Жовтанецький Олег Мстиславович. Фіскальна політика в перехідній економіці України

Краткое описание

Жовтанецький Олег Мстиславович. Фіскальна політика в перехідній економіці України: Дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2002. - 199арк. - Бібліогр.: арк. 177-190

Жовтанецький О. М. Фіскальна політика в перехідній економіці України. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 економічна теорія Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.
Дисертація присвячена проблемам фіскальної політики в Україні. У дослідженні з'ясовано суть та механізми втілення фіскальної політики. Значну увагу приділено аналізу впливу фіскального інструментарію на розвиток національної економіки Україні. Критично проаналізовано еволюцію поглядів провідних економічних шкіл та напрямів на можливість державного втручання в економічні процеси та, з огляду на це, перспективи провадження фіскальної політики.
У дослідженні виявлено головні причини фіскальної кризи в перехідних економічних системах. З'ясовано причини неефективної фіскальної політики у перехідній економіці України. Особливу увагу приділено можливості ефективнішого провадження фіскальної політики.
Проаналізовано також інструментарій фіскальної політики в умовах перехідної економіки України, запропоновано та обгрунтовано шляхи підвищення ефективності його застосування. На підставі статистичних даних виконано регресійний аналіз впливу інструментарію фіскальної політики на реальний ВВП.

Список використаних джерел
Додатки
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми фіскальна політика в перехідній економіці України, що виявляється у викладенні впливів знарядь фіскальної політики на реальні економічні змінні та використання цих знарядь для досягнення макроекономічної стабільності у вітчизняній економіці.
Проведене дослідження дало змогу зробити такі висновки.
1. На усіх етапах розвитку суспільства держава відігравала першорядну роль у формуванні економічних і соціальних процесів та відносин, хоча методи її впливу на них у різні епохи та у різних країнах суттєво відрізнялись. Потреба фіскального втручання в господарку упродовж століть ґрунтувалась на філософській та теологічній доктринах. Із формуванням підприємницько-товарного укладу в економіці та розвитком економічної науки у XVIII ст. погляди на роль держави у господарському житті неодноразово змінювались. Нині більшість економістів обгрунтовує необхідність державного регулювання економіки на тій підставі, що ринковий механізм не забезпечує повної зайнятості ресурсів та високий рівень ефективності функціонування національної економіки.
2. Фіскальна політика це цілеспрямоване регулювання державних видатків та податкових надходжень задля забезпечення макроекономічної стабільності й економічного зростання. Стимулювальний ефект фіскальної політики залежить від способу фінансування дефіциту державного бюджету. Фінансування цього дефіциту через продаж державних цінних паперів може підвищити рівноважну процентну ставку і спричинити витіснення частини приватних видатків на інвестиції та чутливі до процента споживчі видатки. Емісія грошей більш стимулювальний спосіб фінансування дефіциту держави порівняно з отриманням позик через продаж урядом цінних паперів, але вона індукує сильні імпульси до розвитку інфляції попиту. Стримувальний вплив фіскальної політики залежить від способу використання бюджетного надлишку.
3. Фіскальні інструменти слабко впливають на реальні економічні змінні на ранніх етапах ринкової трансформації економіки унаслідок таких двох обставин: по-перше, повної державної монополії на власність в усіх секторах національної економіки. По-друге, зростання дефіциту та послаблення бюджетних механізмів впливу на фізичну економіку. В Україні проведення активістської фіскальної політики стримувалось додатковими несприятливими чинниками, зокрема розвитком гіперінфляції в 19921994 рр., безпрецедентним падінням реального ВВП і зростанням фактичного безробіття, зниженням ділової активності фірм та зменшенням споживчих видатків домогосподарств унаслідок різкого зниження їхніх реальних доходів.
4. Формування в Україні податкової системи відбувається вкрай повільно і суперечливо. Експерименти із змінами видів податків підривають її стабільність. Не вирішеним є питання пільг в оподаткуванні особливо щодо іноваційної діяльності та амортизації. Списання бюджетної заборгованості та взаємозалік неплатежів між діловими одиницями призвело до недоотримання значної частини бюджетом доходів та зростання внутрішнього боргу. Постійне відкладання ухвалення Податкового кодексу стримує зростання вітчизняної економіки.
5. Оптимальна система оподаткування у вітчизняній економіці, на нашу думку, має відповідати таким критеріям. По-перше, загальні ставки прямих податків на доходи та прибуток повинні коливатися у межах від 20 до 30%. По-друге, непрямі податки повинні накладатися на обмежене коло товарів і послуг та спрямовуватись на недопущення діяльності монополіста, що їх виробляє та надає. По-третє, застосування пільг у прямому оподаткуванні можливе тільки задля стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності і повинне поширюватись на усіх без винятку економічних суб’єктів. По-четверте, стимулювання через оподаткування інвестиційної діяльності фізичних осіб, незалежно від того, займаються вони підприємництвом чи ні. По-п’яте, податкова система України повинне наближатися до систем оподаткування країн-членів ЄС.
6. У перші роки незалежності уряд проводив стимулювальну фіскальну політику що головно спричинювалась політичними чинниками. Намагання зберегти рівень видатків на тлі катастрофічного падіння ВВП призвело до запаморочливого зростання цін. Додаткове навантаження на видаткову частину бюджету зросло у 1998 р. в зв’язку із азійською та російською фінансовою кризами. Значні бюджетні обмеження в останні два-три роки спричинили глибокі зміни у видаткові частині бюджету, що дало змогу помітно знизити рівень дефіцитності бюджету.
7. Результати регресійного аналізу спростовують гіпотезу щодо наявності кореляції у перехідній економіці України між дефіцитністю бюджету та економічним зростанням. Водночас простежуються позитивний вплив на ВВП видатків на соціально-культурні заходи та від’ємна кореляція рівня ВВП з прибутковим податком з громадян. Для усталення економічного зростання уряд повинен здійснити глибоку податкову реформу, створити сприятливе макроекономічне середовище.