РОЗВИТОК ІНІЦІАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ : РАЗВИТИЕ ИНИЦИАТИВНОСТИ БУДУЩИХ ПСИХОЛОГОВ В ПРОЦЕССЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИНТЕРАКТИВНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Короткий опис

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДВНЗ “ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ”

На правах рукопису

ПОМИЛУЙКО ВІРА ЮРІЇВНА

УДК 159.922-057.875

РОЗВИТОК ІНІЦІАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ
У ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
Булах Ірина Сергіївна,
доктор психологічних наук, професор

Переяслав-Хмельницький - 2012

ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ІНІЦІАТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ 11
1.1. Теоретичний аналіз наукових підходів вивчення сутності ініціативності особистості та її взаємозв’язок із провідними професійними якостями психолога 11
1.2. Види ініціативності та структура адаптивної ініціативності
особистості 27
1.3. Розвиток ініціативності особистості на різних етапах онтогенезу 50
1.4. Сутність інтерактивних технологій та специфіка їх використання в процесі розвитку ініціативності студентської молоді 56
Висновки до першого розділу 67
РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ ІНІЦІАТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ 70
2.1. Психодіагностичний інструментарій вивчення ініціативності особистості 71
2.2. Психологічні особливості розвитку структурних складових ініціативності майбутніх психологів 80
2.3. Якісні та кількісні показники адаптивних і неадаптивних проявів ініціативності у майбутніх психологів 95
2.4. Психологічна модель адаптивної ініціативності майбутнього
психолога 104
Висновки до другого розділу 110
РОЗДІЛ 3. ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД РОЗВИТКУ ІНІЦІАТИВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА В ПРОЦЕСІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ 113
3.1. Розвивальна програма становлення адаптивної ініціативності майбутніх психологів у процесі використання інтерактивних технологій 113
3.2. Динаміка розвитку ініціативності майбутніх психологів експериментальної та контрольної групи 138
3.3. Методичні рекомендації практичним психологам і викладачам із розвитку ініціативності 157
Висновки до третього розділу 167
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 174
ДОДАТКИ 202

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

В
Д
І
Н – виконавці;
– ініціатори-діячі;
– індиферентні;
– новатори;
ІН – інтерактивне навчання;
НА – надситуативна активність;
НП
РІ – неадаптивний прояв;
– розвиток ініціативності;
СМ
Шкала “ВЗ”
Шкала “ПА”
Шкала “КД”
Шкала “ІА”
Шкала “ПС”
Шкала “НС” – стиль мислення;
– шкала “вільна – залежна ініціативність”;
– шкала “просоціальна – асоціальна ініціативність”;
– шкала “конструктивна – деструктивна ініціативність”;
– шкала “інтелектуальна – алогічна ініціативність”;
– шкала “практична – словесна ініціативність”;
– шкала “надситуативна – ситуативна активність”.

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні підходи до реформування та модернізації системи освіти в Україні згідно основних положень Болонської декларації вимагають підготовки кваліфікованих та ініціативних спеціалістів, які відрізняються високою соціально-професійною мобільністю, готовністю до освоєння нових сфер діяльності. За проектом Tuning Європейської Комісії (“Настроювання освітніх структур в Європі”), що виконується з 2000 року, запроваджується компетентнісна парадигма освіти. Згідно основних положень зазначеного проекту, ініціативність належить до ключових системних особистісних якостей, якими повинен володіти кожен випускник вищого навчального закладу. Перехід вітчизняної системи вищої освіти на компетентнісну парадигму сприяв розробці Національної рамки кваліфікацій, яка була прийнята для введення європейських стандартів і принципів забезпечення якості освіти [252]. Отже, розвиток ініціативності майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки є важливим і складним психолого-педагогічним завданням.
Ініціативність як особистісна якість, визначає успішність різних видів діяльності. Особливе місце вона посідає у структурі професійно-важливих якостей студентів і впливає на їх професійне становлення в різних галузях психології, особливо прикладній. Адже психолог повинен власним прикладом спонукати клієнтів до соціальної активності. У дослідженнях М. Єфанової та Л. Шнейдер ініціативність є однією з провідних складових, що презентує функціональний образ Я практичного психолога.
У сучасних психологічних дослідженнях проблеми ініціативності значна увага приділялася визначенню сутності феномена (С. Рубінштейн) та його структури (О. Крупнов), онтогенезу розвитку ініціативності (Е. Еріксон, М. Савчин), індивідуально-типологічним особливостям прояву та гармонізації ініціативності школярів і студентів (Г. Шурухіна). Вченими обґрунтовувалися взаємозв’язки ініціативності з іншими психологічними явищами, виявлялися їх кореляції: співвідношення між ініціативністю та відповідальністю (К. Абульханова-Славська), самоактуалізацією особистості (А. Польська), навчально-професійною активністю (С. Зиньківська), наполегливістю, кар’єрними орієнтаціями (К. Полянська), креативністю, новаторством у справах (А. Жарікова), стажем професійної діяльності (Е. Карамова) тощо. Вивченню окремих різновидів ініціативності присвятили свої роботи такі психологи і педагоги як: О. Бічерова, О. Поддяков (“дослідницька ініціативність”); В. Манько (“пізнавальна ініціативність”); С. Тетерський (“соціальна ініціативність”); О. Трошкін (“творча ініціативність”) та ін.
На доцільність використання технологій для розвитку ініціативності вказують результати сучасних психолого-педагогічних досліджень В. Байкова (тренінгові технології), Т. Коновалової (технології педагогічної підтримки), С. Лісникової, І. Тигрової (проектні технології), Л. Пашкіної (технології соціально-культурної діяльності), І. Попової (інформаційно-комунікативні технології), О. Старинської (інтерактивні технології). Розвитку ініціативності студентів у навчально-виховному процесі найбільш сприяють інтерактивні технології, що забезпечують суб’єкт-суб’єктну організацію навчального процесу та передбачають становлення професійно необхідних якостей.
Незважаючи на висвітлення окремих аспектів зазначеної проблеми, питання розвитку ініціативності майбутніх психологів із використанням інтерактивних технологій не були предметом спеціальних комплексних досліджень вітчизняних учених.
Отже, актуальність проблеми та її недостатня розробка в психолого-педагогічній літературі обумовили вибір теми дослідження: “Розвиток ініціативності майбутніх психологів у процесі використання інтерактивних технологій”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану і загальної проблеми наукових досліджень кафедри психології ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” і є складовою наукової теми “Розвиток особистості в різних умовах соціалізації”. Тема дисертації затверджена вченою радою ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (протокол № 4 від 7 грудня 2009 року) та рішенням бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 30 березня
2010 року).
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та емпірично визначити сутність, види та особливості розвитку ініціативності, розробити й впровадити систему психологічного супроводу становлення цього особистісного утворення в майбутніх психологів у процесі використання інтерактивних технологій.
Завдання дослідження:
1. Здійснити науковий аналіз теоретико-методологічних засад вивчення сутності, структури, видів та особливостей становлення ініціативності особистості.
2. Підібрати та апробувати методи психодіагностики ініціативності майбутніх психологів, обґрунтувати критерії та визначити рівні й показники її розвитку.
3. Виявити психологічні особливості розвитку адаптивної ініціативності майбутніх психологів, спроектувати психологічну модель зазначеного особистісного утворення.
4. Розробити та впровадити систему психолого-педагогічного супроводу розвитку адаптивної ініціативності майбутніх психологів засобами інтерактивних технологій.
Об’єкт дослідження: ініціативність особистості як психологічний феномен.
Предмет дослідження: особливості розвитку ініціативності майбутніх психологів у процесі використання інтерактивних технологій.
Відповідно до поставлених завдань використані такі методи дослідження:
– теоретичні: аналіз наукової філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження; порівняння, узагальнення, рангування; оцінка зібраних у процесі дослідження фактів; теоретичне моделювання; проектування результатів науково-дослідної роботи;
– емпіричні: спостереження, анкетування, тестування, моделювання експериментальних ситуацій, бесіда, конструювання психологічних завдань, констатувальний і формувальний експерименти;
– статистичні: кількісний і якісний аналіз експериментальних даних, методи математичної статистики (статистичний критерій X2 Пірсона).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:
– вперше вивчено особливості розвитку ініціативності; розроблено класифікацію видів ініціативності (за ступенем самостійності, соціальною спрямованістю, ступенем творчості тощо); визначено сутність понять “адаптивна ініціативність” майбутніх психологів, “неадаптивна ініціативність” майбутніх психологів; обґрунтовано психологічну модель адаптивної ініціативності майбутніх психологів, структурні складові (когнітивно-рефлексивна, мотиваційно-емоційна, конативно-регулятивна) адаптивної ініціативності, що відображають алгоритм ініціативної діяльності; виділено критерії (осмисленість цілепокладання, емоційно-ціннісне ставлення до життєдіяльності, особистісна саморегуляція, особистісна свобода), показники та рівні (надситуативно-суб’єктний, об’єктно-суб’єктний, ситуативно-об’єктний) розвитку досліджуваної якості; систематизовано інтерактивні технології за цілями їх використання (превентивно-корекційні, організаційно-підготовчі, інтелектуально-пізнавальні, рефлексивно-оцінні, мотиваційно-стимулюючі, емоційно-стабілізуючі, імітаційно-практичні);
– уточнено поняттєво-термінологічний апарат дослідження, співвідношення понять “ініціатива”, “ініціативність”, “активність”;
– подальшого розвитку набуло вивчення взаємозв’язку ініціативності з провідними професійними якостями психолога; виявлення причин відсутності ініціативності в юнацькому віці; виділення умов розвитку ініціативності майбутніх психологів у процесі навчання; розробка та використання інтерактивних технологій для розвитку адаптивної ініціативності студентів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що апробовані психодіагностичні методики дослідження ініціативності для вивчення рівнів розвитку цього особистісного утворення, створена автором психологічна програма та інтегративний тренінг із метою розвитку ініціативності майбутніх психологів та корекції її неадаптивних проявів, розроблені інтерактивні технології становлення ініціативності студентів і сформульовані методичні рекомендації можуть бути використані викладачами та психологами у вищій школі. Застосування результатів дисертації доцільне у викладанні вікової, педагогічної, загальної психології, в процесі створення навчальних підручників і посібників.
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 07–10/1111 від 10.05.2012 р.), ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (довідка № 504 від 04.05.2012 р.), Севастопольського міського гуманітарного університету (довідка № 45 від 05.09.2011 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідались та отримали схвалення на:
– Міжнародних науково-практичних конференціях: “Освіта, наука та самореалізація молоді” (Рівне, 2009), “Проблеми розвитку сучасної психологічної допомоги: концепції і практики” (Гурзуф, 2009), “Cучасне дошкілля: реалії та перспективи” (Київ, 2010), “Актуальні проблеми теоретичної та консультативної психології” (Київ, 2012), “Використання педагогічних технологій у практиці роботи сучасної школи” (Переяслав-Хмельницький, 2012);
– всеукраїнських конференціях: “Формування професійних цінностей майбутніх педагогів та шляхи їх реалізації у практичній діяльності” (Переяслав-Хмельницький, 2008), “Сучасні проблеми освіти: управлінський аспект” (Переяслав-Хмельницький, 2008), “Навчання, виховання і розвиток обдарованої особистості: ретроспектива і перспектива” (Переяслав-Хмельницький, 2009), “Сучасні проблеми професійної підготовки майбутнього фахівця: інноваційний досвід і перспективи” (Переяслав-Хмельницький, 2010), “Підготовка майбутнього педагога в умовах реформування сучасної вищої освіти: проблеми, теорія і практика” (Переяслав-Хмельницький, 2011), “Практична підготовка педагогічних кадрів у вищій школі в умовах інтеграції України в європейський освітній простір: стан та перспективи” (Переяслав-Хмельницький, 2012);
– звітних науково-практичних конференціях і засіданнях кафедри психології ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”.
Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображені в 12 одноосібних публікаціях, серед яких 1 розділ у монографії, 1 розділ у навчально-методичному посібнику, 5 – у фахових виданнях, 5 – у матеріалах конференцій.
Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (253 найменування, з них 24 іноземною мовою) і 23 додатків. Основний зміст викладено на 172 сторінках. У тексті міститься 7 таблиць і 21 рисунок на 16 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 288 сторінок.

Список літератури

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й практичне вирішення проблеми розвитку ініціативності майбутніх психологів із використанням інтерактивних технологій, що полягає в з’ясуванні сутності провідних понять, видів ініціативності, структури адаптивної ініціативності; обґрунтуванні критеріїв, визначенні рівнів і показників її розвитку; вивченні психологічних особливостей розвитку структурних складових ініціативності та її адаптивних і неадаптивних проявів; проектуванні психологічної моделі адаптивної ініціативності майбутніх психологів; розробці та впровадженні системи психолого-педагогічного супроводу розвитку адаптивної ініціативності майбутніх психологів засобами інтерактивних технологій.
1. Ініціативність посідає особливе місце у структурі професійно-важливих якостей студентів і впливає на їх професійне становлення в різних галузях психології, особливо прикладній. Адже психолог повинен власним прикладом спонукати клієнтів до активності. У нашому дослідженні розглядаємо ініціативність як інтегративне особистісне утворення, що характеризується надситуативною активністю та спрямованістю на досягнення певних цілей, які вимагають вольових зусиль для їх реалізації. Ініціатива – окремий прояв ініціативності; прагнення активно діяти, випереджати зовнішні вимоги. Юнацький вік є сприятливим для розвитку ініціативності, її становлення як стійкої гармонійної особистісної якості.
У цьому віці ініціативність найбільш інтенсивно розвивається та відкрито проявляється.
Ініціативність може мати як позитивну, так і негативну спрямованість (адаптивна, неадаптивна ініціативність). Під адаптивною ініціативністю розуміємо гармонійну вольову особистісну якість, яка характеризується вільною надситуативною активністю, спрямованою на втілення творчих задумів, новаторських ідей, що мають позитивну особистісну і суспільну значущість та узгоджуються із засобами їх реалізації. Неадаптивній ініціативності притаманна невідповідність між цілями та способами їх досягнення, а тому і результатами діяльності. Адаптивна та неадаптивна ініціативність є глобальними видами ініціативності, що включають у себе інші її різновиди (відповідно: автономна – залежна ініціативність, просоціальна – асоціальна, конструктивна – деструктивна, інтелектуальна – алогічна, практична (практико-зорієнтована) – словесна (теоретико-зорієнтована)).
2. У структурі адаптивної ініціативності майбутніх психологів можна виділити складові (когнітивно-рефлексивна, мотиваційно-емоційна, конативно-регулятивна) та конструкти (ініціативний стиль мислення, інтелектуальна активність, рефлексивність; орієнтація на успіх, потреба самопокладання, інтерес до діяльності, емоційна стабільність; наполегливість, самовладання, інтернальність, надлишкова діяльність; креативність, надситуативна активність, узгодженість цілей діяльності зі способами їх реалізації, здатність до самостійної поведінки, просоціальна спрямованість).
Визначені критерії ініціативності майбутнього психолога (осмисленість цілепокладання, емоційно-ціннісне ставлення до життєдіяльності, особистісна саморегуляція; особистісна свобода) та рівні (надситуативно-суб’єктний, об’єктно-суб’єктний,ситуативно-об’єктний). Надситуативно-суб’єктний рівень розвитку ініціативності відповідає надситуативній активності; об’єктно-суб’єктний – надситуативній активності, що має тимчасовий характер; ситуативно-об’єктний – ситуативній активності.
3. За рівнем розвитку вольової саморегуляції та здатності виходити за межі ситуації виділено чотири групи майбутніх психологів: новатори, виконавці, індиферентні, ініціатори-діячі. Діяльність “новаторів” та “ініціаторів-діячів” спрямована на ускладнення, розширення, урізноманітнення сфер життя, обов’язків, життєвих завдань. Проте, “ініціатори-діячі”, на відміну від “новаторів”, не мають труднощів при реалізації запланованого. “Виконавці” та “індиферентні” прагнуть зменшити кількість обов’язків, обмежують сфери діяльності та спілкування, що передбачають прояви ініціативності. “Виконавці” шукають легких і швидких способів реалізації ситуативних завдань, а “індиферентні” – їх уникають.
Найбільш поширеними в майбутніх психологів є алогічний і словесний неадаптивні прояви ініціативності (не виконують задумане, схильні до алогічних дій). Найменш розповсюдженими є асоціальні неадаптивні прояви ініціативності. Зазначений факт обумовлений специфікою професійної діяльності майбутніх психологів, що передбачає доброзичливе ставлення, вміння співпереживати, небайдужість до справ і стану інших людей. Основними чинниками виникнення неадаптивних проявів ініціативності є: нерозвинена вольова саморегуляція, уникання розумової напруги, невміння адекватно оцінювати власні можливості, орієнтація на невдачу, несамостійність, низький рівень розвитку моральності та соціальної активності тощо.
Створена та апробована психологічна модель розвитку адаптивної ініціативності майбутнього психолога, яка включає в себе структурні складові, конструкти ініціативності, а також провідні зв’язки між ними, що відображають особливий алгоритм ініціативної діяльності “за спіраллю” (осмислення цілей діяльності та рефлексія власних сил (когнітивно-рефлексивна складова) – виникнення мотивів, емоцій (мотиваційно-емоційна складова) – вольові зусилля, власне ініціативна дія (конативно-регулятивна складова) – рефлексія та осмислення результатів діяльності, постановка нових цілей або “розширення” першопочаткових (когнітивно-рефлексивна складова)). У результаті взаємопроникнення цих складових і взаємодії між ними підвищується ступінь їх єдності, тому ініціативність є цілісним особистісним утворенням з новим якісним рівнем.
4. Активізація розвитку ініціативності майбутніх психологів досягається в процесі впровадження програми та психологічного інтегративного тренінгу, що розроблені на основі ідеї суб’єктності та принципів інтегративного підходу. Систематизація інтерактивних технологій за цілями їх використання (превентивно-корекційні, організаційно-підготовчі, інтелектуально-пізнавальні, рефлексивно-оцінні, мотиваційно-стимулюючі, емоційно-стабілізуючі та імітаційно-практичні) підсилює упорядкованість і доцільність їх використання. Ефективність запропонованого авторського психолого-педагогічного супроводу проявляється в підвищенні ступеня осмисленості цілепокладання майбутніх психологів, емоційно-ціннісного ставлення до життєдіяльності; особистісної саморегуляції та особистісної свободи.
За результатами дослідження сформульовані методичні рекомендації практичним психологам і викладачам щодо розвитку ініціативності студентів (особливості роботи з психодіагностичним інструментарієм, організація розвивальної програми та інтегративного тренінгу, специфіка використання інтерактивних технологій, навчально-методичне забезпечення інтерактивних занять тощо).
Здійснене наукове дослідження розвитку ініціативності майбутніх психологів не вичерпує всіх аспектів вивчення специфіки зазначеної якості. Подальшого дослідження потребують питання вивчення феномена “неадаптивної” ініціативності та методів її діагностики, особливостей розвитку ініціативності в людей дорослого та похилого віку, застосування інноваційних технологій для розвитку ініціативності на різних вікових етапах та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология личности / Ксения Александровна Абульханова-Славская.– М.: Наука, 1980. – 336 с.
2. Абульханова-Славская К. А. О путях построения типологии личности / К. А. Абульханова-Славская // Психологический журнал. – 1983. – Т. 4, № 1. – С. 14 – 29.
3. Абульханова-Славская К. А. Социально-психологические аспекты активности личности // Социально-психологические проблемы производственного коллективизма / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М.: Наука, 1983. – С. 7 – 22.
4. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.
5. Абульханова-Славская К. А. Типология активности личности / К. А. Абульханова-Славская // Психологический журнал. – 1985. – Т. 6. – № 5. – С. 3 – 18.
6. Абульханова-Славская К.А. Принцип субъекта в философско-психологической концепции С. Л. Рубинштейна / К. А. Абульханова-Славская // Сергей Леонидович Рубинштейн: Очерки, воспоминания, материалы. – М.: Наука, 1989. – С. 10 – 61.
7. Алексеева В. В. Психологические особенности инициативности старших школьников и студентов: автореф. дис. … канд. психол. наук : спец. 19.00.01 “Общая психология, психология личности, история психологии” / В. В. Алексеева. – М., 2011. – 22 с.
8. Алиева З. М. Педагогическая диагностика как фактор стимулирования инициативы младших школьников в обучении : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Алиева Зульфия Магомедовна. –Махачкала, 2004. – 167 c.
9. Андрєєв О. С. Авторський інтегративний підхід до сприяння особистісному зростанню: основні положення / О. С. Андрєєв // Проблеми загальної та педагогічної психології: [збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України]; за ред. А. С. Максименка. – Т. ХІ. – част. 1. – К., 2009. – С. 7 – 13.
10. Аніщенко О. В. Сучасні педагогічні технології : курс лекцій: [навч. посіб.] / О. В. Аніщенко, Н. І. Яковець; за заг. ред. Н. І. Яковець. – Ніжин: Вид-во НДПУ ім. М. Гололя, 2005. – С. 22.
11. Базика Є. Л. Суб’єктний та інтеграційні підходи як методологія дослідження трансформацій жіночої ідентичності під впливом кризи пізньої зрілості / Є. Л. Базика // Проблеми загальної та педагогічної психології: [збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України] / за ред. А. С. Максименка. –Т. ХІ. – част. 1. – К., 2009. – С. 14 – 23.
12. Байков В. И. Динамика развития переменных инициативности в ходе тренинга : дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.01 / Байков Виталий Игоревич. – М., 2008. – 141 с.
13. Балл Г. Інтегративно-особистісний підхід у психології: впорядкування головних понять / Г. Балл // Психологія і суспільство. – 2009. – № 4. – С. 25 – 53.
14. Белорукова Е. М. Педагогические условия развития интеллектуальной инициативы младших школьников : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / Е. М. Белорукова. – Барнаул, 2006, – 26 с.
15. Белоусова А. К. Самоорганизация совместной мыслительной деятельности / Белоусова А. К. – Ростов-на-Дону: Изд-во РГПУ, 2002. – 360 с.
16. Бикова С. В. Індивідуально-типологічні особливості схильності до ризику : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 “Загальна психологія, історія психології” / С. В. Бикова. – Одеса, 2008. – 23 с.
17. Бичерова Е. Н. Развитие исследовательской инициативности младших школьников в условиях проектной деятельности: дис. … кандидата психол. наук : 19.00.07 / Бичерова Елена Николаевна. – Брянск., 2009. – 242 с.
18. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Богоявленская Д. Б. – Ростов н/Д.: 1983. – 173 с.
19. Богоявленская Д. Б. Психологические основы интеллектуальной активности: автореф. дис. … доктора психол. наук: спец. 19.00.01. “Общая психология” / Д. Б. Богоявленская – М., 1987. – 49 с.
20. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика: учебное пособие [для студентов старших курсов психологических факультетов и отделений университетов] / Александр Федорович Бондаренко. – [3-е изд]. – М. : Независимая фирма “Класс”, 2001. – 336 с. – (Библиотека психологии и психотерапии, вып. 94).
21. Борисова Т. С. Активность и инициативность как основа формирования социальной ответственности учащейся молодежи / Т. С. Борисова // Вестник ТГПУ. – 2009. – № 5 (83). – С. 35 – 39.
22. Борисова Т. С. Развитие инициативности учащейся молодежи: проблемы, ресурсы / Т.С.Борисова // Вопросы воспитания. – 2009. – № 2. – С. 37 – 40.
23. Бревде Г. Интегральная (интегративная) психология, интегральный тренинг [Електронный ресурс] – Режим доступа к ст. : http://www.terton.ru/integral-psychology.html
24. Бугрій О. Сутність поняття “педагогічні технології” / Олена Бугрій // Вища школа. – 2007. – № 1. – С. 20 – 25.
25. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід (дидактичний аспект) / Васьков Ю.В. – Х.: Скорпіон, 2000. – 120 с.
26. Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер. – М.: Прогресс, 1990, – 804 с.
27. Величко Е. В. Способы выражения коммуникативной инициативы: гендерный аспект : на материале современного англиского языка : автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата филологических наук : спец. 10.02.19 “Теория языка” / Е. В. Величко. – Ростов-на-Дону, 2008. – 18 с.
28. Верещагина Ирина Михайловна. Социально-культурная поддержка хобби как личностной любительской инициативы : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05 / Верещагина Ирина Михайловна.– Кемерово, 2008.– 181 с.: ил.
29. Вікова та педагогічна психологія : навч. посіб. / [О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська та ін.]. – К. : Каравела, 2006. – 344 с.
30. Власенко Л.В. Інтегрування інтерактивних технологій у традиційну систему навчання / Л.В. Власенко // Початкове навчання та виховання. – 2005. – №19 –21. – С.65 – 77.
31. Волкова Л. П. Формирование творческой инициативы ученика в художественно-творческой деятельности : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Волкова Любовь Петровна. – Оренбург, 2004. – 201 c.
32. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологический почерк: [кн. для учителя]. – 3-е изд. – М.: Просвещение, 1991. – С. 7 – 34.
33. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Под. ред. В. В. Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.
34. Гавриш І. В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності: дис... доктора пед. наук: 13.00.04 / Гавриш Ірина Володимирівна. – Харків, 2006. – 475 с.
35. Галян Олена. Образ як регуляційний механізм взаємодії психолога і клієнта / Олена Галян // Проблеми гуманітарних наук. – 2009. – Вип. 23. – С. 62 – 72.
36. Гламаздіна Ірина. Упровадження інтерактивних технологій на уроках української мови / Ірина Гламаздіна // Рідна школа. – 2009. – № 7. – С.60 – 62.
37. Говоров М. С. Психологическая характеристика инициативы школьников-подростков: дис...канд. пед. наук : 13.00.01 / Говоров Михаил Сергеевич. – М.: 1962. – 261 с.
38. Головинова И. Ю. Формирование инициативности студентов младших курсов в учебно-познавательной деятельности : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Головинова Ирина Юрьевна. – Волгоград, 2005, – 177 c.
39. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Семен Устимович Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
40. Грабовська С. Л. Інтерактивне навчання у вузі: проблеми і перспективи / С. Л. Грабовська // Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. – Вип.15. – частина 2. – С. 171 – 176.
41. Гуменюк О. Є. Психологія інноваційної освіти: теоретико-методологічний аспект: [монографія] / Оксана Євстахієвна Гуменюк. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 385 с.
42. Даровских Л. В. Развитие инициативности старшеклассников в процессе групповой работы : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / Л. В. Даровских. – Киров, 2007. – 22 с.
43. Диагностика личностной креативности (Е.Е.Туник) / Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. – М., 2002. – C. 59 – 64.
44. Диалектика социальной инициативы / под ред. Харина Ю. Н. – Минск: Белорусь, 1986. – 112 с.
45. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: [навчальний посібник] / Ілона Миколаївна Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с. – (Альма-матер).
46. Долматова Н. В. Формирование инициативно-личносной позиции специалиста по социальной работе в процессе профессиональной подготовки : дис. … доктора пед. наук : 13.00.08 / Долматова Нина Владимировна. – М., 2006. – 321 c.
47. Дубініна К. В. Вольові якості студентів-практичних психологів як чинник їх навчальної успішності / К. В. Дубініна // Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. – 2012. – № 16. – С. 326 – 336.
48. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; [гол. ред. В. Г. Кремень]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
49. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / автор-укладач Н. П. Наволокова. – Х.: Вид. група “Основа”, 2009. – 176 с.
50. Ершов П.М. Общение на уроке, или режиссура поведения учителя / Ершов П. М., Ершова А. П., Букатов В. М. – М. : Флинта, 1998. – 334 с.
51. Ефанова М. И. Самореализационній потенціал и психологическая готовность психолога к осуществлению профессиональной деятельности / М. И. Ефанова // Профессионально-личностный потенциал успешности психолога в условиях модернизации образования [Текст] : материалы международной научно-практической конференции, Барнаул, 26 – 27 ноября 2009 г. / под ред. Л. С. Колмогоровой, Ю. В. Трофимовой. – Барнаул : АлтГПА, 2009. – 406 с.
52. Жарикова А. С. Соотношение инициативности и креативности личности: автореф. дис. … канд. психол. наук : спец. 19.00.01. “Общая психология, психология личности, история психологии” / А. С. Жарикова. – М., 2011. – 22 с.
53. Журавлева Н. П. Формирование инициативности студентов-первокурсников в ситуациях учебно-профессиональной деятельности : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Журавлева Надежда Петровна. – Волгоград, 2006. – 205 с.
54. Жюль Пэйо. Воспитание воли / Жюль Пэйо. – Минск: Белорусская Энциклопедия, 2004. – 288 с.
55. Завгородня О. В. Проблема особистості з позицій інтегративного підходу / О. В. Завгородня // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – № 5. – С. 1 – 7.
56. Зиньковская С. М. Связь инициативности личности с учебно-профессиональной активностью курсантов-пожарных : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.11 / Зиньковская Светлана Михайловна. – М., 1999. – 131 c.
57. Зиньковская С. М. Связь регуляторно-динамических признаков инициативности со свойствами темперамента у летного состава гражданской авиации / C. М. Зиньковская // Вестник Российского университета дружбы народов. – Серия: Психология и педагогика. – 2007. – № 1. – С. 42 – 48.
58. Зиньковский А. В. Педагогические условия формирования инициативности студентов вуза в процессе их профессиональной подготовки в области безопасности жизнедеятельности : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Зиньковский Андрей Владимирович. –Екатеринбург, 2006. – 170 с.
59. Ильин Е. Мотивация и мотивы / Ильин Е. – СПб.: Питер, 2003. – 502 с.
60. Інноваційні педагогічні технології: теорія та практика використання у вищій школі: [монографія] / [Доброскок І. І., Коцур В. П., Нікітчина С. О. та ін.] / наук. ред. В. П. Коцур; укладач О. І. Шапран. – Переяслав-Хмельницький: Видавництво С. В. Карпук, 2008. – 285 с.
61. Іпполітова І. Я. Застосування інтерактивних технологій навчання при формуванні компетентного спеціаліста: / І. Я. Іпполітова. // Економіка розвитку. – 2009. – № 4. – С. 83 – 86.
62. Канаев Р. Х. Общественная инициатива как фактор соуправления в образовательном учреждении : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Канаев Руслан Ханбатырович. – Махачкала, 2005, – 178 с.
63. Карамова Э. И. Особенности проявления инициативности сотрудников правоохранительных органов с учетом стажа профессиональной деятельности : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 / Карамова Эльвира Ильдусовна. – М., 2008. – 191 с.
64. Карамова Эльвира. Сравнительный анализ инициативности студентов и старшеклассников / Э. Карамова, Г. Шурухина // Вестник Башкирского университета. – 2009. – Т. 14. – № 4.
65. Карамушка Л. М. Психологія управління : [навч. посіб.] / Людмила Миколаївна Карамушка. – К. : Міленіум, 2003. – 344 с.
66. Карпов А. В. Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики / А. В. Карпов // Психологический журнал. – 2003. – Т. 24, № 5. – С. 45 – 57.
67. Качалова С. М. Педагогические основы воспитания инициативности подростков (на материале предметов гуманитарного цикла): автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / С. М. Качалова. – Липецк, 1995. – 19 с.
68. Кашлев С. С. Технология интерактивного обучения / Кашлев С. С. – Минск, “Белорусский верасень”, 2005.
69. Кезикова И. З. Сравнительный анализ инициативности и любознательности старшеклассников из чистых и зараженных радиацией районов : дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 / Кезикова Инна Зиновьевна. – М., 2002. – 166 с.
70. Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии / Михаил Владимирович Кларин. – Рига: НИЦ “Эксперимент”, 1995. – 176 с. – (Анализ зарубежного опыта).
71. Когнитивное обучение: современное состояние и перспективы / [отв. ред. Галкина Т., Лоарер Э. ] – М.: Изд-во “Институт психологии РАН”, 1997. – 294 с.
72. Коджаспирова Г. М. Словарь по педагогике / Коджаспирова Г. М., Коджаспиров А.Ю. – М.: ИКЦ “МарТ”, 2005. – 659 с.
73. Козелецкий Ю. Трансгрессивная концепция человека /Ю. Козелецкий. – Варшава: ПВН, 1987. – 440 с.
74. Козлова А. А. Психотехнологии как средство формирования субъектной позиции клиента системы профконсультирования : дис. ... кандидата психол. наук: 19.00.13 / Александра Александровна Козлова. – М., 2002. – 216 с.
75. Козлова О. Г. Підготовка вчителя до інноваційної діяльності в системі післядипломної освіти: дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.01 / Козлова Олена Григорівна. – К., 1999. – 235 с.
76. Козловська І. М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи: [монографія] / за ред. С. У. Гончаренка. – Львів : Світ, 1999. – 302 с.
77. Командышко Е. Ф. Развитие культурно-творческой инициативы у старшеклассников в эстетическом образовании : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Командышко Елена Филипповна. – М., 2002, – 241 с.
78. Комар О. А. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів початкової школи до застосування інтерактивної технології : дис. … докт. пед. наук : 13.00.04 / Комар Ольга Анатоліївна. – Умань, 2011. – 405 с.
79. Коновалова Т. В. Содержание обучения будущих социальных педагогов технологии педагогической поддержки инициативы старшеклассников / Т. В. Коновалова // Вестник СамГУ. – 2006. – № 5/2 (45). – С. 45 – 53.
80. Коновалова Татьяна Владимировна. Подготовка социальных педагогов к педагогической поддержке инициативы старшеклассников : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.08 / Коновалова Татьяна Владимировна. – Самара, 2003.– 200 c.
81. Косачева Е. П. Педагогические условия развития познавательной инициативы будущего учителя в процессе его профессиональной подготовки в ВУЗе : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Косачева Елена Петровна. – Череповец, 1999. – 170 c.
82. Кравцов Г. Вместе с Выготским. Проблема воли [Электронный ресурс] / Геннадий Кравцов // Психологические проблемы начального образования. – 2005. – № 3, 5. – Режим доступа к журн.: http://209.85.129.132/search?q=cache:_FHYR__2BjEJ:psy.1september.ru/articlef.php.
83. Крупнов А. И. Диагностика свойств личности и индивидуальности / Крупнов А. И. – М., 1993. – 78 с.
84. Крупнов А. И. Психологические проблемы системного изучения черт характера: [материалы кафедральной научной сессии профессорско-преподавательского состава и аспирантов]. – М.: Ин-т молодежи, 1996. – С. 3 – 8.
85. Крупнов А. И. Психологические проблемы целосного анализа личности и ее базовых свойств / А.И.Крупнов // Психолого-педагогические проблемы формирования личности в учебной деятельности. – М., 1998. – С. 28 – 39.
86. Крупнов А. И. Психофизиологический анализ индивидуальных различий активности человека : дис. ... докт. психол. наук : 19.00.01 / Александр Иванович Крупнов. – Свердловск, 1984. – 271 с.
87. Крупнов А. И. Различные переменные инициативности и их соотношение со свойствами темперамента [Текст] / А. И. Крупнов, Д. А. Шляхта // Ежегодник Российского психологического общества. Психология в системе наук (междисциплинарные исследования). – Т. 9. – Вып. 1. – М., 2002. – С. 267 – 269.
88. Культурологія : теорія та історія культури: навч. посіб. / за ред. І. І. Тюрменко, О. Д. Горбула. – Київ : Центр навчальної літератури, 2004. – 368 с.
89. Культурологія: навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 392 с.
90. Кучерова Г. М. Інтерактивні вправи та ігри / Г. М. Кучерова. – Харків: Вид. група “Основа”, 2011. – 144 с.
91. Лелюшкина К. С. Интерактивная природа обучения иноязычному личностно-ориентированному общению / К. С. Лелюшкина // Известия Томского политехнического университета. – 2007. – Т. 310. – №1. – С. 286 – 289.
92. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / Алексей Николаевич Леонтьев. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.
93. Лесникова С. Г. Проектная деятельность как средство развития социальной инициативности подростка в условиях детской общественной организации : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Лесникова Светлана Геннадьевна. – Ижевск, 2005. – 252 c.
94. Линь Яцян. Сравнительная характеристика инициативности у российских и китайских студентов : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / Линь Яцян. – М., 2005. – 126 c.
95. Локк Дж. Сочинения: в 3 т. / Локк Дж. – М., 1985. – Т. 1. – 1985. – 567 с
96. Лупенко-Ковтун С.М. Інтерактивні технології як засіб демократизації навчального процесу у ВНЗ / С.М. Лупенко-Ковтун // Гуманітарні науки. – 2008. – № 1. – С.28 – 33. – (Теорія, Досвід, Проблеми).
97. Лущикова Д. В. Психологічні складові схильності до самозмінювання : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 “Загальна психологія, історія психології” / Д. В. Лущикова. – Одеса, 2009.
98. Манько В. А. Сутність поняття “ініціатива” у психолого-педагогічній літературі / В. А. Манько // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Х., 2006. – №4. – С. 110 – 111.
99. Манько В. А. Формування пізнавальної ініціативності старшокласників у процесі навчання предметів гуманітарного циклу. – автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.09 “Теорія навчання” / В. А. Манько. – Х., 2011, 20 с.
100. Манько В. А. Характеристика реального уровня сформированности познавательной инициативности старшеклассников в процессе обучения предметам гуманитарного цикла / В. А. Манько // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта. – 2008. – № 7. – С. 85 – 89.
101. Маркина Н. В. Соотношение ситуативних и надситуативных проявлений активности у одаренных учащихся : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Маркина Нина Виталиевна. – М, 2003. – 174 с.
102. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы / Абрахам Маслоу: [пер. с англ.; общ. ред. Г.А.Балла, А.В.Киричука, Д.А.Леоньева]. – М.: Смысл, 1999. – 425 с.
103. Мацко Л. А. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Основи психології та педагогіки” / Л. А. Мацко, М. Д. Прищак, Т. В. Первушина. – Вінниця: ВНТУ, 2006. – 67 с.
104. Мельник В. В. Інтеракція в освітньому процесі: технологія організації / В.В. Мельник // Управління школою. – 2006. – № 13. – С. 15 – 34.
105. Мельникова Н. М. Развитие интеллектуальной инициативы у младших школьников : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Мельникова Нина Михайловна. – Астрахань, 2005. – 190 с.
106. Мельничук І. М. Засоби інтерактивних технологій у традиційному навчанні соціальних працівників у вищій школі / Мельничук І. М. –Режим доступу до журн.:
httpwww.nbuv.gov.uaportalSoc_GumVchuN157N157p104-109.pdf
107. Мельничук І.М. Бібліографічний путівник інтерактивного навчання у вищій школі: [збірник навчально-методичних і бібліографічних матеріалів] / І.М.Мельничук.– Тернопіль: ТНЕУ, 2009. – 68 с.
108. Мирошник О. Г. Психологічна сутність творчої ініціативи вчителя / О. Г. Мирошник // Вісник. – Х., 2005. – № 702: Сер.: Психологія, вип. 34. – С. 116 – 121.
109. Митина Л. М. Психология профессионального развития учителя / Л. М. Митина. – М., 1998.
110. Молохина Г. А. Особенности инициативного стиля мышления и способности к прогнозированию у старшеклассников
[Электронный ресурс] – Режим доступа: www.psu.ru/psu/files/4802/molohina.doc.
111. Ненарокова О. В. Воспитание социальной инициативности у студентов во внеаудиторной деятельности : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания” / О. В. Ненарокова. – Кострома, 2009, – 21 с.
112. Никитина Е. Л. Психологические особенности инициативности и уверенности студентов-медиков и врачей-хирургов: автореф. дис. … канд. психол. наук : спец. 19.00.01. “Общая психология” / Е. Л. Никитина – М., 2010. – 19 с.
113. Новикова Л. С. Особенности инициативы старшеклассников в общественно-полезной деятельности: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / Л. С. Новикова. – Одесса, 1968. – 24 с.
114. Оконечникова Л. В. Коммуникативная инициатива как условие формирования учебной деятельности у детей 6-7 лет : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07 / Оконечникова Любовь Викторовна. – М., 1999. – 174 c.
115. Освітні інноваційні технології в процесі викладання навчальних дисциплін / за ред. О. А. Дубасенюка: [зб. наук.-метод. праць]. – Житомир: Вид-во ЖДУ, 2004. – 261 с.
116. П’ятакова Г. П. Сучасні педагогічні технології та методика їх застосування у вищій школі: [навч.-метод. посіб.] / Г. П. П’ятакова, Н. М. Заячківська. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І.Франка, 2003. – 56 с.
117. Павлютенков Є. М. Моделювання педагогічних процесів / Є. М. Павлютенков // Управління школою. – 2007. – № 10. – С. 2 – 3.
118. Панок В.Г. До побудови теоретичних засад української практичної психології // Проблеми розвиваючого навчання: матер. І та II Міжнар. конф. / за ред. академіка С.Д. Максименка. – К., 1997. – С. 344 – 351.
119. Парубець В. Впровадження методу проектів у процесі вивчення української літератури / В. Парубець // Укр. літ-ра в загальноосвітній школі. – 2008. – № 11. – С. 24 – 25.
120. Пашкина Л. Н. Социально-культурные условия воспитания инициативности участников молодежных общественных организаций : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. пед. наук : спец. 13.00.05 – “Теория, методика и организация. социально-культурной деятельности” / Л. Н. Пашкина, – М., 2010, – 22 с.
121. Педагогический энциклопедический словарь / гл. ред. Б. М. Бим-Бад; редкол.: М. М. Безруких, В. А. Болотов, Л. С. Глебова и др. – М. : Большая Российская энциклопедия, 2003. – 528 с.
122. Педагогічні технології: теорія та практика: курс лекцій: [навч. посіб.]. / за ред. М. Б. Гриньової. – Полт. держ. пед. ун-т ім.. В.Г.Короленка. – П.; АСМІ, 2004. – 180 с.
123. Перспективні освітні технології: [наук.-метод. посіб. ] / за ред. Г. С. Сазоненко. – К. : Гопак, 2000. – С. 303.
124. Петровский А. В. Основы теоретической психологии / А. В. Петровский, М. Г. Ярошевский. – М.: ИНФА-М, 1998. – 528 с.
125. Петровский В. А. Личность в психологии: парадигма субъектности / В. А. Петровский – Ростов-на-Дону : Феникс, 1996. – 512 с.
126. Петровский В. А. Психология неадаптивной активности / Вадим Артурович Петровский. – М.: РОУ, 1992. – 223 с.
127. Петровский В.А. Идея свободной причинности в психологии личности / В. А. Петровский // Психология личности в трудах отечественных психологов: [составитель Л.В. Куликов] – СПб: Питер, 2000. – С. 436 –– 448.
128. Петровський В. А. Феномен субьектности в психологи личности: дис. ... доктора психол. наук : 19.00.11 / Петровский Вадим Артурович. – М, 1993. – 76 с.
129. Петухов С.А. Проявление инициативы учащихся 3-го класса на уроках труда: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / C. А. Петухов. – М., 1954. – 160 с.
130. Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: навч. посіб. / [О. М. Пєхота, В. Д. Будак, А. М. Старева та ін.]; за ред. І. А. Зязюна, О. М. Пєхоти. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с.
131. Плотниек И. Э. Формирование инициативности, как черты личности старшего школьника: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. психол. наук: спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / И. Э. Плотниек. – Ленинград, 1967. – 27 с.
132. Погонина Е. А. Психологические особенности инициативы старших школьников в общественной деятельности и условия ее развития: дис. … канд. психол. наук : 19.00.07 / Елена Анатольевна Погонина. – М., 1987. – 163 с.
133. Поддьяков А. Н. Развитие исследовательской инициативности в детском возрасте : дис. … доктора психол. наук : 19.00.07 / Поддьяков Александр Николаевич. – М., 2001. – 350 с.
134. Подольська Є. А. Культурологія : навч. посіб. / Подольська Є. А., Лихвар В. Д., Іванова К. А. – [вид. 2-ге, перероб та доп.] – Київ : Центр навчальної літератури, 2005. – 392 с.
135. Поліщук С. А. Методичний довідник з психодіагностики: [навч.-методичний посібник] / C. А. Поліщук. – Суми : ВТД “Університетська книга”, 2009. – 442 с.
136. Поляков Ю. Ф. Развитие инициативности у детей первого года жизни в условиях материнской депривации [Электронный ресурс] / Ю. Ф. Поляков, К. В. Солоед. – С. 9 – 17. – Режим доступа : http://www.hr-portal.ru/node/31439.
137. Полянская Е. Н. Индивидуально-типические особенности настойчивости, инициативности и карьерных ориентаций студентов : автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. психол. наук : спец. 19.00.07 “Педагогическая психология” / Е. Н. Полянская. – М., 2008. – 22 с.
138. Польская А. Ю. Соотношение инициативности и самоактуализации личности : дис. ... кандидата психол. наук : 19.00.01 / Польская Алла Юрьевна. – М., 2005. – 150 с.
139. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання / Олена Іванівна Пометун. – К.: СПД Кулінічев, 2007. – 144 с.
140. Пометун О. І. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К., 2002. – 136 с.
141. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко, [за ред. О. І. Пометун]. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 192 с.
142. Помилуйко В. Ю. Адаптивні й неадаптивні прояви ініціативності особистості та їх діагностика консультантом-психологом / В. Ю. Помилуйко // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. – Вип. 9: збірник наукових праць. – Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. – С. 204 – 213.
143. Помилуйко В. Ю. Педагогічні та психологічні аспекти проблеми інтерактивного навчання / В. Ю. Помилуйко // Використання педагогічних технологій у практиці роботи сучасної школи: зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 15-17 лют. 2012 р. / МОНмолодьспорту України, ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т імені Григорія Сковороди” [та ін.]; наук. ред. В. П. Коцур, О. І. Шапран; укл. О. М. Сергійчук, Н. П. Онищенко. – Переяслав-Хмельницький: “Видавництво КСВ”, 2012, С. 221 – 224.
144. Пономарев Я. А. Психология творчества и педагогика / Пономарев Я. А. – М.: Педагогика, 1976. – 280 с.
145. Попов Л. М. Интеллектуальная инициатива в условиях общения : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. психол. наук: спец. 19.00.01 “Общая психология” / Л. М. Попов. – М., 1980, – 19 с.
146. Попова И. С. Социально-педагогический тренинг как средство развития инициативности студентов / И. С. Попова // Вестник Челябинского государственного педагогического университета. – № 10-2. – 2009. – Ч. : ЧГПУ. – С. 134 – 141.
147. Попова И. С. Субъектно-деятельностный поход к развитию инициативности студентов в условиях некоммерческой организации / И. С. Попова // Мир науки, культуры, образования. – № 7 (19). – 2009. – Ч. : Редакция международного научного журнала “Мир науки, культуры, образования”. – С. 220 – 222.
148. Попова О. В. Розвиток інноваційних процесів у середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах України в ХХ столітті: дис. ...доктора пед. наук: 13.00.01 / Попова Ольга Володимирівна. – Х., 2001. – 530 с.
149. Психологические исследования. Практикум по общей психологии для студентов педагогических вузов / Т. И. Пашукова, А. И. Допира, Г. В. Дьяконов. – М.: Институт практической психологии, Воронеж: НПО “МОДЭК”, 1996. – 176 с.
150. Психология / под ред. П. А. Рудика. – М.: Учпедиздат, 1955. – 428 с.
151. Психологічна енциклопедія / [авт.-упоряд. Степанов О. М.] – К. : Академвидав, 2006. – 424 с.
152. Психолого-педагогічна діагностика школярів / упоряд. О. Л. Співак. – Х.: Ранок-НТ, 2007. – 160 с.
153. Пуфаль-Струзик И. Структурно-иерархическая модель творческой активности личности : дис. ... доктора психол. наук : 19.00.01 / Пуфаль-Струзик Ирена. – М., 2003. – 357 c.
154. Пятинин А. Э. Сравнительный анализ психологической структуры инициативности студентов педагогического вуза и опытных преподавателей: дис. … канд. психол. наук: 19.00.11 / А. Э. Пятинин. – М., 1993. – 130 с.
155. Райгородський Д. Я. Практична психодіагностика. Методики і тести : навч. посіб. / Д. Я. Райгородський. – Самара: видавничий Дім “Бахрах”, 1998. – 672 с.
156. Реан А. А., Бордовская Н. В., Розум С. И. Психология и педагогика. — СПб.: Питер, 2002. – 432 с.
157. Рибо Т. Воля в ее нормативном и болезненном состоянии: Т. Рибо; [пер. с 8-го, доп. франц. издан.] / под. ред. И. Аболенского; 2-е изд. – Спб.: Изд. В. И. Губинского, 1990, – 162 с.
158. Ромек В. Г. Тесты уверенности в себе / В. Г. Ромек // Практическая психодиагностика и психологическое консультирование. – Ростов-на-Дону, 1998. – С. 87 – 108.
159. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер Ком, 1999. – 720 с.: (Серия “Мастера психологии”)
160. Рубинштейн С. Л. Принцип творческой самодеятельности / С. Л. Рубинштейн // Вопросы философии. – 1989. – №4. – С. 88 – 96.
161. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокорекционные группы: теория и практика / К. Рудестам; [пер. с англ.] / общ. ред. Л. А. Петровской. – М.: Прогресс, 1993. – 368 с.
162. Савчин М. В. Вікова психологія: навч. посіб. / М. В. Савчин, Л. П. Василенко – К.: Академвидав, 2006. – 360 с.
163. Сазоненко Г. С. Педагогіка успіху (д