ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІВ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ПРОФІЛЮ



Назва:
ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІВ У ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО ПРОФІЛЮ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

 

У вступі обґрунтовано актуальність проблематики дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, подано відомості про апробацію і впровадження одержаних результатів, подано структуру дисертації.

У першому розділі "Сучасний стан дослідження проблеми професійного розвитку педагогів" проаналізовано сутність та сучасні підходи до вивчення проблеми професійного розвитку педагогів, визначено необхідність уточнення сутності дефініції "професійний розвиток педагогів художньо-естетичного профілю", викладено результати вивчення світового досвіду вирішення проблеми дослідження.

Педагог художньо-естетичного профілю – це особливий тип педагогічного працівника, який об’єднує в одній особистості два доволі різних напрями професійної діяльності людини. При цьому відбувається взаємопроникнення елементів творчості, характерних для педагога та творчості митця. В разі поєднання професійних якостей в одній особистості педагога-художника мова йде про унікальний варіант педагогічного працівника, творчість якого визначається всіма можливими способами і стає невичерпним джерелом його ініціативи, активності, інновацій, постійного натхнення та професійного розвитку.

До складу позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного профілю входять такі установи (державні, громадські, приватні): профільні заклади (художні та музичні школи, школи мистецтв); комплексні заклади (центри, палаци та будинки творчості школярів, у яких функціонують мистецькі гуртки, студії, майстерні, театри, музеї тощо); мистецькі спілки (товариства та об’єднання, клуби, окремі творчі колективи).

Від рівня професійної майстерності педагогів, що працюють у навчаль­них закладах художньо-естетичного профілю, залежить якість мистецької освіти та загальний культурний розвиток обдарованих дітей і молоді.

Високий темп розвитку суспільства, його культурного зростання вимагає постійного професійного розвитку педагога-митця, вдоскона­лення його спеціальних і педагогічних здібностей.

Установлено, що світова наукова спільнота розглядає професійний розвиток педагогів як основу неперервної освіти та уводить  його до складу освітніх реформ в якості ключового елемента.

У процесі дослідження засвідчено відсутність єдиного погляду на сутність дефініції "професійний розвиток педагогів художньо-естетичного профілю". Результатом дефінітивного аналізу стало уточнення визначення досліджуваного явища,  дане вітчизняними та зарубіжними науковцями (С. Гарет, Н. Гуща, А. Деркач, Е. Зеєр, І. Зязюн, М. Камінська, О. Садовець, К. Чарнецкі й ін.).

Під професійним розвитком педагогів художньо-естетичного профілю ми розуміємо неперервний та багатогранний процес перетворення особистістю свого внутрішнього світу, який пов’язаний з розвитком системи професійних якостей та індивідуальних особливостей педагога, його світогляду та мислення, професійних компетентностей, індивідуаль­ного стилю діяльності, підвищення кваліфікації з метою задоволення особистісних потреб й освітніх запитів.

Науковим підґрунтям для виявлення актуальності професійного розвитку педагогів у позашкільних навчальних закладах художньо-естетичного профілю з точки зору загальної тенденції підвищення освітнього рівня нації і, в першу чергу – педагогів, стала методологія філософії, психології, педагогіки, андрагогіки та акмеології.

Розглядаючи питання професійного розвитку педагога, вітчизняні науковці визначальну роль у цьому процесі надають неперервній професійній освіті, як стратегічному освітньому ресурсу, процесу і результату розвитку людини впродовж життя (С. Болтівець, В. Гресь, А. Зязюн, В. Кремень, Н. Ничкало, В. Олійник, Л. Сігаєва, В. Шелудько, І. Тимошенко, О. Тимошенко й ін.).

В. Шелудько виділяє три підходи до розгляду сутності неперервної освіти: традиційний, при якому неперервна освіта розглядається як додаткова освіта; як організація формальних педагогічних структур, які пропонують процес навчання протягом життя; як засіб гармонійного розвитку людини (включаючи саморозвиток), який реалізується як потреба особистості.

У нашому дослідженні ми будемо спиратися на третій підхід як на такий, що акцентує увагу на гармонійному (в тому числі професійному) розвитку і визнає процес неперервної освіти внутрішньою суб’єктивною потребою особистості.

В Україні існують різні форми підвищення кваліфікації вчителів, які повинні сприяти постійному підвищенню їх професійного рівня. Традиційне  підвищення кваліфікації (один раз на п’ять років) є одним з етапів професійного розвитку, але  не забезпечує належним чином  його систематичності. Сучасний стан розвитку науки, техніки й культури характеризується швидкими змінами, і п’ять років у такому контексті – це дуже великий проміжок часу. Вчителеві буде важко, а іноді – навіть неможливо, через п’ять років засвоїти передові ідеї та технології.

Важливою умовою ефективності професійного розвитку педагога виступає органічне поєднання формальної (структурна освіта, що спрямо­вується на чітко поставлену мету у формі визнаних свідоцтв і дипломів); неформальної або додаткової (будь-яка освітня активність позанормальною системою: самоосвітня діяльність, результат такого навчання формально не визнається) та інформальної освіти (незапрограмоване навчання у повсякденному житті, індивідуальна пізнавальна діяльність).

Виявлено світову тенденцію зміщення акцентів з формальної на неформальну та інформальну освіту, відмову від традиційних форм підви­щення кваліфікації на користь тих, що проходять у школах, пов’язані зі щоденною діяльністю вчителів та мають назву "навчання на роботі".

Тому в наш час в Україні, як і у всьому світі, спостерігається тенденція включення  неформальної та інформальної освіти до складу  неперервної освіти задля створення гнучких механізмів постійного оновлення змісту, форм і методів професійного розвитку особистості педагога.  Підтвердженням значущості цього процесу стали рекомендації "Про неформальну освіту", розроблені Асамблеєю Ради Європи.

Науковий пошук дозволив виокремити структуру (види навчання, складові, напрями, шляхи, завдання), стандарти професійного розвитку педагогів; окреслити зв’язок професійного розвитку педагогів з проблемами ґендерної диференціації, які є загальними для багатьох країн світу та актуалізують необхідність урахування цих соціальних та психо­фізіологічних особливостей при  плануванні професійного розвитку.

У другому розділі "Процес професійного розвитку педагогів у позашкільних навчальних закладах художньо-естетичного профілю" досліджуються особливості та стан професійного розвитку педагогів художньо-естетичних дисциплін; обґрунтовано та розроблено модель професійного розвитку педагогів у позашкільних навчальних закладах художньо-естетичного профілю.

Акцентуючи увагу на тому, що сучасна освіта не можлива без ланки мистецької освіти, як професійної, так і додаткової, В. Дьомін характеризує її як один з найважливіших засобів розвитку та формування цілісності особистості, її духовного, інтелектуального та емоційного багатства. Він також виокремлює напрямки, які вкрай необхідно розвивати задля естетичного виховання та художньої освіти майбутніх педагогів:

– естетичний розвиток особистості педагога;

– технологічне оснащення діяльності педагога художньої освіти;

– методико-дидактичне насичення підготовки професіонала мистецтва до педагогічної діяльності в дошкільній, загальній і додатковій художній освіті.

Педагог має бути хорошим організатором навчально-виховного процесу, вміти спілкуватися з дітьми та їхніми батьками, досконало володіти методикою навчання, педагогічною майстерністю. У той же час, кожен учитель – викладач певного навчального предмета. Окрім розвитку загальнолюдських якостей, художньо-естетичного смаку, пізнавальних здібностей, педагоги позашкільних закладів озброюють учнів системою спеціальних знань і вмінь.

Тому, як зазначає О. Отич, позитивним фактором, що впливає на розвиток творчої індивідуальності педагогів-художників, є перенесення досвіду художньо-творчої діяльності до сфери професійно-педагогічних відносин, зумовлене впливом на їхні емоції й почуття.

Дослідно-експериментальна робота з виявлення стану професійного розвитку педагогів-позашкільників художньо-естетичного профілю поля­гала у проведенні констатувального етапу педагогічного експерименту та використанні наступних методів дослідження: спостереження; вивчення продуктів діяльності педагогів – художніх робіт учнів; бесіди та інтерв’ювання; аналіз педагогічної документації: планування навчально-виховної діяльності, конспекти уроків, методичне забезпечення уроків, наочність; анкетування; тестування; експертної оцінки.

У моніторинговому дослідженні рівня професійного розвитку взяли участь педагоги позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного профілю різних регіонів України – загальна кількість 259 осіб.

Вивчення особливостей професійного розвитку педагогів позашкіль­них навчальних закладів художньо-естетичного профілю віддзеркалило певну проблему, з якою стикаються керівники позашкільних навчальних закладів, а саме: різний рівень освіти та професійна спрямованість педагогічних працівників.

З’ясовано, що у позашкільних навчальних закладах художньо-естетичного профілю працює біля 48 % осіб з педагогічною освітою, решта мають мистецьку або іншу освіту.

Це зумовило виділення рівнів: початківець (елементарний), педагог-художник (середній), педагог-майстер (високий) та етапів професійного розвитку педагогів: інформаційно-адаптаційного, практично-аналітичного, рефлексивно-узагальнювального, протягом яких початківці (педагоги або художники) досягають рівня педагога-художника та продовжують своє професійне зростання.

На основі діяльнісного підходу були розроблені критерії та показники професійного розвитку педагогів позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного профілю: змістовий (наявність психолого-педагогічних та мистецьких знань, уміння поєднувати теоретичні знання з практичними навичками, емоційно-гуманістична спрямованість художньо-педагогічної діяльності), когнітивно-проектувальний (пізнавальна активність, вміння планувати власну діяльність, наявність мотивації до професійного розвитку), процесуально-творчий (використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховному процесі, саморозвиток, творчий характер професійної діяльності) та результативно-діяльнісний (самокритичне ставлення до власної праці, професійно-педагогічна активність, успішність вихованців).

Установлено, що більшість педагогів позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного профілю знаходиться на середньому та низькому рівнях професійного розвитку (високий рівень 11,64 %, середній рівень 49,21 %, елементарний рівень 39,15 %), що підтвердило актуальність досліджуваної проблематики.

Ураховуючи результати проведеної теоретичної й дослідної роботи з проблеми професійного розвитку педагогів позашкільних навчальних закладів художньо-естетичного профілю України та світовий досвід, було розроблено модель професійного розвитку педагогів у позашкільних нав­чальних закладах художньо-естетичного профілю (рис. 1), до складу якої входять: мета, складові, алгоритм професійного розвитку, критерії, рівні, етапи, умови та результат професійного розвитку педагогів-позашкільників.

В основу моделі покладено алгоритм професійного розвитку педагогів, запропонований Л. Мозгарьовим: діагностика та/або самодіагностика – рефлексія – формулювання першочергових професійних проблем – визначення професійних якостей, які потребують розвитку – розробка індивідуальної програми професійного розвитку – реалізація індивіду­альної програми професійного розвитку вирішення нових професійних завдань – оцінка та корекція результатів реалізації індивідуальної програми професійного розвитку.

Отже, модель етапів професійного розвитку носить поступовий, неперервний характер: від орієнтації на професію, оволодіння професійними знаннями, через  адаптацію – до майстерності.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины