ЕЛЕКТОРАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ РЕҐІОНУ (на матеріалах галицьких областей) : Электоральная география региона (на материалах галицких областей)

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ РЕҐІОНУ (на матеріалах галицьких областей)
  • Альтернативное название:
  • Электоральная география региона (на материалах галицких областей)
  • Кол-во страниц:
  • 174
  • ВУЗ:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка
  • Год защиты:
  • 2002
  • Краткое описание:
  • Львівський національний університет імені Івана Франка


    МИРОНЮК ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ


    На правах рукопису
    УДК 911.3:32 (477)


    ЕЛЕКТОРАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ РЕҐІОНУ
    (на матеріалах галицьких областей)

    Спеціальність 11.00.02 - економічна і соціальна географія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата географічних наук


    Науковий керівник
    доктор географічних наук,
    професор Шаблій Олег Іванович





    Львів - 2002










    З М І С Т




    ВСТУП.........................................................................................................


    3




    І. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ В ЕЛЕКТОРАЛЬНІЙ ГЕОГРАФІЇ








    1.1. Напрямки розвитку і парадигми політичної географії


    7




    1.2. Електоральна географія "точка зростання" політичної географії


    12




    1.3. Методичні засади дослідження реґіональних електоральних систем....


    18





    ІІ. ЧИННИКИ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ РЕҐІОНУ







    2.1. Система чинників електоральної географії реґіону......................


    23




    2.2. Історико-географічні чинники............................................................


    26




    2.3. Соціально-економічні чинники...................................................................


    36




    2.4. Демогеографічні чинники


    49




    2.5. Інформаційні чинники.


    56





    ІІІ. КОМПОНЕНТНА СТРУКТУРА ЕЛЕКТОРАЛЬНИХ СИСТЕМ РЕҐІОНУ








    3.1. Загальні риси компонентної структури електоральних систем...............


    66




    3.2. Формування політичних партій і громадських організацій.................


    70




    3.3. Розвиток електоральної інфраструктури...............................................


    92





    IV. ГЕОГРАФІЯ ВИБОРІВ У ГАЛИЦЬКИХ ОБЛАСТЯХ







    4.1.Електорат реґіону..
    4.2. Географія виборів Президента України.................................................


    100
    105




    4.3. Географія виборів до Верховної Ради України.....................................


    120




    4.4. Географія виборів до місцевих рад.....................................................


    133





    V. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНИХ СИСТЕМ









    5.1. Загальні риси територіальної організації електоральних систем........


    145




    5.2. Проблеми удосконалення субреґіональних і локальних електоральних систем...



    150




    ВИСНОВКИ................................................................................................


    153




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................


    155




    ДОДАТКИ..........................................................................................


    164









    ВСТУП
    Актуальність теми. Важливою особливістю розвитку українського суспільства на сучасному етапі державотворення є становлення політичної культури населення. Особливо інтенсивно цей процес проявляється під час виборів до органів державної влади, референдумів і плебісцитів.
    У межах території України вибори відбувалися з давніх часів. Вони мали свою специфіку, яка залежала від політичного статусу українського соціуму. Вперше вибори, у сучасному розумінні слів, відбулися в 1848 р. у Галичині (теперішня Івано-Франківська, Львівська і більша частина Тернопільської областей), що належала до Австрійської імперії. З 1908 р. населення цієї території брало участь у рівних, загальних, таємних виборах. З 1922 р. право голосу отримали жінки.
    Від часу утворення першої української партії у 1881 р. і до 1939 р. у цьому краї існував широкий спектр політичних і громадсько-політичних організацій. Це означало певний рівень розвитку демократії і політичної культури населення і призводило до появи елементів інституційної виборчої інфраструктури та ін.
    З 1939 р. і до кінця 80-их років ХХ ст. в Україні, в т.ч. галицьких областях, виборчі процеси здійснювалися в умовах тоталітаризму. Тому результати виборів не представляли наукової цінності. Це стримувало формування у системі політичної географії окремої наукової дисципліни географії виборів (т.зв. електоральної географії). Водночас, у демократичних країнах електоральна географія є одним з найпопулярніших і динамічних наукових напрямків дослідження політичної географії. На теренах колишнього СРСР перші наукові пошуки у цій ділянці з’явилися лише на початку 90-х років. Географія виборів в Україні та її реґіонах, як реальний суспільно-географічний процес, до цього часу є маловивченою і потребує всебічного дослідження комплексом наукових дисциплін, в т.ч. електоральною географією.
    У цьому контексті заслуговує уваги аналіз інформаційних матеріалів виборів народних депутатів до Верховної Ради України (1990, 1994, 1998 рр.), Президента України (1991, 1994, 1999 рр.), референдуму (1991 р.) та виборів депутатів місцевих рад з урахуванням реґіональних суспільно-географічних чинників. На часі є також наукове обґрунтування реґіональних електоральних систем, використання науково-методичного апарату та прогнозування електоральної поведінки населення окремих реґіонів на майбутніх виборах до Рад народних депутатів різного рівня, а також Президента України. Тому проблеми реґіональної електоральної географії є актуальними на сучасному етапі її розвитку в Україні.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною наукової тематики кафедри економічної і соціальної географії Львівського національного університету імені Івана Франка з дослідження соціально-економічних і політико-географічних проблем Західного реґіону України.
    Об’єктом дослідження обрано електоральні системи галицьких областей (Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської). Ці системи є основними організаційними ланками політичного волевиявлення населення і являють собою великі та складні територіальні утворення.
    Предметом дослідження є чинники розвитку і геопросторова організація реґіональних електоральних систем, їх компонентно-функціональна і власне електоральна інфраструктура, територіальна структура, геопросторові особливості функціонування.
    Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретичних і методичних засад проведення реґіонального електорально-географічного аналізу та впровадження результатів дослідження у практику пошукових робіт електоральної географії з урахуванням суспільно-політичних умов реґіону.
    З цією метою пов’язані такі головні завдання:
    вивчення теоретичних і методологічних підходів дослідження в українській та зарубіжній електоральній географії;
    аналіз методів, їх застосування у географії досліджень виборчих процесів;
    класифікація чинників і їх впливу на розвиток і функціонування електоральних систем галицьких областей;
    аналіз компонентно-функціональної структури електоральних систем;
    визначення особливостей територіальної організації електоральних систем реґіону;
    обґрунтування пропозицій та розроблення рекомендацій, спрямованих на удосконалення різних аспектів функціонування електоральних систем галицьких областей.
    Методологічною основою дослідження є праці провідних учених з проблем трансформації українського суспільства та електоральної географії країн і реґіонів: українських учених В.Кубійовича, М.Пістуна, С.Рудницького, М.Томенка, Є.Хана, О.Шаблія; зарубіжних К.Аксьонова, О.Бертлянта, І.Бремера, А.Вільсона, О.Вітковського, Н.Каледіна, В.Колосова, Я.Куклінського, В.Лаврухіна, Д.Сарторі, Л.Смирнягіна, Р.Туровського та ін.
    При написанні роботи використано матеріали Центральної виборчої комісії (ЦВК) України, управлінь облдержадміністрацій галицьких областей (внутрішньої політики, економіки і соціальної політики, у справах релігій та міграцій населення, статистики), а також періодичні видання.
    Наукова новизна дослідження полягає у:
    поглибленні та конкретизації теоретико-методичних положень політичної географії стосовно поняття електоральних систем реґіону;
    визначенні і класифікації основних чинників електоральної географії галицьких областей;
    виділенні типологічних відмінностей електоральних субрайонів даної території;
    аналізі особливостей територіальної організації електоральних систем різного таксономічного рівня;
    визначенні та обґрунтуванні шляхів удосконалення функціонування електоральної інфраструктури;
    обґрунтуванні мотивів абсентеїзму (неучасті електорату у виборах) різних соціальних груп галицьких областей;
    створенні серії спеціальних карт електоральної поведінки населення галицьких областей.
    Практичне значення одержаних результатів. Теоретичні і науково-методичні висновки дисертації можуть бути використані для удосконалення територіальної та компонентно-функціональної організації електоральних систем. Класифікація чинників електоральної географії та мотивів абсентеїзму сприятиме прийняттю ефективних рішень органами влади галицьких областей.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (1997-2001 рр.) та на "53-іх Німецьких Днях Географів" у м. Лейпцігу (Німеччина, 2001 р.). Деякі рекомендації автора використовувалися обласними адміністраціями, як аналітичні матеріали при проведенні виборів Президента України 1999 року. В даний час ведеться співпраця з органами місцевої влади щодо покращання територіальної та функціональної структури електоральних систем галицьких областей. Результати дослідження надрукувано у наукових і суспільно-політичних виданнях.
    Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 154 сторінках машинописного тексту. Складається зі вступу, п’ятьох розділів, висновків, списку використаних джерел (131 найменування), проілюстрована 16 рисунками та таблицями (обсягом 16 стор.), містить 9 додатків (обсягом 41 стор.).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Електоральній географії, як новій науці в Україні у системі політичної географії притаманна складна внутрішня структура, яка зумовлена її об’єктом і предметом дослідження. Вона залежить від функціональних особливостей складових частин електоральних систем, а також від їх рівнів територіальної організації. Зокрема, у структурі електоральної географії виділяються "просторові" і компонентні підрозділи.
    2. Дослідження електоральних систем реґіону складний і багатогранний процес. Він передбачає застосування ряду загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Серед них основні історико-географічний, порівняльний, статистичний, балансовий, системно-структурний, прогнозний, картографічний та ін. Виділяється новий метод контент-аналіз, за допомогою якого виявляється вплив ЗМІ на електоральні настрої населення.
    3. Електоральні системи в межах України поділяються на загальноукраїнські (вибори Президента та народних депутатів України) та місцеві (вибори депутатів обласних, районних, міських, селищних, сільських рад та голів міських, селищних, сільських рад) зі своєю внутрішньою структурою.
    4. Процес формування електоральних систем різних типів та поведінки електорату є результатом складної взаємодії сукупності чинників: історико-географічного, економічно-соціального, демогеографічного, інформаційного, природно-географічного та ін. Підтримка на виборах певної кандидатури, партії чи виборчого блоку, залежить від соціальної структури населення території, рівня її урбанізації, духовно-культурних особливостей тощо. У місцевих виборних органах (сільських, селищних, та міських) за професійним складом переважають вчителі та лікарі, тобто особи, які безпосередньо пов'язані з поселеннями їх проживання. У районних та обласних радах висока частка депутатів директорів агропромислових підприємств. Незначна кількість депутатів-пенсіонерів та тимчасово непрацюючих порівняно з їх часткою в районі та області.
    5. Відмінність виконання функцій елементів електоральних систем дозволяє з’ясувати їх компонентну структуру. В роботі проаналізовано стан і можливості розвитку локальних і реґіональних електоральних систем. Визначено їх місце і роль у структурі загальноукраїнських електоральних систем. Як наслідок досліджень можна константувати: структура електоральних систем галицьких областей потребує удосконалення для проведення більш ефективної передвиборної кампанії та підбиття підсумків голосування.
    6. Політичні партії та організації мають незначний вплив на погляди місцевого населення, незважаючи на їхню велику кількість. Свідченням чого є невелика кількість членів партій, обрання депутатами добре відомих особистостей, незважаючи на їхню партійну приналежність.
    7. На основі поведінки електорату в межах галицьких областей виділено три електоральних субрайони: Центральний, Внутрішній, Периферійний та групу міст обласного підпорядкування. Для електорату кожного із зазначених субрайонів та міст обласного підпорядкування притаманна певна політична культура, яка виражається в активності висування кандидатів до рад різних рівнів, у показниках абсентеїзму і негативізму, ентропії голосів, наданні переваги певному кандидатові чи політичній силі протягом тривалого часу (1990 99 рр.), соціальній і партійній приналежності обраних депутатів, у ступені надання переваги кандидатам представникам владних структур, мережі осередків політичних партій та кількості їх членів.
    8. Важливим напрямком покращання функціонування електоральних систем є вдосконалення їх компонентно-функціональних і територіальних структур. Суть цього процесу полягає в оптимізації мережі і вдосконаленні функціональної ефективності електоральних систем, впровадженні позитивних результатів досліджень в сферу практики.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Айзикович А.С. Краткий словарь по социологии.- М.: Мысль, 1998. - 246 с.
    2. Аксенов К.Э. Сущностный характер политической географии // Изв. Рус.геогр. о-ва.-М.: Инст. Географ. России, 1992-124, №4. - С. 331-337.
    3. Алаев Э.Б. Социально-економическая география: Понятийно-термино-логический словарь.- М.: Мысль, 1983. - 350 с.
    4. Бебик В.М. Наша політична культура. // Політологічні читання, 1992.-№1.- С.25-29.
    5. Бебик В.М. Що ж ми за люди, українці? // Філос. і соціол. думка, 1992. - №6. - С. 22-29.
    6. Бебик В.М. Як стати популярним, перемогти на виборах і утриматися на політичному Олімпі. - К.: Абрис, 1993. - 128 с.
    7. Васютинський В. З досвіду психосемантичного вивчення політичної свідомості громадян України. // Українські варіанти, 1997. - Ч.1- С. 15-18.
    8. Верховна Рада України: парадигми і парадокси.-К.: Українська перспектива, 1995.- 65 с.
    9. Весна-89: География и анатомия парламентских выборов / Под ред. В.А. Колосова и др. М.: Прогресс, 1990. - 382 с.
    10. Вибори до Верховної Ради України: досвід та уроки. - К.: НІСД, 1994. - 71 с.
    11. Вибори ’98: документи, статистичні дані, аналіз / За ред. Ю.Шайгородського. - К.: Форт, 1998. - 670 с.
    12. Вітковський В. Вибори ’98: пейзаж після виборів. // Українські варіанти, 1998. - №2. - С. 9-19.
    13. Витковский О.В. Политическая география: некоторые проблемы становления и развития. // Вопросы экономической и политической географии зарубежных стран. М.: 1993, № 13. - С. 46-57.
    14. Выдрик Д.Г. Очерки практической политологии. - К.: Абрис, 1991. - 56 с.
    15. Вятр Е. Социология политических отношений. - М.: Прогресс, 1979. - 274 с.
    16. Голосов Г. Пределы электоральной инженерии: смешанные несвязанные” избирательные системы в новых демократиях. // Полис.- М, 1997. - № 3. - С. 102-113.
    17. Горбацевич Р.А. Политическая география и ее проблемы. // Известия ВГО, 1974. - Т. 103, - Вып. 4. - С. 47-49.
    18. Грищук А. Політична сцена України // Пороги, 1997- Ч. 2. - С. 14-18.
    19. Деякі питання роботи окружних виборчих комісій щодо практичного застосування окремих положень Закону України Про вибори народних депутатів України” (методичні рекомендації ЦВК) К., 1998.-14 с.
    20. Дністрянський М. Політична географія України: Текст лекцій. Частина ІІ.-Львів: ЛДУ ім.І. Франка, 1999. - 61 с.
    21. Довідник до повторних виборів народних депутатів України 10 грудня 1995 року. К.: IFES, 1995. - 158 с.
    22. Енциклопедія українознавства. - Париж. Нью-Йорк. 1949-1952. - Т. 1. С. 240-243.
    23. Жук П. Деякі особливості електоральної соціології парламентських виборів. // Українські варіанти, 1998. - №2 - С. 30-33.
    24. Жупанський Я.І., Сухий П.О. Соціально-економічна картографія. - Чернівці: 1996.- 274 с.
    25. Закон України про вибори депутатів місцевих Рад народних депутатів України. - К.: Україна, 1998. - 64 с.
    26. Закон України про вибори народних депутатів України - К.:Україна, 1994.- 43с.
    27. Закон України про вибори народних депутатів України - К.:Україна, 1998.- 48с.
    28. Закон України про вибори Президента України - К.: Україна, 1991. - 43 с.
    29. Закон України про вибори Президента України - К.: Україна, 1999. - 49 с.
    30. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування: Прийнятий на другій сесії Верховної Ради УРСР дванадцятого склик., 7 грудня 1990 р. - К.: Україна, 1991. - 64 с.
    31. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки про вибори народних депутатів Української РСР: Прийнятий на десятій сесії Верховної Ради УРСР одинадцятого склик., 27 жовтня 1989р. - К.: Політвидав України, 1989. - 43 с.
    32. Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки про всеукраїнський та місцеві референдуми: Прийнятий на третій сесії Верховної Ради УРСР дванадцятого скликання, 3 липня 1991р. - К.: Україна, 1991. - 32 с.
    33. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Ткач Д.В. Географія Тернопільської області. - Тернопіль: Підручники & Посібники, 1998. - 92 с.
    34. Зуева Л.А. Выборы: анализ процедур подсчета. // Вестн. Моск. ун-та.- Сер. 12. Политические науки, 1996. - № 3. - С. 64-72.
    35. Івано-Франківська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1.01.1997 року.- Коломия, 1997. - 148 с.
    36. Каледин Н.В. Политическая география: Истоки, проблемы, принципы научной концепции. - СПб.: Изд-во С.- Петербургского ун-та, 1996. - 164 с.
    37. Каледин Н.В. Политическая география: смена научных парадигм. VI // Вестн. СПбГУ, 1997 - Сер. 7, - № 21 - вып. 3. С. 112-121.
    38. Каледин Н.В. Проблема теоретизации в политической географии. IV. Прикладные аспекты // Вестник ЛГУ, 1990 - Сер. 7,. - № 3. - С. 65-72.
    39. Каледин Н.В. Проблемы законов в политической географии. 1. Современное состояние и подходы // Вестн. СПбГУ ун-та, 1993 - Сер. 7,. - №1. - С. 52-58.
    40. Колодій А.Ф. Вибори ’98 і становлення громадянського суспільства в Україні // Українські варіанти, 1998 - № 2. - С. 20-29.
    41. Колодій А.Ф. Політичний спектр: про деякі критерії лівих” і правих” політичних рухів у посттоталітарних суспільствах // Філософська та соціологічна думка, 1995. - Ч. 9-10. - С. 10-17.
    42. Колосов В.А. Территориально-политическая организация общества: Автореф. докт. дис...: 11.00.02. Моск. гос. ун.-т., М., 1992. - 35 с.
    43. Колосов В.А. Политическая география.- Л.: Наука, 1988.-190 с.
    44. Конституція (Основний закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки: зі змінами і доповненнями внесеними Законом Української РСР від 27 жовтня 1989 року. - К.: Політвидав України, 1989. - 61 с.
    45. Конституція України.- К.: Просвіта, 1996.- 80 с.
    46. Кравченко В.В., Пухтинський М.О. Науково-практичний коментар Закону України Про вибори народних депутатів України”. - К., 1998. - 192 с.
    47. Кузьо Т. Багатопартійна система в Україні // Політологічні читання, 1993. - № 1. - С. 124-135.
    48. Лавров С.Б. Глобальные проблемы современности. СПб.: Изд. СПб.ГУ, 1993. - 347 с.
    49. Лаврухин В.В. Электоральная география. Теория: сущность, методы // Политическая география: современное состояние и пути развития. М.: Изд-во МГУ, 1989. - С. 46-56.
    50. Литвин В. Політична арена України: дійові особи і виконавці// Політологічні читання, - К.:, 1994. - С. 77-78.
    51. Львівська область. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1980 р. - Львів: Каменяр, 1980. - 147 с.
    52. Макарычев А.С. Ученые и политическая власть // Полис, 1993. - № 3. - С. 89-101.
    53. Матеріали виборів Президента України на дільницях, де голосували військовослужбовці Західного оперативного командування - Львів, 1999.-37 с.
    54. Мельник І. Нарис політичної геометрії // Студії політологічного центру Генеза”, 1997. - № 2. - С. 14-16.
    55. Миронюк В.М. Політико-географічний аналіз виборчих настроїв населення Галичини у ХІХ - першій половині ХХ ст. // Вісник Львів. ун-ту. Серія геогр., 1998. - Вип. 22.- С. 123-132.
    56. Миронюк В.М. Поведінка електорату Тернопільської області // Вісник Львів. ун-ту. Серія геогр., 1998. - Вип. 23.- С. 87-89.
    57. Миронюк В.М. Територіальні особливості результатів президентських виборів 1999 року у Львівській області // Вісник Львів. ун-ту. Серія геогр., 2000. - Вип. 26.- С. 243-245.
    58. Миронюк В.М. Електоральна активність і стійкість населення Тернопільської області // Вісник Львів. ун-ту. Серія геогр., 2000. - Вип. 27.- С. 218-222.
    59. Мулен Э. Кооперативное принятие решений: аксиомы и модели. - М.: Прогресс, 1991. - с. 307.
    60. Народно-демократична партія: Філософія-ідеологія. Історія та сучасність. / за ред. Т. Батенко., К. Боднаренко., та ін. - Львів: Кальварія, 1998, - 112 с.
    61. Оцінка виборчих систем в Україні. К.: IFES, 1993. - 65 с.
    62. Перепечко А.С. Концепция регионализма в западной электоральной географии. // Вестн. Белорусск. Ун-та. М, Сер. 2. 1989. - № 2. - С. 53-57.
    63. Петров И. Города и российский электоральный ландшафт-1996. // Проблемы расселения: история и современность. Сборник статей в честь Георгия Михайловича Лаппо. Сер. Россия 90-х: проблемы регионального развития”. - М.: Изд. МГУ, 1997. -. Вып. 3. - С. 63 - 66.
    64. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії: навчальний посібник - К.: Вища школа, 1996. - 231 с.
    65. Политическая география и современность: Региональные и прикладные аспекты / Межвуз. сборн. С.-Петербург. гос. ун-т. - С.- Петербург: Изд. СПбГУ, 1991. - 169 с.
    66. Политическая география и современность: тенденции становления научного направления / Под ред. С.Б. Лаврова. - Л.: Изд ЛГУ, 1989. - 173 с.
    67. Почепцов Г.Г. Как становятся президентами: избирательные технологии ХХ века. - К.: Т-во Знання”, КОО, 1999. - 380 с.
    68. Програма зайнятості населення та економічна коньюктура Тернопільської області на початок 1998 р. Матеріали Тернопільської ОДА.- Т., - 1998. - 48 с.
    69. Програма створення додаткових робочих місць в Тернопільської області на 1997-1998 роки. Матеріали Тернопільської ОДА, управління праці та зайнятості населення та управл. економ. Т., 1997-1998 - 24 с.
    70. Рівень життя населення у 1997 році (за матеріалами обстеження). Матеріали Тернопільського обласного управління статистики від 7.04.98 р. Рівень оплати праці працівників Тернопільської області у 1997 році. Матеріали Тернопільського обласного управління статистики. - Т., 1998. - 10 с.
    71. Рыскова Т.М. Политический портрет, как метод диагностики статуса и влиятельности лидера. // Вестн. Моск. ун-та. - М.: Сер. 12, Политические науки, 1996. - № 4. С. 78 - 82.
    72. Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України? / Упор., передм. О.І. Шаблія. - Львів: Світ, 1994. - 416 с.
    73. Скочиляс Л., Стасюк Д. Розташування депутатських груп українського парламенту (фракційний, партійний та регіональний виміри) у площині політико-ідеологічних орієнтацій. // Студії політологічного центру Генеза”, 1997. - №2. - С. 27-37.
    74. Слюсаревський М.М., Федоришин О.Б., Царюк Л.А. Деякі аспекти використання листівок у передвиборній агітації // Філос. і соціол. думка, 1992. - № 1. - С. 8-14.
    75. Смирнягин Л. В. Актуальные проблемы политической географии // Политическая география: проблемы и тенденции. - Баку: Изд. БГУ, 1987. - С. 87-96.
    76. Современная западная философия. Словарь.- М.: Прогресс, 1991. - 176 с.
    77. Соціально-економічна географія світу: навчальний посібник /за ред. С.Кузика - Тернопіль: Підручники & Посібники, 1998. - 255 с.
    78. Соціально-економічна географія України: навчальний посібник / за ред. проф. О. Шаблія - Львів: Світ, 1994. - 608 с.
    79. Субтельний О. Україна: Історія. - К.: Либідь, 1991. - 510 с.
    80. Тернопільська область. Адміністративно-територіальний поділ. - Тернопіль, 1998. - 237 с.
    81. Трохимчук С. Політична географія світу з основами геополітики. - Львів: Ред.-вид. відділ Львів. держ. ун-ту, 1997. - 104 с.
    82. Туровский Р.Ф. Политическая география: учебное пособие. - Москва-Смоленск: Изд-во СГУ, 1999. - 381 с.
    83. Україна багатопартійна. - К.: Пам’ятки України, 1991. - 191 с.
    84. Хто є хто у Верховній Раді України. Ч-I. К.: IFES, 1998.- 366 с.
    85. Хто є хто у Верховній Раді України. Ч-II. К.: IFES, 1998.- 354с.
    86. Шаблій О.І. Математичні методи і моделі в соціально-економічній географії.-Львів: Світ, 1994. - 304 с.
    87. Шаблій О. І. Академік Степан Рудницький фундатор української географії. - Львів-Мюнхен: Ред.- вид. відділ Львів. держ. ун-ту, 1993. - 223 с.
    88. Шаблій О. І. Суспільна географія: теорія, історія, українознавчі студії. - Львів, 2001. - 587 с.
    89. Шведа Ю. Ідеологічні особливості партійної системи в Україні // Українські варіанти, 1998. - № 2. - С. 85-91.
    90. Штрайфеллер Ф. Политическая психология // Социология политики. - М.: Изд. Ин-та научной информации по общественным наукам АН СССР. - С. 138-148.
    91. Agnew J.A., Burneft A.D.,Taylor P.J.(eds) Structural and Dialectical Theories of Political Regionalism. - London, New-York: Political Studies from Spetial Perspectives, 1981.- 491р.
    92. Barbag J. Geografia polityczna ogólna. - Warshawa: WUP, 1987. - 176 s.
    93. Batt J. East end Central Europe from Reform to Transition. - N.Y: 1991, p. 35.
    94. Benvemiste G. The politics of Expertise. - San Fransisco: 1977, p. 143.
    95. Berd A. van den. Equaliti Versus Liberty? Radical and Reformist Theories of Capitalist Democracy. - Amsterdam: Maart, 1981. - p. 45.
    96. Brams S.J. Paradoxes of politics.- L., 1976. - 183 p.
    97. Busteed M.A. Geography and Voting Bahaviour. - London, 1975. - 212 p.
    98. Eurowahl 1989. Caspers Clauj // Wirt. und Statist. - Berlin: Verl. Gew., 1989. -№ 3. - S. 149-156.
    99. Cotta M. Building Party Systems after the Distatorship: The East Europen Cases in a Comparative Perspectivt. - Pridham G., Vanhanen T(eds). Democratization in Eastern Europe: Domestic and International Perspectives. - L.: 1994. - 346 p.
    100. Die Habsburgsmonarchie.- Band 12.- Wien, 1976.- 1022 s.
    101. Deleon P. Advist and Consent: the Development of the Policy Sciences.- N.Y., 1996. - 136 p.
    102. Deshchytsia A. Post-Communist Transitions: The Rise of the Multi-Party Systems in Poland and Ukraine. - Scattle, 1995. - 244 p.
    103. Dogan M., Pelassy D. How to Compare Nations: Strategies in Comparative Politics. - Chatham: NJ, 1990. - 98 p.
    104. Irvine W.P. Additional-Member Electoral Systems. Choosing an Electoral Systems // Issues and Alternatives, 1984. - № 4. S. 74-80.
    105. Ishiyama J.T. Communist Parties in Transition: Structures, Leaders, and Procesets of Democratization in Eastern Europe. // Comparative Politics. - L, 1995.- Vol. 2.- № 2. P. 13-18.
    106. Katz R. A Theory of Parties and Elektoral Systems. - Baltimore, 1980. - 312 p.
    107. Katz R., Grofman B., Lijphart A. (eds). Intraparty Preference Voting. Electoral Laws and their Political Consequences. - N.Y., 1986. - 389 p.
    108. Kitshcelt H. The Formation of Party Systems in East Central Europe. // Politiecs and Society. - L., 1992. - Vol. 20. - № 1. - P. 31-48.
    109. Kitshcelt H Formation of Party Clevages in Post-communist Democracies: Theoretical Propositians // Party Politics. Special Issue. - Vol. 1- № 4.- October 1995. - P. 451-457.
    110. The Oxford Companion to Politics of the World / Ed. By Joel Krieger. - New-York-Oxford: Oxford University Press, 1993. - P. 687-688.
    111. Mass Communication and Society. Beverly Hills, Calif.: Sage Publications, 1979.-689 p.
    112. Merrit Richard L. Systematic Approaches to Comparative Politics. - Chicago: Rand Mc Nally, 1970. - 345 p.
    113. Michfflow W., Srodowisko i polityka. - Wroclaw. - WWU, 1978. - 140 s.
    114. Newsom D. The Public Dimension of Foreign Policy.- W., 1996. - 403 p.
    115. Nohlen D. Elections and Electoral Systems. - Bonn: Verl. BSG, 1984. - 169 s.
    116. Political geography: returning to basic conceptions O’Loughlin John // Progr. Hum. Geogr.- 1991. - P. 15-18.
    117. Otok Stanislaw. Geografia politiczna. Geopolitika. - Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1998. - 192 s.
    118. Pulzer P., German. U., V. Bogdanov and D. Butler. Electoral Systems and Their Political Conseguences. - Cambridge, 1983. - 314 p.
    119. Rae D. The Political Conseguences of Electoral Laws, revised end. - New Haven, 1971. - 145 p.
    120. Rokkan S. Citizens, Elections Parties: Approaches to the Comparative Stady of the Process of Development. - Oslo, 1970. - 94 p.
    121. Sartori Giovani. Parties and Party System. - Cambridge University Press, 1976.145p.
    122. Using Social. Research in Public Policy Makiny. - Toronto, 1977. - 225 p.
    123. Sobolewski M. Partie i systemy partyjne. - Warshawa, 1974. - 73 s.
    124. Swianiewicz P. The New Polities in the Czech, Hungary, Poland and Slovakia. Vox POP // Newsletter. - Akron: ABSA, 1993. - Vol. 12. - P. 14-21.
    125. Taagepera R., Shugart M.S., Seats and votes: The Effects and Determinants of Electoral Systems. - New Haven, 1989. - 680 p.
    126. The world-sysnems analysis and new trends in political geography. Takagi A. // Tupupaky xeron. A Geogr. Rev.Jap. A.- 1991. - № 12. - P. 839-858.
    127. Taylor P.J. Some Implications of the Spatial Organization of Elections. - L.: Trans. Inst. Br.Geogr., 1993. - 60 p.
    128. Taylor P.J. Political Geography. - London, New York, 1993. - 301p.
    129. Taylor P.J., Jonson R.J. Geography of Elections. - London, 1979. - 173 p.
    130. Turner A. Postauthoritarian Elections: Testing Expectations About First” Elections. - Comparative Political Studies, 1993. - vol. 26. - № 3. 45 p.

    131. Wilensky H.L. The Nature of Decision. The Administration of Public Polici.- L., 1969. - p. 213.
  • Стоимость доставки:
  • 100.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины