ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНО-ІНДУСТРІАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ (на матеріалах Карпатського економічного району) : ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ СТРОИТЕЛЬНО-индустриального комплекса УКРАИНЫ НА РЕГИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ (на материалах Карпатского экономического района)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича

На правах рукопису

Бурка Володимир Йосипович

УДК 911.1 (477)

ГЕОГРАФІЧНІ особливості розвитку будівельно-індустріальних комплексів УКРАЇНИ на регіональному рівні
(на матеріалах Карпатського економічного району)

11.00.02 економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Науковий керівник:
Руденко Валерій Петрович
доктор географічних наук, професор

Чернівці - 2006

зміст

вступ . 5
Розділ 1
Науково-теоретичні основи вивчення
будівельно-індустріальних комплексів ....................... 11
1. 1. Науково-географічні основи дослідження будівельно-індустріальних
комплексів ... 11
1. 2. Будiвельна iндустрiя як міжгалузевий комплекс та її структурна
організація 17
1. 3. Геопросторові особливості процесу будівництва та його продукції 21
1. 4. Територіальні особливості формування матеріальних баз будівельної індустрії ... 23
1. 5. Особливості формування будівельно-індустріальних комплексів
економічних районів ............................. 31
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 33
Розділ 2
Природні та соціально-економічні чинники розвитку
будівельно-індустріального комплексу ЕКОНОМІЧНОГО
РАЙОНУ ..................................................................................................................... 35
2. 1. Територіальні особливості природного середовища та економіко-
географічне положення економічного району, їх вплив на розвиток і розміщення процесу будівництва . 35
2. 2. Геологічна будова, рельєф і сейсмічність та їх вплив на розвиток
будівельної індустрії .......................... 40
2. 3. Клiматичнi умови, водні та рослинні ресурси 49
2. 4. Особливості мінерально-ресурсної бази та її видова структура ............. 55
2. 5. Територіальні форми зосередження будівельних корисних копалин
важливий чинник формування будівельно-індустріальних комплексів .. 59
2. 6. Інвестиції найважливіший чинник розвитку будівельно-індустріальних
комплексів .................................... 67
2. 7. Населення основний споживач і трудовий ресурс будівельної індустрії ..73
2. 8. Науково-технічний прогрес і транспорт суттєві чинники територіальної
організації будівельно-індустріальних комплексів .... 77
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .... 81
Розділ 3
СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНО-ІНДУСТРІАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ економічного району . 83
3. 1. Організаційно-управлінська структура ... 84
3. 2. Галузева структура будівельно-індустріального комплексу
Карпатського економічного району . 88
3. 2. 1. Галузева структура мінерально-сировинної бази будівельної
індустрії ... 88
3. 2. 2. Галузева структура промисловості будівельних матеріалів 106
3. 2. 3. Структура будівельних і будівельно-монтажних організацій . 114
3. 3. Територіальна структура будівельно-індустріальних комплексів . 118
3. 4. Функціональна структура будівельної індустрії ... 126
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 .. 136
Розділ 4
проблеми розвитку будівельно-індустріальних комплексів
карпатського економічного району та шляхи
їх вирішення .... 138
4. 1. Сучасні напрями розвитку та проблеми регіонального суспільно- господарського комплексу і будівельної індустрії .. 138
4. 2. Проблеми збереження довкілля та будівельна індустрія . 148
4. 3. Проблеми та перспективи розвитку будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району 156
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4 .. 162
Висновки . 165
Література ... 170
ДОДатки 187

Список уживаних скорочень

БІК будівельно-індустріальний комплекс
Тире (-) явищ не було
() відомості відсутні
Нуль (0;0,0) явище відбулося, але у вимірах менших за ті, що можуть бути виражені використаними у таблиці розрядами
(*) символ пояснення
р-н район
обл. область

Інші скорочення, що вживаються в тексті роботи (міри ваги і площі, абревіатури юридичних типів підприємств, тощо) загальноприйняті.

Вступ

Актуальність теми. Актуальність і важливість дослідження будівельної індустрії визначаються її значенням для суспільного розвитку. Вся історія людства нерозривно пов’язана з виконанням будівельних робіт. Будівництво забезпечувало життєдіяльність і покращення комфортності життя населення у всі суспільно-історичні епохи. Воно сприяло поглибленню поділу праці у процесі виробництва, розширювало галузеву структуру господарства, сприяло освоєнню й заселенню нових територій. Історія людського суспільства в значній мірі вивчена завдяки залишкам будівель минулого. Водночас вони свідчать про дуже повільні впродовж віків зміни в способах і технології будівництва. Тільки у XX столітті, на базі машинної індустрії і завдяки сучасним промисловим технологіям, будівництво сформувалось як складний, потужний, багатогалузевий будівельно-індустріальний комплекс (БІК). Проте, і до сьогоднішнього дня, в географії будівельної індустрії як науковому напрямі не визначені її позиції у плані формування обґрунтованої теоретичної концепції. Не достатньо чітко визначене її місце в галузевій структурі суспільної географії. Навіть предмет і об’єкт вивчення географії будівельної індустрії трактуються неоднозначно і рідко розглядаються. Таку ситуацію частково можна пояснити незавершеністю формування наукової школи в цій галузі географії, динамічністю її розвитку та складністю структурної організації галузі.
У публікаціях поняттям „будівельна індустрія, „будівельно-індустріальний комплекс, „будівництво, „матеріальна база будівельної індустрії тощо, часто надається різний зміст. У зв’язку з цим, визначення теоретично обґрунтованої суті будівельної індустрії як структуризованого будівельно-індустріального комплексу вимагає проведення глибоких наукових досліджень. Такі дослідження, що могли б мати науково-теоретичну і практичну цінність та найбільш повно й об’єктивно відображали суть проблеми, слід проводити на прикладі крупних економічних районів. У зв’язку з цим, базовим для дослідження був вибраний Карпатський економічний район, в якому проявляються практично всі типові проблемні питання регіонів України. Для розуміння суті будівельно-індустріальних комплексів важливо дослідити територіальні закономірності поділу окремих виробничих процесів, що визначаються як ланки і стадії процесу будівництва. В нових, сучасних соціально-економічних умовах відбулись суттєві зміни в організаційно-управлінській, територіальній та функціональній структурах будівельно-індустріального комплексу, що підкреслює актуальність і необхідність його дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окремі її положення увійшли до науково-дослідних держбюджетних тем: «Економіко-географічний аналіз просторово-часових закономірностей розвитку природно-ресурсного потенціалу України з метою раціоналізації природокористування» (номер держреєстрації 0100V005498), «Конструктивно-географічний аналіз природно-ресурсного комплексу України в умовах стабілізації соціально-економічного розвитку» (номер держреєстрації 0103U001107). Оцінка природно-ресурсного потенціалу будівельної індустрії Карпатського економічного району використовувалась при виконанні госпдоговірної теми: «Оцінка природно-ресурсного потенціалу регіонів України з метою раціоналізації природокористування» (номер держреєстрації 0101U002964).
Внесок автора в даних роботах полягає у висвітленні місця і ролі будівельно-індустріальних комплексів Карпатського економічного району у територіальній організації продуктивних сил України.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є визначення сутності процесу будівництва як об’єктивної основи для обґрунтування теоретичних концепцій формування і розвитку будівельно-індустріальних комплексів, дослідження закономірностей і чинників формування галузевої, організаційно-управлінської, територіальної та функціональної структури будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району різних таксономічних рівнів та обґрунтування найоптимальніших напрямів їх розвитку.
Виходячи з мети дослідження вирішувались такі основні завдання:
1. На основі економіко-географічної методології розробити систему науково-географічних підходів до вивчення суті крупних регіональних будівельно-індустріальних комплексів і їх структурної організації.
2. Дослідити геопросторові особливості процесу будівництва та територіальні особливості формування матеріальних баз і будівельно-індустріальних комплексів крупних регіонів.
3. Оцінити умови і чинники формування будівельно-індустріальних комплексів різних територіальних рівнів на прикладі будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району.
4. Вивчити рівень розвитку будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району та розкрити його структурну організацію.
5. Дослідити проблеми та перспективні напрями розвитку і вдосконалення будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дослідження дисертаційної роботи є галузь матеріального виробництва будівельна індустрія.
Предмет дослідження теоретичні, методичні та практичні особливості і проблеми формування структурної організації будівельно-індустріальних комплексів крупних економічних районів. Вибір для вивчення Карпатського економічного району зумовлений наявністю на його території сукупності природних та соціально-економічних характеристик, що зустрічаються практично в усіх крупних економічних районах України.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичне розуміння взаємозв’язків природних і суспільно-господарських систем, сучасні теоретичні та концептуальні підходи українських і зарубіжних вчених у галузі суспільної географії, Конституція України й законодавчі акти, що стосуються розвитку господарських комплексів та формування ринкових відносин.
Теоретико-методологічну основу роботи становлять праці провідних вчених географів України Г. В. Балабанова, І. О. Горленко, Я. І. Жупанського, Ф. Д. Заставного, М. Г. Ігнатенка, С. І. Іщука, В. П. Нагірної, Я. Б. Олійника, М. М. Паламарчука, М. Д. Пістуна, В. П. Руденка, Л. Г. Руденка, О. Г. Топчієва, О. І. Шаблія та багатьох інших, що стосуються закономірностей розвитку та структурної організації природних і суспільно-господарських комплексів і систем.
Основний метод дослідження системно-структурний, використовувались також такі методи дослідження, як: картографічний, статистичний, порівняльний, типологій, польових географічних досліджень, історичний.
Дисертація виконана на підставі аналізу статистичних матеріалів, матеріалів будівельних організацій, використання методичних розробок з географії будівельної індустрії А. Г. Буренстама, Й. А. Бурки, Е. Г. Григор’євої, Ю. Д. Качаєва та праць спеціалістів з економіки, планування і технології будівельної індустрії.
Наукова новизна результатів роботи. На основі дослідження взаємозалежності та взаємообумовленості ланок і стадій в технологіях процесу будівництва виявлена суть і особливості формування будівельно-індустріальних комплексів. Уточнене розуміння організаційно-управлінської, галузевої, територіальної та функціональної структури будівельної індустрії як складної міжгалузевої системи, що розвивається на основі комплексності. Проведене дослідження будівельно-індустріального комплексу Карпатського економічного району дозволило уточнити зміст низки наукових категорій і понять, таких як: пункт, центр, вузол, внутріобласний район, зона будівельної індустрії, обласний та регіональний будівельно-індустріальний комплекс. Розроблені принципи виявлення та аналізу функціональних типів таксономічних одиниць будівельно-індустріального комплексу. Складена серія картосхем Карпатського економічного району, що дало можливість оцінити природно-ресурсну базу, промисловість будівельних матеріалів та територіальну організацію процесу будівництва і на цій основі виявити проблеми та спрогнозувати перспективи розвитку будівельно-індустріального комплексу.
Практичне значення отриманих результатів. Теоретичні розробки та методичні підходи застосовані в дисертації, можуть бути використані при вивченні будівельно-індустріальних комплексів території України або її окремих частин. Матеріали досліджень увійшли до звітів науково-дослідних тем кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Теоретичні і методичні положення та результати досліджень будівельної індустрії Карпатського економічного району використовуються у навчальному процесі при викладанні курсу «Географія будівельної індустрії України» на географічному факультеті ЧНУ ім. Ю. Федьковича, а також при написанні курсових, бакалаврських та дипломних робіт.
Дослідження природно-ресурсного потенціалу будівельної індустрії, її структурної організації, висновки і положення дисертації можуть використовуватись у передпланових розробках управліннями з питань суспільно-господарського розвитку Карпатських областей.
Особистий внесок здобувача. Усі представлені у дисертації наукові результати отримані автором особисто. На основі зібраних і опрацьованих статистичних, літературних, картографічних матеріалів та інформаційних джерел підприємств і відомств здобувачем розширено та поглиблено науково-теоретичну й термінологічну базу дослідження будівельно-індустріальних комплексів. Проаналізовані та оцінені природні й соціально-економічні передумови і чинники формування та розвитку будівельно-індустріальних комплексів Карпатського економічного району, розкрита їх галузева, організаційно-управлінська, територіальна і функціональна структури. Дана оцінка прямому та опосередкованому впливу процесу будівництва і його продукції на природне середовище. Виконана серія картосхем і рисунків, що дозволяють оцінити природно-ресурсний потенціал будівельної індустрії, територіальну та функціональну структури будівельно-індустріальних комплексів Карпатського економічного району.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методичні та практичні результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-практичних семінарах викладачів географічного факультету і кафедри економічної географії та екологічного менеджменту ЧНУ ім. Ю Федьковича; на Першому міжнародному семінарі з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства (6 7 жовтня 1999 року, м. Тернопіль); Другій всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України (Чернівці, 2000 рік), П’ятому конгресі Міжнародної асоціації україністів: Соціально-гуманітарні науки (Чернівці, 2002 рік), Дев’ятому з’їзді Українського географічного товариства (Чернівці, 2004 рік).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць. З них 6 у фахових виданнях, 2 матеріали наукових конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт 3,7 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 1,6 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів та висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (197 найменувань), додатків. Загальний обсяг дисертації 186 сторінок, з них 153 сторінки основного тексту, 15 рисунків, 22 таблиці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведення наукових досліджень за темою дисертаційної роботи дозволило нам зробити наступні висновки:
1. Будівельно-індустріальний комплекс формується навколо процесу будівництва, що починається з видобутку і обробки будівельної мінеральної сировини, виробництва і приготування будівельних матеріалів, деталей і будівельних конструкцій та закінчується спорудженням і монтажем об’єктів будівництва на будівельних майданчиках. Особливість будівництва полягає в єдиному призначенні продукції на всіх стадіях виробничого процесу. Послідовні технологічно ув’язані ланки і стадії виробництв, що забезпечуються системою різногалузевих підприємств та організацій формують структуру будівельно-індустріального комплексу. У територіальному відношенні процес будівництва має практично повсюдний характер.
2. Темпи та напрями розвитку продуктивних сил суспільно-господарського комплексу і територіальні форми розміщення об’єктів будівництва є визначальними чинниками територіальної організації процесу будівництва, рівня використання місцевої мінерально-сировинної бази і формування матеріально-технічної. В структурі суспільно-господарських комплексів крупних економічних районів будівельно-індустріальні комплекси відіграють виробничу та обслуговуючу функцію.
3. На рівень суспільно-господарських комплексів суттєво впливає географічне положення економічних районів, що в свою чергу відображається на формуванні будівельно-індустріальних комплексів. Особливості географічного положення Карпатського економічного району України в значній мірі прямо чи опосередковано впливають на формування матеріальних баз будівельно-індустріального комплексу. Будівельна індустрія відноситься до тих галузей матеріального виробництва, що пов’язані з умовами та інтенсивним використанням ресурсів природного середовища. Специфічність будівництва полягає в територіальній зміні виробничого процесу. Після завершення спорудження кожного наступного об’єкту, процес будівництва спрямовується з одного будівельного майданчика на інший. Серед природних чинників особливе значення мають геологічна будова, сейсмічність, рельєф території, клімат, мінеральні і водні ресурси, гідрологічні умови та рослинність.
4. Формування матеріальних баз будівельно-індустріальних комплексів відбувається під впливом соціально-економічних чинників: величини інвестицій; їх галузевої структури; розміщення по території; густоти населення; наявності трудових ресурсів і їх кваліфікації; розвитку мережі транспортних комунікацій.
5. Структура будівельної індустрії чітко проявляється в територіальних будівельно-індустріальних комплексах через поєднання в них галузевих, функціональних і територіальних аспектів, що представляють собою відповідний поділ праці. Будівельній індустрії, як комплексній галузі, притаманні всі структурні елементи: організаційний, галузевий, технологічний, територіальний, функціональний та ін.
Галузева структура будівельної індустрії формується на основі послідовного виробництва продукції в єдиному технологічному процесі. У галузевій структурі будівельної індустрії виділяються два великих підрозділи: промисловість будівельних матеріалів і система будівельних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних організацій.
Організаційно-управлінська структура будівельно-індустріального комплексу випливає з системи підприємств і організацій, що представляють собою сукупність будівельних, будівельно-монтажних і спеціалізованих підрядних організацій і фірм, підприємств з видобутку і виробництва будівельних матеріалів, деталей і конструкцій, наукових, дослідних, науково-дослідних, проектних організацій та установ, що діють у сфері будівництва. Основним органом управління будівельно-індустріальним комплексом у цій системі є Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України.
Система галузей і виробництв, що випускають продукцію призначену тільки для процесу будівництва, утворюють галузеву структуру промисловості будівельних матеріалів, а галузева структура споруджуваних об’єктів будівництва визначає спеціалізацію і галузеву структуру будівельних і будівельно-монтажних підприємств та організацій.
6. Закономірності формування територіальної структури будівельно-індустріальних комплексів базуються на особливостях територіального зосередження родовищ мінеральних будівельних корисних копалин і врахування можливостей їх комплексного економічно вигідного використання. Виходячи із загальноприйнятої схеми формування територіально-виробничих комплексів, у будівельній індустрії Карпатського економічного району можна виділити: пункти будівельної індустрії; центри будівельної індустрії; вузли будівельної індустрії; внутріобласні райони будівельної індустрії; міжобласні зони внутріобласних районів; райони будівельної індустрії обласного типу; будівельно-індустріальний комплекс крупного економічного району.
7. Функціональна структура будівельно-індустріального комплексу розглядається у трьох аспектах: функціонально-галузевому, функціонально-організаційно-управлінському, функціонально-територіальному, що дозволяє оцінити значення і роль різноякісних структурних елементів у формуванні і розвитку будівельної індустрії, як цілісної системи на принципах комплексності.
8. Будівельна індустрія і весь господарський комплекс перебувають у повній взаємозалежності, що проявляється у спільному вирішенні багатьох соціально-економічних проблем, які були «закладені» ще в радянський період. Однією з основних проблем був величезний ріст незавершеного будівництва.
Перебудова в організаційно-управлінській структурі, докорінні зміни в основах економічних відносин та зміна форм власності дали можливість до певної міри реконструювати будівельну індустрію України в напрямі потреб споживача. В результаті ріст обсягів будівельно-монтажних робіт у 2004 р. зріс на 354,5 % проти 2000 р. Основні напрями будівництва пов’язані з активною добудовою незавершених об’єктів та початком будівництва об’єктів, що забезпечують діяльність новітніх напрямів господарської діяльності. Відбувається зростання обсягів житлового будівництва і в першу чергу, за рахунок індивідуальних забудовників.
9. Виникла необхідність визначити ступінь узгодження розвитку господарства з місцевими ресурсами та екологічними можливостями території. Починаючи з видобутку, процес будівництва супроводжується постійним забрудненням атмосферного повітря, літосфери, гідросфери, біосфери. Більшість підприємств Карпатського економічного району, що займаються виробництвом цементу, вапна, гіпсу, асфальту, цегли та багатьох інших будівельних матеріалів застосовують застарілі технології подрібнення, обпалювання, висушування, рідко застосовують ефективне газо- і пиловловлююче обладнання.
Найбільший вплив на природне середовище будівельна індустрія здійснює за посередництвом своєї продукції. У багатьох випадках після забудови зміна природного середовища носить незворотній характер, найчастіше негативний. Порушення земель має масштабний характер, а їх рекультивація складає тільки незначний відсоток. Сучасні темпи забудови території Карпатського економічного району настійливо вимагають використовувати зарубіжний досвід екологізації розвитку населених пунктів, що проявляється в створенні так званих екополісів при плануванні, проектуванні і будівництві яких враховується комплекс екологічних потреб людей, включаючи умови для існування багатьох видів рослин і тварин. Основним питанням у вирішенні екологічної безпеки є значне збільшення фінансування на природоохоронну діяльність.
10. З врахуванням перспектив розвитку економічного району необхідно розробити науково обґрунтовану програму розвитку будівельно-індустріального комплексу на основі розбудови його матеріальних баз. Щоб досягти рівня світових стандартів механізації і автоматизації процесу будівництва, необхідно забезпечити будівельну індустрію не тільки відповідними транспортними засобами, будівельною технікою, обладнанням, інструментами, але й забезпечити процес будівництва високоякісними будівельними матеріалами, виробами, деталями та конструкціями, які б підвищували рівень його індустріалізації. Крім природних та соціально-економічних чинників, важливо виявити і врахувати сприятливі та несприятливі суспільно-політичні особливості території та визначити характер і рівень їх проблемності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Адаменко О. М., Рудько Г. Л. Екологічна геологія. Підручник. К.: Манускрипт, 1998. 349 с.
2. Алаев Э. Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь. М: Мысль, 1983. 350 с.
3. Алымов A. M. Минеральные ресурсы Украины и проблемы комплексного их исполь­зования. К.: Наукова думка, 1987. 187 с.
4. Астахов А. С. Экономическая оценка запасов полезных ископаемых. М.: Недра, 1981. 1981. 267 с.
5. Атлас природных условий и естественных ресурсов Украинской ССР. М.: ГУГК, 1978. 183 с.
6. Балабанов Г. В., Кавецъкий І. Й., Качаев Ю. Д. та ін. Трансформація територіальної організації господарства України // Укр. геогр. журн. 2001. - №3. С. 81-90.
7. Барановський В. А. Екологічна географія і екологічна картографія. К.: Фітосоціоцентр, 2001. 250 с.
8. Барсуков М. И., Барсуков И. М. Охрана земель при открытой разработке месторожде­ний. К.: Техніка, 1987. 150 с.
9. Білоконь Ю. М. Регіональне планування: теорія і практика (ред.. І. О. Фомін). К.: Логос, 2003. 246 с.
10. Бобрович І. Напрями удосконалення територіальної організації Волинського обласного будівельно-індустріального комплексу. Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. Київ-Луцьк: Ред-вид. відд. "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. Т. 1. С. 307 309.
11. Бондарчук В. Г. Геологічна будова Української РСР. Київ: Радянська школа, 1963. 375 с.
12. Бондарчук В. Г. Геологія родовищ корисних копалин України. К.: Наукова думка, 1966. 303 с.
13. Будівельна діяльність у Львівській області у 2005 році. Статистичний бюлетень. Львів: Головне управління статистики у Львівській області. 2006. 24 с.
14. Бурка В. Й., Бурка Й. А. Історико-краєзнавча роль будівельної індустрії. Матеріали першого міжнародного семінару з теорії і практики регіонального географічного краєзнавства (6 - 7 жовтня 1999 року, м. Тернопіль), Тернопіль 1999. С. 155 - 156.
15. Бурка В. Особливості формування мінерально-сировинних ресурсів промисловості будівельних матеріалів України. Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 120: Географія. Чернівці: ЧНУ, 2001. С. 96-100.
16. Бурка В., Бурка Й. Природно-ресурсне районування будівельних корисних копалин Карпатського регіону. Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 138: Географія. Чернівці: ЧНУ, 2002. С. 79-74.
17. Бурка В. Сучасні проблеми використання місцевих будівельних корисних копалин. Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 158: Географія. Чернівці: ЧНУ, 2002. С. 104 108.
18. Бурка В. Вплив рельєфу на освоєння території України будівельною індустрією. Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 167: Географія. Чернівці: Рута. 2003 С.171-176.
19. Бурка Й., Бурка В. Історико-географічні аспекти розвитку будівельної індустрії в Україні. Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Соціально-гуманітарні науки / Упоряд. і відп. ред.. В. Балух. Чернівці: Рута, 2004. с. 384 388.
20. Бурка Й., Бурка В. Основні напрями та проблеми розвитку географії будівельної індустрії в Україні. Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. Праць. В 4-х т. К.: ВГЛ Обрії, 2004. Т.3. С.71 73.
21. Бурка Й. А. Формирование комплексов строительной индустрии в Прикарпатье // Природа, население и хозяйство Юго-Западного экономического района. Черновцы, 1973. С. 104 109.
22. Бурка Й. А. Региональный строительно-индустриальный комплекс (экономико-географическое иследование на примере Ивано-Франковской области): Автореф. дис... канд. геогр. наук. Киев, 1982. 18 с.
23. Бурка Й. А. Про наукову концепцію формування географії будівельної індустрії в Україні // VII з'їзд Українського географічного товариства: Тези доповідей (Київ, 30 травня 1 червня). Київ, 1995. С. 33 34.
24. Бурка Й. А. Будівельно-індустріальний комплекс і його структурна організація // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 31. Географія. Чернівці: ЧДУ, 1998. С. 74 78.
25. Бурка Й. А. Територіальна структура будівельної індустрії України // Науковий вісник Чернівецького університету: Вип. 49. Географія. Чернівці: ЧДУ, 1999. С. 107 111.
26. Бурка Й. А. Сучасні географічні основи розвитку будівельної індустрії. Україна та глобальні процеси: географічний вимір: Зб. наук. праць. В 3-х т. Київ-Луцьк: Ред - вид. відд. "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. Т. 1. С. 417.
27. Бурка Й. А., Бурка В. Й. Мінерально-сировинна база промисловості будівельних матеріалів України. Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України: Тези доповідей Другої всеукраїнської науково-методичної конференції. - Чернівці: Рута, 2000. С. 92-95.
28. Бурка Й. А. Географія будівельної індустрії України: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2000. 100 с.
29. Бурка Й., Бурка В. Історико-краєзнавча і суспільно-політична роль будівельної індустрії. Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 80: Географія. ─ Чернівці: ЧДУ, 2000. ─ С.124-127.
30. Бурка Й. Основи географії будівельної індустрії України. Чернівці: Рута, 2001. 175 с.
31. Бурка Й. Географічна суть і територіальні проблеми формування матеріальних баз будівельної індустрії. Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 138: Географія. Чернівці: ЧНУ, 2002. С. 131 135.
32. Бурка Й. Проблеми будівельної індустрії та реконструкції національного господарства України. Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 158: Географія. Чернівці: ЧНУ, 2002. С. 109 114.
33. Буковина за роки незалежності. Статистичний огляд. / За ред. А. В. Ротаря. Чернівці, 2005. 172 с.
34. Виноградов Г. Ф., Гелета О. Л., Грінченко О.В. та ін. Неметалічні корисні копалини України. К.: ВПЦ Київський ун-т, 2003. 219 с.
35. Географічна енциклопедія України: У 3 т. К.: УРЕ, 1989-1993. Т . 1, 414 с; Т. 2. 479 с; Т. 3. 480 с.
36. Геологическое строение и горючие ископаемые Украинских Карпат. М.: Недра, 1971. 371 с. (Тр. Укр. н.-и. геол.-развед. ин-та; Вып. 25)
37. Голуб А. А., Струкова Е. Б. Экономика природных ресурсов. М.: Аспект Пресс, 1998. — 319с.
38. Голіков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Вступ до економічної і соціальної географії: Підручник, К.: Либідь, 1996. 320 с.
39. Горленко И. А., Руденко Л. Г., Балабанов Г. В. и др. Проблемы комплексного развития территории. К.: Наукова думка, 1994. С. 8-59.
40. Горленко И. А. Экономико-географический анализ минерально-сырьевых ресурсов // Конструктивно-географические основы рациональ­ного природопользования в Украинской ССР. Теоретические и методические исследования. Киев: Наук. думка, 1990. С. 89-92.
41. Горленко И. А., Качаев Ю. Д. Структура регионального строитель­ного комплекса и основные принципы ее исследования // Методические основы географических исследований природных и общественных территориальных комплексов. Киев: Наук, думка, 1989. С. 62 66.
42. Горленко И. А., Игнатенко Н. Г., Руденко В. П., Якушик И. Д. Экономико-географические основы исследования природно-ресурсного потенциала / Конструктивно-геогр. основы рац. природопользования в Украинской ССР. Теоретические и методологические исследования. Киев: Наук, думка, 1990. С. 32-37.
43. Григорьева Э. Г. География строительного комплекса СССР: Учебное пособие. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1989. 91 с.
44. Григорович М. Б., Немировская М. Г. Месторождения минерального сырья для про­мышленности строительных материалов. М: Недра. 1987. 144 с.
45. Герасимчук З. В. Регіональна політика сталого розвитку: методологія формування, механізми реалізації. Луцьк: Надстир'я, 2001. 528 с.
46. Герасимчук З. В. Производственный потенциал региона: методика оценки и стратегия его наращивания // Страны и регионы на пути к сбалансированному развитию: Сб. науч. тр. / Ред. кол.: Л. Г. Руденко (предс.) и др. К.: Академпериодика, 2003. С. 135-140.
47. Герасимчук М. Тенденції розвитку промисловості України на сучасному етапі // Економіка України. 2002. - № 3. С. 24-28.
48. Давиденко О. П. Розвиток і розміщення основних галузей промисловості будівельних матеріалів Української РСР. К.: Наукова думка, 1972. 220 с.
49. Данилишин Б. М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління. К.: ЗАТ „Нічлава, 2001. 260 с.
50. Данилишин Б. М.. Дорогунцов С. І., Міщенко B. C., Коваль Я. В., Новоторов О.С., Па­ламарчук М.M. Природно-ресурсний потенціал сталого розвитку України. К.:, На­укова думка, 1999. 716 с.
51. Державні баланси запасів будівельних корисних копалин України за 1990 2000 роки. Матеріали Львівської геологічної експедиції за 1990 2001 роки.
52. Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. Чернівці: Рута, 2003. 392 с.
53. Дністрянський М. С. Україна в політико-географічному вимірі. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2000. 310 с.
54. Довідки Львівської геологічної експедиції про стан та перспективи розширення мінерально-сировинної бази Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Закарпатської областей за 2000 2005 роки.
55. Довідник будівельних організацій Львівщини. Львів: Головне управління статистики у Львівській області. 2005. 105 с.
56. Долішній М. І., Паламарчук М. М., Паламарчук О. М., Шевчук Л. Т. Соціально-економічне районування України: Препр. - Львів: ІРД НАН України, 1997. 60 с.
57. Долішній М. І., Побурко Я. О., Карпов B.I. Про рівномірність економічного розвитку регіонів України // Регіональна економіка. 2002. - № 2. С. 7-17.
58. Дорогунцов С. І., Олійник Я. Б., Степаненко А. В. Теорії розміщення продуктивних сил і регіональної економіки: Навч. посібник. К.: Стафед 2, 2001. 143 с.
59. Економіка Львівщини у 2005 році. Аналіз і тенденції. Комплексна економічна доповідь. Львів: Головне управління статистики у Львівській області. 2006. 64 с.
60. Економічний словник-довідник (ред.. С. В. Мочерний). К.: Феміна, 1996. 360 с.
61. Єпіфанов А. О., Сало І. В. Регіональна економіка. К.: Наукова думка, 2000. 344 с.
62. Жупанський Я. І. Виробничо-територіальні комплекси та їх картографування. Видавниче об’єднання «Вища школа», Львів 1975. 147с.
63. Жупанський Я. І., Сухий П. О. Соціально-економічна картографія. Чернівці, 1996. 274 с.
64. Захарченко В. І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України. Вінниця: Гіпаніс, 2004. 547 с.
65. Заставний Ф. Д. Совершенствование территориальной организации производительных сил: теория, методы, практика. Л.: Наука. 1986. 139 с.
66. Заставний Ф. Д. Фізична географія України. Львів: Обласний інститут освіти, 1996. 231 с.
67. Заставний Ф. Д. Географія України: у 2-х кн.: Навч. посіб. для студ. геогр. ф-тів. Львів: Світ, 1994. 472 с.
68. Заставецъка О. В. Комплексний економічний і соціальній розвиток території: теоретичні і методичні основи. Тернопіль, 1997. 233 с.
69. Ігнатенко М. Г., Жупанський Я. І., Тащук К. О. Територіальна структура господарства Карпатського регіону // Питання сучасного природознавства. Львів, 1974. С. 163-166.
70. Игнатенко Н. Г., Руденко В. П. Природно-ресурсный потенциал территории. Географ, анализ и синтез. Львов: Вища школа. Изд-во при Львов, ун-те, 1986. 164 с.
71. Інвестиції та будівельна діяльність в Україні у 1990 2000 р.р. Статистичний збірник. Держкомстат України. Київ, 2001. 239 с.
72. Інвестиційна та будівельна діяльність на Закарпатті. Статистичний збірник. Головне управління статистики у Закарпатській області. Ужгород, 2005. 60 с.
73. История геологического развития Украинских Карпат. Киев: Наук. думка, 1981. 180 с.
74. Іщук С. І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (Методологія, теорія). К.: Українсько-Фінансовий інститут менеджменту і бізнесу, 1996. 244 с.
75. Іщук С. І. Розміщення продуктивних сил: теорія, методи, практика. — К., 1999.
76. Іщук С. І. Промислові комплекси України. Наукові основи територіальної організації: Навч. посібник. К.: Вид. Паливода А.В., 2003. 248 с.
77. Ехимов В. А. Минеральные строительные материалы западных областей Украины. М.: Наука, 1990. — 267 с.
78. Карпатский рекреационный комплекс. К.: Наук. думка, 1984. 148 с.
79. Качаєв Ю. Д. Питання дослідження територіальних факторів інтенсифікації регіонального будівельного комплексу. // Сучасні географічно проблеми Української РСР: Тези доп. VІ з’їзду Географічного товариства УРСР. Київ, 1990, С. 211-212.
80. Качаєв Ю. Д. Особливості територіальної структури будівельної індустрії України // VII з'їзд Українського географічного товариства: Тези доповідей. Київ, 1996. С. 37-38.
81. Качан Є. П., Царик Т. Є. Міжгалузеві комплекси України: проблеми розвитку і розміщення: Наук.-навч. видання. Тернопіль: Екон. думка, 1999.
82. Капітальні інвестиції у Львівській області у 2004 році. Статистичний бюлетень. Львів: Головне управління статистики у Львівській області, - 2005. 23 с.
83. Клепко Ф. К. Местные строительные материалы Украины. Киев: Наук. думка, 1967. 166 с.
84. Комар И. В. Рациональное использование природных ресурсов и ресурсные циклы. М.: Наука, 1975. 205 с.
85. Коротун I. М., Коротун Л. К., Коротун С. І. Розміщення продуктивних сил України. Рівне: Вид. УДАВГ, 1997. 420 с.
86. Коротун I. М., Коротун Л. К., Коротун С. І. Природні ресурси України. Рівне, 2000. 192 с.
87. Костриков Б. И. Строительный комплекс: проблемы теории и практики. - М.: Экономика, 1986. 128 с.
88. Концепція державної промислової політики: Затв. Указом Президента України від 12 лютого 2003 р. № 102/2003 // Офіц. вісн. України. 2003. - № 7. С. 27-39.
89. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. 1996. - № 30. С. 381-418.
90. Концепція державної регіональної політики: Затв. Указом Президента України від 25 травня 2001 р. №341/2001// Офіц. вісн. України. - 2001. - № 22. С. 20-28.
91. Кравчук Я. С. Геоморфологія Передкарпаття. Львів: Меркатор, 1999. 188 с.
92. Кравчук Я. С. Геомо