ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ВИХОВАТЕЛЯМИ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ



Назва:
ОРГАНІЗАЦІЯ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З ВИХОВАТЕЛЯМИ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Тип: Автореферат
Короткий зміст:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовано об’єкт, предмет, мету та основні завдання дослідження; розкрито його наукову і практичну значущість; подано інформацію про апробацію, впровадження результатів та публікації з теми дисертації.

У першому розділі «Теоретичні засади організації методичної робо­ти з вихователями у дошкільних навчальних закладах» розкрито сутність і структуру феномена «організація методичної роботи з вихователями ДНЗ», його сучасний стан у теорії і практиці дошкільної освіти, схаракте­ризовано поняття «професійно-методична компетентність вихователя».

         Організація методичної роботи на сучасному етапі розвитку освіти є важливою для всіх її ланок, особливо для дошкільної освіти, яка перебуває на етапі пошуку найбільш ефективних шляхів і засобів оновлення змісту і технологій розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку, підготовки їх до успішного опанування програм початкової і загальної середньої освіти.

Науково-теоретичні засади і прикладні аспекти організації методич­ної роботи в закладах освіти досліджувались у різних аспектах. Методич­ну роботу пов’язують з управлінням в освіті, підвищенням кваліфікації і професійного розвитку педагогів, контролем та керівництвом їхньою діяльністю, технологіями організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, безперервною професійною і післядипломною педагогічною освітою, підвищенням кваліфікації вчителів.

У наукових дослідженнях і нормативних документах методична робота визначається як спосіб і форма організації підвищення професійної майстерності педагогів; усвідомлення ними досягнень науки, передового педагогічного досвіду та засобів їх упровадження в педагогічну практику; передумова розвитку педагогічної творчості педагогів; шлях до наукової організації навчального процесу в освітніх закладах (Ю. Бабанський, Л. Волобуєва, І. Зязюн, І. Титаренко та ін.).

Організація методичної роботи відбувається на державному, регіональному рівнях і безпосередньо в закладах освіти. Проте найбільш обґрунтованою за своїм змістом і способами організації методична робота є переважно в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, що забезпечує систематичну перепідготовку педагогів у зв’язку з їхньою атестацією. Відповідно до Положення про атестацію педагогічних працівників у закладах освіти (2010 р.), вона передбачає ознайомлення педагогів на курсах підвищення кваліфікації з сучасними науковими розробками в певній галузі, інноваційною освітньою практикою, що забезпечує швидке реагування на зміни, які відбуваються в соціально-економічних, технологічних і освітніх умовах суспільства; навчання цих інновацій і способів їх упровадження у власну педагогічну діяльність.

Одним із складників загальної системи підвищення кваліфікації педагогів розглядаємо методичну роботу у ДНЗ. За І. Жерносеком, це – цілісна система взаємопов’язаних дій, що спрямована на всебічне підвищення кваліфікації педагога. Вона реалізується безпосередньо на їхньому робочому місці і максимально наближена до умов і проблем професійної діяльності конкретного вихователя. За своїм змістом вона є цілеспрямованим процесом роботи вихователя-методиста з вихователями різного рівня педагогічної підготовки і кваліфікації з метою підвищення педагогічної майстерності й оперативної оцінки ефективності їхніх досягнень у професійній діяльності.

         Методична робота у ДНЗ є основною діяльністю вихователя-мето­диста, що зорієнтована на систематичну, повсякденну допомогу вихова­телям в удосконаленні їхньої педагогічної діяльності з розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку, покращанні результатів цього проце­су. За своїм змістом вона складається з відбору і передавання вихователям навчального матеріалу для роботи з дітьми з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних можливостей, рекомендацій щодо найбільш доцільних форм і засобів його використання для розвитку, навчання і виховання дошкільників. Такий матеріал має відповідати компонентам навчально-виховного процесу: цільовому, змістовому, діяльнісному, результативно­му, ресурсному тощо. Завдання вихователя – сприйняти рекомендації вихователя-методиста, усвідомити місце, форми і методи їх реалізації в роботі з дітьми, апробувати їх практично та перевірити ефективність. Сутність методичної діяльності вихователя ДНЗ виявляється в апробуван­ні нових форм, методів, прийомів для оптимізації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку певної групи; спостереженні за результатами власної педагогічної діяльності, її корекції та координації.

         Відповідно до реалізації завдань дошкільної освіти функціями вихователя-методиста ДНЗ є: діагностична, прогностична, моделювальна, компенсаторна, відновлювальна, корегувальна, координувальна, пропагандистська, рекламна, контрольно-інформаційна. Означені функції передбачають: а) визначення системи заходів, спрямованих на досягнення вихователями найкращих результатів у розвитку, навчанні і вихованні дітей дошкільного віку; б) регулярне вивчення співвідношення рівня компетентності і педагогічної майстерності вихователів, що виявляється в узагальнені результатів їхньої праці та співставлення їх з вимогами суспільства щодо якості дошкільної освіти; г) передбачення змісту й обсягу знань та вмінь, необхідних вихователям для подальшого вдосконалення власної професійної діяльності; є) вироблення положень навчально-виховної роботи щодо формування, експериментальної перевірки й упровадження передового досвіду; д) оновлення втрачених вихователями знань після закінчення професійної підготовки у вищому навчальному закладі; е) виправлення недоліків у педагогічній діяльності вихователів, що пов’язані з використанням застарілих або недостатньо ефективних методик виховання дітей; є) інформування, стимулювання вихователів до впровадження досягнень науки, передового досвіду у власній педагогічній діяльності.

         Отже, методична робота у ДНЗ є складним багаторівневим процесом, що характеризує цілі та способи координації взаємодії всіх фахівців цього закладу. За своєю природою він є керованим, має стратегічну мету, завдання та інструментарій реалізації. В організації цього процесу керівником виступає вихователь-методист, який здійснює планування, керівництво, координацію, контроль, об’єднання зусиль вихователів ДНЗ, їх мотивування, оцінювання досягнутих результатів, забезпечує комунікацію й інформування тощо.

          Під організацією методичної роботи з вихователями ДНЗ розуміємо цілеспрямовану роботу вихователя-методиста з вихователями різного рів­ня професійно-методичної компетентності з метою підвищення їхньої пе­дагогічної майстерності й оцінно-рефлексивної діяльності методичної спря­мованості. На відміну від організації методичної роботи в закладах освіти інших рівнів, вихователь-методист ДНЗ є фахівцем, посадові обов’язки якого безпосередньо зосереджені на концентрації і підтримці зусиль вихователів з реалізації нових знань, нового досвіду, набутих під час навчання на курсах підвищення кваліфікації, в міжатестаційний період.

         В організації методичної роботи вплив вихователя-методиста на вихователів може бути прямим і опосередкованим. Прямий вплив здійснюється переважно у форматі суб’єкт-об’єктної взаємодії, що не сприяє ефективності методичної роботи. Більш продуктивним є опосередкований вплив, що передбачає організацію методичної роботи на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Саме такий спосіб організації взаємодії забезпечує залучення вихователів до самостійної активної пошуково-методичної роботи, є запорукою систематичного і планомір­ного підвищення їхньої професійної майстерності.

Організація методичної роботи у ДНЗ на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії вимагає дотримання певних принципів, що за своєю спрямованістю розподіляються на формувальні та реалізуючі. Формувальні принципи (всебічність, комплексність, цілісність, максимальна визначеність, актуальність, єдність, науковість та доступність) визначають зміст методичної роботи. Реалізуючі принципи (практична спрямованість, гуманізація, гуманітаризація, демократизація, систематичність, послідовність, наступність, перспективність, співробітництво, індивідуалізація та диференціація, оперативність, гнучкість, мобільність, системність, колективний характер) визначають шляхи забезпечення якості результатів такої роботи.

Змістом, на усвідомлення якого спрямовується організація методич­ної роботи з вихователями дошкільного закладу, є: вивчення й аналіз постанов уряду про дошкільну освіту; опанування методологічних і теоретичних основ дошкільної педагогіки, сучасних психолого-педаго­гічних концепцій та методик дошкільної освіти; систематичне вивчення й аналіз посібників, інструктивних матеріалів, методичних рекомендацій щодо змісту, форм і методів організації навчально-виховного процесу у ДНЗ; усвідомлення та використання на практиці сучасних інновацій, передового педагогічного досвіду, напрямів прояву педагогічної ініціативи і творчості, новаторських пошуків; способів впровадження результатів наукових досліджень і педагогічних інновацій; моніторингу рівня розвитку дитини відповідно до завдань дошкільної освіти, Базового компонента дошкільної освіти; шляхи і засоби підвищення фахової майстерності та психолого-педагогічної самоосвіти тощо.

Опанування означеного змісту відбувається в різних формах організації методичної роботи у ДНЗ: індивідуальними, груповими, колективними. Водночас існує значна кількість і додаткових форм роботи. Систематизація таких форм і їх вибір залежать від мети, структури, завдань методичної роботи у ДНЗ. У різних авторів вони мають різну назву – нетрадиційні, інноваційні, нові тощо (К. Бєлая, Р. Гільборг, А. Єрмола, Є. Павлютенков). Ми розрізняємо індивідуальні базові форми роботи, до яких належать консультування, наставництво та індивідуальні утворені форми – стажування, виконання післякурсового завдання, звіт, відвідування занять і заходів, дистанційне навчання тощо. Групові базові форми роботи це творча група, школа передового досвіду, школа молодого спеціаліста; групові утворені форми: творчі оперативні та динамічні групи, фокус-групи тощо. Колективні базові форми роботи: конференції; методичні об’єднання; семінари; конкурси; виставки; колективні перегляди; фестивалі; педагогічні читання. Утворені колективні форми роботи: кафедри, прес-конференції; творчі майстерні, засідання, семінари-практикуми, проблемні семінари, ділові педагогічні ігри, практичні заняття, авторські школи, круглі столи, психологічний практикум, тренінги; творчі студії; педагогічний ринг, методичний ринг, методична панорама, методичні посиденьки, методична майстерня, методичний вернісаж, методичний аукціон; методичні фестивалі, аукціони педагогічних ідей, педагогічний клуб, ярмарок педагогічних знахідок, педагогічне ательє; епістолярний аукціон, дискусійний клуб, методичний діалог. Зазначені форми роботи можуть бути інтегрованими в методичний день, тиждень, місяць; День професійної майстерності тощо.

Результатом методичної роботи у ДНЗ, що виявляє її ефективність, є професійна компетентність його педагогічних працівників. Вважаємо, що професійна компетентність педагога неможлива поза його обізнаності і навченості щодо організації навчально-виховного процесу, тобто методич­ної компетентності. Отже, професійно-методична компетентність вихова­теля ДНЗ ‑ це сукупна характеристика професійної та методичної зрілості діяльності вихователя, що виконується в межах його посадових обов’язків і відповідає визначеним нормам. Вона складається з професійно-педаго­гічних знань, організаторських умінь і навичок, що забезпечують структурування й організацію навчально-виховного процесу певної вікової групи ДНЗ, контролювання й об’єктивне оцінювання результатів власної педагогічної діяльності і педагогічної діяльності колег.

Набуття вихователями ДНЗ елементарного рівня професійно-методичної компетентності відбувається під час професійної підготовки у вищому навчальному закладі. Однак підтримка її в належному стані і подальший розвиток залежить від ефективності організації методичної роботи, що здійснюється у ДНЗ.

У другому розділі «Експериментальна методика організації методичної роботи з вихователями дошкільних навчальних закладів» було проаналізовано стан організації методичної роботи з вихователями в ДНЗ, визначено мету, завдання експериментальної роботи, розкрито критерії, показники, схарактеризовано рівні професійно-методичної компетентності вихователів, подано результати педагогічного експерименту; висвітлено експериментальну методику організації методичної роботи з вихователями ДНЗ.

В експерименті взяли участь 270 вихователів, з них на пошуково-розвідувальному етапі – 140 осіб. 130 вихователів увійшли до складу контрольної й експериментальної груп.

Для визначення рівнів професійно-методичної компетентності вихователів було визначено критерії і показники: професіоналізм (оволодіння педагогічною діяльністю, обізнаність з державними документами в галузі дошкільної освіти, з програмно-методичним забезпеченням ДНЗ; педагогічні вміння; творче ставлення до роботи); методична грамотність (мотиваційна спрямованість щодо методичної роботи; обізнаність з роботою методиста ДНЗ; участь у методичній роботі; інноваційна діяльність вихователя); рефлексивність (взаємооцінка і самооцінка методичної роботи).

За означеними критеріями і показниками було визначено рівні набуття вихователями професійно-методичної компетентності: новаторський (вихователі-«новатори»), досконалий (вихователі-«майстри»), базовий (вихователі-«пошуковці») і елементарний (вихователі-«початківці»).

Новаторський рівень професійно-методичної компетентності харак­терний вихователям, які досконало володіють педагогічною діяльністю, обізнані з державними документами в галузі дошкільної освіти та прог­рамно-методичним забезпеченням ДНЗ. У вихователів новаторського рівня сформовані всі педагогічні вміння роботи з дітьми; вони вирізняють­ся новизною, оригінальністю та творчим підходом до професійної діяльності; в них яскраво виражена позитивна мотиваційна спрямованість щодо методичної роботи, вони є ініціаторами інноваційних методичних заходів у ДНЗ, добре обізнані з методичною роботою, беруть у ній активну участь. Власну ефективність визначають на основі рефлексивного аналізу результатів своєї професійної діяльності. Взаємооцінка та самооцінка методичної роботи вирізняються адекватністю.

Досконалий рівень професійно-методичної компетентності характе­ризується чіткою спрямованістю педагогічних дій вихователів, їх високою якістю. Вони достатньо обізнані з державними документами та програмно-методичним забезпеченням дошкільної галузі освіти; педа­гогічні вміння в них здебільшого продуктивні, спостерігається творче ставлення до роботи, хоча вони не завжди є ініціаторами інноваційного підходу до професійної діяльності. Для них характерна нестійка вмотиво­ваність до методичної роботи, хоча вони добре обізнані з цим видом діяльності. Беруть участь у методичній роботі за дорученням керівництва ДНЗ. Постійно підвищують свій професійний рівень шляхом самоосвіти. Для них притаманна адекватна взаємооцінка і дещо завищена самооцінка.

Базовий рівень професійно-методичної компетентності властивий вихователям, які старанно виконують свою професійну діяльність, володіють уміннями організовувати дітей, проводити заняття та інші види роботи з дітьми відповідно до фахових методик. Ознайомлені здебільшого з державними документами й окремими програмами в галузі дошкільної освіти, не завжди можуть пояснити специфіку і відмінність змісту варіативних програм; у них досить рідко виявляється творче ставлення до роботи. У вихователів базового рівня  відсутня ініціативність щодо впровадження нових методичних підходів до педагогічної та методичної роботи в ДНЗ. Вони недостатньо обізнані з методичною роботою і виконують лише окремі доручення методиста; не налаштовані на методичну роботу, виконують тільки ті заходи, що були в їхньому індивідуальному плані. Взаємооцінка методичної діяльності дещо занижена, а самооцінка неадекватна.

Вихователі елементарного рівня професійно-методичної компетентності вирізняються недосконалими навичками і вміннями педагогічної діяльності з дітьми: вони потребують постійної методичної допомоги з боку методиста і завідувача ДНЗ; поверхово обізнані з державними документами та програмно-методичними матеріалами в галузі дошкільної освіти. У них відсутня позитивна мотивація щодо методичної роботи, вони відмовляються брати участь у методичній роботі, мотивуючи це відсутністю достатніх фахових знань, хоча розуміють специфіку роботи методиста. Педагоги характеризуються відсутністю ініціативи, не виявляють творчості в роботі. Приділяють мало уваги самоосвіті, їхня самооцінка і взаємооцінка неадекватні.

Для формувального етапу педагогічного експерименту було розроб­лено експериментальну модель організації методичної роботи з виховате­лями ДНЗ, що обіймала чотири етапи: інформаційно-збагачувальний, продуктивно-діяльнісний, інноваційно-творчий, оцінно-рефлексивний. З урахуванням цього в дослідженні виявлено педагогічні умови ефективної організації методичної роботи з вихователями ДНЗ, які передбачають: залучення вихователів до активної самостійної пошуково-методичної роботи; озброєння їх інноваційними методиками; занурення вихователів в інноваційно-творчу методичну діяльність; стимулювання оцінно-контрольної діяльності вихователів у професійно-методичній роботі.

Метою інформаційно-збагачувального етапу було забезпечення ефективної інформаційної підготовки вихователів до участі в методичній роботі ДНЗ, створення сучасної інформаційної бази організації методичної роботи з вихователями та їх навчання пошуково-методичній діяльності. Формами роботи виступили: інформаційний канал, День інформації, семінар-паралель, мікровикладання, «дзеркальні» перегляди, пошукове поле, «Два кораблі», занурення в проблему, рольовий репертуар педагога. На першому етапі реалізовано педагогічну умову ‑ залучення вихователів до активної самостійної пошуково-методичної роботи.

Продуктивно-діяльнісний етап передбачав стимулювання вихователів до участі в методичній роботі, практичне опанування ними методичних матеріалів, відпрацювання на цій основі індивідуальних програм розвитку. Було використано такі форми роботи: післякурсовий базис-план, проблемний стіл, тренінг, «акваріум», «салон помилок», «педагогічний футбол», «цитатні суперечки», «піраміда запитань», інтерактивні ігри, педагогічні середи, рейтинг. На цьому етапі реалізовано педагогічну умову – озброєння вихователів інноваційними методиками.

Інноваційно-творчий етап означеної моделі було зорієнтовано на підвищення кваліфікації та професійного рівня кожної групи вихователів від елементарного до рівня новатора на засадах інноваційно-творчої діяльності. Формами роботи були: «нарада майстрів», «педагогічний полілог», проблемний стіл, творчий лист, методичний ринг, панорама творчих справ, моделювання, «Місто Майстрів», панорама творчих справ. На цьому етапі реалізовано педагогічну умову – занурення вихователів в інноваційно-творчу методичну діяльність. стимулювання оцінно-контрольної діяльності вихователів у професійно-методичній роботі

Метою оцінно-рефлексивного етапу було стимулювання вихователів до самоосвіти і формування їхньої самооцінки та взаємооцінки. Форми роботи: рейтинг, захист робочого місця, самозвіт, конференція, публікації, творчий звіт. На оцінно-рефлексивному етапі реалізована педагогічна умова – стимулювання оцінно-контрольної діяльності вихователів у професійно-методичній роботі.

За результатами проведеного дослідження було розроблено методичні рекомендації з тайм-менеджменту організації методичної роботи для вихователів-методистів дошкільних закладів, положення про організацію методичної роботи з вихователями дошкільних навчальних закладів, проект положення про рейтинг вихователів, карту роботи Методичного центру ДНЗ, «фаховий портрет вихователя-методиста», індивідуальні програми вихователів на базі програми «Я – успішний вихователь», які сприяли набуттю ними професійно-методичної компетентності й підвищенню її рівнів.

На прикінцевому етапі дослідження було проведено контрольні зрізи в експериментальній та контрольній групах з метою визначення ефективності розробленої експериментальної моделі і методики організації методичної роботи з вихователями в дошкільних навчальних закладах.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, позначені * обов'язкові для заповнення:


Заказчик:


ПОШУК ГОТОВОЇ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ АБО СТАТТІ


Доставка любой диссертации из России и Украины