ГЕОДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ І ГЕОДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНІ УКРАЇНСЬКОГО ПРИЧОРНОМОР`Я : Геодемографические ПРОЦЕССЫ И ДЕМОГРАФИЧЕСКИЯ СИТУАЦИЯ В РЕГИОНЕ УКРАИНСКИХ ПРИЧЕРНОМОРЬЯ

Краткое описание

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

На правах рукопису

ЯВОРСЬКА ВІКТОРІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 911.3:314.18(477.7)

ГЕОДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ І ГЕОДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНІ УКРАЇНСЬКОГО ПРИЧОРНОМОР`Я

11.00.02 економічна і соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук

Науковий керівник
Топчієв О.Г.
д.г.н., професор

Одеса 2003

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................5
РОЗДІЛ 1
ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ГЕОДЕМОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
1.1. Огляд теоретичних і методичних підходів...........................................13
1.2. Основні категорії та поняття .............................................................28
1.3. Геодемографічний процес у системі понять геодемографії. Принципова схема зв`язків в структурі аналізу геодемографічних процесів ...36
Висновки до І розділу .....................................................................................40
РОЗДІЛ 2
ГЕОДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В РЕГІОНІ УКРАЇНСЬКОГО ПРИЧОРНОМОР`Я
2.1. Динаміка чисельності населення Українського Причорномор`я ......42
2.2. Етно-націонасльний склад населення...................................................53
2.3. Розселення нселення Українського Причорномор`я .................. ......56
2.4. Загальна оцінка геодемографічної ситуації в регіоні........................62
Висновки до ІІ розділу........................................................ 77
РОЗДІЛ 3
ГЕОДЕМОГРАФІЧНИЙ ПРОЦЕС
3.1. Основні положення концепції геодемографічного процесу ...79
3.2. Методика аналізу геодемографічних процесів..........................89
3.3. Типи геодемографічних процесів в регіоні Українського Причорномор`я та їх територіальне поширення..95
3.4. Геодемографічні процеси та прогнозування чисельності населення 100
Висновки до Ш розділу..109
РОЗДІЛ 4
ГЕОДЕМОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ
4.1. Взаємозв`язок категорій геодемографічний процес, геодемографічна ситуація з геодемографічним районуванням 110
4.2. Загальні методологічні і методичні положення........................112
4.3. Часткове геодемографічне районування. Територіальна диференціація індикаторів.
4.3.1. Індикатор народжуваності населення....................125
4.3.2. Індикатор життєвості населення ....................................129
4.3.3. Індикатор смертності населення ........................................132
4.3.4. Індикатор перевищення смертності над народжуваністю ...135
4.3.5. Індикатор природного приросту (скорочення) населення ..138
4.3.6. Територіальна диференціація індикатора дитячої смертності.141
4.3.7. Погресивність вікової структури, демографічне навантаження. Вікова структура населелення ........................................145
4.3.8. Індикатор постаріння населення ........................................150
4.3.9. Територіальна диференціація індикатора шлюбності..............154
4.3.10. Територіальна диференціація індикатора розлучень................157
4.3.11. Індикатор позашлюбних народжень ...............................160
4.3.12. Індикатор міграційного роху населення............................................161
4.4. Інтегральне геодемографічне районування .............................164
Висновки до ІУ розділу..176
ВИСНОВКИ.........................................................................................178
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ.........................................183
ДОДАТКИ....198

Перелік умовних позначень

АПК Агропромисловий комплекс;
ГДО геодемографічна обстановка;
ГДП геодемографічний процес;
ГДР геодемографічне районування;
ГДС геодемографічна сиуація;
ДВП демовідтворювальний процес;
ДГС демогеографічна система;
ДТК демовідтворювальний територіальний комплекс;
ЕДО економіко-демографічна обстановка;
МР механічний рух;
ПП природний приріст;
ПР природний рух;
СЕТК соціальноекономічний територіальний комплекс;
СМ сальдо міграції;
УП Українське Причорномор`я;
‰ проміль, тисячна частка величини

ВСТУП
Актуальність дослідження. Актуальність дисертаційного дослідження визначається широким спектром недостатньо вирішених науково-методологічних і практичних проблем, і пов`язаних з вивченням процесів відтворення населення та їх регіональних особливостей в умовах сучасних суспільно-економічних трансформацій. Глибока демографічна криза як на загально-національному так і на регіональному рівнях, необхідність вирішення цілої низки проблем, пов`язаних з пошуками шляхів покращення геодемографічної ситуації, посилює актуальність глибокого осмислення особливостей геодемографічних процесів та їх територіальної диференціації в межах окремих регіонів. Переважання в наукових дослідженнях аналізу ситуацій” як статичних станів соціально-демографічних явищ актуалізує необхідність їх дослідження з позицій динамічних підходів, розробки принципово нових концепцій, зокрема концепції геодемографічного процесу(ГДП). Систематичне скорочення населення, недосконалість в розробці і проведенні демографічної політики як на загально державному так і на регіональному рівнях потребує ретельного вивчення і аналізу головних тенденцій геодемографічного розвитку країни та окремих її регіонів.
Суспільна географія на сьогодні володіє досить потужним теоретико-методологічним та методичним потенціалом дослідження демогеографічних територіальних утворень і систем. Але якщо в багатьох роботах з суспільної географії (і геодемографії) досі головна увага приділялась всебічному вивченню порівняно великих комплексів, то дослідженню демографічних систем з точки зору окремих компонентів, зокрема геодемографічного процесу ще є недостатнім. Не зовсім вирішеною проблемою суспільної географії і демогеографії є розробка теоретико-методологічних основ, методів та методики управління геодемографічними процесами різних ієрархічних рівнів в сучасних умовах реформування економіки на ринкових засадах.
Регіон Українського Причорномор`я (УП) є одним з специфічних регіонів України (приморське економіко-географічне положення, історико-географічні особливості заселення краю, своєрідний етно-національний склад населення тощо) і тому може слугувати в певному смислі як хороший полігон” для практичного опробування нового підходу до вивчення ГДП.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота пов`язана з тематикою науково-дослідницьких робіт кафедри економічної та соціальної географії Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, в яких безпосередньо приймав участь автор: 1. Держбюджетною темою № 774 УДК 504.03;316;504:34 Принципи та механізми управління природокористуванням та раціональної організації у приморських смугах України (на прикладі приморських територій Одеського, Миколаївського і Херсонського обласних регіонів”, номер державної реєстрації 0198U002985 (1998-2000рр.) 2.Держбюджетною темою№ 303 УДК 911.3:316;332.1333.6 Розробка концепції і програми сталого соціально-економічного розвитку регіону Українського Причорномор`я у контексті міжнародних програм екологічного захисту Чорного моря”, номер державної реєстрації 0101U011739 (2000-2003рр.).
Мета і задачі дослідження. Розробити методологічні принципи та обґрунтувати методичні прийоми щодо аналізу процесів відтворення населення та розвитку геодемографічної ситуації в регіоні на основі суттєво нового, динамічного підходу. Здійснити геодемографічне районування території УП за територіальними відмінностями геодемографічних процесів, виділити геодемографічні зони, підзони, ареали, які можуть стати основою для розробки конкретних засад демографічної політики з урахуванням особливостей етно-національного складу населення, систем його сільського і міського розселення, екологічної ситуації тощо. Відповідно до поставленої мети, поставлені такі задачі:
- розкрити зміст поняття геодемографічного процесу в системі знань про демовідтворення населення;
- осмислити і інтерпретувати поняття геодемографічний процес у контексті внутрішньо-системної взаємодії з такими категоріями як геодемографічна обстановка, геодемографічна ситуація демовідтворювально-територіальний комплекс, геодемографічна система і іншими;
- розробити методику типізації, за допомогою якої виокремлюються різні типи і підтипи геодемографічного процесу, обґрунтувати методику типологізації ГДП;
- розкрити специфіку і особливості типів і підтипів геодемографічних процесів в регіоні Українського Причорномор`я;
- розкрити вплив соціально-економічних, етно-національних, екологічних, розселенських умов в регіоні Українського Причорномор`я на відтворення населення, на розвиток геодемографічних процесів;
- виявити регіональні та мікро регіональні особливості геодемографічних процесів і стану геодемографічної ситуації в межах УП, що може бути використано при розробці конкретних засад демографічної політики;
- обґрунтувати методичні принципи геодемографічного районування на основі аналізу множини демографічних індикаторів і на основі аналізу сучасної геодемографічної ситуації в розрізі адміністративних районів здійснити демографічне районування регіону Українського Причорномор`я;
- визначити об`єктивні передумови та специфіку формування основних засад демографічної політики в УП.
Об`єктом дисертаційного дослідження обрані процеси відтворення населення в регіоні УП (Одеська, Миколаївська, Херсонська області України) та їх мікрорегіональні особливості, умови, фактори розвитку регіональних та локальних популяцій населення.
Предметом дослідження є методологічні та методичні засади аналізу процесів відтворення населення на регіональному рівні, дослідження регіональних та мікро регіональних геодемографічних процесів та геодемографічної ситуації, їх систематика та класифікація використання для прогнозу населення та розроблення регіональної демографічної політики.
Методологія і методи дослідження. В дисертаційній роботі автор намагалась підпорядкувати логіку пошуків і аналізу відповідним вимогам діалектичного підходу та загально науковим методам дослідження. Пізнавальний інструментарій, який був застосований у цій дисертаційній роботі, обумовлений як метою наукової роботи так і характером досліджувального об`єкта. Методологічною основою дослідження були структурний аналіз та синтез, системний підхід, головні положення сучасної філософської, демографічної та суспільно-географічної наук про комплексне вивчення істотних взаємозв`язків, які формують певні процеси та явища. При цьому особлива увага зверталась на вивчення об`єкта дослідження не в статичному стані, а в його розвитку, в динаміці, як непреривного процесу. Використовувались такі загальнонаукові методи як статистико-демографічний, абстрактно-логічний, картографічний, експедиційний метод дослідження, вивчення конкретних систем розселення ключових поселень”, метод прогнозування, історико-географічний.
Ми дотримувались позиції, що саме комплексний суспільно-географічний підхід при дослідженні геодемографічних процесів, тобто синтез методів суспільно-географічної науки з використанням широких можливостей системного аналізу, забезпечить всебічне вивчення об`єкта дослідження в його часовому і просторовому вимірах.
Методологічними принципами в цьому дисертаційному дослідженні виступають: формулювання основних положень концепції геодемографічного процесу; використання вже існуючих в літературі і подальша розробка наскрізних понять і категорій, які в змістовному аспекті характеризують з концептуальної точки зору об`єкт дослідження і забезпечують єдність і цілісність підходу до його вивчення.
При цьому теоретико-концептуальний апарат дослідження автор дисертаційної роботи намагалась формувати як із арсеналу суспільної географії (базові категорії, терміни і поняття), так і за рахунок чисельних демографічних і соціальних понять, які широко застосовуються в демографічних дослідженнях.
В основу дослідження особливостей геодемографчного процесу, специфіки геодемографчної ситуації і її складових компонентів покладено комплексний аналіз. Логіка його застосування пов`язана з необхідністю використання саме такого підходу, який дає змогу вивчити дослідження у рамках розвитку і взаємообумовленості всіх його структурних компонентів.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим дослідженням, в якому з позицій суспільно-географічної науки розкривається зміст поняття геодемографічного процесу в системі знань про відтворення населення, вивчаються сучасні геодемографічні процеси з урахуванням його територіальної диференціації і впливу на його особливості цілого ряду факторів соціального, економічного, етно-національного, екологічного, розселенського характеру.
Вирішення цієї проблеми у дисертаційному дослідженні представлена сукупністю теоретичних, методологічних та методичних положень, висновків, рекомендацій, наукова новизна яких полягає в наступному:
- поглиблено новий методологічний підхід до визначення поняття геодемографічний процес;
- розроблені методичні підходи до типізації геодемографічних процесів;
-обгрунтована система показників, параметрів, які застосовувались при виділенні типів і підтипів ГДП;
- вперше здійснено здійснено типізацію геодемографічних процесів в регіоні УП;
- розроблена і обґрунтована методика часткового та інтегрального районування геодемографічної ситуації і геодемографічного процесу; вперше для регіону Українського Причорномор`я побудована серія картограм, на яких на основі аналізу різноманітних демографічних індикаторів відображена їх територіальна диференціація;
- виділені на основі комплексного аналізу кількісних і якісних параметрів відповідних індикаторів геодемографічні зони, підзонни і ареали, що може бути використаним органами управлінських структур при розробці конкретних заходів демографічної політики на місцевих рівнях;
- дістала подальший розвиток оцінка впливу на особливості геодемографічного процесу соціальних, етно-національних, екологічних, урбаністично-розселенських факторів;
- досліджено найхарактерніші особливості геодемографічного процесу і геодемографічної ситуації по окремих територіальних утвореннях в межах регіону Українського Причорномор`я;
- виходячи з особливостей геодемографічного процесу в різних геодемографічних зонах і підзонах Українського Причорномор`я, обґрунтована необхідність формування нового управлінського підходу до комплексної оцінки території як сукупності взаємопов`язаних соціально-економічних, екологічних, розселенських компонентів, які впливають на розвиток геодемографічного процесу.
Обгрунтованність і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, що виносяться на захист, забезпечується цілеспрямованим застосуванням системи методів дослідження, що застосовувались для вирішення поставлених задач і мети дисертаційної роботи. Достовірність і репрезентативність дослідницького масового первинного статистичного матеріалу, додаткові польові обстеження ключових” низових демографічних систем, анкетування забезпечили комплексність аналізу територіальної диференціації геодемографічної ситуації і геодемографічних процесів в межах регіону УП. Отримані науково-практичні результати дисертаційної роботи відповідають особливостям тих складних і негативних явищам, якими в останній період реально характеризується розвиток геодемографічних процесів в регіоні Українського Причорномор`я.
Практичне значення отриманих результатів. Наукова цінність роботи полягає в обґрунтуванні нового напрямку геодемографічних досліджень спрямованих на вивчення геодемографічних процесів та їх регіональних особливостей. Практична цінність дослідження полягає і в тому, що розроблені в ньому теоретичні положення і методичні підходи щодо типізації геодемографічних процесів і геодемографічного районування можуть бути використані і при дослідженні інших регіонів. Теоретичні та практичні положення роботи знайшливпровадження в наукових звітах кафедри економічної і соціальної географії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за держбюджетною тематикою.
Інформаційна база. Інформаційною базою підготовки дисертаційної роботи слугували матеріали Держкомстату України, дані демографічної статистики обласних управлінь та районних відділів статистики. Використовувались матеріали відповідних публікацій в спеціальних виданнях і засобах масової інформації, результати соціально-демографічних обстежень, анкетування.
Визначення найважливіших питань і категорій, якими оперує автор дисертаційної роботи і які стосуються системи знань у геодемографічній царині, наводяться за Демографическим энциклопедическим словарем», енциклопедичним словником Народонаселение”, енциклопедію Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри (понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та практика (К. 1998) та інш., в яких в певній мірі акумульовані наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних демографів та географів в другій половині ХХ сторіччя.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій висвітлені ідеї і розробки, що належать особисто автору. В процесі дисертаційного дослідження вони забезпечили вирішення тих задач, які поставив автор в своїй науковій роботі. У дисертаційному дослідженні містяться ті концептуальні положення, висновки, методичні підходи, які сформулювала особисто здобувач наукового ступеня. Використані положення інших авторів мають відповідні посилання.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертації викладені й отримали позитивну оцінку на регіональних і загальнонаціональних науково-практичних конференціях. Автор приймала участь в наступних науково-практичних конференціях, де виступала з відповідними доповідями: Четвертий міжнародний конгрес україністів. Південь України” 1999, Одеса; Географічні дослідження в Україні на межі тисячоліть. Всеукраїнська наукова конференція студентів та аспірантів, 2000, Київ; Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку досліджень з географічних дисциплін та картографії в Україні”. Тернопіль , 2000; Реалії, проблеми та перспективи розвитку географії в Україні”. Львів.2000; Географічна наука і освіта в Україні.” Київ, 2000; звітні наукові конференції професорсько-викладацького складу ОНУ.
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 4,25 д.а., в тому числі: 1 у науковому журналі, 8 у збірниках наукових праць, 3 у матеріалах конференцій. З них 8 одноосібних, обсягом д.а; 6 - у співавторстві загальним обсягом 2,65 д.а. Особистий внесок здобувача в праці зі співавторами 0,75д.а.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційне дослідження складається з вступу, переліку умовних позначень, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел (187 найменувань) і додатків; включає 149 сторінки тексту, містить 32 рисунки, 21 таблицю, 3 додатки. Загальний обсяг роботи 241 сторінка.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Певне уявлення та врахування особливостей і перспектив про стан сучасного геодемографічного розвитку мають неабияке значення в забезпеченні наукового обгрунтування і визначення пріоритетів соціального і економічного розвитку на різних ієрархічних рівнях, і перш за все на регіональному. Дати всебічну картину сучасної геодемографічної ситуації і особливостей траєкторії геодемографічного процесу в умовах трансформації всіх сфер життєдіяльності населення дозволяє повніше враховувати дію саме демографічних факторів на соціально-економічний розвиток. Дослідження цих і інших проблем в дисертаційній роботі дозволили зробити наступні основні висновки.
1.Поглиблено новий методичний підхід до визначення поняття геодемографічний процес. В результаті виконаних досліджень розроблені і сформовані основні положення концепції геодемографічного процесу. Вони збагачують уявлення про особливості геодемографічного розвитку населення, вносять певний вклад в розвиток теоретичних основ суспільної географії.
На основі розробленої автором дисертаційного дослідження методики виділені типи і підтипи геодемографічного процесу, які склалися в регіоні Українського Причорномор`я в сучасний період його розвитку. Аналіз просторової диференціації типів і підтипів геодемографічного процесу показав, що існують певні територіальні його відмінності, зумовлені місцевими внутрішніми і зовнішніми факторами і чинниками. Це має як теоретичне так і практичне значення. Воно може бути використаним при розробці пріоритетів соціально-демографічного розвитку регіону Українського Причорномор`я .
2. Аналіз основних демографічних індикаторів в часовому і просторовому аспекті дозволять зробити однозначні висновки : з початку 1990-х років ХХ ст.. в регіоні УП геодемографчний процес суттєво змінився і почав розвиватися за якісно новою траєкторією. Повсюдне зниження показників народжуваності, досить суттєве підвищення коефіцієнтів смертності, які значно перевищують показники народжуваності, помітне зменшення середньої тривалості життя, стрімка деформація демографічної структури населення в бік підвищення питомої ваги людей старших вікових груп і як наслідок таких трансформацій стійке природне убування чисельності населення. Це в останні 6-7 років стосується як сільської місцевості так і жителів міст всіх рангів людності. Винятки з цього спостерігаються лише в деяких молодих” містах (Юний, Теплодар), що в цілому принципово не впливає на загальну тенденцію зменшення чисельності населення в регіоні Українського Причорномор`я.
3. Основним елементом, що визначає нині динаміку чисельності населення, особливості його вікової структури, величину природного процесу є народжуваність. Стійка тенденція до зниження цього демографічного індикатора при одночасному збільшені коефіцієнтів смертності призвели до такого явища як депопуляція населення, якою охоплені всі територіальні утворення регіону. Українського Причорномор`я. Особливо це стосується сільської місцевості центральних і периферійних адміністративних районів Одеської та Миколаївської областей та східних районів Херсонщини.
Скорочення показників смертності населення працездатному віці може бути певним резервом для збільшення тривалості життя і покращення в позитивному аспекті загальної геодемографічної ситуації в регіоні Українського Причорномор`я.
4. Зниження народжуваності і зростання показників смертності викликало суттєве зменшення величини співвідношення абсолютних чисел народжених і померлих, тобто помітно скоротився показник життєвості населення. Повсюдне його значення по всіх 63-х адміністративних районах Українського Причорномор`я менше одиниці, особливо в Північній найбільш депресивній зоні, де кількісна характеристика цього демографічного індикатора становила в кінці ХХ на початку ХХІ століття лише 0,45-0,55. Це свідчить про те, що геодемографічний процес тут характеризується посиленими показниками депресивності, демографічна криза в цих територіальних утвореннях набула занадто гострого характеру.
5. Перелічені особливості геодемографчної ситуації в регіоні Українського Причорномор`я свідчать про те, що докорінна зміна характеру геодемографчного процесу в останні 8-10 років терміново потребує як найдосконалішого вивчення раціоналізації демографічної політики. В ній повинні відбиватись саме сучасні підходи з урахуванням різних факторів розвитку суспільства в умовах перехідного періоду.
Управлінські структури, зокрема органи статистики, повинні удосконалювати і розширювати джерела відповідної демографічної інформації, що сприятиме більш детальному і диференцьованому вивченню геодемографічних процесів в різних соціальних, професійних, етно-національних, розселенських групах населення.
6. Аналіз траєкторії геодемографічного процесу і стану геодемографічної ситуації в регіоні Українського Причорномор`я на зламі століття дає підстави стверджувати, що суто демографічні аспекти відтворення населення вже не відіграють провідної ролі в формуванні чисельності населення і трудових ресурсів. Це стосується навіть багатонаціональних за складом населення розселенських зон межиріччя Дністра і Дунаю. Тут більш інтенсивний режим відтворення населення в минулі роки серед болгарського, молдавського, гагаузького населення сприяв формуванню і більш сприятливої геодемографічної ситуації. Але поступовий перехід і цих етно-національних груп до нового, сучасного типу демовідтворення вимагає нових підходів щодо диференціації демографічної політики в регіоні Українського Причорномор`я. Зокрема, розробка конкретних заходів демографічної політики вимагає певного переміщення акценту із області етно-національних пріоритетів в бік вирішення проблем соціально-економічного розвитку.
7. В специфіці геодемографічного процесу УП своєрідну роль відіграє таке територіальне утворення як Приморська смуга, де системно поєднуються багатофакторні структурні компоненти промислової, транспортної, рекреаційної, прибережної морської та океанічної діяльності. Високий рівень її урбанізації, її аттрактивність на протязі тривалого періоду, виникнення тут цілої низки молодих” за своєю віковою структурою населення міст різного рангу людності сприяло формуванню в її межах більш сприятливої демовітворювальної ситуації. Ця обстановка і в сучасний кризовий період має певний вплив на хід геодемографічного процесу в Приморській смузі, на формування більш сприятливих, менш депресивних умов геодемографічного розвитку.
Можна припустити, що саме в Приморській смузі серед інших територіальних утворень регіону Українського Причорномор`я через деякий час можуть виникнути позитивні ознаки геодемографічного процесу і його територія тут піде в більш спрямованому напрямі. Для такого висновку є певні підстави: помітне в останній час підвищення народжуваності серед міського населення, припинення зростання показників смертності, в т.ч. і дитячої, деякі позитивні характеристики покращення вікової структури населення, більш підвищений коефіцієнт шлюбності в останні 2-3 роки і інше.
8. На основі розроблених автором методичний підходів і застосування комплексного аналізу множини демографічних індикаторів по 63-х адміністративних районах вперше здійснено геодемографічне районування території УП.
Виділено декілька геодемографічних зон, підзон, ареалів в межах яких прослідковуються досить суттєві просторові відмінності геодемографічного процесу і сучасної геодемографічної обстановки, обумовлені впливом на їх особливості соціально-економічних, розселенських, етно-національних і інших факторів і чинників.
Аналіз виділених 3-х геодемографічних зон різного ступеню депресивності - Північної, Східної і Приморської показав наявність в них глибоких геодемографчних кризових явищ особливо в периферійній Північній, що потребує зваженого і обґрунтованого підходу до розробки комплексу заходів соціально-економічного і демографічного характеру.
9. Загальна оцінка геодемографічного розвитку території УП і особливостей геодемографічного процесу викликає необхідність в подальшому наукової розробки системи критеріїв, які повинні стати основою для заходів в покращенні траєкторії ГДП. Проблема оцінки геодемографічного розвитку багато аспектна. Її треба досліджувати в демографічному, соціальному, економічному, розселенському, етно-національному відношенні. Пріоритетом при цьому повинен бути соціально-економічний фактор.
10. Результати наукового дослідження, комплексного аналізу геодемографічного процесу і геодемографічної ситуації в регіоні Українського Причорномор`я мають певне теоретичне і практичне значення.
Теоретичне значення полягає в розробці концепції геодемографічного процесу, науково-методичних підходів щодо виділення його типів і підтипів, поглиблено наукове обґрунтування категорії геодемографічної обстановки (ситуації) тощо.
Практичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що положення роботи можуть бути використані як методична база для обґрунтовування основних засад демографічної політики в регіоні Українського Причорномор`я.

ЛІТЕРАТУРА

1. Агафонов Н.Т. Демографическая обстановка и её связь с производственно-территориальной структурой районов. // Проблемы размещения трудовых ресурсов. М.: Экономика, 1973. C. 105-177.
2. Агафонов Н.Т. Региональная экономико-географическая обстановка. Основные положения концепции. // Социальная география Калининградской области. Калининград: КГУ, 1982. С. 26-35.
3. Агафонов Н., Голубев А. Категории и факторы демографической обстановки. // Народонаселение. Прикладная демография. М.: Статистика, 1973. С. 22-26.
4. Алаев Э.Б.Социально-экономическая география. Понятийно-терминологический словарь. М.: Мысль, 1983. 350 с.
5. Амброз Ю.О., Смирнов О.М. // Географічна енциклопедія України. К.: Українська енциклопедія, 1993. Т.3. С. 204.
6. Анохин А.А., Костяев А.И. Подход и метод в социально-економической географии // Известия ВГО. Ленинград: Наука, 1984. № 6. С. 500-506.
7. Баранов А.В. Социально-демографическое развитие крупного города. М.: Финансы и статистика, 1981. 192 с.
8. Баранский Н.Н. Избранные труды: Становление советской экономической географии. М.: Мысль, 1980. 287 с.
9. Богуцький О.Л. Демографічна ситуація та використання людських ресурсів на селі. К.: ІАЕ, 1999 280 с.
10. Валентей Д.И. К вопросу о системе законов и наук народонаселення. М.: Мысль, 1970. 432 с.
11. Валентей Д.И., Зверева Н.В. Изучение народонаселения: вопросы методологи. М.: МГУ, 1987. 154 с.
12. Валентей Д.И., Кваша А.Я. Основы демографии: Учебник. М.: Мысль, 1989. 286 с.
13. Вишневський А. Демографический потенціал России // Вопросы экономики. 1998. № 5. С. 103-129.
14. Вишневський А., Андреев Е. Население России в первой половине нового века // Вопросы экономики . 2001. № 1. С. 27-45.
15. Войтенко В.П., Либанова Э.М. Смертность и продолжительность жизни населения Украины // Проблемы старения и долголетия. 1992. - № 2.
С. 201-210.
16. Волинець Л.С. Демографічна політика України в період становлення державності: Автореф. дис... канд. політик. наук: 23.00.02 / Одеса, 1996. 22 с.
17. Географія Одещини: природа, населення, господарство. Під ред. О.Г.Топчієв. Одеса: Астропрінт, 1998. 88 с.
18. Геренчук К.І., Раковська Е.М., Топчієв О.Г. Польові географічні дослідження. К.: Вища школа, 1975. 248 с.
19. Голубев А.Н. Категории и факторы демографической обстановки (ситуации) // Прикладная демография. М.: Мысль, 1973. С. 25-41.
20. Демографический ежегодник СССР 1990. М.: Финансы и статистика, 1990. 639 с.
21. Демографический энциклопедический словарь / Под ред. Д.И. Валентея. М.: Сов. энциклопедия, 1985. 608 с.
22. Демографическое развитие Украинской ССР (1959-1970гг) / Под ред. В.С. Стешенко. К.: Наукова думка, 1977. 223 с.
23. Демографическое развитие Украинской ССР (1970-1979гг) /Под ред. В.С.Стешенко. К.: Наукова думка, 1987. 225 с.
24. Демографічна ситуація в Україні. Матеріали наукової конференції (у 3-х частинах) К.: 1993.
25. Демография. Современное состояние и перспективы развития / Под ред. Д.И.Валентея. М.: Высшая школа, 1997. 272 с.
26. Дергачев В.А., Михайлюк Е.А. Особенности развития приморских поселений УССР в условиях интенсификации морехозяйственной деятельности. К.: ИЭ АН УССР, 1987. 112 с.
27. Дергачев В.А. Одесса: восприятие образа города // Известия русского географического общества. Т.130, Вып. 2. 1998. С. 54-59.
28. Джаман В.О. До проблеми територіальних особливостей демографічних процесів в Україні // Український географічний журнал. 1998. - № 3. С. 13-18.
29. Діти, жінки та сім`я в Україні. К.: Держкомстат, 2000. 363 с.
30. Доповідь про соціально-економічне становище Одеської області за 2001 рік. Одеса: Облстат, 2002. 254 с.
31.Дружинина Е.И. Северное Причерноморье в 1775-1800гг.- М.: Мысль, 1957. С. 3-5.
32. Дудник І.М., Панасенко Т.В. Низова демографічна система. Полтава: ОГТ, 1996. 196 с.
33. Етнічна картина півдня України. Соціокультурний та етнографічний аспекти. Вип.1. Одеська область. Одеса: Астропрінт, 1996. 59 с.
34. Етнічна картина півдня України. Соціокультурний та етнографічний аспекти. Вип.2. Херсонська область. Одеса: Астропрінт, 1997. 47 с.
35. Жупанський Я.І., Сухий П.О. Соціально-економічна картографія. Чернівці: ЧНУ, 1996. 274 с.
36. Загородній В.В., Пітюренко Ю.І. Класифікація населенних пунктів // Географічна енциклопедія України. К.: УРЕ, 1990. Т.2. С. 164-165.
37. Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Світ, 1994. 471 с.
38. Заставний Ф. Демографічна ситуація в Україні // Географія та основи економіки в школі. 2001. №1. С. 39-40.
39. История городов и сел Украинской ССР. Николаевская область. К.: УСЭ, 1971. 771 с.
40. История городов и сел Украинской ССР. Одесская область. К.: УСЭ, 1978. 866 с.
41. История городов и сел Украинской ССР. Херсонская область. К.: УСЭ, 1983. 667 с.
42. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года: Украинская ССР. М.: Изд-во МГУ, 1963. 371 с.
43. Кабанец И.Н., Смольский В.Л., Топчиев А.Г., Геодемографический аналіз Северного Причорномор’я //Экономическая география: Зб. наук. пр. 1990. № 42. С. 41-45.
44. Кваша А.Я., Киселев Г.П. Влияние возрастной структуры на рост населения а СССР // Проблемы народонаселения. М.: 1973. С. 36.
45. Корчак-Чепурковский Ю.А. О методах изучения воспроизводства населения // Избранные демографические исследования. М.: Мысль, 1974. 563с.
46. Курило І.О. Регіональні особливості сучасної демоекономічної ситуації в Україні. Труди Міжнар конф. Регіональна політика України: концептуальні засади, історія, перспективи”. К.: 1995. С. 194-197.
47. Лаврів П.І. Колонізація українських і суміжних степів. Історичний нарис. К.: Всеукраїнське товариство Просвіта”, 1994. С. 46.
48. Лаппо Г.М. География городов. М.: ВЛАДОС, 1997. 480 с.
49. Либанова Э.М. Продолжительность жизни населения. Опыт комплексного регионального исследования. К.: Наукова думка, 1991. 199 с.
50. Манак Б.А. Методика экономико-географических исследований. Минск: Университетское, 1985. 160 с.
51. Методология демографического прогноза / Под ред. Волкова. А.Г. М.: Наука, 1988. 222 с.
52. Міграційні процеси у сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри(понятійний апарат, концептуальний погляд, тенденція та практика.) Енциклопедія. К.: Довіра, 1998. 911 с.
53. Міграційні процеси в Україні в 1999 році. К.: Держком стат., 2000. 416 с.
54. Мірко Н., Старостенко Г., Тарантул Л. Демографічні процеси в регіонах України // Розбудова держави. 1998. № 5-6. С. 42-50.
55. Моделирование территориально-производственных комплексов (методология теория и метод) / Под ред. А.Т.Ващенко. Львов: Выща школа, 1981. 136 с.
56. Мохначук С.С., Пьявка Н.М. Крупный город как демографическая система //Экономическая география: Зб. наук. пр. 1986. -вып.38. С. 29-34.
57. Мунтіян В. Економічна безпека України. К.: Квіц, 1999. 436 с.
58. Народне господарство Української РСР в 1970 році // Статистичний щорічник. К.: Статистика, 1971. 565 с.
59. Народное хозяйствоУкраинской ССР в 1979 году // Статистический ежегодник. К.: Техника, 1980. 367 с.
60. Народное хозяйствоУкраинской ССР в 1989 году // Статистический ежегодник. К.: Техника, 1990. 464 с.
61. Народонаселение. Современное состояние научного знания. М.: МГУ, 1991. 227 с.
62. Народонаселение. Энцеклопедический словарь. М.: БРЭ, 1999. 640 с.
63. Население Одесской области по переписи на 5 декабря 2001 года // Газ. Вечерняя Одеса”, 15 июня 2002г.
64. Населення України 1993 рік // Демографічний щорічник. К.: Мінстат України, 1994. 596 с.
65. Населення України 1994 рік // Демографічний щорічник. К.: Мінстат України, 1995. 604 с.
66. Наулко В.И. Развитие межетнических связей на Украине. К.: Наукова думка, 1975. С. 69.
67. Одеська область у цифрах у 1999 році. Одеса: Облстат, 2000. 190 с.
68. Одесская область в цифрах в 1997 году. Одесса: Облстат, 1998. 206 с.
69. Одесская область в цифрах в 1995 году. Одесса: Облстат, 1996. 216 с.
70. Одесская область. Территориальная организация хозяйства. Концепция социально-экономического развития / Под ред. А.Г.Топчиева. Одесса: Маяк, 1991. 312 с.
71. Основні показники економічного і соціального розвитку та ефективності суспільного виробництва районів (міст) області (1990-2000рр). Одеса: Облстат., 2001. 102 с.
72.Основные показатели экономического и социального развития и эффективность общественного производства районов области (1985-1993гг). Одесса: Облстат., 1994. 132 с.
73.Основы теории народонаселения / Под ред. Д.И. Валентея. М.: Высшая школа, 1977. 296 с.
74. Паламарчук М.М. Системно-структурный анализ в экономико-географических исследованиях на Украине // Известия АН СССР. Серия география. М.: 1972. № 6. С. 25-30.
75. Панасенко Т.В. Демографічні проблеми на мікрорівні та сучасні уявлення про низову демографічну систему // Сучасні проблеми географії населення в Україні. Луцьк: 1993. С. 25-26.
76. Переведенцев В.И. Демографические проблемы перехідного пери ода в России // Куда идет Россия? / Под ред Т.И. Заславской. М.: 1995. С. 24-34.
77. Перфільєв Е.С., Короленко., Івлєва І.Г. Відтворення населення республіки Крим та заходи демографічної політики //Матеріали наукової конф. Демографічна ситуація в Україні”. Ч.2. К.: 1993. С. 17-18.
78. Перхач О.Р. Деякі актуальні питання української геодемографічної термінології/ тези доп. 4-ї Міжнар. наук. конф. Проблеми української науково-технічної термінології” Львів: Львівська політехніка, 1996. С. 199-200.
79. Пирожков С.И. Демографические процессы и возрастная структура населения. М.: Мысль, 1976. 368 с.
80. Пискунов В.П., Стешенко В.С. Отношения воспроизводства населения как предмет демографического изучения. К.: ИЭ АН УССР, 1989. 47 с.
81. Пиріг Л. Українське село крізь призму демографії // Розбудова держави. 1998. № 11-12. С. 34-37.
82. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. К.: Виша школа, 1996. 232 с.
83. Питюренко Е.И. Территориальные системы городских поселений Украинской ССР. К.: Наукова думка, 1977. 205 с.
84. Питюренко Е.И. Системы расселения и территориальная организация народного хозяйства. К.: Наукова думка, 1983. 140 с.
85. Полоса А.И., Смольский В.Л. Геодемографическая ситуация в области и демографическая политика //Одесская область: территориальная организация и структура хозяйства. Концепция социально-экономичного развития / Под ред. А.Г.Топчиева. Одесса: Маяк, 1991. С. 44-59.
86. Пресса Р. Народонаселение и его изучение // Демографический анализ: Пер. с франц. В.Э.Шпринка / Под ред. Б.Ц. Урланиса. М.: Статистика, 1966. 444 с.
87. Прибиткова І. Демографічний розвиток України у 1990-х роках //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2000. №3. С. 69-85.
88. Прибиткова І.М. Основи демографії. К.: АртЕК, 1995. 254 с.
89. Проданчук М.Г. Економічні аспекти взаємозв`язку здоров`я і демографічних процесів// Матеріали наукової конф. Демографічна ситуація в Україні”. Ч.2. К.: 1993. С. 12-14.0
90. Пустоваров В.И, Жданов В.П, Федоров Г.М. Экономика и расселение Калининградской области. Калининград: КГУ, 2001. 124 с.
91. Романюк А. Демографічний прогноз як передбачення, моделювання і перспективний аналіз // Економіка України. 1993. №2. С. 68-75.
92. Романюк М. Миграция населения Украины: национальные критерии и региональная дифференциация механизма регулирования.//Экономика Украины. 1999. № 9. С. 39-44.
93. Рябов І. Особливості демографічної ситуації в сучасній Україні //Розбудова держави. 1998. №2. С. 31-34.
94. Рябов І. Сім`я і відтворення населення в Україні //Економіка України. 1998. №4. С. 86-88.
95. Салимов Х.С. О применении системного подхода в региональных исследованиях экономико-демографической обстановки // Социальная география Калининградской области. Межвузовский сборник научных трудов. Калининград: КГУ, 1982. С. 43-51.
96. Саушкин Ю.Г. Экономическая география: история, теорія, методы, практика. М.: Мисль, 1973. 559 с.
97. Сахневич Н. Сколько нас? И почему количество жителей Одещины уменьшается? / Газ. «Одесские известия», 25 декабря 1998г.
98. Сиденко А.В., Башкатов Б.И., Матвеева В.М. Международная статистика: Учебник. М.: Изд-во «Дело и сервис», 1999. 272 с.
99. Система знаний о народонаселении / Под ред Д.И.Валентея. М.: Высшая школа, 1991. 255 с.
100. Склад населення України за статтю та віком на 1 січня 2000 року. К.: Держкомстат, 2000. 416 с.
101. Смольський В.Л., Полоса О.І., Куделіна С.Б., Скрижевська Є.В. Принципи, пріоритети і заходи демографічної політики в Приморських районах (на прикладі Північного Причорномор`я) // Сучасні географічні проблеми Української РСР. К.: АН, 1990. С. 204-206.
102. Соболева С.В. Демографические процессы в региональном социально-економическом развитии. Новосибирск: Наука, 1988. 208 с.
103. Соціальні індикатори рівня життя населення // Статистичний збірник. К.: Держком стат, 2000. 240 с.
104. Соціально-економічні показники обласних центрів України за 1995 рік. К.: Мінстат, 1997. 106 с.
105. Старостенко Г.Г. Географічні особливості кількісних та якісних параметрів відтворення населення України //Сучасні проблеми географії населення в Україні. Луцьк: 1993. С. 21-22.
106. Старостенко Г.Г. Методологія і практика дослідження відтворення населення України. Регіональний аспект. К.: 1997. 320 с.
107. Старостенко Г. Новітні демографічні тенденції в Україні // Економіка України. 1998. №5. С. 22-30.
108. Статистика: Курс лекций / Харченко Л.П., Долженкова В.Г., и др.; Под ред. к.э.н. В.Г. Ионина. Новосибирск: Изд-во НГАЭиУ, М.: ИНФРА, М., 1999. 310 с.
109. Статистичний щорічник України за 2000 рік. К.: Техніка, 2001. 598 с.
110. Стешенко. В.С. Воспроизводство (самовоспроизведение) населения как развивающийся процесс //Демографическое развитие Украинской ССР. К.: Наукова думка, 1987. С. 15-30.
111. Стешенко В.С. Демография в современном мире. М.: Статистика, 1978. 247 с.
112. Стешенко В.С. Демоэкономический подход к формированию научных основ управления демопроцессом // Экономика демопроцесса. К.: ИЭ АН, 1981. С. 86-95.
113. Стешенко В.С. Изучение воспроизводства народо-населения // Теоретические проблемы. К.: Наукова думка, 1981. 326 с.
114. Стешенко В.С. К вопросу об изучении интенсификации самовоспроизведения населения //Демографические проблемы социалистического общества. М.: Наука, 1991. С. 10-21.
115. Стешенко В.С. Некоторые проблемы совершенствования научных основ демографической политики // Труды Всесоюз. науч. конф. «Проблемы демографической политики в социальном обществе». К.: 1982. С. 3.
116. Стешенко В.С., Рудицький О.П., Хомра О.І., Стефановський А.І, Демографічні перспективи України до 2026 року. К.: ІЕНАНУ, 1999. 56 с.
117. СтешенкоВ.С., Піскунов В.П. Динаміка та географія народжуваності населення Української РСР. // Демографічні дослідження: Зб. наук. пр. 1975. Вип.3 С. 31.
118. Статистичний щорічник України за 1999 рік. К.: Держкомстат, 2000. 645 с.
119. Таборисская И.М. Тенденции развития социально-демографыческих процессов в сельской местности Украинской ССР// Организация планирования отраслей народного хозяйства. К.: Вища школа, 1982. Вып 68. С. 77-81.
120. Топчієв О.Г., Куделіна С.Б., Яворська В.В. Геодемографічний процес: зміст і функції поняття. //Український географічний журнал. 2000. № 2. С. 25-27.
121. Топчієв О.Г. Основи суспільноної географії: Навчальний посібник. Одеса: Астропрінт, 2001. 560 с.
122. Топчиев А.Г. Пространственная организация географических комплексов и систем. Киев-Одесса: Вища школа, 1988. 187 с.
123. Топчієв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки. К.: 1997. 138 с.
124. Топчієв О.Г., Куделіна С.Б., Полоса О.І., Смольський В.Л. Геодемографічні процеси та регіонально соціально-демографічна політика // Сучасні проблеми географії населення в Україні: Зб. наук. пр. Луцьк: 1993. С. 121-124.
125. Топчиев А.Г., Полоса А.И., Куделина С.Б., Смольский В.Л. Геодемографический процесс и региональная политика// Труды У1 Всесоюзного совещания по проблемам теории и практики взаимодействия экологии, народонаселения и расселения. «Экология-народонаселение - расселение: теория и практика». Ленинград: 1989. С. 136-137.
126. Топчієв О., Хоміч Л. Єврорегіон Нижній Дунай” і приорітети загальнодержавної та регіональної політики у прикордонному співробітництві // Український географічний журнал. 1999. №1. С. 32-37.
127. Уемов А.И.Системный подход и общая теория систем. М.: Мысль, 1978. 272 с.
128. Україна в контексті Порядку денного на ХХІ століття”. К.: Нора-Прінт, 1998. 80 с.
129. Україна у цифрах у 1992 році. Короткий статистичний довідник. К.: Техніка, 1993. 208 с.
130. Україна: Соціальна сфера у перехідний період. Аналіз Світового банку. К.: Основи, 1994. 247 с.
131. Урланис Б.Ц. Избранное. М.: Мысль, 1985. 255 с.
132. Урланис Б.Ц.Проблемы динамики населения в СССР. М.: Мысль, 1974. 283 с.
133. Урланис Б.Ц Эволюция продолжительности жизни. М.: 1978. 365 с.
134. Фащевський М.І. Геодемографічна ситуація в Україні //Сучасні проблеми географії населення в Україні. Луцьк: 1993. С. 118-120.
135. Фащевський М.І. Регіональні особливості демографічної ситуації в Україні // Труди наук. конф. Демографічна ситуація в Україні”. К.: 1993.
С. 14-18.
136. Фащевський М.І. Територіальна організація життєдіяльності населення (методологія та науково-методичні основи суспільно-географічного дослідження). Автореф. дис.. д-ра географ. наук: 11.00.02. К., 1993. 42 с.
137. Фащевский Н.И., Палий Т.М., Немченко М.П., Старостенко А.Г. Территориальная организация жизнедеятельности населения. К.: Наукова думка, 1992. 135 с.
138. Фащевский Н.И., Немченко М.Н., Старостенко А.Г. Особенности демографических процессов в столичном регионе системы расселения. // Демографические исследования: Зб. наук. пр. 1989. Вып.13. С. 87-96.
139. Фащевский Н.И., СтаростенкоА.Г. Геодемографические процессы в условиях стабильного уменьшения численности населения. //Экономическая география: Зб. наук. пр. 1990. Вып 42. С. 46-49.
140. Федоров Г.М. Геодемографическая типология. - Л.: ЛГУ, 1985. 152 с.
141. Федоров Г.М. Население Калининградской области. Калининград: КГУ, 2001. 111 с.
142. Федоров Г.М. Научные основы концепции геодемографической обстановки. Л.: ЛГУ, 1991. 177 с.
143. Федоров Г.М. Теоретические и методологические основы геодемографии// Известия Всесоюзного географическо