Замовити дисертацію СИСТЕМА ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ :

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; визначено проблему, об’єкт, предмет, мету, загальну гіпотезу, основні завдання та методологічну і теоретичну основи, методи дослідження; розкрито концептуальні ідеї дослідження, сформульовано наукову новизну отриманих результатів дослідження та їх теоретичне і практичне значення; визначено особистий внесок автора.

У першому розділі «Проблеми і розвиток методології управління загальноосвітніми навчальними закладами із використанням інформаційних технологій» проаналізовано наукові надбання загального менеджменту, висвітлено і теоретично обґрунтовано концептуальні підходи інформаційного управління ЗНЗ, сформульовано проблеми і напрями дослідження; розкрито витоки, місце і роль інформаційного менеджменту в загальній теорії менеджменту освіти та управлінні інформаційними процесами і ресурсами в галузі освіти України.

Дисертаційне дослідження базується на наукових засадах менеджменту, соціального та внутрішкільного управління, що представлені на методологічному, теоретичному і практичному рівнях. Методологічна основа дослідження проблеми пов’язана з ідеєю взаємозумовленості розвитку соціальної формації як суспільного явища, принципом історизму й міжгалузевою інтеграцією наукових здобутків, ідеями наукових шкіл загального і освітнього менеджменту як визначальними факторами становлення й розвитку інформаційного суспільства і інформаційного менеджменту в галузі освіти.

У результаті ретроспективного аналізу генезису наукового менеджменту визначено теоретичне підґрунтя нового виду менеджменту – інформаційного – як сукупності визначальних ідей, концептуальних положень та висновків класичного (ідеї групування робіт, розподілу повноважень і відповідальності менеджерів у організаційній структурі виробництва для ефективного її функціонування, універсальності щодо існування одного найкращого рішення для всіх організацій, єдиної найкращої моделі бюрократичної організації); кількісного (ідея забезпечення керівників різноманітними засобами та інструментами ухвалення рішень); ситуаційного (ідея варіативності реалізації комплексу функцій для різних систем управління, управлінських рішень та моделей управління організацій, управлінської поведінки залежно від конкретних ситуацій); стратегічного (ідея перенесення центру уваги керівництва на зовнішнє оточення задля вчасного реагування на зміни, що відбуваються у ньому, та передбачення майбутнього) видів менеджменту. А також теоретичних засад суміжних з менеджментом галузей наук: кібернетики (ідея нероздільної єдності процесів управління, інформації та ентропії, висновок учених про антиентропійну спрямованість процесу управління будь-якою системою, синергію й оптимізацію процесів, які цілеспрямовують систему на досягнення якісно нового стану та розвитку, а не системного занепаду – ентропії), соціальної інформатики (концепція тезаурусної інформації, концепція значення знака, атрибутивна та функціональна концепція інформації), інформаціології (ідея розвитку інформаційного суспільства на основі використання ІР і ІКТ, теорія побудови інформаційної моделі Всесвіту для всіх процесів у мікро- та макросвітах, інформаційно-комунікаційних відносин, які відтворюють життя особистості та соціуму) і практики використання ІР, ІС, інформаційних процесів в управлінні галуззю освіти, – все це охарактеризовано нами в другому підрозділі першого розділу.

На основі системного аналізу наукових праць з менеджменту та управління в галузі освіти з’ясовано, що вчені і дослідники акцентують увагу на філософському, організаційно-педагогічному, дидактичному, методичному, економічному, соціально-психологічному аспектах менеджменту, а не на інформаційній природі управління, хоча така позиція і простежується в окремих працях; смислові конструкти термінів «менеджмент» і «управління» та їх гносеологічні корені; загальний менеджмент як галузь наукових знань, що була сформована наприкінці ХІХ століття у США з розвитком ринкових умов і представлена виробничим, індустріальним, класичним, адміністративним, поведінковим, інноваційним, стратегічним, ситуаційним видами менеджменту. Інформаційний менеджмент як вид загального менеджменту почав формуватися за умов розвитку інформаційної цивілізації. Теорії, моделі управління організацією, принципи, методи, технології та механізми управління індустріального менеджменту і нині проходять адаптацію у сучасній освітянській практиці, а організаційні управлінські структури проектуються відповідно до двох протилежних принципів класичного управління М. Вебера та Ф.Тейлора.

Аналіз наукового доробку з проблеми дослідження дозволив сформулювати автору теоретико-методологічні засади управління ЗНЗ в умовах зміни освітньої парадигми та розвитку інформаційного суспільства, що ґрунтуються на таких вихідних положеннях: загальноосвітній навчальний заклад, як об’єкт управління, є поліструктурною, стохастичною, неврівноваженою соціально-педагогічною системою, утвореною з сукупності організаційної, соціотехнічної, інформаційної, аналітичної, педагогічної, дидактичної, виховної, фінансово-економічної, нормативно-правової підсистем. Процес управління ЗНЗ є нелінійним, характеризується кількісною мірою – зменшенням ентропії, як мірою ймовірності розвитку систем, антиентропійною спрямованістю та самоорганізацією, єдністю процесів управління, інформації, системи та ентропії; принципах синергетики: нового синергетичного розуміння суб’єктами управління освітньої реальності, освітньо-інформаційного середовища, визнання неоднозначності одержаних результатів як наслідку їхнього ймовірного опису; «розгортання малого» або підсилення флуктуації; врахування внутрішніх тенденцій розвитку систем і принципу додатковості Н.Бора та ідеї оптимального поєднання змісту релевантної інформації та її обсягу з адресним отриманням користувачами-суб’єктами управління та НВП для розв’язання професійних задач.

Застосування методу ключових слів для визначення знаходження терміна «інформаційний менеджмент» в мережі Інтернет і з’ясування його сутності, дозволяє зробити висновки, що формування в країні наукової галузі – інформаційного менеджменту – знаходить підтвердження в наявності 18 сайтів і 52 документів у ІПС «Rambler» та 1 сайті і 1 документі в ІПС «Google» станом на 5.05.2008 року, на яких репрезентований власне термін, а щодо інформаційного менеджменту в сфері освіти, то результати пошуку засвідчують про значно повільний його розвиток і запровадження в практику керівництва школами.

У дисертації репрезентовано інформаційний менеджмент, як окремий напрям менеджменту освіти – науки про ефективне управління закладами і установами, що збагачується у методологічному й практичному вимірах теоретичним обґрунтуванням інформаційного субстрату процесу управління, електронним інформаційним ресурсом і продуктами, програмним забезпеченням управлінського та освітнього призначення; має свій науково-пошуковий простір, об’єкт і предмет дослідження, понятійно-категоріальний апарат.

У першому розділі на основі узагальнення теоретичних положень, що склали теоретичний концепт методології дослідження, визначені основні наукові підходи до реалізації його мети і завдань – аксіологічний, синергетичний, інформаційний, стратегічний до управління ЗНЗ; розкрито сутність і шляхи практичної реалізації полісуб’єктного, компетентнісного наукових підходів у ракурсі предмета дослідження. Означене вище потребувало введення в науковий обіг термінів: «системно-кібернетичний підхід до управління соціально-педагогічними системами», «інформаційне управління ЗНЗ» та обґрунтування їх сутності в авторській інтерпретації, визначення їх характерних ознак. «Системно-кібернетичний підхід до управління соціально-педагогічними системами» дозволяє розкрити генезис менеджменту як універсального феномена на будь-якому етапі розвитку цивілізації, обґрунтувати теоретико-методологічні засади інформаційного менеджменту в умовах розвитку інформаційного суспільства в країні; виявити та проаналізувати характерні інформаційні субстрати, що детермінують ефективність інформаційного управління ЗНЗ (інформаційний аспект); встановити цілепокладання на основі інформації та ІР, виявити особливості функціонування і з’ясовувати спрямованість розвитку процесу управління (управлінський аспект); пояснює незворотність процесів розвитку й часу і враховує міру впорядкованості структури організації; створює можливість пізнання та вивчення інформаційного забезпечення управління ЗНЗ як підсистеми, адекватної організаційній структурі системи управління, визначення компонентів цієї підсистеми, функцій та взаємозв’язків між ними з позицій цілісності динамічних систем (структурний аспект).

Поняття «інформаційне управління ЗНЗ» нами визначено як складний, багатогранний і нелінійний процес суб’єкт-суб’єктної, суб’єкт-об’єктної, об’єкт-об’єктної інформаційно-комунікаційної взаємодії та взаємозв’язку в просторі й часі на основі ІР, який є цілеспрямованим на організацію, проектування і координацію програм, проектів, заходів задля досягнення встановленої мети функціонування й розвитку. У цьому контексті інформаційне управління ЗНЗ детермінує застосування керівниками в процесі діяльності автоматизованих інформаційно-довідкових систем (АІДС), автоматизованих інформаційно-пошукових систем (АІПС), управлінських інформаційних систем (УІС), НІТ, Інтернет-технологій, телевізійно-супутникових мережевих технологій, кейс-технологій в поєднанні з телекомунікаційною підтримкою процесу управління, інформаційних ресурсів глобальної комп’ютерної мережі Інтернет; формування банків і БД, створення власних банків нормативно-директивної інформації, тематично-орієнтованих баз даних тощо.

Дослідження еволюції педагогічної думки з означеної проблематики з кінця 70-х й до першої половини 90-х років ХХ ст. доводить, що саме в цей період відбулося формування педагогічних ідей щодо практичного створення управлінських інформаційних систем на паперових носіях і їх експериментування в практиці радянської школи; вітчизняні та більшою мірою зарубіжні дослідники розробляли переважно тільки інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу або окремих напрямів роботи школи, розкривали роль інформації в управлінській діяльності, зміст структурованої внутрішкільної педагогічної інформації, механізми організації збору й збереження інформації та форми її представлення.

На основі історико-генетичного, генетичного аспекту системного аналізу з’ясовано, що вченими та дослідниками терміни «інформаційне забезпечення управління школою» та «система інформаційного забезпечення управління школою» розглядалися як тотожні або семантично ідентичні, що потребувало з’ясування ступеню узгодженості їх концептів. Доведено, що термін «інформаційне забезпечення управління школою» є значно ширшим за змістом і конструктами, базовим і включає власне систему інформаційного забезпечення управління як основний субстрат, який залежно від зовнішніх і внутрішніх факторів функціонування ЗНЗ може бути варіативним як за змістом, так і за формою та розкрито його сутність в авторській інтерпретації.

На основі історико-генетичного аналізу теорій виробничого, освітнього та педагогічного менеджменту доведено, що здійснення інформаційної діяльності суб’єктами управління та НВП, формування освітньо-інформаційного середовища, управління інформаційними ресурсами в галузі управління освітою має здійснюватися на засадах інформаційного менеджменту. Тому відкриття нових законів, закономірностей, виявлення тенденцій розвитку інформаційного менеджменту, розробка його наукових засад, обґрунтування принципів і варіативних систем інформаційного забезпечення управління ЗНЗ із використанням НІТ і засобів ІКТ є адекватними стратегічному напряму розвитку інформаційного суспільства в країні та зумовлюють розгортання наукових досліджень у цьому напрямі.

У другому розділі «Теоретичні основи функціонування інформаційних потоків як провідних складових управління загальноосвітнім навчальним закладом» розкрито концептуальні погляди на сутність наукового феномену «інформація», охарактеризовано види і джерела інформації та їх вплив на систему управління ЗНЗ, здійснено наукове обґрунтування інформаційних потоків у архітектурі інформаційно-комунікаційних зв’язків системи управління ЗНЗ, обґрунтовано класифікації управлінської та соціально-педагогічної інформації.

Вивчення наукового феномену «інформація» на засадах атрибутивної, функціональної, тезаурусної концепцій інформації, концепції значення знака, теоретичних моделей інформації (Р.В.Хартли, А.М.Колмогорова, К.Шеннона-Л.Больцмана) дозволило з’ясувати, що поняття «інформація» визначається як загальнонаукове, яке характеризує матеріальні об’єкти і їх взаємодію на всіх рівнях організації матерії та лежить в основі процесів управління, самоорганізації й саморегулювання в живій природі і суспільстві; будь-який вид інформації має три основні параметри (зміст, кількість, якість); інформація взаємопов’язана з фактором часу, оскільки вона визначається у певний його момент, має сенс у минулому, теперішньому і майбутньому часі, а для суб’єкта важливим є момент її отримання, передавання, використання, оскільки час є критерієм ефективності функціонування процесів загалом і управління ЗНЗ зокрема. Здійснений на таких основах теоретичний аналіз генезису та взаємозв’язку видів інформації у хронологічному порядку (фізична, біологічна, соціальна) дозволив нам узагальнити та конкретизувати найбільш значущі ознаки інформації, які визначають її специфіку: самостійність інформації стосовно її носія; кількісна визначеність; суб’єктивний характер інформації як результат інтелектуальної діяльності суб’єкта; можливість багаторазового її використання суб’єктами; створення, збереження, копіювання, відтворення і накопичення інформації; збереження інформації у суб’єкта-передавача та суб’єкта-користувача інформації; довести, що властивості інформації пов’язані з її змістом, оскільки вона відображає його дійсність, об’єктивність, правдивість, вірогідність.

Проведення контент-аналізу 126 трактувань поняття «інформація» у різних наукових галузях, їх співставлення, наведено у підрозділі 2.1, дозолило з’ясувати, що це поняття ще й досі розглядається як одне з невизначених понять у філософії, кібернетиці, інформатиці, соціальній інформатиці, інформаційному менеджменті та потребує термінологічної узгодженості й подальшої розробки її моделей; виявити 22 категоріальні модифікації за різними смисловими відтінками, що сприяють варіативному його витлумаченню.

Семантичний аналіз терміна «інформація» у різних галузях наукових знань дозволяє зрозуміти, що воно є базовим, як і «інформаційне управління», а похідними є такі поняття, як види інформації, інформаційне забезпечення, інформаційна система, інформаційна управлінська система, зміст інформації, джерела інформації, інформаційні процеси та ін.. Дослідженням доведено, що множинність семантики і неоднозначність авторських трактувань понять певною мірою ускладнюють дослідження проблеми і спонукають вчених інтегрувати їх інтенційну сферу в єдине концептуальне бачення, зокрема, це стосується загальнонаукових родових категорій «інформація» та «інформаційне управління» і похідних понять: «інформаційне забезпечення процесу управління», «інформаційні управлінські системи», «інформаційні процеси», «інформаційні технології», «інформаційні ресурси», «інформаційна діяльність» та інші дефініції. Вивчення похідних понять дослідження слугувало науковим підґрунтям подальшого аналізу їх змісту, структури та взаємозв’язку з базовим, які утворюють понятійно-термінологічне коло дослідження.

Дослідження показало, що інформація як атрибут, іманентно притаманна процесу управління ЗНЗ, потребує розгляду її видів, які одночасно циркулюють у просторово-часовому, освітньо-інформаційному середовищі ЗНЗ. Проведене дослідження дозволило з’ясувати, що джерелами створення й накопичення інформації є соціальне середовище, яке оточує людину, забезпечує соціальні, матеріальні та духовні умови її існування, формування й діяльність; уточнити сутність поняття «соціальна інформація» через різні властивості матерії, семантичний (її зміст), аксіологічний (цінність інформації), діяльнісний, управлінський та прагматичні аспекти як складового елементу більш широкого за змістом поняття «соціальне середовище».

Виявлено, що соціальна інформація, яка циркулює в сфері освіти є гетерогенною, складається з різних неоднорідних складових, охоплює сукупність видів, які за змістом відображають сферу та спосіб її створення і забезпечують реалізацію певного виду діяльності людей та є щодо них родовою, а типи соціальної інформації відносно неї є видовими. З’ясовано, що суть, характерні ознаки, класифікаційні основи різних видів соціальної інформації, що циркулює в соціальній сфері, лише аспектно висвітлені у філософії інформаційної цивілізації; соціальній філософії, кібернетиці, соціології, інформатиці, педагогіці у контексті предмета нашого дослідження. Запропоновано класифікацію видів соціальної інформації в ЗНЗ, розкрито зміст правової, наукової, фінансової, економічної, адміністративної, освітньої, соціально-педагогічної, управлінської, адміністративної інформації в ЗНЗ; джерела їх створення; структурну модель джерел інформації органів державної і виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування і модель джерел створення зовнішньої інформації управлінням освіти виконавчого комітету міської ради та здійснено структурування інформаційних потоків за видами інформації в ЗНЗ на підставі змістовно-цільового взаємозв’язку та адресної спрямованості інформації від джерела до її одержувача та їх змістове наповнення у системі управління ЗНЗ.

Зазначені підходи детермінували введення у науковий обіг дефініції «соціально-педагогічна» інформація, що має специфічні ознаки та характеризує видову приналежність до соціальної сфери, оскільки набуває значення в межах певної формальної соціальної групи та відображає практичну діяльність науково-педагогічних працівників. У дисертації розрізняються два поняття «соціально-педагогічної інформації» в широкому та вузькому розумінні. У вузькому розумінні – це трансформована з інформаційного простору у внутрішнє освітнє середовище соціальна інформація, а у широкому – сукупність знань, даних, повідомлень, відомостей, що передаються у часі й просторі про педагогічні й управлінські об’єкти, процеси, явища в ЗНЗ, взаємодію об’єктів, науково обґрунтований педагогічний досвід, інновації, технології та зовнішнє соціальне середовище, які необхідні для пізнання й управління.

Аналізуючи структури класифікацій педагогічної інформації за різними основами, зокрема, нами виявлено їх переваги та недоліки; з’ясовано, що авторські класифікації педагогічної інформації не виключають одна одну, а відображають поліструктурність основ класифікацій залежно від завдань досліджень їх розробників. Проведений аналіз класифікацій педагогічної інформацій дозволив обґрунтувати з нових методологічних позицій класифікації управлінської інформації та видів соціальної інформації за такими системоутворюючими ознаками як розмах циркуляції інформації в освітньо-інформаційному полі та сфера соціальної діяльності, що забезпечують ефективність функціонування системи інформаційного забезпечення управління ЗНЗ (СІЗУ ЗНЗ); зробити висновки про те, що всі види діяльності, реалізація управлінських функцій та циклів управління базуються на інформації різних видів, які утворюють інформаційні потоки, а джерелами створення і споживачами різних видів інформації є суб’єкти управління, самоуправління, НВП та працівники служб закладу. Проведене дослідження дозволило визначити першоджерела соціально-педагогічної інформації – суспільство та його різні сфери, соціальні інститути, установи й ЗНЗ, суб’єкти управління та НВП.

Структурно-логічний аналіз показав, що нині в теорії управління школою відсутні чіткі критерії відбору змісту та обсягу як зовнішньої, так і внутрішньої інформації, класифікації видів інформації та інформаційних потреб суб’єктів управління на всіх ієрархічних рівнях, механізми структурування інформаційних потоків і їх змістового наповнення у ЗНЗ, критерії ефективності інформаційної діяльності, що потребує подальшої розробки, теоретико-методологічного обґрунтування й використання в практиці управління освіти. Це, в свою чергу, породжує проблеми формування та розвитку інформаційної компетентності керівників у галузі освіти, цілеспрямованого керування цим процесом з боку держави та відповідного фінансового забезпечення.

Третій розділ «Аналіз практики забезпечення управління загальноосвітніх навчальних закладів інформаційним супроводом» містить аналіз та узагальнення даних якісного стану інформаційного забезпечення в процесі практичної діяльності керівників ЗНЗ України, розкриває сутність і структуру інформаційної компетентності керівників, комплексні критерії і показники її сформованості.