ЛУК’ЯНЧУК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Краткое описание

ЛУК’ЯНЧУК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
ЛУК’ЯНЧУК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА
УДК 911.3: 631.559 (477)
ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.00.02 – економічна та соціальна географія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Науковий керівник
Заслужений діяч науки і техніки України,
член-кореспондент НАПН України,
доктор економічних наук, професор
Олійник Ярослав Богданович
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................................ 4
ВСТУП ......................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА РЕГІОНУ................................................................................... 11
1.1. Сутність житлово-комунального господарства регіону ........................ 11
1.2. Особливості територіальної організації житлово-комунального
господарства регіону......................................................................................... 26
1.2.1. Компонентна структура житлово-комунального господарства... 31
1.2.2. Фактори розвитку та особливості розміщення житловокомунального господарства....................................................................... 42
1.2.3. Особливості управління житлово-комунальним господарством. 52
1.3. Методичні основи дослідження територіальної організації житловокомунального господарства регіону ............................................................... 59
Висновки до розділу 1 ...................................................................................... 65
РОЗДІЛ 2. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ................................................. 68
2.1. Факторний аналіз розвитку та розміщення ЖКГ Житомирської
області ................................................................................................................ 69
2.1.1. Соціально-демографічні фактори ................................................... 72
2.1.2. Науково-технологічні (інфраструктурні) фактори........................ 77
2.1.3. Організаційно-економічні фактори................................................. 87
2.2. Аналіз компонентної структури ЖКГ Житомирської області.............. 92
2.3. Функціонально-управлінська структура житлово-комунального
господарства Житомирської області............................................................. 122
2.4. Просторові особливості розвитку житлово-комунального господарства
Житомирської області .................................................................................... 128
3
Висновки до розділу 2 .................................................................................... 137
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО
ГОСПОДАРСТВА ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ ТА ШЛЯХИ ЇХ
ВИРІШЕННЯ........................................................................................................... 139
3.1. Основні проблеми організації та загальні засади реформування
житлово-комунального господарства ........................................................... 139
3.2 Кластерна організація як один із шляхів покращення стану житловокомунального господарства ........................................................................... 150
3.3. Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків як фактор
розвитку та самоорганізації населення регіону ........................................... 171
3.4. Застосування геоінформаційних систем та технологій як ключовий
напрям удосконалення територіальної організації житлово-комунального
господарства регіонального утворення ........................................................ 180
Висновки до розділу 3 .................................................................................... 190
ВИСНОВКИ............................................................................................................. 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................... 198
ДОДАТКИ................................................................................................................ 216
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АТО – адміністративно-територіальна одиниця
БТІ – бюро технічної інвентаризації
ГІС – геоінформаційні системи
ГІТ – геоінформаційні технології
ЖКГ – житлово-комунальне господарство
ЖКК – житлово-комунальний комплекс
ККД – коефіцієнт корисної дії
ЛЕП – лінії електропередач
ОСББ – об’єднання співвласників багатоквартирних будинків
НКРЕКП – Національна комісія, що здійснює державне регулювання у
сферах енергетики та комунальних послуг
СЕЗ – служба єдиного замовника
СППР – система підтримки та прийняття рішень
у.п. – умовне паливо
5
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. До теоретичних та практичних засад
реформування житлово-комунального господарства у нашій країні увага
фахівців з кожним роком зростає все більше. Серед напрацювань особливу
цінність становлять наукові розробки П. Т. Бубенка, В. М. Бутиріної,
З. В. Герасимчук, О. В. Димченко, І. О. Драгана, Т. М. Качали, Ю. Д. Костіна,
Ю. Г. Леги, Л. Г. Ліпич, Є. В. Петрука, Ю. Л. Петрушевського, І. П. Піхтар,
А. П. Скорика, В. О. Солодкого, В. І. Срібного, Я. А. Сухої, В. Є. Хомко та
інших. Актуалізація досліджень обмовлена тим, що запропоновані раніше
заходи трансформації даного комплексу не відповідають реаліям сьогодення,
світовим стандартам. Житлово-комунальне господарство залишається
високовитратною, нерентабельною галуззю економічної системи країни, яка
чинить велике навантаження на бюджети всіх рівнів, ефективність її управління
напрочуд низька, практика ціноутворення має тіньовий та необґрунтований
характер, якість послуг погіршується, житловий фонд та інженерні комунікації
морально застарілі, перебувають в аварійному стані та потребують заміни. До
цього часу діють стандарти та нормативи, затверджені за часів витратної
економіки, а тому не відповідають ринковим умовам господарювання, які
сьогодні визначають рух економіки регіону, країни та світової спільноти.
Шокова терапія у вигляді підняття цін на всі види житлово-комунальних
послуг у першому півріччі 2015 року зумовила соціальну напруженість серед
громадян України, зростання заборгованості, як наслідок, спостерігається
економічна незбалансованість на рівні регіонів та країни в цілому. Однак як на
регіональному, так і на державному рівнях відсутнє чітке бачення
реформування житлово-комунального господарства, відслідковується
неготовність та небажання органів влади, місцевого самоврядування і
громадськості до змін. Успадкована радянська система продовжує діяти та
приносити матеріальне збагачення окремим особам та підприємствам, але аж
6
ніяк не забезпечує необхідних умов для життя, творчої діяльності та розвитку
населення і, відповідно, соціально-економічного зростання регіону та країни в
цілому.
Концептуальні засади реформування житлово-комунального
господарства країни мають бути максимально адаптованими до особливостей
та специфіки соціально-економічної ситуації, стану житлового фонду та
комунальних систем кожного регіону. Особливо це важливо в межах
Житомирської області, яка займає останні позиції за рівнем надання послуг
житлово-комунального господарства. Стан основних фондів підприємств ЖКГ
Житомирщини в середньому на 60% ветхий та аварійний і потребує
капітального ремонту. Забезпеченість водо-, газо-, теплопостачанням та житлом
в області є однією з найнижчих серед інших регіонів країни. У межах області
були зареєстровані найбільші втрати води по Україні. Відтак, наведені вище
положення зумовили вибір теми дисертаційної роботи та територіальну
організацію житлово-комунального господарства Житомирської області в
якості об’єкту її дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт
кафедри економічної та соціальної географії Київського національного
університету імені Тараса Шевченка, зокрема за темою «Суспільно-географічні
дослідження трансформацій системи природокористування в Україні»
(№ державної реєстрації 0111U3932). У межах даного дослідження
підготовлено пропозиції щодо шляхів реформування та удосконалення
територіальної організації житлово-комунального господарства на
регіональному рівні.
Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в
узагальненні теоретико-методологічних положень територіальної організації
житлово-комунального господарства регіону та виявленні шляхів її
реформування.
За для реалізації мети дослідження необхідним є виконання таких
7
завдань:
1. Доповнити теоретичні уявлення щодо суспільно-географічної сутності
житлово-комунального господарства регіону.
2. Визначити особливості територіальної організації житловокомунального господарства на рівні регіону.
3. Розробити методичні основи суспільно-географічного дослідження
територіальної організації житлово-комунального господарства регіону.
4. Виявити вплив системи факторів на розвиток та територіальну
організацію житлово-комунального господарства Житомирської області.
5. Провести системно-структурний аналіз розвитку житловокомунального господарства Житомирської області.
6. Дати оцінку ефективності територіальної організації житловокомунального господарства Житомирської області.
7. Розглянути проблеми територіальної організації житловокомунального господарства Житомирської області та розробити пропозиції
щодо основних напрямків їх вирішення.
Об’єктом дослідження виступає житлове-комунальне господарство як
одна із важливих ланок регіонального розвитку.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні основи
територіальної організації житлово-комунального господарства Житомирської
області.
Методологія та методи дослідження. Реалізація мети та завдань
дисертаційної роботи зумовила необхідність використання засадничих
філософських та загальнонаукових принципів, методів, підходів, що дозволило
забезпечити обґрунтованість результатів наукового пошуку.
Методологічний інструментарій проведеного дослідження ґрунтувався на
принципах об’єктивності, системності та міждисциплінарності. Оперування
діалектичним методом, аналізу та синтезу, наукової систематизації дало змогу
визначити сутність житлово-комунального господарства та виявити основні
його характеристики. Структурно-функціональний та системний підходи
8
використовувалися для виділення складових компонентів житловокомунального господарства. За допомогою історичного підходу було виділено
особливості зародження та ключові етапи розвитку житлово-комунального
господарства Житомирської області. Метод спостереження став базисом
проведення польових досліджень та дозволив виявити загальні тенденції у
розвитку та організації ЖКГ Житомирської області. Порівняльно-географічний
метод використовувався для виділення територіальних відмінностей у розвитку
ЖКГ Житомирської області. Застосування картографічного методу дало змогу
унаочнити отримані результати у вигляді картограм. Виявлення залежностей
між показниками стану житлово-комунального господарства, виділення
факторів розвитку та розміщення ЖКГ, проведення комплексної оцінки та
групування районів Житомирської області за рівнем розвитку житловокомунального господарства здійснювалося за допомогою методу формалізації,
а також математичних та статистичних методів (кореляційно-регресійний,
факторний, кластерний аналізи).
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому,
що:
вперше:
 досліджено особливості територіальної організації житловокомунального господарства Житомирської області;
 розроблено систему показників комплексної оцінки розвитку
житлово-комунального господарства регіону;
удосконалено:
 методичні основи суспільно-географічного дослідження житловокомунального господарства регіону;
 підходи щодо аналізу факторів розвитку та розміщення житловокомунального господарства регіону;
набуло подальшого розвитку:
 понятійно-термінологічний апарат суспільної географії в царині
дослідження територіальної організації житлово-комунального господарства
9
регіону;
 виявлення проблем територіальної організації житлово-комунального
господарства Житомирської області та обґрунтування основних шляхів їх
вирішення.
Практичне значення одержаних результатів полягає у науковій
обґрунтованості та прикладній спрямованості теоретичних положень, підходів і
рекомендацій, викладених у роботі, використання яких дозволить комплексно
здійснити реформування житлово-комунального господарства на рівні регіонів,
підвищити ефективність його діяльності та найбільш повно забезпечити
потреби споживачів у житлово-комунальних послугах.
Розроблені рекомендації вдосконалення територіальної організації
житлово-комунального господарства використовуються Головним управлінням
житлово-комунального господарства та енергозбереження Житомирської
облдержадміністрації та комунальним підприємством «НовоградВолинськтеплокомуненерго» (довідки № 07-747 від 8 грудня 2015 року та
№ 2077 від 9 грудня 2015 року відповідно).
Теоретичні положення, відображені у дисертаційній роботі,
використовуються у навчальному процесі Київського національного
університету імені Тараса Шевченка (довідка № 050/237-30 від 15 квітня 2015
року).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом
самостійно виконаного наукового дослідження. Теоретичні узагальнення,
розробки, висновки та пропозиції, викладені в ній, є особистим здобутком
автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації
використано лише ті ідеї та положення, які є результатом власних досліджень
здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертаційної роботи пройшли апробацію на 6 наукових конференціях:
VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та
молодих вчених «Молоді науковці – географічній науці» (м. Київ, 21-22
10
листопада 2012 р.); ХІ Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній
конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна –
2012» (м. Київ, 19-23 березня 2012 р.); ІХ Всеукраїнській науково-практичній
конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Молоді науковці –
географічній науці» (м. Київ, 21-22 листопада 2013 р.); ХІІ Міжнародній
науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених
«Шевченківська весна – 2014» (м. Київ, 25-28 березня 2014 р.); Всеукраїнській
науково-практичній конференції, присвяченій 10-річчю створення кафедри
географії і туризму у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті
імені академіка Степана Дем’янчука «Географія Рівненщини та суміжних
областей» (м. Рівне, 3-4 квітня 2014 р.); VІІІ Міжнародній науково-практичній
конференції студентів і аспірантів «Молода наука Волині: пріоритети та
перспективи досліджень» (м. Луцьк, 14-15 травня 2014 р.).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 13 наукових робіт
загальним обсягом 4,4 д.а., зокрема 5 наукових праць у фахових виданнях
України, 2 статті у міжнародних фахових виданнях, 6 тез доповідей та
матеріалів конференцій.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг
дисертації становить 244 сторінок, з них основного тексту – 189 сторінок.
Робота містить 25 таблиць, 41 рисунок та 17 додатків, які розміщені на 34
сторінках. Список використаних джерел налічує 153 найменувань, розміщених
на 17 сторінках

Список литературы

ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дисертаційного дослідження можна зробити
такі висновки:
1. Здійснено узагальнення теоретичних уявлень щодо сутності та
територіальної організації житлово-комунального господарства. На основі
опрацювання наукових положень представників різних напрямів було
визначено сутність житлово-комунального господарства як складного,
цілісного, багатогалузевого угруповання житлового фонду з одного боку, та
підприємств, установ, організацій та відповідної інфраструктури комунальної
сфери регіону, з іншого, основним завданням якого є максимальне задоволення
житлово-комунальних потреб кінцевого споживача. Для ЖКГ як системного
утворення властиві цілісність, ієрархічність та синергетичність. Серед
специфічних властивостей житлово-комунального господарства регіону було
виділено поєднання виробничих та невиробничих функцій, пов’язаних з
матеріальним виробництвом та сферою надання послуг; значна соціальна
спрямованість; необхідність гарантованого забезпечення мінімуму послуг
незалежно від платоспроможності споживачів; нееластичність, нерівномірність
попиту на послуги, його сезонність; просторова розосередженість та
диференціація у рівні обслуговування; особлива значущість екологічного та
санітарно-епідеміологічного контролю; різноманіття споживачів;
ресурсомісткість; багатогалузевий характер; несумісність функціональної та
адміністративної підпорядкованості тощо.
2. Визнавши житлово-комунальне господарство у якості об’єкту
дослідження суспільної географії, було наголошено на необхідності вивчення
його територіальної організації, під якою запропоновано розуміти не тільки
особливості його розміщення, але й склад, взаємозв’язок його структурних
елементів, який підпорядкований створенню різних варіантів просторових
систем на основі оптимізації регіональних пропорцій і створення регіональних
194
територіально-виробничих утворень, а також особливості управління ними.
Визначено, що системне дослідження територіальної організації житловокомунального господарства регіону передбачає детальний аналіз його основних
компонентів та взаємозв’язків між ними (дозволяє аналізувати та оцінювати
галузевий склад, види обслуговування та окремі матеріальні об’єкти поза
залежністю від території та різного роду управлінських зв’язків), факторів
розвитку та розміщення (вказує на прив’язаність житлово-комунального
господарства до території та визначає його просторове розміщення), а також
його функціонально-управлінської структури (вказує на зв’язок між різними
ієрархічними рівнями управління ЖКК та якістю управління його об’єктами).
У структурі житлово-комунального господарства виділено чотири групи
галузей: житлове господарство, сферу ресурсозабезпечення, благоустрою
населених пунктів та побутового обслуговування населення, які сегментовано
на підгалузі. Незважаючи на розгалужену функціонально-компонентну
структуру, було доведено системний та комплексний характер житловокомунального господарства регіону.
Виявлено, що рівень розвитку та просторова організація житловокомунального господарства перебувають під впливом політико-правових,
організаційно-економічних, соціально-демографічних, науково-технологічних
та фізико-географічних факторів; на значенні останніх було зроблено
особливий акцент. Визначено, що житлово-комунальне господарство є
об’єктом як державного регулювання, так і перебуває під управлінням
територіальних громад та приватного сектору, що обумовлено складною
внутрішньою будовою комплексу, різноманіттям форм поширення й
територіальної організації виробництва, його важливим значенням на всіх
щабелях. Доведено особливу роль у функціонально-управлінській структурі
ЖКГ саме регіонального та місцевого рівнів.
3. Виявлено, що суспільно-географічне дослідження територіальної
організації житлово-комунального господарства регіону характеризується
відповідною специфікою, яка визначає послідовність етапів його проведення.
195
Першочерговим завданням виділено вивчення теоретичних засад дослідження
територіальної організації ЖКГ, а саме визначення сутності житловокомунального господарства, його компонентної та управлінської структури,
виділення факторів розвитку та розміщення. Наступним етапом визначено
проведення емпіричних досліджень на прикладі конкретного регіону, яке має
включати характеристику факторів, аналіз компонентної та управлінської
структур, проведення комплексної оцінки житлово-комунального господарства
за для виявлення просторових відмінностей, здійснення групування та
виявлення відповідних кластерів за рівнем розвитку ЖКГ. Завершальним
етапом суспільно-географічного дослідження територіальної організації
житлово-комунального господарства регіону визначено виділення основних
проблем та шляхів їх вирішення за для науково-обгрунтованого реформування
досліджуваного комплексу.
4. Застосування факторного аналізу дозволило виділити три групи
факторів, які визначають загальний стан та просторову організацію житловокомунального господарства Житомирської області, а саме: демографічні та
розселенські, економічні й техніко-технологічні (інфраструктурні). Наголошено
на ключовій ролі у просторовій організації ЖКГ області її системи розселення
та характері забудови, кількості та динаміці населення, його щільності,
співвідношенні сільських та міських жителів. Виявлено, що рівень розвитку
житлово-комунального господарства Житомирської області визначають,
першочергово, показники економічного розвитку та техніко-технологічні
особливості об’єктів ЖКГ.
5. Визначено особливості територіальної організації житловокомунального господарства Житомирської області. Аналіз компонентної
структури ЖКГ дозволив виявити вкрай аварійний стан його основних фондів,
значну матеріалозатратність, незначні обсяги фінансування та низьку якість
наданих послуг, що призводить до погіршення умов життя населення. Однією із
причин незадовільного стану ЖКГ було визнано неефективність
функціонально-управлінської структури житлово-комунального господарства
196
області, якій притаманними є дублювання функцій обласного та районних
рівнів, а також органів місцевого самоврядування, задіяність малої кількості
приватних та громадських організацій, відсутність реальних важелів управління
на рівні місцевих територіальних громад.
За для характеристики особливостей просторової диференціації житловокомунального господарства Житомирської області проведено комплексу
оцінку, кінцевим результатом якої стало групування районів області за рівнем
розвитку ЖКГ. Було виділено райони з відносно високим рівнем розвитку
житлово-комунального господарства (Новоград-Волинський та
Житомирський); із задовільним станом ЖКГ (Попільнянський, Бердичівський,
Коростенський, Коростишівський та Ружинський райони); незадовільним
станом ЖКГ (Радомишльський, Любарський, Баранівський, Романівський,
Малинський, Овруцький, Володарськ-Волинський, Чуднівський,
Андрушівський, Брусилівський, Ємільчинський, Олевський, Черняхівський,
Червоноармійський, Народницький) та критичним, який властивий для
Лугинського району Житомирської області.
6. Серед проблем житлово-комунального господарства Житомирської
області було виділено високий ступінь районної диференціації стану
забезпеченості та якості надання житлово-комунальних послуг; зношеність
основних фондів галузі, застарілість технологій, що в кінцевому рахунку
призводить до значних втрат води, теплової енергії тощо та низької
енергоефективності; невідповідність наявних інфраструктурних потужностей
зростаючим вимогам та потребам; низька якість житлово-комунальних послуг
та незадоволеність рівнем обслуговування з боку споживачів; високий рівень
монополізації сфери надання житлово-комунальних послуг та слабкий розвиток
конкуренції у цьому секторі; недосконалість нормативно-правового
регулювання діяльності галузі, насамперед у сфері диверсифікації
постачальників послуг; непрозорість формування тарифів на послуги;
неефективність системи управління, злиття замовника й підрядника та водночас
розрив між споживачем і замовником послуг; незавершеність приватизації
197
житлового фонду у частині асоціювання власників житла у багатоквартирних
будинках в об’єднання співвласників.
Серед шляхів вирішення виділених проблем було запропоновано ряд
заходів, зокрема, проведення кластеризації на основі об’єднання котелень із
переобладнанням їх у міні-ТЕЦи та залученням альтернативних видів палива,
що дозволить зменшити кількість котелень, знизити витрати на
транспортування електричної та теплової енергії, нівелювати значні їх втрати
на шляху до споживачів, підвищити ефективність використання ресурсів,
здешевити послуги ЖКГ та удосконалити його просторову організацію.
Наведено аргументи щодо необхідності формування об’єднань
співвласників багатоквартирних будинків, які є базовою ланкою місцевого
розвитку та сприяють ефективному використанню фінансових ресурсів,
запровадженню системи енергозбереження, використання альтернативних
джерел, покращенню технічного стану житлового фонду, підвищенню рівня
благоустрою прибудинкових територій тощо.
За для вирішення наявних проблем розвитку та територіальної організації
житлово-комунального господарства Житомирської області, враховуючи
просторову прив’язку об’єктів ЖКГ, запропоновано використання в управлінні
даним комплексом геоінформаційних систем та технологій. Це дасть змогу
забезпечити централізоване зберігання інформації, повну паспортизацію
об’єктів мережі, роботу в режимі реального часу, вирішення комутаційних
задач, автоматизацію роботи диспетчерської служби, проведення інженерних
розрахунків, які дають можливість моделювати фізичні процеси в мережі,
визначати тиск, температуру і ряд інших фізичних параметрів водо-, газо-,
електро- та тепломереж тощо.