РОЗВИТОК ІДЕЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СУСПІЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – 30-ті рр. ХХ СТОЛІТТЯ)



Назва:
РОЗВИТОК ІДЕЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ У ВІТЧИЗНЯНІЙ СУСПІЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – 30-ті рр. ХХ СТОЛІТТЯ)
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; сформульовано об’єкт, предмет, мету і задачі дисертації; аргументовано концепцію, методологічні й теоретичні засади, методи дослідження; охарактеризовано джерельну базу; розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів; подано відомості про їх апробацію і впровадження, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі“Теоретико-методологічні основи дослідження” – проаналізовано теоретико-методологічні основи проблеми розвитку ідей громадського виховання, здійснено аналіз і уточнення категорійно-понятійного апарату і термінології, представлено джерела та історіографію дослідження.

Аналіз значного масиву джерел, присвячених обраній для дослідження проблемі, дав змогу кваліфікувати його як міждисциплінарне, використати ті підходи з відповідних галузей соціогуманітарних наук, які найближчі до об’єкта і предмета нашого дослідження: системно-хронологічний, аксіологічний, соціологічний, культурологічний.

У розробленій концепції дослідження визначено методологію та методи дослідження (історико-структурний, конструктивно-генетичний, порівняльний, парадигмальний, конкретно-історичний); загальнонаукові гносеологічні принципи (єдності теорії й практики, об’єктивності, активності, системності, поєднання логічного та історичного). Це дозволило проаналізувати становлення і розвиток ідей громадянського виховання як неперервний, хвилеподібний процес різних за характером і масштабністю змін та їх наслідки для розвитку української школи в контексті суспільно-політичних, економічних та педагогічних детермінант.

Аналіз поняттєво-термінологічного апарату як складової концепції і методології дав можливість виділити найбільш загальні поняття і терміни, визначивши їх через конкретні дефініції, серед яких центральними є “громадянське виховання” й “громадянськість”.

Обґрунтовано, що громадянське виховання соціально обумовлений процес підготовки громадян-патріотів до функціонування і взаємодії в умовах демократичного суспільства; громадянськість духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна характеристика людини, зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідомленням належності до конкретної країни.

Розроблена логіко-структурна модель розвитку ідей громадянського виховання сприяла досягненню динамічності й повноти розкриття проблеми (рис. 1).

Складність і багатоаспектний характер ґенези розвитку ідей громадянського виховання зумовили залучення, вивчення й аналіз широкого кола різноманітних праць, які розподілені на джерельні та історіографічні.

Історіографію досліджуваної проблеми класифіковано за хронологічним та проблемно-тематичним підходами й умовно поділено на чотири періоди (1861–1900 рр.; 1900–1916 рр.; 1917–1920 рр.; 1921–1933 рр.).

Історіографічні розвідки першого періоду відображали загальні тенденції становлення ідей виховання громадянськості у вітчизняній суспільно-педагогічній думці (М. Драгоманов, П. Куліш, М. Костомаров, М. Пирогов, К. Ушинський, П. Юркевич).

Аналіз історіографії з проблеми другого періоду свідчить, що у час революційних подій зміни підходів до розвитку виховання громадянськості були предметом ґрунтовного аналізу у працях Б. Грінченка, С. Єфремова, М. Рубінштейна, С. Сікорського, Я. Чепіги та інших.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины