Замовити дисертацію ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи, теоретико-методологічні засади дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження; подано інформацію про апробацію та впровадження його результатів, наведено відомості про структуру, обсяг дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні основи виховання дітей трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища» – здійснено аналіз проблеми виховання дітей трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища як цілісного соціально-педагогічного феномену; охарактеризовано зміст, форми та методи виховної роботи з дітьми трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища; обґрунтовано критерії та рівні сформованості показників вихованості дітей трудових мігрантів; досліджено стан проблеми виховання дітей трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища.

Теоретико-методичний аналіз проблеми виховання дітей трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища дозволив здійснити узагальнення підходів до визначення понять «соціальне середовище», «освітнє середовище», «соціально-освітнє середовище».

Соціальне середовище, за О. Безпалько, розглядається як сукупність соціальних умов життєдіяльності людини (сфери суспільного життя, соціальні інститути, соціальні групи), які впливають на її свідомість та поведінку. Освітнє середовище, за С. Тарасовим, розуміється як система впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному і просторово-предметному оточенні.

Соціально-освітнє середовище визначено як систему взаємодії різних соціальних інститутів, що сприяють накопиченню соціального досвіду індивіда, розвитку особистості як структурної одиниці суспільства.

Окреслено складові соціально-освітнього середовища: сім'я як соціальний інститут (традиції, звичаї, цінності, стиль виховання); загальноосвітній навчальний заклад (навчальний процес, виховний процес, позаурочний час); мікрорайон (позашкільні, просвітницькі та дозвіллєві заклади) та подано характеристику їх виховного потенціалу.

У розділі деталізовано зміст, форми та методи виховної роботи з дітьми трудових мігрантів в соціально-освітньому середовищі. Визначено суб’єкти виховної роботи з дітьми трудових мігрантів (держава, місцева влада, управління освіти, органи правопорядку, загальноосвітній навчальний заклад, центри соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді); об’єкти виховної роботи з дітьми трудових мігрантів (діти трудових мігрантів; батьки, які мають на меті їхати за кордон на роботу; особи, що здійснюють неофіційну опіку дітей трудових мігрантів); напрямки (індивідуальна психодіагностика, консультаційна робота, корекційна робота, просвітницька робота, зв’язки з громадськістю) та види (родинно-сімейне, валеологічне, моральне, громадянське, інтелектуальне, трудове, економічне, художньо-естетичне, екологічне, спортивно-туристичне виховання) виховної роботи з даною категорією дітей.

Деталізовано та уточнено трактування базових понять дослідження. Визначено, що діти трудових мігрантів − це особлива соціально-демографiчна категорія дiтей, якi внаслiдок виїзду батьків за кордон на заробітки залишаються без належного батьківського піклування. Запропоновано авторське визначення поняття «батьки, які працюють за кордоном» – це особи (трудові мігранти), які внаслідок соціально-економічних причин та ситуації на ринку праці України змушені працювати за межами своєї держави заради матеріального благополуччя своєї сім’ї. Осіб, як правило – родичів, які під час відсутності батьків беруть на себе відповідальність за забезпечення життєвонеобхідних (базових) потреб дитини (житло, їжа, одяг), її захист та належне виховання визначено в роботі як неофіційних опікунів дітей трудових мігрантів.

У розділі досліджено стан проблеми виховання дітей трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища. Педагогічний експеримент містив констатувальний, формувальний і контрольний етапи. На констатувальному етапі здійснено аналіз проектів та соціально-педагогічних програм по роботі з дітьми трудових мігрантів; контент-аналіз планів виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів по роботі з дітьми трудових мігрантів; виявлення факторів, що впливають на процес виховання дітей трудових мігрантів; визначення взаємозв’язку між тривалою відсутністю батьків та формуванням показників вихованості дітей; вивчення думки експертів (вчителів, класних керівників, соціальних педагогів, психологів, адміністрації школи) щодо виховання дітей трудових мігрантів; виявлення труднощів, які відчувають неофіційні опікуни у процесі виховання дітей трудових мігрантів.

Експериментальну базу дослідження становили навчальні заклади Хмельницької області: Кам’янець-Подільський навчально-виховний комплекс №17, Кам’янець-Подільська загальноосвітня школа №7 І-ІІІ ступенів, Хмельницька спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №29, Соколівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Ярмолинецький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 і гімназія»; навчальні заклади Тернопільської області (Кудринецька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів) та Чернівецької області (Хотинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів).

Респондентами виступили 213 дітей трудових мігрантів; 64 неофіційних опікуни дітей трудових мігрантів та 56 експертів.

Визначено фактори, що впливають на процес виховання дітей трудових мігрантів: тривала відсутність батьків, яка призводить до втрати їхнього авторитету перед дитиною (38,03% респондентів обирають матір як авторитет у своєму житті, бабусю (дідуся) – 35,21%, батька – 25,35% дітей, друзів – 23,47%); психологічна неготовність дитини залишитися на довгий час без підтримки батьків, внаслідок чого погіршується її психоемоційний стан (64,28% експертів відзначають тривожність дитини, 55,35% – конфліктність, 48,21% – агресивність, 42,85% – некерованість, 23,21% – труднощі у знаходженні спільної мови); недостатня сформованість системи цінностей та прагнень у житті (52,58% дітей прагнуть заробляти достатньо грошей, щоб вистачало утримувати сім’ю; 46,01% – планують зробити кар’єру та мати високий соціальний статус у суспільстві; 39,44% – жити у своїй квартирі; 17,84% – бажають одружитися з коханою людиною та створити хорошу сім'ю; 5,16% – мати багато грошей); низька пізнавальна активність (47,42% дітей трудових мігрантів вказали на те, що вони не хотіли б брати участь у жодному із запропонованих видів діяльності); неорганізованість дозвілля та вільного часу (лише 5,16% опитаних займаються у спортивних секціях та 5,63% відвідують гуртки).

Узагальнено теоретичні підходи до визначення поняття «вихованість» у контексті виховання дітей трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища. Вихованість дітей трудових мігрантів визначено як сукупність якостей особистості, що ґрунтуються на мотиваційно-ціннісному ставленні до суспільних правил та норм поведінки, сформованості світоглядних позицій та моральних якостей, включеності індивіда у суспільно корисну діяльність, а також визнанні сім’ї як основної цінності.

Базуючись на змістових характеристиках критеріїв вихованості (Т. Стефановська, І. Харламов, В. Райко, В. Мірошниченко, Є. Бондаревська, М. Шилова та ін.) у розділі визначено критерії вихованості дітей трудових мігрантів: емоційно-мотиваційний (емоційне ставлення до моральних та культурних норм, рефлексія, бажання бути успішним, позитивна спрямованість мотивації в ситуаціях морального вибору, прагнення до самовдосконалення); ціннісний (сприйняття родини як головної цінності, прагнення турбуватися про членів сім'ї, родини, ціннісне ставлення до власного здоров`я, щастя інших, друзів, свого народу, країни, визнання цінності матеріального добробуту); пізнавальний (успішність навчання у школі, сформованість світогляду, ерудованість, пізнавальний інтерес, прагнення до здобуття нових знань, умінь та навичок); поведінковий (готовнісь до співпраці, участь у суспільно корисній діяльності, громадянська відповідальність, дисциплінованість та організованість, цілеспрямованість).

Деталізація змісту критеріїв та показників дозволила визначити рівні сформованості показників вихованості дітей трудових мігрантів: еталонний, достатній, ситуативний, мінімальний.

Еталонний рівень сформованості показників вихованості дітей трудових мігрантів простежується в дітей з чітко вираженою рефлексивністю та високим рівнем самоконтролю, позитивною стійкістю мотивації до діяльності та прагненням до самовдосконалення, позитивним емоційним ставленням до моральних і культурних норм, бажанням бути успішними у будь-якому виді діяльності; турботливим ставленням до членів родини, а також визнанням сім`ї як головної цінності особистості, ставленням до власного здоров’я як до цінності; сформованістю світогляду, високим рівнем знань; зацікавленістю та інтересом не тільки до нового, а й демонстрацією творчого підходу до засвоєння та пізнання невідомого; активною суспільно корисною діяльністю; чіткістю громадянської позиції, усвідомленням майбутньої професійної діяльності, прагненням до засвоєння нових знань в обраній сфері. Організованість, відповідальність, цілеспрямованість, самостійність, творчість – це основні якості у структурі особистості з еталонним рівнем вихованості.

Достатній рівень сформованості показників вихованості наявний в дітей, які характеризуються рефлексивністю та певним рівнем самоконтролю; бажання бути успішними, діти проявляють лише у тих випадках, коли створена «ситуація успіху»; достатньою мотивацією щодо навчальної, трудової та творчої діяльності; турботливим ставленням до рідних та близьких; наявністю базових теоретичних знань, застосуванням їх на практиці; інтересом до нового та невідомого, участю у трудовій та суспільно корисній діяльності; організованістю власного дозвілля; визначеністю із майбутньою професійною діяльністю, проте відсутністю докладання особливих зусиль у здобутті знань в обраній сфері. У діяльності дітей даного рівня важливе місце займають такі особистісні якості, як громадянська відповідальність, організованість та достатня дисциплінованість.

Ситуативний рівень сформованості показників вихованості проявляється в дітей, які характеризуються мінливістю емоційного ставлення до моральних та культурних норм, відносною рефлексивністю, недостатнім рівнем самоконтролю, нестійкістю мотивації щодо здійснення будь-якої діяльності, ситуативністю поведінки; сім`я та здоров`я займають середні позиції у системі цінностей; наявністю теоретичних знань, але недостатньою їх реалізацією; одностороннім пізнавальним інтересом; ситуативною та примусовою участю у суспільно корисній діяльності; ваганням у професійному виборі; схильністю до незначних правопорушень.

Мінімальний рівень сформованості показників вихованості простежується в дітей, які характеризуються проявом недоброзичливості в стосунках з іншими людьми, наявністю труднощів у встановленні контактів з оточуючими, нестриманістю в емоціях, відсутністю мотивації до діяльності та небажанням досягати успіху в будь-якій справі; байдужістю до проблем рідних, близьких, друзів; наданням пріоритетного місця гарному матеріальному становищу, розвагам, аніж родинному затишку та власному здоров`ю; низькими показниками навчальної діяльності, несформованістю світогляду; пасивною участю в суспільно корисній діяльності та неготовністю до співпраці. Характерними поведінковими проявами для дітей є: порушення дисципліни, епізодична протиправна поведінка, несприйняття критики та відсутність відповідальності.

У розділі представлено результати діагностики сформованості показників вихованості дітей трудових мігрантів, що реалізовувалась за допомогою комплексу методів: тест на вимірювання самооцінки за допомогою ранжування та модифікована методика А. Будассі, методика вимірювання мотивації успіху Т. Елерса, методика вивчення мотиваційної сфери (Б. Пашнєва), кольоровий тест відносин (вивчення емоційного ставлення дитини до моральних норм), проективна методика «Моя сім'я», тест на визначення ціннісних орієнтацій (М. Рокіча), методика діагностики референтного кола спілкування (О. Щедріної), аналіз продуктів навчальної діяльності; карта інтересів А. Голомштока, опитувальник на визначення пізнавальної активності (Б. Пашнєва), анкетування експертів, анкетування неофіційних опікунів та включене спостереження.

Визначено, що найменш розвиненими у дітей трудових мігрантів є такі показники вихованості: прагнення до самовдосконалення, сприйняття родини як головної цінності, успішність навчання у школі, пізнавальний інтерес, участь у суспільно корисній діяльності, дисциплінованість та організованість.

На констатувальному етапі експерименту встановлено, що у дітей трудових мігрантів рівень сформованості показників вихованості є переважно мінімальним (КГ – 32,4% і ЕГ – 31,59%) та ситуативним (КГ – 45,15% і ЕГ – 47,27%). Достатній (КГ – 19,13%, ЕГ – 17,95%) та еталонний (КГ – 3,32% і ЕГ – 3,18%) рівні зафіксовано у незначного числа дітей трудових мігрантів.

У другому розділі – «Технології соціально-педагогічної роботи у процесі виховання дітей трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища» – визначено зміст та подано опис технологій соціально-педагогічної роботи у процесі виховання дітей трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища; описано етапи та зміст формувального експерименту; здійснено аналіз результатів експериментальної роботи з формування показників вихованості дітей трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища.

Формувальний експеримент проводився впродовж 2009-2011 років на базі Кам`янець-Подільської громадської організації Центру психології та особистісного зростання «Гармонія», Кам’янець-Подільського навчально-виховного комплексу №17 та Кам’янець-Подільської загальноосвітньої школи №7.

З метою удосконалення змісту виховної роботи з дітьми трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища під час формувального експерименту здійснено впровадження технологій соціально-педагогічної роботи у процес виховання дітей трудових мігрантів.

На даному етапі у дослідженні брало участь 208 дітей трудових мігрантів, 10 осіб з яких – це діти трудових мігрантів віком від 7-10 років, які були задіяні у різних формах виховної роботи, проте до складу експериментальних та контрольних груп не включені (з метою уникнення травмуючих ситуацій для дітей молодшого шкільного віку). Таким чином, до складу експериментальних груп було зараховано 100 дітей трудових мігрантів, до складу контрольних груп – 98 дітей.

У практику виховної роботи з дітьми трудових мігрантів в умовах соціально-освітнього середовища впроваджено авторську експериментальну програму «Подільська родина», що містила такі технології соціально-педагогічної роботи у процесі виховання дітей трудових мігрантів: технології соціально-педагогічного супроводу дітей трудових мігрантів; технології соціально-педагогічної роботи з дітьми трудових мігрантів за місцем проживання; технології профілактичної роботи з батьками, які мають намір їхати за кордон на заробітки, засобами рекламно-інформаційного впливу. Технології соціально-педагогічної роботи у процесі виховання дітей трудових мігрантів подано як ланцюжок взаємопов`язаних мети, визначених напрямів, форм, засобів впровадження та очікуваного результату. Їхню характеристику подано на рис. 1.

На етапі формувального експерименту впроваджено технології соціально-педагогічного супроводу дітей трудових мігрантів, які здійснювались у послідовності виконання таких напрямів роботи: індивідуальна психодіагностика дітей трудових мігрантів, корекційна робота, консультативна діяльність, просвітницька робота та зв’язки з громадськістю. У процесі здійснення соціально-педагогічного супроводу використано різні форми роботи: тренінгова програма «Моя мрія – це моя щаслива родина», організація листування дітей трудових мігрантів з батьками та спілкування в on-line режимі за допомогою всесвітньої мережі Інтернет.