Пальчук Марія Вікторівна Публічні простори міста Києва: суспільно-географічне дослідження : Пальчук Мария Викторовна Публичные пространства города Киева: общественно-географическое исследование

Краткое описание

Пальчук Марія Вікторівна, тимчасово не працює: «Публічні простори міста Києва: суспільно-географічне дослідження» (11.00.02 - економічна та соціальна геогра­фія). Спецрада Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ПАЛЬЧУК МАРІЯ ВІКТОРІВНА
УДК 911.3:711:304:(477-25)
ДИСЕРТАЦІЯ
ПУБЛІЧНІ ПРОСТОРИ МІСТА КИЄВА:
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
11.00.02 – економічна та соціальна географія

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_________________ / М.В. Пальчук
Науковий керівник – Мезенцева Наталія Іванівна,
кандидат географічних наук, доцент
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. 17
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНОГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПУБЛІЧНИХ
ПРОСТОРІВ МІСТА..………………………………………... 24
1.1. Публічний простір міста як об’єкт суспільно-географічного
дослідження…………………………………………………………… 24
1.2. Концепт публічних просторів міст у зарубіжних дослідженнях...... 34
1.3. Методика суспільно-географічного дослідження публічних
просторів міст………………………………………………………..... 45
Висновки до розділу 1……………………………………………………..... 53
РОЗДІЛ 2. ПРОСТОРОВО-ЧАСОВИЙ АНАЛІЗ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ПУБЛІЧНИХ ПРОСТОРІВ
КИЄВА………………………………………………………..... 56
2.1. Просторово-часові особливості та сучасні трансформації
відкритих публічних просторів Києва……………………………..... 57
2.2. Просторово-часові аспекти функціонування закритих публічних
просторів Києва……………………………………………………….. 77
2.3. Просторова модель мережі публічних просторів Києва…………… 91
Висновки до розділу 2……………………………………………………..... 107
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
ПУБЛІЧНИХ ПРОСТОРІВ КИЄВА……………………….. 112
3.1. Суспільно-географічний аналіз результатів спостереження за
публічними просторами – 5 кейсів Києва…………………………... 112
3.2. Розвиток публічних просторів периферійної зони Києва в
контексті їх соціального середовища………………………………... 135
3.3. Публічні простори Києва як території конфлікту…………………. 142
16
3.4. Проблеми розвитку публічних просторів Києва в контексті
міського просторового планування та шляхи їх розв’язання…….... 148
3.5. Партисипативне управління у вирішенні проблем публічних
просторів Києва……………………………………………………….. 158
Висновки до розділу 3……………………………………………………..... 164
ВИСНОВКИ………………………………………………………………… 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………... 173
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 191

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Публічний простір міста доцільно трактувати як відкритий,
доступний та динамічний простір для самовираження, відпочинку і
спілкування людей. Суспільно-географічні дослідження публічних просторів
міста здійснюється з позицій соціально-просторового та політичного
підходів, акцентуючи увагу на просторово-часовому аналізі їх
функціонування, розвитку/занепаду, розгляді соціальної дисфункції
публічного простору як виклику, аналізі взаємодії користувачів із публічним
простором, їх поведінки в ньому.
2. Публічний простір визначають соціальні практики, пов’язані з
виконанням ними комунікаційної, рекреаційної, репрезентативної,
політичної та виховної функцій. Зміни соціальних практик відображаються в
динаміці публічних просторів. Основними напрямами трансформацій
публічних просторів пострадянських міст є: комерціалізація, обмеження
доступу, сакралізація, «б’ютифікація», доместикація, «європеїзація»,
віртуалізація, «елітизація», «ідеологізація».
3. Методика суспільно-географічного дослідження публічних просторів
міст включає ряд послідовних блоків: формулювання концепції дослідження;
просторово-часовий аналіз публічних просторів міста; проведення польових
досліджень публічних просторів міста за обраними кейсами з метою аналізу
взаємодії із користувачами та ідентифікації взаємовпливів; узагальнення
результатів дослідження в контексті міського просторового планування,
визначення просторових аспектів проблем.
4. Виявлено, що просторово-часові зміни мережі відкритих публічних
просторів Києва визначають: унікальні ландшафти та необхідність
забезпечення масового відпочинку мешканців Києва в межах міста,
проведення масових державних і міських заходів, створення місць пам’яті,
облаштування території, поліпшення екологічної ситуації в місті. Визначено,
що основними рисами нерівномірного розміщення закритих публічних
171
просторів Києва є: орієнтація на споживачів та транспортну доступність;
розміщення на околицях Києва відповідно маршрутів метрополітену;
розміщення вздовж міських магістралей; розміщення у центрі Києва, як
модифікація колишніх торгових центрів.
5. Доведено, що на просторову модель мережі публічних просторів
Києва визначальний вплив має імплементація концепції формування
поліцентричної лінійно-вузлової структури загальноміських центрів.
Центральна зона містобудівної якості Києва має найвищу насиченість
різними типами публічних просторів. Публічні простори серединної зони
Києва характеризуються дисперсним розміщенням. У периферійній зоні
суттєво відрізняються за насиченістю публічними просторами правобережна
та лівобережна частини міста. Розвиток мережі публічних просторів
серединної зони Києва зумовлюється умовами, які склались у центральній
зоні, та доцентровим напрямом від субурбанізованої території.
6. За результатами польових досліджень за обраними кейсами
публічних просторів Києва визначено насиченість публічних просторів
необхідними для виконання їх функцій об’єктами; здійснено аналіз
соціальної структури відвідувачів публічного простору; проаналізовано
інтенсивність використання та сегментацію публічних просторів щодо різних
видів активностей; здійснено оцінку обраних кейсів за критеріями
доступності, використання, іміджу та інтегрованості публічного простору.
7. Визначено, що на трансформації публічних просторів периферійної
зони Києва, на відміну від центральної, впливають: потреби мешканців,
оскільки їх репрезентативна функція незначна; зміни соціальної структури
мешканців; локальні ініціативи; співпраця з представниками бізнесу.
Виявлено, що найсуттєвіший вплив на еволюцію публічних просторів
периферії Києва має нове будівництво та фактор власності на житло.
8. Виявлено, що проблеми публічних просторів Києва
диференціюються за зонами містобудівної якості. Можливими
інструментами вирішення проблем є впровадження інтегрованого
172
просторового розвитку міста у частині залучення стейкхолдерів у процес
розроблення планувальних та програмних документів щодо розвитку Києва,
запровадження моніторингу імплементації проектної документації та
інструментів партисипативного управління розвитком Києва.