ТИМЧИШИН ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВ

ОСТАННІ НОВИНИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ОСТАННІ ВІДГУКИ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Назва:
ТИМЧИШИН ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ ВИКОРИСТАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ У РОЗСЛІДУВАННІ ВБИВСТВ
Альтернативное Название: Тимчишина ДМИТРИЙ МИХАЙЛОВИЧ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ НАУЧНО-ТЕХНИЧЕСКИХ СРЕДСТВ В расследовании убийства TYMCHYSHYN DMYTRO MYKHAYLOVYCH USE OF SCIENTIFIC AND TECHNICAL MEANS IN THE INVESTIGATION OF MURDER
Тип: Автореферат
Короткий зміст: У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації; зазначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, задачі, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; надано відомості щодо форм їх апробації; публікацій дисертанта, у яких відображено основні положення дослідження, а також структури та обсягу роботи.
Розділ 1 «Теоретико-методичні засади та стан науково-технічного забезпечення органів внутрішніх справ у кримінальному провадженні» складається з трьох підрозділів та присвячений криміналістичним засадам використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств.
У підрозділі 1.1. «Поняття, класифікація та стан наукового розроблення використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств» зазначається, що у практиці розкриття, розслідування і запобігання злочинам усе ширше застосовуються досягнення науково-технічного прогресу. Вирішення завдань щодо розкриття та розслідування злочинів можливе лише за умови застосування комплексу методів, засобів і спеціальних знань. Засобами пізнання події злочину виступають методи, технічні засоби, за допомогою яких вони реалізуються, і спеціальні знання, необхідні для ефективного застосування методів і технічних засобів з метою одержання, обробки та передачі відповідної криміналістично значущої інформації.
Автором оцінено стан наукової розробленості проблеми та організації використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств, надано поняття «науково-технічний засіб» та наголошено на необхідності його введення в науковий обіг з метою позначення усіх технічних засобів («технічні засоби», «оперативно-технічні засоби», «технічні засоби отримання інформації», «технічні засоби візуального спостереження», «спеціальні технічні засоби», «електронні засоби контролю», «техніко-криміналістичні засоби», «технічні засоби фіксації»).
З’ясовано, що сфера застосування науково-технічних засобів ширша за сферу застосування криміналістичної техніки, оскільки вона виходить далеко за межі боротьби з правопорушеннями, а суб’єктами її використання є не тільки експерти-криміналісти, а й слідчі, прокурори, судді, оперативні працівники.
Запропоновано усі науково-технічні засоби, що використовуються у кримінальному провадженні, поділити на класифікаційні групи за походженням, цільовим призначенням, функціональним призначенням, галуззю наукового знання, видом, сферою використання, суб’єктом використання, з відповідно до завдань, що вирішуються за їх допомогою, з позицій кримінальної процесуальної науки, наборами, комплектами та комплексами науково-технічних засобів.
У підрозділі 1.2. «Суб’єкти використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств» зазначається, що суб’єктами використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств є слідчий відділу розслідування злочинів, учинених проти життя та здоров’я особи, СУ ГУМВС, УМВС, прокурор, керівник органу досудового розслідування, працівник оперативного підрозділу. Слідчий відділу розслідування злочинів, учинених проти життя та здоров’я особи, СУ ГУМВС, УМВС використовує науково-технічні засоби під час проведення слідчих (розшукових) дій у межах кримінального провадження за фактом вбивства, прокурор може давати вказівки або доручення про використання науково-технічних засобів, а також використовувати їх під час проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, керівник органу досудового розслідування надає вказівки слідчому про використання науково-технічних засобів, контролює їх виконання, а також використовує їх під час проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. Працівник оперативного підрозділу використовує науково-технічні засоби під час виявлення вбивств чи проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій за дорученням прокурора або слідчого.
Спеціаліст та експерт є суб’єктами застосування науково-технічних засобів під час розслідування вбивств.
Для використання науково-технічних засобів достатньо професійних знань, а для їх застосування необхідні спеціальні знання. Застосовувати спеціальні знання можуть їх носії, які мають відповідні навички, а використовувати – сторони кримінального провадження, які, відповідно до свого процесуального статусу, наділені таким правом.
У підрозділі 1.3. «Наукове забезпечення та правова регламентація використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств» зазначено, що наукове забезпечення як головне завдання науки криміналістики полягає в запозиченні досягнень природничих і технічних наук та розробленні наукових положень, методик і методичних рекомендацій з їх використання, з метою профілактики, виявлення та розслідування кримінальних правопорушень загалом і вбивств зокрема як одних з найбільш суспільно небезпечних.
Розроблення наукових положень, методик та методичних рекомендацій з використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств включає в себе наукові здобутки криміналістів та процесуалістів (дисертаційні дослідження, монографії, навчальні посібники, підручники), які є науковим підґрунтям і джерельною базою для нашого дисертаційного дослідження.
Науково-технічні засоби, що використовуються в розслідуванні вбивств, спрямовані на збирання, дослідження та оцінку доказів і мають відповідати таким вимогам: 1) їх використання не повинно порушувати прав і законних інтересів сторін кримінального провадження; 2) мають бути безпечними для життя та здоров’я учасників слідчої (розшукової) дії та оточуючих громадян; 3) повинні забезпечити отримання об’єктивних даних і гарантувати встановлення об’єктивної істини; 4) не повинні суперечити етичній стороні.
Використання науково-технічних засобів у кримінальному проваджені – це чітко регламентована діяльність на законному та підзаконному рівнях. На рівні законів діяльність суб’єктів використання науково-технічних засобів регламентується КПК України, законами України °»Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про судову експертизу». Відомча правова регламентація використання науково-технічних засобів під час розслідування вбивств характеризується короткою тривалістю дії підзаконних актів, які часто перезатверджуються.
Розглянуто основні напрями використання прокурором науково-технічних засобів шляхом здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Зазначено, що закони України та інші нормативно-правові акти регламентують використання рекомендованих криміналістикою науково-технічних засобів, КПК України легалізує дані, отримані в результаті їх використання, а наука криміналістика розробляє науково обґрунтовані методи, методики та рекомендації щодо їх використання.
Розділ 2 «Використання науково-технічних засобів на початковому етапі розслідування вбивств» містить три підрозділи та присвячений науково-технічному забезпеченню розслідування вбивств на початковому етапі.
У підрозділі 2.1. «Використання науково-технічних засобів під час огляду місця події за фактами вбивств» зазначено, що для успішного виконання завдань огляду місця події слідчий повинен володіти не лише тактикою дослідження матеріальної обстановки, а й тактично грамотно використовувати можливості науково-технічних засобів.
Матеріально-технічне оснащення слідчого повинно відповідати конкретним умовам та включати в себе спеціальні науково-технічні засоби, призначені для виявлення, фіксації, вилучення, попереднього дослідження, упакування, транспортування та зберігання слідової інформації.
Зазначено, що до виїзду на місце події слідчий відділу розслідування злочинів, учинених проти життя та здоров’я особи, СУ ГУМВС, УМВС України повинен підготувати необхідні науково-технічні засоби, більшість з яких зберігається в НДЕКЦ при ГУМВС, УМВС. Спеціаліст НДЕКЦ, отримавши від оперативного чергового повідомлення про виклик, формує набір науково-технічних засобів, що можуть бути використані на місці події за фактом виявлення трупа, – «криміналістичну лабораторію».
У підрозділі 2.2. «Використання науково-технічних засобів під час огляду трупа за фактами вбивств» визначено, що вбивства відрізняються від більшості інших злочинів наявністю трупа й необхідністю його огляду та судово-медичного дослідження. Під час розслідування вбивств огляд трупа здійснюється на місці події – у межах огляду місця події, та в морзі – у межах окремої слідчої дії.
Слідчий під час огляду трупа використовує науково-технічні засоби опосередковано, шляхом залучення спеціаліста в галузі судової медицини.
З’ясовано, що під час огляду трупа на місці події для дослідження трупних змін та суправітальних реакцій судово-медичний експерт застосовує такі науково-технічні засоби: ртутний термометр – для вимірювання температури повітря, води, трупа; електротермометр – для вимірювання температури трупа в тканинах печінки; динамометр – для дослідження трупних плям; металевий стержень чи лінійку – для виклику ідіомускулярної пухлини; неврологічний молоток – для проведення проби на механічне подразнення скелетних м’язів та сухожильних рефлексів; прилад для електроподразнення скелетних м’язів; розчин пілокарпіну й атропіну – для перевірки реакції очей; шприц туберкуліновий та голки – для ін’єкцій; хронометр – для засікання часу зміни кольору трупних плям; діагностичні таблиці, номограми.
Крім фахівця в галузі медицини, до огляду трупа на місці події залучаються інші спеціалісти, зокрема спеціалісти НДЕКЦ – експерти-криміналісти з криміналістичними валізами та пересувними криміналістичними лабораторіями. Саме до їх обов’язків належить пошук, виявлення, фіксація, вилучення та упакування слідової інформації.
Підрозділ 2.3 «Удосконалення науково-технічного забезпечення початкового етапу розслідування вбивств» присвячений головним напрямам удосконалення науково-технічного забезпечення розкриття та розслідування вбивств.
Упровадження науково-технічних досягнень у практичну діяльність працівники експертних підрозділів органів внутрішніх справ здійснюють за двома напрямами: а) безпосереднє використання новітніх засобів і методик у досудовому розслідуванні; б) інформування слідчих про науково-технічні досягнення та їх можливості.
Ознайомлення слідчих та експертів з новітніми досягненнями науки і техніки зазвичай (89 %) відбувається на курсах підвищення кваліфікації, що організовуються на базі відомчих навчальних закладів, ГСУ та ДНДЕКЦ, адже до організаційних засад, які позитивно впливають на діяльність експертної служби МВС України, належить своєчасне інформування практичних працівників про сучасні науково-технічні можливості. Проте від появи новітніх науково-технічних засобів та методик їх застосування до їх використання на практиці зазвичай минає тривалий час, що пов’язано з недостатнім фінансуванням і матеріально-технічним забезпеченням експертних та слідчих підрозділів.
Автором наголошено на необхідності впровадження лазерного сканера, що призначений для обмірів і 3D візуалізації – FARO® Laser Scanner Focus3D. Технічні можливості зазначеного науково-технічного засобу мають перспективу використання під час розслідування вбивств, а саме для фіксації огляду місця події за фактами вбивств, учинених з використанням вогнепальної зброї та вибухових пристроїв (фіксація складної топографії місця події). Для виготовлення планів та схем місцевості, що використовуються як додатки до протоколу огляду місця події, необхідно застосовувати програмне забезпечення Google Earth.
Автором запропоновано включити GPS-навігатор до наборів науково-технічних засобів з метою використання під час огляду місця події за фактами вбивств. Показники координат, отримані за допомогою GPS-навігатора, можна заносити до протоколу. Надалі зафіксовані під час огляду місця події координати використовують для швидкого пошуку місця події під час слідчого експерименту.
Розділ 3 «Використання науково-технічних засобів на наступному етапі розслідування вбивств» складається з трьох підрозділів та присвячений головним напрямам використання науково-технічних засобів при розслідуванні вбивств на наступному етапі.
У підрозділі 3.1. «Використання науково-технічних засобів під час проведення слідчих (розшукових) дій за участю підозрюваного» з’ясовано, що науково-технічне забезпечення отримання зразків для експертизи в підозрюваного у вчиненні вбивства є необхідною умовою розслідування вбивств.
Використання науково-технічних засобів зазвичай спрямоване на роботу з матеріальними джерелами доказової інформації під час проведення слідчих (розшукових) дій, у яких підозрюваний не бере участі. Однак значну частину доказів вини особи у вчиненні вбивства отримують за допомогою науково-технічних засобів під час проведення слідчих (розшукових) дій за його участі. У підозрюваного після затримання у вчиненні вбивства необхідно отримати низку зразків для експертизи шляхом використання різноманітних науково-технічних засобів для вилучення одягу та взуття, зразків мікрооб’єктів, нігтів рук, змивів з обох рук, відбитків обох рук, зразків волосся, крові, слини та запаху, а залежно від обставин провадження – й інших необхідних зразків.
За допомогою науково-технічних засобів докази вини особи у вчиненні вбивства збирають не тільки під час проведення невербальних слідчих (розшукових) дій, а й під час вербальних та змішаних слідчих (розшукових) дій (допит, допит і впізнання в режимі відеоконференції, слідчий експеримент).
На основі вивчення слідчої практики серед різноманітних науково-технічних засобів, що використовують у розслідуванні вбивств, визначено, що важливе місце посідають науково-технічні засоби відеофіксації (77 %), які відіграють головну роль в отримані та фіксації показань підозрюваного у вчиненні вбивства.
Наступною слідчою (розшуковою) дією, що спрямована на отримання, перевірку й уточнення зібраних доказів, є слідчий експеримент (ст. 240 КПК України). Під час проведення слідчого експерименту можуть проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення, відбитки та зліпки, що додаються до протоколу.
У підрозділі 3.2. «Використання науково-технічних засобів під час огляду предметів та зберігання речових доказів» звертається увага на те, що оцінка вилучених речей та предметів у процесуальному аспекті полягає в їх слідчому огляді.
Необхідність проведення огляду предметів, зазвичай, виникає у таких випадках: 1) для повного та всестороннього вивчення предметів необхідний тривалий час, а проведення тривалого огляду неможливе через обстановку на місці події, обшуку, виїмки; 2) у випадках ускладнення проведення огляду в повному обсязі на місці виявлення предметів унаслідок несприятливих обставин, які неможливо усунути (природні умови); 3) коли для виявлення, спостереження та фіксації матеріальних ознак предметів необхідні стаціонарні науково-технічні засоби; 4) у разі доцільності залучення до огляду спеціаліста та інших учасників процесу (потерпілого, підозрюваного), які не були присутні при виявленні предметів, якщо залишення цих предметів на попередньому місці пов’язане з ризиком їх втрати; 5) предмети, що підлягають огляду, надані установами чи громадянами безпосередньо органові, який здійснює кримінальне провадження; 6) коли необхідно провести додатковий огляд предметів (речових доказів) з метою перевірки встановлених попередніми оглядами фактичних даних з урахуванням інформації, отриманої з інших джерел під час досудового розслідування, перевірки висунутих версій, перевірки збереженості раніше оглянутих предметів та фіксації змін в їх матеріальних ознаках, ознайомлення слідчого з вилученими предметами, усунення недоліків, що були виявлені під час попередніх оглядів.
При проведенні огляду предметів науково-технічне виявлення охоплює два моменти: 1) відшукування слідів та інших особливих ознак об’єкта, що можуть мати значення; 2) виявлення невидимого і мало видимого при звичайних умовах спостереження.
Автором акцентовано на важливості використання науково-технічних засобів під час огляду речей і предметів, за допомогою яких можливо заощаджувати ресурси та час, що надає можливість закінчити досудове розслідування у визначений строк.
Процес огляду речей закінчується відображенням у протоколі всіх виявлених ознак й особливостей, що мають значення для кримінального провадження, а трансформація їх у речові докази відбувається шляхом надання їм процесуальної форми, тобто прийняття процесуального рішення, що виражається у винесенні постанови про визнання предметів речовими доказами.
Після проведення різноманітних експертиз усі речові докази мають бути поміщені для зберігання, що забезпечить їх належний стан. З цією метою в органах внутрішніх справ, підрозділах податкової міліції, служби безпеки, прокуратурах, судах, судово-експертних установах обладнують спеціальні приміщення зі стелажами, оббитими металом дверима, гратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією. Якщо такого приміщення немає, то виділяють спеціальний сейф або металеву шафу достатнього розміру.
У підрозділі 3.3. «Удосконалення науково-технічного забезпечення наступного етапу розслідування вбивств» запропоновано використання поліграфа з метою ефективного розкриття та розслідування вбивств. Прилади цього виду використовують у клінічній медицині, у прикладній психофізіології, а одним з окремих напрямів використання цього науково-технічного засобу є детекція брехні. Спеціальне психофізіологічне дослідження – це складна багатоетапна процедура, під час якої поліграф виконує єдину функцію: реєструє швидкоплинні реакції організму людини у відповідь на інформацію, що йому передається.
Рекомендовано застосовувати дві методики психофізіологічної діагностики особистості в розслідуванні злочинів, а саме: «тест контрольних запитань» і «тест на знання винного».
«Тест контрольних запитань» є менш доцільним для використання в розслідуванні вбивств, оскільки для невинуватих осіб він може виявитися стресогенним фактором, який може змінити адекватність реагування на поставлені запитання, адже сам факт підозри невинуватої особи у вчиненні злочинів такої тяжкості й загроза кримінальної відповідальності за санкціями таких статей можуть викликати зміну всіх психофізіологічних характеристик особистості, які фіксує поліграф.
У розслідуванні вбивств доцільним є використання «тесту на знання винного», оскільки особа, яка вчинила вбивство, за будь-яких обставин буде побоюватися настання кримінальної відповідальності більшою мірою, ніж та, яка вчинила менш тяжкий злочин, або та, яка взагалі нічого не вчиняла.
Наголошено на тому, що поліграф є науково-технічним засобом, який може бути використаний у розслідуванні вбивств, що є суттєвим удосконаленням науково-технічного забезпечення наступного етапу розслідування вбивств.
Запропоновано використання досвіду правоохоронних органів США щодо розслідування вбивств за допомогою ідентифікації особи потерпілого за зубами. Ідентифікація заснована на вивченні зубів, пломб, вкладок, коронок, мостів, протезів і є дієвою, оскільки зуби – це найміцніші частини людського тіла. За допомогою картотек зубів, що ведуть стоматологи, часто вдається встановити особу невпізнаного чи скелетованого трупа.
Обґрунтовано та запропоновано створити в ДНДЕКЦ МВС України картотеку зубів, що підвищить ефективність розслідування вбивств.
 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины