ГНАТЮК ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ : ГНАТЮК АЛЕКСЕЙ МИХАЙЛОВИЧ. ОБЩЕСТВО-ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ИССЛЕДОВАНИЯ ТЕРИТОРИАЛЬНОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ НАСЕЛЕНИЯ ПОДОЛЬСКОГО РЕГИОНА HNATIUK OLEKSIY MYKHAYLOVYCH. SOCIO-GEOGRAPHICAL ASPECTS OF RESEARCH OF TERRITORIAL IDENTITY OF POPULATION OF PODILSK REGION

Краткое описание

ГНАТЮК ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ. Назва дисертаційної роботи: "СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ"

Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
ГНАТЮК ОЛЕКСІЙ МИХАЙЛОВИЧ
УДК 911.3 : 910.1 (477)
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ
ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ
11.00.02 – економічна та соціальна географія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Науковий керівник
Олійник Ярослав Богданович
д. екон. н., проф.,
член-кор. НАПН України
Київ – 2015
2
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ.......................................................................................... 4
ВСТУП...................................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНОГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ
ІДЕНТИЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ........................................................ 12
1.1. Суспільно-географічна сутність територіальної ідентичності
населення................................................................................................................ 12
1.2. Науковий доробок щодо пізнання територіальної ідентичності
населення................................................................................................................ 33
1.3. Методичні основи суспільно-географічного дослідження
територіальної ідентичності населення регіону................................................. 42
Висновки до Розділу 1 .......................................................................................... 59
РОЗДІЛ 2. ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ
ІДЕНТИЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ПОДІЛЬСЬКОГО СУСПІЛЬНОГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ .............................................................................. 62
2.1. Географічне положення................................................................................. 62
2.2. Геодемографічний чинник ............................................................................ 78
2.3. Історико-культурний чинник ........................................................................ 87
Висновки до Розділу 2 ........................................................................................ 104
РОЗДІЛ 3. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ
ІДЕНТИЧНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ПОДІЛЬСЬКОГО СУСПІЛЬНОГЕОГРАФІЧНОГО РАЙОНУ ............................................................................ 106
3.1. Рефлексія місцевої географічної специфіки.............................................. 106
3.2. Просторова структура територіальної ідентичності ................................ 117
3.3. Афективні прояви територіальної самоідентифікації .............................. 131
3.4. Просторова орієнтація та ментальна структуризація географічного
простору ............................................................................................................... 138
3
3.5. Общинність та місцева самосвідомість ..................................................... 150
3.6. Територіальна ідентичність як чинник просторових трансформацій
та ресурс територіального розвитку.................................................................. 159
Висновки до Розділу 3 ........................................................................................ 168
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 175
ДОДАТКИ............................................................................................................ 196
4
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
АТО Адміністративно-територіальна одиниця
АТУ Адміністративно-територіальний устрій
СГР Суспільно-географічний район
5
ВСТУП
Актуальність теми. В умовах швидкого розвитку взаємопов’язаних
процесів глобалізації, регіоналізації та глокалізації все більшого значення набуває
вивчення внутрішніх чинників регіонального розвитку, зокрема тих, що криються
у здатності суспільства до самоусвідомлення та самоорганізації. Наукового
осмислення потребує взаємодія глобальних, національних та місцевих цінностей,
уявлень, моделей поведінки, а також збереження місцевої самобутності територій.
Сучасна суспільно-політична криза в Україні не в останню чергу обумовлена
особливостями сформованої територіальної ідентичності певних регіонів країни
та порушенням балансу між її різними ієрархічними рівнями.
Дослідження територіальної ідентичності населення дозволяє розкрити
механізм відношень між територією і територіальною спільнотою, визначити
оптимальні напрямки її використання для господарських потреб та просторового
планування. Децентралізація системи державного управління, що повинна
супроводжуватися передачею більшої кількості повноважень та ресурсів на нижчі
управлінські рівні, підвищує роль територіальної ідентичності як фактора
регіонального розвитку. Глибокі та комплексні дослідження територіальної
ідентичності населення регіонів України потрібні для підвищення ефективності
регіональної політики в Україні, стимулювання використання місцевих ресурсів
територіальними громадами, оптимізації адміністративно-територіального устрою
країни, передбачення та нейтралізації сепаратизму, створення механізму
досягнення суспільної єдності в Україні в умовах та за рахунок збереження
географічного різноманіття окремих територій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема
дисертаційного дослідження пов’язана з тематикою науково-дослідної роботи на
тему «Суспільно-географічні дослідження системи природокористування в
Україні» (№ державної реєстрації 0111U3932), що виконується на кафедрі
економічної та соціальної географії Київського національного університету імені
6
Тараса Шевченка.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
розкриття механізму дослідження територіальної ідентичності населення регіону та
обґрунтування рекомендацій щодо її практичного використання в процесі
територіального розвитку і планування.
Для досягнення поставленої мети передбачається вирішення таких завдань:
1. Розкрити суспільно-географічну сутність територіальної ідентичності
населення регіону;
2. Сформулювати теоретико-методологічні основи дослідження
територіальної ідентичності населення регіону;
3. Визначити роль і значення територіальної ідентичності населення у
системі відношень «територія – суспільство»;
4. Розкрити характер взаємозв’язку між ієрархічними рівнями
територіальної ідентичності населення регіону;
5. Оцінити чинники, які визначають розвиток територіальної
ідентичності населення Подільського суспільно-географічного району;
6. Визначити основні характеристики та просторові закономірності
розвитку територіальної ідентичності населення Подільського суспільногеографічного району.
7. Обґрунтувати концептуальні засади практичного використання
територіальної ідентичності населення у процесі регіонального розвитку та
планування.
Об’єкт дослідження – територіальна ідентичність населення Подільського
суспільно-географічного району.
Предмет дослідження – просторова організація територіальної
ідентичності населення Подільського суспільно-географічного району.
Методи дослідження. Методологічний інструментарій проведеного
дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності, системності, історизму та
міждисциплінарності. З метою досягнення мети дослідження використовувалися
як загальнонаукові методи, так і спеціальні методи географічних наук. Зокрема,
7
це такі методи:
- систематизації (для узагальнення, систематизації, уточнення та
доповнення поняттєво-термінологічного апарату);
- методи історичної географії – діахронічний, топонімічний та історикогеографічних зрізів – для з’ясування особливостей історичного розвитку
територіальної ідентичності населення регіону;
- експедиційні (для збору фактичного матеріалу щодо об’єкта дослідження
на місцевості);
- соціогеографічний метод та метод маркерів територіальної ідентичності (з
метою отримання емпіричної інформації про територіальну ідентичність
населення регіону для подальшого аналізу);
- статистичні (для формування вибірки респондентів та аналізу її
параметрів);
- кореляційного аналізу (для виявлення тісноти взаємозв’язку між різними
показниками і компонентами територіальної ідентичності населення),
- порівняльно-географічного аналізу (для виявлення просторових відмін
характеристик територіальної ідентичності населення);
- групування, класифікації, типізації, зонування та районування (для
розрізнення та об’єднання територій за проявами територіальної ідентичності
населення);
- графічного та картографічного моделювання (для картографічного
відображення отриманих результатів і наочного відображення просторових відмін
територіальної ідентичності населення).
Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять матеріали,
зібрані особисто автором під час камерального та експедиційного етапів, а також
тези доповідей та наукові публікації у фахових виданнях.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведене дослідження дало
змогу отримати наступні результати:
Вперше
- дано наукове обґрунтування суспільно-географічного підходу до вивчення
8
територіальної ідентичності населення;
- запропоновано методичні основи суспільно-географічного дослідження
територіальної ідентичності;
- встановлено роль територіальної ідентичності як регулятора у системі
відношень «територія – суспільство»;
- проведено інтегральну оцінку чинників розвитку територіальної
ідентичності населення макрорегіону України
- виявлено характеристики і просторові закономірності територіальної
ідентичності населення макрорегіону України;
Удосконалено:
- кумулятивну (синергетичну) теорію взаємодії ієрархічних рівнів
територіальної ідентичності населення в межах чотирьох макрорівнів –
локального, регіонального, національного та цивілізаційного;
- вчення про компонентну і просторову структури територіальної
ідентичності населення;
- засади практичного використання територіальної ідентичності населення у
процесі регіонального розвитку та планування.
отримали подальший розвиток:
- понятійно-термінологічний апарат суспільної географії у царині
дослідження територіальної ідентичності населення;
- класифікація картографічних творів, які використовуються при дослідженні
територіальної ідентичності ;
- інтегральна типологія територіальної ідентичності населення.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації
можуть бути використані при розробці заходів щодо збереження місцевої
природної та історико-культурної спадщини Подільського суспільногеографічного району, визначенні пріоритетних напрямків регіонального
розвитку і трансформацій публічних просторів регіону, проведенні заходів із
регіонального планування і прогнозування, формуванні іміджу як регіону в
цілому, так і його окремих адміністративно-територіальних одиниць, оптимізації
9
адміністративно-територіального устрою регіону, розробці засад та змісту
місцевої краєзнавчої освіти, здійсненні маркетингової політики суб’єктами
економічної діяльності. Напрацьовані методичні засади, принципи та етапи
суспільно-географічного дослідження територіальної ідентичності населення
можуть використовуватися під час вивчення територіальної ідентичності
населення інших регіонів України та інших країн світу.
Теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи було
використано географічним факультетом Київського національного університету
імені Тараса Шевченка при викладанні навчальних дисциплін «Історія і
методологія суспільної географії» та «Економічна і соціальна географія
України» (Довідка № 050/234-30 від 20 квітня 2015 р.); Державною установою
«Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України»
при виконанні теми ІІ-5-14(16) «Формування каскадних форм організації
виробничо-господарської взаємодії регіональних соціально-економічних систем
в Україні» (номер державної реєстрації 0114U002749) (Довідка № 01-11/120 від
21 квітня 2015 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною
науковою працею, в якій викладено результати власних досліджень щодо
територіальної ідентичності населення регіону. Наукові висновки і положення,
представлені в дисертації, сформульовані особисто. З наукових праць,
опублікованих у співавторстві, у роботі використані лише ідеї та положення,
отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та
висновки дисертації викладені в доповідях на: ХVІI Міжнародній
міждисциплінарній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та
молодих вчених «Шевченківська весна» (23-26 березня 2009 р., м. Київ);
Міжнародній науковій конференції «Українська історична географія та історія
географії в Україні» (7-10 жовтня 2009 р., м. Чернівці); V Всеукраїнській науковій
конференції з міжнародною участю «Молоді науковці – географічній науці» (19-
20 листопада 2009 р., м. Київ); ІХ Міжнародній міждисциплінарній науково-
10
практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська
весна» (21-25 березня 2011 р., м. Київ); ХІІ Міжнародній міжуніверситетській
школі-семінарі молодих учених «Теория и практика географической
конфликтологии» (24-26 червня 2011 р., м. Київ); VI Всеукраїнській науковій
конференції «Географічні основи розвитку продуктивних сил України» (20-21
жовтня 2011 р., м. Київ); Міжнародній науковій конференції «Регіональні
проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення» (29-30
листопада 2011 р., м. Херсон); Міжнародній науковій географічній конференції
«Соціально-географічні виклики у Східно-Центральній Європі на початку ХХІ
століття» (29-30 березня 2012 р., м. Берегово); Міжнародній конференції
«Процеси просторової трансформації у Центральній Європі у XXI столітті» (16-17
березня 2013 р., м. Київ); ХІ Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній
конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська весна» (18-
22 березня 2013 р., м. Київ); ХІ з’їзду Українського географічного товариства (25-
27 квітня 2013 р., м. Київ); ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції
студентів, аспірантів та молодих вчених «Молоді науковці – географічній науці»
(21-22 листопада 2013 р., м. Київ); ХІІ Міжнародній міждисциплінарній науковопрактичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська
весна» (25-28 березня 2014 р., м. Київ); Міжнародній науково-практичній
конференції «Сучасні проблеми розвитку суспільної географії» (16-18 жовтня
2014 р., м. Київ); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів,
аспірантів та молодих вчених «Молоді науковці – географічній науці» (20-21
листопада 2014 р., м. Київ); ХІІІ Міжнародній міждисциплінарній науковопрактичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Шевченківська
весна» (2-3 квітня 2015 р., м. Київ).
Публікації. За матеріалами досліджень, представлених у дисертації,
опубліковано 24 наукових праці загальним обсягом 11,88 д. а. (у тому числі 9,82
д. а. належать автору особисто), з яких 8 статей у наукових фахових виданнях
загальним обсягом 4,6 д. а. (4,24 д. а. авторські), 2 публікації у іноземних
виданнях загальним обсягом 3,35 д. а. (2,55 д. а. авторські) та 14 публікацій у
11
інших виданнях.
Обсяг і структура дисертації обумовлені метою і завданнями
дисертаційного дослідження. Її обсяг становить 172 сторінки основного тексту.
Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел
(181 найменування, розміщених на 21 сторінці) та 8 додатків (розміщених на 82
сторінках).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Територіальну ідентичність як об’єкт дослідження суспільної географії
визначаємо як комплекс індивідуальних або колективних уявлень, які визначають
особливий ментальний зв’язок індивіда чи спільноти з певною територією та/або
відповідною територіальною спільнотою, і пов’язані з процесом інтерпретації
місцевої специфіки, завдяки якому унікальність регіону об’єктивується в образах,
символах та міфах, що поділяються та відтворюються членами територіальної
спільноти.
2. Обґрунтовано доцільність застосування суспільно-географічного підходу до
дослідження територіальної ідентичності населення, який передбачає дослідження
територіальної ідентичності як суспільно-географічного явища засобами суспільної
географії та спирається на принципи історизму, комплексності, системності,
територіальності, практичності та перспективності. Показано доцільність
застосування у рамках суспільно-географічного підходу трьох методичних підходів.
Перший підхід ґрунтується на дослідженні територіальної ідентичності як явища
ментального і передбачає контакт дослідника з населенням як носієм територіальної
ідентичності. Другий базується на дослідженні маркерів територіальної
ідентичності. Третій підхід передбачає аналіз історико-географічних передумов
формування територіальної ідентичності. Окрему групу становлять картографічні
методи як традиційні та специфічні для географії.
3. Результатом сприйняття та осмислення фізичного простору є ментальний
простір (концептосфера). Ментальний простір є тим ідеальним зразком, який
територіальна спільнота прагне реалізувати у просторі фізичному. У процесі
діалектичної взаємодії ментальний простір формується під впливом місцевої
специфіки і визначає характер змін фізичного простору, після чого циклічний
процес повторюється. Тому територіальна ідентичність виступає як одна з
детермінант просторових трансформацій, а саме – контролюючий, селективний
фактор, що визначає як найбільш ймовірні напрямки трансформації фізичного
172
простору, так і естетичну та етичну оцінку таких трансформацій. Це означає, що
саме завдяки розвиненій територіальній ідентичності територію може бути
перетворено без втрати її природної та культурної специфіки.
4. Показано наявність прямого позитивного зв’язку між глибиною рефлексії
місцевої географічної специфіки і силою місцевого патріотизму та між силою
місцевого патріотизму і силою національного патріотизму на рівні територіальних
громад. Між розвитком територіальної ідентичності на різних ієрархічних рівнях
існує кумулятивний (синергетичний) зв’язок. Ступінь інтегрованості територіальної
спільноти у місцеве історико-культурне середовище визначає розвиток нижчих
рівнів територіальної ідентичності та місцевого патріотизму; у свою чергу, сильний
місцевий патріотизм сприяє розвитку національного патріотизму. Розвиток нижчих
ієрархічних рівнів ідентичності та місцевого патріотизму стимулює розвиток
національної ідентичності і патріотизму і, в моноетнічному середовищі, не тільки не
створює загрози сепаратизму, але є основою для збереження територіальної
цілісності держави. Усвідомлення територіальними спільнотами своєї історикокультурної унікальності є передумовою і ознакою здорового та успішного розвитку
нації в цілому. Сила держави чи народу полягає не в тотальній уніфікації, а в
збереженні регіонального географічного різноманіття. Звідси випливає надзвичайна
важливість проведення всебічної освітньої краєзнавчої діяльності на рівні окремих
населених пунктів, адміністративних районів, областей для ефективного соціальноекономічного розвитку та безпеки держави.
5. Територіальна ідентичність населення Подільського СГР сформувалася під
впливом трьох груп чинників: географічного положення, геодемографічних та
історико-культурних чинників. Різні ієрархічні рівні та компоненти територіальної
ідентичності населення Подільського СГР сформувалися під переважним впливом
різних чинників. Визначальний вплив на просторову структуру ідентичності
населення регіонального, субетнічного та цивілізаційного рівнів має політикогеографічне положення. Недостатня сформованість, біполярність та значні
внутрішні диспропорції системи розселення становлять перешкоду для формування
в межах району єдиної субетнічної ідентичності, зумовлюють послаблення
173
субрегіональних ідентичностей за рахунок регіональних та призводять до фактичної
відсутності єдиного сформованого перцепційного центру. Вплив кількості
населення у поселенні на територіальну ідентичність проявляється у так званих
«ефекті села» та «ефекті мегаполіса». На формування образно-географічної системи
та місцевої міфології населення Подільського СГР вирішальний вплив здійснили
чинник фізико-географічного положення та група історико-культурних чинників.
Спільність фізико-географічного положення, природно-ресурсного потенціалу, типу
природокористування, господарських та етнографічних особливостей населення є
передумовами для формування єдиної субетнічної ідентичності на досліджуваній
території. Проте, внаслідок відмінностей політико-географічного положення,
релігійної та електоральної структури населення, а також відсутність єдиної
сформованої системи розселення, населення східної та західної частин регіону
сформувало різні образно-географічні системи, має відмінні напрямки просторової
орієнтації, по-різному структурує географічний простір.
6. Населення Подільського СГР в цілому продемонструвало високий ступінь
рефлексії місцевої географічної специфіки, проте для різних територій Подільського
СГР властива різна структура та ступінь сформованості місцевих образногеографічних систем. Національна українська ідентичність в межах досліджуваного
регіону має тенденцію до посилення у напрямку до крупних центрів суспільного
життя України – Києва та Львова. Основними субетнічними групами на території
Подільського СГР є подоляни, галичани та волиняни. Сила регіональної
ідентичності має центр-периферійну просторову структуру і послаблюється, якщо
місцева субетнічна ідентичність не співпадає з домінуючою субетнічною
ідентичністю у обласному центрі, і навпаки. Сила місцевого патріотизму в межах
Подільського СГР знижується із заходу на південний схід. На ментальну
структуризацію простору впливають фактори сусідства, субетнічності та
геополітико-цивілізаційний. Ключове значення для формування географічного
образу України мають мала батьківщина, великі суспільні центри центральної та
західної частини держави – Київ та Львів, а також ментальна структуризація
України на північно-західну та південно-східну частини. Населення Подільського
174
СГР показало високий рівень підтримки ідей збереження місцевої специфіки та
виявило переважно нейтральну і збалансовану територіальну самооцінку. Висока
поляризація територіальної самооцінки та занижена територіальна самооцінка
типові для територій, що перебувають у зонах контакту носіїв різних культурних
традицій. За сукупною характеристикою усіх компонентів територіальної
ідентичності населення в межах Подільського СГР можна виділити чотири регіони:
галицько-подільський, волинсько-подільський, західно-подільський, східноподільський.
7. Територіальна ідентичність є інструментом збереження місцевої
територіальної специфіки, унікальності, а тим самим – географічного різноманіття,
засобом протидії тотальної уніфікації простору в процесі глобалізації. До основних
напрямків практичного використання територіальної ідентичності населення у
процесі регіонального розвитку та планування належать формування іміджу
території, збільшення ефективності використання місцевих умов та ресурсів,
реформування адміністративно-територіального устрою, оптимізація
територіального планування, збалансоване стимулювання місцевого та
національного патріотизму.