ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ



Назва:
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, його наукову новизну, окреслено теоретичну і прак­тичну цінність результатів, особистий внесок здобувача, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, висновки про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі„Теоретичні основи підготовки майбут­ньо­го вчи­­те­ля до профільного навчання фізики у загально­освітніх закладах” – аналізується під­готовка майбутнього вчи­теля до про­фільного навчання фізики як педа­го­гіч­на проб­лема, обґрунтовано доцільність використання особистісно зорієнтованого, компе­тен­т­нісного, імовірнісного, інтегративного та мотиваційного  підходів щодо підготовки вчителя до профільного навчання фізики та адаптованих до них принципів про­фі­льного навчання; визначено структуру готовності вчителя до профільного навчання, котра містить мотиваційно-цільовий, інформаційно-когнітивний, операційно-дія­ль­нісний, оцінно-коректуючий компоненти, а також визначено критерії готовності до профільного навчання фізики.

Перехід до профільної старшої школи торкнувся низки важливих скла­дових на­-в­ча­льного процесу в загальноосвітніх закладах. Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої більш конкретними професійно зорієнтованими харак­те­рис­тиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої дія­ль­ності, що виступають по відношенню до учня у вигляді певних вимог. Вона реалі­зується через створення нових типів шкіл із поглибленим вивченням окремих предметів (ліцеї, гімназії, коледжі) та класів із поглибленим вивченням тих чи інших предметів. Очевидно, що реалізація концепції профільного навчання детермінована професійною здатністю вчителя до організації відповідних умов та управління необхідними процесами розвитку і навчання.

Готовність учителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах розуміємо як інтегроване поняття, що передбачає єдність психоло­гічного, загально­пе­дагогічного, методичного, спеціального (предметного) забезпечення вимог до тих видів його професійної діяльності, котрі забез­печують реалізацію і якість про­фі­ль­ного навчання в загальноосвітніх закладах.

На основі теоретичного аналізу літературних джерел і досліджень виявлено чин­ники, що вносять зміни у зміст поняття „готовність майбутнього вчителя загально­ос­вітніх дисциплін” у контексті профільного навчання фізики у старшій школі: усві­дом­­лення доцільності профільного навчання фізики на сучасному етапі розвитку; визначення цілей навчання профільних та непрофільних пред­метів; до­бір форм і методів навчання фізики у класі певного профілю; адаптація форм та методів конт­ролю знань і вмінь учнів та розробка з цією метою відповідного комплексу завдань.

Особливості підготовки вчителя до профільного навчання безпосередньо зале­жать від змісту і специфіки навчальної дисципліни. Тому з сут­ності профільного на­вчання фізики випливають цілі та умови під­готовки вчителя.Методологічні основи підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики визначають вибір загальнонаукових підходів, розкриття структури та критеріїв готовності тощо. 

На основі здійсненого аналізу розроблено та доведено доцільність використання загальнонаукових підходів до підготовки вчителя та адаптованих до них принципів профільного навчання фізики: особистісно зорієнтований підхід та принцип перероз­по­ділу навчального часу; компетентнісний підхід та принцип опти­мізації; ймовір­ніс­ний підхід (на етапі педагогічного експе­ри­менту) та принцип креативності; інтегра­тив­ний підхід (на етапі педагогічного експерименту) та принцип наступності; моти­ваційний підхід (на етапі педагогічного експерименту) та принцип динамічності.

Узагальнені характеристики готовності та результати констатувального експе­рименту дали змогу побудувати структуру готовності вчителя до інноваційної діяль­ності, що включає такі компоненти: мотиваційно-цільовий, інформаційно-когні­тив­ний, операційно-діяльнісний, оцінно-коректуючий.

Мотиваційно-цільовий компо­нент відображає націленість особистості на професійно-педагогічну діяльність щодо профільного навчання фізики та успішне її здійснення, репрезентує позитивне став­лення майбутніх учителів до педагогічної творчості, усвідомлення ними зна­чущості означеної діяльності вчителя задля розвитку твор­чо­го потенціалу учнів, прояв­ляю­чись у задоволеності педагогічною професією, праг­нен­ні до самоосвіти, активній участі в навчально-методичній і науково-дослідній роботі.

Інформаційно-когні­тив­ний компонент повідомляє про найголовніші умови професійної діяльності, абстрагує їх від другорядних умов з метою конкретизації дій, розуміння педагогами поняття „про­філювання навчання фізики” (термінів: „на­пря­ми профілювання”; „профіль”; „профільні навчальні заклади”; „профільні класи”; „профілювання змісту навчальних предметів”) і суті профілю­вання курсу фізики.

Операційно-діяльнісний компонент забезпечує сформованість основних умінь та навичок викладання фізики в умовах профільного навчання та передбачає використання таких критеріїв, як ініціативність, організованість, самодисципліна, самоконтроль, самостійність, активність, продук­тив­ність.

Оцінно-коректуючий компонент дозволяє особистості діставати зворотну інформацію про результати своєї діяльності, самоактуалізації та самореалізації. Оцінка власних дій і контроль поточних результатів дають змогу майбутньому пе­дагогу вчасно виявити і усу­нути помилки, закріпити правильні прийоми і способи дій, подолати невпев­не­ність і нерішучість, сприяють бажанню вдосконалювати свою діяльність відповідно до визначеної мети.

          У розділі виявлено і проаналізовано умови, за яких майбутнього вчителя можна вва­жати підготовленим до професійної діяльності в контексті профільного навчання фізики: точні та сучасні знання з предмета викладання; розуміння мети і значення викладеного матеріалу; здатність формулювати значущі за­питання за сутністю даного матеріалу; обізнаність із відповідними джерелами і до­датковою інформацією про предмет викладання; вміння планувати свою про­фе­сійну дія­льність; здійснення професійної діяльності цілеспрямовано, у логічній по­слі­дов­но­сті; дотримання відповідної гнучкості; забезпечення викладання навчального мате­ріалу наочністю;  використання різноманітних методів навчання, гар­мо­нійне поєд­нан­ня форм роботи на уроці; забезпечення мотивації навчальної дія­ль­нос­ті, кори­гування власної діяльності; допомога учням у розвитку позитивної самооцінки тощо.

На основі цього обґрунтовано такі критерії готовності майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах:  мотивації, когнітивності та діяльності.

Критерій мотивації визначає готовність до викладання фізики в різних типах  закладів; викладання фізики на різних рівнях; діагностики здібностей учнів до фізики; професійної орієнтації учнів профільних класів; мотивації вивчення фізики на різних рівнях її засвоєння; реалізації особистісно орієнтованого підходу до учнів.

Критерій когнітивності визначає: складання плану робочої нав­ча­льної програми; структурування навчального матеріалу і практичних дій; генералізацію навчального матеріалу; структурування мети і завдань ви­вчення фізики; відбір навчального матеріалу для поглиб­ле­но­го вивчення творчих завдань і задач; вико-ристання математичного апарату для по­глиб­лення фізичних теорій; залучення ціка-вих фактів із життя ви­дат­них фізиків; відбір навчального матеріалу для контролю і оцінювання.

Критерій діяльності визначає готовність до профільної диферен­ціації змісту навчання фізики; забезпечення наступності між профільним навчанням фізики та професійною підготовкою у відповідному вищому навчальному закладі; реалізацію форм організації профільного навчання, відповідних його змісту та сучасним вимогам; професійну орієнтацію учнів за умов профільного навчання; реалізацію інтеграції знань та міжпредметних зв’язків.

У другому розділіпрактиці” – розкрито сутність підготовки майбутнього вчителя до про­фільного навчання фізики; визначено напрями, етапи та шля­хи цієї підготовки на основі адап­тованих дидак­тичних та специфічних для профі­льного навчання принципів з опо­рою на закономірності дидак­тики;  побудовано модель підготовки вчителя до про­фі­ль­ного навчання фізики у загальноосвітніх  закладах; запропоновано шляхи її впро­вад­ження у практику та представлено результати дослідно-експериментальної роботи.

Напрями підготовки вчителя до профільного навчання конкретно визначають, до чого готувати майбутнього вчителя фізики в контексті профільного навчання в загальноосвітніх закладах: вибір і розробку рівнів профільного навчання фізики; ви-к­ла­дання мінімізованого, поглибленого курсу фізики; викладання фізики в різних типах навчальних закладів, на різних рівнях складності; діагностика здібностей учнів до фізики; допрофесійна підготовка під час профільного навчання фізики; забез­печення наступності між профіль­ним навчанням фізики та професійною підготовкою учнів у вищому навчаль­ному закладі;  мотивація вивчення фізики на різних рівнях; професійна орієн­тація учнів; профільна диференціація змісту навчання фізики; реа­лі­зація ін­теграції знань та міжпредметних зв’язків; реалізація особистісно орієнто­ва­ного підходу до учнів; реалізація форм ор­га­нізації профільного навчання. Відповідно до цього виділено етапи підготовки вчителя до профільного навчання фізики.

Побудова моделі підготовки вчителя до профільного навчання фізики спи­рається на систему загальних принципів педагогічної освіти, а також на сукупність специфічних аспектів професійної підготовки майбутніх фахівців. Кожний із принципів адаптовано для створення та відображення дидактичних закономірностей у наявних моделях підготовки педагогічних кадрів.

Модель підготовки вчителя до профільного навчання фізики  відрізняється від традиційної професійної підготовки предметно-спеціалізованого характеру, що готувала вчителя-предметника, а результатом підготовки вважалося накопичення суми необхідних знань, навичок та умінь для здійснення майбутньої професійної діяльності. Модель підготовки майбутнього вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх закладах представлена на рис. 1.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины