АНДРОЩУК МИРОСЛАВА ОЛЕКСАНДРІВНА СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ РЕСУРСІВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА (за матеріалами фармацевтичних підприємств України)



Назва:
АНДРОЩУК МИРОСЛАВА ОЛЕКСАНДРІВНА СТРАТЕГІЯ ФОРМУВАННЯ РЕСУРСІВ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА (за матеріалами фармацевтичних підприємств України)
Альтернативное Название: АНДРОЩУК МИРОСЛАВА АЛЕКСАНДРОВНА СТРАТЕГИЯ ФОРМИРОВАНИЯ РЕСУРСОВ РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ (по материалам фармацевтических предприятий Украины) ANDROSHCHUK MIROSLAVA ALEKSANDROVNA STRATEGIYA FORMIROVANIYA RESURSOV RAZVITIYA PREDPRIYATIYA (po materialam farmats
Тип: Автореферат
Короткий зміст: У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету й завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення отриманих наукових результатів, а також наведено відомості щодо їх апробації.
У розділі 1 «Теоретико-методичні засади стратегії формування ресурсів розвитку підприємства» досліджено економічний базис ресурсного понятійного апарату; проведено аналіз методичних підходів до оцінювання ефективності використання ресурсів розвитку підприємства; обґрунтовано основні стратегії формування ресурсів розвитку підприємства та технологію їх розробки.
З метою дослідження дефініції «ресурси розвитку підприємства» було проаналізовано понятійно-категоріальний апарат визначення економічної сутності й взаємозв’язку категорій «ресурси», «розвиток» і понять «розвиток підприємства», «ресурси розвитку», «ресурсні набори», «стратегія формування ресурсів розвитку», для яких надані авторські визначення, що підкреслюють їх ціннісне значення. Доведено, що розуміння сутності ресурсів змінювалось відповідно до еволюції потреб суспільства, яка, за сучасних умов, має ґрунтуватися на запропонованому в роботі концептуальному підході «Соціальні наслідки виробництва». Під зазначеною категорією варто розуміти засоби, що використані для отримання економічної вигоди суб’єктом господарювання і задоволення потреб суспільства з дотриманням принципів раціональності, ощадливості та екологічності виробництва продукції та / або надання послуг чи виконання робіт. У свою чергу, ресурсами підприємств є фактори виробництва, цінності та джерела їх забезпечення, які можуть бути використані для досягнення власних цілей розвитку.
Багатогранне сутнісне наповнення економічної категорії «ресурси» дозволило упорядкувати їх класифікацію у контексті діяльності суб’єктів господарювання. Було встановлено, що більшість із наявних класифікацій дозволяє деталізувати основні складові ресурсів, тому доцільним є дослідження таких їх видів як, інтелектуальні, фінансові, матеріальні, природні та інформаційні для обґрунтування стратегії формування ресурсів розвитку підприємства. Доведено, що на сучасному етапі найбільш пріоритетними з-поміж ресурсів є інтелектуальні.
В процесі дослідження встановлено, що для формування конкурентної переваги підприємства необхідне не лише поєднання унікальних ресурсів, а й використання можливостей, зумовлених змінами зовнішнього і внутрішнього середовищ. Доведено, що вагомою характеристикою успішного функціонування підприємств є інноваційність і першість у розробці продукції, а також їх прагнення до оптимізації витрат і максимізації чистого прибутку. На цій основі в роботі уточнено зміст поняття «ресурси розвитку підприємств», а також його основних ознак і характеристик через призму виокремлення ресурсних наборів. Вони можуть бути раціонально використані для реалізації динамічних здатностей та потенційних можливостей підприємства з метою досягнення поставлених цілей, підвищення результативності господарювання з попередньо наданою невідтворюваною (складно відтворюваною) функціональністю на основі задоволення потреб споживачів.
У роботі розподілено ресурсні набори розвитку підприємства залежно від стадії його життєвого циклу: 1) відтворення та масштабування виробництва продуктів на основі наявних у нього процесів / технологій (перший ресурсний набір), де джерело доходів - реалізація продуктів, а зростання доходів - за рахунок збільшення обсягів продажів та ефекту економії (витрат) на масштабі; 2) запровадження виробництва нових для певного ринку продуктів, (розширення асортименту) на основі функціонуючих у галузі основних процесів / технологій (другий ресурсний набір), де джерело доходів - реалізація продуктів, нових для конкретного ринку країни, а зростання доходів - за рахунок економії на транспортних і митних витратах, а також тимчасового монопольного статусу на ринку окремої країни; 3) розробка та імплементація нових продуктів на основі діючих або вдосконалених основних процесів / технологій (третій ресурсний набір), де джерело доходів - збільшення обсягів реалізації продуктів, а зростання доходів - за рахунок економії на модернізації обладнання та роботизації; 4) створення інновацій міжнародного рівня (четвертий ресурсний набір), де джерело доходів - продаж прав інтелектуальної власності (патентів, ліцензій); реалізація високомаржинальних продуктів; масштабування технологій - відкриття виробництва в різних регіонах світу, а зростання доходів - за рахунок контрольованого трансферу технологій та виведення на ринки нових видів продуктів. Як наслідок, зростання розмірів чистого прибутку відбувається за умови переходу на вищий щабель розвитку.
Систематизовано методичні підходи до визначення ефективності використання ресурсів підприємства, в основу яких покладена комплексна діагностика інтелектуальних, фінансових і матеріальних ресурсів. Своєю чергою, вони є основою для розрахунку індексу оцінювання їх ефективності як добутку показників використання таких ресурсів.
У роботі доведено, що проблематика оцінювання ефективності використання ресурсів розвитку підприємств наразі висвітлена недостатньою мірою. Тому були запропоновані методичні підходи до оцінювання рівня раціональності використання таких ресурсів на основі семирівневого розрахунку шістнадцяти показників. Вони, на відміну від існуючих підходів, дозволяють оцінити розміри кредиторської заборгованості і запасів та забезпечують більш об’єктивне оцінювання рівня ресурсозабезпечення підприємств. У якості рівня раціональності (абсолютний, високий, вище середнього, середній, нижче середнього, передкризовий, кризовий) виступає результат застосування сукупності заходів, спрямованих на ефективне використання наборів ресурсів (інтелектуальних, фінансових, матеріальних), який дозволяє обґрунтувати найдоцільнішу організацію відповідних виробничих процесів (рис. 1).
Встановлено, що формування ресурсів розвитку безпосередньо пов’язане з розрахунком доцільності впровадження управлінських рішень, які можуть трансформуватися в дієві інвестиційні проекти. У зв’язку з чим запропоновано застосувати показник EVA для оцінювання ефективності використання ресурсів розвитку підприємства.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины