ШУМ ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА ВІДТВОРЕННЯ ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНИХ ДОМІНАНТ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕКЛАДАЧАМИ-ЕМІГРАНТАМИ



Назва:
ШУМ ОЛЬГА ВОЛОДИМИРІВНА ВІДТВОРЕННЯ ЛЕКСИКО-СТИЛІСТИЧНИХ ДОМІНАНТ УКРАЇНСЬКОЇ ХУДОЖНЬОЇ ПРОЗИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ ПЕРЕКЛАДАЧАМИ-ЕМІГРАНТАМИ
Альтернативное Название: ШУМ ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА воссоздания Лексико-стилистической доминантой УКРАИНСКОЙ Художественная проза второй половины ХХ века переводчики-эмигранта SHUM OLGA VOLODYMYRIVNA REPRODUCTION OF LEXICAL AND STYLISTIC DOMINANTS OF UKRAINIAN ART PROSE OF THE SECOND
Тип: Автореферат
Короткий зміст: У Вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, визначено об’єкт та предмет дослідження, мету та завдання роботи, окреслено методику,
обґрунтовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, наведено дані щодо апробації та опублікування результатів дисертаційного дослідження, подано стислий зміст розділів та додатків.
У першому розділі «Художній переклад як засіб міжкультурної комунікації» подано характеристику художнього перекладу як предмету наукового дослідження; розглянуто особливості понять адекватність та еквівалентність, когезія та когерентність, теорії скопосу у контексті художнього перекладу; висвітлено співвідошення стилю автора та стилю перекладача, а також теоретичні аспекти понять ідіолект та ідіостиль; окреслено основні віхи історії українсько-німецьких перекладознавчих взаємин другої половини ХХ - початку ХХІ століть; розглянуто основні методи наукових досліджень, які застосовувалися під час перекладацького аналізу.
Художній переклад, як і переклад загалом, слід розглядати як процес та як результат. Як процес художній переклад - це творча діяльність, основна функція якої полягає у художньо-естетичному впливові на читача, однак, може варіюватися залежно від мети перекладу. Вона досягається завдяки використанню певного набору методів та засобів, шляхом дотримання обраної стратегії відповідно до кінцевої мети. Як результат - це художній твір, який, окрім безпосередньо творчої, виконує також естетичну та інформативну (посередницьку) функції, а також виступає одним із проявів міжлітературної, а, отже, і міжкультурної взаємодії у співіснуванні різних культур.
У контексті художнього перекладу досі існує чимало різноманітних поглядів на проблему адекватності та еквівалентності, найвідомішими серед яких є розвідки Ю. Найди, М. Грабовського, В. Комісарова, С. Боланос,
О. Каде, Р. Зорівчак та ін. Найбільш узагальнюючою є точка зору
О. Чередниченка, який стверджує, що «під еквівалентністю розуміється наближення до смислової структури оригіналу, тобто більш-менш точне відтворення його змісту. Адекватність перекладу - це його функціональна тотожність оригіналові, за якої враховується рецепція дискурсу. Адекватність перекладу забезпечується його семантичною еквівалентністю, але може досягатися і за відсутності останньої» .
Розглядаючи теорію скопосу (Ґ. Вермеєр, К. Райс, К. Норд, Т. Кияк та ін.) у межах художнього перекладу і погоджуючись із думкою науковців, що дана теорія не абсолютизує вимоги до перекладу, а ставить на перше місце стратегічний вибір самого творця перекладу, вважається, що першим завданням компетентного перекладача художнього твору є чітке визначення перекладацького завдання. Перекладач ще до початку роботи над самим перекладом, відповідно до теорії скопосу має окреслити уявлення стосовно того, що саме йому доведеться створювати та яким чином надалі буде використовуватися перекладений твір.
У новітніх дослідженнях із проблем перекладознавства, на противагу питанню адекватності та еквівалентності художнього перекладу, значну частку розвідок становить проблема когезії та когерентності у художньому перекладі (К. Костер, М. Гелідей, Р. Хасан). Когерентність є поняттям ширшим, ніж когезія, що охоплює не лише формально-граматичні аспекти зв’язку висловлювань, але й семантико-прагматичні аспекти смислової, інтерактивної зв’язності тексту, тобто є прихованими змістовими зв’язками між частинами тексту, які відкриває реципієнт за допомогою процесу інтерпретації тексту. Її суть полягає у семантичному об’єднанні всіх частин тексту в цілому для досягнення його цілісності, що може досягатися засобами когезії або будуватися на асоціативних зв’язках.
Вищенаведені категорії тісно переплітаються та характеризують особистість перекладача як творця цільового тексту. У цьому контексті співіснують поняття ідіостиль та ідіолект, які є вирізняльними характеристиками певної особистості. Так, ідіолект є поняттям вужчим і трактується, як індивідуальне мовлення конкретного носія мови. Це сукупність мовних форм особистості, його мовна практика. Ідіостиль - ширше поняття і поєднує у собі сукупність мовно-виражальних засобів, які виконують естетичну функцію, виступає як стиль мови і стиль мовлення, системою змістовних і формальних лінгвістичних характеристик ідіолекту індивіда загалом чи його мови у рамках певних мовних жанрів. Відповідно до цього слід розглядати індивідуальний стиль автора, який відображає його індивідуальне світобачення через окремі специфічні мовні засоби, та індивідуальний стиль перекладача - сукупність способів і методів (характеристик стилю і мови окремого перекладача), яка відрізняє його від автора оригіналу. Так, найповніше, на нашу думку, наразі проблема творчості автора та співтворчості перекладача описана у дослідженнях концепцій творчості О. Ребрія (мовоцентрична, текстоцентрична та діяльнісноцентрична концепції).
Зацікавленість українською літературою в німецькомовному просторі сягає своїм корінням далеко в минуле. Історично прийнято поділяти історію українсько-німецьких літературних взаємин на періоди, залежно від соціальних, естетичних та інших чинників. Таких класифікацій існує чимало. У дослідженні спираємося на градацію П. Кірхнера: 1) період Просвітництва (друга половина ХУП - перша половина XVIII століть); 2) період романтизму (перша половина ХІХ століття); 3) період критичного реалізму (друга половина ХІХ - початок ХХ століття); 4) період експресіонізму та переходу до пролетарсько-соціалістичних позицій (друге-третє десятиліття ХХ століття); 5) період формування та укріплення соціалістичного реалізму (20-ті та 30-ті роки); 6) період сучасної соціалістичної літератури. У роботі приділяємо увагу періоду другої половини ХХ століття. До того часу здебільшого перекладали класичні твори української літератури (О. Кобилянської, Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка та ін.). Часто самі письменники виступали як перекладачі німецькомовних письменників українською мовою, так і здійснювали авторські переклади власних творінь німецькою мовою. Широкомасштабне дослідження україномовної літератури, перекладеної німецькою мовою, належить Т. Гаврилову. Одними з найактивніших та найбільш знакових постатей другої половини ХХ століття виступають перекладачі та популяризатори української художньої прози в Німеччині І. Костецький та Е. Котмаєр, М. Остґайм-Дзерович і
А.-Г. Горбач.
У другому розділі «Індивідуальний стиль перекладача: особливостості творчої майстерності І. Костецького та Е. Котмаєр і М. Остґайм-Дзерович» розглянуто творчі постаті перекладачів-емігрантів І. Костецького та Е. Котмаєр і М. Остґайм-Дзерович у рамках українсько- німецьких перекладознавчих взаємин; проаналізовано риси індивідуального стилю перекладачів та перекладацькі рішення у німецькомовних варіантах романів «Собор» О. Гончара та «Жовтий князь» В. Барки на прикладі перекладу колірної лексики, фраземіки, ономастичної, розмовно-побутової лексики, авторських неологізмів тощо.
З метою забезпечення адекватного художнього перекладу перекладачеві необхідно на належному рівні володіти мовою оригіналу та перекладу, а також знатися на культурних особливостях обох мов. До вище зазначеного переліку ми вважаємо доцільним додати ще й освіченість та досвідченість, тобто рівень професійності перекладача. Адже біографія, культурні погляди, вподобання та безпосередньо професійна діяльність перекладача, а також його оточення, формують перекладацьку особистість. Будь-який із перекладачів може одночасно бути і письменником у своїй культурі, що також залишає відбиток на формуванні його особистості як перекладача чужих творів.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины