно-логістичну систему орієнтують Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у 2001-2010 роках”, інші державні документи. Відповідно до них встановлена мета створення національної мережі ЄТК та ТКТК в державі, що в площині СГЛ передбачає розробку територіальної схеми ЄТК та ТКТК в Україні та пропозиції щодо мережі міжнародних логістичних терміналів (або ТСК). Наявні схеми передбачають створення 46 ТСК, але оскільки одразу побудувати всі їх потребуватиме багато коштів та часу (за наведеним прикладом виконання проекту тільки одного ТСК Рава Руська” вимагатиме 40,5 млн.дол. США та 7 років), автором запропонований та обґрунтований список” першочергових ТСК у 8 містах України. У здійсненні проектів Єврологістики, як показано в роботі, Україні доцільно розвивати співробітництво з транспортно-логістичних питань, насамперед, з Польщею, Туреччиною, Росією, Китаєм та іншими країнами.
12. У дисертації проаналізований зв’язок логістики та екології, оскільки СГЛ розглядається як важливий чинник сталого, тобто екологічно збалансованого, розвитку та територіальної організації господарства та бізнесу. Проведений в роботі аналіз СГЛ, як чинника сталого розвитку, розкриває дуже важливий, але практично недосліджений на даний час в логістичних та суспільно-географічних джерелах України та країн СНД, аспект взаємозв’язку географії, екології та логістики, а також впливу останньої на екосистеми регіону, країни, світу. Актуальність цієї проблеми відзначають західні вчені та логістики (Н.Тоnndorf; R Handfield та E.Nickols; L.Crosbie та K.Knight), які запропонували термін зелена логістика”. Британський інститут логістики провів дослідження Логістика та навколишнє природне середовище”. Декілька статей про зелену логістику” опубліковано автором, вони пов’язані з досвідом найбільшої в ЄС транспортно-логічної фірми Schenker BTL”(ФРН-Швеція). Ця компанія вперше в світі розробила і впровадила екологічну програму глобального мірила під назвою Зелена логістика”. За цією програмою визначаються обсяг і хімічний склад шкідливих викидів в результаті транспортно-логістичної діяльності (двоокис вуглецю, оксиди азоту, вуглеводні сполуки, двоокис сірки, тверді частинки) та їхній вплив на погіршення здоров’я людей, збільшення парникового ефекту”, забруднення повітря, грунтів тощо. Підсумковий показник має також фінансову вартість Зеленої логістики” має вихід в Інтернет і доступна на спеціальному сайті компанії Schenker BTL”. Географічно вона охоплює 44 країни Європи та поза її межами, включає 4215 населених пунктів, сумарну відстань маршрутів 400000 км, при цьому швидкість обчислень досягає 50 товарних поставок за сек.
Подальші дослідження та ознайомлення з логістичною літературою США, Великої Британії, Швеції, Польщі призвели автора до думки, що більш вдалою назвою екологічної складової СГЛ буде термін екологістика”, оскільки ця назва безпосередньо вказує на таку мету СГЛ, як створення територіально інтегрованої екологістичної системи. Екологістика цю мету прагне вирішити, насамперед, на рівні підприємства, де вирішуються такі завдання: екологічна оцінка (аудит) та вибір постачальників; переробка/використання відходів; вибір перевізників; 4) екоаналіз ЖЦП; застосування екопакування товарів.
Екологістика досліджує екологічні проблеми, пов’язані з транспортно-логістичною діяльністю, також на мезо, макро, мега та метарівнях, де проявляється сукупна дія всіх чинників забруднення. Зокрема виділені і проаналізовані такі напрями впливу логістики на глобальну екосистему: парниковий ефект; забруднення навколишнього середовища; руйнування озонового шару; використання відходів. Розкриті перспективні напрями досліджень впливу СГЛ на екосистему регіону.
13. Транспортно-логістична діяльність, яка набула останнім часом в світі і Україні глобального мірила, вимагає здійснення глобального моніторингу та контролю руху вантажів, товарів, транспортних засобів. Для цього в СГЛ використовуються геоінформаційні системи (ГІС), зокрема супутникові системи глобальної навігації (ССГН), що розглядаються в роботі як наступна складова СГЛ. Нині в світі діють дві ССГН американська GPS та російська ГЛОНАСС, а країнами ЄС розробляється третя Galileo (2008р.). Найбільші українські транспортно-логічні фірми (Рапід, Орлан, Укрінтеравтосервіс, ін.) активно використовують GPS, а також європейські локальні системи супутникового зв’язку. Можливості ГІС використовуються нині в корпоративних логістичних системах, при визначенні оптимальних маршрутів руху транспортних засобів в містах („міська логістика”) тощо. Отже, потреби СГЛ у послугах ГІС, зокрема ССГН, є очевидними і зростаючими. Задовольнити цей попит в значній мірі може університетська картографія, про що свідчить веб-сайт лабораторії ГІС Ягеллонського університету (Краків, Польща), де працює базова станція GPS, яка пропонує послуги з просторового аналізу та технологій, у т.ч. для потреб логістики. Подальші можливості співпраці СГЛ та картографії пов’язані з віртуальною навігацією та телегеоінформацією.
14. Одержані теоретичні і прикладні результати роботи підтверджують актуальність та посилюють значимість суспільно-географічної логістики не тільки як науково-практичного напряму в суспільній географії, але й як можливого напряму університетської підготовки географів-управителів з логістики (логістик-менеджерів), які маючи комплексну підготовку з логістики, суспільно-географічної логістики, екологістики, геоінформаційних систем та інших географічних, математичних, економічних, інформативних дисциплін та іноземних мов можуть з успіхом претендувати на відповідальні посади в динамічній та перспективній галузі з великим майбутнім сфері транспортно-логістичних послуг України.

Таким чином, поставлену мету дослідження в дисертації досягнуто, а всі поставлені завдання вирішено.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алаев Е.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. С.76-96.
2. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. Загальний курс, 5-те вид.: Пер. з англ.: Уч.пос. М.: Видавничий дым «Выльямс», 2001. 608 с.: с ил.
3. Астахов С.Україна з відчиненими дверима // UA Service: український автотранспортний журнал. 2001. - №3. С.8.
4. Балабанов И.Т. Электронная коммерция. СПб: Питер, 2001 336с.
5. Бауэрсокс Д., Клосс Д. Логистика: интегрированная цепь поставок. Пер. с англ. М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2001 640 с.
6. Бобрович І.П. Міжнародні транспортні коридори як інтегратори транскордонного співробітництва в Єврорегіоні „Буг”// Наук. вісник Волинського держ. ун-ту ім.Лесі Українки. 2001. - №1. С.61-63
7. Брэнд DHL теперь значит намного больше // Деловая столица 2003. 26 мая С.3.
8. Васелевський М., Патора Р. Інформація та кадри в логістичних системах. Львів: Вид-во Націон. ун-ту «Львівська політехніка», 2001-272с.
9. Вдовенко В. Galileo взглянет” на нас с небес // Транспорт. 2002. - №35 (203). С.51-52.
10. Вдовенко В. Спутниковая навигация в Украине // Транспорт. 2002. - №35 (203). С.52.
11. Вдовенко В. Требуется координация: развитие спутниковых навигационных технологий в Украине // УкрАвтоКонтинент. 2002. - №1. С.28-31.
12. Волков О.А. Изменения в транспортной системе Западной Европы и транспортная политика ЕС // География в школе. 2000. - №5. С.40 47.
13. Восточные горизонты F.M.Logistic // Логистика. 2000. - №3. С.38.
14. В поисках $7 миллиардов: логистике грузопотоков европейский опыт // Транспорт, логистика, страхование: спецвыпуск «ММ.Деньги и технологии». 2002. Май. С.4-6.
15. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высш. и ср. спец.учеб.завед. 5-е изд., пераб. и доп. М.: Издат. книготорг. центр «Маркетинг», 2002. 408 с.
16. Гаджинский А.М. Практикум по логистике: Учеб. пособие. М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1999-128с.
17. Генике А.А., Побединский Г.Г. Глобальная спутниковая система определения местоположения и её применение в геодезии. М.: Картоцентр Геоиздат, 1999. 225с.
18. Гіл. И. Міжнародний бізнес. Пер. з англ. К.: Основи, 2001 854 с.
19. Гладкий Ю.Г., Чистобаев А.И. Основы региональной политики. СПб: Питер, 1998. 350 с.
20. Гладкий Ю.Г., Чистобаев А.И. Регионоведение. Учебник. М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2000 360с.
21. Гогулан И.К. Смирнов И.Г. Региональные связи торговли и их моделирование. К.: Вища школа, 1984. 40с.
22. Гранберг А.Г. Основы региональной экономики. Учеб. изд. М.: 2000. 494 с.
23. Грачек З. По дорогам Польши // Интеграция: Газета исполнительных органов СНГ. 2002. С.12.
24. Григорак М.Ю. Логистические процессы на воздушном транспорте // Ринок послуг комплексних транспортних систем та прикладні проблеми логістики: Матеріали 2-ї Міжнар. наук.-практ.конф. К.: 2000. С.148-156.
25. Гуляев В.Г. Организация туристических перевозок. М.: Финансы и статистика, 2001. 512 с.: с ил.
26. Дергаусов М.М. Украина держава морская. Донецк: Изд-во «Донеччина», 2000. 270с.
27. Дергачев В.А. Геоэкономика (Современная геополитика): Учебник для вузов. К.: Вира Р, 2002 512 с.
28. Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки. К.: 2002. 24с.
29. DHL подводит итоги // Офіс 1999 - №10 (33) С.5.
30. Джонсон Дж. та ін. Современная логистика / Д.О.Джонсон, Д.Ф. Вуд, Д.Л. Вордлоу, П.Р. Мэрфи-мл. 7-е изд. Пер. с англ. М.: Издат. дом. «Вильямс», 2002. 624с.
31. Диха В. Вільні економічні зони як важливий фактор покращення підприємницького середовища України // Бізнес на Поділлі: стратегія, організація, ефективність: Матеріали Всеукр. наук. конф. Хмельницький, 2001. С.59-68.
32. Дорошенко В.І. Авіаційний транспорт України: проблеми розвитку і територіальної організації // Економічна соціальна географія: Наук. зб. / Ред. кол.: С.І.Іщук (відп.ред.) та ін. К., 2000. Вип.49. С.108-111.
33. Дэниелс Д., Радеба Л. Международный бизнес. Пер. с англ. М.: Дело. 1998. 745 с.
34. Захарченко В.І. Просторові ланцюги” взаєморозрахунків промислових підприємств як форма існування індустріальних систем в ринкових умовах // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України: Міжнар.наук.-практ.конф. К.: Знання, 1999. Ч.2. С.34-35.
35. Логистика, эффективность и риски внешнеэкономических операций / К.В.Захаров,