ГРИНКЕВИЧ СВІТЛАНА СТЕПАНІВНА СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ЕКОНОМІЦІ : Гринкевич Светлана Степановна СТРАТЕГИЧЕСКИЕ ИМПЕРАТИВЫ РАЗВИТИЯ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦИАЛА В ИНФОРМАЦИОННОЙ ЭКОНОМИКЕ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження трудового потенціалу в інформаційній економіці» досліджено генезис змістовних теорій і концепцій трудового потенціалу; визначено сутнісно-парадигмальні основи становлення інформаційної економіки; проаналізовано методологічні підходи до дослідження трудового потенціалу в інформаційній економіці.
Останні десятиріччя ознаменувались актуалізацією проблем функціонування трудового потенціалу, що обумовлено закономірностями та особливостями цивілізаційного розвитку. Інформаційна економіка висуває нові вимоги до трудового потенціалу, процесів його відтворення, що зумовлює необхідність переосмислення парадигми розвитку і використання трудового потенціалу.
Дослідження змістових теорій і концепцій трудового потенціалу (М. Вебер, Т. Веблен, К. Маркс, У. Петті, А. Сміт, М. Туган-Барановський, Й. Шумпетер, К. Фрідман, Г. Беккер, М. Фішер, М. Левицький, Б. Матрос, С. Бородаєвський, Т. Мальтус, Т. Шульц, В.Парето, Г. Моска, С. Подолинський та ін.) дозволило виокремити генезис концепцій і теорій, що відображають світоглядні засади формування трудового потенціалу.
Окреслено виміри трудового потенціалу за змістовими характеристиками (соціально-демографічний, соціально-трудовий); за носіями (працездатне населення працездатного і непрацездатного віку); за територіально-просторовим охопленням (трудовий потенціал країни, нації, суспільства, регіону, територіально-суспільної системи, підприємства, особистісний).
У результаті дослідження дефініції «трудовий потенціал» (Ф. Кене, А. Маршалл, Л. Герш, Е. Фільрозе, П. Венсан, В. Вернадський, С. Струмилін, Р. Колосова, К. Ремізов, О. Грішнова, С. Бандур, Д. Богиня, О. Амоша, О. Новікова, Л. Безтелесна, С. Злупко, В. Мікловда, Л. Шаульська, Л. Ноджак та ін.), визначено взаємозв’язок змістового наповнення дефініцій «трудові ресурси», «робоча сила» («економічно активне населення)», «людський капітал», «людський розвиток», виділено найважливіші підходи до розуміння сутності трудового потенціалу (демографічний, демоекономічний, економічний, політекономічний, ресурсний, ресурсно-маржинальний, етимологічний, діяльнісний, екологічний, ноосферний, екогомологічний).
Враховуючи напрацювання вітчизняних вчених з проблематики трудового потенціалу (М. Долішній, Л. Шевчук, У. Садова, В. Горбунов, В. Міга, В. Смолюк та ін.) запропоновано розглядати трудовий потенціал як наявність ресурсів праці економічно активного населення, здатних до самовідтворення та таких, що відзначаються мінливістю, а також їх запас, за продуктивного використання яких забезпечується досягнення поставлених цілей. Структуру трудового потенціалу формують такі складові: демографічна; медико-біологічна; інтелектуальна; освітня; економічна; мотиваційна; культурна; соціальна; психологічна; організаційна. Обґрунтовано, що в умовах інформаційної економіки при дослідженні трудового потенціалу особливу увагу необхідно приділити освітній та інтелектуальній його складовим.
На основі дослідження сутнісно-парадигмальних основ становлення інформаційної економіки (У. Ростоу, Д. Белл, Е. Тоффлер, Ю. Хаяши, П. Дракер, Р. Інглегарт, М. Савіна, В. Іноземцев, Е. Масуда, Д. Лайон, Л. Мельник, О. Вітюк, М. Кастельс, Т. Стоуньер, І. Макаренко, В. Пиц та ін.) визначено базові критерії

розвитку інформаційної економіки за такими групами: технологічнаі; економічні; діяльнісні; особистісного розвитку.
Запропоновано трактування інформаційної економіки як типу устрою економічної системи, орієнтованого на створення, накопичення та ефективне використання інформації, а також особливу роль знань і передових технологій в цілях формування нового інформаційно-технологічного укладу. Визначено характерні ознаки інформаційної економіки: зростання ролі інформації та знань для суспільного розвитку; поширення інформаційних технологій; формування глобального інформаційного простору; зростання кількості зайнятих у сфері інформаційних технологій; зростання частки інформаційних продуктів та послуг у ВВП; комп’ютеризація, інформатизація економіки через використання телефонного, Інтернет-зв’язку тощо.
Доведено, що взаємовплив трудового потенціалу та інформаційної економіки відображається в таких тенденціях: з одного боку, реалізація трудового потенціалу стала рушійною силою суспільного розвитку, що привів до розвитку інформаційної економіки, з іншого – новітні умови та виклики інформаційної економіки формують якісно вищий рівень базових характеристик трудового потенціалу.
На основі ідентифікації основних напрямів впливу інформаційної економіки на розвиток і використання трудового потенціалу визначено спрямованість зміни вагомості компонент трудового потенціалу в різних економічних системах (сировинній, індустріальній, інформаційній), розроблено факторно-концептуальний підхід до формування, розвитку і використання трудового потенціалу (рис. 1).
Обґрунтовано, що фундаментальність концепції факторів впливу на формування, розвиток і використання трудового потенціалу пов’язана із загальноцивілізаційним переосмисленням місця людини в системі соціальних, економічних, політико-правових й інших взаємовідносин та гострою потребою в глибокому ідеологічному обґрунтуванні напрямів «пересоціалізації» населення України. Показано вплив трудового потенціалу на різні підсистеми відповідної території (країни, регіону): економічну; підсистему розселення; соціотрудову; науково-освітню; інфор¬маційну; інноваційну; управлінсько-адміністративну. Визначено базові взаємовпливи у компонентній структурі трудового потенціалу в інформаційній економіці.
Сформульовано концептуальні положення факторного впливу на трудовий потенціал в умовах інформаційної економіки: трудовий потенціал є формою втілення людського фактора, а також надзвичайно чутливим індикатором стосовно умов зовнішнього середовища; частина факторів впливу на трудовий потенціал вирізняється дуальною належністю; між складовими трудового потенціалу існує тісна система взаємовпливів; складна структура трудового потенціалу, динамічність зовнішнього середовища потребують чіткого теоретико-методологічного підходу до визначення критеріїв розподілу всіх факторів; сучасні умови інформаційної економіки потребують переосмислення потенційних можливостей людини; оцінювання факторного впливу на трудовий потенціал передбачає застосування диференційованих підходів до такого оцінювання за фазами відтворення трудового потенціалу; завдання коригування факторного впливу на трудовий потенціал полягає у створенні передумов резистентності його компонент до деструктивних впливів.