Замовити дисертацію ТРАДИЦІЇ ТА НОВАЦІЇ В ПРАВОВОМУ РОЗВИТКУ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ :

Актуальність теми дисертаційного дослідження визначається, по-перше, неефективністю сучасного законодавства України та діяльності державних структур щодо його здійснення; по-друге, запозиченням принципів, норм і цінностей західноєвропейської цивілізації, яка ігнорує правову культуру і правовий менталітет народу України, нашу правову спадщину; по-третє, формуванням правової системи України на тлі кардинальних змін у системі людського буття, що ставлять під сумнів саме існування національних правових культур і державних утворень, що, по суті, залишається без уваги в теоретичних і прикладних дослідженнях юристів України.

В Україні практично відсутні теоретичні дослідження, присвячені визначенню характеру й ролі вітчизняної правової спадщини в умовах глобалізації та європейської інтеграції. І хоча в багатьох статтях і монографіях говориться про необхідність врахування у процесі впровадження міжнародних стандартів прав людини й адаптації до правових нормативів європейського права, специфіки правової культури і правового менталітету народу України, на ділі ж не визначається співвідношення традицій і новацій у цьому процесі.

Одним із факторів, що позначається на такому підході, є поширене твердження про належність правової системи України до сім’ї романо-германського права. За цією тезою ховається вся складність сучасного діалогу самобутньої правової культури України з правовими культурами інших держав. Тим часом є всі підстави стверджувати, що навряд чи навіть у доступному для пізнання майбутньому правова система України розглядатиметься як складова сім’ї романо-германського права. Правову спадщину України не може бути відкинуто навіть найжвавішими дійствами дбайливців європейського майбутнього України. У цьому зв’язку в дисертації розглядається проблема формування та існування правової сім’ї, що відповідає особливій цивілізації, іменованій євразійською. Звідси правова сім’я, відповідна даній цивілізації, позначається як євразійська правова сім’я.

Однією з найважливіших ідей роботи є твердження, що саме існування окремих (локальних) цивілізацій є визначальним моментом у становленні правових систем і державних інститутів. Тому й розвиток України необхідно пов’язувати не з утворенням давньоруської чи сучасної української держави, а зі становленням цивілізації, спочатку слов’янської, а потім євразійської, що несе в собі сліди скандинавізму, візантизму, монголо-татарства, західноєвропеїзму.

Суть розглянутої в дисертації проблеми виражена в аналізі сучасного стану правової й державної сфери з урахуванням діалогу правових культур і активної взаємодії держав у світі, що глобалізується, визначення значення правової спадщини у подальшому правовому розвитку, виділення специфіки юридичного образу постмодерну, а також розгляду правової культури й державних інститутів України як належних до євразійської цивілізації.

Тема дослідження пов’язана з визначенням шляхів правового й державного розвитку України, зі збереженням її правової культури, підвищенням ефективності її державних інститутів, створенням умов для реалізації прав і свобод індивідуальних і колективних суб’єктів.

Ступінь розробленості проблеми складають праці вітчизняних і зарубіжних учених із різних сфер філософії й науки. Відзначимо, що в епоху постмодерну загальнотеоретичні дослідження права й держави навряд чи будуть ефективні без залучення праць фахівців з історії, філософії, етики, культурології, політології й інших сфер соціального знання. Серед найбільш значимих для теми дисертаційного дослідження виділимо праці М.М. Алексєєва, З. Баумана, М.О. Бердяєва, Л.М. Гумільова, М.Я. Данилевського, Ж. Деррида, М. Ейзенштадта, І.О. Ільїна, П. Козловські, П.І. Новгородцева, П. Рикера, В.С. Соловйова, А.Дж. Тойнбі, О. Шпенглера та ін.

Безпосередньою підставою для філософських узагальнень у дисертації були дослідження сучасних філософів права П.П. Баранова, В.А. Бачинина, А.А. Козловського, С.І. Максимова, В.П. Малахова, О.В. Мартишина, В.С. Нерсесянца, Н. Рулана, А.П. Семитка, Ю.В. Тихонравова та ін.

Глибина проникнення у специфіку власної правової системи і правової культури забезпечена залученням досліджень компаративістів Л.А. Андрєєвої, Е. Аннерса, Г.Дж. Бермана, І.А. Василенко, Р. Давида, В.К. Забигайла, Х. Кетца, М.М. Марченка, І.Б. Орлової, Х. Осакве, Ю.О. Тихомирова, К. Цвайгерта та ін.

Особливе значення для здійснення дослідження склали розробки вітчизняних і зарубіжних юристів С.С. Алексєєва, В.К. Бабаєва, В.Д. Бабкіна, В.М. Баранова, Ж.Л. Бержеля, М.І. Козюбри, В.В. Копейчикова, Р.З. Лівшиця, А.В. Малька, М.І. Матузова, Н. Неновські, М.П. Орзіха, П.М. Рабіновича, В.М. Селиванова, О.Ф. Скакун, Є.О. Харитонова, М.В. Цвіка, І.Л. Честнова, В.Є. Чиркіна, В.Г. Швекова та ін.

Емпіричною базою дисертації є Конституція й чинне законодавство України, нормативно-правові акти з історії України, законодавчі акти інших держав, міжнародно-правові документи, правові акти Європейського Союзу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Спрямованість дисертаційного дослідження визначається програмою наукових досліджень Одеської національної юридичної академії відповідно до фундаментальної теми “Правові проблеми становлення й розвитку сучасної української держави” (державний реєстраційний номер 0101V001195), наукової програми Міністерства освіти і науки України “Актуальні проблеми побудови демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України”, а також плану науково-дослідної роботи Одеської національної юридичної академії на 1998 - 2002 роки.

Тема даного дослідження є складовою частиною наукових досліджень кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії, що

в даний час здійснює розробку кафедральної наукової теми “Традиції й новації в правовому розвитку: теоретичний аспект”. Автор дисертації став ініціатором досліджень за цією тематикою й наполягає на дбайливому ставленні до своєї правової спадщини, виборчому запозиченні досягнень західноєвропейської правової культури при постійному врахуванні правових цінностей, традицій і правового менталітету народу України.