Дослідження проводились на кафедрі хірургії Білоцерківського державного аграрного університету, 9-ти молочнотоварних фермах (чотири Вінницької області – ПОСП „Радівське” Калинівського району, дослідне господарство Інституту картоплярства УААН „Артеміда” Калинівського району, ПСП „Перемога” та СТОВ „Яланецьке” Томашпільського району й п’яти Київської області – науково-дослідне господарство УААН „Шевчеків-ське” Тетіївського району, ТОВ „Зеніт” Тетіївського району, ферми №1 (відділок Вінницькі Стави) та №2 (відділок Ковалівка) ПСП Агрофірми „Світанок” та СТОВ „Гребінківське” Васильківського району) упродовж 1996−2006 рр.
На першому етапі були розроблені ефективні методи фіксації корів, що дозволило проводити якісну діагностику та лікування корів із захворюваннями у ділянці пальців. Другий та третій етапи були присвячені, відповідно, вивченню особливостей етіології та патогенезу ламініту і його ускладнень у високопродуктивних корів, четвертий − розробці ефективних методів їх лікування та профілактики.
Всього при виконанні роботи клінічні дослідження та ортопедична оцінка ратиць були проведені у 3844 корів, морфологічні й біохімічні дослідження крові та вмісту рубця – 305 гол., гістологічні й патоморфологічні – 71, ультрасонографічні – 40, етологічні – 63, морфометричні – 222, клінічне дослідження та лікування корів, хворих на папіломатозний пальцевий дерматит – 472, ортопедична обробка рогу ратиць у корів – 131, лікування ламініту та виразок підошви – 143 гол.
При розробці методів фіксації корів (перший етап досліджень), а саме станків ортопедичних мобільного (СОМ) та переносного (СОП) і модифікова-ного методу повалу, виготовляли дослідні моделі, які в подальшому удоскона-лювалися в напрямі покращення надійності та зменшення витрат часу і робочої сили при фіксації корів.
Під час другого етапу досліджень вивчали етіологію ламініту у високопродуктивних корів, досліджували залежність поширення та особливості розвитку захворювань у ділянці пальців у корів залежно від умов утримання, годівлі, рівня молочної продуктивності, зміни поведінки, морфометричних параметрів ратиць та наявності в господарстві ППД.
Поширення патології в ділянці пальців у корів залежно від умов утримання вивчали на молочнотоварних фермах господарств Київської та Вінницької областей. При проведенні ортопедичної диспансеризації здійсню-вали клінічний огляд корів та діагностували захворювання у ділянці пальців.
При аналізі раціонів дійних корів враховували забезпеченість кормовими одиницями, обмінною енергію, сухою речовиною, сирим протеїном, клітковиною, кальцієм, фосфором та каротином, брали до уваги відношення цукру та цукру + крохмалю до перетравного протеїну, враховували кратність згодовування коровам концентрованих і грубих кормів протягом доби.
Під час вивчення взаємозв’язку етологічних показників та захворюваності корів у ділянці пальців проводили дослідження на двох фермах з аналогічними умовами годівлі й утримання корів і середньорічною продуктивністю понад 7 тис. кг молока від корови. Враховували такі діагнози, як гострий ламініт, міжпальцевий дерматит і ППД, виразки підошви та бурсити. Вивчали етологічні показники у довільно вибраних корів без клінічних ознак кульгавості (21 гол.). Зокрема, визначали час відпочинку, кількість періодів відпочинку та середню тривалість одного такого періоду за прив’язного утримання тварин на різних підлогах: дослід 1 – бетонна підлога з обмеженою кількістю дерев’яної тирси (до 1,0 кг/гол./добу); дослід 2 – гумова підлога з помірною кількістю соломи (1,5–2,0 кг/гол./добу); дослід 3 – бетонна підлога з великою кількістю соломи (4,5–5,0 кг/гол./добу). З цією метою визначали положення корови (лежить чи стоїть) у денний період (6.00–22.00) через кожні 15 хв, а в нічний (22.00–6.00) – через кожні 20 хв.
При визначенні морфометричних параметрів ратиць враховували довжину стінки, довжину підошви, висоту м’якуша, ширину та діагональ ратиці. У 58 здорових корів (28 – першої і 30 – другої-п’ятої лактацій) на одній з тазових кінцівок проводили морфометрію ратиць третього і четвертого пальців, у хворих тварин (164 гол.) – лише ураженої кінцівки.
Взаємозв’язок ППД і ламініту вивчали шляхом порівняння захворюва-ності корів на ППД з поширенням уражень рогу ратиць, асоційованих з ламінітом (виразки підошви), в одних і тих же корів.
Під час вивчення лікувальної ефективності місцевого використання антимікробних препаратів при ППД усім хворим тваринам проводили ортопедичну обробку рогу ратиць, хірургічну обробку зони ураження. На ушкоджену шкіру наносили антимікробний препарат і оброблений ним марлевий компрес, який фіксували за допомогою бинтової пов’язки. Пов’язку знімали через одну добу. За потреби повторні обробки проводили через кожні 7 днів.
Головним завданням третього етапу досліджень було вивчення патогенезу ламініту у високопродуктивних корів. При цьому за двох різних рівнів забезпеченості дійних корів концентрованими кормами визначали зміни показників вмісту рубця, морфологічних і біохімічних параметрів крові, рівень ендогенної інтоксикації та антиоксидантний статус; враховували поширеність у стаді корів гострих і хронічних ламінітів, виразок підошви, ППД.
Під час обох досліджень для аналізу відбирали вміст рубця у клінічно здорових корів, визначали рН умісту рубця, кількість інфузорій та загальну кількість летких жирних кислот (ЛЖК), кількість еритроцитів та лейкоцитів (пробірковим методом за П’ятницьким), гемоглобіну (гемоглобінціанідним методом), загального білка (рефрактометричним методом), альбумінів та глобулінів (нефелометричним методом), креатиніну (методом Яффе), сечовини (за реакцією з діацетилмонооксимом), активність аспарагінової (АСТ) та аланінової (АЛТ) трансфераз (методом Ратмана-Френкеля). Величину гемато-криту визначали методом мікроцентрифугування (за Шклярем).
У плазмі крові тварин визначали кількість молекул середньої маси (МСМ) за В.В. Ніколайчиком та ін. (1991) і концентрацію малонового діальдегіду (МДА) за Л.І. Андреєвою та ін. (1988). Кров для дослідження відбирали у сухостійних корів та у тварин під час першого місяця лактації.
Вивчали зміни у крові корів і визначали їх роль у розвитку захворювань у ділянці пальців. Вміст інсуліну визначали методом ІФА за допомогою тест-системи фірми DRG Diagnostics, Germany; кортизолу − методом ІФА за допомогою тест-системи фірми ТОВ НТЛ „Гранум” (м. Харків, Україна); інтерлейкіну-4 − методом ІФА за допомогою тест-системи об’єднання Diaclone, France; глюкози у плазмі крові – глюкозооксидазним методом.
У другій серії дослідів третього етапу досліджень вивчали патоморфологічні зміни основи шкіри стінки ратиці при гострих та хронічних ламінітах. Патологічний матеріал для вивчення змін за гострого ламініту отримували відтворенням захворювання у шести бичків масою тіла 200−240 кг. Після 24-годинної голодної дієти (вода – вволю) їм згодовували 6−8 кг концентратів на одну голову у вигляді зволоженої ячмінної дерті. Перед початком досліду та через 12 год після згодовування дерті у тварин відбирали вміст рубця для проведення лабораторних досліджень. Через 75 год після згодовування дерті проводили плановий забій трьох телят з клінічними ознаками гострого ламініту. При хронічному ламініті матеріалом для дослідження були ратиці вимушено забитих п’яти корів. Після поздовжнього розрізу уражених ратиць для гістологічного дослідження відбирали м’які тканини між рогом стінки і ратичною кісткою (основа шкіри, ділянка дермо-епідермального з’єднання) у ділянці вінчика та стінки ратиці. Парафінові зрізи фарбували за оглядовими та селективними гістохімічними методиками: гематоксилін-еозином; за Вергофом з дофарбуванням за Ван-Гізоном та мето-дом пікро-Маллорі III – для диференціації волокон сполучної тканини; за Моурі з толуїдиновим синім – для комплексної верифікації глікопротеїнів, глікоз-аміногліканів і тучних клітин; за Браше – для виявлення нуклеїнових кислот та нуклеопротеїнів.
У третій серії дослідів третього етапу досліджень вивчали роль ламініту та патоморфологічних змін сухожилків у розвитку виразок підошви у корів. При проведенні досліджень ратиці, отримані на забійних пунктах, розподіляли за групами зразків. До першої групи відбирали ратиці без ознак деформацій, другої – ратиці з клінічними ознаками ламініту (деформації, човникоподібна стінка, виражені горизонтальні борозни, випукла підошва тощо), до третьої – ратиці з виразками підошви. Для дослідження ратиць використовували макроморфологічні та рентгенологічні дослідження.
Патоморфологічні зміни в сухожилках та їх роль у розвитку виразок підошви у корів вивчали за відібраними для гістологічного дослідження фрагментами гілок третього і четвертого пальців загального сухожилка глибокого згинача пальців у корів 4−6-річного віку після вимушеного забою. Виготовлені зрізи фарбували гематоксиліном і еозином та за ван-Гізоном. Виміри морфометричних параметрів сухожилків у корів (периметр та площа поперечного розрізу) проводили за допомогою ультразвукового дослідження.
На четвертому етапі досліджень опрацьовувалися методи лікування та профілактики ламініту в корів. При вивченні ефективності різних схем лікування корів, хворих на гострий ламініт, 31 корову з клінічними ознаками гострого ламініту розподілили на чотири групи. Тварин першої групи (n=11) утримували прив’язно на бетонній підлозі з використанням дерев’яної тирси (до 1 кг/гол./добу) як підстилки. Один раз на добу, протягом трьох годин, вони мали вільний вигул. Корів другої групи (n=8) утримували в аналогічних умовах, а також двічі, з інтервалом 24 год, внутрішньом’язово їм задавали димедрол (75,0 мг на 100 кг маси тіла) та кальцію глюконат (25 мг на 1 кг маси тіла). Тварин третьої групи (n=7) утримували на прив’язі, на гумових матах, як підстилку використовували солому (до 5 кг/гол./добу). Хворим коровам четвертої групи (n=5), крім забезпечення умов утримання, як і тваринам третьої групи, застосовували медикаментозне лікування за схемою, аналогічною другій групі. Всім хворим тваринам обмежували кількість кормів основного раціону на 50% та забезпечували вільний доступ до сіна. Протягом шести місяців після видужання проводили моніторинг захворюваності корів щодо розвитку виразки підошви.
За розробки методу функціональної ортопедичної обробки рогу ратиць клінічно здорових корів розподілили на три групи – одну контрольну і дві дослідні. Тваринам контрольної групи (n=32) розчищення рогу ратиць не проводили, у першій дослідній групі (n=37) його виконували за E.T. Raven (1999), у другій (n=42) – запропонованим нами методом. Протягом наступних п’яти місяців реєстрували частоту захворюваності у ділянці пальців у корів усіх трьох груп.
Враховуючи те, що ортопедична обробка відіграє важливу роль у розвитку виразок підошви, метою дослідження було також удосконалення методу ортопедичної обробки при лікуванні виразок підошви у корів.
Корів із виразками підошви розподіляли на дві групи − дослідну (28 голів) та контрольну (27 голів). Тваринам обох груп проводили ортопедичну обробку ратиць. У контрольній групі корів на ураженій ратиці відшарований ріг і некротичні тканини видаляли шляхом утворення лійкоподібного отвору в розі підошви на місці пошкодження, у дослідній – забезпечували поступове збільшення товщини рогу підошви у напрямку від центру ураження.
Крім того, вивчали ефективність різних методів місцевої антимікробної терапії при лікуванні виразок підошви у корів. Хворих корів довільно розподілили на чотири групи − контрольну і три дослідні. Починаючи з другої обробки, у контрольній групі використовували аерозоль чемі-спрей, першій дослідній − порошок тетрацикліну, другій − йоддицерин, третій − лінімент стрептоциду.
Останній розділ проведених досліджень присвячений вивченню можливостей використання вчення про добробут тварин для забезпечення ортопедичного благополуччя високопродуктивних молочних ферм. Теоретичне обґрунтування цього напряму базувалося на проведенні аналізу даних літератури та результатів власних досліджень.
Отримані результати досліджень обробляли методами варіаційної статис-тики. Розрахунки проводили, користуючись програмою “Statistika”, розроб-леною на основі Microsoft Excel.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Удосконалення методів фіксації корів
при проведенні ортопедичних процедур
Для фіксації корів при проведенні ортопедичних процедур розроблені станки ортопедичні: мобільний (СОМ) та переносний (СОП) і модифікований метод повалу. СОМ складається з рами на колесах, механізмів для піднімання корови та фіксації тазової і грудної кінцівок безпосередньо на місці утримання тварин. Вага станка – 92 кг, маса тіла придатних для фіксації тварин – 400–900 кг, витрата часу на фіксацію однієї голови – 4,2±0,2 хв (n=20), кількість обслуговуючого персоналу – 2 чол. При використанні стаціонарного станка за інших рівних умов витрата часу на фіксацію однієї голови складала 12,2±2,2 хв (n=16, р<0,001).
За вибіркової обробки невеликої кількості тварин, розташованих у різних кінцях приміщення, доцільно використовувати СОП. Він складається з двох трикутних рам, з’єднаних поперечними рейками і трубою з черв’яковим механізмом та корбою для піднімання тазової кінцівки тварини. Вага станка – 28 кг, маса тіла придатних для фіксації тварин – 400–800 кг, витрата часу на фіксацію однієї голови – 2,8±0,15 хв (n=20), кількість обслуговуючого персоналу – 2 чол.
У випадках проведення діагностичних заходів чи малоінвазивних оперативних втручань альтернативним методом фіксації корів є використання повалів. Запропонований модифікований метод повалу можна виконувати самостійно або за допомогою одного помічника. Маса тіла придатних для повалу тварин – 400–900 кг, витрата часу на фіксацію однієї голови – 2,4±0,2 хв (n=20), кількість допоміжного персоналу – 1 чол.
Вважаємо, що використання СОМ, СОП та модифікованого методу повалу допоможе підвищити ефективність ветеринарного обслуговування молочних корів, покращить продуктивність, умови та безпеку роботи спеціалістів ветеринарної медицини. | 
