Замовити дисертацію ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ СТВОРЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СТАНДАРТІВ ШВЕЙНОГО ПРОФІЛЮ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Теоретичні основи змісту професійно-технічної освіти» – висвітлено результати стану дослідженості проблеми у педагогічній теорії та практиці, з’ясовано сутність компетентнісного підходу до професійної підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю, здійснено аналіз досвіду створення та оновлення професійних стандартів у країнах ЄС; викладено концепцію дослідження проблеми створення професійних стандартів швейного профілю.

Результати аналізу проблеми показали, що досягнення необхідної якості підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю гальмується відсутністю професійних і освітніх стандартів, зорієнтованих на потреби ринку праці й узгоджених з Національною рамкою кваліфікацій та системами кваліфікацій країн ЄС. Встановлено, що перше покоління ДСПТО з конкретних професій створювалося на основі застарілих кваліфікаційних характеристик і недосконалих методичних підходів до їх структурної побудови, а тому було негативно оцінене більшістю роботодавців і педагогічних працівників ПТНЗ.

Вивчення наукових джерел дало змогу з’ясувати, що немає єдиного підходу до визначення сутності поняття «професійний стандарт». Найчастіше його трактують як мінімально необхідні вимоги до професійного рівня працівників з урахуванням забезпечення продуктивності і якості виконуваних робіт (Ю. Тукачов); кваліфікаційний рівень працівника, який дає йому змогу виконувати свої посадові обов’язки відповідно до вимог конкретної професії (М. Софінський); детальний опис рівнів виконання конкретного виду професійної діяльності, що потребує у кваліфікованих робітників наявності відповідних компетенцій (М. Коулз, Г. Муравйова, О. Олейнікова); як основу формування професійних кваліфікацій у структурі Національної рамки кваліфікацій (Т. Десятов) або показники здатностей (компетенцій) у певних професіях і родах занять (С. Мельник); як докладно описані вимоги до посадових обов’язків з урахуванням необхідних професійних знань, умінь і компетенцій (Н. Машукова) та ін. Відповідно до таких трактувань поняття професійний стандарт розглядається як багатофункціональний нормативний документ, що визначає в межах конкретної робітничої професії єдині вимоги до змісту, умов праці, кваліфікації та компетентності робітників на різних кваліфікаційних рівнях. До основних структурних елементів професійного стандарту належать трудові функції робітника, відповідно до яких встановлюються вимоги до його компетенцій.

У розділі теоретично обґрунтовано компетентнісний підхід до професійної підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю, який посилює практичну зорієнтованість професійно-технічної освіти, роль досвіду, вмінь практично реалізовувати знання під час виконання складних технологічних завдань та зумовлює необхідність оновлення змісту професійного навчання відповідно до вимог сучасного виробництва. На основі критеріїв (лаконічність та об’єктивність ієрархічної побудови, функціональність кожної групи, розподіл на надпредметні та міжпредметні; орієнтація на визначення рівня інтелектуального розвитку осіб, які оволодівають робітничою професією, багатовимірність: особистісні якості, інтелектуальні здібності, комунікативні уміння тощо) визначено пріоритетні для майбутніх кваліфікованих робітників швейного профілю компетенції: ключові, загальнопрофесійні, професійні.

Узагальнення досвіду країн ЄС свідчить про існування різних моделей розробки професійних стандартів, формування кваліфікацій та освітніх програм. У Великій Британії діє цілісна модель професійної компетентності: національні професійні стандарти, які одночасно виконують функцію класифікатора професійних галузей, разом зі стандартами оцінювання утворюють кваліфікаційні стандарти, на основі яких розробляються освітні програми. В інших країнах (Нідерланди, Німеччина) розробка професійних стандартів інтегрована в процес проектування освітніх стандартів. У третю групу входять країни, де реалізується змішана модель (Франція). Водночас професійні стандарти різних країн різняться як структурою, так і змістом. Одні стандарти містять описи трудових функцій і трудових дій в рамках окремої професії (Німеччина, Естонія), інші – додаткові описи компетенцій або тільки переліки затребуваних компетенцій (Велика Британія, Нідерланди). Крім того, в деяких країнах (Франція) професійні стандарти містять інформацію про організацію трудової діяльності, вимоги до обладнання, інструментів, якими повинен володіти кваліфікованій робітник. Такі відмінності зумовлені різними підходами до розуміння терміну «компетенція» та розробки макетів професійного стандарту. У Великій Британії компетенції трактують як здатність людини виконувати необхідні трудові функції згідно з вимогами стандарту, у Франції – як ресурси, що використовуються людиною для здійснення діяльності в конкретній ситуації, а в Німеччині – як здатність людини діяти адекватно та соціально відповідально.

Концепція дослідження ґрунтується на врахуванні положень філософських, гуманістичних, соціологічних, економічних і психолого-педагогічних теорій, культурологічного, компетентнісного, особистісно орієнтованого, діяльнісно-розвивального, модульного підходів до професійної стандартизації й формування змісту навчальних планів і програм підготовки майбутніх кваліфікованих робітників швейного профілю згідно з перспективними вимогами сфери праці.

У другому розділі – «Науково-методичне обґрунтування педагогічних умов створення професійних стандартів швейного профілю» – описано методики аналізу ринку праці швейної галузі, проектування галузевої рамки кваліфікацій та створення професійних стандартів швейного профілю, обґрунтовано модель професійного стандарту (на прикладі професії «Кравець»), розкрито особливості розробки навчального плану і програм професійної підготовки майбутніх кравців на основі професійного стандарту й модульно-компетентнісного підходу.

До педагогічних умов, що забезпечують створення професійних стандартів швейного профілю на основі компетентнісного підходу, належать: врахування досвіду країн ЄС щодо професійної стандартизації; здійснення аналізу ринку праці швейної галузі з метою визначення затребуваних професій, кваліфікацій, трудових функцій, компетенцій; проектування галузевої рамки кваліфікацій для об’єднання професійних кваліфікацій швейної галузі в єдину систему; застосування методики створення професійних стандартів швейного профілю як основи для побудови Державних стандартів професійно-технічної освіти нового покоління.

У розділі обґрунтовано методику аналізу ринку праці швейної галузі з урахуванням досвіду країн ЄС і національного характеру взаємодії ринку праці й ринку освітніх послуг, яка реалізується упродовж шести етапів: створення творчої робочої групи, вибір підприємств-партнерів, формування переліку професій швейного профілю, розроблення анкети для опитування фахівців підприємств, опитування, збір та узагальнення результатів анкетування. Запропонована методика дала змогу виявити затребувані професії, кваліфікаційні розряди, сучасні та перспективні трудові операції; оновити кваліфікаційні характеристики шляхом вилучення трудових функцій, що дублюються, застарілих трудових операцій і внесення доповнень щодо нових і перспективних, а відтак розробити галузеву рамку кваліфікацій швейного профілю на принципах системності, гнучкості, безперервності, прозорості, урахування вимог ринку праці, міжнародних тенденцій, орієнтації на кінцевий результат. Рамка об’єднує професійні кваліфікації швейної галузі в єдину систему; згідно з дескрипторами кваліфікаційних рівнів і посадами описує єдині вимоги до кваліфікації робітників і випускників ПТНЗ; визначає процедуру оцінювання результатів освіти та сертифікації кваліфікацій; узгоджує види трудової діяльності з рівнями вимог до результатів навчання; формує систему отримання відповідних сертифікатів, свідоцтв і дипломів. Структура галузевої рамки охоплює десять рівнів, співвіднесених з рівнями Національної рамки кваліфікацій. У проекті галузевої рамки запропонована схема переходу з одного рівня до іншого: вертикально (підвищення кваліфікації за відповідною професією) та горизонтально (оволодіння суміжними професіями), що уможливлює узгодження вимог сфери праці і освіти щодо планування різних траєкторій підготовки кваліфікованих робітників.

Теоретично обґрунтовано методику створення професійних стандартів швейного профілю, в якій реалізовано метод функціонального аналізу затребуваних професій і кваліфікаційних рівнів; компетентнісний підхід до визначення змісту ключових, загальнопрофесійних і професійних компетенцій для кваліфікаційних рівнів, узгоджених з Національною та галузевою рамками кваліфікацій; метод моделювання професійного стандарту, структура і зміст якого максимально придатні для побудови навчального плану і програм професійної підготовки кваліфікованих робітників швейного профілю. Згідно з методикою насамперед визначається структура професійної діяльності в швейній галузі. Для цього використовуються кодові позначення Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010». На другому етапі забезпечується відбір трудових функцій з метою включення їх до змісту одиниць професійного стандарту. На третьому та четвертому етапах складаються переліки необхідних компетенцій для кожного елемента модуля компетентності професійного стандарту. На п’ятому етапі здійснюється розподіл елементів модулів компетентності за кваліфікаційними рівнями галузевої рамки кваліфікацій. Завданням шостого етапу є визначення інших вимог до працівників (можливі місця роботи, умови та організація праці, вимоги до рівня освіти, практичного досвіду роботи, документів про освіту). Сьомий етап передбачає розробку моделі професійного стандарту, що містить такі розділи: загальні положення; паспорт; опис модулів трудової діяльності; види документів, що надаються на основі професійного стандарту; розробники; листок узгодження; експертиза та реєстрація.

Структура професійного стандарту швейного профілю складається із модулів трудової діяльності на основі укрупнення блоків кваліфікаційних вимог. До складу модуля трудової діяльності входять модулі компетентності. Одиницею професійного стандарту визначено елемент модуля компетентності – логічно завершений, автономний, структурний елемент, що містить у собі: опис основних трудових дій, компетенцій, предметів і засобів праці. Модулі трудової діяльності розподіляються відповідно до Національної (ІІ – ІV рівні) та галузевої (ІІІ – VІ рівні) рамок кваліфікацій, що відповідає місцю ПТО в Національній рамці кваліфікацій. Для опису трудових функцій з професії швейного профілю для кожного кваліфікаційного рівня розроблено картку модуля трудової діяльності.ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ