Постова Марина Василівна. Клініко-патогенетичні особливості змін крові та видихуваного повітря у хворих на ревматизм

Краткое описание

Постова Марина Василівна. Клініко-патогенетичні особливості змін крові та видихуваного повітря у хворих на ревматизм: Дис... канд. мед. наук: 14.01.02 / Донецький держ. медичний ун-т ім. М.Горького. - Донецьк, 2002. - 131арк. - Бібліогр.: арк. 110-131.

Постова М.В. Клініко-патогенетичні особливості змін крові та видихуваного повітря у хворих на ревматизм.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 внутрішні хвороби.-Луганський державний медичний університет МОЗ України, Луганськ, 2002.
Дисертацію присвячено удосконаленню діагностики ревматизму завдяки проведенню міжфазної тензіореометрії крові та вологи видихуваного повітря. Динамічний поверхневий натяг крові відображає об’єми порожнин серця і систолічну функцію лівого шлуночка, а на ці фізико-хімічні показники впливають аортальний стеноз, ступінь гіпертрофії правого шлуночка, порушення збудливості й провідності міокарда. Рівень білків та ліпідів визначає фізико-хімічні властивості крові. Вади серця супроводжуються зменшенням поверхневого натягу вологи видихуваного повітря і часу його релаксації на тлі високого модуля в’язкоеластичності, що залежить від ступеня активності патологічного процесу і вираженості серцевої недостатності. Лікування покращує стан сурфактанту легень, показники загального легеневого судинного опору та кута нахилу тензіограм крові.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та дістало подальшого розвитку нове вирішення наукової задачі, що виявляється в порушеннях фізико-хімічних властивостей крові і видихуваного повітря у хворих на ревматизм, котрі залежать від статі хворих, ступеня активності патологічного процесу, гемодинаміки в малому та великому колах кровообігу і можуть відновлюватися під впливом комплексної терапії.
2. На характер перебігу захворювання впливають рівні артеріального тиску, загального периферичного і легеневого судинного опору, розміри міокарда, функціональний стан шлуночків серця, окремі види аритмій, розвиток гідроперикарду й відносних вад.
3. У хворих з ревматичними вадами серця динамічний поверхневий натяг крові корелює з обємами серцевих порожнин і систолічною функцією лівого шлуночка, а на його показники впливають наявність аортального стенозу, ступінь гіпертрофії правого шлуночка, порушення збудливості і провідності міокарда.
4. При ревматизмі рівень альбумінів та імуноглобулінів у крові визначає кут нахилу кривої тензіограм, С-реактивного білка рівноважний поверхневий натяг, ліпопротеїдів дуже низької густини поверхневий натяг за середніх часів існування поверхні, а змінення усіх параметрів динамічної міжфазної тензіометрії відображує наявність гіпертригліцеридемії.
5. Ревматичні вади серця супроводжуються зменшенням поверхневого натягу КВП і часу його релаксації на тлі високого модуля вязкоеластичності, що залежить від ступеня активності патологічного процесу та вираженості серцевої недостатності, за даними легеневого судинного опору можна судити про стан сурфактанта легень, а зміни міжфазних тензіореограм респіраторної вологи відбивають тяжкість легеневої гіпертензії.
6. На результати лікування хворих з ревматичними вадами серця позитивний вплив чинять інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, діуретики і метаболічні препарати, котрі покращують стан сурфактанта легень, а також вихідні показники загального легеневого судинного опору і кут нахилу кривої тензіограм крові.