ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСІБ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ В ПАРАЛІМПІЙСЬКОМУ СПОРТІ



Назва:
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОСІБ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ В ПАРАЛІМПІЙСЬКОМУ СПОРТІ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження; сформульовано гіпотезу, визначені мета, завдання, об’єкт, предмет дослідження; охарактеризовано методи та етапи науково-дослідної роботи; розкрито та обґрунтовано наукову новизну і практичне значення, наведено дані щодо апробації та впровадження результатів дослідження; представлено відомості про зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами та експериментальну базу дослідження, опубліковані науково-методичні праці за темою дисертації; розкрито структуру та обсяг дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження структури та змісту спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку» розкрито теоретико-методологічні засади дослідження проблеми впливу сенсорних, моторних та інтелектуальних порушень на здатність спортсменів до ефективної спортивної діяльності та визначення змісту їхнього супроводу в паралімпійському спорті.

Методологічним обґрунтуванням дослідження структури, змісту та визначення детермінант психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності є теорія діяльності (М. Каган, О. Леонтьєв т. ін.). Незаперечну роль у визначенні сутності та змісту психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку мають філософські, психологічні та соціологічні дослідження людини як носія системи індивідуально-психологічних та особистісних якостей і суб’єкта діяльності (Б. Ананьєв, Л. Виготський, О. Леонтьєв, О. Петровський, А. Пуні та ін.). Дослідження ґрунтується на уявленнях про спортсмена як основного суб’єкта спортивної діяльності (О. Гаврилович, Є. Ільїна, А. Пуні та ін.) та є зорієнтованим на розуміння його особистісного потенціалу (С. Рубинштейн) та ключових механізмів його актуалізації (Л.С Виготський).

Визначальним методологічним положенням дослідження є принцип єдності психічної, фізичної та соціальної складових у розвитку особистості (І. Бех, В. Бондар, В. Синьов, Л. Виготський, М. Козленко, В. Лебединський т. ін.), положення щодо формування особистості з вродженими та набутими вадами, яка розвивається у відповідності до закономірностей розвитку здорових осіб під впливом соціального середовища та провідного виду діяльності (Л. Виготський, К. Платонов, С. Рубінштейн та ін.) й потребує застосування постійних корекційних впливів (В. Бондар, І. Ляхова, В.Синьов, О. Хохліна, М. Шеремет та ін.).

У визначенні концептуальних засад створюваної системи психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку важливого методологічного значення набуває принцип системного підходу, що розкриває цілісність, ієрархічність, структурність, впорядкованість, взаємозв’язок системи з середовищем, принципову неможливість елімінації властивостей системи до суми якостей її окремих складових. Ключовим елементом системи є суб’єкт спортивної діяльності (Р. Пілоян, А. Пуні, О. Родіонов). Вивчення особливостей функціонування суб’єктів спортивної діяльності в паралімпійському спорті передбачало врахування загальновідомих положень теорії особистості К. Платонова та різнорівневої системи організації діяльності Б. Ананьєва, Б. Ломова та ін. Передбачено, що спортсмен як суб’єкт діяльності, може характеризуватись різним рівнем активності – бути відносно пасивним виконавцем інструкцій або свідомим та активним її учасником. Отже, принцип активності (О. Леонтьєв, С. Рубинштейн) суб’єктів спортивної діяльності правомірно розглядається в якості відправного теоретико-методологічного положення, що визначає характер і зміст психолого-педагогічного супроводу тренувальної та змагальної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку, орієнтованого, передусім, на розкриття та реалізацію їхнього особистісного та професійного потенціалу (С. Євсєєв). Дослідження ґрунтується на принципах діяльнісного підходу в психологічній (О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), педагогічній (Н. Тализіна) та реабілітаційній (А. Шевцов) сферах, що обумовило необхідність орієнтації на особистісний досвід і потенціал спортсменів-інвалідів як основних суб’єктів спортивної діяльності, їхні потреби в саморозвитку та досягненні високої ефективності спортивної діяльності. Застосування діяльнісного підходу до вивчення особливостей психічного та особистісного розвитку спортсменів є підґрунтям для формування системного уявлення щодо індивідуально-психологічних резервів підвищення рівня їхньої готовності до змагальної діяльності та конкретизації завдань психолого-педагогічного супроводу осіб із порушеннями психофізичного розвитку в паралімпійському спорті.

Враховуючи, що паралімпійський спорт розвивається за принципами розвитку олімпійського спорту (Ю. Бріскін, О. Литвиненко, А. Передерій та ін.), методологічними засадами розробки системи психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку є загальні положення теорії та методики спортивного тренування, спортивної фізіології, медицини, психології спорту, інших суміжних галузей наукового знання (Н. Булгакова, С. Вайцеховський, Д. Гоулд, Л.  Матвєєв, Є. Несен, В. Платонов та ін.), а також сучасні теоретичні та методичні положення адаптивної фізичної культури та спорту, корекційно спрямованого фізичного виховання осіб із порушеннями психофізичного розвитку (Н. Байкіна, О. Григоренко, С. Євсєєв, В. Жилєнкова, М. Козленко, С. Курдибайло, І. Ляхова, М. Носко, С. Пєтруліна, Б. Сермєєв, Л. Сущенко, Л. Шапкова та ін.).

Обґрунтування теоретико-методологічних засад дозволило виокремити відправні положення дослідження: педагогічні та психологічні закономірності, умови та фактори, що впливають на ефективність тренувальної та змагальної діяльності осіб із порушеннями зору, опорно-рухового апарату, розумового розвитку; завдання та спрямованість психолого-педагогічного супроводу їхньої спортивної діяльності в паралімпійському спорті. З позицій теорії діяльності, спортивну діяльність розглянуто як історично обумовлений вид діяльності, якому притаманні всі риси, що характеризують діяльність людини. Аналіз педагогічної й психологічної структури та змісту спортивної діяльності передбачає звернення до критеріїв раціональності, завдяки яким можна встановити мету, мотивацію, цінності суб’єкта, який діє. Спортивна діяльність є джерелом встановлення специфічних взаємовідносин між спортсменом, тренером, іншими суб’єктами спортивної діяльності та виступає фактором формування психічних новоутворень особистості, що забезпечують повноцінну реалізацію техніко-тактичного, психологічного та функціонального потенціалу спортсменів в обраному виді спорту.

На основі теоретичного аналізу першоджерел підтверджено можливість застосування філософських, соціологічних і психологічних підходів до розгляду групових процесів, характерних для спортивної діяльності. Це дозволило розглядати психолого-педагогічний супровід спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку як підсистему, що входить до цілісної системи підготовки спортсменів у паралімпійському спорті. Спортсмени з порушеннями зору, опорно-рухового апарату, розумового розвитку характеризуються відставанням від здорових атлетів за рівнем психічного та особистісного розвитку, показниками фізичної підготовленості, психомоторного та сенсомоторного розвитку, що виключає можливість прямого переносу традиційних підходів до визначення змісту та розробки системи психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності атлетів у паралімпійському спорті.

У другому розділі «Концептуальні засади психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку» здійснено розробку концепції, створення та теоретичне обґрунтування системи психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності спортсменів у паралімпійському спорті.

Теоретичними витоками концепції стали: з’ясовані під час теоретичного аналізу спеціальної літератури психолого-педагогічні особливості та структура спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку в паралімпійському спорті; закономірності та особливості психічного й особистісного розвитку таких спортсменів, що детермінують ефективність їхньої тренувальної та змагальної діяльності; результати узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду застосування окремих компонентів психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності спортсменів високої кваліфікації.

У дослідженні проблема психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку розглядається як самостійне соціально-психологічне явище, що структурно-інтегровано входить до складу загальної проблеми – системи підготовки спортсменів у паралімпійському спорті. Отже, поняття «психолого-педагогічний супровід спортивної діяльності» за сутнісним змістом підпорядковано поняттю «система підготовки», однак вказує на відносно самостійну та вагому складову цієї системи. Це актуалізує розгляд поняття психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності як цілісної системи, що поєднує окремі елементи (методи, засоби, прийоми, специфічні педагогічні умови тощо) психолого-педагогічного впливу на особистість спортсменів у тренувальному процесі та під час участі в змаганнях. Психолого-педагогічний супровід ґрунтується на взаємоузгоджених професійних діях суб’єктів спортивної діяльності, специфічних для паралімпійського спорту.

Аналіз літературних джерел підтвердив відсутність усталеного тлумачення поняття «психолого-педагогічний супровід» (М. Губанова, І. Волков, Є. Воронцова, А. Мудрик, М. Пряжников, І. Слободчиков, І. Фурман, Т. Шаповал та ін.). Багатовекторність поглядів учених пояснюємо специфікою вибору конкретної категорії суб’єктів супроводу, що обумовлює своєрідність мети, завдань та умов його впровадження. Спільною залишається особистісно орієнтована парадигма супроводу, його націленість на особистісний розвиток і самореалізацію. У дослідженні психолого-педагогічний супровід спортивної діяльності потрактовуємо як логічно впорядковану сукупність психолого-педагогічних заходів діагностики та впливу на особистість спортсменів в усі періоди підготовки, що реалізується в умовах узгодженої професійної взаємодії специфічних для паралімпійського спорту суб’єктів спортивної діяльності та сприяє розвитку індивідуально-психологічних й особистісних якостей спортсменів, дозволяє задовольняти актуальні вікові та особистісні потреби, вживати превентивних заходів щодо попередження порушень психологічного здоров’я, створювати сприятливі умови для формування високого рівня готовності до змагальної діяльності. Мета психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності спортсменів у паралімпійському спорті відповідає загальній меті їхньої підготовки – формування оптимального рівня їхньої готовності до ефективної спортивної діяльності, досягнення високого рівня спортивних результатів.

Психолого-педагогічний супровід є необхідною умовою підготовки осіб із порушеннями психофізичного розвитку в паралімпійському спорті до ефективної навчально-тренувальної та змагальної діяльності. Ефективність психолого-педагогічного супроводу досягається у тих випадках, коли він реалізується не у вигляді окремих, одноразових заходів впливу, підтримки або допомоги спортсмену та тренеру, а шляхом створення системи психолого-педагогічного впливу, що забезпечує безперервний і комплексний характер супроводу. Системний характер психолого-педагогічного супроводу передбачає визначення та врахування особливостей психічного та особистісного розвитку спортсменів, визначення ступеня їх відповідності конкретним вимогам змагальної діяльності в паралімпійському спорті. Психолого-педагогічний супровід набуває статусу самостійного виду супроводу завдяки таким структурним елементам, як об’єкт, специфічний суб’єкт, активність суб’єкта, результат. Психолого-педагогічний супровід спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку має спільний із сучасною системою підготовки об’єкт – рівень готовності спортсменів до участі у спортивній діяльності. Під суб’єктами спортивної діяльності ми розуміємо фахівців, задіяних у процесі підготовки та участі осіб із порушеннями психофізичного розвитку в змаганнях. До основних суб’єктів спортивної діяльності в нашому дослідженні відносяться спортсмени з порушеннями зору, опорно-рухового апарату, розумового розвитку. До специфічних суб’єктів спортивної діяльності, характерних виключно для паралімпійського спорту, віднесено тренерів-таперів, тренерів-супроводжуючих, інших спеціально підготовлених фахівців, які створюють умови для безпечного та ефективного тренування спортсменів та їхньої участі в змаганнях, а також суб’єкти, професійні дії яких включені до структури змагальної діяльності і безпосередньо (або опосередковано) впливають на її результат.

У паралімпійському спорті спортсмени як основні суб’єкти спортивної діяльності характеризуються індивідуально-психологічними та функціональними особливості, що відрізняють їх від суб’єктів в олімпійському спорті. Індивідуальні особливості, пов’язані з психосоматичним станом, визначають специфіку: технічної підготовки, зокрема ступінь і характер індивідуалізації техніки у відповідності до моторних, сенсорних або інтелектуальних обмежень спортсменів; тактичної підготовки, що враховує специфіку взаємодії суперників у відповідності до правил змагань у паралімпійському спорті; сенсорного та когнітивного компонентів забезпечення такої взаємодії між спортсменами.

Засобами психолого-педагогічного супроводу є всі традиційні, модифіковані та спеціально розроблені засоби впливу на особистість спортсменів і структуру їхньої тренувальної та змагальної діяльності. Їх практичне застосування реалізовується в умовах узгодженої взаємодії суб’єктів спортивної діяльності (групового суб’єкта) безпосередньо в тренувальному процесі, під час участі в змаганнях, а також в інший час, спеціально обраний для вирішення конкретних поточних завдань підготовки. Особливість групового суб’єкта спортивної діяльності полягає в тому, що над розв’язанням поточних завдань супроводу спортивної діяльності атлетів у паралімпійському спорті одночасно або послідовно працює група фахівців і спортсменів, а досягненню спільної мети підпорядковані зусилля всіх, хто входить до складу групового суб’єкта спортивної діяльності.

         Результатом діяльності групового суб’єкта є вирішення спільними зусиллями поточних завдань психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку, збереження психологічного здоров’я, забезпечення оптимального рівня їхнього готовності до ефективної тренувальної та змагальної діяльності, досягнення ними індивідуальної вершини спортивної майстерності та її утримання. Єдність мети та мотивації суб’єктів, які входять до складу групового суб’єкта спортивної діяльності в паралімпійському спорті, є обов’язковою умовою його ефективного функціонування. Усвідомлення мети спортивної діяльності та мобілізація зусиль на її досягнення перебувають у взаємозв’язку з індивідуальною мотивацією всіх суб’єктів спортивної діяльності. Ключовими ознаками діяльності групового суб’єкта в системі психолого-педагогічного супроводу спортивної діяльності осіб із порушеннями психофізичного розвитку в паралімпійському спорті, як цілісного та відносно самостійного феномена, є: єдність мети та спільної мотивації; розподіл діяльності окремих суб’єктів супроводу за функціонально пов’язаними складовими; інтеграція індивідуальних дій в єдину (спільну) діяльність групового суб’єкта; єдність простору, одночасність або узгоджена послідовність виконання професійних дій усіма членами групового суб’єкта в тренувальному процесі та під час участі спортсменів у змаганнях всіх рівнів; спільний аналіз та оцінка груповим суб’єктом успіхів і невдач у спортивній діяльності.

Кількісний склад групового суб’єкта спортивної діяльності у паралімпійському спорті визначається: специфікою виду спорту; особливостями сенсорної, моторної або інтелектуальної недостатності конкретного спортсмена, що лімітують його дієздатність у спортивній діяльності; правилами змагань які визначають вимоги щодо обсягу обов’язкового та допустимого супроводу спортсменів різних функціональних класів. Діяльність групового суб’єкта ґрунтується на спільних діях, міжособистісному спілкуванні та взаємоузгоджених і скоординованих зусиллях усіх суб’єктів, специфічних для паралімпійського спорту.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины