Атаман Людмила Василівна Суспільно- географічне дослідження сакральних просторів Поділля : Атаман Людмила Васильевна Общественно- географическое исследование сакральных пространств Подолья Ataman Lyudmila Vasil'yevna Obshchestvenno- geograficheskoye issledovaniye sakral'nykh prostranstv Podol'ya

Краткое описание

Атаман Людмила Василівна, старший лаборант ка­федри географії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського: «Суспільно- географічне дослідження сакральних просторів Поділля» (11.00.02 - економічна та соціальна географія). Спецрада Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерства освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерства освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
АТАМАН ЛЮДМИЛА ВАСИЛІВНА
УДК 911.3:27-523:332.1 (477.43/.44+.84)
ДИСЕРТАЦІЯ
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
САКРАЛЬНИХ ПРОСТОРІВ ПОДІЛЛЯ
11.00.02 – економічна та соціальна географія
географічні науки
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________________ Л. В. Атаман
Науковий керівник: Мезенцев Костянтин Володимирович,
д. геогр. наук, професор
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………..21
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
САКРАЛЬНИХ ПРОСТОРІВ РЕГІОНУ………………………………………28
1.1. Сакральні простори як об’єкт суспільно-географічних досліджень .… 28
1.2. Класифікація та структура сакральних просторів……………………….42
1.3. Фактори формування та розміщення сакральних просторів……………57
1.4. Методика суспільно-географічного дослідження сакральних просторів.63
Висновки до розділу 1………………………………………………………….72
РОЗДІЛ 2. ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ
САКРАЛЬНИХ ПРОСТОРІВ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ ………………75
2.1. Ідентифікація території дослідження…….………………………………75
2.2. Природно-географічні фактори…………………………………………...81
2.3. Історико-географічні фактори…………………………………………….84
2.4. Суспільно-географічні фактори…………………………………………..92
Висновки до розділу 2………………………………………………………...113
РОЗДІЛ 3. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ САКРАЛЬНИХ
ПРОСТОРІВ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ………………………………….115
3.1. Територіально-конфесійна структура сакральних просторів регіону.. 115
3.2. Функціонально-генетична структура сакральних просторів регіону…123
3.3. Сакрально-географічне районування Поділля ……………………...…135
Висновки до розділу 3………………………………………………………...147
РОЗДІЛ 4. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ
САКРАЛЬНИХ ПРОСТОРІВ ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ……………....151
4.1. Проблеми використання сакральних просторів регіону………………151
4.2. Перспективні шляхи використання сакральних просторів регіону ….153
Висновки до розділу 4………………………………………………………...164
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .…………………………………… 170
ДОДАТКИ ………………………………………………………………………..187
21
ВСТУП
Актуальність теми. Розширення предметної області суспільної географії
зумовлює необхідність комплексного вивчення не тільки матеріальних, але й
духовних аспектів людської діяльності в межах регіонів. Поняття сакрального
простору залишається дискусійним у науковій думці і більш вивчене з точки
зору релігієзнавства, соціології, але недостатньо осмислене у географічній
літературі. Тому існує необхідність обґрунтування змісту, функцій,
класифікаційних ознак, структурних елементів сакральних просторів регіону на
засадах суспільної географії.
Територіальна організація сакральних просторів регіону характеризується
неоднорідністю конфесійної структури, походження та напрямів їх
використання. Відповідно, актуальним науковим завданням є виявлення
факторів і особливостей формування та розміщення сакральних просторів з
метою обґрунтування перспективних шляхів їх поліфункціонального
використання.
Територією дослідження обрано Подільський регіон у складі Вінницької,
Хмельницької та Тернопільської областей. Він характеризується вигідним
географічним положенням та володіє значними сакральними ресурсами (велика
кількість релігійних об’єктів, паломницьких центрів) для розвитку релігійної
діяльності, релігійного туризму та паломництва. Проте поки що відсутні
комплексні суспільно-географічні дослідження сакральних просторів
Подільського регіону. Вищезазначене обумовлює актуальність дослідження та
вибір теми дисертаційної роботи.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять праці
українських та зарубіжних вчених, які містять основні положення теорії
суспільної географії, географії релігії та туризму, зокрема О. Бейдика,
О. Вісьтак, М. Дністрянського, С. Іщука, Л. Ключко, А. Ковальчука,
І. Костащука, О. Кучабського, О. Любіцевої, К. Мезенцева, Л. Нємець,
Я. Олійника, С. Павлова, В. Патійчука, М. Пістуна, І. Ровенчака, С. Романчука,
22
О. Топчієва, О. Шаблія, Л. Шевчук та інших вчених.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження пов’язане з науково-дослідними роботами кафедри
економічної та соціальної географії Київського національного університету
імені Тараса Шевченка щодо вивчення суспільно-географічних аспектів
релігійної сфери в Україні. Також дисертаційне дослідження тісно пов’язане з
проектом прикладних досліджень «Ландшафтне обґрунтування проектів
охорони етнокультурної спадщини» (№ державної реєстрації 0116U000112)
кафедри географії Вінницького державного педагогічного університету імені
Михайла Коцюбинського.
Метою дослідження є оцінка факторів формування та розміщення, аналіз
територіальної організації та обґрунтування перспективних напрямів
використання сакральних просторів Подільського регіону. Для досягнення
поставленої мети було визначено такі завдання:
- проаналізувати попередні дослідження сакральних просторів, визначити
функції, класифікаційні ознаки та структурні елементи сакральних просторів на
засадах суспільної географії;
- сформулювати методику суспільно-географічного дослідження
сакральних просторів регіону;
- визначити ключові фактори формування та розміщення сакральних
просторів Подільського регіону;
- проаналізувати територіально-конфесійну структуру сакральних
просторів Подільського регіону;
- виявити особливості функціонально-генетичної структури сакральних
просторів Подільського регіону;
- обґрунтувати критерії та провести сакрально-географічне районування
території Подільського регіону;
- визначити проблеми та обґрунтувати перспективні напрями
використання сакральних просторів Подільського регіону.
Об'єктом дослідження є сакральні простори Подільського регіону у
23
складі Вінницької, Хмельницької та Тернопільської областей. Предметом
дослідження є територіально-часові особливості формування та використання
сакральних просторів Подільського регіону.
Методи дослідження. Основними теоретико-методологічними підходами
дисертаційного дослідження є системно-структурний, територіальний,
історичний. Для дослідження сакральних просторів Подільського регіону
використовувались загальнонаукові та конкретнонаукові методи дослідження.
Серед міждисциплінарних методів використано системний аналіз і синтез,
методи індукції, дедукції, літературний (при обґрунтуванні теоретикометодичних основ дослідження сакральних просторів, аналізі поняттєвотермінологічного апарату), статистичний, динамічного та системноструктурного аналізу (для територіально-часового аналізу використання
сакральних просторів, оцінки факторів їх формування). Серед
конкретнонаукових (спеціальних) методів використано методи історикогеографічного аналізу (при дослідженні особливостей формування, розміщення
та використання сакральних просторів Поділля), порівняльно-географічний
(при аналізі територіально-конфесійної та функціонально-генетичної структури
сакральних просторів Подільського регіону), таксономічного групування (для
оцінки інтенсивності релігійної діяльності в регіоні), картографічний (при
аналізі територіальних відмін у формуванні та використанні сакральних
просторів Подільського регіону), районування (при виділенні сакральногеографічних районів).
Інформаційну базу дослідження склали матеріали Управління у справах
національностей та релігій Вінницької облдержадміністрації, Управління
культури, національностей, релігії та туризму Хмельницької облдержадміністрації та Департаменту культури, релігій та національностей
Тернопільської облдержадміністрації, дані Держкомстату України, Головного
управління статистики Вінницької, Хмельницької та Тернопільської обласних
державних адміністрацій, архівні матеріали Вінницької області, законодавчі та
нормативно-правові документи, статистичні щорічники та інформаційні
24
матеріали Релігійно-інформаційної служби України, офіційні сайти конфесій та
результати власних спостережень автора.
Наукова новизна одержаних результатів:
вперше:
- дано оцінку факторів формування та розміщення сакральних просторів
Подільського регіону в різні історичні періоди, зокрема виявлено визначальний
вплив природних та суспільно-географічних (етнічного, релігійного,
політичного, соціального) факторів;
- виявлено особливості територіально-конфесійної, генетичної та
функціональної структури сакральних просторів Подільського регіону, зокрема
полімасштабної територіально-конфесійної неоднорідності, переважання
релігійних сакральних просторів, монофункціональності у їх використанні;
- проведено сакрально-географічне районування території Подільського
регіону за критеріями спільності географічного положення, подібності
конфесійної структури, рівнів забезпеченості населення релігійними громадами
та культовими об’єктами, інтенсивності релігійної діяльності, наявності
сакральних просторів певного територіально-ієрархічного рівня, генезису та
функціонального спрямування;
вдосконалено:
- методичні основи суспільно-географічного дослідження сакральних
просторів регіону, зокрема розроблено методику визначення центрів сакральногеографічних районів за показником інтенсивності релігійної діяльності,
бальної оцінки атрактивності, доступності та пристосованості сакральних
просторів для здійснення туристичної діяльності;
- уточнено поняття сакральний простір як специфічної територіальної
структури, що характеризується зосередженням природних або створених
людиною об’єктів з особливими духовними властивостями, які
використовуються населенням, і виконує комунікативну, консолідуючу,
лікувальну, захисну та природоохоронну функції;
отримало подальший розвиток:
25
- наукові положення суспільно-географічного дослідження сакральних
просторів, зокрема узагальнено підходи до дослідження сакральних просторів,
визначено їх функції, класифікаційні ознаки (територіальна, генетична,
функціональна), структурні елементи (горизонтальна та вертикальна
структури);
- обґрунтування перспективних напрямів використання сакральних
просторів Подільського регіону з урахуванням виявлених проблем та
особливостей, зокрема з точки зору поліфункціонального використання
сакральних просторів шляхом забезпечення ефективної взаємодії ресурсного
забезпечення, споживання та організації використання в туристичній
діяльності.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів.
Дисертаційне дослідження робить внесок в теорію суспільної географії в
цілому і сакральної географії зокрема з точки зору обґрунтування функцій,
класифікаційних ознак, структуризації сакральних просторів, оцінки факторів
їх формування та розміщення.
Практичне значення результатів дослідження полягає у виявленні
територіально-часових особливостей формування та використання сакральних
просторів Подільського регіону. Розроблена методика може бути основою для
подальших досліджень сакральних просторів інших регіонів України.
Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані у
навчальному процесі вищих навчальних закладів, у практичній діяльності
державних структур (Державного комітету України у справах релігій, обласних
(регіональних, міських) управлінь (відділів) у справах релігій) для оптимізації
процесів територіального управління. Робота може бути інформаційним
джерелом для прийняття рішень щодо використання сакральних просторів
керівниками релігійних та туристичних організацій Вінницької, Хмельницької
та Тернопільської областей.
Результати дисертаційного дослідження використані у навчальному
процесі природничо-географічного факультету Вінницького державного
26
педагогічного університету імені М. Коцюбинського (довідка № 21/1038 від
16.05.2017 р.) при викладанні дисциплін «Основи суспільної географії»,
«Основи соціальної географії», «Економічна та соціальна географія України»,
«Географія області».
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною, завершеною
роботою автора, у якій викладено результати власного суспільно-географічного
дослідження сакральних просторів Поділля. Автором вперше дано оцінку
факторів формування та розміщення сакральних просторів Подільського
регіону, виявлено особливості їх територіально-конфесійної, генетичної та
функціональної структури, проведено сакрально-географічне районування
регіону. З наукових публікацій, які опубліковані у співавторстві, використані
лише ті положення, розробка яких належить особисто автору.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та
отримані результати доповідались на наступних конференціях, симпозіумах та
з’їздах національного та міжнародного рівнів: Всеукраїнській науковопрактичній конференції з міжнародною участю «Соціально-економічний
розвиток України в умовах світової фінансової нестабільності» (Вінниця, 2014);
Х Міжнародній науково-практичній конференції «Наукова промисловість
європейського континенту – 2014» (Прага, 2014); V Могилів-Подільській
науково-краєзнавчій конференції (Могилів-Подільський, 2015); Всеукраїнській
студентській науковій конференції «Актуальні питання географічних,
біологічних, хімічних наук» (Вінниця, 2015); VІ Всеукраїнській (з міжнародною
участю) науково-практичній конференції «Географія та екологія: наука і освіта»
(Умань, 2016); І Мурованокуриловецькій науково-практичній конференції
(Муровані Курилівці, 2016); Міжнародній науково-практичній конференції
«Географические аспекты устойчивого развития регионов» (Гомель, 2017); ХХ
Міжнародній науково-практичній конференції «Екологія, охорона
навколишнього середовища та збалансоване природокористування» (Харків,
2017).
27
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць
загальним обсягом 5,3 друкованих аркушів (у тому числі 5,1 друкованих
аркушів належать автору особисто). Серед них 5 статей у вітчизняних наукових
фахових виданнях загальним обсягом 2,6 друкованих аркушів (у тому числі 2,6
друкованих аркушів – авторські), 1 стаття в зарубіжному виданні (0,9
друкованих аркушів).
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох
розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків.
Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок, з них основного тексту –
149 сторінок, список використаних джерел охоплює 17 сторінок (171
найменування, у тому числі 12 – зарубіжних). Дисертація містить 22 таблиці, 26
рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Сакральний простір – це специфічна територіальна структура, що
характеризується зосередженням природних або створених людиною об’єктів з
особливими духовними властивостями, які використовуються населенням, і
виконує комунікативну, консолідуючу, лікувальну, захисну та
природоохоронну функції. Основними критеріями класифікації сакральних
просторів є територіальний (сакральні мікро-, мезо- та макропростори),
генетичний (природні, релігійні та історичні сакральні простори) та
функціональний (моно- та поліфункціональні сакральні простори). Сакральні
простори характеризуються наявністю горизонтальної (визначається на основі
співвідношення центру і периферії) та вертикальної структури (визначається на
основі географічного поділу на області «верху» – гори, вершини, «середини» –
наземні сакральні об’єкти і «низу» – печери, підземні сакральні об’єкти).
2. Суспільно-географічне дослідження релігійної діяльності та
сакральних просторів передбачає здійснення чотирьох етапів, на кожному з
яких доцільним є застосування певного набору методів: теоретичного (методи
системного аналізу і синтезу, індукції та дедукції, літературний), оціночного
(методи порівняльно-географічний, картографічний, історико-географічного
аналізу), аналітично-синтетичного (методи статистичний, картографічний,
порівняльно-географічний, динамічного та системно-структурного аналізу) та
конструктивного (методи таксономічного групування, районування та
картографічного моделювання).
3. На ранніх етапах освоєння території Подільського регіону сакральні
простори формувалися переважно під впливом природних чинників, передусім
природних умов, забезпеченості мінеральними та іншими природнолікувальними ресурсами, естетично привабливих ландшафтів. У подальшому
вирішальну роль відігравали суспільно-географічні фактори: релігійний,
етнічний, політичний, соціальний. У процесі формування та використання
сакральних просторів Подільського регіону доцільно виділити язичницький
168
(дохристиянський), періоду Київської Русі, литовсько-польського періоду, доби
Гетьманщини, доби імперії, радянської доби та сучасний етапи.
4. Подільський регіон характеризуються територіальною-конфесійною
неоднорідністю, що проявляється на різних масштабах дослідження: на рівні
регіону (кількісно переважають православні сакральні простори); на рівні
адміністративних областей (у Вінницькій та Хмельницькій областях
переважають православні, а в Тернопільській – греко-католицькі сакральні
простори); у межах областей (специфічні територіально-конфесійні
відмінності). У генетичній структурі сакральних просторів Подільського
регіону значно переважають релігійні сакральні простори, більшість з яких
представлено культовими спорудами – пам’ятками архітектури;
найпоширенішими природними сакральними просторами є цілющі джерела,
історичними сакральними просторами – меморіальні комплекси і окремі
пам’ятники жертвам Голодомору та загиблим у Другій світовій війні.
5. У функціональному відношенні переважають монофункціональні
сакральні простори, які використовуються з релігійною метою. Поступово
зростає частка поліфункціональних сакральних просторів, які поряд із
релігійною метою використовуються для цілей релігійного туризму та
паломництва. У розпорядженні релігійних організацій на території
Подільського регіону перебуває понад 3 тис. культових споруд, у тому числі
42,6% – у Тернопільській області, 30,7% – у Хмельницькій, 26,8% – у
Вінницькій області. Майже половина (47,8%) всіх культових споруд
використовується УПЦ МП. Головними об’єктами релігійного туризму та
паломництва виступають собори, монастирі, чудотворні ікони та цілющі
джерела. З метою оцінки туристичного потенціалу сакральних просторів
Поділля розроблено систему бальної оцінки атрактивності, доступності та
пристосованості сакральних просторів для здійснення туристичної діяльності.
Найбільший сакрально-туристичний потенціал мають монастирі та православні
церкви регіону.
169
6. Сакрально-географічний район – значна частина території регіону, що
об'єднує кілька адміністративних районів, у межах яких спостерігається
своєрідна територіальна організація релігійної діяльності та формується
відносно однорідний інтегральний сакральний простір. За критеріями
спільності географічного положення, подібності конфесійної структури, рівнів
забезпеченості населення релігійними громадами та культовими об’єктами,
інтенсивності релігійної діяльності, наявності сакральних просторів певного
територіально-ієрархічного рівня, генезису та функціонального спрямування на
території Подільського регіону виділено дев’ять сакрально-географічних
районів: Вінницький, Тростянецький, Могилів-Подільський, Хмельницький,
Шепетівський, Кам'янець-Подільський, Тернопільський, Чортківський,
Кременецький.
7. Ключовими проблемами використання сакральних просторів у
Подільському регіоні є проблеми інфраструктурного, інформаційного
забезпечення та ефективного регіонального менеджменту. Ефективне
поліфункціональне використання сакральних просторів ускладнюється через їх
переважне залучення лише для цілей релігійної діяльності. Можливості
використання сакральних просторів у туристичній діяльності визначаються
трьома ключовими складовими: ресурсним забезпеченням (сакральні об’єкти як
туристичні ресурси, туристично-інфраструктурні та інформаційні ресурси),
споживанням та організацією використання. Залежно від поєднання наявних
ресурсів та ключових проблем визначено загальні та специфічні для кожного
сакрально-географічного району перспективні напрями використання
сакральних ресурсів. Найбільший сакрально-туристичний потенціал мають
Вінницький, Тернопільський, Кам’янець-Подільський та Кременецький
сакрально-географічні райони.