Замовити дисертацію ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ЗІ СТАРШОКЛАСНИКАМИ :

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, гіпотезу і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, подано дані про апробацію дослідження і впровадження його результатів у практику роботи вищих навчальних закладів, структуру дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні засади підготовки вчителів до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками» розкрито сутність понять «профорієнтаційна робота», «підготовка майбутніх учителів до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками», «готовність майбутніх учителів до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками»; визначено компоненти, критерії, показники та схарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками; виявлено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до профорієнтаційної роботи зі старшокласниками.

Аналіз наукової літератури засвідчив, що у психолого-педагогічній літературі відсутній єдиний підхід до тлумачення поняття «професійно орієнтаційна робота». Загальним для усіх тлумачень є те, що під профорієнтаційною роботою розуміють систему технологій, процедур, засобів, методик і методів надання інформації про особливості різноманітних професій (М. Дьяченко, С. Золотухіна, Р. Іваненко, Л. Йовайша, Є. Климов, Б. Федоришин, В. Хільковець, М. Чобітько, В. Ярошенко та ін.).

Професійно-педагогічну підготовку науковці розглядають як підсистему професійної підготовки вчителя, визначаючи її як: сукупність спеціальних знань, навичок та вмінь, що дозволяють виконувати роботу в певній галузі діяльності (А. Андарало І. Бех, С. Бреус, К. Волинець, С. Золотухіна, О. Мороз, С. Сисоєва, Г. Троцко та ін.).

Підготовка майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками в дослідженні розглядається як оволодіння знаннями, вміннями, навичками здійснювати заходи, спрямовані на надання допомоги молоді у виборі професії у загальноосвітній школі.

Визначальним чинником спроможності студентів здійснювати профорієнтаційну роботу зі старшокласниками є готовність до неї. Узагальнення різних підходів до розуміння готовності дозволило дійти таких висновків, як от: більшістю дослідників готовність розглядається як стан особистості, який при забезпеченні спеціальних умов переходить у якість особистості (К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, Л. Кандибович, І. Зимняя, Н. Левітов); готовність до будь-якої діяльності, зокрема й до профорієнтаціійної роботи, є поліфункціональним поняттям і має багатокомпонентну структуру, яка відображує особливості й складності процесів пізнання і діяльності (А. Андарало, К. Дурай-Новакова, С. Золотухіна, І. Чорна, В. Харламенко).

На підставі проведеного аналізу психолого-педагогічних досліджень щодо змісту і структури готовності до професійно орієнтаційної роботи готовність до професійно орієнтаційної роботи визначено як сукупність спеціальних знань, умінь, навичок, необхідних для надання допомоги учням у виборі майбутньої професії у школі, самореалізація в педагогічній діяльності, позитивне ставлення до профорієнтаційної роботи, свідоме бажання займатись нею, емоційна стійкість, врівноваженість, настанова на активні, цілеспрямовані дії.

У дослідженні було виокремлено трьохкомпонентну структуру готовності майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками: мотиваційний, емоційно-вольовий та операційно-діяльнісний компоненти. Так, мотиваційний компонент виявляє потребу вчителя в педагогічній і профорієнтаційній діяльності та мотиви формування професійної компетенції й готовності до здійснення профорієнтаційної діяльності; емоційно-вольовий - здатність до самоконтролю, почуття відповідальності за результати діяльності навчання, ціннісно-нормативну сферу профорієнтаційної діяльності; операційно-діяльнісний передбачає формування навичок професійної діяльності вчителя під час навчання у ВНЗ; оволодіння профорієнтаційними знаннями на рівні їх практичного застосування; володіння методикою аналізу, синтезу, порівняння, моделювання тощо.

У дослідженні визначено критерії та показники готовності майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками, а саме: настановчий – із показниками: потреба вчителя в педагогічній діяльності та мотиви формування професійної компетенції; позитивне ставлення до профорієнтаційної діяльності, свідоме бажання займатись нею; стійка ціннісна орієнтація педагога на розв’язання профорієнтаційних проблем; прагнення домагатись успіхів, не зважаючи на можливі труднощі, пов’язані із специфікою профорієнтаційної роботи зі старшокласниками; ціннісний - із показниками: емоційна усталеність, врівноваженість, витримка в подоланні труднощів, пов’язаних із специфікою профорієнтаційної роботи; сміливість і впевненість у своїх силах, легкість і комфортність, що пов’язані з можливістю проявити свої здібності, перевірити свої вміння у практичній діяльності; високий ступінь самоконтролю, саморегуляції емоційним станом і поведінкою в умовах вирішення проблем профорієнтаційної діяльності; настанова на активні, цілеспрямовані дії, самомобілізація; професійно-процесуальний - із показниками: оволодіння професійними профорієнтаційними знаннями, методами та методиками профдіагностики, їх використання у практичній діяльності; вміння адекватно добирати методики та засоби вивчення особистості учня, його інтересів, нахилів та здібностей; стійкість інтересів і потреб; самореалізація в педагогічній діяльності; здатність до постійного самовдосконалення.

Відповідно до критеріїв, їх показників було визначено рівні (високий, достатній, середній і низький) готовності майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками. Так, до високого рівня готовності до професійно орієнтаційної роботи віднесли майбутніх учителів, які повністю усвідомлюють цінність та необхідність профорієнтаційної роботи, впевнені у своїх силах, у них відсутнє почуття страху, хвилювання, з високим ступенем самоконтролю, саморегуляції емоційним станом і поведінкою в умовах вирішення проблем профорієнтаційної роботи. Майбутні вчителі цього рівня володіють профорієнтаційними знаннями, методами та методиками профдіагностики, використовують їх у практичній діяльності; вміють адекватно добирати методики та засоби вивчення особистості учня, його інтересів, нахилів та здібностей; у них наявний стійкий, глибокий інтерес до профорієнтаційної роботи, бажання реалізувати в ній свої можливості; студенти цього рівня готові до постійного самовдосконалення.

Майбутні вчителі з достатнім рівнем готовності до професійно орієнтаційної роботи достатньо усвідомлюють необхідність і цінність профорієнтаційної роботи, бажають займатися нею; вони достатньо впевнені у своїх силах, контролюють свій емоційний стан і поведінку у вирішенні проблем з профорієнтаційної роботи, подекуди відчувають острах, хвилюються; майбутні вчителі достатньо володіють профорієнтаційними знаннями, методами та методиками профдіагностики, використовують їх у практичній діяльності; вміють адекватно добирати методики та засоби вивчення особистості учня, його інтересів, нахилів та здібностей; у них достатній інтерес до профорієнтаційної діяльності; вони прагнуть удосконалювати профорієнтаційну діяльність.

Майбутні вчителі із середнім рівнем готовності до професійно орієнтаційної роботи недостатньо усвідомлюють необхідність та цінність профорієнтаційної роботи, не охоче бажають займатися нею. Студенти недостатньо впевнені у своїх силах, відчувають острах, хвилювання, з недостатнім ступенем самоконтролю, саморегуляції емоційним станом і поведінкою у вирішенні проблем профорієнтаційної роботи. Майбутні вчителі цього рівня недостатньо обізнані й зацікавлені педагогічною, профорієнтаційною діяльністю. У таких студентів з’являється потреба в самовдосконаленні тільки під час виконання практичних робіт; їх характеризує усвідомлення необхідності базових професійних знань та їх практичного застосування.

Низький рівень готовності до професійно орієнтаційної роботи характерний для майбутніх учителів, які не усвідомлюють необхідність та цінність профорієнтаційної роботи, не бажають займатися нею. Такі студенти невпевнені у своїх силах, відчувають острах, хвилювання, можуть втратити самоконтроль під час вирішення проблем профорієнтаційної роботи. Майбутні вчителі засвоюють лише окремі елементи профорієнтаційних знань, недостатньо володіють професійними вміннями та навичками з профорієнтації, не вміють застосовувати їх на практиці. Студенти цього рівня майже не цікавляться профорієнтаційною діяльністю, в них відсутні професійні здібності і потреба в самовдосконаленні.

У дослідженні визначено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи із старшокласниками: створення позитивної мотивації майбутніх учителів щодо профорієнтаційної роботи зі старшокласниками; забезпечення рефлексивної позиції до профорієнтаційної роботи майбутніх учителів у процесі навчально-виховної роботи у ВНЗ; використання навчальних психолого-педагогічних ситуацій (кейсів) у підготовці майбутніх учителів у контексті професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками.

У другому розділі «Експериментальна модель підготовки майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками» розроблено та науково обґрунтовано експериментальну модель підготовки майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками, що відображає основні складові: мету - підготовка майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками; етапи, педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками; засоби реалізації; структурні компоненти та рівні досліджуваної якості; результат: готовність майбутніх учителів до професійно орієнтаційної роботи зі старшокласниками (див. рис.1).