СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ЗОВНІШНІХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ ТА НІМЕЧЧИНИ : Общественно-географические аспекты ВНЕШНИХ СВЯЗЕЙ УКРАИНЫ И ГЕРМАНИИ

Краткое описание

Київський національний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ХІЛЬЧЕВСЬКА ІРИНА ГЕННАДІЇВНА

УДК 911.3; 911.7

СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ЗОВНІШНІХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНИ ТА НІМЕЧЧИНИ

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник
кандидат географічних
наук, доцент
Любіцева О.О.

Київ 2002

ЗМІСТ

ВСТУП ...................................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЗОВНІШНІХ ЗВ’ЯЗКІВ КРАЇНИ..11
1.1. Суспільно-географічна сутність зовнішніх зв’язків ..............................11
1.2. Механізми формування зовнішніх зв’язків країни ................................28
1.3. Методичні основи дослідження зовнішніх зв’язків...........................35
Висновки до 1 розділу ........................42
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ РОЗВИТКУ ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН УКРАЇНА НІМЕЧЧИНА ............................................................47
2.1 Ретроспективний аналіз двосторонніх відносин ....................................47
2.2. Структура українсько-німецької торгівлі ...............................................58
2.3. Оцінка інвестиційного процесу ...............................................................91
2.4. Міждержавні соціальні зв’язки .................... .............................111
Висновки до 2 розділу .....................142
РОЗДІЛ 3. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА НАПРЯМКИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ЗОВНІШНІХ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНА НІМЕЧЧИНА .................................146
3.1 Перспективи розвитку торговельних відносин ................................146
3.2 Шляхи вдосконалення інвестиційного процесу ...................150
Висновки до 3 розділу ......................164
ВИСНОВКИ ...........................................................................................................168
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................................................173
ДОДАТКИ ..............................................................................................................195

ВСТУП

Актуальність теми. Важливою особливістю сучасного світового господарства є те, що в його межах жодна країна не здатна існувати і забезпечувати ефективну життєдіяльність в умовах економічної автаркії. Сучасна наука і практика доводить, що світогосподарський механізм може ефективно функціонувати лише завдяки багатовекторному міжнародному поділу праці. Його цілісність забезпечується комплексною взаємозалежністю національних господарств, а ефективність виявляється у зосередженні спільних зусиль на проведенні структурних перетворень в економіці, зростанні продуктивності праці, раціональному використанні матеріальних і трудових ресурсів, інтеграції національних потенціалів з орієнтацією на зростання життєвого рівня людей. Досвід світового розвитку переконливо показує, що навіть країни, які мають величезні природні ресурси та економічний потенціал, якщо вони ігнорують принципи міжнародного поділу праці та стають на шлях автаркічного розвитку, вони в кінцевому рахунку неминуче приречені на відставання.
Реалії сучасного економічного співробітництва і політичного співіснування вимагають від України розробки збалансованої зовнішньоекономічної стратегії з визначенням пріоритетів розвитку дво- і багатосторонніх взаємовідносин. Таким пріоритетним напрямом для України став європейський вектор зовнішньої політики, адже він відповідає корінним життєвим інтересам українського народу, бо передбачає також інтенсивний розвиток вкрай важливих зв’язків, передусім зовнішньоекономічних. Європа є для України полем національної самоідентифікації та геополітичних пріоритетів. Тому Україна є однією з ключових держав з погляду консолідації, безпеки і розвитку Європи. Належність України до Європи визначається не тільки географічними, а й історичними і культурними чинниками.
Підтверджуючи свій європейський вибір, Україна ставить за стратегічну мету поступову інтеграцію та кінцевою метою вступ до Європейського Союзу. Для подолання технологічного відставання та підвищення конкурентоспроможності українській економіці необхідні сучасні енергозберігаючі технології, іноземні кредити, прямі інвестиції.
Особливе місце у зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних орієнтаціях України займає Німеччина, яка є складовою частиною Європейського Союзу та західного альянсу. Це обумовлено як історичними взаємовідносинами двох країн, так і тим, що саме від Німеччини Україна отримує відчутну економічну допомогу. На сьогодні Німеччина є одним з економічних лідерів у світі. Зараз Німеччина, як частина тісного європейського та атлантичного співробітництва і, по суті, мотор” європейського об’єднання є для України ключовим партнером для успішного проникнення українських підприємств на ринки об’єднаної Європи. До того ж, з усіх країн Західної Європи найбільший інтерес до країн Східної Європи виявляє саме Німеччина, яка історично орієнтована на Схід так само, як і на Захід.
Спеціальних публікацій, присвячених дослідженню суспільно-географічних аспектів зовнішніх українсько-німецьких зв’язків практично немає. Наукова правомірність саме такої постановки питання підкріплюється значним інтересом до досліджень зовнішніх зв’язків в цілому та зовнішніх зв’язків України в сучасних умовах українських та російських вчених-геграфів В.М. Юрківського (1970 2002 рр.), О.І. Шаблія (1994 - 2000 рр.), Ф.Д. Заставного (1994 р.), Б.П. Яценка (1996 - 2002 рр.), Д.М. Стеченка (1983 1989 рр.), П.В. Луцишина (1998 - 2001 рр.), В.П. Максаковського (1998 р.), Балабанова І.Т. (1999, 2000 рр.), Балабанова А.І. (1999, 2000 рр.), Алісова Н.В. (2000 р.), Хорєва Б.С. (2000 р.), а також дослідженнями проблеми глобалізації сучасного міжнародного економічного співробітництва з боку вітчизняних та російських вчених-економістів, зокрема А.С. Філіпенка (1992 - 2002 рр.), С.І. Соколенка (1995 - 1999 рр.), В.С. Будкіна (1990 - 2002 рр.), А.І. Мокія (1999, 2000 рр.), О.І.Рогача (1996, 1998, 2000 рр.), І.В. Бураківського (1996, 1998, 2001 рр.), М.А. Дудченка (1994 2002 рр.), О.І. Шниркова (1992 - 2000 рр.), М.Л. Копиленко (1996, 1997 рр.), Є.Ф. Авдокушина (1999р.), А.П. Кірєєва (1997, 2000 рр.) та інших. Питаннями теорії національних господарств та міжнародної торгівлі, конкурентоспроможності країн займались також зарубіжні, в тому числі і німецькі вчені, такі як Ойкен В. (1966 р.), Портер М. (1993 р., 1998 р.), Abele H. (1991 р.), Bleuel H. (1996 р.), Borchert M. (1987 р.), Broll U. (1997 р.), Dixit A.(1982 р.), Norman U. (1982 р.), Rose K. (1989 р.), Siebert H. (1994 р.).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно наукового напряму кафедри країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках науково-дослідної теми Туристсько-рекреаційні ресурси та інвестиційний клімат індустрії туризму регіону” (№ 97121, 2001-2005 рр.).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення суспільно-географічних аспектів зовнішніх зв’язків України та Німеччини в сучасних умовах та визначення їх ефективності.
Досягнення цієї мети вимагало вирішення наступних задач:
- розкриття механізму формування суспільно-географічної сутності зовнішніх зв’язків країни;
- обґрунтування чинників і підвалин пріоритетного розвитку українсько-німецького партнерства;
- визначення механізмів реалізації Україною своїх планів і інтересів розвитку через двостороннє співробітництво;
- дослідження загальних тенденцій розвитку зовнішніх українсько-німецьких зв’язків в рамках системи Україна Німеччина ЄС;
- дослідження структури та територіальної організації українсько-німецького торговельного та інвестиційного співробітництва; аналіз причин неефективної структури експорту-імпорту; географію німецьких інвестицій в економіку України; розробку пропозицій щодо оптимізації торговельного та інвестиційного співробітництва;
- дослідження українсько-німецьких зв’язків у сфері суспільних відносин (наукові, культурні, екологічні, військові, гуманітарні, ін.); розкриття механізмів їх взаємодії;
- доведення можливості взаємодії економік з різним ступенем розвитку на прикладі українсько-німецького співробітництва;
- розробка перспективних напрямків розвитку зовнішніх зв’язків України та Німеччини.
Об’єктом дослідження є зовнішньогосподарський комплекс України.
Предметом дослідження є територіальна організація зв’язків зовнішньогосподарського комплексу України з Німеччиною.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять основні положення теорії суспільної географії та наукові засади її аналітичних та синтетичних дисциплін (основи теорії суспільної географії, економічна та соціальна географія України, географія світового господарства, географія зарубіжних країн), а також діалектичні методи пізнання, комплексний і системний аналіз економічних категорій, процесів і явищ в рамках розвитку міжнародних економічних відносин.
У дисертації були використані як загальнонаукові методи (системний підхід, структурний аналіз, порівняльно-географічний, історичний), так і спеціальні методи (картографічний, методи математичної статистики). Основним в роботі є системний підхід, який визначив логічну послідовність використання інших спеціальних методів.
Вихідними матеріалами для написання роботи стали зібрані автором емпіричні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Національного інституту стратегічних досліджень, Депозитарію ООН, бібліотеки представництва Європейського Союзу в Україні, бібліотеки Інституту Гете за період 1996 2000 рр.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
- розкрита суспільно-географічна сутність зовнішніх зв’язків країни, яка об’єднує зовнішньоекономічну, наукову, культурну, екологічну, гуманітарну сфери;
- розроблені методичні основи вивчення зовнішніх зв’язків країн в суспільно-географічному аспекті, які об’єднують наступні етапи: вивчення механізму формування і реалізації зовнішніх зв’язків, дослідження структури цих зв’язків, виявлення їх найбільш ефективних видів та напрямків вдосконалення;
- визначені концептуальні основи стратегічного інтегрування України до світової господарської системи через дво- і багатостороннє співробітництво, які повинні базуватись на вигідному геополітичному і транспортно-географічному положенні країни, її економічному потенціалі, сприятливих природнокліматичних умовах;
- показана невід’ємність розвитку українсько-німецьких зв’язків від системи Україна Німеччина ЄС;
- проведена оцінка сучасного стану зовнішніх зв’язків України та Німеччини: галузевої структури зовнішньої торгівлі, інвестиційних процесів, міждержавних соціальних зв’язків, аналіз територіальної організації цих зв’язків;
- обґрунтовані можливі напрямки інтеграції країн з різним ступенем соціально-економічного розвитку, які полягають у ширшому використанні потенціалу України в науковій, гуманітарній, військовій сферах, наданні послуг;
- визначені перспективні напрямки удосконалення зовнішніх зв’язків України на основі реалізації спільних проектів в галузі виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, щодо технічного переобладнання металургійних виробництв і машинобудування (включаючи можливості конверсії), використання альтернативних джерел енергії в електроенергетиці, інвестиційних проектів в об’єкти інфраструктури.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що основні положення, які викладені в дисертації, доведені до рівня науково-методичних розробок. Зокрема, Державним комітетом статистики України, відділом статистики інвестицій та основних фондів (лист № 05-2-4-9/7 від 23.01.02р.) використовується наукова розробка Інвестиційне співробітництво: сучасний стан, проблеми і перспективи” для складання аналітичних довідок. В управлінні моніторингу зовнішньої торгівлі Департаменту державної політики у сфері зовнішньої торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України впроваджена наукова розробка Двосторонні відносини Україна Німеччина: історія розвитку та сучасний стан торговельного співробітництва” (лист № 40 23/364 від 18.04.02р.).
Теоретичні узагальнення проведеного дослідження суспільно-географічних зв’язків економік країн можуть використовуватись при проведенні подібних досліджень взаємодії національних економік інших країн, особливо з різним рівнем розвитку економік, а конкретні результати, доведені до рівня методичних розробок та прикладних рекомендацій у практиці управління зовнішньоекономічною діяльністю України.
Деякі положення і результати, розроблені при виконанні дисертаційної роботи, впроваджені в навчальний процес на кафедрі країнознавства і туризму географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка при проведенні занять з курсу Економічні системи світового господарства” і можуть бути використані в курсі Регіональна економічна і соціальна географія зарубіжних країн”. Окремі розділи роботи були використані при написанні навчальної програми (у співавторстві з Б.П. Яценко) з курсу Країнознавство” та навчальної і робочої програм з курсу Економіка і зовнішньоекономічні зв’язки України” для студентів кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин факультету міжнародних економічних відносин Київського університету туризму, економіки і права і використовуються для викладання цих курсів.
Особистий внесок здобувача. Методичні підходи дослідження суспільно-географічних аспектів взаємодії господарств України та Німеччини розроблені автором самостійно.
Збір та обробка статистичних матеріалів з торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва (обсяги експорту, імпорту, товарообігу і сальдо товарів і послуг, обсяги експорту, імпорту інвестиційних потоків, ін.) автором виконано також самостійно на основі даних Державного комітету статистики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були представлені та доповідались на : конференції, присвяченій 125-річчю Українського географічного товариства Географія України: сучасний стан і перспективи” (Київ, 1998 р.); Всеукраїнській конференції молодих науковців Глобалізація та інтернаціоналізація географічного мислення” (Київ, 1999 р.); Міжнародній науковій конференції Ландшафт як інтегруюча концепція ХХІ сторіччя” (Київ, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія” (Київ, 1999 р.); Міжнародних науково-практичних конференціях Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів Європейської інтеграції” (Луцьк, 2000 р., 2001 р.); Всеукраїнській науковій конференції студентів і аспірантів Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть” (Київ, 2000 р.); наукових семінарах на географічних факультетах університету Людвіг-Максиміліан (Мюнхен, ФРН, 2000 р.), університету Фрідріх-Александер Ерланген-Нюрнберг (Ерланген, ФРН, 2000р.), університету м.Гамбург (Гамбург, ФРН, 2000р.) та географічному факультеті Рейнсько-Вестфальської вищої технічної школи (Аахен, ФРН, 2000 р.); науково-методичному семінарі Концепція базової географічної освіти у вищій школі” (Київ, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Туризм у ХХІ столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості” (Київ, 2001 р.); Міжнародній науково-практичній конференції Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002 р.).
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,8 д.а. (у т.ч. 3,4 д.а. - авторські), з яких 6 статей (4 у фахових виданнях) обсягом 3,3 д.а. (у т.ч. 3 д.а. - авторські) і 3 матеріали і тези доповідей на наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

- Частина національного господарського комплексу, яка забезпечує його зв’язки зі світовим господарством формує зовнішньогосподарський комплекс (ЗГК) країни. Основою зовнішньогосподарського комплексу країни є зовнішні зв’язки. Система зв’язків між господарствами країн на основі міжнародного поділу праці формує міжнародні економічні зв’язки двох країн;
- Сутністю зовнішньоекономічної діяльності є міжнародний поділ праці (МПП). Серед основних факторів, що визначають місце кожної країни в МПП і ступінь залучення до нього є: політико-історичні, природні, техніко-економічні, організаційно-економічні, соціально-економічні, інфраструктурні. Існуюча система факторів дозволяє вести інтеграцію економіки країни України в МПП відповідно дії основних тенденцій його розвитку в сучасних умовах інтернаціоналізації господарського життя, глобалізації соціально-економічних проблем;
- Методика суспільно-географічного дослідження зовнішніх зв’язків країни дозволяє виділити наступні етапи: перший етап - виявлення та розкриття теоретичних аспектів формування зовнішніх зв’язків країни та механізмів їх функціонування, який включає визначення суспільно-географічної сутності зовнішніх зв’язків та обґрунтування чинників формування зовнішніх, передусім зовнішньоекономічних зв’язків країни; другий етап - системно-структурний аналіз зовнішніх зв’язків країни, який включає аналіз торговельних, інвестиційних та суспільних (соціальних) зв’язків; третій етап - розробка концептуальних основ вдосконалення територіальної та галузевої організації зовнішніх зв’язків країни;
- Стратегічним курсом зовнішньої політики для України є європейський напрям з ядром країни ЄС. Німеччина є головним партнером України в ЄС, як в сфері політичних, економічних, так і суспільних відносин. Основою двосторонніх українсько-німецьких відносин є Угода про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Федеративною Республікою Німеччиною, яка підписана 17 січня 1992 року;
- Суспільно - географічний підхід у дослідженні зовнішньоекономічних зв’язків України з Німеччиною передбачає розгляд наступних аспектів: 1) Багаторівневість зовнішньоекономічних зв’язків України; 2) Динаміка та просторові аспекти зовнішньоекономічних показників і соціальних відносин;
- Аналіз сучасного стану українсько-німецької торгівлі показує, що вона більше як на 90% відноситься до сфери матеріального виробництва, тоді як торгівля послугами займає зовсім незначну частину (8,5%). Сальдо торговельного балансу в торгівлі з ФРН є від’ємним внаслідок значного перевищення обсягів імпорту. Лише в торгівлі послугами між нашими країнами існує стабільне позитивне сальдо;
- Протягом 1996-2000 рр. товарна структура українсько-німецької зовнішньої торгівлі не зазнала суттєвих змін. Україна за структурою експорту і надалі залишається монокультурною державою, експорт якої більше як на 3/5 формується із товарів текстильної та металургійної промисловості (відповідно 30% та 39%). В той же час на європейський ринок вона практично не експортує високотехнологічні конкурентноздатні товари. В імпорті ж присутні товари, які в достатній кількості виробляються або можуть вироблятись в Україні;
- В розрізі федеральних земель понад 80% загального українського товарообігу припадає на західні федеральні землі. Такий розподіл зумовлений високим рівнем промислового розвитку, концентрацією капіталу та стійкими торговельними традиціями;
- Німецькі інвестиції становлять 6% від загальної суми іноземних інвестицій у 2000 р. (17,5% у 1996р.). Обсяги інвестицій з України у Німеччину становлять лише 0,2% їх загального обсягу;
- Галузева структура німецьких інвестицій не враховує потреб української економіки. Обсяги фінансових вкладень з Німеччини в українську промисловість становлять 60,2%, у сільське господарство 2,4%, проте у сферах, що забезпечують швидкий обіг капіталу, - торгівлі та громадському харчуванні, у фінансовому посередництві, - відповідно 16,4% і 6,6%. Вкрай низькою залишається участь німецьких інвесторів у розвитку людського капіталу”, в інноваційних процесах та освоєнні високих технологій в Україні (0,5% від загального обсягу інвестицій);
- Кількість підприємств з німецькими інвестиціями збільшилась протягом 1996-2000 рр. з 284 928 (11% від усіх зареєстрованих в Україні СП). При цьому загальний обсяг інвестицій за цей період зріс у 3 рази (з 64 млн. дол. США до 237,9 млн. дол. США). Проте зростаюча кількість створених українсько-німецьких СП поки що адекватно не позначається на їх частці у структурі українського експорту. Однією із причин цього є невідповідність цілей української та німецької сторін при заснуванні таких підприємств;
- Територіальна диференціація у розміщенні спільних українсько-німецьких підприємств та вкрай нерівномірна концентрація німецького капіталу ( 74% в шести областях, з них 45,2% - у м. Києві) свідчить про німецьку зацікавленість всього в кількох галузях української економіки (легка та харчова промисловість, машинобудування і металообробка, внутрішня торгівля);
- В сфері соціальних (суспільних) відносин українсько-німецькі зв’язки мають переважно односторонню направленість з Німеччини до України. Українська присутність у Німеччині обмежується малолюдними представництвами у Берліні та Мюнхені. Вкрай необхідно розширити українську присутність саме у Берліні, адже тут вирішується значна частина доленосних і для Німеччини, і для Європи питань;
- Актуальним суспільно-географічним аспектом зовнішніх зв’язків є міжнародний рух населення. Цей українсько-німецький процес поряд з іншими соціальними зв’язками має також односторонній характер. Кількість вибулих з України до Німеччини у 30 разів перевищує кількість прибулих до неї. Негативним моментом є те, що майже 60% вибулих це люди у працездатному віці, серед них значна частина осіб з вищою освітою, докторів і кандидатів наук. Таким чином, властива сучасному світу мобільність наукових кадрів в Україні виявляється як односторонній процес знекровлення вітчизняної науки.
- Приведення рамкових умов підприємницької діяльності України у відповідність з міжнародними стандартами, зростаюча конкуренція та глобалізація у зовнішній торгівлі, загальна мобільність німецького капіталу створюють необхідну базу для інтенсифікації товарообміну між двома країнами, взаємного кооперування та інвестування;
- Аналіз товарної структури двосторонньої торгівлі свідчить про значну місткість німецького ринку та невикористаний експортний потенціал української економіки у тих галузях, які з успіхом могли б конкурувати з аналогічними видами виробництв країн Центральної та Східної Європи у таких галузях як металургія, деревообробка, будівельна промисловість, агропромисловий комплекс;
- Вузьким залишається спектр експортних товарів, а обсяги поставок з України не відповідають її економічним можливостям;
- У структурі імпорту високими темпами скорочується частка інвестиційних товарів при одночасному збереженні, а то і збільшенні обсягів закупок товарів так званого некритичного” імпорту, що свідчить про необхідність подальшого поліпшення державної митно-тарифної політики;
- Поряд із удосконаленням українсько-німецьких торговельних зв’язків за рахунок нарощування обсягів, покращення структури, зменшення від’ємного сальдо (в торгівлі товарами), актуальним є розвиток нових, більш складних форм економічних відносин між нашими країнами. Зокрема, 1) співробітництво на компенсаційній основі; 2) виробнича кооперація; 3) створення спільних підприємств; 4) створення змішаних підприємств на території ФРН; 5) регіональне співробітництво; 6) багатостороннє співробітництво між Україною, Німеччиною із залученням країн Центральної і Східної Європи;
- Пріоритетними напрямами надходження німецького капіталу повинні стати ті інвестиції, які б максимально сприяли налагодженню техніко-технологічного обміну, впровадженню ноу-хау й управлінського досвіду, розвитку виробничого співробітництва й кооперування, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому і зарубіжних ринках. Проте у перспективі необхідно обмежити можливості використання німецьким інвестором сировинної бази і дешевої робочої сили, щоб виготовляти в Україні комплектуючі і напівфабрикати для продукції, яка стала би статтею німецького, а не українського експорту. По-друге, бажаними” є інвестиції в інтелектуальний капітал”, тобто у науково-дослідну діяльність (інновації у виробництві, венчурні проекти, формування нових колективів, освіта, підвищення кваліфікації тощо). По-третє, це інвестиції у розвиток фінансово-банківської, страхової, транспортної та інших інфраструктур, які розширюють поле для активізації інвестиційної діяльності;
- До небажаних” можна віднести інвестиції, які викликають негативні наслідки (наприклад, пов’язані з перенесенням в Україну шкідливих виробництв) або здійснюються у безперспективні, з макроекономічної точки зору, галузі чи малоефективні підприємства, що деформує структуру розподілу ринкових ресурсів і, в кінцевому підсумку, призводить до консервації кризового стану української економіки. І нарешті, небажаними” є інвестиції, які створюють небезпеку виникнення ринку монополіста: вкладаючи великі кошти у найперспективніше підприємство галузі, іноземний інвестор не лише ставить під загрозу існування інших виробників, а й нерідко вимагає від держави-реципієнта ексклюзивних прав і пільг;
- Основними елементами інвестиційної привабливості українських регіонів є ряд факторів: покращення податкової і тарифної політики в рамках повноважень регіонів; активізація діяльності інфраструктури інвестиційного процесу, перш за все торговельно-промислових палат, комерційних банків, інвестиційних компаній, а також інформаційне забезпечення та інвестиційне проектування; удосконалення законодавчої бази; вирішення проблеми гарантій та страхування інвестицій; розвиток регіональних фондових ринків; більш широке залучення іноземних інвесторів до процесів приватизації підприємств.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова Е.А., Елизарова Е.И., Ершов Э.Б. Межстрановая модель межотраслевых внешнеторговых связей: Препр. / АН СССР, ЦЄМИ. М.: 1986. 24 с.
2. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения.- М.: Юристъ, 1999. - 366 с.
3. Акопова Е.С., Воронкова О.Н., Гаврилко Н.Н. Мировая экономика и международные экономические отношения. Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000. 416 с.
4. Алисов Н.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира. М.: Гардарики, 2000. 704 с.
5. Арндт Н. Экономическое и интеллектуальное сотрудничество немцев в Киеве и на Волыни // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 1. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. - С. 131 - 139.
6. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Внешнеэкономические связи: Учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. - М.: «Финансы и статистика», 2001. 544 с.
7. Безносова О.В. К вопросу о религиозном влиянии немецких колонистов на население Украины. Миссионерская деятельность И.И. Вилера // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 2. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. - С. 18 26.
8. Белый Ю.О. Немецкие математики и становление математической науки и образования в Украине // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 2. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. С. 33 - 39.
9. Бендерський Ю. Реалії світогосподарських процесів і місце в них України // Економіка України. 2000. - № 1. С.70 - 75.
10. Бєлов О.Ф., Пирожков С.І. Про глобальні пріоритети розвитку України в програмі Україна - 2010” // Стратегічна панорама. 1999. - № 1-2. С. 20 - 24.
11. Бєляков О. Екологічна політика та український журналізм: німецький досвід як шанс для України // Deutschland = Німеччина. 2000. - № 4. С. 34 35.
12. Болебрух А.Г. Украинское национальное движение первуй половины XIX ст. и Германия // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 1. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. С. 85 - 91.
13. Братчиков И., Любинский Д. Россия и Германия // международная жизнь. 2002. - № 3. С. 19 27.
14. Будкін В. Проблеми і перспективи співробітництва між Європейським Союзом та Україною // Економіка України. 2000. - № 9. С. 82 - 91.
15. Будкин В. Экономические аспекты новых реалий украинско-германского сотрудничества // Труды Междунар. конф. Украина Россия Германия : новые реалии. Внутренние и внешние аспекты двух- и многосторонних отношений”. К.: Генеза. - 1994. С. 30 31.
16. Будз М.Д., Постоловський Р.М., Троян С.С. Короткий довідник з комплексного країнознавства / Рівненський ін-т слов’янознавства; Київ. ін-т Словянський ун-т”. К., 2000. 120 с.
17. Бураковський І.В. Теорія міжнародної торгівлі. К.: Основи, 1996. 241 с.
18. Бураковський І. Міжнародна торгівля та економічний розвиток країн з перехідною економікою: теоретико-методологічний аналіз взаємозв’язку. К., 1998. 204 с.
19. Бусыгина И.М. Регионы Германии. М.: РОССПЭН. 2000. 351 с.
20. Бутинець Ф.Ф., Жиглей І.В. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. Житомир: ЖГП, 1999. 620 с.
21. Власюк О.С., Ковальова Т.І., Лебеда Т.Б. Оцінка імпортної залежності галузей народного господарства України: Препр./ Національний інститут стратегічних досліджень; Вип. 3. К.: 1992. 152 с.
22. Власюк О.С. Стан та перспективи співробітництва України з ЄС // Стратегічна панорама. 2000. - № 3 4. С. 34 43.
23. Внешнеэкономическая деятельность / Ю.В. Макогон, Н.В. Фомичева, В.А. Кравченко и др. Донецк: Регіон, 1998. 291с.
24. Внешнеэкономический толковый словарь / Под ред. И.П. Фаминского. М.: ИНФРА-М, 2000. 503 с.
25. Всесвітнє господарство: політико-економічні проблеми / За ред. В.Д.Лагутіна; Волинський держ. ун-т ім. Лесі українки. Луцьк: Вежа, 1999. 157 с.
26. Гальчинський А.С. Україна: поступ у майбутнє. К.: Основи, 1999. 220 с.
27. Гількес П. Німецько-українська робоча комісія: Баварія як двигун українсько-німецьких зв’язків” // Deutschland = Німеччина. 1997. - № 4. С. 34 35.
28. Голубушина Г.Ю. Методика дослідження кон’юнктури ринка і визначення напрямків розвитка зовнішньоекономічних зв’язків галузей, можливостей розширення експорта та імпорта / Наук.- досл. екон. ін-т М-ва економіки України. К.,1996. 27 с.
29. Голубушина Г.Ю. Науково-методичні основи реформування експортних зв’язків України в умовах трансформації економічної системи: Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.02.03 / Наук.- досл. екон. ін-т М-ва економіки України. К., 1999. 20 с.
30. Гончаров А.Н. Состояние и перспективы развития внешнеэкономических отношений Молдовы и Украины в современных условиях: Автореф. дис... на соиск. уч. степ. д-ра экон. наук. / Технический ун-т Молдовы. Кишинев, 2001. 23 с.
31. Губский Б. Проблемы международного инвестирования в Украине // Экономика Украины. 1998. - № 1. С. 51 - 57.
32. Гуревич А. Стратегия ХХІ для Украины: краткий анализ и рекомендации // Экономика: тенденции недели. К: Центр антикризисных исследований при НИСД. 1999. - № 37 (13-19 ноября). С. 9 - 10.
33. Гутник В. Германия // Мир. экономика и междунар. отношения. 2001. - № 8. С. 79 89.
34. Гутник В. Германия: дорога к подъему // Мир. экономика и междунар. отношения. 2000. - № 8. С. 93 - 98.
35. Демин А.А., Лавров, С.Б. ФРГ: география, население, экономика. М.: Мысль, 1982. 277с.
36. Діяльність Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні. К., 1999. 31 с.
37. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. Львів: Вид-во ЛНУ, 2000. 311 с.
38. Доклад о мировом развитии 2000 / 2001 года. Наступление на бедность. М.: Изд-во «Весь мир», Всемирный банк, 2001. 376 с.
39. Економіка зарубіжних країн / Філіпенко А.С., Вергун В.А., Бураківський І.В., Сікора В.Д., Рогач О.І. К.: Либідь, 1996. 415 с.
40. Експортний потенціал та розвиток зовнішньої торгівлі України / Уклад.: Є.М. Воронова, А.А.Мазаракі; Мін-во освіти України, Київ. торг.-економ. ін-т. К., 1994. 28 с.
41. Елинов И.М. Роль Германии в становлении Национальной горной академии Украины (1899-1914 гг.) // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 1. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. С. 149 157.
42. Енгельман А. Економічні зв’язки між Україною та Німеччиною: Зовнішня торгівля залишається активною” // Німеччина = Deutschland. 1997. - № 4. С. 31 32.
43. Енгельман А. Інтерв’ю з Ларисою Хоролець про українську культуру в Німеччині // Німеччина = Deutschland. 2000. - № 3. С. 31 32.
44. Жалило Я. Иностранные инвестиции яд или панацея? // Экономика: тенденции недели. К: Центр антикризисных исследований при НИСД. 2000. - № 5 (5-11 февраля). С. 7-9.
45. Жалило Я. Логика роста // Экономика: тенденции недели. К: Центр антикризисных исследований при НИСД. 2000. - № 9 (4-10 марта). С. 6-8.
46. Жиляев И. Итоги 2000 года глазами немецких консультантов // Экономика: тенденции недели. К: Центр антикризисных исследований при НИСД. 2001. - № 4 (27 января 2 февраля). С. 6-7.
47. Заболоцький Б.Ф., Кокотко М.Ф., Смовженко Т.С. Економіка України. Львів: Львівський банківський коледж Національного банку України, 1997. 580 с.
48. Заікіна О. Міжнародне співробітництво та внутрішні резерви інвестування в економіку України // Економіка України. 2002. - № 1. С. 70 79.
49. Звернення Верховної Ради України До парламентів і народів світу” 5 грудня 1991 року // Україна на міжнародній арені: Зб. док. і матеріал. 1991-1995 рр. Кн. 1. К., 1998. С. 14-17.
50. Зенкин В. Влияние идей немецкой философской школы на украинских и руських мыслителей к. XIX н. XX вв. // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 2. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. С. 167 174.
51. Зовнішня торгівля України: Стат. зб. К.: Держкомстат України, 2001. 113 с.
52. Зрушення до ринкової економіки. Реформи в Україні: погляд зсередини / За ред. Л.Гофмана і А. Зіденберга. К.: Фенікс, 1997. 287с.
53. Иваненко В.В. Немецкая экономическая иммиграция в Украине в 1920-30-х годах // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 2. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. С. 62 70.
54. Изард У. Методы регионального анализа: введение в науку о регионах: Пер. с англ. В.М. Гохмана. М.: Прогресс, 1966. 659 с.
55. Ильяшенко С.Н. Экономические аспекты поиска целевых рынков: сегментация, оценка риска, экономический инструментарий / Сумский гос. ун-т. Сумы: Мрія-1, 1997. 156 с.
56. Иорданская Э. Расширение ЕС на восток: позиции Германии // Мировая экономика и междунар. отношения. - 2002. - № 2. С. 67-75.
57. Іванченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. К. : Знання, 1997. 63 с.
58. Іванченко О. Передумови зовнішньоекономічної діяльності України як суверенної держави. К.: Знання, 2000. 55 с.
59. Ількер Ясін Айдинкая Турецько-українське партнерство в економічних інтеграційних об’єднаннях: Автореф. дис... канд. екон. наук. / Київський нац. ун-т ім. Т.Шевченка . К., 2000. 19 с.
60. Ітвелл Дж., Еллмен М., Карлсон, Шапіро Дж. Не просто ще один вступ: Політична економія розширення ЄС на Схід / Пер. з англ. К.: Стилос, 1999. 80 с.
61. Карло Жан, Паола Савона Геоэкономика. Господство экономического пространства. М.: Ad Marginem, 1997. - 430 с.
62. Кваша С., Патика Н. Напрями та проблеми інтеграції України у світовий економічний простір // Економіка України. 2001. - № 9. С. 77 81.
63. Киреев А.П. Международная экономика. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. М.: Международные отношения, 2000. 485 с.
64. Киреев А.П. Международная экономика. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. М.: Международные отношения, 1997. 416 с.
65. Клець В.К. Країнознавство. Дніпропетровськ: Арт-Прес, 1998. Ч.1. 192 с.
66. Коваль І. Німеччина та східноєвропейські держави: проблеми і перспективи взаємовідносин у 90-ті роки // Матеріали Міжнар. наук.конф. Ялта 2000. Роль Європи в ХХІ столітті”. Ялта. 2000. С.77 - 91.
67. Козик В.В., Панкова Л.Я., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посібник. К.: Знання Пресс, 2000. 277с.
68. Козирева М.Е. Развитие немецких национальных районов Юга Украины и Германии // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 2. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. С. 55 - 62.
69. Колосов А. Иностранные инвестиции в экономику Украины: польза или опасность? // Экономика Украины. 1997. - № 8. С. 17 - 25.
70. Коник А.А. Архивные материалы и краеведческая литература Херсонщины о немецком населении Юга Украины (ХІХ- нач. ХХ ст.) // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 1. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. С. 41 - 47.
71. Копиленко М.Л. Політичні партії у Німеччині // Зовнішньополітичні стратегії. - К.: НІСД, 1997. 44 с. Вип. 2.
72. Копиленко М.Л. Українсько-німецькі відносини: здобутки, проблеми, перспективи // Зовнішньополітичні стратегії. - К.: НІСД, 1996. 38 с. Вип. 1.
73. Костюк М.П. Немецкое наесление волынских городов (ХІХ нач. ХХ вв.) // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 1. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. С. 157 - 162.
74. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. Анализ, планирование, внедрение, контроль: Пер. с англ. СПб.: Питер, 1999. 887 с.
75. Краузе-Бревер, Фидэс Германская внешняя торговля в поисках новых путей: Благоприятные прогнозы для мировой торговли. Бонн, 1995. 7 с.
76. Кредісов А., Дерев’янко О. Конкурентоспроможність країни та стратегія просування її експорту на світовому ринку // Економіка України. 1997. - № 5. С. 57 63.
77. Кривцун Л.А. Экономика мирохозяйственных связей. Харьков: ХГПУ, 1999. 164 с.
78. Крутиков В.В. Германские инвестиции в промышленности Украины в период капитализма // Труды Междунар. конф. Украина-Германия: экономическое и интеллектуальное сотрудничество (ХІХ-ХХ вв.)”. Т. 1. - Днепропетровск: Национальная горная академия Украины, Днепропетр. гос. ун-т. 1998. С. 108 - 114.
79. Кузнецова Н.В. Регулирование внешнеэкономической деятельности в Украине: Практическое пособие. К.: СПЛАЙН, 1998. 220 с.
80. Кузьміна О.М. Роль географа у вивченні зовнішньоекономічних зв’язків регіону (на прикладі Автономної Республіки Крим) // Матеріали Всеукраїнської наук. конф. студентів та аспірантів Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть”. К.: ВЦ Київський університет”. 2000. С. 83 - 84.
81. Кулинич И. Украина и Германия: традиции и перспективы сотрудничества // Труды Междунар. конф. Украина Россия Германия : новые реалии. Внутренние и внешние аспекты двух- и многосторонних отношений”. К.: Генеза. - 1994. С. 9 11.
82. Лавров С.Б. ФРГ после объединения // География в школе 1996. №2. С. 9 14.
83. Лавров С.Б. ФРГ после объединения // География в школе 1996. № 4. С. 8 12.
84. Лавров С.Б. ФРГ после объединения // География в школе 1996. № 5. С. 15 19.
85. Ламперт Хайнц Социальная рыночная экономика. Германский путь: Пер. с нем. В. Котелкина. М.: Дело Лтд, 1994. 224 с.
86. Лещенко Л. Політичні, економічні та стратегічні чинники європейського вибору України // Матеріали Міжнар. Наук.конф. Ялта 2000. Роль Європи в ХХІ столітті”. Ялта. 2000. С. 248 - 253.
87. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с англ. - М.: Издательская группа Прогресс Универс”, 1992. 515 с.
88. Липец Ю.Г., Пуляркин В.А., Шлихтер С.Б. География мирового хозяйства. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999. 400 с.
89. Ломакин В.К. Мировая