Кузишин Андрій Васильович Регіональний вимір соціально-політичних процесів: теорія, методологія та практика суспільно-географічного дослідження : Кузишин Андрей Васильевич Региональное измерение социально-политических процессов: теория, методология и практика общественно-географического исследования Kuzyshyn Andrii Vasyliovych Regional Dimension of Socio-Political Processes: Theory, Methodology and Practice of Socio-Geographical Research

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!



  • Название:
  • Кузишин Андрій Васильович Регіональний вимір соціально-політичних процесів: теорія, методологія та практика суспільно-географічного дослідження
  • Альтернативное название:
  • Кузишин Андрей Васильевич Региональное измерение социально-политических процессов: теория, методология и практика общественно-географического исследования Kuzyshyn Andrii Vasyliovych Regional Dimension of Socio-Political Processes: Theory, Methodology and Practice of Socio-Geographical Research
  • Кол-во страниц:
  • 423
  • ВУЗ:
  • Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2021
  • Краткое описание:
  • Кузишин Андрій Васильович, доцент кафедри географії України і туризму, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Назва дисертації: «Регіональний вимір соціально-політичних процесів: теорія, методологія та практика суспільно-географічного дослідження». Шифр та назва спеціальності 11.00.02 економічна та соціальна географія. Спецрада Д 26.001.07 Київського національного університету імені Тараса Шевченка




    Міністерство освіти і науки України
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Міністерство освіти і науки України
    Тернопільський національний педагогічний університет
    імені Володимира Гнатюка
    Кваліфікаційна наукова
    праця на правах рукопису
    КУЗИШИН АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
    УДК: 911.3:324:332.1 (477)
    ДИСЕРТАЦІЯ
    РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ: ТЕОРІЯ,
    МЕТОДОЛОГІЯ ТА ПРАКТИКА
    СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
    11.00.02 – економічна та соціальна географія
    Подається на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    ____________ А.В. Кузишин
    Науковий консультант
    МЕЗЕНЦЕВ Костянтин Володимирович,
    доктор географічних наук, професор
    Київ – 2021




    ЗМІСТ
    Вступ 25
    Розділ 1. Теоретичні засади виділення соціально-політичного
    напрямку в суспільній географії
    34
    1.1. Соціально-політичний напрямок в суспільній географії:
    особливості становлення та визначення сутності
    34
    1.2. Формування соціально-політико-географічної думки українськими
    науковцями другої половини ХІХ – початку ХХІ століття
    51
    1.3. Категорія «політичний ландшафт» в соціально-політикогеографічних дослідженнях
    66
    1.4. Соціально-політичні закономірності формування добробуту
    населення території
    79
    Висновки до Розділу 1 86
    Розділ 2. Методологія та методи дисертаційного дослідження. 88
    2.1. Понятійно-термінологічний апарат дослідження. 88
    2.2. Методологічні підходи. 91
    2.3. Інструментарій, методи та процедура дослідження. 101
    Висновки до Розділу 2. 105
    Розділ 3. Передумови формування електоральних уподобань
    населення Карпатсько-Подільських областей.
    107
    3.1. Обґрунтування регіону дослідження. 107
    3.2. Соціально-політичне розмежування та його вплив на
    структуризацію електорального поля областей КарпатськоПодільського регіону.
    109
    3.3. Вплив соціального середовища на формування електоральних
    уподобань
    123
    Висновки до Розділу 3. 158
    Розділ 4. Геопросторові риси електоральної активності в світлі 162
    24
    результатів виборів
    4.1. Аналіз виборчої активності населення як реакції на соціальний стан
    території: репрезентація територіальних поляризацій.
    162
    4.2. Оцінка стійкості / мінливості електоральних уподобань населення
    макрорегіону України.
    179
    4.3. Регіональні особливості парламентських виборів в межах областей
    Карпатсько-Подільського регіону
    180
    4.4. Президентські вибори та їх вплив на соціально-політичні процеси в
    областях Карпатсько-Подільського
    211
    Висновки до Розділу 4. 216
    Розділ 5. Обґрунтування залежностей між показниками соціального
    розвитку та виборчим процесом.
    219
    5.1. Співставлення електоральної активності та рівня добробуту. 219
    5.2 Порівняння електоральних симпатій населення та рівня
    сформованості соціального середовища.
    230
    5.3. Кластеризація електоральних симпатій в контексті соціальних
    можливостей території
    238
    Висновки до Розділу 5. 242
    Висновки 244
    Список використаних джерел 250
    Додатки
    25
    ВСТУП
    Актуальність теми дослідження. На зламі ХХ–ХХІ ст. Україна
    визначилась як соціально орієнтована держава, геопросторова організація якої
    має забезпечувати умови для підтримки належного рівня та якості життя,
    вільного розвитку особистості. З цією метою здійснюються соціальні та
    адміністративна реформи. Далеко не другорядну роль в цьому процесі
    відводиться ролі геопросторової оцінки політичних настроїв та преференцій
    населення, які традиційно обумовлені тим рівнем соціального розвитку, що
    властивий для територій мезорівня та макрорівня.
    Сучасна ситуація в українському суспільстві характеризується складними
    проявами соціально-політичних процесів. Про це свідчить зростання
    незадоволення й розчарування в суспільстві, неспокою та агресивності, криза
    довіри до партій, владних структур, збільшення пауперизму та марґінальності
    населення та територій. Поряд з тим, є процеси, що спричиняють швидке
    соціальне розшарування. Це пов’язане як з диференціацією рівня добробуту
    населення, так і з особливостями складових соціальної сфери, що в кінцевому
    рахунку є визначальним елементом формування комфортного середовища для
    життя.
    Соціальні умови, які безпосередньо визначають відмінності у рівні, якості
    й способі життя населення, можливостях розвитку особистостей, суттєво
    різняться за регіонами країни. Вони характеризують геопросторові соціальнополітичні відмінності, які, в свою чергу, впливають на геопросторову
    соціально-політичну структуру – один із видів соціальної структури
    суспільства.
    Суспільно-географічна оцінка результатів виборчих каденцій дозволяють
    провести паралелі щодо рівня підтримки певних політичних поглядів
    (ідеологій) та обумовленості їх підтримки в світлі функціонування соціальної
    26
    складової простору життєдіяльності. Регіональні особливості політичних
    виборів визначаються декількома важливими факторами: історикогеографічними особливостями, етномовними характеристиками, ціннісними
    орієнтаціями, регіональною ідентичністю, рівнем добробуту населення. Вплив
    цих факторів на електоральний процес також потребує детального вивчення та
    пояснення. Їх вивчення надасть можливість для розв’язання складної
    теоретико-методологічної проблеми дослідження електоральних процесів та
    механізмів практичної реалізації їх результатів у такій багатовимірній та
    суперечливій системі, якою є український соціум.
    Суспільно-географічний аналіз виборчих практик є науковим підґрунтям
    розробки прогнозів соціально-політичного розвитку регіонів та аналізу і
    врахування електоральних уподобань населення. Актуальність дослідження
    очевидна і з огляду на відсутність комплексного вивчення регіональних
    особливостей виборчих процесів в Україні, належної суспільно-географічної
    оцінки попередніх студій, врахування факторів, що обумовили відповідну
    електоральну прихильність.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дисертаційна робота пов’язана з науково-дослідною роботою, яка проводиться
    на кафедрі географії і туризму Тернопільського національного педагогічного
    університету імені Володимира Гнатюка, зокрема науково-дослідної роботою
    «Трансформація структури господарства регіонів і розробка географічних
    основ регіональної соціально-економічної політики держави» (номер державної
    реєстрації (0119U102138).
    Мета і завдання дослідження. Мета роботи – теоретико-методологічне
    обґрунтування положень, що позиціонування територіальних спільнот в
    соціокультурному вимірі електорального простору передбачає наявність в
    нього певних соціокультурних та етнокультурних характеристик, які
    відрізняються в межах територіальних одиниць, а однією з ключових
    27
    передумов таких відмінностей є рівень соціальної сформованості, що
    найяскравіше відстежується через показники соціального розвитку.
    Досягнення поставленої мети передбачає постановку та виконання таких
    завдань:
    – концептуалізувати регіональний вимір соціально-політичних процесів,
    визначити його місце у предметно-об’єктному полі суспільної географії;
    – проаналізувати сформованість політико-географічної думки з метою
    оцінки вимірності регіональних соціально-політичних процесів;
    – виявити закономірності формування добробуту населення території;
    – обґрунтувати місце категорії «політичний ландшафт» в соціальнополітико-географічних дослідженнях та визначити в її межах позиціонування
    поняття «електоральний ландшафт»;
    – на основі аналізу попередніх досліджень оцінити та систематизувати
    теоретичні підходи і методологічний інструментарій для дослідження
    соціально-політичних процесів в Україні на загальнонаціональному та
    регіональному рівнях;
    – здійснити соціально-політичне розмежування та визначити його вплив
    на структуризацію електорального поля областей Карпатсько-Подільського
    регіону;
    – визначити взаємозалежність соціального середовища та електоральних
    уподобань населення та провести співставлення комплексних показників
    добробуту населення з регіональними електоральним уподобаннями;
    – провести аналіз виборчої активності населення як реакції на соціальний
    стан території;
    – здійснити оцінку стійкості/мінливості електоральних уподобань
    населення макрорегіону України;
    – проаналізувати залежність між показниками соціального розвитку та
    виборчим процесом;
    28
    – виявити динаміку та причини змін електоральних уподобань протягом
    2002–2019 рр. і на основі результатів виборів з’ясувати рівень партійної
    ідентифікації населення досліджуваної території, мотивацію електорального
    вибору, особливості структурування партійно-політичного простору області;
    – визначити виміри соціально-політичних процесів через їх
    усвідомленість населенням за критеріями відношення населення до
    економічних свобод, рівня добробуту населення, структури власності,
    відношення до демократичних свобод, регулювання соціальної нерівності.
    Об’єктом дослідження є соціально-політичні процеси у великому
    регіоні.
    Предметом дослідження є соціально-політична організація території
    макрорегіону України, внутрішньорегіональні відміни електоральних
    уподобань населення.
    Методологічну основу дослідження становлять положення Конституції
    України з питань організації території та виборчого процесу, законодавчі і
    нормативні акти Верховної Ради України, Президента України та Кабінету
    Міністрів України. Методологічним підґрунтям при написанні дисертаційного
    дослідження були сучасні теорії та концепції суспільної географії, викладені в
    працях провідних українських вчених М. Барановського, І. Гукалової,
    В. Джамана, М. Дністрянського, С. Запотоцького, Ф. Заставного, В. Лажніка,
    Р. Лозинського, О. Любіцевої, Є. Маруняк, П. Масляка, К. Мезенцева,
    Л. Немець, Я. Олійника, Г. Підрушного, М. Пістуна, І. Пилипенка, Л. Руденка,
    К. Сегіди, А. Степаненка, О. Топчієва, О. Шаблія, Л. Шевчук, В. Яворської,
    Б. Яценка та інших, а також зарубіжних науковців.
    Методичною основою є філософські принципи руху та розвитку, аналіз
    від абстрактного до конкретного, взаємозв’язків, які виявляються у процесі
    застосування конкретнонаукових та загальнонаукових методів дослідження. У
    роботі застосовувались загальнонаукові методи: порівняння, аналогії, аналізу,
    29
    синтезу (для аналізу та узагальнення попередніх досліджень), історичний
    (з метою прив’язки соціально-політичних процесів до певних історичних
    зрізів), ретроспективний (для проведення ретроспективного огляду соціальнополітичних досліджень), класифікації, систематизації (з метою впорядкування
    отриманої соціально-політичної інформації), графічний (для візуалізації
    одержаних результатів) тощо. Серед конкретно-наукових використано методи
    групування та типізації (для поєднання регіонів за типовими ознаками та
    критеріями), статистичний (для виявлення територіальних особливостей у
    розподілі показників, що характеризують соціально-політичні процеси),
    кореляційно-регресійного аналізу (з метою визначення залежності політичних
    уподобань від стану функціонування соціальної сфери), картографічний
    (для аналізу та відображення просторового прояву соціально-політичних
    процесів), прогнозування (для формування прогностичного бачення розвитку
    досліджуваної території).
    Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше
    в царині суспільної географії знайшли відображення регіонального виміру
    соціально-політичних процесів.
    Вперше:
    – сформульовано концепцію регіонального виміру соціально-політичних
    процесів у великому регіоні та визначено загальний зміст регіонального виміру
    соціально-політичних процесів щодо міждисциплінарної їх організації, а також
    формування предметного поля дослідження;
    – на основі формулювання категорії «політичний ландшафт»
    обґрунтовано дефініцію «електоральний ландшафт» з позиції суспільної
    географії;
    – здійснено зіставлення комплексних показників добробуту населення з
    регіональними електоральними уподобаннями та обґрунтовано кореляційну
    30
    залежність між результатами виборчого процесу та показниками соціального
    розвитку території великого регіону;
    – в межах предметного поля суспільної географії здійснено соціальнополітичне розмежування та його вплив на структуризацію електорального поля
    областей Карпатсько-Подільського регіону, проведено структуризацію
    електорального поля областей Карпатсько-Подільського регіону шляхом
    соціально-політичного розмежування;
    – обґрунтовано вимірність соціально-політичних процесів через призму
    відфільтрованих показників та критеріїв.
    Удосконалено:
    – методичні та практичні підходи щодо виявлення та аналізу
    закономірностей формування добробуту населення великого регіону України.
    – теоретичні підходи та методологічний інструментарій для дослідження
    соціально-політичних процесів в Україні на загальнонаціональному та
    регіональному рівнях;
    – оцінку стійкості електоральних симпатій населення на прикладі
    великого макрорегіону у співставленні різнохарактерних виборів національного
    рівня (парламентських та президентських).
    Отримали подальший розвиток:
    – політико-географічні науково-теоретичні узагальнення українських та
    закордонних дослідників в царині оцінки соціально-політичних процесів на
    просторовій основі;
    – деталізовано причини змін електоральних уподобань населення
    областей Карпатсько-Подільського регіону впродовж ХХІ ст.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, щоб
    комплексно підійти до проблеми обґрунтування залежності політичних
    (електоральних) уподобань населення від рівня їх добробуту та рівня
    комплексності функціонування соціальної сфери. Матеріали досліджень
    31
    впроваджено у навчальний процес на географічному факультеті Київського
    національного університету імені Тараса Шевченка (довідка №050/89-30 від
    15.06.2021 року) при викладанні навчальних дисциплін «Соціальна географія»,
    «Політична географія», «Географія України», «Сучасні дискусії в суспільній
    географії» та на географічному факультеті Тернопільського національного
    педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка 700-31/01 від
    11.06.2021 року), включені до наукових звітів кафедри географії України і
    туризму. Результати дисертаційного дослідження використовуються у
    практичній діяльності управління міжнародного економічного співробітництва
    та інвестиційних проектів Тернопільської обласної державної адміністрації
    (довідка №304-8/01-11 від 12.08.2021 року).
    Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою
    працею, в якій висвітлено ідеї та розробки, що належать особисто автору
    роботи. У процесі дисертаційного дослідження вони забезпечили реалізацію
    поставлених завдань. У роботі містяться концептуальні положення, методичні
    підходи, висновки, сформульовані здобувачем наукового ступеня. З наукових
    праць, опублікованих у співавторстві, до дисертаційної робот включено лише ті
    наукові ідеї і положення, які отримані автором особисто. Використані
    положення інших науковців мають текстові посилання, що відповідають
    порядковому номеру у списку літератури.
    Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати
    дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на міжнародних,
    всеукраїнських науково-практичних конференціях, з’їздах, зокрема:
    міжнародній науковій конференції «Геополітичні та географічні проблеми
    Криму у багатовекторному вимірі України» (Сімферополь, 2004), міжнародній
    науковій конференції «Українська історична географія та історія географії в
    Україні» (Чернівці, 2009), міжнародній науково-практичній конференції
    «Регіон-2009: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2009), міжнародній
    32
    науково-практичній конференції «Регіон-2012: стратегія оптимального
    розвитку» (Харків, 2012), міжнародній науковій конференції «Географічна
    наука і практика: виклики епохи» (Львів, 2013), міжнародній науковопрактичній конференції «Регіон-2014: суспільно-географічні аспекти» (Харків,
    2014), міжнародній науково-практичній конференції «Географія, картографія,
    географічна освіта: історія, методологія, практика» (Чернівці, 2014),
    міжнародній науково-практичній конференції «Географія, екологія, туризм:
    теорія, методологія, практика» (Тернопіль, 2015); 31-й міжнародній науковій
    конференції «Międzynarodowy uwarunkowania rozwoju przemysłu і usług»
    (Краків, Польща, 2015), міжнародній науковій конференції «Від географії до
    географічного українознавства: еволюція освітньо-наукових ідей та пошуків»
    (Чернівці, 2016), міжнародній науково-практичній конференції «Європейські
    студії в Україні: здобутки, виклики та перспективи» (Київ, 2017),
    VII міжнародній науково-практичній конференції «Регіональні проблеми
    України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення» (Херсон, 2017),
    міжнародній науково-практичній конференції «Географія в Київському
    національному університеті імені Тараса Шевченка: 85 років – досягнення та
    перспективи» (Київ, 2018), 34-й міжнародній науковій конференції
    «Problematyka badawcza geografii przemysłu i usług» (Краків, Польща, 2018),
    міжнародній науково-практичній конференції «Міждисциплінарні інтеграційні
    процеси у системі географічної та екологічної науки» (Тернопіль, 2019),
    міжнародній науково-практичній конференції «Регіон – 2019: стратегія
    оптимального розвитку» (Харків, 2019), 35-й міжнародній науковій конференції
    «Funkcje przemysłu i usług w rozwoju społeczno-ekonomicznym układów
    przestrzennych» (Краків, Польща, 2019), міжнародній науково-практичній
    конференції «Географія, картографія, географічна освіта: історія, методологія,
    практика» (Чернівці, 2020), міжнародній науково-практичній конференції
    «Регіон – 2020: стратегія оптимального розвитку» (Харків, 2020), міжнародній
    33
    географічній конференції «Geografické aspekty stredoeurópskeho priestoru v
    kontexte kreativity regiónov a kreatívneho cestovného ruchu» (Нітра, Словаччина,
    2020), ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Міждисциплінарні
    інтеграційні процеси у системі географічної, туризмологічної та екологічної
    науки» (Тернопіль, 2020), міжнародній науково-практичній конференції
    «Географічна наука та освіта: перспективи й інновації» (Переяслав, 2021).
    Публікації за темою дисертації. За темою дисертації опубліковано
    63 публікації загальним обсягом 48,4 д.а. (у тому числі 46,9 д.а. належать
    автору особисто), у тому числі 4 статті, опубліковані в журналах, що
    індексуються у наукометричних базах Web of Science та Scopus, розділи у
    2 колективних монографіях, 23 наукові статті, опубліковані у фахових виданнях
    України з географічних наук (всі – одноосібні), 6 статей у періодичних
    наукових виданнях інших держав (в тому числі 5 – одноосібних), 7 статей в
    інших українських наукових виданнях.
    Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу,
    переліку умовних скорочень, п’яти розділів, висновків, списку використаних
    джерел, додатків. Загальний обсяг становить 385 сторінок, в т.ч. 264 сторінки
    основного тексту. Робота містить 7 таблиць, 44 рисунків та 19 додатків. Список
    використаних джерел налічує 270 позицій, з яких 51 – іноземними мовами.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Дослідницький алгоритм вивчення соціально-політичних процесів з
    позиції суспільної географії поєднує в собі методологію аналізу виборчих
    практик на загальнонаціональному і регіональному рівнях та їх віддзеркалення
    через призму регіонального виміру добробуту населення, насамперед через
    оцінку функціональності соціальної сфери та рівня її сформованості. На
    концептуальному рівні концептуалізовано регіональний вимір соціальнополітичних процесів в двоякому векторному спрямуванні: вплив електоральної
    прихильності та активності на соціальну орієнтацію та рівень добробуту
    населення і в зворотному векторі – добробут населення та сформованість
    соціальної сфери визначають напрямки електоральної прихильності.
    Відповідно до цієї методологічної схеми, чинники, що впливають на мотивацію
    електорального вибору, можна аналізувати на різних рівнях (масштабах
    оцінки). Електоральні процеси аналізуються у рамках таких методологічних
    підходів: 1) біхевіористського – вивчає соціально-структурні аспекти
    електоральної поведінки, аналіз опитування громадської думки, географічні
    дослідження територіальних аспектів електоральної поведінки;
    2) інституціонального – досліджується вплив сформованості соціальної сфери
    та рівня добробуту на політичне життя суспільства, поведінку виборців тощо;
    3) транзитологічного – вивчає вплив виборів на трансформаційні процеси в
    суспільстві і навпаки.
    2. Систематизовано погляди українських вчених щодо вивчення
    соціально-політико-географічних процесів. Це дало можливість визначити такі
    етапи дослідження даної проблеми: 1) фрагментарно-емпіричний (1800-
    1890 рр.), коли були виділені окремі дослідницькі вишукування, які
    викристалізовували потребу оцінки соціально-політичних процесів; 2) 1890-
    1980 рр. – дослідження означеної проблематики в контексті формування та
    245
    утвердження суспільної географії, а відповідно закладення теоретичних та
    прикладних напрямків розгляду та систематизації наукових суспільногеографічних знань соціально-політичного спрямування; 3) 1980-1990 рр. –
    теоретичне утвердження значущості соціально-політичної складової для
    ефективної організації суспільства на просторовому рівні; 4) 1990 р. – по
    сьогоднішній день – формування міждисциплінарних наукових досліджень з
    метою визначення ролі соціально-політичних процесів на регіональному рівні.
    Для кожного з виділених етапів доречним є визначення своїх поглядів, які
    сформували систему знань з оцінки просторового виміру соціально-політичних
    процесів.
    3. Регіональний вимір електорального простору відзначається двома
    напрямками – вертикальним та горизонтальним. Вертикальний вимір
    пов’язаний з формальним та неформальним статусом території та
    співвідношенням типу «центр – периферія». Горизонтальний вимір пов’язаний
    з ідентифікацією даної територіальної спільноти за допомогою унікальної
    географічної назви.
    Відштовхуючись від об’єднання трьох компонентів – поведінкового,
    географічно-просторового та інтеграційного, які впливають на розвиток
    електоральних процесів, можна запропонувати авторське визначення
    електорального ландшафту – заселений простір, для якого характерні політичні
    відмінності та особливості під час виборчих процесів, що проявляються у формі
    взаємодії та взаємозалежності агентів та суб’єктів електорального процесу.
    4. В основу методології дослідження покладено розуміння поняття
    соціально-політичної ідентичності, що пов’язана з електоральним ландшафтом,
    який є похідним від політичного ландшафту і його потенційного впливу на
    політичну систему з позицій інтеграції інструменталізму та конструктивізму,
    що допомагає комплексно проаналізувати зазначений фактор як конструкт та
    інструмент, який мобілізується певними суб’єктами для досягнення визначених
    246
    цілей і має конструктивний (у значенні позитивний) чи деструктивний вплив на
    суспільно-політичні процеси.
    5. Соціальні-політичні розмежування притаманні будь-якому суспільству.
    Відмінними є лише їх кількість, причини виникнення і політичні наслідки, до
    яких вони призводять. Старі і нові лінії розмежування включають послідовно
    три структурні компоненти: диференціацію між соціальними групами;
    конфліктність міру усвідомлення відмінностей між ними; організацію і захист
    групових ідентичностей та цілей. Головні суспільно-політичні поділи, які
    структурують електоральний простір України та визначають виборчі
    уподобання громадян, є поділи на регіональній, етномовній, конфесійній,
    ціннісно-культурній основі.
    6. Більшість досліджуваних областей (Вінницька, Закарпатська, ІваноФранківська, Тернопільська, Хмельницька) мають близькі показники розвитку
    соціальної сфери, але кожна з них часто має власні переваги у розвитку
    елементів соціальної сфери, що не дозволяє твердити про збалансований рівень
    функціонування соціальної сфери в межах цих територій. Здійснений аналіз
    дозволяє визначити стратегічні напрями розвитку соціальної сфери в
    Карпатсько-Подільському регіоні загалом та окремих його областях. На цій
    основі можна формувати проєкти програм регіонального розвитку соціальної
    сфери.
    7. Результати виборів останнього десятиліття в Україні загалом і в межах
    досліджуваної території зокрема формують твердження, що сучасна
    електоральна культура проявляється в двох напрямках: перший пов’язаний з
    рудиментами радянського періоду, в якому мало проявляються сформовані
    ідеологічні впливи та існує високий рівень недовіри до політичних інститутів та
    інституцій; другий напрямок зумовлений медіавпливами та іншими формами
    сучасної популяризації інформації.
    247
    Складовою електоральної культури виступає колективна пам’ять людей
    на виборчому процесі, що відображається у тривалій прихильності до певної
    ідеології чи поглядів (мається на увазі її підтримка впродовж певної кількості
    виборчих каденцій). За часовий зріз 2006-2019 рр. тут можна констатувати
    певні закономірності, пов’язані з ідентифікацією певних територіальних громад
    щодо лідерів та партій, які представляють привабливу для них ідеологію.
    8. Не зважаючи на загальну зміну явки виборців по Україні,
    міжрегіональні відмінності в межах областей Карпатсько-Подільського регіону
    в переважній мірі залишаються стабільними. Найвища явка характерна для
    моноетнічних західних регіонів, які здебільшого збігаються з територією
    даного дослідження – областями Карпатсько-Подільського регіону, найнижча –
    для і регіонів з високою часткою етнічних меншин. Найвищу явку за 2010-2019
    роки мали Тернопільська та Львівська області, а найнижчу явку – Закарпатська
    область. Серед районів, у яких середня явка за 2010-2019 роки перевищувала
    70 %, 15 розташовані у Львівській області та 11 – у Тернопільській області. Такі
    райони були також у Івано-Франківській (3), Хмельницькій (2), Вінницькій (1)
    областях. Об’єднує їх висока питома вага сільського населення, або це райони з
    невеликим районним центром.
    9. Результати електоральної прихильності через призму соціального
    рівня сформованості території можна пов’язати з пов’язати з когнітивністю
    населення певного регіону, що пов’язане із особливостями отримання,
    збереження, інтерпретації та використання інформації. І якщо елементами
    соціального середовища вони користуються, то на основі відчуттів, аналізу
    відмінностей, запам’ятовування, уяви та розуміння, прийняття рішень
    населення накопичує життєвий досвід та реагує на зміни за посередництва
    електоральної прихильності. Певною мірою орієнтація на певну політичну силу
    є обумовленою/вмотивованою конкретними видами потреб. Для окремих
    областей такими потребами є ріст або збереження національної свідомості
    248
    певного рівня, можливості для релігійного самовияву, можливості
    самореалізації своїх індивідуальних, суспільних або інших планів/претензій.
    10. Політичну зрілість електорату регіону можна вважати показники
    підтримки політичних партій, які пройшли до парламенту. Понад 74 %
    виборців областей Карпатсько-Подільського регіону підтримало ті партії, які
    пройшли до парламенту. Найнижчою підтримка парламентських партій була у
    найсхіднішій області досліджуваного регіону – Вінницькій – 65,19 %.
    Максимальною підтримка парламентських партій була в Чернівецькій області
    (понад 81 %). Загалом в чотирьох областях регіону (Закарпатська, ІваноФранківська, Львівська, Чернівецька) підтримка партій, які пройшли до
    парламенту, перевищувала пересічнорегіональний показник. Водночас лише
    одна область цієї території перевищила загальнодержавний показник підтримки
    парламентських партій – Чернівецька. Раціональність мислення виборців
    конкретного регіону можна оцінити числом голосів, які були віддані за прохідні
    «парламентські» партії. Підтримка 50 % електорату нових парламентських
    партій є яскравим підтвердженням надій на зміни, які вони уособлювали.
    Тільки чверть виборців регіону відзначитися в цій виборчій кампанії
    усталеними поглядами, яких вони завжди дотримувалися.
    11. Голосування в межах Карпатсько-Подільського регіоні в період з 2004
    по 2019 рік свідчить, що суттєва поляризація поглядів виборців була присутня
    практично завжди. Це зумовлене географічними, історичними, економічними
    та етнічними чинниками, а також цілеспрямованим їх використанням
    політичними силами для посилення самої поляризації. За означений часовий
    відрізок традиційно максимальна поляризація була властива для областей
    галицького етнорегіону (Івано-Франківська, Львівська, більша частина
    Тернопільської), які зазвичай одностайно підтримували в останніх виборчих
    каденціях звичні для себе партії. Така ж поляризація властива для окремих
    територій поліетнічних областей (Закарпатська та Чернівецька). З позиції
    249
    зайнятості ці території характеризуються міграційним трендом, який
    пов’язаний з слабкою зайнятістю у місцевому господарстві та орієнтацією на
    можливості працевлаштування в країнах ЄС.
    12. Виявлено зв’язок між показниками електоральних симпатій та рівнем
    добробуту населення й показниками формування соціальної сфери. Одержані
    результати підтверджують більш високу зацікавленість в рівні економічних
    свобод та підприємницької ініціативи чи діяльності насамперед населення
    Закарпатської та Чернівецької областей, традиційно важливість соціальних
    умов для життя та розвитку у поєднанні з національними пріоритетами
    висуваються в Львівській, Івано-Франківський та Тернопільській областях, в
    той час як для Хмельницької та Вінницької областей важливим є комфорт
    приватного сектору господарства та життя у всіх його проявах.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины