ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Нова Конституція України проголосила основні демократичні цінності підґрунтям перебудови у всіх сферах суспільства, давши новий поштовх розбудові української державності. Демократичні перетворення, що здійснюються в українському суспільстві, передбачають відповідні трансформації у всіх гілках державної влади з метою створення в Україні умов для формування демократичної правової держави.

Вже прийняття перших політико-правових актів в Україні - Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. та Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. – обумовили необхідність реального забезпечення прав і свобод громадян, утвердження верховенства закону. Вони ж і зумовили необхідність проведення судово-правової реформи через наявність умов і факторів, детально відображених у Постанові Верховної Ради України "Про концепцію судово-правової реформи в Україні" (далі - Концепція). Власне, Концепція виходила з необхідності формування судової влади як самостійної сили, незалежної від законодавчої і виконавчої влади і здатної здійснювати правозахисну функцію в правовій державі. Згодом Конституція України закріпила конституційні основи діяльності органів правосуддя. Її положення знайшли подальший розвиток в цілій низці законодавчих актів, що регламентують питання організації судової системи, формування корпусу суддів, їх статус, процедуру фінансування судів, і які створили умови для перетворення в життя організаційних і функціональних засад (принципів) судоустрою та судочинства.

Але процес становлення незалежної судової влади в Україні проходить важко, у складних соціальних і економічних умовах. Причиною цього є існування факторів, що перешкоджають нормальному функціонуванню системи правосуддя. Практична реалізація законодавства про судоустрій та судово-процесуального законодавства виявила низку проблем, що вимагають спеціального дослідження та теоретичного осмислення. Особливо це стосується діяльності місцевих судів, які найбільш наближені до зацікавлених суб'єктів і на долю яких припадає розгляд переважної більшості судових справ.

Тож проблема ефективної організації і діяльності судової влади до кінця далеко ще не вирішена. Така влада може існувати тільки як державно-правовий інститут, покликаний задовольняти потреби громадян, суспільства і держави в законному, справедливому, швидкому розгляді спорів, що виникають у процесі реалізації прав і обов'язків суб'єктів правовідносин, при вирішенні питань встановлення юридичного факту, відшкодування матеріальної і моральної шкоди тощо. Загальновідомо, що суд є важливим соціально-правовим інститутом, результатом історичного досвіду усієї людської практики. Утворення ж судів, що спеціалізуються на розгляді спорів суб'єктів господарювання, відповідає світовим тенденціям. У багатьох країнах, поряд із судами загальної юрисдикції, існують і функціонують суди, що спеціалізуються на розгляді окремих видів спорів (так званих комерційних), котрі вирізняються певними особливостями і складністю. Система господарських судів створена і в Україні на основі реорганізованих арбітражних судів.

Проте й вона також потребує подальшого вдосконалення, оскільки разом із динамічним розвитком і зміною законодавства, що регулює економічні відносини, ускладнюються й завдання, які повинні вирішувати господарські суди. При цьому постійно зростає обсяг їхньої роботи, розширюється сфера судового контролю.

На думку науковців, система господарських судів с однією із небагатьох соціальних систем, реформування якої дало в останні роки позитивний результат. Сприяючи забезпеченню господарського правопорядку, господарські суди тим самим сприяють функціонуванню і розвитку економіки. Чим складніша система господарських відносин, чим серйознішими є господарські справи, що розглядаються, та економічні наслідки прийнятих судами рішень, тим вища і відповідальніша роль господарських судів у забезпеченні нормального функціонування економіки.

Слід зазначити, що проблеми судової влади, системи її органів та її окремі інститути завжди привертали увагу науковців-правників. Вони неодноразово ставали предметом дослідження ще науковців Російської імперії, правознавців радянського періоду нашої державності, сучасних зарубіжних та вітчизняних учених-юристів, зокрема; Т.Є. Абової, В.Г. Афанасьєва, І.М. Ананова, М.І. Авдєєнк, С.М. Абрамова, С.М. Братуся, С.В. Васильєва, В.А. Власова, Ю.О. Вєдєнєєва, Ю.М. Грошевого, В.В. Долежана, С.Ф. Кечекьяна, А.М. Колодія, М.І. Клеандрова, О.Ф. Клейнмана, Р.Ф. Калістратової, В.В. Лаптєва, М.С. Липецкера, П.В. Логвинова, В.Т. Маляренка, В.К. Мамутова, І.Є. Марочкіна, М.І. Мельника, О.Р. Михайленка, О.В. Міцкевича, В.В. Молдована, В.М. Можейхо, В.Т. Нора, Г.Є. Пєтухова, І.Г. Побірченка, Ю.Є. Полянського, Д.М. Притики, Г.В. Пронської, М.І. Рейхель, Н.О. Рассахатської, М.В. Руденка, В.М. Селіванова, В.І. Семчика, Н.В. Сібільової, О.Ф. Скакун, Д.С. Сусла, В.С. Стефанюка, С.С. Студенікіна, Д.М. Чечота, Н.О. Чечиної, Ю.С. Шемшученка, В.С. Щербини, З.І. Шкундіна, К.С. Юдельсона, Л.С. Явича, П.П. Якимова, В.Ф. Яковлєва та інших.

Однак, із запровадженням в Україні нового судового устрою питання правового статусу місцевого господарського суду, його організаційної структури, місця в системі органів судової влади не були предметом цільового наукового дослідження. Таке становище, зрозуміло, ускладнює системне бачення організації і функціонування господарської юстиції і зокрема її низової ланки - місцевого господарського суду.

Інтерес до вказаних проблем обумовлений ще й тим, що господарські суди - це елемент системи органів судової влади, роль яких у сучасному суспільстві зростає. їхня діяльність, що ґрунтується на конституційних принципах, безпосередньо спрямована на забезпечення суверенітету демократичної держави, захист прав та інтересів громадян і організацій, сприяє нормальному функціонуванню і розвиткові ринкової економіки

Крім того, актуальність дослідження даної теми посилює ще й та обставина, що реформування, яке мало до цього часу недостатньо системний характер, спричинило створення громіздкої й не в усьому узгодженої судової системи, що до певної міри обмежило безпосередній доступ до правосуддя.

Таким чином, актуальність дослідження питань організації та функціонування місцевих господарських судів зумовлена, з одного боку, практичними проблемами трансформації" суспільства й судової влади в цілому і функціонуванням системи господарських судів України в умовах судової реформи, зокрема, а з іншого - теоретикометодологічними проблемами, пов'язаними із забезпеченням такої трансформації.

Актуальність теми, складність і дискусійність окремих її питань, недостатнє їх вивчення та необхідність їх правового врегулювання і визначили мету і завдання даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертація підготовлена на кафедрі кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, на якій вивчаються і досліджуються також проблеми судоустрою України в рамках кафедральної теми: "Проблеми удосконалення законодавства про судоустрій".

Дисертація пов'язана також з науковою темою: «Проблеми удосконалення цивільного і господарського законодавства в умовах інтеграції України у Європейське співтовариство», яка досліджується на кафедрі цивільного права і процесу університету. У цьому зв'язку основні положення дисертації неодноразово доповідалися і обговорювалися на спільних засіданнях зазначених кафедр. Тема дисертаційного дослідження затверджена рішенням Вченої Ради Львівського національного університету імені Івана Франка від 27 квітня 2005 р., протокол № 31/4.