ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО НАВЧАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ

ОСТАННІ НОВИНИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ОСТАННІ ВІДГУКИ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Назва:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ДО НАВЧАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

 

У вступі обґрунтовано актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, концепцію, гіпотезу та методи, методологічну й теоретичну основи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення одержаних результатів, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наведено дані про впровадження, апробацію результатів наукового пошуку, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі “Підготовка педагогічних працівників до навчання іноземної мови дошкільників як теоретична і практична проблема національної педагогічної освіти” на основі аналізу джерельної бази визначено причини низької якості підготовки та незадовільного забезпечення системи дошкільної освіти фахівцями з ІМ, окреслено коло питань, які вимагають наукового вирішення, обґрунтовано методологічні засади  дослідження.

Перед вищою педагогічною школою проблема підготовки педагогічних працівників до навчання ІМ дошкільників постала у кінці ХХ ст. В Україні, в умовах докорінної зміни соціальних орієнтирів і демократизації загальної освіти, з ініціативи батьківської громадськості дошкільне навчання ІМ набуло  поширення. Проте педагогічними ВНЗ воно не було  підкріплене випуском фахівців відповідної кваліфікації, не мало обґрунтованої базової системи  і відповідного навчально-методичного забезпеченням.

Якщо у нових історичних умовах підготовка як учителів ІМ, так і дошкільних працівників мала нагромаджену впродовж десятиліть теоретичну і науково-методичну базу, то у підготовці майбутніх учителів до іншомовного навчання дошкільників у силу своєї новизни вона була відсутня. Тому зроблено висновок, що виконуване дослідження має бути спрямоване не на пошук способів удосконалення вже започаткованої у педагогічній вищій школі підготовки фахівців з навчання ІМ дошкільників, а на наукове обґрунтування методологічних та теоретико-методичних засад створення системи такої підготовки та її підкріплення відповідними засобами. Пошук відповідей на ці питання ґрунтувався на державних законодавчих і нормативних документах, досягненнях сучасної філософії освіти, педагогіки, психології, методики педагогічної освіти, теорії і методики навчання ІМ; тенденціях освітньої галузі та навчання ІМ; досвіді вищих педагогічних навчальних закладів щодо підготовки таких фахівців.

Основними віхами створення нормативно-правової бази навчання ІМ дошкільників в Україні стали: рішення МОН України про включення з 2003 р. до переліку програм, рекомендованих для використання у ДНЗ, програми з англійської мови; впровадження з 2009 р. Базової програми розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі”, яка містить програму з навчання ІМ; рекомендації міжнародного семінару (Австрія, 1998), що раннє навчання ІМ буде особливо успішним за умови його інтеграції до загальної освіти дітей, забезпечення вчителями ІМ, які є спеціалістами як з початкової освіти, так і з методики раннього навчання ІМ.

На сьогодні питання підготовки педагогічних працівників до навчання ІМ дошкільників досліджені недостатньо. Так у дисертаційних дослідженнях С.В. Будака, К.Ю. Віттенберг, В.М. Карташової, Л.О. Михайлової, І.О. Мордоус, Н.Л. Московської, Н.А. Тарасюк, Н.В. Харитонової розглядаються  лише окремі напрями підготовки майбутніх вихователів ДНЗ до навчання ІМ дошкільників. У низці публікацій (І.Л. Бім, Ю.С. Вауліна, Н.Д. Гальскова, Н.А. Горлова, Р.Ю. Мартинова, Ю.І. Пассов, В.М. Плахотник, Л.В. Позняк, Г.В. Рогова, С.В. Роман, Т.Є. Сахарова, О.М. Соловова, О. Фрейдіна та ін.) висловлені думки щодо підготовки таких фахівців, але вони зроблені на рівні узагальнених пропозицій.

На основі аналізу законодавчих та нормативно-правових документів про освіту, праць О.Г. Асмолова, І.Д. Беха, Н.М. Бібік, В. Буряка, М.С. Вашуленка, С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, В.Г. Кременя, Н.В. Кудикіної, В.Г. Кузя, Н.Г. Ничкало, В.Ф. Орлова, Н.С. Побірченко, О.Я. Савченко, С.О. Сисоєвої та ін. зроблено висновок, що для проектування системи підготовки майбутніх учителів ІМ для дошкільних закладів необхідно визначити: цілі підготовки, що повинні базуватися на загальній меті підготовки вчителя і відповідати науково обґрунтованому змісту; механізм підготовки, що враховує концепцію педагогічної освіти, відповідні їй сучасні технології та організацію освітнього процесу; наукові засади створення  ефективних засобів навчання з урахуванням стандарту відповідної педагогічної компетентності.

У сучасних умовах викладання ІМ характеризується тенденцією прагматичного спрямування. Майбутні вчителі мають володіти ІМ на рівні “кваліфікованого споживача”; повідомляти знання про країну, мова якої вивчається; виховувати у дітей  почуття патріотизму, національної гідності, позитивне ставлення до представників інших культур; володіти прийомами перекладу знань реалій рідної мови на іноземну та навпаки; вільно обговорювати ІМ проблеми педагогіки, психології, методики дошкільної освіти і навчання ІМ дошкільників; знаходити інформацію за допомогою різних джерел, включаючи міжнародні інформаційні технології; володіти методикою використання всіх можливостей залучення дітей до міжкультурної взаємодії, формування міжкультурної свідомості, врахування вікових, психофізіологічних особливостей розвитку дітей; поєднувати індивідуальні та колективні форми навчання у межах особистісно орієнтованого, компетентністного та комунікативного підходів.

Вимоги до фахівців кваліфікації “Вчитель іноземної мови у дошкільних закладах” мають визначатися галузевими стандартами дошкільної освіти та підготовки вчителя іноземної мови. Ці вимоги включають: знання і вміння враховувати етичні та правові норми, які регулюють відносини людини з суспільством і навколишнім середовищем; розуміння сутності та соціального значення професії; здатність продовжити навчання та професійну діяльність в іншомовному оточенні; здатність у письмовій чи усній формі правильно висловлювати свої думки; вміння на науковій основі організовувати свою професійну діяльність; наявність потреби у самовдосконаленні та самоактуалізації; спроможність аналізувати свої можливості, вміння набувати нові знання, використовуючи сучасні джерела інформації тощо. Вимоги до особистісних якостей, знань, умінь і навичок визначаються відповідно до функцій: навчальної (формування іншомовної мовленнєвої, мовної, соціокультурної, навчальної компетенцій дітей), гностичної, виховної, розвивальної, планувальної, організаційної, конструктивної, діагностичної. Результатом здобутої освіти має стати сформованість професійної компетентності навчати дошкільників іноземної мови.

           Визначення методологічних засад дослідження і узагальнення його результатів здійснено на основі теоретичного аналізу праць з проблем методології педагогіки В.П. Андрущенка, В. Буряка, С.У. Гончаренка, І.А. Зязюна, М.С. Когана, В.В. Краєвского, В.Г. Кременя, І.Я. Лернера, В.І. Лугового, Л.А. Мікешина, А.М. Новікова, М.Н. Скаткіна, М.М. Фіцули, Е.Г. Юдіна, В.В. Ягупова та ін. Дослідження та його результати базуються на тому, що методологічне обґрунтування передбачає рух від емпіричного опису уже відомого до теоретичного узагальнення виведених знань про підготовку фахівців до навчання ІМ дошкільників і далі до використання здобутих знань на практиці. Із загальної теорії методологічного обґрунтування системи підготовки вчителів ІМ для дошкільних закладів на перший план виносимо встановлення методологічних підходів, що мають визначати способи одержання знань про створювану систему та її структурні елементи. Методологічні підходи розглядаємо як закономірності прямої дії, які мають характер загальних правил і норм. Такими є: аксіологічний, акмеологічний, діяльнісний, компетентністний, системний, синергетичний, особистісно орієнтований підходи до вивчення проблем, осмислення динаміки розвитку освітніх явищ сфери дослідження та систематизації здобутих результатів. Підготовка педагогічних працівників розглядається нами як складне педагогічне явище, що відповідає методологічним і педагогічним законам, які доцільно класифікувати на рівнях мети, змісту, якості, методів, управління та стимулювання навчання. Конструктивно-технічна функція здобутих знань має знайти відображення у методологічних принципах, сформульованих із урахуванням встановлених закономірностей. Структуризація освітніх об’єктів має відображати їхні внутрішні і зовнішні функції.

У другому розділі − “Обґрунтування системи підготовки майбутніх учителів іноземної мови до навчання дошкільників” − виявлено наукові і нормативно-правові основи підготовки у ВНЗ вчителів ІМ до навчання дошкільників; обґрунтовано загальну структуру та освітню модель підготовки.

Аналіз літературних і наукових джерел виявив, що підготовка фахівців кваліфікації “Вчитель іноземної мови у дошкільних закладах” має базуватися на закономірностях: єдності системи педагогічної освіти; здійснення підготовки педагогічних працівників за галузями науки і майбутньою професійною діяльністю; об’єктивне визначення соціумом вимог до особистісних якостей, стилю і методів діяльності педагогічних працівників тощо. Однією з найбільш важливих умов запровадження іншомовного навчання у дошкіллі є забезпечення вчителями ІМ, які мають бути також спеціалістами з дошкільної освіти та методики навчання ІМ дошкільників. За якостями та професійними компетенціями вчитель має бути здатним у межах гуманістично спрямованої діяльності забезпечувати всебічний розвиток дошкільника, а не лише навчати його спілкуватися іноземною мовою. Оптимальним варіантом вирішення поставленої проблеми є спеціалізація студентів за напрямом підготовки “Дошкільна освіта”, які здобувають другу спеціальність “Мова і література (іноземна)”. Таку спеціалізацію можуть одержувати за вибором усі бажаючі майбутні вчителі ІМ, які навчаються на філологічних факультетах педагогічних ВНЗ чи інститутах післядипломної педагогічної освіти.                

Система спеціалізації розглядається як синергетична єдність цілепокладальної, змістово-інструментальної, методично-організаційної та контрольно-оцінювальної підсистем.

Цілепокладальна підсистема визначає мету і принципи конструювання і функціонування системи. Обґрунтування мети базується на таких закономірностях: соціальний характер освіти; єдність і взаємообумовленість формування, розвитку, виховання, навчання і освіти; забезпечення відповідності між потребами дошкілля та якістю підготовки. Тому метою спеціалізації є формування професійної компетентності вчителя як інтегрованої характеристики особистості, що об’єднує знання, навички, вміння, креативність, ініціативність, самостійність, самооцінку, самоконтроль, здатність адекватно користуватися ІМ у професійних цілях. Професійна компетентність має знайти відображення у відповідних компетенціях: іншомовній комунікативній, методичній, психолого-педагогічній, соціально-трудовій, особистісного самоудосконалення. Цілі підготовки мають реалізуватися відповідно до принципів: наукового обґрунтування системи на основі наступності та неперервності вдосконалення педагогічної культури; забезпечення компетентності і повноти підготовки як фахівця з ІМ та дошкільної освіти; гуманізму і демократизму; відповідності змісту меті іншомовної освіти дошкільників; урахування єдності змістового і процесуального аспектів; культуровідповідності; забезпечення можливості здобути спеціалізацію всім бажаючим тощо.

Змістово-інструментальна підсистема визначає зміст підготовки як структуру і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття кваліфікації “Вчитель іноземної мови у дошкільних закладах”. Підсистема базується на таких закономірностях: обґрунтування змісту підготовки відповідно до потреб, цілей дошкільної освіти; єдності і взаємообумовленості мети, змісту, форм і методів навчання; залежності якості навчання від попередньої освіти, характеру та обсягу матеріалу, що вивчається; здібностей суб’єктів учіння; часу навчання тощо; достатності і доступності навчальної інформації; предметності системи навчання; структурної єдності змісту на рівнях його формування і реалізації; визначення фундаментального і практичного компонентів змісту, його розподілу між навчальними предметами; єдності змістового і процесуального аспектів; укладання навчальних програм на основі науковості, єдності теорії і практики, наступності тощо.

Організаційно-методична підсистема підготовки визначається з урахуванням закономірностей: результати спеціалізації залежать від способів залучення студентів до навчальної діяльності та засобів навчання; продуктивність засвоєння знань і вмінь залежить від рівня проблемності викладання, зв’язку з життям; свідомості і активності, міцності і повноти засвоєння знань та вмінь; застосування сучасних технологій, забезпечення особистісно орієнтованого підходу; стимулювання самостійної роботи; зміни інформаційних технологій на стимулювальні, кунсультативно-систематизувальні та поглиблювальні.

Закономірності побудови контрольно-оцінювальної підсистеми: неперервності контрольно-оцінювального процесу; забезпечення традиційними та інноваційними засобами навчання і контролю; систематичності і обґрунтованості корегувальних впливів; стимулювально-виховного характеру контролю та оцінювання; забезпечення базового комплексу завдань для всіх видів контролю;  забезпечення єдності і взаємодії прямих і зворотніх зв’язків тощо.

На основі встановлення структури системи обґрунтувано модель підготовки, яка відповідно до сучасної парадигми педагогічної освіти забезпечить професійну підготовку і становлення майбутнього вчителя ІМ, здатного здійснювати розвиток особистості дитини відповідно до Базового компонента дошкільної освіти. Модель виконана на рівні змістового опису і для унаочнення у вигляді формалізованої схеми (мал. 1).

Підґрунтям моделі є: гуманістичні парадигми підготовки педагогічних працівників, дошкільної освіти, дидактична система навчання ІМ дошкільників.

На нашу думку, відповідно до запропонованої нами концепції гуманітарний, соціально-економічний, природничо-науковий компоненти підготовки вчителя зі спеціальності не потребують коректив. Навчальні дисципліни, які забезпечують професійну підготовку та спеціалізацію майбутніх учителів ІМ доцільно розподілити на чотири цикли:  дисципліни, що забезпечують теоретичну підготовку у галузі навчання ІМ;  дисципліни, що забезпечують високу професійну майстерність учителя ІМ;  дисципліни, що забезпечують практичну підготовку з дошкільної психології, педагогіки та методик;  дисципліни, що забезпечують профільно зорієнтовану майстерність вчителя ІМ дошкільників. Дисципліни спеціалізації, що відносяться до четвертої групи, спрямовуються на спеціалізовану методичну підготовку, підготовку з практики іншомовного усного і писемного мовлення, орієнтованого на дошкільну освіту, педагогічну практику з навчання дошкільників ІМ. Синергетичний зв’язок складників підготовки підсилює функціональну роль кожного з них, передбачає врахування змін щодо вимог до підготовки фахівця з боку як державного, так і міждержавного соціумів.

Використання освітніх комунікативних, гуманістичних, особистісно-діяльнісних підходів передбачає впровадження інформаційних комп’ютерних технологій навчання: здобуття студентами навичок використання комп’ютера для  презентації змісту, організації спілкування та обговорення інформації, включення мережі Інтернет у зміст занять, самостійного пошуку інформації тощо.

Майбутні вчителі ІМ за профілем спеціалізації мають пройти оцінювання рівня професійної компетентності. Пропонується класифікувати рівні підготовки як:  високий (відмінно) – творчий; достатньо високий (добре) – творчо-репродуктивний;  достатній (вище задовільного) – репродуктивно-творчий; задовільний (задовільно) – репродуктивний.

Така класифікація відповідає національній і співвідноситься із системою оцінювання ECTS (A; B; C; D i E).           

Результатом спеціалізації має стати інтегрована професійна компетентність вчителя, що передбачає сформованість іншомовної (лінгвістичної, лінгвокраїнознавчої, комунікативної, навчально-пізнавальної); психолого-педагогічної у галузі дошкільної освіти; методичної та практичної компетенцій.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины