Левицька Ольга Леонідівна Суспільно-географічне дослідження трансформа­цій планувальної структури міста Івано-Франківська : Левицкая Ольга Леонидовна Общественно-географическое исследование трансформаций планировочной структуры города Ивано-Франковска

Краткое описание

Левицька Ольга Леонідівна, тимчасово не працює: «Суспільно-географічне дослідження трансформа­цій планувальної структури міста Івано-Франківська» (11.00.02 - економічна та соціальна географія). Спецра­да Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ЛЕВИЦЬКА ОЛЬГА ЛЕОНІДІВНА
УДК 911.375(477.86):711.55
ДИСЕРТАЦІЯ
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙ
ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ МІСТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА
11.00.02 – економічна та соціальна географія
Природничі науки
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
О.Л.Левицька
Науковий керівник – Запотоцький Сергій Петрович, доктор географічних
наук, доцент.
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………… 13
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ПЛАНУВАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ МІСТА …………………………... 20
1.1. Планувальна структура міста як об’єкт суспільно-географічного
дослідження……………………………………………………………………………………. 20
1.2. Чинники формування планувальної структури міста....................... 45
1.3. Стратегічне планування перспективного розвитку планувальної
структури міста............................................................................................ 59
1.4 Методика суспільно-географічного дослідження планувальної
структури міста ……………………………………………………...

71
Висновки до розділу 1…………………………………………………… 79
РОЗДІЛ 2.ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПЛАНУВАЛЬНОЇ
СТРУКТУРИ МІСТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА…………………... 81
2.1. Природно-екологічні чинники……………………………………… 81
2.2. Історико-географічні чинники……………………………………… 87
2.3. Суспільно-географічні чинники: 91
2.3.1. Суспільно-географічне положення……………………....... 91
2.3.2. Населення і трудові ресурси……………………………….. 94
2.3.3. Транспортний чинник………………………………………. 98
2.3.4. Промисловий розвиток міста………………………………. 109
2.3.5. Розвиток будівельної галузі міста ………………………. 116
2.3.6. Соціальна сфера міста ……………………………………... 119
2.3.7. Управлінський чинник……………………………………... 122
2.4. Привабливість міського простору………………………………….. 129
Висновки до розділу 2 …………………………………………………... 138
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ТРАНСФОРМАЦІЙ ПЛАНУВАЛЬНОЇ
СТРУКТУРИ МІСТА ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА …….…………….. 140
3.1. Геоісторичні зрізи розвитку планувальної структури міста……… 140
3.2. Планувальна організація міста Івано-Франківська……………….. 147
3.3. Трансформації планувальної структури міста…………………….. 157
12
3.4. Проблеми і перспективи в планувальній організації міста ІваноФранківська…………………………………………………………. 172
Висновки до розділу 3 …………………………………………………... 186
ВИСНОВКИ............................................................................................... 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 192
ДОДАТКИ................................................................................................... 210
13
ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі суспільних трансформацій,
регіоналізації та зростанні ролі територій в прийнятті управлінських рішень,
значно зростає роль міст. Вдосконалення міст як життєвого середовища і місць
концентрації людської діяльності, раціональне улаштування міських просторів
відповідно до містобудівних, географічних, культурно-історичних, соціальноекономічних особливостей території – важливе наукове і прикладне завдання
суспільної географії.
Некерований розвиток процесів інтенсивного освоєння територій, як
правило, призводить до надмірних техногенних і антропогенних навантажень
на міське середовище. З іншого боку, низький рівень освоєння міських ресурсів
обумовлює неефективне використання всіх видів міського простору, що
потребує спеціальних заходів регулювання процесів використання територій
міста. Важливими дані процеси є й для міста Івано-Франківська та його
планувальної структури, яка в процесі трансформацій суспільно-політичного
ладу в країні, занепаду промисловості, стрімкого розвитку будівельної сфери у
місті зачасту не встигає відповідати на нові виклики, в результаті чого виникає
низка проблем планувального характеру і, як наслідок, знижується
комфортність проживання мешканців міста.
Істотні відмінності характеру освоєння та використання різних
складових міського простору, зокрема його територіальна неоднорідність,
вимагають низки заходів регулювання процесів територіального розвитку
міста, що безпосередньо пов’язані із завданнями суспільної географії з
оптимізації планувальної організації міста.
Теоретико-методологічну основу дисертаційного дослідження
становлять праці з теорії суспільної географії, географії міст, урбаністичної
географії, а також архітектурного та містобудівного планування. Зокрема це
праці таких українських вчених як О.Безлюбченко, О.Берданової, Ю.Білоконя,
М. Габреля, О.Гладкого, О.Драпіковського, О.Дронової, М.Дьоміна, І.
Закутинської, І.Іванової, З.Лукомської, К.Мезенцева, Н.Мезенцевої, Т.Ніщик,
В. Нудельмана, Я.Олійника, Ю. Палехи, М. Пістуна, Б. Посацького,
14
Г.Підгрушного, Л.Руденка, О.Топчієва і ін. Серед зарубіжних дослідників
виділяються праці Е.Берджесса, Ч.Бута, М.Вебера, Т.Гарньє, Е.Говарда,
Г.Лаппо, М.Кастельса, Р.Маккензі, Ф.Перру, Є.Перцика, Ю.Саушкіна, Б.Хорєва
і ін.
Хоча з тематики міського розвитку та планування міських територій
виконано достатньо досліджень вченими архітекторами-планувальниками,
інженерами, урбаністами тощо, проте суспільно-географічні аспекти
трансформації планувальної структури міст є вивченими недостатньо, що і
зумовило вибір теми даного дослідження.
В процесі вивчення сформульованої тематики важливо дослідити характер
трансформаційних процесів, що обумовлюються сучасними тенденціями
міського розвитку, прослідити зміни містоутворюючої бази, трансформації
життєдіяльності населення в місті, і на цій основі обгрунтувати напрями
активізації міського розвитку та основних трансформацій в місті. Визначним при
цьому є забезпечення комфортних умов проживання мешканців міста, посилення
їх ролі в прийнятті управлінських рішень щодо напрямів трансформації його
просторового розвитку, забезпечення належної інфраструктури, ефективної
системи розселення та підвищення на цій основі рівня життя населення й
зменшення міграційних процесів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Представлене
дисертаційне дослідження пов’язане з тематикою науково-дослідної роботи на
географічному факультеті Київського національного університету імені Тараса
Шевченка, що виконувалась Науково-дослідним сектором “Регіональних
проблем економіки і політики”, зокрема теми 16 БП 050-02 "Просторові
трансформації в Україні: моделі модернізації та планування міських територій".
№ державної реєстрації 0116U002636 (автором досліджено трансформації
планувальної структури міста Івано-Франківська, виділено пояси доступності
до центру та надано рекомендації про доцільність зміни планувальної
структури міста з моноцентричної на поліцентричну) (довідка про
впровадження №050/533-30 від 20.11.2017 року).
15
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
суспільно-географічний аналіз трансформацій планувальної структури міста
Івано-Франківська та обгрунтування на цій основі практичних рекомендацій з її
удосконалення.
Задля досягнення поставленої мети в роботі було сформульовано
наступні завдання:
 узагальнити теоретико-методологічні засади вивчення планувальної
структури міського простору, його трансформацій;
 розробити методичні підходи та сформувати методику оцінки
трансформацій міського простору;
 виокремити, систематизувати та проаналізувати вплив чинників, що
визначають особливості планувальної структури міста Івано-Франківська;
 виділити геоісторичні зрізи для визначення основних змін міського
простору протягом історії розвитку міста;
 провести аналіз планувальної структури міста Івано-Франківська та
виділити основні зони доступності до центру міста, ядра концентрації
населення та функцій, які згодом можуть претендувати на роль
громадських центрів, трансформації в місті;
 сформулювати підходи та принципи планування просторового розвитку
міста Івано-Франківська;
 розробити рекомендації з вирішення питань міського планування ІваноФранківська в ході управління містобудівним процесом.
Об’єктом дослідження є планувальна структура м. Івано-Франківська
та її трансформації у просторі і часі.
Предметом дослідження є просторові аспекти трансформацій
планувальної структури міста Івано-Франківська.
Методи дослідження. Методологічною основою представленого
дисертаційного дослідження є сучасні напрацювання суспільної географії,
зокрема географії міст та урбаністичних досліджень; містобудування;
архітектури та будівництва, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних
дослідників в цих сферах.
16
Окреслені нами в дисертаційному дослідженні завдання вирішувались з
використанням загально- та конкретнонаукових методів та прийомів
дослідження. Так, за допомогою загальнонаукових методів, зокрема
теоретичного узагальнення, порівняння, класифікації, систематизації,
хронологічної періодизації та позицій системно-структурного аналізу нами
було розкрито сутність міста та міського простору, як об’єктів дослідження
суспільної географії, розглянуто поняття планувальної структури міста, його
функціонального зонування та міських трансформацій.
Що ж стосується використання конкретнонаукових методів, то за
допомогою статистичного, історичного, зокрема історико-географічного
(виділено геоісторичні зрізи розвитку міста та його планувальної структури),
картографічного (досліджено територіальну організацію міського транспорту,
виділено зони доступності до центру міста, розроблено аналіз міських
трансформацій тощо), порівняльно-географічного методів нами було проведено
комплексний аналіз чинників, що впливають на планувальну структуру міста та
в цілому оцінку рівня просторового розвитку міста, на прикладі ІваноФранківська. За допомогою методу соціологічного опитування були виділені
основні проблеми міського розвитку Івано-Франківська та пропозиції щодо їх
вирішення. З використанням методів математичного прогнозування, зокрема
згладжування та аналітичного вирівнювання, були розроблені прогнози
окремих показників розвитку міста.
Дисертаційна робота виконана на основі аналізу статистичних,
літературних та інших матеріалів.
Інформаційну базу дослідження склали законодавчі та нормативноправові акти України, що регламентують містобудівну діяльність та планування
територій, організацію міського простору, доріг та вулиць; текстові та
картографічні матеріали «Генерального плану м. Івано-Франківська » 2000 р., з
коригованими змінами у 2014 р.; регіональні правила забудови території,
детальні плани територій міста; матеріали Державної служби статистики
України: статистичні матеріали, зібрані автором в Головному управлінні
статистики Івано-Франківської області та м. Івано-Франківська, матеріали
17
звітності Івано-Франківської міської ради а також фахові, науковопубліцистичні матеріали, статистичні щорічники, бюлетені тощо.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше:
 проведено геоісторичний аналіз розвитку планувальної структури міста
Івано-Франківська, виділено геоісторичні зрізи його планувальної
структури, проаналізовано розвиток міських функцій на кожному з них;
 обґрунтовано трансформацію моноцентричного міста у поліцентричне з
розвиненою периферією; запропоновано виділення чотирьох ядер
концентрації населення та функцій на периферії, де мають бути
сформовані нові громадські центри м. Івано-Франківська;
вдосконалено:
 загальний алгоритм суспільно-географічного дослідження трансформацій
планувальної структури міста;
 понятійно-термінологічний апарат, зокрема поглиблено такі категорії, як
«планувальна структура міста», «трансформації планувальної структури»,
«планувальна організація міста» з точки зору суспільної географії;
 виявлено та охарактеризовано сучасні трансформації планувальної
структури м. Івано-Франківська, зокрема оцінено розвиток
субурбанізаційних процесів та розширення приміської зони,
трансформації промислових просторів, комерціалізацію центральної
частини міста, зменшення озеленених територій, сакралізацію міського
простору та ін.;
 методологічні засади стратегічного планування та управління
просторовим розвитком міста, зокрема запропоновано принципи
удосконалення планувальної організації міста Івано-Франківська;
отримали подальший розвиток:
 дослідження аспектів регіонального менеджменту через посилення
участі громадськості в системі прийняття містобудівних рішень,
удосконалення інформаційного забезпечення просторового розвитку
міста;
18
 використання інструментів регіонального маркетингу як практики
територіального планування, зокрема територіального брендингу.
Практичне значення одержаних результатів.
Сформульовані та обґрунтовані в дисертаційній роботі науковотеоретичні положення та практичні рекомендації дають можливість
оптимізувати планувальну структуру території міста Івано-Франківська й з
використанням наукових засад дати рекомендації щодо трансформації
планувальної структури міста задля забезпечення комфортних умов
проживання його мешканців.
Результати дисертаційного дослідження, а саме «Функціональне
зонування і аналіз в планувальній структурі Івано-Франківська» будуть
враховані при розробці містобудівної документації на місцевому рівні та у
роботі служби містобудівного кадастру управління містобудування та
архітектури департаменту будівництва, житлово-комунального господарства,
містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної
адміністрації (довідка №Л-20/38 від 23.11.2017 р.).
Положення та матеріали будуть використані в роботі Департаменту
містобудування, архітектури та архітектурної спадщини міста ІваноФранківська, зокрема запропоновані концептуальні засади дослідження
трансформації планувальної структури міста Івано-Франківська, аналіз проблем
і перспектив розвитку планувальної структури міста знайдуть своє
відображення в генеральному плані міста Івано-Франківська (довідка
№187/31.1-15/20в від 22.11.2017 р.).
Результати дисертаційної роботи були впроваджені в роботі ДП
«Український державний науково-дослідний інститут проектування міст
«ДІПРОМІСТО» імені Юрія Білоконя» в процесі розробки схеми планування
території Івано-Франківської області (довідка № Д-3223 від 21.11.2017р.).
Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний
процес кафедрою економічної та соціальної географії Київського національного
університету імені Тараса Шевченка при викладанні навчальних дисциплін
19
«Міське планування», «Географія міст», «Територіальне планування» (довідка
№ 050/532-30 від 20.11. 2017 р.).
Особистий внесок дисертанта. Представлена дисертаційна робота є
особистими розробками автора. З наукових праць, опублікованих у
співавторстві, були використані тільки ті положення та ідеї, що є результатом
індивідуальних досліджень автора, про що вказано в переліку наукових праць,
представлених в авторефераті.
Апробація результатів дисертації. Результати теоретичних досліджень та
практичних розробок дисертаційної роботи апробовані на наступних
конференціях: ХІІІ Міжнародна наукова міждисциплінарна конференція
молодих вчених «Шевченківська весна», (м. Київ, 2-3 квітня 2015р.), VI
Міжнародна науково-практична конференція «Регіональні проблеми України:
географічний аналіз та пошук шляхів вирішення» (м. Херсон, 8-9 жовтня 2015
р.), ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та
молодих вчених «Молоді науковці – географічній науці» (м. Київ, 19-20
листопада 2015р.), Міжнародна науково-практична конференція «Регіон-2016:
Стратегія оптимального розвитку» (м. Харків, 10-11 листопада 2016 р.), ХІІ
Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих
вчених «Молоді науковці – географічній науці» (м. Київ, 16-17 листопада
2016р.).
Публікації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного
дослідження опубліковано в 12 наукових працях загальним обсягом 4,9
друкованих аркушів (у тому числі 3,3 друкованих аркушів належать автору
особисто). Серед них 3 статті у наукових фахових виданнях загальним обсягом
3,0 друкованих аркушів (у тому числі 2,3 друкованих аркушів – авторські) 2
статті в інших виданнях України та 2 публікації в зарубіжних виданнях.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі
вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.
Загальний обсяг дисертації 231 сторінка, з них основного тексту – 187 сторінок.
Робота містить 11 таблиць, 64 рисунки, 11 додатків. Список використаних
джерел налічує 173 найменування на 18 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. В дисертаційному дослідженні було узагальнено теоретикометодологічні засади формування планувальної структури міста та його
трансформації через призму положень, теорій та концепцій суспільної
географії. Доведено, що місто разом з його планувальною структурою є
суспільно-географічним комплексом, а отже, об’єктом дослідження суспільної
географії. Дано визначення поняттю «планувальна структура» як системі
взаємопов'язаних планувальних елементів, що визначають просторову
реалізацію основних функцій життєдіяльності населення на території населених
пунктів та приміської зони, об'єднані системою загальноміських і міських
центрів обслуговування, мережі транспортних магістралей та зелених зон.
Встановлено, що планувальна структура міста характеризує міський організм в
єдності взаємозв’язку різних його частин, зокрема в сукупності функціональних
зон і транспортних магістралей, мережі громадських центрів. Планувальна
структура міста може бути моно- або поліфункціональною в залежності від
розмірів міста та кількості громадських центрів. В роботі розглянуто основні
положення міської політики, що торкаються підходів до стратегічного
управління та проаналізовано маркетингові засоби міського управління.
Теоретично осмислено основні види трансформацій міського простору, які
мають безпосередній вплив на зміни планувальної структури міста:
субурбанізація, комерціалізація, деіндустріалізація, озеленення, терціаризація,
демілітаризація, ревіталізація, сакралізація, соціальна поляризація тощо.
2. Автором розроблено алгоритм дослідження планувальної структури
міста та її трансформацій з використанням як загальнонаукових, так і
конкретно-наукових методів і включає 4 етапи. Перший, теоретичний етап,
розкриває сутність об’єкта дослідження і його приналежність до системи
понять суспільної географії. Другий, аналітичний етап, передбачає оцінку
чинників формування планувальної структури міста Івано-Франківська,
зокрема природно-екологічних та суспільно-географічних чинників. Третій,
аналітико-синтетичний етап характеризує оцінку планувальної структури та
трансформацій міста Івано-Франківська, зокрема передбачає розгляд геоісторії
міста, здійснення просторово-функціонального аналізу міста, виділення
189
основних зон доступності до центру міста; виділення та аналізу трансформації
міського простору. Завершальний, конструктивний етап, передбачає
опитування громадян задля виявлення основних проблем містобудівного
розвитку та визначення варіантів їх вирішення.
3. Проведено аналіз чинників, що здійснюють вплив на формування та
трансформації планувальної структури міста. Проведено оцінку природноекологічних умов міста. Встановлено, що природні умови є досить
сприятливими. Історико–географічний чинник є визначним тим, що місто
майже постійно знаходилось під управлінням різних країн та державних
утворень (Речі Посполитою, Австро-Угорської імперії, Польської республіки,
Нацистської Німеччини, СРСР), що значно впливало на його формування та
подальший розвиток. Здійснено огляд і суспільно-географічних чинників.
Суспільно-географічне положення міста є вигідним, воно знаходиться на
відстані 150 - 300 км від кордонів Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини.
Місто Івано-Франківськ зв’язане повітряним, залізничним та автомобільним
транспортом з усіма обласними центрами України, а також рядом міст
ближнього зарубіжжя. Великі перспективи міста Івано-Франківська пов’язані з
близькістю Карпат як унікального регіону туризму, відпочинку та рекреації.
Охарактеризовано населення міста, встановлено, що частка міського населення
складає 91,7% від загальної кількості мешканців, а населення сіл, що входять до
Івано-Франківської міськради – 8,3% (21,1 тис. осіб). Чисельність населення
має тенденцію до зростання, щорічно зростає приблизно на 2,5 тис. осіб на рік.
Середній вік івано-франківця – 38 років. 25% населення міста перебувають у
віці, молодшому за працездатний, 63% населення області працездатного віку і
12% населення старші працездатного віку. Частка зайнятого працездатного
населення складає близько 91 %. Дорожньо-транспортна система міста
характеризується радіально-кільцевою структурою з історичним центром,
промисловими та спальними районами. У центрі міста переважають вузькі
вулички. Крім цього центр міста пересікають 2 кільця та 5 головних вулиць.
Одною з чітко виражених рис господарського комплексу міста є наявність
багатогалузевої промисловості. Виробничу діяльність у Івано-Франківську
здійснюють понад 500 підприємств, із них понад 120 підприємств входять до
так званого «основного кола». В Івано-Франківську представлені харчова, легка
190
та хімічна промисловість, машинобудівна і ін., причому приблизно 40%
загального обсягу реалізації продукції промисловими підприємствами складає
обробна промисловість. З’ясовано, що місто виконує функцію міжрайонного
центру з ринкової торгівлі, медичного та соціально-культурного
обслуговування населення. Що стосується управлінського чинника, то
розглянуто основні ланки організаційної структури управління містом та
містобудівну документацію: Генеральний план Івано-Франківська, Стратегію
розвитку Івано-Франківська на період до 2028 тощо. Охарактеризовано
привабливість міського простору Івано-Франківська у зв’язку з розвитком міста
як туристичного центру України.
4. Виділено п’ять геоісторичних зрізів розвитку планувальної структури
Івано-Франківська: 1 – заснування міста-фортеці з площею Ринок у центрі. 2 –
добудова замку до існуючого міста-фортеці, зміна форми міста з правильної
шестикутної, у видовжену з замком. 3– втрата палацової і оборонної функцій
міста, перенесення громадського центру, злиття центральної частини з
передмістями та реконструкція житлової забудови. 4 – утворення нових
мікрорайонів міста, входження навколишніх сіл в зону обслуговування міста,
розбудова промислових територій тощо. 5 – сучасний - характеризується
розширенням міської території, розбудови вулично-дорожньої мережі в місті,
перенесенням громадського центру на Вічевий майдан, а також доповненням
функціональності міста функціями, які відповідають сучасним викликам.
5. Виділено мікрорайони міста на основі планувальних утворень
Генерального плану, які в свою чергу в залежності від доступності до центру
були об’єднані в чотири зони: центральну, серединну, периферійну та
приміську. Встановлено основні домінуючі функції кожної зони. З’ясовано, що
найбільш перевантаженою функціями є центральна зона. В дослідженні
запропоновано виділення чотирьох ядер концентрації населення в
периферійних районах міста, які мають стати новими громадськими центрами
міста. Проведено аналіз трансформацій міського простору Івано-Франківська,
зокрема розглянуто процеси субурбанізації (виявлено процеси розростання
приміської зони міста), ревіталізації (охарактеризовано варіанти розв’язання
проблеми старих промислових територій та об’єктів міста), сакралізації
(описано процеси зростання кількості сакральних просторів та об’єктів на
191
території Івано-Франківська), комерціалізації (виявлено проблеми
перевантаження центру міста об’єктами торгівлі, харчування та запропоновано
шляхи вирішення цієї проблеми), демілітаризації (розглянуто необхідність
зміни функціонального призначення територій колишніх військових частин на
сучасні публічні простори), розглянуто проблему озеленення міста (окреслено
проблему потреби в нових зелених насадженнях, паркових зонах в місті і ін.),
соціальної поляризації (визначено, що мешканці з різним рівнем доходу
віддають перевагу певним територія для проживання в місті та котедж ним
будинкам, на відміну від містян з нижчими доходами). Визначено вплив даних
процесів на трансформації планувальної структури міста.
6. На основі проведення соціологічного опитування мешканців міста
виділено низку проблем у міському плануванні та запропоновано рекомендації
щодо вирішення деяких з них, зокрема проблеми паркування в місті,
впорядкування ринків, проблеми з кладовищами, побудови моста - сполучення
з мікрорайоном Пасічна, проблеми участі городян в процесах міського
планування. та запропоновано власне бачення подальшого розвитку міста.
Здійснено прогноз окремих показників соціально-економічного розвитку міста:
населення, ринку праці, підприємництва і ін., встановлено їхній вплив на
планувальну структуру міста та можливості її подальших трансформацій.
7. Обґрунтовано доцільність застосування п’яти принципів планувальної
організації міста Івано-Франківська, серед яких принцип поясного зонування,
принцип перетворення міст на «міста коротких відстаней», принцип взаємної
узгодженості планувальної організації і транспортної системи міста, принцип
взаємоузгодженості інтересів міської влади, бізнесових структур та громади
міста при прийнятті рішень щодо питань містобудівного розвитку та доступу до
інформації. Запропонований основний вектор трансформації планувальної
структури міста Івано-Франківська з моноцентричного міста з єдиним чітко
означеним та акцентованим центром на поліцентричне з розвитком нових
громадських центрів на міській периферії.