Биваліна Марія Вячеславiвна. Проблеми та методи модернізації районів масової житлової забудови 60-70-х років (на прикладі м.Києва)

Краткое описание

Биваліна Марія Вячеславiвна. Проблеми та методи модернізації районів масової житлової забудови 60-70-х років (на прикладі м.Києва) : Дис... канд. наук: 05.23.20 2007

Биваліна М.В. Проблеми та методи модернізації районів масової житлової забудови 6070-х років (на прикладі м. Києва). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.20 Містобудування та територіальне планування.Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2007.
Дисертація присвячена питанням модернізації районів масової житлової забудови 6070-х років ХХ ст. забудованих великопанельними житловими будинками перших серій індустріального домобудівництва (на прикладі будинків серії 1-480) в сучасних умовах розвитку суспільства.
У дисертації дослідженні та сформульовані проблеми модернізації районів масової житлової забудови 6070-х років ХХ ст. на сучасному етапі соціального, економічного і містобудівного розвитку міст України. Визначені фактори і умови, що визначають методи, інженерно-технічні засоби, економічні аспекти та перспективи модернізації районів масової житлової забудови. Розроблені моделі реконструкції великопанельних житлових будинків. Обґрунтовані та розроблені наукові пропозиції та моделі модернізації районів масової житлової забудови 6070-х років ХХ ст. з урахуванням соціально-демографічних, екологічних, економічних, технічних вимог і містобудівних умов. Розроблені рекомендації з модернізації районів масової житлової забудови у найзначніших, великих та середніх містах України.

1. Комплексний містобудівний аналіз районів масової житлової забудови дозволив дослідити об’єктивні тенденції розвитку функціонально-планувальної структури, архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних і експлуатаційних характеристик; сформулювати проблеми модернізації районів масової житлової забудови забудованих в 6070-ті роки минулого століття: соціальні, санітарно-гігієнічні, інженерно-технічні.
На основі розрахункових моделей функціональної структури розроблено принципові моделі об’ємно-планувальної структури та балансу території об’єкту модернізації.
Засобами експериментального проектування розглянуто альтернативні варіанти модернізації мікрорайону: перший з реконструкцією житлового фонду без знесення існуючого капітального фонду; другий з реконструкцією із знесенням п’ятиповерхових великопанельних будинків і доведенням до необхідних стандартів житлових будинків із цегли, а також об’єктів соціальної інфраструктури; третій з тотальним знесенням усіх існуючих будівель і новою забудовою звільненої території.
2. Аналіз економічної та технічної бази реконструкції 5-поверхових будинків, модернізації територій масової житлової забудови в Україні свідчить про необхідність диференційованого регіонального підходу:
У малих містах, де собівартість будівництва перевищує реальну ціну на житло, що обумовлено низькою платоспроможність населенн, заходи з відновлення житлового фонду можуть бути забезпечені лише за допомогою суспільства;
Доходи і платоспроможний попит на житло населення великих міст дозволяють вести роботи по відновленню житлового фонду за рахунок коштів населення при активній фінансовій підтримці;
Доходи і платоспроможний попит населення на житло в найбільших містах, зокрема Києві, можуть забезпечити інвестування процесів модернізації житлового фонду в районах масової забудови за допомогою кредитування (іпотечного).
В умовах гострого дефіциту житла і вкрай низьких темпів нового будівництва знесення придатного для подальшої експлуатації житлового фонду у великопанельних 5-поверхових будинках уявляється передчасним.
3. Експериментальна перевірка підходів і методів модернізації районів масової забудови виконана на прикладі мікрорайону Нивки-3 в м. Києві дозволяє стверджувати, що існують технічні можливості, а в сучасних соціально-економічних умовах і доцільність модернізації житлового фонду у великопанельних житлових будинках масових серій 6070-х років ХХ століття з проведенням комплексу реконструктивних заходів і доведенням до сучасних стандартів як житлових будинків, так і території мікрорайонів.
4. Аналіз інвестиційних можливостей модернізації сформованих районів масового будівництва свідчить про необхідність пошуків нетрадиційних шляхів організації і фінансування робіт, тому що сума витрат необхідних на проведення всього комплексу реконструктивних заходів на цих територіях не компенсується в повному обсязі і не є інвестиційно-привабливою для інвесторів.
5. Проведене дослідження дає можливість:
обґрунтувати підходи до формування програм реконструкції великопанельних житлових будинків масових серій і території кварталі та мікрорайонів, забудованих у період 6070-х років ХХ ст. з урахуванням особливостей соціального, економічного розвитку міст, комплексу містобудівних умов;
використовувати запропонований методичний підхід до аналізу територій масової житлової забудови, визначення стратегії виконання комплексу заходів щодо модернізації міського середовища;
6. Подальше дослідження актуальних поставлених проблем можливо і доцільно за наступними основними напрямками:
удосконалення нормативної бази планування і забудови територій житлово-громадської забудови з урахуванням регіональної специфіки населених місць;
поглиблення наукових обґрунтувань гранично припустимих показників щільності житлового фонду і населення.