ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА КРАЇН ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ТА СХІДНОЇ АЗІЇ : ТЕРРИТОРИАЛЬНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ХОЗЯЙСТВА СТРАН ЮГО-ВОСТОЧНОЙ И ВОСТОЧНОЙ АЗИИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Ткачук Леоніла Миколаївна

УДК 911.3:911.339(5-11+12)

ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА
КРАЇН ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ТА СХІДНОЇ АЗІЇ.

11.00.02 — економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник:
д.геогр.н., проф. Яценко Б.П.

КИЇВ 2004

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ І Суспільно-географічні основи дослідження господарської системи регіону світу 11

1.1 Сутність господарських систем регіонів світу. 11
1.2 Концептуальні основи територіальної організації господарських систем регіонів світу. 31
1.3 Передумови та фактори територіальної організації господарських систем регіонів світу. 47
1.4 Методологічні підходи і основні методи дослідження територіальної організації господарських систем регіонів світу. 61
Висновки до розділу І 73

Розділ ІІ Передумови та фактори територіальної організації господарства країн Південно-Східної та Східної Азії 75
2.1 Передумови територіальної організації господарства країн Південно-Східної та Східної Азії. 75
2.2 Моделі економічного розвитку країн регіону Південно-Східна та Східна Азія.
83
2.3 Фактори територіальної організації господарської системи країн Південно-Східної та Східної Азії. 89
Висновки до розділу ІІ 113

Розділ ІІІ Основні напрямки вдосконалення територіальної організації господарської системи регіону Південно-Східної та Східної Азії
115
3.1 Особливості територіальної організації господарської системи країн Південно-Східної та Східної Азії в другій половині ХІХ-го — ХХ-му сторіччі. 115
3.2. Основні типи господарських районів представлені в межах регіональної системи, сформованої в процесі інтеграції країн Південно-Східної та Східної Азії. 152
3.3 Проблеми та перспективи територіальної організації господарської системи країн Південно-Східної та Східної Азії. 164
Висновки до розділу ІІІ 174

Висновки 175

Література 180

Додатки 190

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку світової господарської системи характеризується з одного боку засвоєнням найбільш розвинутими країнами цінностей і механізмів функціонування постіндустріального суспільства, а з іншого наростанням кризових явищ в господарському житті решти світу, країн, що репрезентують аграрні та індустріальні суспільства. Така регіональна нерівномірність пояснюється неодночасним і не повсюдним виникненням базових інновацій та хвилеподібним їх розповсюдженням від центру до периферії.
В якості основних макроінновацій, розповсюдження яких суттєво вплинуло на господарську діяльність та умови життя людини і визначає сучасну територіальну структуру світогосподарської системи в цілому і господарських систем регіонів зокрема, нами розглядається індустріалізація та науково-технічна революція, яка в останній час переростає в інформаційнго-технологічну, що зумовлює становлення в постіндустріальних країнах принципово нового етапу цивілізаційного розвитку. В цих умовах, включення до світової господарської системи стає об’єктивною необхідністю розвитку всіх без винятку країн світу. Сьогодні надзвичайно важливим є пошук, наукове узагальнення і синтез адекватних теперішнім реаліям теорій територіальної організації світової та регіональних господарських систем.
Наростання процесів глобалізації господарського життя поглиблюється регіоналізацію світового економічного простору, що призводить до формування на основі здійснення інтеграційних угод господарських систем регіонів світу. Ці процеси призводять до зміцнення цілісності та зростання єдності світової господарської системи, і є передумовою більш менш ритмічного входження всіх країн світу в новий стан цивілізаційного розвитку, сприяють формуванню умов якнайшвидшого оволодіння всіма країнами здобутками постіндустріального етапу розвитку і розширенню можливостей спільного вирішення гострих глобальних проблем сучасності.
Регіональна господарська система сформована внаслідок інтеграції країн Південно-Східної та Східної Азії демонструє своїм розвитком можливості управління за допомогою виваженої регіональної політики процесами дифузії інновацій. Територіальна організація господарства регіону сприяла спочатку формуванню дійового механізму прискорення процесів індустріалізації та впровадження досягнень науково-технічного прогресу, а потім і зародженню в регіоні осередку нової макроінновації — інформаційної революції.
Саме в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні спостерігаються на межі сторіч найбільш динамічні процеси економічного розвитку, на нього припадає четверта частина економічного потенціалу світу, а тому і події, що відбуваються в регіоні мають глобальний резонанс. До того ж за умови, коли домінуючими факторами розвитку і світової, і національних господарських систем стають інтелектуально-інформаційні складові, позиції країн регіону посилюються, оскільки останнє дуже співзвучне з конфуціанськими цінностями, які панували в Східній Азії протягом тисяч років.
Отже встановлення сутності регіональних господарських систем в якості компонентів світової господарської системи, розробка теоретико-методологічних основ їх суспільно-географічного дослідження, виділення головних закономірностей їх територіальної організації та формування раціональних напрямків регіональної політики в умовах поступового, але неминучого включення України до системи міжнародного поділу праці та світових інтеграційних процесів набуває особливої актуальності.
Вивченню суспільно-територіальних систем різних типів і ступеня інтегрованості приділяється багато уваги з боку вітчизняних вчених. Теоретико-методологічні аспекти вивчення суспільно-територіальних систем були закладені у працях М.М.Колосовського, Ю.Г.Саушкіна, Е.Б.Алаєва, В.В.Кістанова, М.Т.Агафонова, М.Д.Шаригіна, Б.Б.Родоман, І.М.Майергойза, М.Д.Пістуна, М.М.Паламарчука, Ф.Д.Заставного, О.Г.Топчієва та ін., чинники формування і розвитку суспільно-територіальних систем вивчалися Ф.Д.Заставним, Л.М.Корецьким, розселенські аспекти — Г.М.Лаппо, Ю.Л.Пивоваровим, Ю.І.Пітюренком, Є.Н.Перциком, М.А.Слукою, промислово-виробничі — О.Т.Хрущовим, С.І.Іщуком, проблеми інфраструктурної підсистеми проаналізовані в працях І.М.Майергойза. Територіальна структура суспільно-географічних систем і питання територіальної організації продуктивних сил та суспільства в цілому досліджувалася М.М.Паламарчуком О.Г.Топчієвим, М.Д. Шаригіним, В.А.Поповкіним, Я.Б.Олійником, А.І Чистобаєвим, Ю.Л.Гладким, Б.С.Хорєвим, М.Д.Стеченком; останні розробляють також суспільно-географічні аспекти територіального планування. Проблеми географії світового господарства досліджують М.С.Мироненко, М.М.Голубчик, Ю.Г.Липець, М.В.Алісов, Б.С.Хорєв, А.П.Голіков. Економічна географія зарубіжних країн представлена працями І.О.Вітвера, Б.М.Семевського, В.В.Вольського, М.В.Алісова, С.Б.Лаврова, В.М.Гохмана, Я.Г.Машбіца, В.П.Максаковського, О.К.Кузьмінської, С.П.Кузика, М.М.Книш, В.М.Юрківського, Б.П.Яценка. Систематизація наукових досліджень зарубіжних вчених присвячених, зокрема дослідженню суспільно-територіальних систем була здійснена Я.Г.Машбіцом, В.М.Гофманом, С.Б.Лавровим, Г.В.Сдасюк, Ю.Г.Саушкіним. Проблемам стадійності розвитку світового господарства, територіальної організації господарства, регіональної політики, методиці регіональних досліджень присвячені твори багатьох іноземних авторів серед них: А.Вебер, У. Ізард, Д.Харвей, Е.Гувер, Т.Хагерстданд, Ф.Перру, Дж.Фрідман, І.Валлерстейн, Дж.Джибс, М.Кондратьєв.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних робіт кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на якій розробляється тема Географічна освіта: понятійно-термінологічний апарат”(номер держреєстрації 0102U000606).
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження обрано господарську систему сформовану в наслідок інтеграції країн Південно-Східної і Східної Азії. Вона є підсистемою світового господарства, утвореною сполученням функціонально-структурних підсистем національних господарських комплексів країн Південно-Східної та Східної Азії, характеризується специфічною функціонально-галузевою і територіальною структурою, певним рівнем цілісності господарського розвитку та інтенсивними взаємозв’язками. Незважаючи на визнання того факту, що Азіатсько-Тихоокеанський регіон став в останній чверті ХХ сторіччя одним з провідних і найдинамічнішим центром світового господарства, продемонструвавши світу приклад феноменального індустріального розвитку, який основується на реалізації концепції регіональної динаміки, як об’єкт фундаментального суспільно-географічного дослідження регіон не розглядався. Існує декілька економічних і культурологічних праць, в яких східно- і південно-східноазіатські країни розглядаються як певна спільність, в першому випадку, як інтеграційне утворення (AСEAН, АПЕК), в другому, як історично-культурний регіон, але в жодному з них автори не в змозі повністю адекватно відтворити сутність тих, за своїм змістом, суспільно-географічних процесів, які відбуваються в регіоні та кінець кінцем і визначають його унікальність.
Предметом дослідження є територіальна організація регіональної господарської системи країн Південно-Східної та Східної Азії.
Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи — дослідити особливості формування, розвитку і функціонування господарської системи, сформованої внаслідок інтеграції країн Південно-Східної та Східної Азії. Вона реалізуються при вирішенні наступних завдань:
1.Виявити сутність господарської системи регіону світу як цілісного функціонально-територіального утворення, що існує на міжнаціональному рівні, визначити основні закономірності її територіальної організації;
2. Визначити особливості формування і розвитку господарської системи регіону світу в умовах трансформації світового господарства, пов’язаної з становленням засад інформаційної моделі розвитку;
3. Систематизувати методологічні підходи і обґрунтувати принципи суспільно-географічного дослідження господарської системи регіону світу;
4. Оцінити передумови і фактори територіальної організації і комплексно-пропорційного розвитку господарської системи країн Південно-Східної та Східної Азії;
5. Провести аналіз еволюції територіальної організації господарської системи країн Південно-Східної та Східної Азії за період з середини ХІХ до кінця ХХ сторіччя;
6. Обґрунтувати напрями вдосконалення територіальної організації господарства країн Південно-Східної і Східної Азії.
Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні були використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи. Перші представлені системним підходом, структурним аналізом і синтезом, а також літературним, математико-статистичним та історичними методами, другі — порівняльно-географічним, картографічним, класифікації і типології, районування, експедиційним, а також методом логіко-географічного моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному: обгрунтовано виділення і розкрито сутність господарської системи регіону світу; виявлено особливості та принципи територіальної організації господарської системи регіону світу в контексті стадійно-еволюційного підходу до аналізу регіонального розвитку; здійснено комплексну оцінку передумов формування та факторів розвитку господарської системи країн Південно-Східної та Східної Азії; проведено аналіз еволюції територіальної організації господарства і виявлено особливості функціонально-галузевої, функціонально-територіальної і функціонально-управлінської структур господарства країн Південно-Східної та Східної Азії; на основі теорії нерівномірності регіонального розвитку виділені ядра регіонального розвитку, напівпериферія та периферія та розроблені основні динамічні та структурні їх характеристики; визначені основні типи центральних і периферійних районів в Східній та Південно-Східній Азії; обгрунтовано напрями вдосконалення територіальної організації господарства країн Південно-Східної і Східної Азії; вдосконалені методологічні принципи та підходи до дослідження господарських систем на міжнаціональному рівні з урахуванням загальних закономірностей трансформації індустріальної цивілізації у ноосферно-космічну.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційній роботі наукові результати та рекомендацій є методологічною і практичною основою територіальної організації господарської системи регіону світу і формування виваженої регіональної політики як важливого резерву прискорення соціально-економічного розвитку країн, які входять в регіон. Це є особливо важливим з огляду на багатовекторність зовнішньоекономічної політики України в період її інтеграції в світову господарську систему. Представлені в дисертації теоретико-методологічні положення збагачують теорію і практику суспільно-географічної науки, зокрема формують засади науково обгрунтованої регіональної політики країн, що розвиваються. Результати аналізу особливостей регіонального розвитку Південно-Східної і Східної Азії можуть бути використані для узгодження внутрішнього і зовнішнього аспектів регіональної політики України. В суспільно-географічних дослідженнях світового господарства, його функціональних структур чи господарських систем окремих регіонів можуть використовуватися методологічні підходи і принципи, виділені в роботі. В суспільно-географічних дослідженнях світового господарства, його функціональних структур чи господарських систем окремих регіонів можуть використовуватися методологічні підходи і принципи, виділені в роботі. Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Київського Міжнародного університету при підготовці студентів освітнього напрямку міжнародні відносини” під час викладання дисциплін Соціально-економічна географія світу”, Країнознавство” (довідка пор впровадження № 104). матеріали дисертації були застосовані при складанні звіту з науково-дослідної роботи відділу Сучасного Сходу Інституту Сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України (довідка про впровадження №308-22-1/6).
Особистий внесок здобувача. У роботі викладено концепцію територіальної організації господарської системи, сформованої в наслідок інтеграції країн Південно-Східної та Східної Азії і обґрунтовано перспективи соціально-економічного розвитку регіону в умовах глобальної трансформації світогосподарської системи до нового етапу цивілізаційного розвитку.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися на науково-практичних конференціях: Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть”(м. Київ, 2000р.); Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”(м. Київ, 2000р.); Формування торгівельних режимів в перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України)”(м. Київ, 2001р.); Країни СНД в умовах глобалізації” (м. Москва, 2002р.).
Публікації. Основні положення і результати досліджень опубліковані у чотирьох наукових статтях загальним обсягом 1,9 д.а., три з них у фахових виданнях 1,3 д.а., та матеріалах чотирьох наукових конференцій обсягом 0,3д.а..
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, загальним обсягом 179 сторінок машинописного тексту; списку літератури (157 найменувань) та 3 додатків, обсягом 32 сторінки машинописного тексту. В роботі вміщені 11 таблиць, 8 рисунків в т.ч. 5 картосхем.

Список литературы

Література:
1. Абазов А. Азиатский фактор в мировой экономике.//Мировая экономика и международные отношения. - 1997. - №10. — С.52-61.
2. Абазов А. АТР в новых условиях.//Мировая экономика и международные отношения. - 1995. - №8. — С.48-54.
3. Абазов А. АСЕАН: вызов XXI века.// Мировая экономика и международные отношения. - 1996. - №8. — С.40-46.
4. Абдулов А.В. Государственная научно-техническая политика Японии: основные этапы и направления. — М.: Наука, 2000. — 280с.
5. Аксенова Л.А., Липец Ю.Г. и др. Постиндустриальное развитие капиталистических стран: географический прогноз. — М.: Наука,1993. — 192с.
6. Алаев.Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. — М.: Мысль, 1983. — 350с.
7. Алисов Н.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира. Общий обзор: Учебник. — М.: Гардарики, 2001. — 704с.
8. Амиров В. Страны АСЕАН. Передышка перед следующим рывком.// Мировая экономика и международные отношения. - 1997. - №7. — С.26-34.
9. Андреев Ю.А. Страны АСЕАН: проблемы и тенденции современного развития. - М.: Знание, 1987. — 62с.
10. Антипов В.И. Сингапур: экономико-географический очерк. — М.: Мысль,1982. — 160с.
11. Арин О.А. АТР: мифы или реальность. Восточная Азия: экономика, политика, безопасность. — М.: Наука, 1997. — 436с.
12. Бабурин В.Л, Мазуров Ю.А. Географические основы управления. Курс лекций по экономической и политической географии: Учебное пособие. — М.: Дело, 2000. — 288с.
13. Барышникова О.Г. Экономика Филиппин в настоящем и будущем. — М.: Наука, 1986. — 319с.
14. Барышникова О.Г. Юго-Восточная Азия: люди и труд. — М.: ИВ РАН, 1999. — 241с.
15. Болотин А. Мировая экономика за 100 лет.// Мировая экономика и международные отношения. - 2001.- №9.— С.90-114
16. Ван дер Вее Г. История мировой экономики. 1945 - 1900.— М.: Гардарики, 1994. — 450с.
17. Васильев К.В. Истоки Китайской цивилизации. — М.: Восточная литература, 1998. — 320с.
18. Внешняя политика Таиланда. - М.: Наука, 1992.— 80с.
19. Воронцов А.В. Треугольник: США, Япония, Южная Корея. — М.: Наука, 1991. — 199с.
20. Гаврилишин Б. Дороговкази у майбутнє. — К.: Наукова думка, 1990. — 207с.
21. Гаджиев К.С. Геополитика. - М.: Международные отношения, 1997. — 384с.
22. Гальчинський А.С. Становлення суспільства постформаційної цивілізації. — К.: Вища школа, 1993. — 107с.
23. География Китая: природа, экономика, культура. — Пекин, 1999. — 176с.
24. География мирового хозяйства./ Под ред. Н.С. Мироненко. — Москва-Смоленск: Изд-во СГУ, 1997. — 272с.
25. Гладкий Ю.Н., Лавров С.Б. Экономическая и социальная география мира. — М.: Просвещение, 1995. — 170с.
26. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Основы региональной политики. — Спб.: Лань, 1998. — 260с.
27. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Регионоведение. — М.: Гардарики, 2000.—384с.
28. Глобализация и либерализация в мировой экономике. - Нью-Йорк и Женева: ООН, 1996. — 266с.
29. Глушко А.А. Территориальная организация хозяйства стран Азиатско-Тихоокеанского региона. — Владивосток: Изд-во Дальневосточного университета, 2000. — 91с.
30. Годовой отчет Всемирного Банка. - Нью-Йорк: WB, 2000. — 400с.
31. Голиков А.П., Казакова Н.А. Мировая экономика. — Харьков: ХНУ, 2000.— 56с.
32. Голиков А.П., Казакова Н.А. Мировое хозяйство: отраслевая структура, география, современные тенденции. — Харьков: ХНУ, 2002.—112с.
33. Голубчик М.М. География мирового хозяйства: учебное пособие в 2-х томах. — Смоленск: Изд-во СГУ, 1995. — 252с.
34. Гончаренко Е.К. Культурные и религиозные ценности как интеграционный фактор в Азии.// Мировая экономика и международные отношения. - 1996. - №5. — С. 46-50.
35. Государство в меняющемся мире. - Нью-Йорк и Женева: ООН, 1997. — 305с.
36. Грицай О.В., Йоффе Г.В., Трейвиш А.И. Центр и периферия в региональном развитии. — М.: Наука, 1991. — 168с.
37. Губcький Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. - К.: Наукова думка, 1998. — 390с.
38. Гуменюк Б.І. Між минулим та майбутнім (Штрихи до портрету соціально-економічних проблем країн третього світу напередодні ХХІ ст.). — К: Либідь, 1992. — 256с.
39. Демин Л.М. Индонезия: закономерности, тенденции, перспективы развития. — М.: Наука, 1987. — 215с.
40. Денисов Ю.Д. Информационные ресурсы в японской экономике. — М: Наука, 1991. — 188с.
41. Доклад секретариата ЮНКТАД к конференции посвященной Восточной Азии: уроки с точки зрения новой глобальной политики.// Мировая экономика и международные отношения. - 1996. - №11,12.
42. Долженкова Л.Д. Сингапур в мировом капиталистическом хозяйстве.— М.: Наука, 1984. — 178с.
43. Дугин А.Г. Основы геополитики. — М.: АРКТОГЕЯ-центр, 1999. — 928с.
44. Економічна і соціальна географія світу./За ред. Б.П. Яценка — К.: АртЕк,1997.— 228с.
45. Економіка зарубіжних країн./ За ред. А.С. Філіпенка - К.: Либідь, 1996. — 414с.
46. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки: теоретико-методологічні аспекти. — К.: Світ знань, 2002.— 562с.
47. Журавская Е.Г. Региональная интеграция в развивающемся мире. — М.: Наука, 1990. — 152с.
48. Иноземцев В.Л За пределами экономического общества. — М.: Академия-Наука, 1998.— 639с.
49. Иноземцев В.Л Расколотая цивилизация. — М.: Академия-Наука, 1999.— 703с.
50. Проблеми інтегрування України в міжнародний поділ праці./ Камко Г.Н., Павлюк В.І., Красильчук В.Я., Дідківський М.І. — К.: Либідь, 1994. — 456с.
51. Капитализм на Востоке во второй половине ХХ века. — М.: Наука, 1995. — 240с.
52. Киреев А. Международная экономика. — М.: Международные отношения, 1999. — 415с.
53. Кистерский Л.Л. и др. Международная экономическая безопасность: внешнеторговый, валютно-финансовый и энергетический аспекты. - К.: Наукова думка, 1991.— 184с.
54. Китай: 2000. Факты и цифры. — Пекин: Синьсин, 2000.—206с.
55. Комаров М.П. Инфраструктура регионов мира: учебник. — СПб.: Изд.-во Михайлова В.А., 2000.— 347с.
56. Кондратьев Н.Д. Проблемы экономической динамики. — М.: Экономика, 1989. — 526с.
57. Корея: цифры и факты. — Сеул: Корейская служба информации для зарубежных стран. 1993. — 204с.
58. Кочергин И.В., Шичко В.Ф. Страноведение Китая. Учебная хрестоматия. — М.: Муравей-Гайд, 1999. — 336с.
59. Изард У. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах. — М.: Прогресс, 1966. — 659с.
60. Лаврентьев В.М. НИС Азии: перестройка промышленной структуры. — М.: Наука, 1990. — 192с.
61. Лаппо Г.М. География городов. — М.: ВЛАДОС, 1997.— 480с.
62. Ленский Е.В., Цветков В.А. Транснациональные финансово-промышленные группы и межгосударственная экономическая интеграция: реальность и перспективы. — М.: Международные отношения, 1998. — 294с.
63. Липец Ю.Г., Пуляркин В.А., Шлихтер С.Б. География мирового хозяйства. — М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1999.— 400с.
64. Лукінов І.І. Економічні трансформації (наприкінці ХХ ст.). — К.: Інстинут економіки НАНУ, 1997. — 455с.
65. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економічна інтеграція. - К.: ВПОА, 1996 .— 456с.
66. Любимов И.М. Общая, политическая, экономическая и социальная география: Учебное пособие — М.: Гелиос, 2001. — 336с.
67. Малевич И.А. Внимание Китай. — Минск: Харвест, 2000.— 176с.
68. Малявин В.В. Конфуций. — М.: Молодая гвардия, 1992. — 176с.
69. Малявин В.В. Китайская цивилизация. — М.: Астрель, 2000. — 632с.
70. Машбиц Я.Г. Основы страноведения. — М.: Наука, 1995. — 210с.
71. Мейергойз И.М. Территориальная структура хозяйства. — Новосибирск: Изд-во НГУ, 1986.— 156с.
72. Мересте У.И., Ныммик С.Я. Современная география: вопросы теории. — М.: Мысль, 1984. — 286с.
73. Место и роль государства в догоняющем развитии./ Гельбрас В.Г. и др. — М.: Международные отношения, 1999. — 94с.
74. Мировая экономика./ Под ред. А.С. Булатова. — М.: Юристь, 1999. — 734с.
75. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран: Учебник./ Под ред. В.П.Колесова и М.Н. Осьмовой. — М.: Флинта, 2000. — 480с.
76. Мироненко Н.С. Введение в географию мирового хозяйства. — М.: Изд-во МГУ, 1995. — 256с.
77. Мокій А І. Регіонально-секторна модель зовнішньоекономічної діяльності. — Л.: Коопосвіта, 1999. — 346с.
78. Мурадов А.Д. Мировое хозяйство и переходная экономика. — К.: Полиграф.—СКВ, 1998. — 170с.
79. Нэсбит Дж., Эбурдин П. Мегатенденции 2000. — М.: Республика, 1992. — 416с.
80. Новая постиндустриальная волна на Западе./ Под ред. В.Л. Иноземцева — М.: Academia, 1999. — 640с.
81. Новые тенденции в политических и социальных проблемах на Востоке. - М.: Наука, 1991. — 125с.
82. Окрут З.М. Модель экономического развития Южной Кореи. — М.: Финансы и статистика, 1992. — 65с.
83. Паламарчук М.М., Паламарчук О.М. Економічна і соціальна географія України. — К.: Знання, 1998.— 416с.
84. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі./ Пахомов Ю.М., Лук’яненко Д.Г., Губcький Б.В. та інш.- К.: Україна, 1997. — 237с.
85. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної гегографії. — Київ: Вища школа, 1996.—213с.
86. Пивоваров Ю.Л. Современная урбанизация: Курс лекций. — М.: Інститут географии РАН, 1994. — 132с.
87. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. — К.: Наукова думка,1993. — 218с.
88. Поручник А.М. Интеграция Украины в мировое хозяйство. — К.:КГЭУ, 1994 — 129с.
89. Проблемные зоны мировой экономики. Анализ Организации Экономического Сотрудничества. // Зеркало недели. - 1998. - №2.
90. Пронников В.А., Ладанов И.Д. Японцы. — М.: Наука, 1985. — 348с.
91. Развивающиеся страны Азии. - М.: ЮНИОН, 1989. — 132с.
92. Развивающиеся страны в современном мире: противоречия экономического роста. - М.: Наука, 1989. — 288с.
93. Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира. Справочник. — М.: Юридическая литература, 1993. — 256с.
94. Рогач О.І. ТНК і економічне зростання країн, що розвиваються. — К.: Книга, 1994. — 885с.
95. Родионова И.А. Макрогеография промышленности мира. — М.: Московский лицей, 2000. — 240с.
96. Розміщення продуктивних сил: Навчальний посібник./ За ред. В.В.Ковалевського, О.Л.Михайлюк. — К.: Либідь, 1996. — 368с.
97. Романюк В.Я. Красные иероглифы: очерки о перестройке в экономике Китая. — М.: Политиздат, 1989. — 303с.
98. Рубцов Б.Б. Зарубежные фондовые рынки: инструменты, структура, механизм функционирования. - М.: ИНФРА-М, 1996. — 304с.
99. Семенов І С. Принципы развития международного разделения труда. — М.: Ассоциация гуманитарное знание, 1996.— 231с.
100. Світова економіка: Підручник / Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І. та ін. — К.: Либідь, 2000. — 582с.
101. Скаленко О. Глобальні резерви поступу (Інформація + інтелект + інновації)/ НАН України. Інститут світової економіки і міжнародних відносин. — К.: Основи, 2000. — 394с.
102. Соколенко С. И. Глобальные рынки XXI столетия. Перспективы Украины. - К.: Логос, 1998.—568с.
103. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Украинский контекст. — К.: Логос, 2002. — 645с.
104. Соціально-економічна географія світу./ За ред С.П. Кузика Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. 672 с.
105. Социально-экономическая география зарубежного мира./ Под ред. В.В.Вольского — М.: Крон-Пресс, 1998. — 592с.
106. Симонов В.В. Экономическое развитие Лаоса: 50-80ые годы. — М.: Наука, 1984.—214с.
107. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил і регіоналістика. — К.: Вікар, 2002.— 378с.
108. Территориальная структура хозяйства развитых капиталистических стран в период НТР. — М.: Наука, 1989. — 180с.
109. Территориальная структура хозяйства развивающихся стран. — М.: Наука, 1991.— 183с.
110. Тоффлер О. Футурошок. — Спб.: Лань, 1997. — 464с.
111. Україна і світове господарство: взаємодія на межі тисячоліть: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів./ Філіпенко А.С., Будкін В.С., Гальчинський А.С. та ін. — К.: Либідь, 2002. — 470с.
112. Філіпенко А.С. Економічний розвиток сучасної цивілізації. — К.: Знання, 2000. — 174с.
113. Філіпенко А.С. Цивілізаційні виміри економічного розвитку — К.: Знання України, 2002. — 190с.
114. Хорев Б.С. Территориальная организация общества: Актуальные проблемы регионального управления и планирования в СССР.— М.: Мысль, 1981. — 234с.
115. Чистобаев А.И., Шарыгин М.Д. Экономическая и социальная география: новый этап. — Л.: Наука, 1990 — 319с.
116. Цыганкова Ю. Республика Корея и Китай в интернациональных процессах. // Мировая экономика и международные отношения. - 1995. - №5.— С. 34-42.
117. Шаблій О.І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. — Л.: Львівський національний університет ім. І.Франка, 2001. — 744с.
118. Шаповал В.М. Державний лад країн світу. — К.: Український центр Правничих Студій, 1999. — 320с.
119. Шарыгин М.Д. Региональная организация общества. — Пермь: Издательство Пермского университета, 1992.— 236с.
120. Шевчук Л.Т. Китай: соціально-економіко-географічна характеристика. — Л.: Світ, 1999. — 136с.
121. Щергін С.О. АТР: історія та сучасність. - К.: Вища школа, 1993.— 132с.
122. Шипаев В.А. Южная Корея в системе мирового капиталистического хозяйства. — М. Наука, 1986. — 283с.
123. Экономические отношения в треугольнике Япония — новые индустриальные страны Азии — США./ Черевко Ю.М., Шевченко М.Ю. и др. — М.: Наука, 1992. — 102с.
124. Экономическое развитие зарубежных социалистических стран Азии. — М.: Наука, 1988. — 123с.
125. Экономические реформы в Азии в переходной период./ Под ред. С.И Ионесян, П.И.Чуфрин - М.: Академия Наук, 1996. — 100с.
126. Экономический рост стран Восточной Азии и интеграция.// Мировая экономика и международные отношения. - 1996. - №3.— С.46-52.
127. Экономическая, социальная, политическая география мира. Регионы и страны. /Под ред. С.Б. Лаврова, Н.В. Каледина. — М.: Гардарики, 2002. — 928с.
128. Юго-Восточная Азия. Справочник. — М.: Наука, 1989.— 332с.
129. Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. — К.: Либідь, 2000. — 416с.
130. Япония и её обитатели. — Спб.: Брокгауз и Эфрон, 1904. — 362с.
131. Япония. Карманная энциклопедия. — М.: Муравей-Гайд, 2000. — 224с.
132. Яценко Б.П. Структура господарства Японії (економіко-географічне дослідження господарства постіндустріальної країни ). Автореферат дисертації доктора географічних наук. 11.00.002.— К.: КНУ, 2001. — 34с.
133. Японская экономика в преддверии ХХI века. — М.: Наука, 1991. — 406с.
134. Economic and social survey of Asia and Pacific. - N.Y.: Asia Development Bank, 1975-2000.
135. Economic bulletin for Asia and Pacific. - N.Y.: Asia Development Bank, 1975-2000.
136. Economic reform and development in Vietnam. - Hanoi: Social science publish house, 1995. — 250c.
137. Dunning J. Multinational enterprises in a global economy. — Wokingham,1993. — 145c.
138. Drucker P.F. The changing world of the executive.— Oxsford: Oxsford University press, 1995. — 350c.
139. Globalisation of industry, overview and export report. - Geneva: OECD,1996. — 82c.
140. Handbook of international trade and development statistics. — New York and Geneva: UNCTAD, 1993. — 450c.
141. Hayashi Takeshi The Japanese experience in technology: from transfer to self-reliance. - Tokyo, 1990.— 190c.
142. Kinh te Viet Nam: chang duong 1945 -1995 va trien vong den nam 2020. - Hanoi: Social science publish house, 1995. — 263c.
143. Michael Sakbani Globalisation and regionalisation. // Co-operation South. - New York and Geneva: UN, 1998. — C.22-48.
144. Models of development: a comparative study of economy growth in South Korea and Taiwan. — San Francisco: The Institution of comparative study, 1990 — 125c.
145. Naisbitt J. Megatrends Asia. The eight Asian megatrends that are changing the world. — London, 1996 — 120c.
146. Smith Peter, Staple Gregory Telecommunication sector reform in Asia: toward a new pragmatism. — Washington: WB, 1994. — 126c.
147. Statistical yearbook for Asia and Pacific. - N.Y.: Asia Development Bank, 1975-1989.
148. The political economy of Japan. Vol.I-III. — San Francisco: Stanford university press, 1987—1992.
149. The Japanese firm: the sources of competitive strength. - Oxford: Oxford University Press, 1994. — 132c.
150. Thomas Vinod, Wang Yan The lessons of East Asia government policy and productivity growth. Is Asia an exception? — Washington: WB, 1993. —82c.
151. Trade and development report. - New York and Geneva: UN, 2000.— 280c.
152. Trade, employment and industrial in Singapore. - New York and Geneva: UNCTAD 1986. — 26c.
153. Transnational corporation. - New York and Geneva: UN, 1998. — 126c.
154. Vietnam’s industrialisation, modernisation and resources. - Seoul: Institution of developing economies. — 250c,
155. What development is all about China. - Toronto, 1991.—126c.
156. World development report. - N.Y.: World Bank, 1997. — 268c.
157. World investment report. Asia and Pacific review. New York and Geneva: UN, 1992. — 450c.