Федоренко, Мирослав Ігорович. Особливості економічного виховання старшокласників з глибокими порушеннями зору



Назва:
Федоренко, Мирослав Ігорович. Особливості економічного виховання старшокласників з глибокими порушеннями зору
Альтернативное Название: Федоренко, Мирослав Игоревич. Особенности экономического воспитания старшеклассников с глубокими нарушениями зрения
Тип: Автореферат
Короткий зміст: У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми, розкрито зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні засади та методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо їх апробації й упровадження.
У першому розділі “Проблема економічного виховання учнів у загальній та спеціальній психолого-педагогічній літературі” розкрито теоретико-методичні засади проблеми економічного виховання, з’ясовано зміст ключових понять дисертаційної праці.
Проведений аналіз наукових досліджень із зазначеної проблематики показав, що в науковій літературі поняття «економічне виховання», незважаючи на його широку актуальність та поширеність, досі не має однозначного визначення й загальноприйнятого трактування. У дослідженні використано наступне тлумачення: економічне виховання як процес є цілеспрямований педагогічний вплив інших осіб (батьків, вчителів, спільнот тощо) на формування певних економічно значущих рис особистості.
Ряд авторів у визначенні економічного виховання відзначають, що його основою є формування економічного мислення, свідомості, поведінки, якостей особистості, необхідних людині у виробничо-економічній діяльності та повсякденному житті (В. Іткін, Е. Кирилова, К. Клепач, Н. Кулакова, Н. Михалкович, М. Михайлов, Л. Мельнікова та ін).
Дослідники доходять висновку, що економічне виховання слід розпочинати ще в початковій школі, оскільки саме в молодшому шкільному віці закладається основа майбутнього формування особистості (О. Варецька, Л. Ла, І. Мельничук, О. Плахотнік, В. Поляков, Л. Пономарьов, І. Прокопенко, Т. Сергеєва, Т. Смірнова та ін.).
У сфері особистого життя економічна діяльність передбачає: планування та організацію особистого бюджету, доходів і витрат сім’ї; економічно обґрунтоване оцінювання товарів, що купуються для особистих потреб, їх раціональне використання; раціональне ставлення до свого здоров’я, режиму та способу життя. Окрім того, кожен громадянин повинен дбайливо ставитися до природи, активно протидіяти безгосподарництву, а також вивчати та осмислювати економічну політику своєї держави, по можливості впливати на неї.
Довгий період економічне виховання учнів здійснювалося переважно в процесі їх трудової підготовки і лише на початку 1960-х рр. економічна освіта й виховання учнів вирізнилися в самостійний напрям педагогічних досліджень. У цей період набув поширення термін “економічна підготовка учнів”, який поєднував їх економічне виховання та економічну освіту.
Л. Пономарьов, Л. Епштейн, Л. Бляхман, І. Іткін, Л. Мельникова, В. Попов вивчали економічну підготовку як елемент у процесі вивчення окремих предметів, у позаурочній та позакласній діяльності. У контексті трудової підготовки учнів розглядали економічну підготовку Ю. Васильєв, О. Попов, І. Прокопенко,
6
І. Сасова, В. Розов, Д. Тхоржевський, О. Шпак та ін. Аналіз економічного виховання молоді з точки зору раціонального використання ресурсів, економності, трудового виховання, профорієнтаційної роботи тощо здійснили А. Аменд, Ю. Васильєв, М. Малишев, Л. Мельникова, Л. Кураков, А. Нісімчук, В. Розов, Н. Рябініна, І. Сасова, І. Смолюк, Б. Шемякін та ін.
В останні роки питання економічного виховання стали надзвичайно актуальними та розглядаються вітчизняними вченими як: підготовка учнівської молоді до ринкової економіки (Л. Побірченко, В. Розов, І. Прокопенко, О. Шпак, Б. Шемякін та ін.); формування соціально-адаптованої особистості в умовах ринкової економіки (В. Загривний, О. Камишанченко, С. Лукаш, Р. Мачулко, О. Надточієва, Н. Побірченко, Р. Пустовійт, Н. Солоненко, К. Старченко та ін.); формування економічної культури (М. Алферова, С. Булавенко, Т. Джагаєва, А. Дзундза, Т. Заславська, Я. Кузьмінов, В. Макеєва, В. Радаєв, Г. Соколова та ін.).
Питаннями економічного виховання в тифлопедагогіці ніхто ґрунтовно не займався. Хоча вчені в галузі історії навчання та виховання сліпих (Т. Гроза, А. Орлов, Т. Свиридюк, С. Федоренко) виявили певні елементи економічного виховання ще з появою перших спеціальних навчальних закладів для цієї категорії дітей. У старших класах таких закладів освітня програма передбачала (окрім вивчення інших дисциплін) навчання початкам ремесла. Ці заняття мали на меті не тільки навчити учнів основам ремесла, але й підготувати їх до самостійного ведення ремісничої справи. Тому учні мали ознайомитися з основами організації ведення ремісничої справи: закупівлею, підготовкою й сортуванням матеріалу, з цінами на нього та якістю, зі способами найбільш раціонального використання матеріалу, з існуючими цінами на товари, зі способами вираховування ціни на вироби тощо. Подібна система ремісничих занять давала змогу сформувати певні елементи економічної культури та свідомості учня, раціонально мислячої людини та підприємця. Важливо підкреслити суттєвий зв’язок теорії з практикою, що робило процес виховання більш ефективним.
У сучасній тифлопедагогіці питання економічного виховання розглядалося як складова трудового та громадянського (В. Єрмаков, Є. Синьова, Л. Солнцева, В. Денискіна, А. Жихарєв, С. Федоренко).
Із наведеного огляду теоретико-методичних підвалин процесу економічного виховання дітей і підлітків можна зробити висновок, що впродовж двох останніх десятиліть в Україні активно досліджуються зазначені питання стосовно загальноосвітніх навчальних закладів, однак у тифлопедагогіці питання становлення економічної культури дітей з порушеним зором самостійним предметом досліджень не поставали.
У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі У другому розділі “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження “Експериментальне дослідження особливостей особливостей особливостей особливостей особливостей особливостей особливостей особливостей особливостей економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн економічної компетентн ості ості ості ості дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору дітей з порушеннями зору ” проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано проаналізовано сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; сучасний стан роботи з економічного виховання в практиці спеціальної школи; розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе розкрито методику та основні результати констатувального експе рименту рименту рименту рименту рименту рименту .
7
У дослідженні брали участь 49 учнів з порушеннями зору комунального закладу «Львівська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 100 І-ІІІ ступенів» Львівської обласної ради, загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів «Cпеціальна загальноосвітня школа-інтернат № 5 ім. Я.П. Батюка» м. Києва та 48 учнів середнього загальноосвітнього начального закладу № 159 м. Києва.
У педагогічній літературі проаналізовано різні підходи щодо визначення результату економічної вихованості. Аналіз сутності процесу економічного виховання показав, що поняття «економічна компетентність» виступає найбільш узагальненою характеристикою якості результату означеного процесу діяльності, тому воно й було застосовано в нашому дослідженні.
Констатувальним дослідженням передбачалося вирішення наступних завдань:
1. Визначити критерії та показники оцінки сформованості економічної компетентності.
2. Діагностувати наявність відповідних віку уявлень і знань про економіку у старшокласників з нормальним та з порушеним зором (когнітивний компонент).
3. Визначити особливості мотивації до вирішення економічних проблем життя та ціннісні орієнтації старшокласників.
4. Дослідити особливості прояву поведінково-діяльнісного компоненту економічної компетентності в учнів з нормальним та з порушеним зором.
5. Визначити рівні сформованості економічної компетентності старшокласників.
6. Вивчити умови та стан економічного виховання в школах для дітей з порушеннями зору.
У структурі економічної компетентності нами були виділені наступні її компоненти: когнітивний, мотиваційно-ціннісний та поведінково-діяльнісний.
Критеріями сформованості кожної зі складових економічної компетентності визначені наступні:
- когнітивний: обсяг і якість економічних відомостей;
- мотиваційно-ціннісний: наявність потреб, інтересу та сформованої мотивації до економічної діяльності, ціннісні орієнтації;
- поведінково-діяльнісний: володіння сукупністю умінь і навичок розв’язування економічних задач, проблем, ситуацій; орієнтування в економічному просторі та на ринку праці; раціональність, заощадливість та економність у повсякденній діяльності; вміння вести домашнє господарство, володіти майном, бути ефективним господарем, раціональним споживачем.
Розробка та впровадження відповідних завданням дослідження критеріїв оцінки й діагностичних процедур дозволили обґрунтувати три узагальнені рівні сформованості економічної компетентності в старших учнів спеціальної та загальноосвітньої шкіл. Враховуючи дані, отримані в результаті вивчення компонентів економічної компетентності, учні були розподілені за цими рівнями її сформованості. Так, високий рівень економічної компетентності виявлений лише у 8,16% учнів з порушеннями зору та в 16,67% учнів з нормальним зором.
8
У старшокласників з порушеннями зору середній рівень спостерігався у 34,7% та у 50% дітей з нормальним зором. Низький рівень економічної компетентності був констатований більш ніж в половини учнів з порушеннями зору – 57,14%, в учнів з нормальним зором – лише у 33,33%.
Спостерігається відставання незрячих підлітків від своїх однолітків у рівнях сформованості всіх компонентів (когнітивного, мотиваційно-ціннісного та поведінково-діяльнісного) економічної компетентності. Ми це пояснюємо тим, що вплив біологічних факторів на розвиток пізнавальної активності при глибоких порушеннях зору посилюється в онтогенезі різними несприятливими для розвитку умовами середовища, тобто специфічною соціальною ситуацією розвитку (гіперопіка дорослих, обмеження комунікативних зв’язків, невміння використовувати збережені аналізатори з компенсаторною метою, невдачі в процесі пізнання, що дістають негативні оцінки з боку оточення, ускладнення в оволодінні діями, що забезпечують результативність процесу пізнання та задоволення від цього, тощо). Ці фактори стримують розвиток когнітивного, мотиваційно-ціннісного і, особливо, поведінково-діяльнісного компонентів.
Наявність глибоких порушень зору прямо чи опосередковано порушує взаємодію сліпої дитини з навколишнім середовищем, відбиваючись, перш за все, на активності особистості в такому важливому для людини виді діяльності, як економічна, проте цей вплив не є фатальним і може бути відкоригованим при створенні відповідних психолого-педагогічних умов.
Вивчення стану та умов економічного виховання в спеціальних школах дозволило встановити середній рівень знань вчителів та вихователів (у 73,85%) в цих питаннях та їх бажання покращити особистий рівень знань з цього напряму.
Аналіз навчальних планів середніх та старших класів школи для дітей з порушеннями зору показав, що ними не передбачено вивчення дисциплін, які безпосередньо стосуються формування в учнів економічних знань, лише деякі теми з історії, права та декількох інших предметів мають на меті розв’язати завдання, що стосуються засвоєння незрячими дітьми економічних знань чи сприяють економічному вихованню.
На підставі аналізу педагогічного досвіду спеціальних шкіл та опитування батьків незрячих учнів установлено такі особливості сучасного стану економічного виховання в спеціальних школах для дітей з порушеннями зору: відсутність сучасних підручників та джерел інформації з економічних питань для учнів з порушеннями зору; у змісті виховного процесу відсутній економічний напрям; відсутність у навчальних планах дисципліни, яка б забезпечувала формування в незрячих старшокласників знань з основ економіки; роль батьків у економічному вихованні учнів з порушеннями зору низька, оскільки діти перебувають під їх надмірною опікою і частково або взагалі не беруть участь у соціально-економічному житті.
Зазначене вище зумовило необхідність пошуку нових шляхів та підходів щодо організації економічного виховання в школах для дітей з порушеннями зору.
У третьому ро У третьому ро У третьому ро У третьому ро У третьому ро У третьому ро У третьому ро У третьому ро У третьому ро У третьому ро У третьому ро У третьому ро зділі зділі зділі зділі зділі “Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в Педагогічне забезпечення формування в
9
старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності старшокласників економічної компетентності ” представлено представлено представлено представлено представлено представлено представлено представлено представлено представлено експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну експериментальну корекційно корекційно корекційно корекційно корекційно корекційно корекційно корекційно корекційно -виховну виховну виховну виховну виховну виховну виховну виховну мето мето дику дику дику дику дику та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність та підтверджено їх ефективність .
Метою формувального етапу експерименту було обґрунтувати та експериментально довести, що можливо формувати економічну компетентність в учнів старших класів з глибокими порушеннями зору завдяки певним чином організованій корекційно-виховній діяльності, зокрема через зміст, форми, методи та засоби економічного виховання.
У дослідженні взяли участь 49 старшокласників з порушеннями зору експериментальної групи (ЕГ) та 45 старшокласників з порушеннями зору контрольної групи (КГ).
У процесі реалізації формувального експерименту була обґрунтована корекційно-виховна методика підвищення рівня економічної компетентності учнів з порушеннями зору. Розробляючи її ми враховували, що корекційно спрямоване виховання особистості з офтальмопатологією здатне не тільки виправляти вторинні ознаки порушеного розвитку чи попереджати їх виникнення, але й керовано поліпшувати процеси розвитку та соціалізації зорово депривованої особистості, забезпечуючи формування в її психіці позитивних компенсаторних новоутворень.
При обґрунтуванні корекційно-виховної методики економічного виховання учнів з порушеннями зору в спеціальних навчальних закладах методологічним підґрунтям цієї підготовки визначені такі підходи: аксіологічний; системний; діяльнісний; особистісно зорієнтований; компетентнісний. Були враховані також положення про сутність корекційно-виховного процесу та його значення для нормального розвитку особистості в умовах зорової деривації (Л. Виготський, І. Єременко, В. Єрмаков, М. Земцова, В. Синьов, Є. Синьова, Л. Солнцева), а саме: вирішальна роль соціального фактору (виховного впливу) в роботі з цією категорією учнів, довірливе ставлення до дорослого як до носія зразка.
Повноцінна реалізація зазначених вище підходів та положень забезпечувалася дотриманням принципів економічного виховання (А. Аменд, А. Нісімчук, О. Шпак та ін.): міждисциплінарності; стратегічної цілісності; системності; діяльнісний; технологізації; та спеціальних принципів, спрямованих на активізацію та розвиток пізнавальної діяльності незрячих учнів: безперервності та наступності корекційно-виховного процесу; корекційно-компенсаторної спрямованості виховання; посилення педагогічного керівництва діяльністю учнів; педагогічного оптимізму; створення оптимальних умов соціальної ситуації розвитку; індивідуального та диференційованого підходу; створення офтальмогігієнічних умов організації освітнього процесу (О. Литвак, І. Моргуліс, В. Синьов, Є. Синьова та ін.).
Ефективність формування економічної компетентності старшокласників з порушеннями зору забезпечувалася дотриманням сукупності таких вимог:
- розробка змісту, форм, методів і засобів економічного виховання учнів старших класів спеціальної школи для дітей з порушеннями зору;
- насичення економічним змістом дисциплін суспільно-гуманітарного, природничого та математичного циклів, забезпечення зв`язку цих навчальних
10
дисциплін з економічними явищами, законами, тенденціями розвитку ринкової економіки в Україні;
- дотримання умов, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності незрячих учнів та формування в них на цьому підґрунті економічної компетентності;
- максимальне використання вихователями можливостей корекційно-виховної роботи, що відбувається в спеціальній школі-інтернаті;
- встановлення міжпредметних зв`язків у процесі вивчення суспільно-гуманітарних предметів та позаурочної діяльності учнів;
- урізноманітнення видів навчальної та позанавчальної діяльності учнів економічного змісту;
- опора на особистий досвід учнів;
- забезпечення на практиці єдності трудового та економічного виховання;
- педагогічне керівництво процесом формування ключових життєво-економічних компетенцій у незрячих старшокласників;
- активне залучення до економічного виховання незрячих учнів їх батьків.
Обґрунтовано навчально-методичне забезпечення процесу формування економічної компетентності. З цією метою було удосконалено наявні програми з дисциплін, що в своєму змісті торкаються економічних питань, їх методичне та матеріальне забезпечення, можливі міжпредметні зв’язки й можливості використання додаткового матеріалу при вивченні економічних питань.
Змістово-процесуальний блок передбачав формування в незрячих старшокласників знань з основ економіки та ключових життєво-економічних компетенцій.
Ефективне використання змістово-процесуального блоку економічної компетентності забезпечувалося підтримкою методичного блоку. Його складовими ми визначаємо принципи, форми організації, методи, прийоми та засоби виховання, а також педагогічні умови.
Основною умовою ефективного застосування експериментальної методики є дотримання загальних та спеціальних принципів, спрямованих на активізацію пізнавальної діяльності незрячих учнів та формування в них на цьому підґрунті економічної компетентності.
Критеріями сформованості економічної компетентності старшокласників з порушеннями зору виступили рівні сформованості її компонентів: когнітивного, мотиваційно-ціннісного, поведінково-діяльнісного.
Застосовувалася така система методів та відповідних їм прийомів педагогічного впливу:
- методи й прийоми економічного виховання, осмислення економічного досвіду, діяльності й поведінки;
- методи й прийоми відпрацювання адекватного ставлення до економічної освіти загалом та виявів у житті людини її ключових життєво-економічних компетенцій;
- методи й прийоми стимулювання економічно доцільних дій і свідомої поведінки в соціально-економічному середовищі.
У межах цих груп методів застосовувалися в комплексі як традиційні (слово
11
педагога, бесіди, практичні роботи, приклад, вправи тощо), так і інноваційні (інтерактивні, інформаційно-комунікаційні) методи.
Було розроблено та впроваджено наступні методичні умови економічного виховання цієї категорії дітей.
1. Посилення міжпредметних зв’язків навчальних дисциплін, що стосуються засвоєння дітьми економічних знань чи економічного виховання.
2. Діяльність гуртків («Цікава економіка», «Економіка в сім’ї», «Невідома економіка» тощо) та факультативів з економічним нахилом чи економічною складовою.
3. Проведення шкільних та позашкільних виховних заходів зі складовою економічного виховання.
4. Проведення екскурсій як в класній, так і в позакласній роботі, що в своєму змісті містять компонент економічного виховання.
5. Посилення консультативної роботи з батьками щодо змісту, форм і засобів економічного виховання дітей у сім’ї.
6. Створення джерел інформації на економічну тематику, доступних для учнів з порушеннями зору.
7. Проведення тематичних дидактичних та інтерактивних ігор для формування економічної компетентності незрячих учнів.
8. Робота з вчителями та вихователями по підвищенню рівня їх економічної культури.
Результати експериментальної роботи, отримані після формувального експерименту, засвідчили, що кількість учнів експериментальної групи з високим рівнем економічної компетентності збільшилася з 7,48% до 28,57%. Кількість старшокласників з порушеннями зору ЕГ з середнім рівнем економічної компетентності збільшилася з 34,7% до 57,15%. Кількість учнів ЕГ з низьким рівнем економічної компетентності зменшилася з 57,82% до 14,28%.
Відповідно збільшилася кількість учнів з порушеннями зору, які знаходяться на високому рівні за різними компонентами економічної компетентності (за когнітивним, мотиваційно-ціннісним та поведінково-діяльнісним).
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины