ГЕОПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОГО ПРОЦЕСУ : Геопространственная организация туристического ПРОЦЕССА

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

Любіцева Ольга Олександрівна

УДК 911.3:796.5 (100) (477)

ГЕОПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ
ТУРИСТИЧНОГО ПРОЦЕСУ

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук

Науковий консультант
Іщук Степан Іванович
доктор географічних наук,
професор

Київ 2003р.

ЗМІСТ
Стор.

Вступ 4
І. Наукові основи суспільно-географічного дослідження туризму 12
1.1. Туризм як геопросторовий процес 12
1.2. Міжгалузевий комплекс індустрії туризму, його структура
та зв¢язки 29
1.3. Ринок туристичних послуг та його територіальна організація 57
Висновки до першого розділу 85
ІІ. Теоретико-методологічні засади геопросторової організації
туристичного процесу 92
2.1. Умови та чинники формування туристичного процесу 92
2.2. Регуляторні механізми туристичного ринку 110
2.3. Закономірності функціонування та геопросторової
організації туристичного ринку 128
Висновки до другого розділу 146
ІІІ. Методика регіонального аналізу туристичного процесу 150
3.1. Структурно-логічна схема геопросторового аналізу
туристичного процесу 150
3.2. Методика макрорегіонального аналізу туристичного ринку 156
3.3. Методика дослідження національного туристичного ринку 162
Висновки до третього розділу 178
ІV. Макрорегіональний аналіз геопросторової організації
світового туристичного процесу 181
4.1. Типологія національних туристичних ринків 181
4.2. Сегментація та геопросторова організація туристичного попиту 190
4.3. Геопросторова організація індустрії туризму 220
4.4. Регіональний аналіз туристичного споживання 262
Висновки до четвертого розділу 274

Стор.
V. Геопросторова організація національного туристичного
ринку України 281
5.1. Характер туристичного процесу 281
5.2. Територіальна організація національної індустрії туризму 288
5.3. Конкурентні позиції країни на субрегіональному туристичному
ринку та напрямки їх посилення 311
Висновки до п¢ятого розділу 327
Висновки 332
Список використаних джерел 339
Додатки 356
Додаток А. Типи туристичних ринків 357
Додаток Б. Характер туристичного процесу 358
Додаток В. Європейський туристичний макрорегіон.
Територіальна диференціація рівня розвитку готельних послуг 359
Додаток Д. Геопросторова організація ринку туристичних послуг 360
Додаток Е. Споживання туристичних послуг 361
Додаток Ж. Україна на ринку міжнародного туризму (в¢їзд) 362
Додаток З. Україна на ринку міжнародного туризму (виїзд) 363
Додаток И. Україна. Рівень та структура споживання послуг туризму 364
Додаток К. Україна. Індустрія туризму 365
Додаток Л. Конкурентні позиції України на субрегіональному
туристичному ринку 366
Додаток М. Оціночні параметри конкурентних позицій
України на субрегіональному туристичному ринку 367

ВСТУП

Актуальність теми. Динамічність розвитку, урізноманітнення суспільних функцій та зростання ролі туризму як галузі господарства в умовах глобалізації потребують розробки питань узгодження туристичної діяльності з природними, соціокультурними, еколого-економічними, інформаційно-технологічними можливостями як окремих країн і регіонів, так і світового господарства в цілому. Багатоаспектність туризму як суспільного явища обумовила комплексний проблемно-цільовий підхід до його наукових і прикладних досліджень. Розмаїтість монографічних та періодичних видань, наукових збірок, нормативних документів, навчальних посібників та підручників з означеного проблемного кола дозволяє визначити міждисциплінарний характер досліджень, до того ж кількість теоретичних та прикладних розробок зростає пропорційно зростанню суспільної ролі туризму. Сучасні наукові дослідження туризму торкаються перед усім організаційно-економічних та ресурсно-екологічних проблем, вирішити які неможливо без визначення механізму функціонування та геопросторової організації туристичного процесу, але цей аспект висвітлений побіжно і не відображає специфіки перебігу глобалізаційних процесів в умовах конкретних регіонів. Саме тому нагальною є проблема удосконалення теоретико-методологічного та методичного апарату географії туризму, розширення її предметно-об¢єктної сфери і проведення на оновленій основі прикладних досліджень, які й будуть визначати адекватність географії туризму сучасним вимогам розвитку науки і практики.
Розширення участі України у світовому туристичному процесі, розбудова національного ринку туристичних послуг, засвідчені проведенням в останні роки відповідної державної туристичної політики (закони України «Про туризм», «Про курорти» та інші законодавчо-нормативні акти, Укази Президента та постанови Кабінету Міністрів, затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2010 роки), потребують наукового обгрунтування проблем геопросторової організації національного туризму на основі узагальнення світових тенденцій та їх конкретно-наукового осмислення.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до напрямку наукової роботи кафедри країнознавства і туризму (№ держреєстрації 0197U003170) та міждисциплінарних наукових тем, які розробляються на географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (№№ держреєстрації 01БФ050-02 та 01-БП1201/4) в частині, яка стосується територіальної організації туристичної інфраструктури України, механізму функціонування туристичного ринку та розробки теоретико-методологічного апарату географії туризму.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є конкретизація об¢єкту і розширення предметної сфери географії туризму та обгрунтування теорії геопросторової організації туристичного процесу як взаємодії територіальних туристичних ринків в умовах глобалізації суспільного життя.
Реалізація поставленої мети передбачає розв¢язання наступних завдань теоретико-методологічного, методичного та прикладного характеру:
· обгрунтувати геопросторове функціонування туризму як процесу територіально-структурного узгодження попиту/пропозиції та визначити його властивості;
· поглибити наукові основи суспільно-географічного дослідження туризму;
· визначити коло умов та чинників, які впливають на формування попиту та пропозиції, їх просторово-часової структури, динаміки, диференціації, напрямків та сили впливу з метою прогнозування розвитку та моделювання процесу;
· виявити закономірності і розкрити механізми функціонування та геопросторової організації туристичного ринку;
· запропонувати методику регіонального аналізу туристичних ринків різного ієрархічного рівня;
· проаналізувати тенденції розвитку та особливості функціонування світового туристичного ринку і визначити форми його геопросторової організації;
· конкретизувати тенденції розвитку національного туристичного ринку, його місце та роль у глобальному та макрорегіональному туристичному процесі, особливості організації національної індустрії туризму;
· визначити конкурентні позиції національного туристичного ринку України у центрально-європейському туристичному субрегіоні та запропонувати шляхи їх посилення на основі оптимізації його територіальної організації.
Об`єктом дослідження є туризм як суспільне явище геопросторового змісту. Предмет дослідження геопросторова організація туристичного процесу, відбита у структурованості, типах та формах функціонування ринків туристичних послуг різних ієрархічних рівнів, які складаються в конкретних умовах глобалізованого ринкового середовища.
Методи дослідження. Методологічною базою дослідження є основні положення теорії суспільної географії, закладені в працях Е.Б.Алаєва, М.Д.Пістуна, О.І.Шаблія, О.Г.Топчієва, М.М.Паламарчука, С.І.Іщука; теоретико-методологічні положення географії туризму, розроблені В.С.Преображенським, І.Т.Твєрдохлєбовим, М.С.Мироненком, І.І.Пірожником, С.А.Котляровим, М.П.Крачилом, а також теоретичні та прикладні розробки у галузі економіки, організації туризму, міжнародних економічних відносин українських і зарубіжних вчених (Д.Стеченка, А.Філіпенка, Г.Папіряна, Р.Кірєєва, Я.Гезгали, І.Валлерстайна).
Основним методологічним підходом дослідження є системно-процесуальний, сутність якого полягає в поєднанні принципів системного підходу до дослідження туристичного ринку як цілісної системи, утвореної взаємодією структурних компонентів, з процесуальним, який доповнює її часовим фактором з ознаками територіальної конкретності та своєрідності, що й визначило подальшу логіку застосування конкретних методів дослідження (порівняльно-географічного, історичного, картографічного, класифікації та типології, системно-структурного, економіко-математичного, регіонально-статистичного аналізу, тощо).
При виконанні роботи використані численні публікації монографічного характеру, статті в періодичних виданнях з різних аспектів функціонування туризму та сфери послуг, проблем розвитку світового господарства, соціології, етнології і культурології; емпіричні матеріали першоджерел статистичні збірники, довідники, нормативно-правові документи, науково-аналітичні розробки державних планів та програм.
Наукова новизна проведеного дослідження:
1. Вперше запропонований системно-процесуальний підхід до суспільно-географічного дослідження туризму дозволив конкретизувати об¢єкт як геопросторовий процес взаємодії ринків різного масштабу, виду та типу і визначити предметну сутність географії туризму як географічної науки з вивчення геопросторової організації туристичного процесу, зафіксованій множинністю форм, що складаються в конкретних умовах формування територіальних туристичних ринків.
2. Визначено специфіку формування територіальних туристичних ринків та розкрито механізм їх функціонування.
3. Виявлено та сформульовано закономірності функціонування та геопросторової організації туристичного процесу.
4. Розроблено методику сполученого структурно-процесуального регіонального аналізу туристичних ринків різного ієрархічного рівня.
5. Обгрунтовано та запропоновано типологію національних туристичних ринків та моделі розвитку індустрій туризму.
6. Запропоновано модель геопросторової організації глобального туристичного ринку, підтверджену результатами макрорегіонального аналізу туристичного процесу, визначені його структури та тенденції розвитку.
7. Запропонована та реалізована методика країноцентричного аналізу конкурентних позицій національного туристичного ринку України на субрегіональному центрально-європейському ринку.
8. Виявлені структурні компонентні та територіальні диспропорції в розвитку національної індустрії туризму та їх причинно-наслідкові зв¢язки, що дозволило визначитись із напрямками оптимізації територіальної організації національного туристичного ринку.
9. Визначені за авторською методикою конкурентні позиції українського національного ринку туристичних послуг у субрегіоні, що дозволило запропонувати шляхи посилення конкурентних позицій країни на центрально-європейському туристичному ринку.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені автором теоретичні положення та методики суспільно-географічного дослідження туризму, зреалізовані в процесі аналітичної роботи, використані при розробці Державної програми розвитку туризму в Україні до 2010 року (довідка Державної туристичної адміністрації України № 11/08-684), при виконанні Цільової програми «Збереження і підтримка знань, пов¢язаних з біорозмаїттям, інновацій і традицій місцевих громад», п.3.3. «Розвиток туристсько-рекреаційної діяльності» (проект Глобальної Екологічної Фундації/МБРР №GEF-PPG Довідка Міністерства екології та природних ресурсів України) та концепції підготовки фахівців з туризму Галузевого стандарту вищої освіти напрямку підготовки «туризм» за спеціальністю 7.050401 «Туризм» (освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», «спеціаліст», «магістр») (довідка Науково-методичної комісії з туризму Міністерства освіти і науки України), а також програм спеціальних курсів географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Туристичні ринки світу», «Системи гостинності в туризмі», «Географія послуг».
Теоретичні положення, зокрема, запропонований автором системно-процесуальний підхід до дослідження туристичного процесу, який дозволяє розкрити сутність його геопросторової організації, визначити закономірності функціонування, виявити механізм формування та взаємодії територіальних ринків різного ієрархічного рівня, може бути застосований при дослідженні аналогічних процесів та явищ глобального характеру. Теоретичне обгрунтування комплексно-пропорційної структури міжгалузевого комплексу індустрії туризму та ефективних форм її геопросторової організації, підтверджене проведеними аналітичними дослідженнями на макро- та мезотаксономічному рівнях, має прикладне значення в практиці формування національної індустрії туризму. Авторські методики сполученого структурно-процесуального регіонального аналізу та визначення конкурентних позицій національного туристичного ринку можуть бути використані при проведенні теоретичних і прикладних досліджень в інших галузях суспільної географії (наприклад, при дослідженні галузевих та міжгалузевих комплексів сфери послуг, фінансової сфери тощо).
Прикладні результати аналітичних розділів роботи можуть бути використані в ході проведення державної та регіональної туристичної політикиу країни, при удосконаленні організаційно-управлінської, функціонально-господарської та територіально-господарської структур індустрії туризму за-для посилення конкурентних позиції України на європейському туристичному ринку.
Особистий внесок здобувача у роботи, виконані у співавторстві. Ці роботи, виконані переважно у співавторстві з Яценком Б.П. та Бейдиком О.О., відносяться до концепції географічного дослідження туризму як галузі національної економіки та світового господарства, яка розроблялась на кафедрі країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка у першій половині 90-х років ХХ ст., і торкаються структури та зв¢язків індустрії туризму, де дисертанту належить безпосередня участь у постановці задачі та теоретико-методологічному обгрунтуванні визначеної структурної моделі індустрії туризму як міжгалузевого комплексу.
Дисертаційне дослідження є одноосібно написаною науковою працею, в якій реалізовано ідеї автора щодо предметної сутності, методологічних підходів та методики суспільно-географічного дослідження туризму. Запропонований автором системно-процесуальний підхід дозволив розширити розуміння об¢єкту як геопросторового процесу та поглибити поняття предмету географії туризму як просторово-часової взаємодії туристичних ринків різних рівнів, видів, типів та форм, сформулювати закономірності геопросторової організації туристичного процесу. Авторський підхід реалізований у вперше запропонованій типології національних туристичних ринків. Розроблена та апробована автором методика сполученого структурно-процесуального регіонального аналізу туристичних ринків різного ієрархічного рівня дозволила визначити механізм їх формування та функціонування, тенденції розвитку та наскрізної взаємодії, зафіксовані на етапі глобалізації континентально-океанійськими макрорегіонами та лінійно-сітьовими формами геопросторової організації туристичного процесу. Виявлені загальні закономірності та тенденції розвитку туристичного процесу дозволяють визначити особливості їх перебігу в національних ринках різних типів. Запропонований підхід, зреалізований на прикладі України, дозволив виявити структуризацію національного туристичного ринку, полілінійність розвитку місцевих туристичних ринків, їх видову та територіальну диференціацію, визначити конкурентні позиції країни на субрегіональному ринку та напрямки їх посилення.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та матеріали досліджень, пов¢язані з її виконанням, доповідались на 16 конференціях, симпозіумах і з¢їздах національного та міжнародного рівня, в т.ч.: на VII (Київ, 1995) та VIII (Луцьк, 2000) з¢їздах Географічного товариства України; конференціях «Туризм та завдання національно-культурного відродження України» (Черкаси, 1992), «Проблеми географічної освіти в Україні» (Київ, 1993), «Актуальные проблемы развития торговли, гостиничного хозяйства и туризма в условиях рыночных отношений» (Киев, 1993), «Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія» (Київ, 1999), «Громадянське виховання особистості засобами дитячо-юнацького туризму і краєзнавства в умовах розвитку української держави» (Дніпропетровськ, 2001), «Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції та регіональні особливості» (Київ, 2002), «Регіональні екологічні проблеми» (Київ, 2002), «Географічна наука і освіта в Україні» (Київ, 2000, 2003).
Публікації. За результатами дослідження опубліковані 38 наукових праць загальним обсягом 37,69 д.а. (з них 35,45 д.а. належать особисто автору), в т.ч. монографія (27,25 арк), 20 статей у наукових фахових виданнях (8.74 д.а., з них 7,69 - авторські), з яких 15 є одноосібними; 16 - матеріали і тези доповідей на наукових конференціях різного рівня (1,7 д.а., з них 0,51 д.а. - авторські).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично обгрунтований новий зміст географії туризму, що полягає в розширенні предметно-об¢єктної сфери цієї галузі географічних знань шляхом визначення механізму формування і функціонування ринку туристичних послуг як форми геопросторової організації туристичного процесу на основі розробки теоретико-методологічної концепції суспільно-географічного дослідження туризму, яка апробована на глобальній моделі геопросторової організації туристичного процесу та при визначенні рівня сформованості українського національного туристичного ринку і його конкурентних позицій.
1. Географія туризму галузь географічних знань з вивчення геопросторових особливостей туристичного процесу взаємодії ринків різного масштабу, виду та типу. Об¢єктом географії туризму є туристичний процес як суспільне явище геопросторового змісту, сутністю якого є просторово-часове системно-структурне узгодження мінливого, схильного до перманентної диверсифікації попиту і комплексної локально-конкретної пропозиції, фіксований в кожний момент часу їх співвідношенням на певній території. Властивостями туристичного процесу як явища геопросторового змісту є цілісність, циклічність, лімітованість, поліморфізм, зональність та регіональність. Предметом географії туризму є геопросторова організація туристичного процесу, відбита у структурованості, типах та формах функціонування і взаємодії туристичних ринків різних ієрархічних рівнів в конкретних умовах глобалізованого ринкового сеередовища.
2. Теоретико-методологічна концепція суспільно-географічного дослідження туристичного процесу грунтується на системно-процесуальному підході, який є сполученням принципів ресурсного та системного підходів з процесуальним і дозволяє розглядати явище як безперервний динамічний процес розвитку і просторово-часового взаємоузгодження структур у взаємодії з умовами конкретної території, фіксованими на кожний часовий зріз відповідними формами просторової організації, якими є ринки туристичних послуг.
3. Ринок туристичних послуг є динамічною, поліструктурною, поліформною та багаторівневою відкритою системою, що прямує до стану рівноваги шляхом узгодження диспропорцій між мінливим та мобільним попитом і відносно стабільною ресурсно детермінованою пропозицією. Ресурси трактуються розширено як спроможність геоторії задовольняти мотиваційні потреби туристів відповідно до своїх властивостей, що й обумовлює територіальність туристичного ринку.
Ринок туристичних послуг формується під дією сукупного впливу об¢єктивних умов, які визначають рівень суспільного розвитку та перебіг глобалізаційних процесів на певній території, та чинників (геодемографічних, соціо-культурних), закріплюючись у відповідних моделях соціальної поведінки населення, та суб¢єктивних (психологічних, поведінкових) ознак особистості і є детермінованим результатом безперервного варіативного процесу, зафіксованим у певній ринковій моделі (генетичній інтенсивній, генетичній екстенсивній, привнесеній кон¢юнктурній), що й відбивається у територіальній диференціації та мозаїчності туристичного процесу.
Просторова модель туристичного процесу, відтворюючи рекреаційно-туристські цикли самоорганізації населення, на всіх таксономічних рівнях має зіркоподібний малюнок з тенденцією до згладжування, де туристичні потоки відцентрово поширюються з туристсько-генеруючих регіонів, затухаючи відповідно зменшенню доступності турпродукту (час+гроші+зусилля).
4. Ринок туристичних послуг в умовах глобалізованого середовища розвивається як самодостатня система за принципами самоорганізації, скерований розвитком індустрії туризму. Індустрія туризму це міжгалузевий господарський комплекс (МГК), який являє собою інтегровану систему галузей, виробництв і видів діяльності, об¢єднаних спільністю мети та суспільним призначенням задовольняти потреби населення у проведенні дозвілля в подорожі шляхом створення та реалізації туристичного продукту. МГК індустрії туризму вирізняється складністю внутрішньої структури, ієрархією цілей функціонування компонентів і елементів, стадійністю споживання та організації обслуговування, різноманітністю зовнішніх та багаторівневістю внутрішніх комплексоутворюючих зв¢язків, що й покладено в основу визначення інституційно-організаційної, функціонально-господарської та територіально-господарської функціонально-стадійних підсистем.
5. Багатофакторність процесу формування туристичного ринку обумовлює його полікомпонентність зі схильністю до перманентної диверсифікації видових субринків, структурованість, задану функціональними характеристиками складових індустрії туризму, та ієрархізованість відповідно до масштабів діяльності (світовий, макрорегіональний, національний, місцевий ринкі та маркетингова зона туристичного підприємства, радіус якої визначається фінансово-інформаційними можливостями та інноваційністю пропозиції), але ієрархічна підпорядкованість нежорстка і проявляється в тому, що виробництво турпродукту територіально локалізоване, але його реалізація просторово обмежена лише умовами ринку вищого порядку. У цьому полягає властива туристичному ринку трансієрархічна мобільність, яка відбиває інтегрованість простору туристичної взаємодії суб¢єктів ринку як необхідну умову функціонування. Регуляторним механізмом ринку є кругообіг грошей і інформації, регульований маркетингом та державною туристичною політикою, скорегованою зусиллями міжнародних організацій.
6. Геопросторовій організації туристичного процесу, зафіксованій у взаємодії системи ринків туристичних послуг, притаманні такі закономірності: перманентності просторово-часового узгодження попиту/пропозиції, яка полягає у розмитості територіальних ринків нижній ієрархічних рівнів; регіональної полілінійності розвитку, яка обумовлює посилення поляризації та мозаїчність територіальної структури; регіональної ізоморфної мотивації, яка обумовлює обсяги та географію туристичних потоків; просторової центрованості, яка проявляється у формуванні просторового каркасу ринку туристичних послуг.
7. Геопросторова організація туристичного процесу позначена полілінійністю розвитку туристичних ринків та їх структур, територіальною диференціацією, поляризацією, агломеруванням та дегломерацією, що відтворюють гравітаційний характер туристичної дифузії, поліцентричністю, яка фіксує тенденції транснаціоналізації діяльності, комплексно-пропорційного розвитку індустрії туризму, каскадного перебігу туристичних потоків та нееквівалентності туристичних обмінів. Проявом цих процесів є формування лінійно-вузлових форм геопросторового карсасу туристичного ринку.
8. Методика сполученого системно-процесуального регіонального аналізу, розроблена на основі системно-процесуального підходу, дозволяє виявити особливості формування і функціонування туристичного процесу і форми його геопросторової організації на різних ієрархічних рівнях на основі взаємоузгодженого застосування системи суспільно-географічних методів та прийомів.
9. Типологія національних туристичних ринків відбиває глокалізаційні особливості полілінійного розвитку туристичного процесу, тобто прояв глобалізаційних процесів в конкретних умовах країни. Запропонована типологія включає чотири типи національних туристичних ринків з підтипами відповідно до сполучення типологічних ознак: а) високоінтенсивний, притаманний країнам високого рівня економічного розвитку з активною участю в міжнародному туризмі; б) стабілізований, орієнтований переважно на експорт туристичних послуг, характерний для країн середнього рівня економічного розвитку, нових індустріальних країн, постсоціалістичних країн з ринковою економікою; в) реформований, притаманний країнам перехідної та централізовано керованої економіки з елементами ринкової, орієнтований як на експорт туристичних послуг, так і їх імпорт (країни перехідного типу, що формують ринкові структури); г) акумулюючий, поширений в країнах, що розвиваються, з домінуванням іноземного туризму, та країнах планової економіки, які підтримують туризм як традиційну галузь господарства, не розширюючи практично участі в світовому туристичному процесі.
10. Визначені на теоретичному рівні тенденції та закономірності геопросторової організації туристичного процесу, підтверджені матеріалами макрорегіонального аналізу, лягли в основу запропонованої моделі геопросторової організації глобального туристичного ринку, яка базується на наявних гравітаційних взаємодіях між ринками різного типу і елементами їх територіальних структур. «Світові міста», концентруючи фінансовий, інформаційно-технологічний і кадровий потенціал індустрії туризму, виступають потужними генераторами інновацій, а інтенсивні взаємозв¢язки між ними в інтегрованому просторі забезпечують ефективність функцінування туристичного процесу на основі формування «полюсів росту», які об¢єднують туристичні ринки високоінтенсивного типу, звідки інновації хвилеподібно поширюються на діяльність туристичних ринків інших типів. Інтегративні процеси з одночасним поглибленням поляризації і зростанням центрованості туристичного процесу стали об`єктивною основою визначення континентально-океанійських туристичних макрорегіонів, де Атлантичний та Тихоокеанський є сформованими, а Південно-Американський, Південно-Африканський та Австралійський, організаційно залежні від них, знаходяться на стадії формування. Запропонована модель відтворює багатополюсність туристичного процесу і наявність осьового” поділу між ринками високоінтенсивного і стабілізованого типів, які розвиваються на основі інтенсивних моделей розбудови індустрії туризму, та ринками інших типів.
11. Національний туристичний ринок України належить до реформованого типу і характеризується відносно незначною участю у світовому туристичному процесі з переважанням імпорту туристичних послуг. Україна на ринку міжнародного туризму перетворилась з країни-реціпієнта на країну-генератора туристичних потоків і ця тенденція утримується при одночасному перерозподілі мотивації і географії туристичних потоків та переорієнтації на зовнішніх ринках.
12. Перебудовчі процеси позначились скороченням виробничих потужностей і зайнятості в галузях функціонально-господарської підсистеми і територіальною концентрацією туристичної діяльності в межах елементів територіальних структур з визначеною рекреаційно-туристичною спеціалізацією, формуванням на їх основі місцевих ринків. Пропозиція національного турпродукту, основана на поєднанні визначених природно-рекреаційних і культурно-історичних ресурсів, достатньо одноманітна і не позначена ексклюзивністю, як і пропозиція на ринку виїздного туризму, що свідчить про невизначене конкурентне середовище ринкової діяльності. Лідерські позиції на традиційних для країни видових ринках рекреаційно-оздоровчого, курортно-лікувального та екскурсійного туризму належать АР Крим, Києву, Одеській та Львівській областям.
13. Конкурентні позиції національного туристичного ринку в межах субрегіону, виділеного за країноцентричним підходом, оцінені за авторською методикою, яка грунтується на інтегрованості країни до світогосподарської системи, оцінці середовища ринкової діяльності і передумов формування відповідного життєвого стандарту, георозмаїття як ресурсної основи та комфортності подорожування, ролі туризму в економіці країни, і визначені як середні. Наявність таких потужних конкурентів як Польща та Угорщина, ускладнює для України просування власного турпродукту на міжнародний туристичний ринок. Основними конкурентами виступають Болгарія, з якою співпадають традиційні турпродукти на ринках рекреаційного (відпочинок на Чорноморському узбережжі), курортно-лікувального, гірськолижного туризму; та Росія, з якою подібні ринкові умови, традиційні зв`язки обумовлюють повне співпадання інтересів.
14. Посилення конкурентних позицій України в першу чергу має бути основане на розбудові внутрішнього ринку туристичних послуг. Основою цього процесу є реструктуризація індустрії туризму, оновлення її матеріально-технічного і кадрового забезпечення за європейськими стандартами при стимулюючій державній туристичній політиці. Другим напрямком є проведення регіональної туристичної політики стимулювання малого та середнього підприємництва в першу чергу соціально-економічно депресивних територій. Третім напрямком є цільова інвестиційна політика, спрямована на посилення процесів центрованості внутрішнього ринку, що має за мету чітку просторову структуризацію й ієрархізацію елементів територіальної структури і сприятиме поляризаційним процесам та агломеруванню, стане основою формування туристичної транспортно-логістичної системи з розподільчими вузлами-координаторами внутрішніх та зовнішніх туристичних потоків (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Симферополь, Одеса, Львів), а також чіткою функціонально-територіальною диференціацією елементів територіальної структури, що надасть країні можливість підкоючитися до європейської лінійно-вузлової системи.
15. Урізноманітнення і розвиток пропозиції України можливі на видових ринках рекреаційного, культурно-пізнавального (екскурсійного), оздоровчо-спортивного, а також агротуризму. Потребує маркетингових зусиль ринок курортно-лікувального, релігійного туризму, підтримки та відновлення - ринок спортивного, круїзного та автотуризму, розбудови - ринок гірськолижного туризму.
Одержані теоретичні і прикладні результати роботи підтверджують актуальність та посилюють значимість географії туризму як інтегративної наукової дисципліни з вирішення питань геопросторової організації туризму як суспільного явища, а отримані практичні результати сприятимуть зростанню ефективності функціонування національного туристичного ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Азар В.И. Введение в экономику иностранного туризма (вопросы методологии).-М.:Профиздат,1975.- 88 с.
2. Азар В.И. Экономика и организация туризма.- М.:Профиздат,1993.- 256 с.
3. Азар В.И., Поляк С.В. Транспорт и туризм.-М.:Профиздат,1973.- 280 с.
4. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь.-М.:Мысль,1983.-350 с.
5. Алдакушкина Е.С. Особенности инновационных процессов в сфере услуг.-География инновационной сферы мирового хозяйства./Под ред. Н.С.Мироненко.-М.:»Пресс-Соло»,2000, сс. 317-330
6. Александрова А.Ю. Международный туризм:Учебн.пособие для вузов.-М.:Аспект-Пресс,2001.- 467 с.
7. Алексеев А.И., Ковалев С.А., Ткаченко А.А. География сферы обслуживания: основные понятия и методы: Учеб.пособие.- Тверь, изд. Тверск.гос.ун-та, 1991.-117 с.
8. Ананьев М.А. Экономика и география международного туризма.-М.: изд. Московск.ун-та, 1975.- 299 с.
9. Атаев А.А. Управленческая деятельность. Практика и резервы организаций. М.: Экономика,1988.- 146 с.
10. Бабарицька В.К., Любіцева О.О. Організація туризму. Навч.посібник. Частина І. К.: РВЦ «Київський університет»,1998.- 82 с.
11. Бабарицька В.К. Територіальна організація комплексу міжнародного туризму України: Автореф. Дис....канд. геогр. наук: 11.00.02 /Київ.ун-т ім.Т.Шевченка.-К.,1997.- 25 с.
12. Бабарицька В.К., Бейдик О.О., Любіцева О.О., Попович С.І. Підготовка туристичних кадрів в Україні.- З історії вітчизняного туризму // Зб.наук.статей.- К.: ФПУ Ін-т туризму, 1997. с.192-195
13. Бабурин В.Л., Мазуров Ю.Л. Географические основы управления: Курс лекций по экономической и политической географии. Учеб.пособие.- М.: Дело, 2000.- 288 с.
14. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Проблемы, перспективы, сертификация: Учеб.пособие.-К.: ВИРА-Р, «Альтерпрес», 2001.- 208 с.
15. Байлик С.И. Гостиничное хозяйство. Организация, управление, обслуживание: Учеб.пособие.-К.: ВИРА-Р, 2002.- 252 с.
16. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учебное пособие.- М.: Финансы и статистика, 1999.- 176 с.
17. Барчукова Н.С. Международное сотрудничество государств в области туризма.-М.: Экономика, 1986.- 284 с.
18. Бейдик О.О. Українсько-російський словник термінів і понять з географії туризму і рекреаційної географії. К.: РВЦ »Київський університет», 1997.300 с.
19. Бейдик О.О. Словник-довідник з географї туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. К.: Ін-т туризму, 1998.- 246 с.
20. Бейдик О.О., Ліщишина О.М. Російсько-український тлумачний словник термінів з медичної географії.-К.: РВЦ ”Київський універсистет”, 1997.- 120 с.
21. Большой глоссарий терминов международного туризма. /The Great Glossary of Terms for the International Tourism /Под ред. М.Б.Биржакова, В.И. Никифорова.-СПб:, «изд. Дом Герда, «Невский фонд», 2002.- 704 с.
22. Борисов К.Г. Международный туризм и право. Учебн. пособие.-М.: изд.”НИМП”, 1999.- 352 с.
23. Бокша В.Г. Справочник по климатотерапии.-К.: »Здоров`я», 1989.- 208 с.
24. Браймер Роберт А. Основы управления в индустри гостеприимства.-М.: Аспект Пресс, 1995. - 416 с.
25. Буторова Н.В. Менеджмент и маркетинг иностранного туризма: обслуживание иностранных туристов в России. Ч.І - М.,: Советсткий спорт,1999.- 112 с.
26. Бюллетень туристичної інформації.-К.: КТГГ, 1994-1998рр.
27. Волошин Н.И. Правовое регулирование туристской деятельности: Учеб. пособие.- М.: Финансы и статистика, 1998.- 120 с.
28. Воронкова Л.П. История туризма: Учеб.пособие.-М.: Московск. Психолого-социальный институт; Воронеж: Изд-во НПО»МОДЭК», 2001.- 304 с.
29. Гезгала Ян Туризм в народном хозяйстве. Пер. с польск. М.: Прогресс, 1974. 320 с.
30. Географія культури //Прогр.навч.курсу.-К.: РВЦ Київський ун-т”, 1997.- 12 с.
31. География рекреационных систем СССР.- М.: Наука, 1980.- 217 с.
32. Герасименко В.Г. Основы туристского бизнеса. Учебн. пособие. Одесса, «Черноморье», 1997. 160 с.
33. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження: Навч.посібн.- К.: Видав.об¢єднання «Вища школа, Головне видав., 1975.- 248 с.
34. Геттнер А. География: ёё история, сущность и методы //Пер.с нем.- Л.-М.: 1930 416 с.
35. Гидбут А.В., Мезенцев А.Г. Курортно-рекреационное хозяйство (региональный аспект).-М.: Наука, 1981.- 126 с.
36. Гладкий Ю.Н., Чистобаев А.И. Регионоведение: Учебник.-М.: Гардарики, 2002.- 384 с.
37. Гольц Г.А. Транспорт и расселение.- М.: ”Наука”.1981.- 248 с.
38. Гостиничный и туристический бизнес //Под ред. проф.Чудновского А.Д.- М.: Ассоциация авторов и издателей «ТАНДЕМ», изд-во ЭКМОС, 1998.- 352 с.
39. Гуляев В.Г. Организация туристской деятельности.- М.: Номедж, 1996. 420 с.
40. Гумилёв Л.Н. География этноса в исторический период.-Л., ”Наука” ЛО, 1990.- 279 с.
41. Даниэльс Д.Д., Радеба Ли Х. Международный бизнес.-М.:Дело МД, 1994. 320 с.
42. Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України: Монографія.- Вінниця: Арбат, 1998.- 292 с.
43. Дзенис З.Е. Методология и методика социально-экономгеографических исследований.- Рига: Зинатис, 1980.- 262 с.
44. Димитров С. Экономика и организация туризма. Пер. с болг.-М.: Прогресс, 1972.- 192 с.
45. Дмитриевский Ю.Д. Туристические районы мира: Учеб.пособие.- Смоленск, 2000.- 256с.
46. Добровольська А.Б. Формування ринку міжнародного туризму в Україні і організаційні пріоритети його розвитку: Автореф.дис....кан.екон.наук: 08.05.03/Ін-т світ.економіки і міжнародн.відносин НАН України.- К.,1997.- 19 с.
47. Дурович А.П., Копанев А.С. Маркетинг в туризме. Учебное пособие. Минск, Экономпресс, 1998. 400 с.
48. Душков Б.А. География и психология. Подход к проблемам.-М. Мысль, 1987.- 285 с.
49. Економічна і соціальна географія світу //за ред. Б.П.Яценка К.: АртЕк, 1997.- 288 с.
50. Еворенко И.Г., Зорин И.В. Географические аспекты туристского маркетинга. //Сб.Теоретические проблемы рекреационной географии.- М., 1989, сс.15-21
51. Євдокименко В.К. Регіональна політика розвитку туризму: Методологія формування, механізм реалізації //Ін-т регіон.досліджень НАН України.- Чернівці: Прут, 1995.- 118 с.
52. З історії вітчизняного туризму. Зб. наук. статей.- К.: 1997.- 280 с.
53. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах.- Львів: Світ, 1994. - 472 с.
54. Збірник нормативних документів. Випуск 1.- К.: Держкомтуризм України, 1997. 80 с.
55. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (Методологія, теорія).- К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1996.- 244 с.
56. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил (теорія, методи, практика).-К.: Європейський ун-т фінансів, інформ.систем, менеджменту, бізнесу, 1999.- 185 с.
57. Ильина Е.Н. Менеджмент транспортных услуг. Учебник.- М.: Рос.международн.академия туризма, 1997.- 178 с.
58. Ильина Е.Н. Туроперейтинг: организация деятельности. Учебник.- М.: Финансы и статистика, 2000.- 256 с.
59. Исаченко А.Г. Ландшафтоведение и физико-географическое районирование: Учеб.- М.: Высш.шк., 1991.- 366 с.
60. Исмаев Д.К. Маркетинг гостиничных услуг в России: Учеб. пособие.- М.: ВШТГ, 1999.- 80 с.
61. Квартальнов В.А., Федорченко В.К. Туризм социальный: история и современность.- К.: Вища школа,1989. 456 с.
62. Квартальнов В.А., Романов А.А. Международный туризм: политика развития: Учебн. пособие.- М.: Советский спорт, 1998.- 145 с.
63. Квартальнов В.А. Иностранный туризм.- М.: Финансы и статистика, 1999.- 312 с.
64. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник.- М.: Финансы и статистика, 2000.- 320 с.
65. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч..- Ч.1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов.- М.: »Международные отношения», 1997.- 416 с.
66. Киселевич Л.Н., Косаковский В.А. Гостиницы за рубежом.-М.: ГСИ,1961. 62 с.
67. Кисель В.П. Памятники всемирного наследия: Попул. энцикл. справочник.//Худож. И.В.Круглова.- Мн. : БелЭн, 1998. - 288 с.
68. Коноплицкий В.А., Филина А.И. Маркетинг, рынок, финансы. Терминологический словарь-справочник.- К.: Знання, 1992- 182 с.
69. Короткова А.Я., Любіцева О.О., Яценко Б.П., Шищенко П.Г. Підготовка фахівців у галузі туризму в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.- Туризм на порозі ХХІ сторіччя // Матеріали міжнародн. конф. К.: с.131-134
70. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер с англ.- М.: »Прогресс», 1991. 736 с.
71. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер.с англ.-2-е европ.изд.- М.; СПб; К.: Издат.дом Вильямс, 1999.- 1152 с.
72. Котлер Ф., Боуэн Д., Мейкенз Д. Маркетинг. Гостеприимство. Туризм: Учебник для студ.вузов //Ред.пер. с англ. Р.Ноздрева.-М.: ЮНИТИ, 1998.- 787 с.
73. Котляров Е.А. География отдыха и туризма. Формирование и развитие территориальных рекреационных комплексов.- М.: »Мысль», 1978.- 238 с.
74. Крачило Н.П. Основы туризмоведения.- К.: Вища школа, головное изд-во, 1980.- 120 с.
75. Крачило Н.Г. География туризма.- К.: Вища школа, Головное изд-во, 1987.-208 с.
76. Крючков Л.Л. История международного и отечественного туризма.-М., 1999.- 248 с.
77. Лаптев Ю.Н., Савинова О.В. Этнографический туризм в Крыму: Состояние и перспективы развития.- Симферополь: Таврия, 2000.- 32 с.
78. Лекции по теории графов./Сост.В.А.Емеличев,О.И.Мельников.-М.,1990. 296 с.
79. Липец Е.А. Best Eastern Hotels новые возможности для маркетинга и продажи услуг отелей Украины на мировых рынках.- «Гостиничный бизнес», 2000, №2, сс.40-42
80. Липец Ю.Г., Пуляркин В.А., Шлихтер С.Б. География мирового хозяйства: Учеб.пособие для студентов.- М.: Гуманит.изд.центр ВЛАДОС, 1999.- 400 с.
81. Любіцева О.О. Територіальна організація соціальної інфраструктури сільського адміністративного району. //Вісник Київськ.уг-ту. Хіміко-біологічні науки та науки про Землю, 1991, вип.2, сс.47-50
82. Любіцева О.О., Бабарицька В.К., Мельник О.П. Туристична сфера, готельне господарство та форми їх організації у світі. Конспект лекцій К.: КДТЕУ,1995. 30 с.
83. Любіцева О.О., Бабарицька В.К., Мельник О.П. Організація туризму в Україні. Конспект лекцій. К.: КДТЕУ, 1995. 26 с.
84. Любіцева О.О. Географія туризму в Україні.- Географія та основи економіки в школі”,1997, N2, сс. 3-6
85. Любіцева О.О. Програма навчального курсу Системи гостинності в туризмі” та методичні вказівки до виконання практичних завдань для студентів спеціальності Рекреаційна географія і менеджмент туризму” географічного факультету.- К., ВЦ ”Київський університет”, 1999. - 48 с.
86. Любіцева О.О. Ландшафт в географії культури.- Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя: Зб.наук.праць- К.: 1999.- сс. 150-152
87. Любіцева О.О. Гуманізація географічних досліджень. - Вісник Київськ. ун-ту. Серія Географія.- К.:, 2000, вип.46.- с. 49 52
88. Любіцева О. Методологія географії культури. //Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб.наук.праць. В 3-х т. - Київ-Луцьк: Ред.-вид. Від.”Вежа” Волин. держ. ун-ту ім.Лесі Українки, 2000.- Т.3.- сс.258-262
89. Любіцева О.О., Романчук С.П. Християнське паломництво до Святої Землі (ретроспективний аналіз організаційних засад).- Туристично-краєзнавчі дослідження. Випуск 3.- К.: ЧП Ільченко, 2000.- сс.191 - 203
90. Любіцева О.О. Теоретико-методологічні положення суспільно-географічного дослідження ринку туристичних послуг. - Культура народів Причорномор¢я..- Симферополь, 2001, № 4, сс. 22 28
91. Любіцева О.О. Структурно-логічна схема суспільно-географічного дослідження ринку туристичних послуг. - Економічна та соціальна географія: Наук.зб. /Ред.кол.:С.І.Іщук (відп.ред.) та ін.- К., 2001.- Вип.51, сс. 69 73
92. Любіцева О.О. Геопросторові структури світового туристичного ринку.- Географія і сучасність. Зб. наук. праць Нац. педагогічн. ун-ту ім. М.П. Драгоманова.- К.: Вид .Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова, 2001, вип.6. - сс. 212 218
93. Любіцева О.О. Естетична географія (предметно-об`єктна сутність). - Фізична географія і геоморфологія.- К.: ВГЛ Обрії”, 2001, № 40 сс. 57 60
94. Любіцева О.О. Екологічні функції туризму в умовах глобалізації. - Регіональні екологічні проблеми: Зб. наук. праць. - К.: ВГЛ ”Обрії”, 2002. - с. 92 95
95. Любіцева О.О. Географія туризму: зміна парадигм. - Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія:Географія.- Вінниця, 2002, вип.3.- сс. 12 17
96. Любіцева О.О., Романчук С.П. Напрямки розвитку релігійного туризму в Україні. - Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості. //Матеріали міжнародн.наук.-практичної конф.- К., Знання України.- 2002, сс.6166
97.