МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Короткий зміст

Актуальність теми. Сучасні вимоги життя до законодавчого забезпечення державної економічної політики України обумовлюють необхідність вдосконалення правового регулювання господарських відносин, модернізації господарського законодавства. Аналіз практики нормотворчої діяльності свідчить про наявність у ній значних вад: прийняття нормативно-правових актів, що не є першочерговими, їх неякісність, недостатня ефективність, нерідко соціальна несправедливість, а також техніко-юридичні недоліки: множинність нормативно-правових актів (тільки за роки незалежності України прийнято понад три тисячі законів) при одночасній наявності прогалин в правовому регулюванні господарської діяльності, суперечливість, колізії між актами Кабінету Міністрів України і законами України, актами Президента України, втручання органів виконавчої влади у сферу виключно законодавчого регулювання економічних відносин і, навпаки, прийняття законодавчих актів з проблем, які мали б бути вирішені на рівні підзаконного їх урегулювання, дублювання норм права тощо.

Наявність цих проблем гальмує реалізацію конституційного принципу верховенства права, перешкоджає виконанню завдання реально забезпечити запровадження методологічно виваженого підходу до формування системи законодавства, і перш за все, господарського, ефективного застосування прийомів та засобів законодавчої техніки, її комп’ютеризації.

Питання нормотворчої діяльності отримали певне визначення у законодавстві. Завдання вдосконалення правового регулювання господарських відносин набуло такого рівня значущості, що законодавець, прийнявши Закон України від 11 вересня 2003 р. “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, виділив це завдання у самостійну постійно здійснювану функцію держави, напрям державної політики – державну регуляторну політику. Характеризуючи правове забезпечення цієї політики, слід зазначити, що воно значно відстає за обсягом уваги законодавця від предметного вдосконалення правового регулювання господарських відносин. Юридично не закріплені механізми, які б перешкоджали прийняттю соціально несправедливих державно-політичних рішень. Немає достатньо повної нормативно-методичної регламентації засобів усунення прогалин, подолання суперечностей регуляторних актів, порядку їх офіційного тлумачення, систематизації та обліку. Недостатньо врегульовані питання планування нормотворчого процесу, підготовки концепцій, проектів зазначених актів, оцінки їх регуляторного впливу, моніторингу за ефективністю введених в дію норм права тощо.

Зазначені упущення у регуляторній політиці обумовлюються дефіцитом саме методологічних розробок і відповідного методичного її забезпечення. З цієї ж причини маємо вищезазначені недоліки господарського законодавства, що і викликає потребу у створенні науково обґрунтованих методологічних засад здійснення регуляторної політики. Дослідження цих засад відкриває можливість її вдосконалення та ефективного застосування, а отже і послідовної модернізації господарського законодавства.

Глибокі дослідження окремих аспектів методологічних засад та регуляторної політики проведені представниками теорії права, економічної науки, адміністративного та господарського права. Зокрема, це роботи О.І. Ющика, Р.Ф. Гринюка, В.Ф. Сіренка, В.М. Селіванова, В.В. Цвєткова В.В. Лаптєва, В.С. Бєлих, І.Є. Замойського та ін. Важливі розробки щодо науково обґрунтованого розвитку господарського законодавства, вдосконалення правового регулювання господарської діяльності, забезпечення системності правового регулювання в процесі законотворчої діяльності містяться у роботах В.К. Мамутова. Визначенню цілей і засобів вдосконалення господарського законодавства, його формуванню, програмуванню, перспективам розвитку, розкриттю методологічного потенціалу створення національного господарського права присвячені роботи Г.Л. Знаменського. Низка робіт присвячена методологічним засадам функціонування економічного судочинства, наявність якого є необхідною умовою чіткого застосування та засобом подальшого якісного вдосконалення господарського законодавства. Серед цих робіт особливо заслуговують на увагу праці М.І. Клеандрова, Б.М. Полякова, Д.Н. Притики та ін.