Ващенко Олександра Володимирівна Суспільно-географічне дослідження трудового потенціалу Київської області : Ващенко Александра Владимировна Общественно-географическое исследование трудового потенциала Киевской области Vashchenko Oleksandra Volodymyrivna Socio-geographical study of the labor potential of Kyiv region

Краткое описание

Ващенко Олександра Володимирівна, провідний фахівець відділу реалізації стратегії розвитку, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Назва дисертації: «Суспільно-географічне дослідження трудового потенціалу Київської області». Шифр та назва спеціальності 11.00.02 економічна та соціальна географія. Спецрада Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ВАЩЕНКО ОЛЕКСАНДРА ВОЛОДИМИРІВНА
УДК 911.3:331.5 (477.41)
ДИСЕРТАЦІЯ
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
11.00.02 – економічна та соціальна географія
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
_________________ / О. В. Ващенко
Науковий керівник – Олійник Ярослав Богданович, доктор економічних
наук, професор, академік НАПН України, Заслужений діяч науки і техніки
Київ – 2020

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………..… 16
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ…………………………….. 22
1.1. Трудовий потенціал регіону як об’єкт суспільногеографічного дослідження………………………………………………. 22
1.2. Аналіз наукових досліджень трудового потенціалу……….............. 34
1.3. Методика суспільно-географічного дослідження трудового
потенціалу регіону……………………………………………………… 42
Висновки до РОЗДІЛУ 1…………………………………………………. 50
РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ФАКТОРІВ ЗРОСТАННЯ ТРУДОВОГО
ПОТЕНЦІАЛУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ……………………………... 53
2.1. Фактори формування та використання трудового потенціалу
Київської області………………………………………………………….. 53
2.2. Демографічні чинники формування трудового потенціалу
Київської області …………………………………………………………. 71
2.3. Економічні чинники і фактори формування трудового потенціалу
Київської області ………………………………………………………….
2.4. Просторові зв’язки та закономірності факторів формування
трудових ресурсів Київської області……………………………………..
98
111
2.5. Динаміка впливу основних суспільно-географічних факторів
на розвиток трудового потенціалу Київської області………………..… 128
Висновки до РОЗДІЛУ 2…………………………………………….......... 157
15
РОЗДІЛ 3. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ У
ВИКОРИСТАННІ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ КИЇВСЬКОЇ
ОБЛАСТІ ТА НАПРЯМИ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ…………… 161
3.1. Аналіз територіальних відмінностей трудового потенціалу
Київської області…………………………………………………………. 161
3.2. Напрями вдосконалення використання трудового потенціалу
Київської області…………………………………………………………. 175
Висновки до РОЗДІЛУ 3……………………………………………......... 192
ВИСНОВКИ……………………………………………………………... 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………... 199
ДОДАТКИ………………………………………………………………… 220

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Поглиблено сутність ключових понять «трудовий потенціал»,
«трудовий потенціал регіону» з позицій суспільно-географічного підходу. Під
трудовим потенціалом пропонується розуміти запаси праці, визначені
чисельністю трудових ресурсів, характеристиками якостей працездатного
населення і системи відносин, пов’язаних з участю у процесі виробництва.
Трудовий потенціал регіону – це сукупна здатність працездатного населення
певної території (регіону) забезпечити виробництво необхідної продукції та
послуг.
2. Розроблено методику суспільно-географічного дослідження
трудового потенціалу, що включає комплекс методів (історичний; системний,
порівняльний, статистичний, факторний і кластерний аналіз; індексний метод;
аналіз, абстрагування та узагальнення; традиційні спеціальні методи
дослідження – типізації, картографування) і ґрунтується на принципах
історизму, об’єктивності, системності і цілісності, причинності,
територіальності.
3. Визначено, що система трудового потенціалу сформована
тематичними підсистемами: екологічною підсистемою, підсистемою
культури, демографічною та економічною підсистемами. Виявлено три
основні агреговані суспільно-географічні фактори розвитку трудового
потенціалу на регіональному рівні: медико-екологічний, освітньо-культурний
і демографічно-економічний. Найсуттєвіший вплив на формування та
використання трудового потенціалу Київської області здійснює демографічноекономічний фактор, а найменш суттєвий вплив має освітньо-культурний
фактор. Київська область фактично є хінтерландом, який знаходиться в
тісному соціально-економічному взаємозв’язку з Києвом, що, безумовно,
впливає на кон’юнктуру ринку праці та спеціалізацію господарства області.
4. Визначено, що просторовий розподіл базового приросту
інтегрального рангу розвитку трудового потенціалу Київської області за
197
період 2010–2016 рр. розділився на дві прогресивні частини «поясом
регресійного розвитку трудового потенціалу». Існує достатньо пряма
залежність між поляризованістю розвитку трудового потенціалу та кризовими
і пост-кризовими роками в суспільному розвитку України, що вказує на значну
залежність розвитку, формування та використання трудового потенціалу
районів Київської області не тільки від ендогенних суспільно-географічних
чинників, але й від екзогенних.
5. Здійснено кластеризацію районів за рівнем розвитку трудового
потенціалу, типізацію районів за величиною базового приросту інтегрального
рангу розвитку трудового потенціалу. Ідентифіковано три типи районів
Київської області за рівнем розвитку трудового потенціалу: райони-лідери;
буферні райони; райони-аутсайдери.
6. Розроблено просторову модель «центр-периферії». За центрпериферійною ознакою розвитку трудового потенціалу протягом 2010–
2016 рр. виділено чотири типи мікрорегіонів: райони центрального типу;
райони напівпериферійного типу; райони периферійного типу; райони
лакунарного типу, що включають підтип ближньої периферії, підтип
дальнього центру та підтип провінційної напівпериферії. Встановлено, що на
перспективу центр-периферійна модель розвитку трудового потенціалу
Київської області зазнає територіальної реорганізації. Новими районамиядрами, ймовірно, стануть Броварський і Переяслав-Хмельницький райони, а
інтенсивно регресуючі напівпериферійні райони в найближчий час можуть
стати периферійними – Сквирський, Васильківський і Богуславський райони.
В майбутньому типологічна центр-периферійна трансформація торкнеться і
районів-ядер розвитку трудового потенціалу – висока вірогідність того, що
Бориспільський район передислокується із районів центрального типу до
районів напівпериферійного типу.
7. Визначено перспективні напрями розвитку трудового потенціалу
Київської області за такою послідовністю: реалізовано SWOT-аналіз розвитку
трудового потенціалу Київської області та запропоновано варіанти стратегій
198
розвитку трудового потенціалу на найближчу перспективу; на основі
застосування програмно-цільового підходу визначено можливі напрями
розвитку трудового потенціалу районів Київської області. Запропоновано
чотири ймовірні стратегії розвитку трудового потенціалу Київської області:
стратегія «Порівняльні (конкурентні) переваги розвитку трудового
потенціалу», стратегія «Виклики розвитку трудового потенціалу», стратегія
«Захищеність розвитку трудового потенціалу», стратегія «Ризики розвитку
трудового потенціалу».